Ухвала суду № 39301118, 17.06.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8678/14-ц

Провадження № 2/344/3412/14

У Х В А Л А

17 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., ознайомившись із заявою представника публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та витрат по оплаті судового збору, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області знаходиться наведена цивільна справа.

Представник позивача публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» - Швед В.Я. подав суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачу грошові кошти, рухоме та не рухоме майно а також обмеження відповідача у праві виїзду за межі України.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом, а такого виду забезпечення позову як обмеження у праві виїзду за межі України ЦПК не передбачає.

Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову (частина друга статті 152 ЦПК), оскільки відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК.

Представник позивача просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачу, при цьому не вказує яке майно належить відповідачу, де це майно та грошові кошти знаходяться.

Заявником не наведено суду обставин щодо достатнього обґрунтування припущення про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З огляду на викладене суддя дійшла висновку, що в заяві представника позивача про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали направити для відома представнику позивача.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

Суддя Бабій О.М.