Постанова № 39317194, 11.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 686/5807/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Карплюк О.І.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання дії державного виконавця незаконними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження , -

В С Т А Н О В И В :

25.03.2014 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання дії державного виконавця незаконними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.04.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.04.2014 року та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до Хмельницького міськрайонного суду із адміністративним позовом про зобов'язання Хмельницьку районну державну адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_2 про поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду, розташованої в с. Давидківці, Хмельницького району, Хмельницької області.

09.04.2013 року постановою Хмельницького міськрайонного суду відмовлено в задоволенні вище вказаного позову.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013 року скасовано постанову від 09.04.2013 року та прийнято нову постанову, якою задоволено адміністративний позов, визнано дії Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області щодо розгляду заяв ОСОБА_2 про поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду, розташованої в с. Давидківці, Хмельницького району Хмельницької області - протиправними та зобов'язано Хмельницьку районну державну адміністрацію Хмельницької області у місячний строк з дня постановлення постанови розглянути заяву ОСОБА_2 про поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду, розташованої в с. Давидківці, Хмельницького району Хмельницької області, у порядку передбаченому ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

В зазначений термін Хмельницька РДА заяву ОСОБА_2 добровільно не розглянуто, в зв'язку з чим позивачу було видано виконавчий лист.

13.12.2013 року державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження.

На думку позивача постанова державного виконавця від 13.12.2013 року є протиправною, що стало причиною звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про виконавче провадження", прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 вище вказаного Закону сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Відповідно до виконавчого листа Хмельницьку РДА зобов'язано у місячний строк з дня постановлення постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013 року розглянути заяву ОСОБА_2 про поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду, розташованої в с. Давидківці, Хмельницького району, Хмельницької області, у порядку передбаченому ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Проте, Хмельницькою РДА не було вчинено дій на виконання вищевказаного виконавчого листа та не прийнято рішення про задоволення заяви позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки чи про відмову у її задоволенні.

Відповідно до матеріалів справи, Хмельницькою РДА було лише надіслано лист, відповідно до якого земельну ділянку передано в користування іншій особі, що не відповідає встановленій формі надання відповіді щодо виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як встановлено з матеріалів справи, державним виконавцем не було здійснено заходів з метою виконання рішення суду, зокрема відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Окрім цього, судом встановлено, що рішення щодо передачі спірної земельної ділянки іншій особі скасовано постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.04.2014 року.

Таким чином, аналізуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що державний виконавець не здійснив всіх передбачених законодавством дій щодо забезпечення виконання рішення та не мав підстав для закінчення виконавчого провадження.

При цьому, в апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, що суперечить чинному законодавству, оскільки відповідно до ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; змінити постанову суду; скасувати її та прийняти нову постанову суду; скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.

Окрім цього, відповідно до п. 12 ч.1 ст.3 КАС України постанова - письмове рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову.

Проте, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою задоволити позовні вимоги, що не відповідає вимогам законодавства.

Тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуОСОБА_2 задовольнити частково .

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання дії державного виконавця незаконними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.

Визнати дії державного виконавця Ніколова А.В. щодо прийняття постанови від 13.12.2013 року про закінчення виконавчого провадження протиправними.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Ніколова А.В. від 13.12.2013 року про закінчення виконавчого провадження.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Загороднюк А.Г.

Полотнянко Ю.П.