Ухвала суду № 39314827, 16.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2014 р. м. Київ К/800/62994/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНГ ЕНД РУБІКАМ"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013

у справі № 826/6271/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНГ ЕНД РУБІКАМ"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2013 адміністративний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2013 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013, залишивши в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «ЯНГ ЕНД РУБІКАМ» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період січень 2011 року, складено акт від 01.11.2012 № 938/22-2/35372184, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за січень2011 року на загальну суму 144 716,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 16.11.2012 №0012482202, яким позивачу визначено розмір податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 144 716,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 01,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Лайм Лайт Студіо» не створюють правового підґрунтя для покриття ним власних збитків від окремих господарських операцій, договори були укладені без мети отримання економічного ефекту у результаті реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, реальне виконання господарської операції безпосередньо ТОВ «Лайм Лайт Студіо» для позивача не підтверджується внаслідок відсутності можливості та умов для їх здійснення, кваліфікованого персоналу, оформлені лише документально з метою зменшення бази оподаткування з податку на додану вартість, а відтак, не можуть відображатись у податковому обліку позивача.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції, беручи до уваги наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ «Лайм Лайт Студіо» були укладені договори про виробництво і використання об'єкта права інтелектуальної власності-аудіовізуального твору від 07.12.2010 та від 09.12.2010.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Лайм Лайт Студіо», на виконання умов вказаних договорів, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності: актами прийому-передачі послуг, рахунками-фактури, податковими накладними та банківськими виписками.

Також, судом встановлено, що на час видачі податкових накладних, ТОВ «Лайм Лайт Студіо» було зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало свідоцтво платника такого податку, а також, наявний індивідуальний податковий номер.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ «Лайм Лайт Студіо», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача - зареєстрованим платником ПДВ, та отриманих в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Згідно зі статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2013.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНГ ЕНД РУБІКАМ" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2013 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль