Вирок № 39315214, 18.06.2014, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2424/14-к

ВИРОК

іменем України

"18" червня 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді- Миронової О.В.,

при секретарі - Туришевої К.В.

з участю прокурора - Кравченко К.І.,

представника потерпілої - ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську Миколаївської області кримінальне провадження №12014150190000217 по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який не працює, не одруженого, який має на утримані одну неповнолітню дитину, мешканця АДРЕСА_1, не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд,

ВСТАНОВИВ:

9 грудня 2013 року приблизно о 17.00 год. водій приблизно о 17.00 годині водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «ГАЗ-24», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався поза межами населених пунктів в умовах недостатньої видимості під час вечірніх сутінок, в похмуру погоду, після незначних снігових опадів, по не освітленій проїзній частині автодороги 0-150706 «Олександрівка - Трикрати - Актове», що мала асфальтоване, вкрите сніговим накатом, слизьке, чисте, без вибоїн та пошкоджень покриття, нахил у вигляді незначного під'йому, по відношенню до напрямку руху керованого ним автомобіля, по одній смузі для руху транспортних засобів в кожному напрямку, від смт. Олександрівка до ст. Трикратне Вознесенського р-ну Миколаївської області з швидкістю 50 км/год. В порушення вимог п.9.8 Правил дорожнього руху (ПДР) України під час руху поза межами населених пунктів, а також, в порушення вимог п. 19.1 ПДР України під час руху в умовах недостатньої видимості під час сутінок (п.1.10 «недостатня видимість» ПДР України»), на керованому водієм ОСОБА_4 автомобілі «ГАЗ-24», держ. номер НОМЕР_1, було вимкнене ближнє світло фар.

В цей час, згідно вимог п.п. 4.1, 4.3, 4.4 ПДР України, по правому краю проїзної частини автодороги О - 150706 у відношенні до напрямку руху керованого водієм ОСОБА_4 автомобіля «ГАЗ-24», держ. номер НОМЕР_1, назустріч руху транспортних засобів один за одним рухалися пішоходи ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, при цьому на пішоході ОСОБА_5, що рухався першим був одягнений світлий одяг, що покращувало його видимість.

На 1 км. + 300 м. автодороги О-150706 «Олександрівка - Трикрати - Актове», водій ОСОБА_4, продовжуючи рух керованого ним транспортного засобу, а саме автомобіля ГАЗ-24», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не виконуючи належним чином вимог вказаних Правил, тим самим своїми діями створив небезпеку для життя та здоров'я громадян, під час керування транспортним засобом проявив неуважність, відповідним чином не стежив за дорожньою обстановкою, що полягало у слизькому покритті асфальтованого покриття проїзної частини та встановленими на ходовій частині автомобіля гумовими автопокришками коліс літнього типу, які в зимову пору року не забезпечують належним чином зчеплення коліс з дорожнім покриттям, заздалегідь не обрав безпечну швидкість руху керованого ним автомобіля, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху керованого ним автомобіля для об'їзду пішоходів, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, хоча мав об'єктивну спроможність та повинен був це зробити. Внаслідок цього, керований водієм ОСОБА_4 автомобіль «ГАЗ-24», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під час зміни напрямку руху для об'їзду на краю проїзної частини пішоходів, втратив поперечну стійкість та, рухаючись в стані не керованого заносу, правою задньою частиною скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка рухалася по правому краю проїзної частини.

Надалі, водій ОСОБА_4 в порушення вимог п.2.10 «ґ» ПДР України з місця виникнення дорожньо-транспортної пригоди відвіз пішохода ОСОБА_6 своїм транспортним засобом до найближчого лікувального закладу, а саме до КУ «Вознесенська ЦРЛ», але при цьому не зафіксував розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки, у лікувальному закладі не повідомив своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і не повернувся на місце пригоди, а також в порушення вимог п.2.10 «д» ПДР України не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду в орган чи підрозділ міліції.

В результаті виниклої дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6, отримала тілесні ушкодження у вигляді переламу лівої стегнової кістки, осколкового переламу кісток правої половини тазу-крила підвздошної кістки, правої вертлюжної впадини, лонної та сидаліщної кісток, підшкірного крововиливу в області правого стегна, переламу лівої променевої кістки в типовому місці, травматичний шок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стало злочинне порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, які знаходиться в прямому причинному зв'язку з виниклими наслідками.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 винним себе в скоєні злочину визнав повністю та пояснив, що в грудні 2013 року біля 16.00 год. він на належному йому автомобілі "ГАЗ-24" їхав з смт Олександрівка Вознесенського району в напрямку ст.Трикрати. Назустріч йому йшли ОСОБА_6 з сином та сусідом. Раптово його автомобіль понесло на слизькій дорозі і він скоїв наїзд на пішоїхода ОСОБА_6 Зразу обвинувачений повіз потерпілу до лікарні. Коли потерпіла опинилась в лікарні ОСОБА_4 допомогав їй, купляв ліки. На лікування потерпілої він витратив 5 500 грн. Цивільний позов визнає частково, так як сума, яку, як заявляє потерпіла було витрачано на її луківання, дуже велика.У вчиненому злочині кається.

Винність обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєному злочині повністю підтверджується слідуючими, дослідженими в судовому засіданні, доказами:

-- поясненнями свідка ОСОБА_8, яка пояснила суду, що вона є донької потерпілої. 09.12.2013 року вона від брата дізналась, що обвинувачений на своєму автомобілі скоїв наїзд на її матір. На теперешній час потерпіла з ліжка не піднімається, їй постійно потрібен стороній догляд. Під час лікування ОСОБА_6 були зроблені дві операції, на які було витрачено дуже багато коштів. ОСОБА_4 Спочатку допомогав, надаючи гроші на лікування потерпілої, але потім відмовився допомогати матеріально. Всього обвинувачений надав біля 5 000 грн.;

-- висновком експерта №1\60 від 20.05.2014 року, згідщно якого в дорожній ситуації, що склалась, водій автомобіля ГАЗ-24 державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 З метою безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.1 та п.12.1 Правил дорожнього руху України. В наведеній дорожній ситуації ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти виникненню дорожньо-транспортної пригоди шляхом дотриманняі технічвних вимог п.10.1 та п.12.1 Правил дорожнього руху України. Невідповідність дії водія автомобіля ОСОБА_4 технічним вимогам п.10.1 та п.12.1 ПДР України з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди;

-- висновком експерта №125 від 21.03.2014 року, згідно якого у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді переламу лівої стегнової кістки, осколкового переламу кісток правої половини тазу-крила підвздошної кістки, правої вертлюжної впадини, лонної та сидаліщної кісток, підшкірного крововиливу в області правого стегна, переламу лівої променевої кістки в типовому місці, травматичний шок. Дані тілесні ушкодження у сукупності з травматичним шоком відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Не виключена можливість їх утворення в умовах ДТП від зіткнення авутомобіля та пешохода;

-- позовною заявою ОСОБА_6, згідно якої потерпіла просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 завдану їй матеріальну шкоду в сумі 27 599 грн. 97 коп. та моральну шкоду в сумі 30 000 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4 міститься склад злочину, передбачений ч.2 ст.286 КК України, тобто порішення правил безпеик дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, згідно зі ст.66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Обираючи міру покарання ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним злочину, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, його характеристику як особи, та вважає, можливим, на підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Згідно п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, особи, не позбавлені батьківських прав які на день набрання чинносту Законом України "про амністію у 2014 році" мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 01.04.2008 року має дитину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка є неповнолітньою. Обвинувачений проти застосування до нього Закону України "Про амністію у 2014 році" не заперечує.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_4 Матеріальної шкоди в сумі 27 599 грн. 97 коп. та витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн. Суд вважає обгрунтованим та підлягаючим задоволенню. ОСОБА_6 був заявлений також позов про стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 30 000 грн. Завдана потерпілій моральна шкода полягає в фізичних стражданнях, нервовому стресі, виникненні факторів, що спричинили негативні емоції і переживання, те, що вона на теперешній час не може самостійно пересуватись і потребує постійної сторонньої допомоги. Завдану позивачці моральну шкоду суд оцінює в 25 000 грн. Дана моральна шкода підлягає стягненню з обвинуваченого.

Прокурором Вознесенської міжрайонної прокуратури заявлений позов в інтересах фінансового управління Вознесенської міьскої ради та Департаменту фінансів Миколаївської міської ради про стягення з ОСОБА_4 витрат на лікування потерпілої ОСОБА_6 на користь фінансового управління Вознесенської міської ради в сумі 1260 грн. 30 коп. На користь Департаменту фінансів Микоалаївської міської ради в сумі 5 722 грн.01 коп. Даний позов суд вважає обгрунтованим та підлягаючим задоволенню.

Відповідно до ст.124 КПК України всі судові витрати покладаються на обвинуваченого та підлягають стягненню з нього.

Долю речових доказів визначити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, згідно п. «в» ст.1, ст. 9 Закону України від 08.04.2014 року "Про амністію у 2014 році", керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом, передбачені ст.76 КК України обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Згідно п."в" ст.1 Закону України від 08.04.2014 року «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_4, звільнити від призначеного кримінального покарання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 завдану їй матеріальну шкоду в сумі 27 599 (двадцять сім тисяч п'ятьсот дев'яносто дев'ят) грн. 97 коп. , моральну шкоду в сумі 25 (двадцять п'ять тисяч) грн., витрати на правову допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь фінансового управління Вознесенської міської ради витрати на лікування ОСОБА_6 в сумі 1 260 ( одна тисяча двісті шестьдесят)грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Департаменту фінансів Миколаївської міської ради витрати на лікування ОСОБА_6 в сумі 5 722 ( п'ять тисяч сімсот двадцять дві)грн. 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївської області , р/р 31251272210005 в ГУДК у Миколаївської області, МФО 826013, код ЗКПО 25574110 в сумі 1 475 (одну тисячу чотириста сімдесят п'ять) гривень 76 коп. за проведення судової експертизи.

Речові докази по справі: автомобіль "ГАЗ -24 " без державного реєстраційного номеру який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4, залишити йому як власнику.

На вирок суду можуть бути подані апеляції протягом 30 днів до апеляційного суду Миколаївської області з дня його проголошення через Вознесенський міськрайонний суд.

Суддя: О.В.Миронова