Ухвала суду № 39308932, 29.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року Справа № 18191/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ-ЕКО» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ-ЕКО» до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ «АРМ-ЕКО» 21.20.2010 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у м. Рівне, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2010 року за №0001791742/0/17-123 в частині визначення зобов'язання зі сплати штрафу в сумі 1647,54 грн.

В позовній заяві зазначає, що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.10.2010 року №0001791742/0/17-123, відповідно до якого згідно з пп.17.1.7. п.17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 (далі - Закон №2181) до позивача застосований штраф в розмірі 50% від суми погашеного податкового боргу, а саме 2 059,43 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0002231742/3/17-123 від 11.03.2010 року (відповідно до якого застосований штраф в розмірі 50% від суми погашеного податкового боргу) отримане позивачем 12.03.2010 року, а тому повинне було бути оплачене до 23.03.2010 року. 23.03.2010 року податкове зобов'язання перетворилося у податковий борг.

01 квітня 2010 року позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив, зокрема, скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0002231742/3/17-123 від 11.03.2010 року.

Ухвалу про відкриття провадження у справі № 2а-1517/10/1770 про визнання недійсним, зокрема, податкового повідомлення-рішення №0002231742/3/17-123 від 11.03.2010 року відповідач отримав 15.04.2010 року.

Позивач вважає, що статус, як узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням відповідача №0002231742/3/17-123 від 11.03.2010 року, розпочався 23.03.2010 року, а припинився 15.04.2010 року - з дня коли таке податкове зобов'язання вважалося неузгодженим. Тобто строк затримки сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням відповідача №0002231742/3/17-123 від 11.03.2010 року, складав 23 дні (з 23.03.2010 року по 15.04.2010 року).

Тому, позивач вважає, що розмір штрафу, передбачений пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону №2181 , визначеного податковим повідомленням-рішенням відповідача №0002231742/3/17-123 від 11.03.2010 року, повинен становити 10% погашеної суми податкового боргу 411.89 грн., відтак зобов'язання зі сплати штрафу в сумі 1647,54 грн.( 2 059,43 грн.- 411.89 грн.) є протиправним.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ТОВ «АРМ-ЕКО» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, обставини, викладені в позовній заяві, що були встановлені постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р. по справі № 2а-1517/10/1770 (набрало законної сили 19.08.2010 p.), а тому відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають.

Частиною 2 підпункту 5.2.4. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

В постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р. по справі № 2а-1517/10/1770 зазначено, що з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі зобов'язаний був вивести податкові зобов'язання, зокрема з податку з доходів фізичних осіб, з облікової картки платника податків до окремого реєстру як неузгоджені податкові зобов'язання до закінчення процедури судового оскарження.

Тобто строк, передбачений пп.17.1.7. п.17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не включає в себе строк, протягом якого здійснюється процедура судового оскарження.

Отже, судом першої інстанції було невірно застосовано пп.5.2.4. п.5.2. ст. 5, пп.17.1.7. п.17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що призвело до прийняття незаконної постанови.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «АРМ-ЕКО» в десятиденний термін, з моменту отримання рішення не оскаржило до Рівненського окружного адміністративного суду податкове повідомлення-рішення, відтак сума 12356 грн. 58 коп. податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб стала узгодженою, відповідно податкове повідомлення-рішення від 12.10.2010 року за №0001791742/0/17-123 в частині визначення зобов'язання зі сплати штрафу, в тому числі, в сумі 1647,54 грн., прийнята відповідно до норм чинного законодавства і підстави для їх скасування відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі акту перевірки за № 51/23/33001226

від 31.08.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення за №0002231742/0/17-123 від 11.09.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 12 356 грн. 58 коп.

06.10.2010 року посадовими особами ДПІ у м. Рівне складено акт №1554/17-100/26062501 (номер акту слід вважати №1554/17-100/33001226 згідно останніх цифр коду ЄДРПОУ підприємства ) про результати перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно рішення про розгляд повторної скарги №4346/7/25-0515 від 03.03.2010 року по граничному строку сплати 22.03.2010 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001791742/0/17-123 від 12.10.2010 року про визначення зобов'язання зі сплати штрафу в сумі 2059.43 грн. (щодо прострочення сплати по податковому повідомленню-рішенню №0002231742/3/17-123 від 11.03.2010 року)

ТОВ «АРМ-ЕКО» проведено адміністративне оскарження податкового повідомлення- рішення №0002231742/3/17-123 від 11.03.2010 року, яке закінчилося врученням ТОВ «АРМ- ЕКО» 05.03.2010 року рішення ДПА України про розгляд повторної скарги за № 4346/7/25- 0515 від 03.03.2010 року.

Податкове повідомлення-рішення №0002231742/3/17-123 від 11.03.2010 року отримане позивачем 12.03.2010 року.

01 квітня 2010 року позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив окрім решти позовних вимог - скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002231742/3/17-123 від 11.03.2010 року.

У зв'язку з тим, що ТОВ «АРМ-ЕКО» в десятиденний термін, з моменту отримання рішенням не оскаржило до Рівненського окружного адміністративного суду податкове повідомлення-рішення, сума 12356 грн. 58 коп. податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб стала узгодженою.

Сума недоплати по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 12356,58 грн. фактично сплачена 23.07.2010 року із затримкою понад 90 календарних днів.

Відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.

Днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (частина п'ята пункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181).

У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві:

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Водночас відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181).

Отже, податковий борг є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 і становить десять днів.

Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу у десяти денний термін, коли податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.

Однак у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181) несплачене податкове зобов'язання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону №2181.

Вказана обставина також встановлена постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 року по справі №2а-1517/10/1770 (а.с. 9-16) за позовом ТОВ «АРМ-ЕКО» до ДПІ у м.Рівне, яким, зокрема, позивачу відмовлено у задоволені позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0002231742/3/17-123 від 11.03.2010 року .

Згідно підпункту 17.1.7. Закону №2181, який діяв на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, оскільки, позивачем податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 12356,58 грн. було сплачено 23.07.2010 року, тобто із затримкою понад 90 календарних днів, то застосування до нього сплати штрафу є правомірним.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ-ЕКО» залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року у справі №2а-5005/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук