Вирок № 39302737, 04.06.2014, Старобільський районний суд Луганської області

04.06.2014

ЄУН 431/1566/14-к

Пров. №1-кп/431/146

2014 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року. м.Старобільськ

Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Зайцева Л.М.,

при секретарі Кустової О.О.,

за участі прокурора Корсун А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шарівка Білокуракинського району Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який не працює, не судимого, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.04.2014 року близько 19 години ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою, в АДРЕСА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), реалізуючи свій злочинний намір, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу скоїв крадіжку вєлосипеду марки «WINNER VARAN», вартістю 450 грн. 00 коп., який належав громадянину ОСОБА_2 на праві власності, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, (крадіжка).

20 травня 2014 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 була укладена угода про примирення і надійшла до суду разом із обвинувальним актом.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся.

Судом встановлено, що згідно даної угоди підозрюваний ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 дійшли згоди, що підозрюваний ОСОБА_1 компенсує в повному обсязі потерпілому ОСОБА_2 вартість матеріальної і моральної шкоди (за домовленістю сторін) шляхом повернення викраденого майна; потерпілому ОСОБА_2 після виконання дій підозрюваним ОСОБА_1, передбаченого п.1 даної Угоди не має до підозрюваного ОСОБА_1 претензій матеріального і морального характеру стосовно крадіжки його майна; сторони погоджуються на примирення між собою; а також щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також про міру покарання у вигляді громадських робіт строком на 80 годин. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення підозрюваного з потерпілим, встановлені статтею 473 КК України, та наслідки її невиконання. Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України щодо змісту та порядку укладення угоди та Кримінального Кодексу України щодо узгодженої міри покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення підозрюваного з потерпілим.

Обвинувачений ОСОБА_1 просить затвердити угоду про примирення підозрюваного з потерпілим.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення підозрюваного з потерпілим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення підозрюваного з потерпілим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено в підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, обвинувачений зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання .

Судом також з'ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.2 ч. 1 ст. 473 КПК України

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що угода про примирення підозрюваного з потерпілим від 20.05.2014 року відповідає вимогам КПК України щодо змісту та порядку укладення угоди, закону про кримінальну відповідальність щодо узгодженої міри покарання, укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.

Цивільний позов не заявлений у зв'язку з добровільним відшкодуванням шкоди.

Речові докази: вєлосипед марки «WINNER VARAN», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 залишити у власності ОСОБА_2 на підставі ст.100 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, обраний ОСОБА_1 слід залишити до набрання чинності даного вироку.

Також з засудженого слід стягнути процесуальні витрати - вартість проведеної експертизи на користь держави у розмірі 430 грн. 43 коп. відповідно до вимог ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 474 - 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2, укладену 20 травня 2014 року.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді громадських робіт строком на 80 (вісімдесят) годин.

П.1 Підозрюваний ОСОБА_1 компенсує в повному обсязі потерпілому ОСОБА_2 вартість матеріальної і моральної шкоди (за домовленістю сторін) шляхом повернення викраденого майна;

П.2 Потерпілий ОСОБА_2 після виконання дій підозрюваним ОСОБА_1, передбаченого п.1 даної Угоди не має до підозрюваного ОСОБА_1 претензій матеріального і морального характеру стосовно крадіжки його майна; сторони погоджуються на примирення між собою;

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання залишити до набрання чинності даного вироку.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України, серія НОМЕР_2 виданий Білокуракинським РВ УМВС України в Луганській області 19.03.2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1, на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи від 13.05.2014 року № 223-61/7 в розмірі 430 (чотириста тридцять) гривень 43 копійки.

Одержувач УДКСУ у Старобільському районі (Старобільський район) 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396.

Речові докази: вєлосипед марки «WINNER VARAN», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 залишити у власності ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Суддя Л.М.Зайцев