Постанова № 39316061, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-833/10/2670 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Арсирій Р.О.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Соммельє» та Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соммельє» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Соммельє» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві та просило (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 01.12.2009 №0000792330/0, №0000802330/0 повністю, та №000168750/0 в частині донарахування підприємству додаткового зобов'язання з доходів фізичних осіб на суму13 891,59 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року, позовні вимоги задоволенні.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 01.12.2009 № 000168750/0 на загальну суму 13891,59 грн. залишено без змін, а в решті судові рішення скасовані, а справа направлена на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

За результатами повторного розгляду постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 01.12.2009 №0000792330/0, в частині суми податкового зобов'язання в розмірі 62 331,00 грн. та фінансових санкцій в розмірі 56 098,00 грн.; №0000802330/0 в частині суми податкового зобов'язання в розмірі 87 485,00 грн. та фінансових санкцій в розмірі 43 743,00 грн. Врешті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Також не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням апеляційну скаргу подав відповідач, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилається на те, що при прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Соммельє» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України, - залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 14.05.2008 по 30.06.2009.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 18.11.2009 № 193/23-205/35877773, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, зокрема: пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 877 903,00 грн.; пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.2.1 п.7.2 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого знижено податок на додану вартість на загальну суму 903 920,00 грн. та завищено суму податку на додану вартість, що відображається в р.26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» Декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року на загальну суму 84 607,00 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями, на підставі Акта перевірки позивача від 18.11.2009 №193/23-205/35877773, 01.12.2009 відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №0000802330/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 407 790,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 203 895,00 грн. та №0000792330/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 877 903,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 790 113,00 грн.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу були відсутні підстави для донарахування позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 63 000,00 грн., в результаті зафіксованого в акті перевірки порушення пп.4.1.1., пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке, на думку податкового органу, полягало у тому, що позивач не відніс до складу валового доходу у IV кварталі 2008 року поворотну фінансову допомогу в сумі 252 000,00 грн., оскільки таку поворотну фінансову допомогу повернуто у І кварталі 2009 року без збільшення позивачем у цьому періоді валових витрат. Крім того, суд дійшов висновку про правомірність віднесення ним до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 87 485,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Сомельє». В решті позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про їх необґрунтованість та правомірність донарахування податкових зобов'язань, та виходив з того, що податковим законодавством виключена можливість складання платником податку (продавцем) подвійного пакету податкових накладних (з ідентичними реквізитами сторін, датою, номером, посиланням на цивільно-правовий договір тощо) на одну й ту ж саму господарську операцію, проте на різні суми вартості товарів (робіт, послуг) в т.ч. ПДВ., а тому дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав до формування податкових вигод на підставі таких документів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Зі змісту пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вбачається, що платник податку збільшує валовий доход на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що вказані у цій нормі, а при поверненні такої допомоги у майбутніх податкових періодах - збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

В той же час, як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій під час первинного розгляду даної справи, а також підтверджено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2013, у податкового органу були відсутні підстави для донарахування позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 63 000,00 грн., в результаті зафіксованого в акті перевірки порушення пп.4.1.1., пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке, на думку податкового органу, полягало у тому, що позивач не відніс до складу валового доходу у IV кварталі 2008 року поворотну фінансову допомогу в сумі 252 000,00 грн., оскільки таку поворотну фінансову допомогу повернуто у І кварталі 2009 року без збільшення позивачем у цьому періоді валових витрат. Отже, фактично заниження податкових зобов'язань за період, що перевірений податковим органом, не відбулося.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 01.12.2009 № 0000792330/0, яким позивачу визначено до сплати суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, в частині суми податкового зобов'язання в розмірі 62 331,00 грн. (основний платіж) та 56 098,00 грн. (фінансові санкції).

Також, в ході перевірки реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2008 року встановлено, що до складу податкового кредиту в Декларації з податку на додану вартість позивачем задекларовано суму у розмірі 87 485,00 грн., а саме ВМД від постачальника фірми «F.LLI GANSIA & C.SPA» на загальну суму 317 848,75 грн. (у т.ч. ПДВ - 52974,77 грн.) та на загальну суму 207 062,47 грн. (у т.ч. ПДВ - 34 510,41 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ «Сомельє» на підставі договору комісії № 1 від 15.11.2008 р., за умовами якого позивач як комітент доручав, а контрагент як комісіонер зобов'язувався від свого імені та за рахунок комітента здійснити наступні юридично значимі дії: за дорученням комітента здійснювати купівлю у нерезидентів України продукцію, оплату якої здійснює комітент, з доставкою товару до пункту призначення (на території України), указаного комітентом; за дорученням комітента укладати договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення купівлі/продажу документи; за дорученням комітента укладати договори (для митного оформлення товарів) з підприємствами (брокерами), які мають свідоцтво про визнання підприємства декларантом; за доручення комітента укладати договори з перевізниками (експедиторами) на доставку товару в пункт призначення, зазначений комітентом; інші дії, пов'язані з вищезазначеними операціями, необхідними для виконання доручень комітента.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані позивачу наступні первинні документи: акт прийому-передачі товару № 1 та податкову накладну від 22.12.2008 № 408529/408530 на загальну суму 524 911,21 грн. (в т.ч. ПДВ - 87 485,20 грн.).

Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність віднесення ним до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 87 485,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Сомельє».

Крім того, в ході проведення перевірки позивача, при суцільному обліку первинних бухгалтерських документів, податкових накладних, книг обліку продажу товарів, робіт, послуг з фактично виданими податковими накладними встановлено, що у реєстрах виданих податкових накладних не на повну суму включено податкові накладні, видані ТОВ «Соммельє» (постачальник), та не включені до податкового зобов'язання відповідних періодів, що також підтверджується відомостями, отриманими від ТОВ «Сомельє» (покупець) за результатами проведеної зустрічної перевірки всього на загальну суму 3 532 370,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 706 474,00 грн.), а саме: податкової накладної № 0000003 І від 25.12.2008 маркетингові послуги згідно договору № У-СОМ2 І від 01.12.2008 на суму 1 412 948,00 грн. (крім ПДВ - 282 589,60 грн.); податкової накладної № 0000002 G від 25.12.2008 маркетингові послуги згідно договору № У-СОМ2 G від 01.12.2008 на суму 1 059 711,00 грн. (крім ПДВ - 211 942,20 грн.); податкової накладної № 0000001 V від 25.12.2008 маркетингові послуги згідно договору № У-СОМ2 V від 01.12.2008 на суму 1 059 711,00 грн. (крім ПДВ - 211 942,20 грн.).

В свою чергу, позивачем включено до валового доходу загальну суму 272 757,00 грн. (крім ПДВ - 54 551,40 грн.) на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): № С-0000003І від 25.12.2008 на загальну суму 256 405,00 грн. (крім ПДВ - 51 281,00 грн.); № С-0000002G від 25.12.2008 на загальну суму 8 176,00 грн. (крім ПДВ - 1 635,20 грн.); № С-0000001V від 25.12.2008 на загальну суму 8 176,00 грн. (крім ПДВ - 1 635,20 грн.). В зв'язку з чим податковий орган дійшов висновку, що позивачем на порушення пп.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкові зобов'язання по ПДВ на загальну суму 651 923,00 грн. за грудень 2008 року.

Відповідно до п.4.1. та.пп.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно пп.11.3.1. п.11.3. ст.11 зазначеного закону, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Сомельє» укладені договори від 01.12.2008 №У-СОМ2І, від 01.12.2008 №У-СОМ2V та від 01.12.2008 №У-СОМ2G про надання маркетингових послуг, за умовами яких контрагент як замовник доручав, а позивач як виконавець зобов'язувався надати замовнику за плату послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника і визначені договорами, відповідно, на суму 1695537,60 грн. (ПДВ - 282589,60 грн.), 1271653,20 грн. (ПДВ - 211942,20 грн.), 1271653,20 грн. (ПДВ - 211942,20 грн.).

Додатковою угодою від 25.12.2008 №1 до договору № У-СОМ2І від 01.12.2008, сторони дійшли згоди зменшити суму оплати за послуги з проведення маркетингових досліджень за договором до 307686,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 51281,00 грн.).

Додатковою угодою від 25.12.2008 № 1 до договору № У-СОМ2G від 01.12.2008, сторони дійшли згоди зменшити суму оплати за послуги з проведення маркетингових досліджень за договором до 9811,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 1635,20 грн.).

Додатковою угодою від 25.12.2008 № 1 до договору № У-СОМ2V від 01.12.2008, сторони дійшли згоди зменшити суму оплати за послуги з проведення маркетингових досліджень за договором до 9811,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 1635,20 грн.).

На підтвердження виконання умов зазначених договорів (з урахуванням додаткових угод до них), позивачем виписані ТОВ «Сомельє» наступні первинні документи: податкову накладну від 25.12.2008 № 0000003 І на загальну суму 307686,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 51281,00 грн.), податкову накладну від 25.12.2008 № 0000002 G на загальну суму 9811,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 1635,20 грн.), податкову накладну від 25.12.2008 № 0000001 V на загальну суму 9811,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 1635,20 грн.); акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.12.2008 № С-0000003І на суму 256 405,00 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.12.2008 № С-0000002G на суму 8176, 00 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.12.2008 № С-0000001V на суму 8176, 00 грн.

Саме на підставі зазначених первинних документів, позивачем включено до валового доходу 4 кварталу 2008 року загальну суму 272 757,00 грн. (крім ПДВ - 54 551,40 грн.), як оплату контрагентом наданих позивачем маркетингових послуг за договорами від 01.12.2008 № У-СОМ2І, від 01.12.2008 № У-СОМ2V та від 01.12.2008 № У-СОМ2G, з урахуванням положень додаткових угод до них та задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 54 551,80 грн.

Крім того, позивачем надано картку рахунку та банківську виписку, якими підтверджується, що з 01.01.2008 по теперішній час за вищеозначеними договорами про надання послуг ТОВ «Сомельє» перерахувало позивачу лише 237628,53 грн., тобто на 89479,87 грн. менше, ніж сума, з якої позивачем було сплачено податок на прибуток та ПДВ за спірними господарськими операціями.

В контексті вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника. Разом з тим, обсяг податкових вигод прямо пропорційно залежить від фактичної зміни капіталу платника податку, підтвердженої документами первинного бухгалтерського обліку.

Податковим органом не було надано жодних належних та допустимих доказів, які підтверджували б отримання позивачем від ТОВ «Сомельє» оплати за спірними Договорами про проведення маркетингових досліджень у розмірі, визначеному в Акті перевірки.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що висновки податкового органу, які містяться в Акті перевірки та висновку суду першої інстанції, є необґрунтованими та спростовуються наданими до перевірки та до суду документами первинної бухгалтерської документації, що повною мірою підтверджують правомірність оподаткування товариством спірних господарських операцій з ТОВ «Сомельє».

Отже, під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.41, 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соммельє» задовольнити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року скасувати в частині відмови у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Соммельє» про скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.12.2009 №0000792330/0 в частині суми податкового зобов'язання в розмірі 815 572,00 грн. та в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 734 015,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.12.2009 №0000802330/0 в частині суми податкового зобов'язання в розмірі 320 305,00 грн. та в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 160 152,00 грн.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 10 червня 2014 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.