Рішення № 39297317, 16.06.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2014 р.Справа № 916/1243/14

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвій К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з`явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехносоюз» до товариства з обмеженою відповідальністю „Агропрайм Холдінг" про стягнення 604 494,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агротехносоюз" (далі по тексту - ТОВ „Агротехносоюз") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Агропрайм Холдінг" (далі по тексту - ТОВ „Агропрайм Холдінг") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 632 690,01 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 401 550,00 грн., індексації різниці валютних курсів в сумі 137 578,41 грн., трьох відсотків річних в сумі 6 756,07 грн., збитків від інфляції в сумі 4 568,32 грн., пені в сумі 25 199,71 грн. та штрафу в сумі 57 037,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки товару № 38-П від 26.03.2013р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару.

Згідно із заявою від 12.05.2014р. позивачем було зменшено розмір заявлених позовних вимог до загальної суми 604 494,60 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 380 550,00 грн., індексації різниці валютних курсів в сумі 130 383,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 6 756,07 грн., збитків від інфляції в сумі 4 568,32 грн., пені в сумі 25 199,71 грн. та штрафу в сумі 57 037,50 грн. Вказана редакція позовних вимог була прийнята судом до розгляду як остаточна.

Відповідачем заявлені позовні вимоги були визнані у повному обсязі. Крім того, згідно поданого відзиву на позову, ТОВ „Агропрайм Холдінг" просило суд розглянути справу за відсутності його повноважного представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

26.03.2013р. між ТОВ „Агротехносоюз" (Постачальник) та ТОВ „Агропрайм Холдінг" (Покупець) було укладено договір поставки товару № 38-П, у відповідності до п.п. 1.1 - 1.3, 2.1 якого Постачальник на умовах даного договору зобов'язався одноразово передати (поставити) Покупцеві товар, а Покупець зобов'язався відповідно до умов договору прийняти та оплатити цей товар. Товаром, що поставляється за даним договором, є регулятор росту рослин „Гуміфілд". Кількість та асортимент товару, що одноразово поставляється за даним договором: регулятор росту рослин „Гуміфілд" розфасований в пакети (багатошаровий паперовий пакет) по 25 кг загальним обсягом 4 650 кг. Сторонами визначено, що на день підписання договору вартість товару складає 976 500,00 грн. в тому числі ПДВ 162 750,00 грн.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п.п. 3.1, 3.3, 3.4, 3.6 договору поставки товару № 38-П від 26.03.2013р. сторони погодили, що строк відвантаження товару за умови передплати у встановлений строк в розмірі 50% від загальної вартості товару за договором становить з 01 квітня 2013 року по 20 квітня 2013 року включно. Обов'язок Постачальника поставити товар протягом визначеного за цим договором строку виникає лише після оплати Покупцем перших 50% від вартості товару, але не пізніше десяти робочих днів з дати оплати цих 50% від вартості товару. Право власності на товар та всі ризики відносно товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі товару Покупцю в місці поставки, вказаному в п. 3.2 договору. Факт передання (поставлення) товару Постачальником Покупцю підтверджується видатковою накладною, яка видається Постачальником Покупцю. Покупець в момент приймання товару за видатковою накладною зобов'язаний перевірити комплектність товару, цілісність тари, відсутність явних ознак пошкодження чи псування товару. Якщо Покупець негайно, в день прийняття товару, письмово не повідомить про виявлені недоліки товару, то вважається, що товар прийнятий Покупцем у повній комплектності, цілісності, без ознак пошкодження та/або псувань.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки товару № 38-П від 26.03.2013р. позивачем було передано у власність ТОВ „Агропрайм Холдінг" товар регулятор росту рослин „Гуміфілд" (25 кг) у кількості 4 650,00 кг. загальною вартістю 976 500,00 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних № 165 від 01.04.2013р. та № 178 від 03.04.2013р., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені відповідними печатками товариств.

Згідно з п.п. 2.8, 2.10 договору поставки товару № 38-П від 26.03.2013р Покупець зобов'язаний передплатити 50% вартості товару протягом трьох банківських днів з моменту виставлення Постачальником рахунку, а решту суми в розмірі інших 50% від вартості поставленого товару Покупець зобов'язаний сплатити до 01 серпня 2013 року. За умови, коли Покупець не оплатить на умовах, передбачених договором, решту суми в розмірі 50% від вартості поставленого товару протягом строку, вказаного в даному договорі, він вважається таким, що прострочив оплату товару та несе відповідальність згідно чинного законодавства України та умов договору. Датою виконання грошових зобов'язань Покупця по даному договору є дата зарахування в повному обсязі відповідної суми грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

При цьому, у відповідності до положень п.п. 2.2 - 2.4, 2.8 договору поставки товару № 38-П від 26.03.2013р. ціна товару за цим договором не є твердою і підлягає зміні у випадку, якщо в день здійснення Покупцем оплати за поставлений товар курс гривні по відношенню до євро збільшиться в порівняні з курсом, зафіксованим в п. 2.3 цього договору, більше ніж на 3%. В такому випадку ціна товару збільшується пропорційно збільшенню курсу гривні по відношенню до євро і буде розраховуватись за наступною формулою: Ц = (Ко / Кз) * Цс; де: Ц - ціна товару на день здійснення оплати за поставлений товар; Ко - курс гривні по відношенню до євро на міжбанківській валютній біржі на дату здійснення оплати за поставлений товар; Кз - курс гривні по відношенню до євро на дату підписання цього договору, зафіксований в п. 2.3 цього договору; Цс - ціна товару, визначена в п. 2.1.1 договору. Під курсом в цьому договорі розуміється курс продажу євро, зафіксований на українській міжбанківській валютній біржі, який на дату підписання цього договору становить 10,77 грн. за 1 євро. У випадку збільшення ціни на товар у зв'язку з настанням обставин, визначених в п.2.2 цього договору, Постачальник виставляє (передає) Покупцю у зручний для обох сторін спосіб додатковий рахунок на доплату суми збільшення вартості неоплаченого товару (на суму доплати ще неоплаченого товару), який підлягає оплаті протягом трьох банківських днів з моменту виставлення Постачальником рахунку.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Положеннями ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. При цьому, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було здійснено наступні платежі в рахунок оплати вартості товару, який є предметом договору поставки товару № 38-П від 26.03.2013р.: 02.04.2013р. було сплачено 483 750,00 грн.; 25.04.2013р. було сплачено 101 700,00 грн.; 04.06.2013р. було сплачено 10 500,00 грн., а загалом ТОВ „Агропрайм Холдінг" було здійснено оплату вартості придбаного товару в сумі 595 950 грн. Оскільки решта вартості придбаного на виконання умов договору поставки товару № 38-П від 26.03.2013р товару в сумі 380 550,00 грн. не була оплачена відповідачем в строк до 01.08.2013р., як це передбачено п. 2.8 даної угоди, господарський суд дійшов висновку про порушення з боку ТОВ „Агропрайм Холдінг" прийнятих на себе грошових зобов'язань у спірних правовідносинах, в результаті чого, за відповідачем рахується прострочена заборгованість перед ТОВ „Агротехносоюз" в сумі 380 550,00 грн.

Крім того, у зв'язку із тим, що станом на 04.03.2014р. міжбанківський курс гривні до євро, розміщений на сайті: http:// http://index.minfin.com.ua/chart/?10&EUR, складав 14,46 грн. за 1 євро, позивач скористався наданим йому положеннями п. 2.2 договору поставки товару № 38-П від 26.03.2013р. правом на коригування вартості неоплаченого товару в сторону збільшення на 130 383,00 грн. у зв'язку із збільшенням курсу євро до гривні більш ніж на 3% порівняно із курсом, що діяв на момент укладення вказаного договору. В результаті викладеного, ТОВ „Агротехносоюз" було направлено відповідачу рахунок № 46 від 03.03.2014р. на доплату збільшеної через зменшення курсу гривні до євро вартості неоплаченого товару, який є предметом договору поставки товару № 38-П від 26.03.2013р., проте вказаний рахунок в порушення п.п. 2.2 - 2.4, 2.8 договору поставки товару № 38-П від 26.03.2013р. також залишився неоплаченим з боку ТОВ „Агропрайм Холдінг".

Перевіривши розрахунок збільшеної через зменшення курсу гривні до євро вартості неоплаченого товару, придбаного відповідачем, господарський суд визнає його правильним та обґрунтованим, у зв'язку з чим, відповідно до п.п. 2.2 - 2.4, 2.8 договору поставки товару № 38-П від 26.03.2013р., ст.ст. 629, 632, 691 ЦК України у відповідача наявне невиконане грошове зобов'язання щодо сплати індексації різниці валютних курсів в сумі 130 383,00 грн. додатково до первісної ціни проданого товару.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 632, 691, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Агротехносоюз" в частині стягнення з ТОВ „Агропрайм Холдінг" вартості неоплаченого товару в загальній сумі 510 933,00 грн., яка складається заборгованості за придбаний товар в сумі 380 550,00 грн. та додатково індексації різниці валютних курсів в сумі 130 383,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості товару, придбаного на виконання умов договору поставки товару № 38-П від 26.03.2013р, позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано ТОВ „Агропрайм Холдінг" до сплати три відсотки річних в сумі 6 756,07 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із відповідача трьох відсотків річних в сумі 6 756,07 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, з посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції в сумі 4 568,32 грн. за порушення останнім грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, на користь позивача слід стягнути збитки від інфляції в сумі 4 568,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 5.2 договору поставки товару № 38-П від 26.03.2013р. передбачено, що за кожен день прострочення оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості. У випадку прострочення Покупцем оплати товару більше ніж на тридцять календарних днів, Покупець додатково зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф в розмірі 15% від суми заборгованості.

З посиланням на п. 5.2 договору поставки товару № 38-П від 26.03.2013р. позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 25 199,71 грн. та штраф в сумі 57 037,50 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок вказаних штрафних санкцій, господарський суд визнає його правильним та обґрунтованим, у зв'язку з чим, доходить висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати штрафу в сумі 57 037,50 грн. та пені в сумі 25 199,71 грн.

Проте, вирішуючи питання про розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню із відповідача на користь ТОВ „Агротехносоюз" в межах даної справи, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з положеннями п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При розгляді даного питання суд вважає за доцільне звернутися також до приписів п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. № 18 (з наступними змінами та доповненнями), якими встановлено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, а також приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного з боку ТОВ „Агропрайм Холдінг" порушення власних грошових зобов'язань та присудження до стягнення на користь позивача інших платежів, направлених на недопущення порушень його майнових інтересів (суми індексації валютних різниць, збитків від інфляції та трьох відсотків річних), сукупно у значному розмірі, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, суд вважає за правомірне зменшити нараховані позивачем штрафні санкції у вигляді штрафу та пені в десять разів. Таким чином, на користь ТОВ «Зелена - Країна» підлягає стягненню пеня в сумі 2 519,97 грн. та штраф в сумі 5 703,75 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Агропрайм Холдінг" перед ТОВ „Агротехносоюз" в загальній сумі 530 481,11 грн., яка складається заборгованості за придбаний товар в сумі 380 550,00 грн., індексації різниці валютних курсів в сумі 130 383,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 6 756,07 грн., збитків від інфляції в сумі 4 568,32 грн., пені в сумі 2 519,97 грн. та штрафу в сумі 5 703,75 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог частково на суму 530 481,11 грн. Таким чином, із ТОВ „Агропрайм Холдінг" слід стягнути на користь ТОВ „Агротехносоюз" заборгованості за придбаний товар в сумі 380 550,00 грн., індексації різниці валютних курсів в сумі 130 383,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 6 756,07 грн., збитків від інфляції в сумі 4 568,32 грн., пені в сумі 2 519,97 грн. та штрафу в сумі 5 703,75 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 551, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 632, 662, 664, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 233 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 551, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 632, 662, 664, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 233 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агропрайм Холдінг" / 68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Б-Дністровська, 154, а/с 402, код ЄДРПОУ 36233605, р/р 260033148201 в філії АБ „Південний" м. Ізмаїл, МФО 328890/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехсоюз" /місцезнаходження: 03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58; поштова адреса: 02098, м. Київ, вул. Ю.Шумського, 1Б; код ЄДРПОУ 35840303, п/р 260080105949 в ПАТ „ПроКредит банк" в м. Києві, МФО 320984/ заборгованість за придбаний товар в сумі 380 550 грн. 00 коп. /триста вісімдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп./, індексацію різниці валютних курсів в сумі 130 383 грн. 00 коп. /сто тридцять тисяч триста вісімдесят три грн. 00 коп./, три відсотки річних в сумі 6 756 грн. 07 коп. /шість тисяч сімсот п'ятдесят шість грн. 07 коп./, збитки від інфляції в сумі 4 568 грн. 32 коп. /чотири тисячі п'ятсот шістдесят вісім грн. 32 коп./, пеню в сумі 2 519 грн. 97 коп. /дві тисячі п'ятсот дев'ятнадцять грн. 97 коп./, штраф в сумі 5 703 грн. 75 коп. /п'ять тисяч сімсот три грн. 75 коп./, судовий збір 12 089 грн. 89 коп. /дванадцять тисяч вісімдесят дев'ять грн. 89 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 18.06.2014р.

Суддя С.П. Желєзна