Рішення № 39307511, 11.06.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1741/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Хрусталенко І. П.

Доповідач Черненко В. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

11.06.2014 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого - Черненко В.В.

Суддів - Франко В.А.., Потапенко В.І.

За участю секретаря - Донець А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства « Світоч» на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.05..2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Світоч» про витребування майна від добросовісного набувача ,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулася у суд з позовом до приватного підприємства "Світоч" з позовом про витребування з незаконного користування відповідача земельної ділянки, розташованої на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області. Позивач зазначив , що є власником даної спірної земельної ділянки , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 090160 від 24.12.2012 року , однак зазначена земельна ділянка перебуває в даний час у користуванні на умовах оренди у приватного підприємства "Світоч" на підставі договору оренди землі укладеного 10.04.2008 року між відповідачем та ОСОБА_4, зареєстрованого у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 18.09.2008 року за № 040836500061, площею 4,95 га. Договір оренди укладено на 7 років. Спірна земельна ділянка раніше належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії 111-КР №042899 від 29.03.2002 року.

Позивач зазначив , що рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24.11.2010 року скасовано державний акт на право приватної власності на землю серії 111-КР №042899 виданий Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області 29.03.2002 року на ім'я ОСОБА_4 та зобов'язано ОСОБА_4 повернути Бобринецькій районній державній адміністрації Кіровоградської області земельну ділянку № 450 площею 4.95 га.

На виконання рішення суду розпорядженням Бобринецькій районної державної адміністрації Кіровоградської області від 12.072011 року №762-р зазначений державний акт було визнано таким , що втратив чинність , а земельну ділянку №450 переведено до земель державної власності (запасу) Бобринецької міської ради Кіровоградської області .

Позивач посилаючись на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.01.2014 року. ч.3 статті 61 ЦПК України, ч. 8 статті 93 ЗК України, статтю 152 ЗК України , статтю 388 ЦК України просив витребувати з незаконного користування приватного підприємства «Світоч» земельну ділянку яка розташована на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 090160 від 24.12.2012 року, що знаходиться в користуванні на умовах оренди у приватного підприємства «Світоч» на підставі договору оренди землі укладеного 10.04.2008 р. між ОСОБА_4 та приватним підприємством «Світоч» зареєстрованого у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської філії ДП «Центр ДЗК» 18.09.2008 року №040836500061, площею 4.95 га. розташована на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.05.2014 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ті обставини при цьому суд послався на рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.01.2014 р. по справі № 383/1840/13-ц яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПП «Світоч», ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відділ Держземагентства у Бобринецькому районі Кіровоградської області, про визнання договору оренди землі недійсним, усунення перешкод в користуванні земельної ділянки відмовлено з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, свобод та інтересів. Рішення суду набрало законної сили 20.01.2014 року.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ст.ст. 386-388 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Суд зазначив, що у спорах, що виникають з земельних правовідносин права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого ст.ст. 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, у разі якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно в добросовісного набувача, відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 р. у справі № 6-53цс12.

Суд першої інстанції зазначив, що враховуючи обставини, встановленні рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.01.2014 року, , що відповідач ПП "Світоч" добросовісно набув права оренди на земельну ділянку, уклавши з ОСОБА_4 10 квітня 2008 року договір оренди, зареєстрований 18.09.2008 р. у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за № 040836500061, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Проте з такими висновками погодитись в повному обсязі неможливо оскільки висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на належних доказах, а обставини, які суд вважав встановленими не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ст..213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст..215 ЦПК України в рішенні суду повинно бути вказано на підставі яких доказів та з яких мотивів суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення .

Згідно положень ч.1,3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.. ст.. 10 , 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З позовної заяви вбачається, що предметом судового розгляду є витребування майна від добросовісного набувача відповідно до статті 388 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав у власність земельну ділянку розташовану на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області у розмірі 2 га. відповідно до розпорядження Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області від 15.10.2012 року 3610-р . Право власності на земельну ділянку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 090160 від 24 грудня 2012 року.

Вбачається, що земельна ділянка передана у власність позивача для ведення особистого селянського господарства із колишніх земель приватної власності,які були переведені до земель запасу Бобринецької міської ради після скасування державного акту на право приватної власності гр.. ОСОБА_4 від 29.03.2002 року серії 111 КР №042899 за рішенням суду. (а.с.7).

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка яка перебувала у власності ОСОБА_4 становила 4.95 га. і яка на даний час перебуває у користуванні на умовах оренди у приватного підприємства "Світоч" на підставі договору оренди землі укладеного 10.04.2008 року між відповідачем та ОСОБА_4, зареєстрованого у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 18.09.2008 року за № 040836500061, площею 4,95 га, Договір укладено на 7 років.

Позивач по справі ставить питання про витребування з незаконного користування приватного підприємства «Світоч» зазначену земельну ділянку. ДП «Центр ДЗК» 18.09.2008 року №040836500061, площею 4.95 га.

Встановлені обставини свідчать про те , що позивач володіючи 2 га. земельної ділянки ставить питання про витребування з незаконного користування відповідача 4.95 га. землі яка перебуває у нього у оренді відповідно до договору оренди землі укладеного 10.04.2008 р. між ОСОБА_4 та приватним підприємством «Світоч», при цьому позивач не зазначає, та не надає докази на підтвердження того яка конкретно частина земельної ділянки повинна бути витребувана у відповідача оскільки розмір ділянки який знаходиться у відповідача у користуванні на підставі договору оренди, становить 4.95 га. в той час, як земельна ділянка яка перебуває у власності позивача, має розмір 2га.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог , що земельна ділянка яку отримав позивач у власність і яка є предметом спору знаходиться саме у користуванні відповідача .

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач в позовних вимогах зазначає, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що позивач не знав і не міг знати(добросовісний набувач) власник має право витребувати це майно відповідно до статті 388 ЦК України при цьому позивач не надає належних доказів на підтвердження того , що відповідач, як добросовісний набувач придбав майно за відплатним договором і відповідно до даних правовідносин можливо застосовувати частину 1 статті 388ЦК України.

Суд першої інстанції задовольняючи позов зазначив, що відповідно до ст.ст. 386-388 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Встановлені обставини свідчать , що суд першої інстанції не встановив дійсні обставини справи, що як наслідок привело до помилкових висновків суду .

Застосовуючи статтю 388 ЦК України до спірних правовідносин, суд першої інстанції не зазначив, якою частиною зазначеної статті, суд керувався при ухваленні судового рішення, оскільки в зазначеній статті законодавцем визначено різні підстави витребування майна від добросовісного набувача.

Колегія суддів дійшла висновку, що посилання суду першої інстанції на ті обставини , що оскільки ПП "Світоч" добросовісно набув право оренди на земельну ділянку, уклавши з ОСОБА_4. 10 квітня 2008 року договір оренди, зареєстрований 18.09.2008 р. у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за № 040836500061 то зазначені обставини є підставою для задоволення позову є - необґрунтованими.

Встановлений судом першої інстанції факт укладення договору оренди земельної ділянки між ПП «Світоч» та ОСОБА_4 підтверджує тільки факт, що ПП «Світоч» на законних підставах, визначених у договорі оренди користується земельною ділянкою у розмірі 4.95 га. і не може в даному випадку бути підставою для задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки укладений між ПП «Світоч» і та ОСОБА_4 ніхто із сторін не оскаржував і не заперечував проти його дійсності.

Відповідно до п. 40 зазначеного договору оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.

Колегія судів дійшла висновку, що встановлені обставини є підставою, відповідно до ст.309 ЦПК України, для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства « Світоч» - задовольнити частково.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.05.2014 року - скасувати .

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про витребування з незаконного користування приватного підприємства «Світоч» земельної ділянки розташованої на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 090160 від 24.12.2012 року, що знаходиться в користуванні на умовах оренди у приватного підприємства «Світоч» на підставі договору оренди землі укладеного 10.04.2008 р. між ОСОБА_4 та приватним підприємством «Світоч» зареєстрованого у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської філії ДП «Центр ДЗК» 18.09.2008 року №040836500061, площею 4.95 га. розташованої на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді