Ухвала суду № 39308600, 22.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2014 рокусправа № 804/8023/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року

по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства комерційної фірми "Фартек" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство комерційна фірма "Фартек" (далі - ПП КФ "Фартек") 18.06.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0002022206 від 05.06.2013 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 313234,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 78308,50 грн., на загальну суму 391542,50 грн, стягнути на його користь судові витрати.

Відповідач заперечував проти позову, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року позовні вимоги задоволені, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0002022206 від 05.06.2013 року, на користь позивача стягнені судові витрати у розмірі 2294 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача ПП КФ "Фартек" з питання підтвердження господарських взаємовідносин та достовірності повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Шервуд Груп" за грудень 2012 року, за результатами якої 16.05.2013 року складено акт №2634/226/33184330.

Перевіркою виявлено порушення позивачем ст.185, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Позиція податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтується на отриманих від іншого податкового органу акту перевірки контрагента ТОВ "Шервуд Груп" щодо фіктивності його діяльності.

На підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0002022206 від 05.06.2013 року про збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 313234,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 78308,50 грн., на загальну суму 391542,50 грн.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до приписів пункту 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та контрагентом ТОВ «Шервуд Груп» укладений договір поставки товару - медичного обладнання №16-2910 від 29.10.2012 року, виконання якого підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV(далі Закон № 996-XIV), а саме: податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями про здійснення оплати товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунки контрагента.

Зазначений вище договір був спрямований на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, що обумовлені ними, а саме: контрагент позивача здійснив поставку товару, а позивач прийняв товар, здійснив його оплату на користь контрагента відповідно до платіжних документів.

Придбаний від ТОВ «Шервуд Груп» товар в подальшому позивачем реалізований медичним установам, що підтверджено наявними в матеріалах справи відповідними договорами поставки, видатковими накладними, копіями довіреностей про отримання товару тощо.

Із матеріалів справи вбачається, що умовами договору на поставку товарів №16-2910 від 29.10.2012 року передбачена доставка позивачу товару за рахунок і силами контрагента ТОВ «Шервуд Груп» , який здійснив перевезення товарів за місцезнаходженням позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність товарно-транспортних накладних, та сертифікатів походження товару , які не належать до документів суворої звітності, не можуть бути підставою для спростування факту наявності у суб'єкта господарювання права на податковий кредит за наявності інших доказів, що підтверджують таке постачання.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до складу податкового кредиту за перевірений період грудень 2012 року віднесено суми ПДВ по виписаним ТОВ «Шервуд Груп» податковим накладним, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит зазначеного періоду.

Суми ПДВ за вищезазначеними податковими накладними позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту перевіреного періоду, та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладеного позивачем з контрагентом ТОВ «Шервуд Груп» правочину, рішення суду про визнання його таким, також не існує судових рішень, якими контрагент позивача визнаний фіктивними, а його установчі документи - недійсними, позивач не мав підстав вважати діяльність зазначеного контрагента протиправною, так як на час дії угоди ТОВ «Шервуд Груп» було зареєстроване в установленому порядку як платник ПДВ, мало право виписувати та надавати податкові накладні, не було виключено із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем висновок про фіктивність діяльності контрагента ТОВ «Шервуд Груп» під час існування фінансово-господарських стосунків з позивачем, зроблений на припущеннях.

Викладене свідчить, що позивач виконав передбачені чинним податковим законодавством умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту по операціям з контрагентом ТОВ «Шервуд Груп» , а тому висновки податкового органу про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 313234грн. згідно податкового повідомлення - рішення форми "Р" №0002022206 від 5.06.2013 року є неправомірними.

Неправомірність визначення відповідачем сум грошового (податкового) зобов'язання за наслідками перевірки обумовлює відсутність правових підстав згідно чинного податкового законодавства для застосування штрафних санкцій в сумі 78308,50грн. по зазначеному податковому повідомленню-рішенню.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та вірним.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини адміністративної справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова