Ухвала суду № 39314417, 05.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2014 р. м. Київ К/800/4371/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача Виноградова Н. В.

представник відповідача Шмігель Т. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лек-Оіл" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лек-Оіл" (далі - ТОВ "Лек-Оіл") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2012 року позов ТОВ "Лек-Оіл" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2012 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Печерському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Лек-Оіл" в задоволенні позову.

ТОВ "Лек-Оіл" подало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Печерському районі проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ "Лек-Оіл" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "РА "Адан" за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року. За результатами перевірки складено акт №182/22-2/34047083 від 19 квітня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Лек-Оіл" вимог ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 204.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за червень 2011 року на суму 1100586, 00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Печерському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0002992202 від 08 травня 2012 року, яким ТОВ "Лек-Оіл" зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1100586, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн. За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПС України податкове повідомлення-рішення №0002992202 від 08 травня 2012 року скасоване в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині - залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Лек-Оіл" та ТОВ "РА "Адан" укладено договір купівлі-продажу обладнання №0601/04 від 01 червня 2011 року. На виконання договору складено специфікацію, в якій визначено найменування обладнання, одиниця його виміру, кількість товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару по кожній позиції та загальна вартість, також складено видаткові та податкові накладні. Оплата за поставлений товар проведена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ "РА "Адан". Отриманий за договором товар ТОВ "Лек-Оіл" використало при здійсненні господарської діяльності, що підтверджено договором купівлі-продажу №38/11 між ТОВ "Лек-Оіл" (Продавець) та ТОВ "РА "Адан" (Покупець).

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно даних реєстру анульованих свідоцтв платників ПДВ свідоцтво ТОВ "РА "Адан" було анульоване 27 жовтня 2011 року, а на час виписування податкових накладних за червень 2011 року ТОВ "РА "Адан" було зареєстроване як платник ПДВ.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно пп. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що первинними документами підтверджено реальний характер господарських операцій між ТОВ "Лек-Оіл" та ТОВ "РА "Адан" у червні 2011 року. Порушення контрагентами платника податкового законодавства має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що ТОВ "Лек-Оіл" правовірно віднесено суми податку на додану вартість визначені в податкових накладних ТОВ "РА "Адан" за червень 2011 року до податкового кредиту, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі є протиправним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Лек-Оіл".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров