Ухвала суду № 39317138, 11.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/497/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Вербицької Н.В. та Кравченко К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промбудсервіс" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промбудсервіс" (далі ТОВ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі (ДПІ) про визнання протиправним та скасування наказу №1067 від 30 жовтня 2013 року ДПІ "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промбудсервіс" та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0003012230 від 05 грудня 2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) на суму 410438,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог, ТОВ на ряду з іншим, зазначалось, що в період з 19 березня 2013 року по 19 квітня 2013 року відповідачем вже було проведено ретельну планову виїзну перевірку позивача за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, а тому винесення наказу про проведення перевірки за листопад 2012 року є неправомірним.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року позов ТОВ задоволено. Суд визнав протиправним та скасував наказ №1067 від 30 жовтня 2013 року ДПІ "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промбудсервіс", а також визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення за №0003012230 від 05 грудня 2013 року про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 410438,00 грн..

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 жовтня 2013 року керівником ДПІ був виданий наказ №1067 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Будівельна компанія "Промбудсервіс" з питань підтвердження господарських відносин позивача з ТОВ "Полістер" за листопад 2012 року, відповідно до якого, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1, п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі ПК України), посадовій особі відповідача було доручено організувати проведення позапланової документальної перевірки позивача з питань підтвердження господарських відносин ТОВ "Полістер" за листопад 2012 року.

На підставі направлень на перевірку від 30 жовтня 2013 року за №000945/864 та №000945/865 посадовими особами відповідача: головними державними ревізорами-інспекторами відділу супроводження особливо важливих перевірок управління податкового аудиту Штока Євгенієм Тимофійовичем та Любкевич Сергієм Богдановичем, у період з 04 листопада 2013 року по 08 листопада 2013 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ з питань підтвердження господарських відносин ТОВ "Полістер" за листопад 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт за №2808/15-53-22-30/25433556 від 15 листопада 2013 року, яким встановлено порушення позивачем п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 273624,64 грн..

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0003012230 від 05 грудня 2013 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ, у тому числі штрафної санкції у загальному розмірі 410438,00 грн..

Винесення зазначених наказу на проведення перевірки та податкового повідомлення-рішення і стало підставою для звернення ТОВ з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що умовою здійснення документальної виїзної позапланової перевірки є прийняття керівником органу ДПС наказу про її проведення, а оскільки наказ №1067 містив певну підставу для проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача (п.п.78.1.1., п.78.1.4, п.78.1 ст.78 ПК України), то перевіряючи не мали повноважень проводити перевірку з інших підстав (п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України). Крім того, відповідач, заперечуючи проти позову, не надав доказів правомірності своїх дій під час проведення перевірки, в той час, як згідно з положеннями ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

З копії оскаржуваного наказу вбачається, що перевірка була проведена на підставі пп.78.1.1, 78.1.4 ст.78 ПК України.

Відповідно до положень підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Проте, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано належних доказів про наявність фактів щодо порушення позивачем податкового чи іншого законодавства. Так, в матеріалах справи міститься акт перевірки контрагента позивача - ТОВ "Полістер" від 16 серпня 2013 року (а.с. 60-80), проте, з вступної частини акту випливає, що податковим органом була проведена перевірка ТОВ "Полістер" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Бріз-Агро" та ТОВ "Снабагро", а тому вказаний акт не може бути належним свідченням можливих порушень платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки, не має відношення до господарської діяльності позивача та ним не досліджувались господарські взаємовідносини ТОВ та ТОВ "Полістер".

Також, згідно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється в разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Положеннями ст.73.3 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

В матеріалах справи знаходиться запит від 18 вересня 2013 року про надання інформації та документального підтвердження господарських операцій з ТОВ "Полістер" за період з 01 листопада 2012 року по 30 листопада 2012 року, разом з тим, суб'єктом владних повноважень не доведено в порядку, встановленому ст.72 КАС України факт відправлення на адресу позивача вищезазначеного запиту, зокрема, суду не було надано поштового повідомлення про вручення або розписки про отримання такого запиту, а тому підстави для проведення перевірки позивача та винесення спірного наказу - відсутні.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що оскільки наказ №1067 містив підставу для проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача - п.п.78.1.1., п.78.1.4, п.78.1 ст.78 ПК України, то перевіряючи не мали повноважень проводити перевірку з інших підстав, а саме п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України.

Отже, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наказ ДПІ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ від 30 жовтня 2013 року за №1067 є неправомірним, прийнятим всупереч норм податкового законодавства, оскільки підстав для проведення позапланової перевірки немає.

Стосовно спірного податкового повідомлення-рішення за №0003012230 від 05 грудня 2013 року колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, на ряду з іншим, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 2012 року позивачем було укладено договір поставки з ТОВ "Полістер" за №12/11-1, за умовами якого вказане ТОВ зобов'язується поставити позивачу товар. Також, 29 червня 2012 року між ТОВ та ТОВ "Полістер" було укладено договір підряду за №29/06-1 та додаткову угоду до нього за №1, за яким підрядник зобов'язаний виконати роботи по "Устройству свайного основания".

На підтвердження реальності та фактичного виконання вказаних правочинів та правомірного формування податкового кредиту ТОВ надано до суду апеляційної інстанції видаткову накладну №145 від 14 листопада 2012 року, податкові накладні від 14 листопада 2012 року за №145, від 29 листопада 2012 року за №294 та за №295, довідку вартості виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, а також акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року.

Отже, враховуючи все вищевикладене та оскільки договори позивача з контрагентом (ТОВ "Полістер") в судовому порядку недійсними не визнавалися, підстав для визнання їх нечинними із суті та форми не вбачається, сторони мали на меті створення реальних правових наслідків, що підтверджується первинними документами щодо надання відповідних послуг та товарів, а податкові накладні складені у відповідності до положень ПК України, з зазначенням всіх необхідних реквізитів та в установленому законом порядку недійсними не визнавались, колегія суддів приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Полістер".

Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи ДПІ викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Н.В. Вербицька К.В. Кравченко