Постанова № 39291113, 16.06.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20479/13-к

Провадження №: 1/752/72/14

ПОСТАНОВА

16.06.2014 р.м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Дідик М. В., розглянувши апеляцію прокурора Правдивець А.І., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 23.05.2014 року, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

встановив:

Прокурор, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, звернулася до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва з апеляцією на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 23.05.2014 року, яким ОСОБА_1 визнано винним та призначено покарання:

за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, застосовуючи ст. 69 КК України, без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 49 КК України, від призначеного покарання звільнити у зв»язку з закінченням строків давності.

за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, застосовуючи ст. 69 КК України, без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю

На підставі ст. 49 КК України, від призначеного покарання звільнити у зв»язку з закінченням строків давності.

за ч. 2 ст. 369 КК України у виді штрафу 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, застосовуючи ст. 69 КК України, без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, застосовуючи ст. 69 КК України, без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді штрафу 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п»ятсот) грн., без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

ОСОБА_2 визнано винним та призначено покарання:

за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, застосовуючи ст. 69 КК України, без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 49 КК України, від призначеного покарання звільнити у зв»язку з закінченням строків давності.

за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п»тсот п»ятдесят) гривень, застосовуючи ст. 69 КК України, без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Прокурор в апеляції просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання.

Відмітила, що судом неправильно застосовано кримінальний закон (п.2 ч.1 ст. 371 КПК України), що призвело до невідповідності призначеного покарання ступені тяжкості та особі засуджених в наслідок м»якості, що згідно ст. 367 КПК України, є підставою для скасування вироку.

Зокрема відмічено, що обставини, які вказано судом першої інстанції щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якості пом»якшуючих, є недостатніми для застосування ст. 69 КК України та не тягнуть за собою істотного зниження ступеню тяжкості скоєного злочину.

Дана апеляція підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам визначеним КПК України.

Зокрема, зважаючи на відмічені в апеляції підстави скасування вироку (зокрема недостатність обставин для застосування ст. 69 КК України, м'якість покарання, тощо), в апеляції відсутнє будь яке обґрунтування з приводу того, в чому полягає незаконність вироку суду, та в чому полягає неправильність застосування кримінального закону.

Керуючись ст. 352 КПК України, -

постановив:

Апеляцію прокурора, на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 23.05.2014 року, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, - залишити без руху, повідомивши апелянта про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Дідик М.В.