Постанова № 39288418, 13.06.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/706/1410год.51 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Князевої Я.Є., представника відповідача Белінської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Херсонмаркетінг" ЛТД до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Херсонмаркетінг" ЛТД (позивач, ТОВ ВКФ "Херсонмаркетінг" ЛТД) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 28.03.13 № 0002302200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 16991 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 1 грн., № 0002312200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 19539 грн. Позивач вважає, спірні податкові повідомлення - рішення незаконними, оскільки вони прийняті внаслідок протиправної оцінки податковим органом господарських відносин товариства з ПП "Інсайт плюс" у червні 2011 року. ТОВ ВКФ "Херсонмаркетінг" ЛТД зазначає, що всі первинні документи були надані до перевірки, отримані послуги від ПП "Інсайт плюс" оформлені належним чином, є кошториси, акти виконаних робіт, податкові накладні на суму 10944 грн. 08 коп., у т.ч. ПДВ 16990 грн. 67 коп. Розрахунки з ПП "Інсайт плюс" були здійснені у безготівковій формі, що підтверджено банківськими виписками та платіжними дорученнями. Позивач вважає неправомірним використання для своїх висновків в акті перевірки доводів, викладених в акті ПП "Інсайт плюс" та використання актів перевірок контрагентів ПП "Інсайт плюс" - ТОВ "Гулівер" та ТОВ "Фаворіт Найс", які взагалі не співпрацювали з ТОВ ВКФ "Херсонмаркетінг" ЛТД у спірному періоді. Також, позивач зауважив відсутність у податкового органу повноважень на визнанні нікчемними договорів укладених між позивачем та ПП "Інсайт плюс", відсутній вирок суду, як доказ встановленої вини посадових осіб по створенню фіктивного підприємства, даний контрагент позивача на час укладання угод було діючим підприємством та мало ліцензію на виконання замовлених робіт, чинне законодавство не ставить в залежність від виконання постачальниками своїх податкових зобов'язань право підприємства - замовника на формування податкового кредиту та валових витрат.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, позов просила задовольнити.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (відповідач, ДПІ у м. Херсоні) проти позовних вимог заперечує. В наданих суду письмових запереченнях на позов, представником ДПІ у м. Херсоні зазначено, що спірні податкові повідомлення - рішення від 28.03.13 № 0002302200, № 0002312200 є законними, оскільки вони прийняті на підставі обґрунтованих висновків акту перевірки від 19.03.13 № 17217/22-4, яким встановлено, що контрагент позивача ПП "Інсайт плюс" має ознаки фіктивної діяльності, що підтверджено висновком управління податкового контролю від 18.05.12 № 820/07-606 ГВПМ ДПІ у м. Херсоні, та актом від 26.09.12 № 517/22-4/33015134 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Інсайт плюс" з контрагентами-постачальниками та покупцями за червень 2011 р., січень 2012 р.". Відносно керівника підприємства ОСОБА_3 порушено кримінальну справі за ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 122 КК України, останній мав на собі зареєстровані ряд підприємств, зокрема: ТОВ "Антарес Конференнц Груп", ПП "Інсайт Плюс", які використовувались у злочинних схемах ухилення від сплати податків та формували податковий кредит та валові витрати від підприємств, які не звітували до податкових органів. Також, ПП "Інсайт Плюс" було задіяно у злочинних схемах з ТОВ "Старнайт", не мало складських приміщень, транспортного засобу, устаткування, трудових ресурсів, виробничого обладнання та торгівельного обладнання, сировини та матеріалів для здійснення основного виду діяльності. ПП "Інсайт плюс" співпрацювало у спірному періоді з ТОВ "Гулівер" та ТОВ "Фаворіт-Найс", які в свою чергу не знаходяться за юридичною адресою, не мають основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та інших умов для здійснення господарської діяльності, не подають до податкової інспекції податку звітність та запитувані первинні документи на підтвердження вчинення господарських операцій у спірному періоді. Таким чином, ДПІ у м. Херсоні вважає, що правочини, укладені між ПП "Інсайт плюс" та ТОВ ВКФ "Херсонмаркетінг" ЛТД не спричинили реального настання юридичних наслідків, угоди укладались для надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Херсонмаркетінг" ЛТД є юридичною особою, платником податків на додану вартість та податку на прибуток, здійснює діяльність у сфері будівництва житлових та нежитлових будівель.

Представниками ДПІ у м. Херсоні на підставі наказу від 04.03.13 № 446 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ВКФ "Херсонмаркетінг" ЛТД щодо дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з ПП "Інсайт плюс" за червень 2011 року, про що складено акт від 19.03.13 № 17217/22-4/14142229. Під час перевірки даних сум господарських операцій, перевіряючою особою були використані отримані від позивача податкова декларація з ПДВ за червень 2011 року, завірені копії первинних документів: контракти № 6, № 7 від 01.06.11 та від 06.06.11, кошториси на виконання будівельно-монтажних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, акти виконаних будівельно-монтажних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, відомість ресурсів, податкові накладні, платіжні доручення на оплату виконаних робіт. За ІІ квартал 2011 року ТОВ ВКФ фірма "Херсонмаркетінг" задекларувало витрат у сумі 779838 грн. по операціям з ПП "Інсайт плюс" та податок на прибуток у сумі 1797 грн., що підтверджено відомостями, взятими із декларації. Податковий кредит позивачем за червень 2011 року задекларовано у сумі 16991 грн., відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року. Податкова інспекція фіксує про відхилення валових витрат за ІІ квартал 2011 року на 84953 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ на 16991 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету 16991грн.

Даним актом перевірки зафіксовані висновки про встановлені порушення ТОВ ВКФ "Херсонмаркетінг" ЛТД:

- п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого завищено податкових кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за червень 2011 року, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 16991 грн.;

- перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій з ПП "Інсайт плюс" за червень 2011 року, встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства;

- п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року у сумі 19539 грн.

Як наслідок, ДПІ у м. Херсоні відносно ТОВ "Херсонмаркетінг" ЛТД прийнято податкові повідомлення - рішення від 28.03.13:

- № 0002302200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 16991 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 1 грн.;

- № 0002312200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 19539 грн., які позивач оскаржує в судовому порядку.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаються Податковим кодексом України.

Згідно ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Зокрема, пункт 201.1 ст. 201 ПКУ передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, в тому числі, місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку визначеному законодавством. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ). Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Отже, за відсутності відповідних первинних документів або їх неналежного оформлення підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угод витрати.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, податкова інспекція повинна аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Матеріали справи свідчать, що позивач як генпідрядник по договору з ТОВ "Інвест-регіон" (замовник) № 17/04 від 17.04.09 зобов'язався виконати послуги, пов'язані із заходами безпеки охорони праці, демонтаж профлиста і металевих стійок, облицовка бетонного огородження профлистом Н=2м., установка провітрювального огородження, зворотня засипка ґрунту, планування ґрунту, демонтаж та відновлення бетонної основи, демонтаж та укладка плитки ФЕМ, обладнання відбірників під газовий модуль, обладнання в каналізаційних люках додаткових кришок, мийка дорожнього покриття, дорожня розмітка, покриття навісу газового модуля, монтаж дорожнього знаку на АЗС 5009 та 8004, влаштування площадки зливного модуля АГЗС на АЗС 8004 на Ленінградському шосе 1/4 м. Одеса.

Також позивач уклав контракти № 16 від 26.05.11 та № 15 від 28.03.11 із ТОВ "Струмок" по реконструкції існуючого складу в магазині по торгівлі продовольчими товарами по вул. Сенявіна .

Відповідно до умов контрактів № 6 та № 7 від 01.06.11 та від 06.06.11, укладених між ТОВ ВКФ "Херсонмаркетінг" ЛТД та ПП "Інсайт плюс", останній мав виконати субпідрядні роботи. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ПП "Інсайт" надавав трудові ресурси, а позивач матеріали.

Позивачем надано до справи документальне підтвердження вчинення господарських операцій з контрагентом ПП "Інсайт плюс": договори № 6 від 01.06.11, № 7 від 06.06.11, документи щодо виконання робіт, акти здачі виконаних робіт, кошториси, докази перерахування коштів за надані послуги, ліцензія ПП "Інсайт плюс" на виконання будівельних робіт серії АВ № 555670 виданої 19.10.10, дійсна по 19.10.15, договори з ТОВ "Струмок" від 26.05.11 № 16 та № 15 від 28.03.14 щодо реконструкції складу в магазині за адресою пр-т Сенявіна, 3, м. Херсон, видаткові та податкові накладні на закупку будівельних матеріалів від ЗАТ "Таврійська будівельна компанія", ФОП ОСОБА_5, ПФ "Оптіма", ПП "Нафтотрейдер-ВР" та інші.

На час виконання угод, ПП "Інсайт плюс" було діючим підприємством, згідно надано суду витягу з ЄДР від 16.04.14 № 18540984, підприємство неодноразово підтверджувало свої відомості (остання 06.06.12), змінило керівника гр. ОСОБА_6, який підписував всю документацію по операціям з позивачем, та податкову звітність до контролюючого органу, на гр. ОСОБА_3

З акту перевірки від 19.03.13 № 17217/22-4 вбачається, що на висновки посадової особи контролюючого органу вплинули відомості акту від 26.09.12 № 517/22-4/33015134 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Інсайт плюс" з контрагентами-постачальниками та покупцями за червень 2011р., січень 2012 р. (наданий відповідачем до справи), з висновку управління податкового контролю від 18.05.12 № 820/07-606 ГВПМ ДПІ у м. Херсоні щодо наявності ознак фіктивної діяльності ПП "Інсайт плюс" щодо наявності у підприємства ознак "фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, відносно керівника підприємства ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 122 КК України, останній мав на собі зареєстровані ряд підприємств, зокрема: ТОВ "Антарес Конференнц Груп", ПП "Інсайт Плюс", які використовувались у злочинних схемах ухилення від сплати податків та формували податковий кредит та валові витрати від підприємств, які не звітували до податкових органів, співпрацювало у злочинних схемах з ТОВ "Старнайт", не мало складських приміщень, транспортного засобу, устаткування, трудових ресурсів, виробничого обладнання та торгівельного обладнання, сировини та матеріалів для здійснення основного виду діяльності, первинних документів до перевірки підприємство не надало.

Таким чином, позиція ДПІ у м. Херсоні базується на тому, що оскільки контрагент позивача ПП "Інсайт плюс" не надав до перевірки первинних документів, не має основних фондів, трудових ресурсів, транспортного засобу, відносно директора підприємства ОСОБА_3 порушено кримінальну справу, підприємство "Інсайт плюс" співпрацювало із сумнівними підприємствами та відповідно має ознаки "фіктивного підприємства", у зв'язку з чим, правочини між ТОВ ВКФ "Херсонмаркетінг" ЛТД та ПП "Інсайт плюс" мають ознаки нікчемності, позивач по справі ТОВ ВКФ "Херсонмаркетінг" ЛТД не мало права на формування показників податкової звітності по податку на додану вартість та податку на прибуток по контрагенту ПП "Інсайт плюс" у червні 2011 року. Позивач в свою чергу вважає використання перевіряючою особою відомостей з акту ПП "Інсайт плюс" та з актів контрагентів даного підприємства неправомірними через відсутність на те повноважень та у зв'язку з тим, що перевірятись мають операції безпосередньо між ТОВ ВКФ фірма "Херсонмаркетінг" ЛТД та ПП "Інсайт плюс" на час виконання угод.

ДПІ в акті перевірки не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних ПП "Інсайт", за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій з ПДВ, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни отриманих товарів сум ПДВ, відсутні претензії до складання первинних бухгалтерських документів, до вчинення записів в бухгалтерському обліку позивача. Відсутність у контрагента позивача основних фондів не може бути доказом неспроможності виконати операції з надання поставок з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів. Позивач надав суду докази того, що придбані будівельні роботи у ПП "Інсайт плюс" були реалізовані в подальшому замовникам, ПП "Інсайт плюс" мав достатню кількість працюючих (17 осіб), які отримували доходи, що підтверджується висновком ДПІ у м. Херсоні.

Суд погоджується із доводами позивача.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Щодо порушеної кримінальної справи відносно керівника ПП "Інсайт плюс" гр. ОСОБА_3, суд зазначає про безпідставність використання даних відомостей, оскільки на час виконання угоди керівником підприємства був гр. ОСОБА_6, відносно якого у контролюючого органу відсутні будь-які докази щодо незаконного створення підприємства та здійснення фіктивної діяльності для надання вигоди третім особам на економічному ринку. Контролюючим органом не надано до суду жодного вироку суду на підтвердження незаконної діяльності посадових осіб ПП "Інсайт плюс", тому твердження перевіряючої особи про не реальність правочинів між позивачем та ПП "Інсайт плюс" суд вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами. Податкова звітність ТОВ ВКФ "Херсонмаркетінг" була досліджена в ході перевірки, зауважень щодо її заповнення, форми у перевіряючої особи не виникло, звітність прийнята контролюючим органом. Зауважень щодо форми, змісту зазначених вище первинних документів як під час проведення перевірки, так і в ході розгляду справи у контролюючого органу не виникало. З наданих суду доказів, суд не вбачає порушень позивачем вимог податкового законодавства під час формування податкового кредиту на суму 84953,41 грн., в т.ч. ПДВ 16990,67 грн. та валових витрат на суму 84953 грн., оскільки первинні документи оформлені належним чином та були надані до перевірки. Розрахунки за надані послуги були здійсненні у безготівковому вигляді, що підтверджено банківськими виписками та дослідженими перевіряючою особою платіжними дорученнями та не заперечувалось відповідачем як в ході перевірки так і в судовому засіданні.

Суд вважає необхідним зазначити про необґрунтоване використання відповідачем в ході перевірки позивача акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інсайт плюс" від 26.09.12 № 517/22-4/33015134, оскільки даний документ містить в собі лише інформативну відомість та не містить положень та вказівки на порушення норм податкового законодавства під час провадження господарської діяльності, акт складався без дослідження документів підприємства. Надані суду представником відповідача висновки щодо наявності у ПП "Інсайт плюс" ознак фіктивності від 18.12.12, від 25.09.12, копій фотознімків за місцем знаходження підприємства та лист відпрацювання, суд не приймає до уваги, оскільки дані документи були складені значно пізніше спірного періоду, а тому не мають відношення до предмету спору. Фотознімки з місця розташування ПП "Інсайт плюс" суд не приймає до уваги, оскільки законодавство не обмежує підприємство у виборі місця розташування та розміщення інвентаря юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням доведеності позивачем наданими до матеріалів справи первинними документами доказів вчинення господарських операцій з ПП "Інсайт плюс", доведеності використання придбаних матеріалів у власній господарській діяльності та враховуючи те, що контролюючим органом не надано до суду належних доказів, що інформація, яку містять первинні бухгалтерські та податкові документи, не відповідає дійсності, а також, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства, відсутність в чинному законодавстві обов'язку суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків, з'ясовані обставини господарської діяльності позивача не дають суду підстав вважати, що головною метою позивача було одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Суд, виходячи з наявних у справі доказів, приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету в повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Херсонмаркетінг" ЛТД задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 28.03.13 № 0002302200, № 0002312200.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Херсонмаркетінг" ЛТД (код ЄДРПОУ 14142229) витрати по сплаті судового збору в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 червня 2014 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.1