Ухвала суду № 39314482, 15.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2014 р. м. Київ К/800/44173/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,при секретарі Луцак А.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «МВА» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року

у справі № 815/1749/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «МВА»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі

м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «МВА» (надалі також - позивач, ТОВ фірма «МВА»), звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області (надалі - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 жовтня 2012 року № 00001491505, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року на суму 150667,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 37667,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року адміністративний позов Фірми «МВА» ТОВ до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 26 жовтня 2012 року №0001491505.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року скасовано. Прийнято по справі нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «МВА» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 жовтня 2012 року №00001491505.

Позивач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення вимог процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що беруть участь у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Фактичною підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 26 жовтня 2012 року № 00001491505, (зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року на суму 150667,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 37667,00 грн.), з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 16 жовтня 2012 року № 6295/15-525/22477398, про порушення позивачем вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, у зв'язку із завищенням у ряд. 23.2 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах) уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за липень 2012 року бюджетного відшкодування у сумі 150667 грн.

Вказані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем при заповненні уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за липень 2012 року не враховано висновків акту перевірки від 9 серпня 2012 року № 4523/15-525/22477398, згідно з якими позивачем допущено порушення пунктів 200.1, 200.3, 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України у зв'язку з завищенням Фірмою «МВА» ТОВ у декларації за червень 2012 року значення ряд. 24 (залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) на суму 150667 грн. (показник сформовано у травні 2012).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі висновків акту перевірки від 9 серпня 2012 року № 4523/15-525/22477398 відповідачем винесено податкове повідомлення від 4 вересня 2012 року №0000831505, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 150667 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ДПС в Одеській області від 12 листопада 2012 року №30938/10/10-2007 податкове повідомлення-рішення від 4 вересня 2012 року №0000831505 скасоване.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Так, акт перевірки, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Акт перевірки платників податків не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав платника податків, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору через те, що на підставі акту перевірки є обов'язок відповідного територіального органу державної податкової служби прийняти податкове повідомлення - рішення, яке в свою чергу може бути оскаржено. Платник податків не позбавлений права заперечувати та спростовувати факти та висновки викладені, в акті перевірки, під час оскарження податкових повідомлень-рішень органу ДПС. Таким чином, для платника податків правове значення та певні наслідки має рішення (податкове повідомлення-рішення), прийняте податковим органом на підставі акту перевірки, порядок оскарження яких визначений статті 56 ПК України.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що ДПІ на виконання рішення ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги від 12 листопада 2012 року №30938/10/10-2007 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Фірми «МВА» ТОВ з питань правомірності формування рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ за червень 2012 року та встановлено, що Фірмою «МВА» ТОВ в декларації за червень 2012 року завищено значення у ряд.24 (залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) у сумі - 150667 грн., та занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 150667 грн., про що складено довідку від 12 грудня 2012 року № 7694/1505/22477398 та винесено податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року №0001731505 форми «В2» про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 150667грн.

З метою уникнення подвійного внесення до облікової картки особового рахунку з ПДВ Фірми суми збільшення бюджетного відшкодування в розмірі 150667 грн. (за уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2012 року (реєстр. № 9050942642 від 22 серпня 2012 року) та за податковим повідомленням-рішенням від 17 грудня 2012 року №0001731505) позивачем 27 грудня 2012 року було подано до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2012 року (реєстр. №9082024269 від 27 грудня 2012) із значенням у ряд.23.2 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах) суми - 0.00 грн., та значенням у ряд. 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) суми - 150667 грн.

Враховуючи встановлені обставини та наведені вище положення Податкового кодексу України та зважаючи на те, що на момент прийняття податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, сума зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на підставі податкового повідомлення-рішення від 4 вересня 2012 року №0000831505 не була узгодженою, та в майбутньому взагалі визнана необґрунтованою - юридично правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не допущено порушень вимог пунктів 200.1, 200.3, 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України при відображенні в уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість за липень 2012 року бюджетного відшкодування у сумі 150667 грн.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції скасуванню. Прийняте із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права та з вірною правовою оцінкою обставин у справі рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «МВА» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року скасувати.

Залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року по справі № 815/1749/13-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко