Ухвала суду № 39291909, 10.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 р.Справа № 816/1335/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року по справі за позовом Полтавського Національного технічного університету імені Юрія Кондратюка до управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві про скасування рішення, -

В с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року Полтавський Національний технічний університет імені Юрія Кондратюка (далі по тексту Полтавський НТУ ім. Ю. Кондратюка) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення відповідача - управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві (далі - УПФУ Октябрського району в м.Полтаві) від 28 березня 2014 року № 25 про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що на момент винесення спірного рішення норма Закону, яка передбачала відповідальність за виявлене в ході проведення перевірки правопорушення, втратила чинність, внаслідок чого рішення про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку від 28 березня 2014 року № 25 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року позовні вимоги Полтавського НТУ ім. Ю. Кондратюка задоволено.

Судове рішення мотивовано посиланням на обґрунтованість позовних вимог підприємства, оскільки спірне рішення відповідачем прийнято під час дії Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за порушення позивачем вимог пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», приписи якої були виключені у зв'язку з прийняттям Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а також з урахуванням того, що відповідач, не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, УПФУ Октябрського району в м.Полтаві в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Полтавського НТУ ім. Ю. Кондратюка у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 21 березня 2014 року по 28 березня 2014 року УПФУ Октябрського району в м. Полтаві проведено позапланову перевірку позивача щодо достовірностей відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2000 року, з 01 січня 2002 року по 31 грудня 2006 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 28 березня 2014 року № 75 (а.с. 8-19) в якому встановлено, що страхувальником не подано своєчасної індивідуальної відомості з позначкою «коригуючи» з урахуванням сум надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, нараховані згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2005 року № 934 «Про реалізацію Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним іншим категоріям працівників навчальних закладів» за період з липня 2000 року по серпень 2002 року. Крім того, при складанні відомостей про застрахованих осіб за 2000 рік, 2002-2006 роки не враховані вимоги щодо внесення відпускних та лікарняних до відповідного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки або лікарняних у цьому місяці згідно Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу (Постанова Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року № 7-6), що є порушенням вимог пункту 2 частини 3 статті 21, підпункту 5 пункту 11 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На підставі акта перевірки від 28 березня 2014 року № 75 відповідачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування від 28 березня 2014 року № 4136/07-11 (а.с. 19) та прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку від 28 березня 2014 року № 25 (а.с. 5).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно прийняв оскаржене рішення про застосування до Полтавського НТУ ім. Ю. Кондратюка фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки зазначена норма втратила чинність з 01.01.2011року згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Погоджуючись з зазначеним висновком суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до 01.01.2011 року, було передбачено застосування виконавчими органами ПФУ до страховиків за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ, фінансових санкцій, а саме накладення штрафу у встановленому розмірі.

Із набранням чинності з 01.01.2011 року Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» наведена вище норма матеріального права із «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключена.

У той же час згідно з абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 01.01.2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання, зокрема, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та абзаців п'ятого, шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Колегія суддів зазначає, що зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 04 червня 2013 року у справі №21-170а13, від 04 лютого 2014 року у справі №21-458а13.

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Таким чином, аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги і залишення оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160, 167, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст ухвали виготовлений і підписаний 16 червня 2014 року.