Ухвала суду № 39289797, 13.06.2014, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/207/14-ц

Номер провадження 2/540/93/14

13.06.2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого суддіКравець С.В.

за участю: секретаряКольвашенко А.В.

представника позивачаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Базилівщинської сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, -

на підставі ч.3 ст. 209 ЦПК України в судовому засіданні 10 червня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення, -

в с т а н о в и в :

у лютому 2014 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та наступним уточненням позовних вимог, посилаючись на те, що 02.05.2013 помер його батько ОСОБА_4. До складу спадкового майна ввійшло два домоволодіння № 22 та 24 по вулиці Леніна в с. Базилівщина Машівського району. Він є єдиним спадкоємцем за законом після померлого батька, який належним чином прийняв спадщину. Інший спадкоємець відповідач-1 від отримання спадщини відмовилася. Натомість нотаріусом відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкове майно не було зареєстроване. Зокрема домоволодіння № 22 належало його батькові на підставі договору дарування від імені батька ОСОБА_2, разом з тим, у договорі прізвище батька та діда записано не вірно як ОСОБА_5 і у договорі відсутня адреса домоволодіння. В той час, домоволодіння № 24 належало батькові на підставі особового рахунку № 328, який був відкритий після смерті його батька, діда позивача. Разом з тим, дане господарство відносилося до колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_6, а також її син - ОСОБА_7 та невістка ОСОБА_8. Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняв її син ОСОБА_7 та його мати ОСОБА_8, оскільки фактично проживали у суміжному господарстві по вул. Леніна, 22 в с. Базилівщина. Після смерті 23.02.2012 ОСОБА_8 спадщину прийняв би її син, батько позивача - ОСОБА_4, а оскільки він помер то її спадкоємцями є він та відповідачка ОСОБА_3, яка спадщину не приймала. Крім цього, з погосподарських книг та довідок сільської ради видно, що господарство по вулиці Леніна, 24 на імя ОСОБА_7 відносилося до службовців (робочий двір) і його батько до 01.04.1991 не втратив частку у ньому. У звязку з наведеним позивач просить встановити факт належності його батькові ОСОБА_4 виписки з погосподарської книги № 4 за 1996-2000 роки особовий рахунок № 238 на домоволодіння по вулиці Леніна, 24 в с. Базилівщина та договору дарування від 15.11.1989 року на жилий будинок в с. Базилівщина; встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_7 після смерті матері ОСОБА_6; встановити факт, що ОСОБА_6 була матірю ОСОБА_7, встановити факт, що ОСОБА_4 проживав однією сімєю з матірю ОСОБА_8 з 1986 р по день її смерті; визнати за ним, позивачем, право власності на домоволодіння № 22 та 24 по вулиці Леніна в с. Базилівщина Машівського району в порядку спадкування.

За заявою представника позивача в судовому засіданні ОСОБА_9 виключено зі складу відповідачів, як неналежного відповідача.

В судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві та зазначила, що номер особового рахунку в першій вимозі вказано не вірно як 238 і в цій частині допущена описка, а тому його уточнила на номер 328. Крім цього, повідомила, що будинок по вул. Леніна, 24 в с. Базилівщина має статус приватної власності, оскільки належав ОСОБА_7 на підставі виписки з погосподарської книги.

Відповідачі в судове засідання не зявилися направили заяви про розгляд справи без їх участі, відповідач-1 зазначила, що позов визнає, представник відповідача-2 направив відзив лише на первісну позовну заяву в якій вказав, що позов підтримує.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, свідків та дослідивши докази у справі, прийшов до наступного висновку.

Судом установлено, що 02 травня 2013 року помер ОСОБА_4 (а.с.23).

Спадкоємцями першої черги за законом після померлого відповідно до ст. 1261 ЦК України є його син ОСОБА_2 позивач у справі, який належним чином прийняв спадщину, оскільки поживав зі спадкодавцем на момент смерті та подав заяву до нотаріальної контори, а також відповідач ОСОБА_3 дочка померлого, яка в установлений законом строк спадщину не прийняла, натомість 13.11.2013 подала до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини на користь позивача, що підтверджується копіями заяв та довідкою Базилівщинської сільської ради зі спадкової справи (а.с. 90-95).

ОСОБА_9 колишня дружина померлого, розлучилася з ним у 2002 році (а.с.98), а відтак до кола спадкоємців ОСОБА_4 не відноситься.

За життя ОСОБА_4 був власником житлового будинку в с. Базилівщина Машівського району, що стверджується копією договору дарування від 15.11.1989 (а.с.24-25). Згідно довідок Базилівщинської сільської ради № 58 від 24.04.2014, № 57, 58 від 25.04.2014 вказаний будинок знаходиться по вул. Леніна, 22, земельна ділянка під ним не приватизована і рахується за ОСОБА_4 (а.с.108, 112, 113) та був побудований у 1989 році на підставі документів на забудову за 1981 року (а.с. 101-103).

Разом з тим, постановою нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок з тих підстав, що не була проведена державна реєстрація та з цих же підстав було відмолено у видачі свідоцтва на будинок № 24 (а.с. 18, 44).

Натомість у договорі дарування від 15.11.1989 прізвище померлого батька позивача вказане як ОСОБА_5, що також створює позивачу перешкоди в оформленні спадкових прав.

Так, прізвище батька позивача у свідоцтві про його народження від 28.03.1958 вказане як ОСОБА_4, під таким же прізвищем записані і його батьки: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 37). Таким же чином, прізвище померлого викладено і у його свідоцтві про смерть та записано також ОСОБА_8 (а.с.23).

За таких обставин, з огляду на очевидну помилку в другій букві прізвища ОСОБА_4 у договорі дарування будинку, де його прізвище записано як ОСОБА_5, що створює його спадкоємцям перешкоди в оформленні спадкових прав, в судовому засіданні встановлено та підтверджується дослідженими вище доказами в т.ч. довідками Базилівщинської сільської ради, що він дійсно володів будинком по вул. Леніна, 22 в с. Базилівщина, а тому суд приходить до висновку, що позов в частині встановлення факту належності договору дарування від 15.11.1989 ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Виходячи з викладеного та враховуючи, що позивач належним чином прийняв спадщину після померлого батька, інший спадкоємець відповідач-1 в установлений законом строк її не прийняла, нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, що свідчить про наявність у нього перешкод для оформлення спадкових прав, а тому суд приходить до висновку, що позов про визнання за ним права власності на домоволодіння № 22 по вулиці Леніна в с. Базилівщина в порядку спадкування після померлого батька підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про належність його батькові виписки з погосподарської книги на будинок № 24 суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 256 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи немайнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З наданої позивачем копії виписки № 4 за 1996-2000 роки особовий рахунок № 333 на домоволодіння по вулиці Леніна, 24 в с. Базилівщина вбачається, що головою сімї спочатку був записаний ОСОБА_5, після чого імя та по батькові його перекреслене та головою вказано ОСОБА_10, а в списку членів сімї навпроти його імені, син закреслено та записано голова сімї (п.2 розділу 1) (а.с.116) та в подальшому по особовому рахунку № 328 він рахувався як голова двору (а.с.29).

Зазначений факт підтверджується і довідками Базилівщинської сільської ради № 52 та 54 від 24.04.2014 (а.с.105, 109), відповідно до яких ОСОБА_4 замінений на голову двору № 24 по вулиці Леніна.

Як видно з копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_7 помер 19.09.2001 (а.с.36).

Відповідно до п.п.27 та 28 Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських (селищних) радах, затвердженої Наказ Держкомстату України 17.07.2000 N 234, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 серпня 2000 р. за N 480/4701 (чинної на час смерті ОСОБА_7В.), (далі Інструкції № 234 ) в особовому рахунку всі записи про померлого члена домогосподарства викреслюються в погосподарських книгах протягом усього року на підставі даних поточного реєстрування померлих у книгах реєстрації актів громадського стану.

Таким чином вбачається, що на підставі Інструкції № 234 після смерті ОСОБА_7 вірно було викреслено відмітку про те, що він є головою господарства та вказано головою його сина ОСОБА_4.

Разом з тим, оскільки прізвище діда позивача ОСОБА_7, а також батька позивача ОСОБА_4 та інших членів сімї в особових рахунках № 333 та 328 записано, як ОСОБА_5, тобто допущена помилка в другій букві, що не відповідає даним викладеним у свідоцтві про народження ОСОБА_4, його свідоцтві про смерть, а також свідоцтві про смерть ОСОБА_7 та створює позивачу перешкоди в оформленні спадкових прав, суд приходить до висновку, що позов в частині в встановлення факту належності батьку позивача виписки з книги № 4 за 1996-2000 роки особовий рахунок № 328 на домоволодіння по вулиці Леніна, 24 в с. Базилівщина підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про встановлення факту прийняття спадщини його батьком ОСОБА_4 після смерті його батька ОСОБА_7, який помер 19.09.2001 року та ОСОБА_7 після смерті матері ОСОБА_6, встановлення факту, що ОСОБА_6 була матірю ОСОБА_7, встановлення факту, що ОСОБА_4 проживав однією сімєю з матірю ОСОБА_8 з 1986 р по день її смерті суд зазначає наступне.

Так, як видно з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану № 00013179766 від 13.12.2013, батьками ОСОБА_7 записані: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с. 190).

Згідно довідки № 79 від 30.05.2014 Базилівщинської сільської ради, ОСОБА_6 до дня смерті 24.11.2000 проживала разом з сином ОСОБА_7 та його ддужиною ОСОБА_8 та вели спільне господарство (а.с. 185).

Як убачається з довідок Базилівщинської сільської ради № 52, 53, 55 від 24.04.2014, № 54 від 25.04.2014, ОСОБА_7 згідно даних погосподарського обліку за 1950-1952 роки був у господарстві батька ОСОБА_13, яке значилося в с.-г ОСОБА_14 колгоспу ім. Кірова бригади № 4 в с. Базилівщина п. № 457, він рахувався по даному господарству (нині вулиця Леніна, 24) і на день смерті проживав з дружиною ОСОБА_8 (а.с. 105, 107, 109)

ОСОБА_8 померла 20.02.2012 року, що стверджується копією свідоцтва про її смерть (а.с.115).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15, сусіди позивача, кожна окремо показали, що ОСОБА_6 мала сина ОСОБА_16, який проживав з дружиною ОСОБА_17 в одному дворі, який має два будинки. ОСОБА_7 та ОСОБА_17 мали сина ОСОБА_18, який з дружиною також проживав у цьому господарстві по вулиці Леніна в с. Базилівщина. Всі вони спільно тримали господарство, доглядали один за одним, при цьому ОСОБА_4 доглядав за матірю ОСОБА_17, яка дуже хворіла до дня її смерті.

У суду немає підстав сумніватися у показаннях цих свідків і таких доказів суду не надано.

Згідно Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 37266495 від 29.04.2014, 37500949 від 29.05.2014, 37185301 від 17.04.2014 у Спадковому реєстрі відомості про наявність спадкових справ після ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відсутні (а.с.191-193).

Таким чином, зібрані у справі докази, свідчать про наявність підстав для задоволення позову в частині встановлення факту, що ОСОБА_6 була матірю ОСОБА_7 та що ОСОБА_4 проживав однією сімєю з матірю ОСОБА_8 до дня її смерті 20.02.2012.

Відповідно до ст. 549 ЦК, 1963 року визначається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини.

Пунктом 2 Постанови Пленуму верховного Суду України від 30.05.2007 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, зокрема прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року.

В судовому засіданні встановлено довідками Базилівщинської сільської ради, показаннями свідків, що батько та дід позивача проживали однією сімєю, в одному дворі, але мали два будинки, доглядали один за одним, а відтак після смерті кожного вступали управління та володіння майном, зокрема будинками та господарством, а тому суд приходить до висновку, що позов в частині прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті його батька ОСОБА_7, який помер 19.09.2001 року підлягає задоволенню.

Разом з тим, оскільки суду не надано свідоцтва про смерть ОСОБА_6, яке може бути єдиним належним доказом, що підтверджує факт її смерті та відкриття спадщини після неї, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_7 після смерті матері ОСОБА_6 за недоведеністю факту її смерті, а відповідно і факту відкриття спадщини.

Стосовно вимог про визнання за позивачем, права власності на домоволодіння по вулиці Леніна, 24 в с. Базилівщина, суд зазначає наступне.

Так, з наданої суду довідки Базилівщинської сільської ради № 54 від 25.04.2014 господарство по вулиці Леніна, 24 (попередня нумерація № 111) на імя ОСОБА_7 відносилося до службовців, з довідки № 68 від 17.05.2014 видно, що господарство відноситься до суспільної групи колгоспників, а потім до службовців (а.с. 105, 111, 140).

Судом неодноразово пропонувалося надати докази та уточнити статус житла по вулиці Леніна, 24 в с. Базилівщина, натомість незважаючи на суперечливість довідок сільської ради про віднесення домоволодіння до групи колгоспників та службовців, представником позивача було зазначено, що він належав на праві власності ОСОБА_7.

Разом з тим, жодного належного та допустимого доказу на підтвердження статусу даного житла, належності його будь-кому з померлих родичів позивача чи то на праві приватної власності чи з інших підстав не надано.

Крім цього, посилання представника позивача лише не виписку з погосподарської книги як підставу набуття права власності, суд визнає безпідставним, оскільки як видно з додатку № 1 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966р., яка втратила чинність 19.01.1996р. у ньому визначено перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, в якій відсутній такий правовстановлюючий документ, як виписка з погосподарської книги.

Таким чином, сама по собі виписка з погосподарської книги не є документом, що свідчить про перехід права власності, оскільки згідно Інструкції № 234 викреслення померлого члена домогосподарства здійснюється на підставі даних поточного реєстрування померлих у книгах реєстрації актів громадського стану та без перевірки факту прийняття спадщини після нього відповідно до вимог ЦК.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем не доведено статусу домоволодіння по вулиці Леніна, 24 в с. Базилівщина та не надано документів на підставі яких воно перебуло у користуванні його родичів, зокрема правовстановлюючого документу як і документів на його забудову, прийняття в експлуатації, виділення земельної ділянки під забудову чи будь-які інші документи, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позву в цій частині слід відмовити за недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 1261 ЦК України, ст. 549 ЦК, 1963 року, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Базилівщинської сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно задоволити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_4 договору дарування житлового будинку житловою площею 48 кв.м в с. Базилівщина Машівського району Полтавської області від 15 листопада 1989 року, засвідченого секретарем Базилівщинської сільської ради та зареєстрованим в реєстрі під № 55.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на домоволодіння № 22 по вулиці Леніна в с. Базилівщина Машівського району Полтавської області, що складається з житлового будинку «А-1» площею 118. 8 кв.м., сараю «Б» площею 44.3 кв.м., погреба «б» площею 12.4 кв.м., гаражу «В» площею 24.0 кв.м., сараю «Г» площею 17.6 кв.м., огорожі № 1, воріт огорожі № 2, в порядку спадкування після померлого 02 травня 2013 року ОСОБА_4.

Встановити факт належності ОСОБА_4 виписки з погосподарської книги № 4 за 1996-2000 роки особовий рахунок № 328 на домоволодіння по вулиці Леніна, 24 в с. Базилівщина Машівського району Полтавської області.

Встановити факт, що ОСОБА_6 була матірю ОСОБА_4, який помер 02 травня 2013 року.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті батька ОСОБА_7, який помер 19 вересня 2001 року.

Встановити факт, що ОСОБА_4 проживав однією сімєю з матірю ОСОБА_8 на час її смерті 20 лютого 2012 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст Рішення виготовлено та підписано 13 червня 2014 року.

Суддя: