Вирок № 39299401, 18.06.2014, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

262/3349/14-к

1-кп/262/196/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

на підставі угоди про примирення

18.06.2014 року м. Донецьк

Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Лебеденко С.В., при секретарі Чернета В.І., за участю прокурора Лісового В.О., обвинуваченої ОСОБА_1, представника потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Пролетарського районного суду м. Донецька кримінальне провадження № 12014050890000574 на підставі угоди про примирення між

потерпілим ТОВ ТБ «Амстор» Україна, код ЄДРПОУ 32516492, в особі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, який діє на підставі довіреності

та

обвинуваченою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, уродженки с. Вікторівка Миронівського району Київської області, раніше не судимої, не одруженої, має малолітню дитину, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Пролетарського районного суду м. Донецька 16 травня 2014 року надійшло кримінальне провадження з обвинувальним актом за фактом скоєння ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 1 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, стосовно якого можливо укласти угоду відповідно до положень ч. 3 ст. 469 КПК України.

Зміст угоди про примирення між потерпілим - ТОВ ТБ «Амстор» Україна та обвинуваченою ОСОБА_1, укладеної 14 травня 2014 року, не суперечить вимогам ст. 471 КПК України. Також в ній зазначена дата укладення та містяться підписи сторін.

Погоджена сторонами угода містить наступні положення:

1. ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України за таких обставин.

Так, 30.04.2014 року приблизно о 12 годині ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні магазину «Амстор», що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Землянська, 10 б, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно викрала майно, а саме:

- станок марки «Schick», вартість якого становить 86, 85 гривень;

- шкарпетки жіночі «Conte elegant» 2 пари, вартістю 26,50 гривень;

- шкарпетки жіночі «Легка хода», вартістю 8, 85 гривень;

- шкарпетки жіночі «Bonus», вартістю 9, 45 гривень;

- шкарпетки жіночі «Giulietta», вартістю 6, 60 гривень;

- колготки ««Conte», вартістю 26, 75 гривень, а всього товарів на загальну суму 165 гривень 00 коп..

Після чого, попрямувала до виходу із торгівельного центру та пройшовши через каси за товар не розрахувалась. Однак, ОСОБА_1 не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена працівником охорони вказаного торгівельного центру.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 визнала вину в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна. Фактичні обставини справи визнала, кваліфікацію дій не заперечила.

2. Сторони погодились, що претензій матеріального та морального характеру не мають.

3. Домовились, що ОСОБА_1 за цей злочин має бути призначене покарання в межах санкції статті, а саме - у виді громадських робіт на строк 120 годин.

Суд визнає вказане положення угоди таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, має постійне місце проживання та реєстрації, не перебуває на обліку у нарколога та психіатра, має малолітнього сина, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання відсутні. За таких обставин, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливо при призначенні покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин.

4. Під час проведення підготовчого судового засідання судом роз'яснено обвинуваченій ОСОБА_1 положення ч. 5 ст. 474 КПК України щодо її права на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має при цьому певні права, визначені цією ж статтею; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання, умови звільнення від його відбування, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом роз'яснені потерпілому наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Заслухавши обвинувачену ОСОБА_1 та представника потерпілого, які підтвердили суду, що їм зрозумілий зміст роз'яснених судом наведених вище норм та вони просять суд затвердити угоду про примирення між ними, перевіривши матеріали провадження, угоду, що укладена з дотриманням вимог ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність її затвердження.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченої ЗУ «Про амністію», оскільки вона має неповнолітню дитину.

Обвинувачена в судовому засіданні також просила звільнити її від покарання у зв'язку з амністією.

Згідно п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію в 2014 році» звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку, засуджені за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, відповідно до статті 12 КК України.

Злочин, передбачений ст. 185 ч. 1 КК України є злочином середньої тяжкості. Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, його матір'ю є ОСОБА_1. (а.с. 16),

З інформації служби у справах дітей Будьонівської районної у м. Донецьку ради, вбачається, що ОСОБА_1 не позбавлялась батьківських прав стосовно свого сина ОСОБА_5.

Таким чином, суд може застосувати до ОСОБА_1 Закон України «Про амністію у 2014 році».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 471, 473, 475 КПК України, суд -

З А С УД И В:

Затвердити угоду про примирення між потерпілим ТОВ ТБ «Амстор» Україна в особі ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності та обвинуваченою ОСОБА_1, укладену 14 травня 2014 року.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин.

На підставі п. в ст.1 Закону України «Про амністію в 2014 році» ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання повністю.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України, з особливостями визначеними ч. 4 ст. 394 КПК України, може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Пролетарському районному суді м. Донецька копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя С.В. Лебеденко