Постанова № 39313589, 19.06.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/270/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Кухарська Н. А.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Бондарчук Р.< Суддя-доповідач По батькові >.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2014 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області Бондарчук Р.А.,

за участю:

особи, яка подала скаргу ОСОБА_3,

представника особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2014 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Камяний міст, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який працює приватним підприємцем, співмешкає, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований: АДРЕСА_2, -

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та призначено йому адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, -

в с т а н о в и в:

Оскарженою постановою судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно постанови, 12.04.2014 року о 03 год. 05 хв., ОСОБА_3, по вул. Кірова в м. Новоукраїнці, Кіровоградської області керував транспортним засобом Шевроле «Нива», номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді районного суду та закрити провадження у справі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначив, що в оскаржуваній постанові не вірно зазначено його фактичне місце проживання, а також вказано, що правопорушення вчинив ОСОБА_5, а тому відносно нього протокол не складався, копія його не вручалася та на підпис не надавався. Крім того, суддею суду першої інстанції не враховано, що він є водієм вантажного автомобіля та займається перевезенням, а тому автомобіль є єдиним джерелом доходу його сім'ї.

В судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що працівники ДАІ не пропонували йому продути алкотестер «Драгер», а відразу запропонували пройти огляд в медичному закладі, чим порушили вимоги Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 вересня 2009 року N 400/666.

Крім того суд призначаючи стягнення не врахував, що він працює приватним підприємцем в сфері забезпечення вантажних перевезень і це є єдиним заробітком його родини.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, 12.04.2014 року він їх з братом на автомобілі ОСОБА_3 на автомобілі. Брат перебував в тверезому стані, близько 03 год. 00 хв. їх зупинили працівники ДАІ та почали стверджувати, що брат перебуває в стані алкогольного сп'яніння. При цьому попросили, щоб він написав пояснення та зокрема, підтвердив, що брат знаходиться в стані алкогольного сп'яніння та, щоб він ОСОБА_6 прийняв керування автомобілем. Проте він відмовився після чого їх відпустили, а через деякий час він дізнався, що стосовно брата складено протокол за ст.. 130 ч. 1 КУпАП. Уточнив, що брату не пропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння за допомогою технічних засобів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що її необхідно задовольнити, а постанову судді суду змінити, виходячи з таких підстав.

Відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Пунктом 1.6. Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 року № 400/666, визначено, що огляд проводиться:

- уповноваженою особою Державтоінспекції МВС на місці зупинки

транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров'я(сільській місцевості за

відсутності лікаря-фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п.п. 4.2, 5.4 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України №77 від 26 лютого 2009 року, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності. У разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП наявність пояснень свідків є обов'язковою у кількості двох.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 12.04.2014 року о 03 год. 05 хв., ОСОБА_3, по вул. Кірова в м. Новоукраїнці, Кіровоградської області керував транспортним засобом Шевроле «Нива», номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України (а.с. 1).

Крім протоколу про адміністративне правопорушення, матеріали справи містять письмові пояснення громадян ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які також надавалися в суді першої інстанції, згідно яких ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, підпису протоколу, надані пояснень та передачі посвідчення водія працівникам ДАІ для складання протоколу (а.с. 2-3, 19, 22, 25).

За таких обставин, вважаю, що суддею суду першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що відносно нього протокол не складався, копія його не вручалася та на підпис не надавався - є необґрунтованими, спростовуються вищевикладеним, оскільки апелянт відмовився від підписання та отримання копії протоколу, а також наданні посвідчення водія інспектору для його складання.

Аргументи порушника про те, що в оскаржуваній постанові не вірно зазначено його фактичне місце проживання, а також вказано, що правопорушення вчинив ОСОБА_5 суд апеляційної інстанції приймає до уваги. Проте невірне зазначення фактичного місця проживання правопорушника - не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_3 Вказівка в абзаці 5 мотивувальної частині оскаржуваної постанови на те, що правопорушення вчинив ОСОБА_5 - суд апеляційної інстанції вважає технічною помилкою судді суду першої інстанції, яка спростовується вищенаведеними доказами дослідженими під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином в судовому засіданні апеляційного суду достовірно встановлено, що саме ОСОБА_3 12.04.2014 року о 03 год. 05 хв., по вул. Кірова в м. Новоукраїнці, Кіровоградської області керував транспортним засобом Шевроле «Нива», номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності районний суд прийшов до обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_3 доказана повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. За вказаних обставин, посилання свідка ОСОБА_6 про те, що у ОСОБА_3 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, на кваліфікацію адміністративного правопорушення не впливає.

Перевіривши матеріали адміністративної справи апеляційний суд прийшов до переконливого висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 складено відповідно до ст. 256 КУпАП, а в ході провадження по справі дотримано вимог ст. 245 КУпАП.

Судовий розгляд справи проведено у відповідності до ст. 280 КУпАП і спрямовано на всебічне, повне й об'єктивне дослідження та встановлення фактичних обставин, справа розглянута у відповідності із законом.

Проте при визначені адміністративного стягнення не враховано особу правопорушника, що його співмешканка не працює, перебуває в стані вагітності, він є водієм вантажного автомобіля та займається перевезенням, а тому автомобіль є єдиним джерелом доходу його сім'ї, що є підставами для пом'якшення адміністративного стягнення.

Тому вважаю, що доводи апелянта є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Накладення адміністративного стягнення саме у вигляді штрафу буде необхідним і достатнім для виправлення правопорушника, оскільки аргументи апелянта про те, що транспортний засіб є єдиним і основним джерелом для існування, а також використовується для утримання сім'ї, апеляційний суд вважає обґрунтованими і, позбавляючи правопорушника права керування транспортними засобами, суд може ускладнити його життєдіяльність та призвести до негативних наслідків його існування у суспільстві.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2014 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України змінити в частині визначення виду адміністративного стягнення.

Накласти на ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн., в дохід держави.

В решті постанову судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2014 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області Р.А. Бондарчук