Рішення № 39315799, 16.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9323/14 16.06.14

За позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України

в м. Києві

до Територіального центру соціального обслуговування (надання

соціальних послуг) Дарницького району міста Києва

Про стягнення 3 196,89 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Переходько В.О. - по дов. №24/14-161/Ан від 17.05.2013р.

Від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві про стягнення з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва 3 196,89 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору №115-Д об/2013/Дн від 01.03.2013р. на надання послуг охорони майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 р. порушено провадження у справі № 910/9323/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.06.2014р. за участю представників сторін.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Про час та місце розгляду відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення (ухвалу суду представник відповідача отримав 22.05.2014р.).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.062014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.03.2013р. між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві (виконавець) та Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва (замовник) було укладено договір №115-Д об/2013/Дн від 01.03.2013р. на надання послуг охорони майна.

Відповідно до п. 2.1. договору виконавець надає замовнику послуги по охороні майна на об»єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість наданих послуг за жовтень - груднь 2013року, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 3196,89 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 2.1. договору виконавець надає замовнику послуги по охороні майна на об»єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті.

Оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 20-го числа місяця в якому надаються послуги (п.5.2 договору).

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором №115-Д об/2013/Дн від 01.03.2013р. на надання послуг у сфері охорони майна вартість наданих послуг у визначений договором строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 3 196,89 грн.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 3 196,89 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 3 196,89 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору .

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва (02091, м. Київ, вул.. Вербицького, 9-І, код ЄДРПОУ 33882032) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві (04050, м. Київ, вул.. Студентська, 9, код ЄДРПОУ 08596920) 3 196 грн. 89 коп. основного боргу , 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.06.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.