Ухвала суду № 39314724, 16.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 року м. Київ К/800/52148/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013

у справі № 826/4941/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехно-Безпека"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013, позов про визнання протиправним та скасування наказу №374 від 20.02.2013, визнання незаконними дій ДПІ у Солом'янському районі м. Києва щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, про визнання незаконними дій щодо визнання в акті від 22.02.2013 № 639/22-2/3172-737 нікчемним правочину, укладеного з ТОВ НВП "Дніпромашбуд", визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.03.2012 № 0001982202 та № 0001992202, задоволено частково: визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, в решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної перевірки позивача з питань правомірності дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ НВП "Дніпромашбуд" за період березень 2012 року, складено акт № 639/22-2/1720737 від 22.02.3013, в якому зафіксовано порушення позивачем: п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.4, 201.6, 201.7, 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ за березень 2012 року на 286 000,00 грн. та порушення пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2012 року на суму 300 300,00 грн.

На підставі акта перевірки, 13.03.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№0001982202, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 375 375,00 грн., в тому числі 300 300,00 грн. за основним платежем та 75 075,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

-№0001992202, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 357 500,00 грн., у тому числі 286 000,00 грн. за основним платежем та 71 500,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, між позивачем та ТОВ НВП "Дніпромашбуд" 05.03.2012 та 07.03.2012 укладено договори на виконання монтажних робіт по системі пожежної безпеки: №050312-1, №050312-2, №050312-3, №050312-4 № 070312-6, №070312-7, №070312-8 і №070312-9.

На виконання умов договорів, ТОВ НВП "Дніпромашбуд" було виписано податкові накладні та складено сторонами акти прийняття та здачі виконаних робіт на суму 1 716 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 286 000,00 грн.

Крім того, між позивачем та ТОВ "АЕРО-Експрес" 18.10.2011 було укладено договір підряду № 54 ПС/ДВ, за умовами якого позивач зобов'язувався виконати і здати у визначені строки роботи по монтажу та пусконаладці систем пожежної сигналізації, оповіщення людей про пожежу, водяного пожежегасіння, проти димного захисту при пожежі та автоматизації проти димного захисту при пожежі, контролю концентрації газу на об'єкті "Вантажний термінал міжнародної кур'єрської служби", що розташований за адресою: с. Проліски, Бориспільський район, Київська область, вул. Броварська,1.

Роботи у другому мікрорайоні житлового масиву "Позняки" здійснювались у зв'язку із укладенням позивачем договору субпідряду № 5 ПС з ВАТ "Домобудівник комбінат№ 3".

Відповідно до акта № 9 від 21.11.2012, було прийнято в експлуатування системи пожежного захисту за участю державного пожежного нагляду на об'єкті "вантажний термінал міжнародної кур'єрської служби", що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська,1.

Натомість, на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, матеріали справи містять первинні документи, які свідчать про виконання сторонами всіх умов укладених договорів.

З урахуванням наведеного, а також того, що доказів безтоварності операцій між позивачем та ТОВ НВП "Дніпромашбуд" або ж наявності у позивача підчас укладення договорів мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства, відповідачем надано не було, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 13.03.2012 № 0001982202 та № 0001992202.

Позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу №374 від 20.02.2013, визнання незаконними дій ДПІ у Солом'янському районі м. Києва щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, про визнання незаконними дій щодо визнання в акті від 22.02.2013 № 639/22-2/3172-737 нікчемним правочину, укладеного з ТОВ НВП "Дніпромашбуд", вірно відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки, будь-яких порушень в діях податкового органу під час проведення перевірки та складання спірного наказу, встановлено не було.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль