Рішення № 39301767, 30.06.2013, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

Справа № 412/2319/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року м. Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Рімашевської О.В.

при секретарі Горпинченко М.Ю.

за участю представника позивача Сорока Є.Ф.,, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснодоні цивільну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності до ОСОБА_2 про стягнення суми,

В с т а н о в и в:

22.03.2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що вироком Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 03.10.2013 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Злочинні дії відповідачем були вчинені відносно ОСОБА_3, який є особою, застрахованою в Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та який є офіційно працевлаштованою особою. Внаслідок злочинних дій відповідача ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження, з приводу яких він знаходився на лікуванні, що підтверджено листками непрацездатності. В позові зазначено, що за період лікування з 11.03.2012 року по 15.06.2012 року ОСОБА_3 позивачем в зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та перебуванні на лікарняному було сплачено 12414,72 грн. Посилаючись на положення Цивільного Кодексу України, ЗУ «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими похованням», позивач просить стягнути з відповідача на свою користь шкоду, спричинену витратами на оплату перебування застрахованої особи на лікуванні в розмірі 12414,72 грн., поклавши на відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі. Дав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові. Вказав, що оплата листків непрацездатності застрахованим особам проводиться за рахунок коштів Фонду, тобто винні дії відповідача спричинили шкоду і позивачу, який був змушений оплатити постраждалій особі середній заробіток за час перебування на лікарняному.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав. Вказав, що дійсно вироком суду був засуджений за спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, але вироком суду цивільний позов ОСОБА_3 був задоволений, з нього були стягнуті витрати на лікування ОСОБА_3 в сумі 5459,00 грн. Посилаючись на ч. 2 ст. 1191 ЦК України, відповідач вказує, що він мав відшкодувати потерпілому лише витрати на лікування, що він зроби, тому вимоги Фонду безпідставні .

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, шкода, спричинена майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її спричинила..

Судом встановлено, що вироком Краснодонського міськрайонного суду від 03.10.2012 року, ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. За вироком, ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження - закритий перелом лодижки правої гомілки з розривом м/б сіндесмоза.

Відповідно до ст.. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі наведеного суд вважає встановленим факт спричинення внаслідок винних дій відповідача тілесних ушкоджень ОСОБА_3 Данний факт встановлений вироком суду, що набрав законної сили та не потребує додаткового доказування.

До матеріалів позову додані документи, які підтверджують факт роботи ОСОБА_3 під час отримання тілесних ушкоджень в ТОВ «Транспортна компанія «Вугілля». Позивачем додані копії листків непрацездатності щодо перебування ОСОБА_3 в період з 11.03.2012 року по 15.06.2012 року на амбулаторному лікуванні з діагнозом: закритий перелом зовнішньої кісточки зі зміщенням (а.с. 3-6). ОСОБА_3 відповідно до положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», є особою, застрахованою в Фонді соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності.

До позову додані копії протоколів засідання комісії із соціального страхування ТОВ «Транспортне підприємство «Вугілля» щодо проведення ОСОБА_3 страхових виплат у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності в період з 11.03.2012 року по 15.06.2012 року. (а.с.13-20).

Відповідно до інформації, яка надана адміністрацією ТОВ «ТК «Вугілля», всього за період тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 було виплачено за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 12414,72 грн. (а.с.2).

Спірні правовідносини регулюються положеннями глави 67 ЦК України та положеннями ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Так ст.. 34, 35 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачений обов»язок страхувальника виплатити застрахованій особі допомогу в разі настання страхового випадку - тимчасової втрати працездатності внаслідок отримання травм, які не пов»язані з нещасним випадком на виробництві. Ч. 2 ст. 35 зазначеного Закону передбачає, що допомога по непрацездатності виплачується за рахунок коштів страхувальника.

Згідно зі ст.. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Посилання відповідача на положення ч. 2 ст. 1191 ЦК України є безпідставними, оскільки вони встановлюють обов»язок винної особи відшкодувати витрати потерпілого від злочину, тоді як спірні відносини мають іншу правову природу та стосуються стягнення шкоди в порядку регресу.

Враховуючи, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт виплати позивачем застрахованій особі ОСОБА_3 допомоги по тимчасовій втраті працездатності, яка наступила внаслідок винних дій відповідача, приймаючи до уваги, що допомога по тимчасовій втраті працездатності здійснюється з власних коштів позивача, суд вважає необхідним задовольнити заявлений позов у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача 12414,72 грн. в рахунок компенсації витрат, понесених позивачем внаслідок необхідності виконання своїх страхових зобов»язань перед третьою особою.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, суд також вважає необхідним покласти на відповідача судові витрати, а саме: стягнути з нього на користь держави суму судового збору.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,212-215,224-227 ЦПК України, ст. 22,23, 1166,993 ЦК України, ст.. 1,2,34,35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», суд

В И Р І Ш И В :

Позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ОСОБА_2 про стягнення суми - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краснодон Луганської області на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності (р\р 37172500100001, ГУ ГКСУ в Луганській області, МФО 804013, ідентифікаційний код 21785643) в рахунок компенсації спричиненої матеріальної шкоди 12 414,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краснодон Луганської області на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Повний текст рішення складений 01 липня 2013 року

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Луганської області про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, через Краснодонський міськрайонний суд.

Головуючий: О.В.Рімашевська