Рішення № 39294232, 11.06.2014, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 174/314/14-ц

п/с 2/174/231/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Ілюшик І.А.

при секретарі Заіка А.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Карпусь А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, третя особа Вільногірська міська рада Дніпропетровської області про стягнення майнової та моральної шкоди спричинених ушкодженням здоров'я,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у квітні 2014 року звернувся до суду з позовом до Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про стягнення майнової та моральної шкоди спричинених ушкодженням здоров'я.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 01.02.2014 року близько 14 год. 30 хв., коли він переходив проїжджу частину вулиці Леніна по пішохідному переходу від ринку «Центральний» у напрямок магазину «Тріумф» розташованого в будинку № 65 по вул. Леніна в м. Вільногірську, він посковзнувся та впав на асфальтове покриття проїжджої частини, після чого знепритомнів. Коли прийшов до тями, то відчув сильний біль у лівій нозі, не зміг самостійно піднятися та рухатися. Приблизно о 15 год. 00 хв. його відвезли до КЗ «Вільногірська центральна міська лікарня», де у нього було діагностовано «закритий перелом шейки лівої стегнової кістки зі зміщенням» Внаслідок отриманої травми він з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року знаходився на стаціонарному лікуванні. Підставою того, що 01.02.2014 року він отримав ушкодження здоров'я вважає те, що пішохідний перехід був покритий льодом та не посипаний піском, або іншою сумішшю, яка б перешкоджала слизькості. В процесі лікування позивач зазнав майнові витрати у вигляді вартості ліків на загальну суму 5068 грн. 16 коп. Крім матеріальної шкоди йому була спричинена моральна шкода яку він оцінює в 50 000 грн., та яку просить стягнути з відповідача.

Позивач в судове засідання з'явився, позов та його обґрунтування підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. Додатково суд пояснив, що він на теперішній час позбавлений можливості вільно пересуватися, змушений користуватися милицями, відчуває біль та незручності, не має можливості працювати, порушився його звичайний спосіб життя, він тривалий час перебуває на лікарняному, в майбутньому йому вочевидь потрібно буде зробити кілька операцій, однак враховуючи характер отриманої ним травми, він може остаточно не вилікуватися.

Представник відповідач в судове засідання з'явився, позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, зокрема з тих підстав, що позивачем не доведено наявність вини відповідача у спричиненні йому матеріальної та моральної шкоди. Сам факт падіння позивача відповідачем не заперечується.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

З копії епікризу історії хвороби № 309 вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у травматичному відділенні Вільногірської ЦМЛ з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року. Діагноз: закритий перелом шийки лівої стегнової кістки зі зміщенням. Зі слів хворого впав на вулиці, доставлений у приймальне відділення, госпіталізований, стан середньої тяжкості. Проходив лікування, проведена операція, при виписці навчається ходити за допомогою милиць. 28.02.2014 року позивача було оглянуто терапевтом. Вказаний вище діагноз та проходження позивачем лікування підтверджується копією щоденників на ВКК (а.с. 4-5).

На підтвердження того, що його онуки страждають певними захворюваннями позивачем подано копії довідок № 116, 115, 162, 163, медичний висновок № 21/15, висновок від 10.09.2012 року, копію свідоцтва про розірвання шлюбу, свідоцтва про шлюб (а.с. 9, 10, 24-26, 32, 33).

До матеріалів справи долучені копії чеків, надані позивачем на підтвердження понесених ним матеріальних витрат на лікування, зокрема, на придбання ліків, знеболювальних ліків, перев'язувального матеріалу, медичного приладдя чек № 17540 на суму 1048.39, чек № 18073 35 грн. 20 коп., чек № 25486 на суму 71.37, чек № 29165 на суму 145,07 грн., чек № 18859 на суму 38 грн. 15 коп., чек від 04.02.2014 року на суму 19 грн. 95 коп., чек від 06.02.2014 року на суму 87 грн. 69 коп. і на загальну суму 1445 грн. 82 коп. (а.с 27).

Чек № 17435 на суму 217 грн. 47 коп., чек № 18051 на суму 138 грн. 09 коп., чек № 26966 на суму 154 грн. 10 коп., чек № 26426 на суму 170 грн. 97 коп., чек від 18.03.2014 року на суму 150 грн. за обстеження судин нижніх кінцівок, чек № на суму 13 грн. 54 коп., чек № 21322 на суму 7 грн. 51 коп. на загальну суму 851 грн. 68 коп. (а.с. 27 зв.).

Чек № 22183 на суму 154 грн. 55 коп., чек № 24864 на суму 33 грн. 49 коп., чек № 29001 на суму 35 грн. 38 коп., чек від 12.02.2014 року на суму 39 грн. 22 коп., чек від 28.02.2014 року на суму 59 грн. 63 коп., чек № 27517 на суму 26 грн. 55 коп., чек № 20461 на суму 56 грн. 59 коп., чек від 12.03.2014 року на суму 26 грн., чек № 31962 на суму 49 грн. 54 коп. на загальну суму 480 грн. 95 коп. (а.с 28).

Чек від 25.02.2014 року на суму 38 грн. 87 коп., чек № 23392 на суму 18 грн. 67 коп., чек від 26.02.2014 року на суму 16 грн. 63 коп., чек на суму 12 грн. 77 коп. від 12.02.2014 року, чек від 07.02.2014 року на суму 171 грн. 64 коп., чек від 25.02.2014 року на суму 51 грн. 34 коп., чек від 25.02.2014 року 2 грн. 27 коп., чек від 18.02.2014 року на суму 4 грн. 63 коп., чек від 07.02.2014 року на суму 64 грн., чек від 26.02.2014 року на суму 77 грн. 80 коп., чек від 26.02.2014 року на суму 7 грн. 08 коп., чек від 14.02.2014 року на суму 2 грн. 40 коп. на загальну суму 468 грн. 10 коп. (а.с. 28 зв.).

Чек від 06.02.2014 року на суму 105 грн. 52 коп., чек № 24327 на суму 13 грн. 60 коп., чек від 11.02.2014 року на суму 118 грн. 97 коп., чек № 14352 на суму 429 грн. 57 коп., чек № 14352 від 06.02.2014 року на суму 38 грн. 88 коп., чек № 23467 на суму 86 грн. 96 коп. чек № 13800 на суму 174 грн. 36 коп., чек від 06.02.2014 року на суму 22 грн. 80 коп. на загальну суму 990 грн. 66 коп. (а.с. 29).

Чек № 13743 на суму 302 грн. 91 коп., чек від 20.02.2014 року на суму 19 грн. 95 коп., чек від 14.02.2014 року на суму 15 грн. 07 коп., чек від 24.02.2014 року на суму 109 грн. 58 коп, чек від 20.02.2014 року на суму 50 грн. 24 коп., чек від 20.02.2014 року на суму 2 грн. 85 коп, чек № 21783 на суму 55 грн. 92 коп., чек від 20.02.2014 року на суму 13 грн. 05 коп., чек від 21.02.2014 року на суму 66 грн. 29 коп., чек на суму 70 грн. 74 коп., на загальну суму 706 грн. 60 коп. (а.с. 29 зв.).

Чек № 31138 на суму 35 грн. 82 коп., чек № 21421 на суму 17 грн. 91 коп. та чек № 16925 на суму 28 грн. 18 коп. на загальну суму 81 грн. 91 коп. (а.с. 30).

Суд приймає до уваги вказані чеки, оскільки вони відносяться до періоду знаходження позивача на лікування, що підтверджується медичними документами.

Чек на суму 13 грн. 08 коп. від 13.02.2014 року на вологі серветки суд не приймає до уваги, оскільки цей товар за своєю природою безпосередньо не пов'язаний з процесом лікування, крім того суд враховує підстави позову, а саме, твердження позивача про те, що кошти він витратив саме на придбання ліків, що підтверджується фіскальними чеками.

Чеки від 05.03.2014 року та від 05.04.2014 року суд не може прийняти до уваги, оскільки вказані документи не відповідають вимогам ст. 64 ЦПКУ тому, що вони не містять відомостей про обставини, які мають значення для вирішення справи, зокрема щодо придбання на вказані у них суми саме ліків (а.с. 30).

Виходячи з цього, відповідно до наданих чеків, позивач витратив на придбання ліків на загальну суму 5025 грн. 72 коп.

Згідно договору підряду № 4 від 08.01.2014 року, відповідач і ТОВ «Спецпрофсервіс» уклали цей договір про очистку доріг, очищення їх від снігу з додатковою угодою від 30.01.2011 року (а.с. 34-37).

Інформація, щодо ліквідації наслідків негоди а м. Вільногірську станом на 10 год. 00 хв. 30.01.2013 року, 31.02.2013 року та 01.02.2013 року судом до уваги не приймається, оскільки вказані документи не відповідають вимогам ст. 64 ЦПКУ тому, що вони не містять відомостей про обставини, які мають значення для вирішення справи, оскільки позивач отримав травму 01.02.2014 року.

При цьому суд враховує пояснення представника відповідача про направлення звітів 30.01.2014 року, 31.01.2014 року, 01.02.2014 року щодо ліквідації наслідків негоди (а.с. 38-40).

Згідно рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 03.10.2013 року № 369/0/7-13, затверджено маршрути посипки пішохідних зон, тротуарів, доріг і перехресть міста в осінньо-зимовий період 2013/2014 року, зокрема, вул. Леніна у м. Вільногірську (а.с. 45-47).

З листа від 22.04.2014 року за вих. № 773 балансоутримувачем дороги по вул. Леніна (в районі будинку № 65 та ринку «Центральний») станом на 01.02.2014 року згідно рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 12.10.2013 р. № 377 «Про затвердження Акту приймання-передачі з балансу КП «Благоустрій м. Вільногірська» на баланс «Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області основних фондів» являлося управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (а.с. 53).

Згідно медичної карти стаціонарного хворого № 300 позивача було госпіталізовано о 17 год. 00 хвл. до хірургічно-травматичного відділення КЗ «Вільногірська центральна міська лікарня» 01.02.104 року з діагнозом: закритий перелам шейки лівого стегна зі зміщенням (а.с. 55, 56).

06.12.2013 року Вільногірською міською радою прийнято рішення № 1530-07/VI про внесення змін до додатків 1, 2, 3 до міської цільової Програми «Реформування і розвитку житлово-комунального господарства міста Вільногірська» на 2011-2015 роки», затвердженої рішенням міської ради від 21.12.2012 року № 1076-46/ VI (зі змінами) (а.с. 57-60).

15.11.2013 року міським головою м. Вільногірська винесено розпорядження № р-199/0/3-13 про затвердження переліку сил та засобів щодо прибирання снігу, ліквідації ожеледиці та наслідків надзвичайних ситуацій у місті Вільногірськ в осінньо-зимовий період 2013/2014 року (а.с. 61-64).

За інформацією КП «Вільногірський міський центр ПМСД» звернень громадян до центру ПМСД для отримання медичної допомоги, після нещасних випадків взимку під час ожеледиці, за період зими 2012-2013 р.р. та 2013-2014 р. не було (а.с. 71).

ВДАІ з обслуговування м. Вільногірськ повідомило, що в зимовий період протягом грудня 2013 року - лютого 2014 року приписів щодо порушення посадовими особами УАКБ та ЖКГ правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху на території міста Вільногірська управлінню архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства відділення ДАІ з обслуговування м. Вільногірська ГУ МВС України не виносилось (а.с. 72).

З копії телефонограми від 10.12.2013 року вбачається, що міськвиконком був зобов'язаний інформувати облдержадміністрацію щоденно щодо кількості техніки, задіяної в роботі зимового утримання доріг, кількості витраченого посилального матеріалу та паливно-мастильних матеріалів та про виконання робіт з утримання доріг комунальної власності згідно додатку щоденно до 10 год. 00 хв. в електронному вигляді (а.с. 76).

За даними Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології

01.02.2014 року опадів не було, був іній (атмосферні явища), вологість повітря від 56 до 43 %, температура від - 12.5 до - 22.0 0С, максимальна швидкість вітру 9 м/с. Взагалі за період з 18.01.2014 по 02.02.2014 року були дощ, зливовий сніг, сніг, хуртовина, ожеледь, іній, середня температура від 2.5 до - 20.2 0С (а.с. 102).

За відомостями ВДАІ з обслуговування м. Вільногірськ, на обслуговуваній території у зимовий період 2013-2014 р.р. дорожньо-транспортних пригод у зв'язку з незадовільним станом дорожнього покриття, не зареєстровано (а.с. 113).

За клопотанням представника відповідача до матеріалів справи долучено фототаблицю із зображенням пішохідного переходу на якому впав позивач, що останнім підтверджується (а.с. 117, 118).

Позивачем надано копії листків непрацездатності з 01.02.2014 року до 02.06.2014 року, режим стаціонарний та амбулаторний, продовжує хворіти (а.с. 119-122).

Згідно повідомлення закладу охорони здоров'я про рішення МСЕК від 12.05.2014 року, висновок МСЕК: продовжити лікування по листу непрацездатності, контроль лікування через три місяці. Позивача на час розгляду справи інвалідом не визнано, що вбачається з довідки № 10 про невизнання інвалідом (а.с. 123, 124).

В судовому засіданні оглянуто оригінал рентгенівського знімку стегна позивача після проведеної операції.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 показала, що 01.02.2014 року вона вийшла з магазину № 24, який знаходиться на вул. Леніна, 65 і побачила ОСОБА_1, який лежав на пішохідному переході. Як він впав свідок не бачила. Пішохідний перехід проходить від воріт «Нового ринку» до аптеки «Факультет». У позивача була гостра біль у стегні, визвали швидку і на швидкій його забрали. Снігу було багато, дорога не посипана.

Свідок ОСОБА_5 показала, що 01.02.2014 року вона йшла з магазину АТБ і побачила, як ОСОБА_1 впав і не міг піднятися на пішохідному переході з ринку до аптеки на проїжджій частині посередині дороги. Свідок, ОСОБА_4 та ще один молодий чоловік довели позивача до аптеки і ОСОБА_4 викликала швидку, оскільки він не міг стати на ногу. Було слизько, багато снігу, свідок не бачила, щоб було посипано.

Свідок ОСОБА_6, яка є директором ТОВ «Спецпрофсервіс», показала, що це підприємство виконує роботи по утриманню доріг в зимовий період у м. Вільногірську. З 27 січня 2014 року по 4-5 лютого 2014 року було погіршення погодних умов і підприємство чистило і посипало постійно, за цей період жодної заяви, що не посипано або не почищено не поступало. Претензій від замовника Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області не було, техніки було задіяно дві одиниці і в ручному режимі сипали до 40 осіб. На початку зими було 90 тонн посипаного матеріалу, а потім його ще докупали. Сипали по центральній вулиці, тротуари, усі перехрестя і усі пішохідні переходи, вул. Леніна, Жовтнева, Варена, Гагаріна, Лен. Комсомолу. Посипка пішохідного переходу по вул. Леніна в районі магазину № 24 проводилася вранці, з другої до третьої години дня на пішохідному переході посипну суміш вже могло розтягти колесами автомобілів.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7, який працює заступником начальника відділу капітального будівництва та житлово-комунального господарства по житлово-комунальному господарству УАКБ та ЖКГ, пояснив, що згідно порядку підготовки до зими, восени було закріплено територію міста за підприємствами, додатково вказані відповідальні та техніка, яка має здійснювати відповідні роботи. Свідок перевіряв виконання робіт ТОВ «Спецпрофсервіс». В період, що розглядається були несприятливі погодні умови, посипка та розчистка здійснювалась, претензій до виконавця не було. 31.01.2014 року, 01.02.2014 року огляд проводився в першій половині дня, підписувались відповідні акти, паралельно надавалась інформація обласній адміністрації. На вул. Леніна 01.02.2014 року свідок був в першій половині дня, було розчищено і від льоду і від снігу, посипано, сніг не йшов.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених

ст. 61 цього кодексу. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Тобто в деліктних зобов'язаннях передбачено презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 2 п. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно ч. 3 вказаної норми розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.

Згідно ч. 1 ст. 20 ЗУ № 2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЗУ № 2807-IV елементами (частинами) об'єктів благоустрою є покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЗУ № 2807-IV органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою

державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.

Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Методики підготовки вулично-дорожньої мережі населених пунктів до зимового періоду» від 17.07.2013 року № 319, утримання вулично-дорожньої мережі у зимовий період - комплекс заходів щодо забезпечення безпечного та безперебійного руху на вулицях, дорогах, місцевих проїздах, тротуарах у зимовий період, що включає захист вулично-дорожньої мережі від сніжних заметів, боротьбу з ожеледицею та очищення від снігу.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2014 року у другій половині дня

ОСОБА_1 впав на пішохідному переході по вул. Леніна в м. Вільногірську Дніпропетровської області в районі будинку № 65. Балансоутримувачем дороги по

вул. Леніна (в районі будинку № 65 та ринку «Центральний») станом на 01.02.2014 року є відповідач. О 17.00 год. того ж дня позивача було шпиталізовано з діагнозом закритий перелам лівої шийки стегна зі зміщенням і він проходив лікування у КЗ «Вільногірська центральна міська лікарня». До цього часу він перебуває на лікарняному. За цей час ним придбані ліки, що підтверджується чеками на загальну суму 5025 грн. 72 коп.

Оцінюючи надані відповідачем докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що з наданих документів вбачається, що виконкомом

м. Вільногірська, мером міста та відповідачем приймались рішення з метою подолання в майбутньому наслідків негоди та укладались відповідні договори.

Інформацію КП «Вільногірський міський центр ПМСД» про відсутність звернень громадян до центру ПМСД для отримання медичної допомоги, після нещасних випадків взимку під час ожеледиці, за період зими 2012-2013 р.р. та 2013-2014 р. судне приймає до уваги, оскільки позивач проходив лікування у КЗ «Вільногісрька центральна міська лікарня», тобто у іншому медичному закладі і це підтверджується письмовими доказами.

Повідомлення ВДАІ з обслуговування м. Вільногірськ про те, що в зимовий період протягом грудня 2013 року - лютого 2014 року приписів щодо порушення посадовими особами УАКБ та ЖКГ правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху на території міста Вільногірська управлінню архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства відділення ДАІ з обслуговування

м. Вільногірська ГУ МВС України не виносилось фактично не свідчить про належне виконання відповідачем своїх обов'язків, крім того, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали, що на місці падіння позивача було слизько, посипано не було.

Суд враховує пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що посипка проїжджої частини відбувалася зранку і перевірка вказаних робіт проводилася також зранку.

Те, що у зимовий період 2013-2014 р.р. дорожньо-транспортних пригод у зв'язку з незадовільним станом дорожнього покриття, не зареєстровано суд не приймає до уваги, оскільки в процесі судового розгляду було з'ясовано, що співробітників ДАІ позивач не викликав і в подальшому до відповідної державної установи не звертався.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що саме через бездіяльність відповідача ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду, доказів відсутності своєї вини відповідачем не надано, в процесі розгляду справи презумпція вини не спростована, а тому вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Крім того, позивачу заподіяна моральна шкода, яка пов'язана з ушкодженням здоров'я. Враховуючи те, що ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у медичному закладі та продовжував лікування після виходу з нього, що підтверджується медичними документам, глибину фізичних та душевних страждань позивача у зв'язку з отриманою травмою, з урахуванням істотності вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, розглядаючи справу у рамках обґрунтування моральної шкоди, застосовуючи принципи розумності та справедливості, суд вважає, що сума у 2000 грн. буде достатньою для відшкодування моральної шкоди, яку отримав позивач внаслідок ушкодження здоров'я. Підстав для задоволення вимоги у повному обсязі та стягнення іншої грошової суми на відшкодування моральної шкоди судом не вбачається.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 5025 грн. 72 коп. та моральної шкоди 2000 грн. підлягають задоволенню. В задоволенні іншої частини позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області на користь держави підлягають стягнення судові витрат у вигляді судового збору в сумі 487 грн. 20 коп., оскільки позивачем заявлені вимоги майнового та немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60-63, 209, 212-215, 218, 223 ЦПКУ, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, третя особа Вільногірська міська рада Дніпропетровської області про стягнення майнової та моральної шкоди спричинених ушкодженням здоров'я - задовольнити частково.

Стягнути з Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області МФО 805012, код ОКПО 26368915 на користь ОСОБА_1, і/к № НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнути 5 025 грн. (п'ять тисяч, двадцять п'ять гривень) 72 коп.

Стягнути з Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області МФО 805012, код ОКПО 26368915 на користь ОСОБА_1, і/к № НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області МФО 805012, код ОКПО 26368915 судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Вільногірського міського суду І.А.Ілюшик