Ухвала суду № 39302406, 13.03.2014, Рубіжанський міський суд Луганської області

У Х В А Л А

13.03.2014 Провадження №2/425/67/14

Справа №425/4020/13-ц

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі:

головуючого судді Коваленка Д.С.,

при секретарі Томко Л.А.,

за участю представника відповідача: ОСОБА_1, представника позивача: ОСОБА_2, старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області, заяву ОСОБА_4 про розстрочку виконання рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4, 10 грудня 2012 року звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області із заявою про розстрочку виконання рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 12 листопада 2012 року ((яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором №0006/07/06-N від 23 січня 2007 року у розмірі 50213 (пятдесят тисяч двісті тринадцять) гривень 05 (пять) копійок, та судовий збір у розмірі 502 (пятсот дві) гривні 13 (тринадцять) копійок)), строком на 36 місяців зі сплатою боргу у розмірі 1394 (одна тисяча триста девяносто чотири) гривні 81 (вісімдесят одна) копійка, щомісяця.

У судове засідання, на 13 березня 2014 року, зявився представник відповідача: ОСОБА_1, представника позивача: ОСОБА_2, старший державний виконавець ВДВС Рубіжанського міського управління юстиції ОСОБА_3.

У судовому засіданні, представник відповідача заяву свого довірителя про розстрочку виконання рішення суду підтримав, та просив суд її задовольнити. В обґрунтуванні заявлених вимог зазначив, що відповідач хворіє на стійку хворобу, яка впливає на його фізичний та істотно фінансовий стан, оскільки він постійно купує ліки. Біль виникає періодично на протязі року, у звязку з чим він вимушений звертатись по допомогу та не працювати. Але є підстави вважати, що фінансове положення покращиться у звязку з укладенням нових контрактів.

У судовому засіданні, представник позивача проти задоволення заяви заперечував. В обґрунтуванні зазначив, що хвороба, якою хворіє заявник не є такою, що викликає необхідність постійного чи тимчасового стаціонарного лікування, а його тяжкий матеріальний стан не може бути підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення Рубіжанського міського суду Луганської області.

У судовому засіданні державний виконавець надав суду для ознайомлення усі матеріали зведеного виконавчого провадження №42116829 та їх опис, в межах якого здійснюється примусове виконання виконавчого листа №2/1224/2679/12, виданого 28 листопада 2012 року, на підставі рішення суду, виконання якого і просить розстрочити відповідач. Надаючи пояснення

державний виконавець зазначив, що з моменту відкриття виконавчого провадження, боржник зявився до виконавчої служби лише раз. Будь-яких доказів хоча б часткової сплати боргу не надав.

На основі всебічного, повного, обєктивного та безпосереднього дослідження, кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, з врахуванням оглянутих матеріалів зведеного виконавчого провадження №42116829, суд встановив наступні обставини:

Рубіжанським міським судом Луганської області 12 листопада 2012 року, у справі за №1224/367/12 було винесено рішення, яким вирішено стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором №0006/07/06-N від 23 січня 2007 року у розмірі 50213 (пятдесят тисяч двісті тринадцять) гривень 05 (пять) копійок, та судовий збір у розмірі 502 (пятсот дві) гривні 13 (тринадцять) копійок (а.с.54).

Для виконання вказаного рішення, Рубіжанським міським судом Луганської області 28 листопада 2012 року було видано виконавчий лист №2/1224/2679/12 про стягнення з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_5, код ЄДРПОУ 21574573, заборгованість за кредитним договором №0006/07/06-N від 23 січня 2007 року у розмірі 50213 (пятдесят тисяч двісті тринадцять) гривень 05 (пять) копійок, та судовий збір у розмірі 502 (пятсот дві) гривні 13 (тринадцять) копійок (а.с.127).

На підставі вказаного виконавчого листа, постановою від 02 липня 2013 року, старшим державним виконавцем ВДВС Рубіжанського міського управління юстиції ОСОБА_6 було відрито виконавче провадження №38652432 (а.с.128), яке обєднано у зведене виконавче провадження №42116829 (а.с.129,181-182).

Станом на 13 березня 2014 року, в матеріалах зведеного виконавчого провадження №42116829, відсутні документи, які б підтверджували фактичне виконання у повному обсязі рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 12 листопада 2012 року (а.с.180-182). У судовому засіданні відповідачем були надані платіжні документи, що підтверджують часткове виконання рішення суду на суму 3000 (три тисячі) гривень (а.с.166-167). Наведена обставина, не оспорювалась та була визнана представником позивача у судовому засіданні.

Десятого грудня 2012 року, ОСОБА_4 звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області із заявою про розстрочку виконання рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 12 листопада 2012 року, строком на 36 місяців зі сплатою боргу у розмірі 1394 (одна тисяча триста девяносто чотири) гривні 81 (вісімдесят одна) копійка, щомісяця (а.с.1 справи №6/1224/5933/12).

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 19 грудня 2012 року (а.с.5 справи №6/1224/5933/12), залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 28 травня 2013 року (а.с.35 справи №6/1224/5933/12) заяву ОСОБА_4 було задоволено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2013 року, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 задоволено частково: ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 19 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 28 травня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.93-94).

За наслідками діяльності ОСОБА_4, як фізичної особи підприємця, за 2012 рік ним були подані податкові декларації платника єдиного податку з наявними показниками доходу від господарської діяльності (а.с.142-145), а за 2013 рік, з відсутніми показниками доходу від господарської діяльності в цей період (а.с.138-141).

Зважаючи на встановлені обставини, суд застосовує до них такі норми матеріального та процесуального права, виходячи при цьому з наступних мотивів:

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на суд, складовою частиною якого, за визначенням Європейського

Суду з прав людини, є виконання судових рішень. Так, у пункті 43 рішення Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, Європейський Суд зазначив, що вказане право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обовязкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. При цьому, у пункту 44 цього ж рішення, Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою.

З огляду на положення частини 1 статті 373 Цивільного процесуального кодексу України, національна правова система України допускає затримку з виконанням судового рішення, але за певних умов.

Так, виходячи із змісту положень вказаної норми, суд який видав виконавчий документ, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони, у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Отже, розстрочка виконання судового рішення, як різновид затримки його виконання, може мати місце у випадку наявності таких обставин, що реально утруднюють виконання рішення суду та лише, у виняткових випадках які можна визнати виправданими.

З огляду на положення частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, якими передбачено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу, своїх вимог і заперечень, крім випадків звільнення від доказування, саме відповідач, як особа, яка звернулась із заявою про розстрочку виконання судового рішення, і повинен довести наявність для цього визначених законом підстав.

Відповідач посилається на те, що однією з таких підстав є його хвороба, яка зумовлює необхідність постійного лікування та втрату працездатності на певний час, що на протязі року відбувається доволі часто, а також призводить до втрат майнового характеру у звязку з необхідністю придбання ліків. На підтвердження цього надав суду довідки лікаря ОСОБА_7: від 03 грудня 2012 року (а.с.3 справи №6/1224/5933/12) та від 18 лютого 2014 року (а.с.120), а також копію зошита у якості медичної картки амбулаторного хворого (а.с.168-172).

Перевіряючи наявність підстави на яку посилається відповідач та оцінюючи докази, якими вона обґрунтовується, суд виходить з такого:

З огляду на довідки лікаря ОСОБА_7 від 03 грудня 2012 року (а.с.3 справи №6/1224/5933/12) та від 18 лютого 2014 року (а.с.120), їх було видано у тому, що ОСОБА_4 знаходився на амбулаторному лікуванні у вказаного лікаря-хірурга у певний час, з діагнозом спочатку деформуючий остеоартроз лівого колінного суглоба, а потім остеоартроз лівого колінного суглоба. Обидва документи мають підпис та печатку вказаного лікаря, а також печатку комунальної установи, в якій і було видано вказані довідки, тому в законності їх походження та достовірності вказаних у них відомостей, у суду сумніву не викликає.

Проте, вказані довідки не підтверджують того, що відповідач у звязку із знаходженням на амбулаторному лікуванні з зазначеними діагнозами, був реально позбавлений працездатності, та йому необхідно було придбавати за власний кошт якісь ліки, і що такі обставини продовжують існувати.

Надану відповідачем копію зошиту у якості медичної картки амбулаторного хворого (а.с.168-172), суд вважає недостовірним доказом, а тому не бере його до уваги. Суд виходить із того, що форма медичної картки амбулаторного хворого та вимоги до змісту по її заповненню, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров`я від 14 лютого 2012 року №110 Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоровя незалежно від форм власності та підпорядкування, а цим вимогам надана відповідачем копія зошиту не відповідає ні за формою, ні за змістом. Крім того, записи в ній та підписи зроблені не встановленими особами.

Інших належних, достовірних та допустимих доказів періодів свого лікування, їх форм, факту того, що на час свого лікування відповідач був позбавлений реальної можливості працювати, та необхідність придбання ліків ним особисто, відповідачем не надано.

Оцінюючи податкові декларації відповідача, що були надані ним до Рубіжанської обєднаної ДПІ за наслідками здійснення ним господарської діяльності як фізичної особи підприємця у 2012 році та 2013 році, та копії яких отримані судом (а.с.138-145), суд вважає, що сам по собі факт відсутності у податкових деклараціях відповідача показників доходу від здійснення господарської діяльності у 2013 році в порівнянні з 2012 роком, не свідчить про неможливість отримання відповідачем доходу як фізичної особи не в межах здійснення підприємницької діяльності, та не підтверджує істотність погіршення фінансового стану відповідача, як фізичної особи у цей період. Крім того, відповідач надав суду копії контрактів (а.с.149,150), з яких вбачається що у випадку виконання зобовязань особами, які його уклали, відповідач зможе отримати прибуток.

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини, суд вважає, що відповідач не зміг довести наявність обставин, що реально утруднюють виконання рішення суду про стягнення з нього заборгованості перед позивачем, а також винятковість цих випадків, та які можна було б визнати виправданими для затримки у виконанні рішення суду.

За таких обставин, підстави для задоволення заяви ОСОБА_4 про розстрочку виконання рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 12 листопада 2012 року, строком на 36 місяців зі сплатою боргу у розмірі 1394 (одна тисяча триста девяносто чотири) гривні 81 (вісімдесят одна) копійка, щомісяця, - відсутні.

Керуючись статтями 1-11,57-61,208-210,223 Цивільного процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про розстрочку виконання рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 12 листопада 2012 року (про стягнення з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором №0006/07/06-N від 23 січня 2007 року у розмірі 50213 (пятдесят тисяч двісті тринадцять) гривень 05 (пять) копійок, та судового збору у розмірі 502 (пятсот дві) гривні 13 (тринадцять) копійок), строком на 36 місяців зі сплатою боргу у розмірі 1394 (одна тисяча триста девяносто чотири) гривні 81 (вісімдесят одна) копійка, щомісяця, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.С. Коваленко