Ухвала суду № 39314731, 11.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2014 р. м. Київ К/9991/72080/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Весельської Т.Ф.,

Малиніна В.В.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльність за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року, ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльність щодо невиконання обов'язків покладених на нього Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 р. № 367, а саме не передбачення у проекті Державного бюджету України на 2012 р. цільових коштів, необхідних для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни-учасникам бойових дій, зобов'язання вчинити дії, покладені на нього Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 р. № 367, а саме: не передбачення у проекті Державного бюджету України на 2012 р. цільових коштів, необхідних для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни-учасникам бойових дій в розмірі, встановленому ч.4 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3552 та зобов'язати вчинити певні дії.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року залишено без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 року.

ОСОБА_4 не погодився з постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року і звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення без задоволення касаційної скарги на підставі наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 є ветераном війни -учасником бойових дій. Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни» має право на щорічну виплату разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком до 5 травня.

Маючи намір захистити свої права, щодо порядку виплати вказаної допомоги, ОСОБА_4 звернувся із адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльність щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2012 року». Вказує на те, що Кабінетом Міністрів України було подано до Верховної Ради України підготовлений до другого читання проект Закону яким не передбачено цільові кошти, необхідні для виплат разової грошової допомоги ветеранам війни-учасникам бойових дій в розмірах, встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме: у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився Одеський апеляційний адміністративний суд виходили з того, що дії Кабінету Міністрів України щодо включення в проект Закону України «Про державний бюджет на 2012року» цільових коштів, необхідних для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни учасникам бойових дій, є правомірними.

Свої висновки обґрунтовували наступними правовими нормами.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Як визначено в ст.32 Бюджетного Кодексу України Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України.

Відповідно до п.6 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання.

До проекту Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»була додана пояснювальна записка Прем'єр-міністра України стосовно змісту майбутнього закону, в якій було зазначено, що обсяг видатків на виплату разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань у 2012 р. збільшиться на 60 млн. грн. і становитиме 610 млн. грн. Розміри разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам Великої Вітчизняної війни збільшаться в середньому на 7,5 % порівняно з 2011 р. Грошову допомогу отримають у 2012 р. до 5 травня 1924,2тис. осіб, зокрема учасники бойових дій - 675 грн., учасники війни-130 грн.

За правилами ст.85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання. Верховною Радою було схвалені розміри соціальних виплат, запропоновані Кабінетом Міністрів України.

В Законі України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. передбачені видатки на виплату грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій. В додатках до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012рік», які є невід'ємною частиною вищезазначеного Закону в додатку № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2012 рік» в бюджетній програмі «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» передбачено фінансування в сумі 610 003 900грн.

Виходячи з наведеного, суд касаційної інстанції погоджується з тим, що Кабінет Міністрів України відповідно до вимог Закону України Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачив у проекті Закону України «Про Державний бюджет 2012 рік» витрати на виплату грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій .

При цьому суд касаційної інстанції зважає на наступне.

Згідно з частиною першою статті 46 Основного Закону України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Із цим конституційним правом громадян кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення.

У Конституції України передбачено гарантії прав громадян на соціальний захист, зокрема такі, як законодавче закріплення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92), визначення джерел державного соціального забезпечення (частина друга статті 46), контроль за використанням коштів Державного бюджету України (стаття 98).

Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.

На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників вказав і Конституційний Суд України, зокрема, у Рішенні від 19 червня 2001 року N 9-рп/2001 у справі щодо стажу наукової роботи, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

Згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян).

Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами; держава прагне до збалансованості бюджету України (частини перша, третя статті 95 Основного Закону України).

Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19); Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, здійснює визначені Конституцією та законами України повноваження, видає постанови і розпорядження в межах своєї компетенції (частина третя статті 113, пункт 10 статті 116, частина перша статті 117).

Відповідно до Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92); Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116).

Невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави у цій сфері. Одним з таких органів і є Кабінет Міністрів України, який згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.

Як зазначено вище, в Законі України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. передбачені видатки на виплату грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій. В додатках до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012рік», які є невід'ємною частиною вищезазначеного Закону в додатку № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2012 рік» в бюджетній програмі «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» передбачено фінансування в сумі 610 003 900грн.

Аналізуючи норми матеріального права та встановлені обставини по справі, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що Кабінет Міністрів України при підготовці Закону України «Про держаний бюджет на 2012 рік» діяв з додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 224, 231 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

Т.Ф. Весельська

В.В. Малинін