Постанова № 3930235, 19.02.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Кремлівська, 65-В, м. Запоріжжя, 69041, тел.286-50-15, inbox@adm.zp.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.02.2009р. Справа № 2а-422/09/0870

14:56

За позовом: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя, 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги,14

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Елефант-Буд”, 69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 21-а, кв. 36

про стягнення податкового боргу у розмірі 2087, 68 грн.   

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Младенові О.П.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача - ОСОБА_1. ( дов. № 52617/10-014 від 19.11.2007р.)

від відповідача - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

20.01.2009р. Запорізьким окружним адміністративним судом, відповідно до ст. ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Елефант-Буд ”, податкової заборгованості у розмірі 2087,68грн., а саме: 1371,68 грн. - по податку на додану вартість, 716 грн. - по податку на прибуток та призначено до судового розгляду.

Позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач двічі належним чином сповіщений про день і час розгляду справи у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Проти позову не заперечив.

 Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив :

30.01.2007р. зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю “Елефант-Буд ” (далі - відповідач) за адресою: 69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 21-а, кв. 36, про що свідчить відповідне свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

ТОВ “Елефант-Буд” є платником податків та перебуває на обліку у ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

Станом на 08.12.2008р. відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 2087,68грн., а саме: з податку на прибуток - 716 грн. та з податку на додану вартість - 1371,68грн.,

За результатами здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності у 2008р., на виконання вимог діючого законодавства України, до ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя надані податкові декларації з податку на прибуток: за 3 квартали 2007р. - № 161737 від 11.02.2008р., відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 742,00 грн. та за 1 квартал 2008р. - № 41458 від 30.04.2008р., відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 152грн.

Отже, враховуючи у відповідача переплату з податку на прибуток у розмірі 178,00 грн, оастанній має податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 716 грн.

Крім того, за результатами здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності у 2007р., на виконання вимог діючого законодавства України, до ДПІ надані податкові декларації по податку на додану вартість № 152620 від 21.01.2008 р., № 5426 від 11.02.2008р., № 20551 від 20.03.2008р. та №53366 від 19.05.2008р., відповідно до яких підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 1694,00 грн., які підлягали сплаті до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для надання податкової декларації (п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-111).

Отже, відповідач має податковий борг по податку на додану вартість у сумі 1371.68 грн.

Доказів сплати податкової заборгованості у повному обсязі відповідачем не надано.

У відповідності зі ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі по тексту Закон України № 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим із дня надання такої податкової декларації і не може бути оскаржене в адміністративному та судовому порядку.

Однак, у порушення вимог Закону № 2181, підприємством сума податкових зобов'язань по ПДВ, визначених самостійно в податкових деклараціях до бюджету не сплачені.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя вживала заходи, передбачені ст.ст. 6, 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІП, для отримання заборгованості по податкам та іншим видам платежів, а саме, боржнику направлено першу податкову вимогу №1/1021 від 10.08.2007 р. та другу податкову вимогу № 2/1325 від 29.10.2007 р. Але відповідно до актів про неможливість вручення податкової вимоги № 471 від 26.09.2007р. та № 619 від 12.12.2007р. податкові вимоги були повернуті поштовим відділенням з відміткою про неможливість вручення та розміщені на дошці податкових оголошень ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя.

Крім того, керівником ДПІ, на підставі п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 2181-III, було прийнято рішення № 9/1 від 11.01.2008 р. про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Згідно карток особового рахунку, які ведуться у ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя, у відповідача наявна заборгованість зі сплати податку додану вартість у розмірі 1371,68 грн. та податку на прибуток у розмірі 716,00 грн.

Доказів сплати заборгованості у повному обсязі відповідач не надав.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані представником позивача докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Податкове зобов'язання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 цього Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання.

Пункт 5.1 вищеназваного Закону зазначає, що податкове зобов'язання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.5.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пункту 5 статті 48 Закону України “Про власність”, положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

За результатом розгляду спору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про примусове стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-Буд», м. Запоріжжя податкової заборгованості у розмірі 2087,68грн., у тому числі: 1371,68 грн. - по податку на додану вартість та 716 грн. - по податку на прибуток є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути за позовом державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя (м. Запоріжжя вул. Перемоги, 14, ЄДРПОУ 20523160) з товариства з обмеженою відповідальністю “Елефант-Буд” (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова буд. 21-а, кв.36, ЄДРПОУ 34910149, р/р № 2615810301901, АМ «Металург», м. Запоріжжя, МФО 313582), суму 2087 (дві тисячі вісімсот сім) грн. 68 копійок у т.ч.:

по податку на додану вартість у сумі 1371,68 грн. ( одна тисяча триста сімдесят одна гривні 68 копійок ) на р/р 31118029700007, код платежу 14010100, отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача 26014130, банк - УДК у Запорізькій області, МФО 813015;

по податку на прибуток у сумі 716,00 грн. (сімсот шістнадцять гривень 00 копійок) на р/р 31116009700007, код платежу 11021000, отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача 26014130, банк - УДК у Запорізькій області, МФО 813015.

Видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 25.02.2009р.

Суддя О.М. Нечипуренко

25.02.2009 року постанова не набрала законної сили.

 Суддя О.М. Нечипуренко