Ухвала суду № 39316570, 26.05.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук О.В.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"26" травня 2014 р. Справа № 806/974/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Моніча Б.С.,

при секретарі Марчук Ю.А. ,

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" квітня 2014 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014 року Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" (далі - ПАТ "ЖМК") звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.02.2014 року №0000302201, прийнятого Житомирською об'єднаною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області, яким підприємству зменшено суму від"ємного значення податку на додану вартість на 33 333,00 грн. за вересень 2011 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 17.02.2014 року № 0000302201 визнано протиправним і скасовано.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач, Житомирська ОДПІ оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Податковий орган вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 23.01. по 28.01. 2014 року Житомирською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "ЖМК" з питань фінансово - господарських відносин з ПП "Екліпс Буд" за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 року.

Зі змісту акту перевірки №519/2201/32744172/0100 від 31.01.2014 року вбачається, що контролюючим органом встановлено порушення позивачем п. 176.1, п.176.2 ст. 176, п.187.1 ст. 187, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 33333,00 грн. в частині взаємовідносин з ПП "Екліпс Буд".

На підставі цього акту перевірки Житомирською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 року №0000302201, яким ПАТ "ЖМК" було зменшено суму від'ємного значення з ПДВ на 33333,00 грн. за вересень 2011 року.

Висновок податкового органу базується на даних акту перевірки, проведеної ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, що зафіксовані в акті №1228/22-710/36441342 від 28.02.2013 року про те, що взаємовідносини ПП "Екліпс Буд" з юридичними особами мають ознаки фіктивності.

Під час перевірки податковий орган надав оцінку взаємовідносинам позивача з контрагентом ПП "Екліпс-Буд" і дійшов висновку, що правочини між ПАТ "ЖМК" та ПП "Екліпс Буд" проводились лише по регістрах бухгалтерського обліку, що свідчить про безтоварність (нереальність, фіктивність) господарських операцій між ними.

Судом встановлено, що ПП «Екліпс Буд» зареєстроване у якості юридичної особи 02.04.2009 року, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи .

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ, основними видами діяльності ПП «Екліпс буд» є: будівництво будівель; монтаж металевих конструкцій; столярні та теслярські роботи; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; інші види оптової торгівлі; діяльність у сфері інжинірингу.

Відповідно до Свідоцтва №100227193, ПП «Екліпс Буд» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 20.05.2009 року .

Відповідно до Ліцензії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровські області, ПП «Екліпс Буд» мало право на ведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строк дії якої - з 03 липня 2009 року до 03 липня 2012 року

Відповідно Ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, строк дії якої - з 25.07.2012 року по 25.07.2017 року, на даний час ПП «Екліпс Буд» також має право займатися господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури .

Судом встановлено, що 29 липня 2011 року між ПАТ "ЖМК" (Замовник) та ПП "Екліпс-Буд" (Підрядник) було укладено договір підряду №29/07 про виконання комплексу робіт по влаштуванню огороджувальних конструкцій фасаду з алюмінієвого профілю з заповненням моносклом, склопакетами, алюмінієво- композитивною панеллю (а.с. 33).

На виконання умов договору позивачем в якості попередньої оплати було перераховано ПП "Екліпс-Буд" 200000,00 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 33333,00 грн.. На вказану суму ПП "Екліпс-Буд" позивачу було виписано податкову накладну №4 від 09.09.2011р. (а.с. 31). Згідно актів виконаних робіт, роботи за Договором підряду №29/07 від 29.07.2011 року ПП «Екліпс Буд» виконані в повному обсязі (а.с. 49-54).

Відповідач вважає цю господарську операцію між підприємствами нікчемною, оскільки перевіркою було встановлено відсутність контрагента позивача та посадових осіб цього підприємства за юридичною адресою, та відсутність належної Ліцензії на ведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, що призвело до висновку, що діяльність контрагента позивача спрямована на отримання податкової вигоди шляхом порушення вимог податкового законодавства та ці відносини мали безтоварний характер.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 17.02.2014 року №0000302201 , виходив з того, що зібраними в судовому засіданні доказами підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій по отриманню ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" від ПП "Екліпс Буд" комплексу робіт по влаштуванню огороджувальних конструкцій фасаду з алюмінієвого профілю з заповненням моно склом, алюмінієво-композитивною панеллю. В зв»язку з цим податковий кредит за наслідками цих операцій товариством сформовано правомірно. При цьому ТзОВ «Компанія Алтекс» підтверджено наявність господарської мети при

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, а також порядок формування податкового кредиту з цього податку за правовідносинами, які виникли після 01.01.2011 року врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг та дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв»язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Беручи до уваги наведені правові норми, суд приходить до висновку, що Податковим кодексом України чітко передбачено, що не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а також не дозволяють включати до складу податкового кредиту суми, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями або іншими подібними документами відповідно до Закону.

У податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов»язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов»язання, породжує у платника податку обов»язки та права щодо нарахування та сплати ПДВ та підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП "Екліпс Буд" в матеріалах справи наявні:

-договір підряду № 29/07 від 29.07.2011 року(а.с.33-41)

-податкова накладна (а.с.31)

-акти здачі-прийняття виконаних будівельних робіт (а.с.43-54)

-платіжне доручення на оплату робіт по договору підряду №29/07 від 29.07.11 р.(а.с.32)

Матеріалами справи встановлено, що первинні бухгалтерські документи по господарській операції позивача з контрагентом ПП "Екліпс Буд" оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між зазначеними суб'єктами господарювання в спірному періоді. При цьому, будь-які порушення контрагентом позивача по ланцюгу вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця відобразити в податковому кредиті суми сплаченого податку на додану вартість, за умови дотримання останнім цих вимог.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими та такими, що відповідають правильному застосуванню норм матеріального права

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" квітня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: І.Ф.Бондарчук

Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" травня 2014 р.

Роздруковано та надіслано: р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" вул. Київська, 77,м.Житомир,10001

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4-представник позивача: Ратушинська Ірина Олексіївна - АДРЕСА_1, 10000,