Рішення № 39313920, 23.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2014 р. Справа № 911/570/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від прокурора: не з'явились;

від позивача: Макоцьоба Ю. А. (довіреність № 23 від 08.01.2014 р.), Петренко В. С. (довіреність № 28 від 23.04.2014 р.);

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: Савчук Т. І. (довіреність № 12-253 від 30.12.2013 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора, м. Переяслав-Хмельницький

в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Терра-07", м. Переяслав-Хмельницький

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Київської обласної дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта", м. Київ

про стягнення 2 039, 71 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Київській області звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Терра-07" про стягнення 2 004, 85 грн основної заборгованості по орендній платі, 34, 86 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, від 10.09.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2014 р. порушено провадження у справі № 911/570/14 за позовом Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Київській області до ТОВ „Терра-07" про стягнення 2 039, 71 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 12.03.2014 р.

12.03.2014 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н б/д на позов, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

12.03.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 26.03.2014 р. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Київську обласну дирекцію Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта".

24.03.2014 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли доповнення б/н б/д до відзиву на позов, що долучені судом до матеріалів справи.

26.03.2014 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н б/д про долучення матеріалів до справи із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

26.03.2014 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 09.04.2014 р.

09.04.2014 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н б/д, що долучені судом до матеріалів справи, та від відповідача надійшли доповнення б/н б/д до відзиву на позов, що долучені судом до матеріалів справи.

09.04.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.04.2014 р.

23.04.2014 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н б/д про долучення матеріалів до справи із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

23.04.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в його інтересах прокурором, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник третьої особи у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача та прокурор у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, надали.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, згідно умов п. 1.1. якого балансоутримувач передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення, площею 27, 0 кв.м., розміщене за адресою: Київська обл.. м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 49, що перебуває на балансі Київської обласної дирекції УДППЗ „Укрпошта", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.05.2008 р. і становить за незалежною оцінкою 29 315, 00 грн.

Згідно з п. 1.2. договору майно передасться в оренду з метою використання даного приміщення під розміщення офісу.

Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі п. 10 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить 371, 20 грн за базовий місяць без ПДВ, ПДВ становить 74, 24 грн, сума з ПДВ становить 445, 44 грн.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця з урахуванням індексу інфляції на рахунок балансоутримувачу відповідно до виставленого балансоутримувачем рахунку, а балансоутримувач розподіляє:

- 70 % орендної плати перераховується до Державного бюджету України;

- 30 % орендної плати балансоутримувачу.

Пунктом 3.10. договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до Державного бюджету та балансоутримувачу.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його, згідно якого цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 10.09.2008 р. до 09.09.2011 р. включно.

Пунктом 10.4. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені даним договором з врахуванням зміни вартості орендованого майна станом на дату продовження даного договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди. Обов'язок надання орендодавцеві дозволу від органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди та проекту договору на продовження строку дії договору оренди покладається на орендаря.

Згідно з п. 10.9. договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу .

У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Відповідно до п. 10.10. договору майно вважається повернення балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на балансоутримувача.

Одночасно із укладенням договору між позивачем, третьою стороною та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі нежитлового приміщення, згідно якого орендодавець передав, а відповідач прийняв в оренду державне індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення, площею 27, 0 кв.м., розміщене за адресою: Київська обл.. м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 49.

30.04.2012 р. між позивачем, третьою стороною та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, від 10.09.2008 р., згідно умов п. 1 якої орендар і орендодавець за погодженням балансоутримовича прийшли до згоди достроково розірвати договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 656/24-248 від 10.09.2008 р.

Згідно п. 5. додаткової угоди до договору дана додаткова угода вступає в дію з 30.04.2012 р. та діє до повного остаточного розрахунку орендаря за фактичне користування майном.

30.04.2012 р. між позивачем, третьою стороною та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі нежитлового приміщення, згідно якого орендар передав, а позивач прийняв з оренди державне індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення, площею 27, 0 кв.м., розміщене за адресою: Київська обл.. м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 49.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованим нежитловим приміщенням за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, від 10.09.2008 р. з моменту укладення договору та фактичного передання в оренду майна та у період дії договору, а ж до моменту розірвання договору та до фактичного повернення майна з оренди, а також у заявлений позивачем період з листопада 2011 р. по квітень 2012 р. і розмір орендної плати за користування орендованим майном до Державного бюджету України у вказаний період склав 2 138, 98 грн., що підтверджується договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, від 10.09.2008 р., розрахунком заборгованості за договором, додатковою угодою № 1 до нього, актом від 10.09.2008 р. приймання-передачі нежитлового приміщення, актом від 30.04.2012 р. приймання-передачі нежитлового приміщення, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті орендної плати за користування орендованим майном до Державного бюджету України та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 134, 13 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором оренди строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном у заявлений позивачем період з листопада 2011 р. по квітень 2012 р. не виконав і його основна заборгованість перед позивачем (до Державного бюджету України) складає 2 004, 85 грн., що підтверджується договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, від 10.09.2008 р., розрахунком заборгованості за договором, додатковою угодою № 1 до нього, актом від 10.09.2008 р. приймання-передачі нежитлового приміщення, актом від 30.04.2012 р. приймання-передачі нежитлового приміщення, відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги прокурора в інтересах позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості по орендній платі у розмірі 2 004, 85 грн. за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, від 10.09.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, від 10.09.2008 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті орендних платежів з 09.03.2011 р. по 08.09.2011 р. всього на загальну суму 34, 86 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 34, 86 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Терра-07" (ідентифікаційний код 35171009) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (ідентифікаційний код 19028107) 2 004 (дві тисячі чотири) грн. 85 (вісімдесят п'ять) коп. основної заборгованості, 34 (тридцять чотири) грн. 86 (вісімдесят шість) коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Терра-07" (ідентифікаційний код 35171009) в доход Державного бюджету України судові витрати 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

30 квітня 2014 р.