Ухвала суду № 39314584, 12.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 року м. Київ К/800/13013/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Кочана В.М.,

Олендера І.Я.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Головного управління юстиції у Сумській області та заступника начальника Головного управління юстиції у Сумській області Литвиненка Олександра Олександровича про визнання дій неправомірними та скасування наказу, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Головного управління юстиції у Сумській області та заступника начальника Головного управління юстиції у Сумській області Литвиненка Олександра Олександровича, в якому (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просила визнати неправомірними дії заступника начальника Головного управління юстиції в Сумській області Литвиненка Олександра Олександровича щодо надання доручень №1912-23/0.12/07-51 від 04.10.2012р., №1916- 23/01.2/07-51 від 04.10.2012р. та №1925-23/01.2/07-51 від 05.10.2012р.; визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління юстиції у Сумській області від 02.11.2012р. №2081-ОС «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_4».

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року, провадження у справі в частині вимог про визнання неправомірними дій заступника начальника Головного управління юстиції в Сумській області Литвиненка Олександра Олександровича щодо надання доручень №1912-23/0.12/07-51 від 04.10.2012р., №1916- 23/01.2/07-51 від 04.10.2012р. та №1925-23/01.2/07-51 від 05.10.2012р. було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій, позивачка звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила вказані судові рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вже вказувалось в цій ухвалі та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачкою, зокрема, оскаржуються доручення заступника начальника Головного управління юстиції в Сумській області Литвиненка Олександра Олександровича, викладені в листах від 04.10.2012р. №1912-23/0.12/07-51, від 04.10.2012р. №1916-23/01.2/07-51 та від 05.10.2012р. №1925-23/01.2/07-51 щодо необхідності надання позивачкою державному реєстраторові виконавчого комітету Сумської міської ради документів, потрібних при внесенні до ЄДРПОУ запису про прийняте рішення про припинення Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції.

Суди ж попередніх інстанцій, закриваючи провадження в цій частині позовних вимог, прийшли до висновку, що зазначені доручення заступника начальника Головного управління юстиції у Сумській області не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 17 КАС України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, здійснивши касаційний перегляд справи, вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом же частин 1 та 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема, на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо надання доручень №1912-23/0.12/07-51 від 04.10.2012р., №1916- 23/01.2/07-51 від 04.10.2012 р. та №1925-23/01.2/07-51 від 05.10.2012р. не містять спірного публічного-правового змісту, який може бути вирішено в порядку адміністративного судочинства, й не спрямовані на реалізацію повноважень владно-управлінського характеру щодо прав та законних інтересів позивачки, а також не створюють, не змінюють та не припиняють публічних прав, свобод або інтересів, які можуть бути захищені в адміністративному суді, отже, з огляду на положення КАС України, й спір щодо дій, пов'язаних з виданням таких розпоряджень, не належить до справ адміністративної юрисдикції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За наведеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій заступника начальника Головного управління юстиції в Сумській області Литвиненка Олександра Олександровича щодо надання доручень №1912-23/0.12/07-51 від 04.10.2012р., №1916- 23/01.2/07-51 від 04.10.2012р. та №1925-23/01.2/07-51 від 05.10.2012р. на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Посилання ж позивачки на те, що саме у зв'язку з невиконанням вказаних доручень заступника начальника Головного управління юстиції в Сумській області Литвиненка Олександра Олександровича її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, підставно не були прийняті до уваги судами, поскільки питання скасування рішення про застосування до позивачки заходів дисциплінарної відповідальності є окремим предметом спору в межах відносин, пов'язаних із проходженням публічної служби, під час розгляду якого судами й має бути надана оцінка правомірності дій відповідача щодо надання доручень.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Здійснивши касаційний перегляд справи, Вищий адміністративний суд України прийшов до висновку, що суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій не допустили порушень норм процесуального права.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм процесуального права, що призвело або могло призвести до прийняття неправильного рішення, а тому підстав для скасування ухвалених судами рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтею 210, 220, 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Кочан В.М.

Олендер І.Я.