Рішення № 39317361, 20.06.2014, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

20.06.2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

336/3541/14-ц

2/336/1909/14

м. Запоріжжя 20 червня 2014 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Шевченківський районний відділ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області, МКП «Основаніє», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття особи з реєстраційного обліку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезгаданим позовом.

В позові вказує, що у 1994 році йому була виділена службова квартира АДРЕСА_1.

У вказаній квартирі мешкали позивач, його дружина ОСОБА_3 та їх дочка - відповідачка по справі.

З 1994 року дочка та колишня дружина стали мешкати за іншою адресою, згодом ОСОБА_3 була визнана за рішенням суду такою, що втратила право користування вищевказаним житловим приміщенням.

У спірній квартирі залишилась зареєстрованою відповідачка по справі, яка з 1994 року, більше 10 років, мешкає разом із чоловіком за іншою адресою.

Відповідачка по справі не несе витрат по утриманню квартири, тому просить суд визнати відповідачку такою, що втратила право користування названим житловим приміщенням, та зняти відповідачку з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою.

В судове засідання сторони не явилися, позивач просив справу слухати без його участі, а відповідач проти позову не заперечувала, надавши суду відповідну заяву.

В порядку ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, вислухавши пояснення, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач є наймечем квартири АДРЕСА_1, в якій також зареєстрована і відповідачка, як член сім'ї позивача, про що вбачається із особової карти квартиронаймача та з довідки МКП «Основаніє».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач не проживає в спірній квартирі тривалий час, принаймні більше ніж півроку.

І у суду немає підстав не довіряти таким поясненням, оскіліьки вони узгоджуються із заявою самої відповідачки та з актом ЦОП № 10 МКП «Основаніє».

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності члена сім'ї наймача жиле приміщення зберігається за ним протягом шести місяців. Якщо члени сім'ї були відсутні з поважних причин понад цей строк він може бути продовжений судом.

Відповідно до абз. 1 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Суд може продовжити пропущений строк у разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо).

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, в зв'язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

За ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте судом не було встановлено поважних причин відсутності відповідача понад встановлені ст. 71 ЖК України строки.

За встановлених обставин суд доходить до висновку про те, що згідно до вимог ст. ст. 71, 72 ЖК України відповідач втратив право користування спірним житловим приміщенням, і позов в цій частині підлягає задоволенню.

Натомість, заявлені позовні вимоги в іншій частині (щодо зняття з реєстрації) задоволенню не підлягають, враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" остаточне рішення суду про виселення, являється достатньою підставою для зняття відповідача з реєстрації місця проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 3, 10, 57-60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів після проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя П.В. Зарютін