Вирок № 39287956, 11.06.2014, Ірпінський міський суд Київської області

11.06.2014 Справа № 1013/7572/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Аніпка С.В.,

при секретарі Балинській О.С., Журавській О.М.,

за участю прокурорів Тучика А.В., Шиненка Р.В., Гетьмана О.В., Цавалюка О.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,

представника цивільного позивача ОСОБА_16,

підсудних ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

27.11.2009 Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області, за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням та встановлено іспитовий строк 1 рік 6 місяців, в силу ст. 89 КК України судимість погашена,

у скоєнні злочинів, передбачених, ч. 4 ст. 185 ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 187, КК України,

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця с. Гоголів, Броварського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

08.10.2009 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 302 КК України, до обмеження волі строком 2 роки, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням та встановлено іспитовий строк 1 рік, в силу ст. 89 КК України судимість погашена,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України,

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м. Бровари Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України,

ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженця с. Мушкутинці, Дунаєвецького району Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України,

ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, уродженця с. Гоголів, Броварського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого

13.12.2007 Броварським міськрайонним судом Київської області, за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 3 роки,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в:

Органом досудового слідства ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 обвинувачуються у скоєнні умисних злочинів проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_17, обвинувачується у тому, що він, у складі створеної ним та ОСОБА_22 організованої групи, вчинив ряд особливо тяжких злочинів направлених на заволодіння чужим майном. В грудні 2011 року в м. Бровари Київської області, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, спільно, та за взаємною згодою, з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, створили та очолили стійке об'єднання, визначивши, необхідну для досягнення загальної злочинної мети, кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, при цьому, керуючись бажанням спільного здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів на території Київської та Житомирської областей, корисливою метою яких було протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення відкритого викрадення чужого майна та розбійних нападів, що відбувалися систематично, сплановано і під керівництвом ОСОБА_17 та ОСОБА_22. Протиправна діяльність була єдиним джерелом доходів членів організованої групи у складі ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 ОСОБА_17, в 2005 році, після відбуття покарання за вчинення умисного злочину проти власності та після засудження у 2008 році за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 і 4 ст. 185 КК України, з відстрочкою виконання покарання на 1 рік 6 місяців, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, і після погашення судимості вирішив організувати злочинну групу з числа знайомих йому осіб, схильних до вчинення умисних злочинів, оскільки визначив для себе єдиним засобом для існування та отримання матеріальних благ, вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів. Про такий намір, на початку грудня 2011 року він повідомив свого знайомого ОСОБА_22., раніше судимого за злочини проти власності та відбуваючого покарання у Ірпінській виправній колонії Київської області, який схвалив його пропозицію та надав згоду на участь у створюваній ОСОБА_17 злочинній групі, як співорганізатор. У подальшому, в середині грудня 2011 року, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, виконуючи дії по організації злочинної групи, підшукали інших її учасників: ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а наприкінці грудня 2011 року ОСОБА_21, тобто осіб, схильних до вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів, які мали намір збагатитись злочинним шляхом, і визнаючи їх авторитет, підкорялись їхнім наказам та приймали участь у нападах, які вчиняла організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 група. Знаючи про мету створення цієї злочинної групи - вчинення розбійних нападів на ювелірні крамниці, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 увійшли до створеної ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинної групи і в подальшому активно приймали участь в її діяльності і злочинах, які вона вчиняла. Об'єднання, яке створили ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з метою вчинення відкритих викрадень чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці Київської та Житомирської областей було стійким, що знайшло своє вираження у згуртованості та стабільності його складу. Так, між учасниками організованої групи були постійні внутрішні зв'язки, що виражались у зустрічах та відвідуваннях один одного, спільних діях по вчиненню нападів. Для очолюваного ОСОБА_17 та ОСОБА_22 об'єднання було характерним обговорення спільних проблем, визначення способів конспірації та прикриття, розподілення сум грошових коштів. За час існування об'єднання, між керівниками організованої групи - ОСОБА_17 і ОСОБА_22 та її учасниками ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 існував високий рівень узгодженості дій та єдині правила поведінки. Всі члени групи в різних якостях, згідно відведених їм ролей приймали участь в її діяльності: збирали дані про майбутні об'єкти нападу, проводили розвідувальні заходи щодо майбутніх об'єктів нападу, надавали автотранспорт та доставляли її учасників до місць вчинення злочинів, безпосередньо приймали участь в нападах, вели спостереження за навколишньою місцевістю і обстановкою в момент злочинного посягання з метою попередження нападників про можливу небезпеку, збували викрадене майно. З метою зорганізованості, єдності і спільності дій при розробці злочинних нападів, в якості місць збору, використовувались розважальні заклади в м. Бровари. Організована група діяла з середини грудня 2011 року по 04.02.12 на території Київської та Житомирської областей, неодноразово вчиняючи відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці і припинила своє функціонування у зв'язку із викриттям і знешкодженням правоохоронними органами. ОСОБА_17 та ОСОБА_22 як організатори злочинної групи, керували нею, організовували вчинення злочинів та керували їх підготовкою і вчиненням, забезпечували фінансування та організовували приховування злочинної діяльності групи та збут добутого злочинним шляхом, об'єднували дії інших співучасників і спрямовували їх на вчинення злочинів, координували поведінку вказаних осіб, визначали долю кожного із співучасників групи при розподілі отриманих в результаті вчинення злочинів грошових коштів. У середині грудня 2011 року, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, будучи раніше судимими за вчинення умисних майнових злочинів, за які відбували покарання в місцях виконання покарань і набувши кримінального досвіду та злочинного авторитету, з метою успішного вчинення злочинів та незаконного збагачення за рахунок чужого майна, склали план злочинної діяльності, направленої на вчинення корисливих злочинів проти власності. План організованої групи полягав у залученні до її складу співучасників з числа осіб, схильних до вчинення умисних злочинів і за своїми фізичними та моральними якостями спроможних виконувати покладені на них обов'язки під час готування, безпосереднього вчинення та приховування злочинів. Планом організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи охоплювалось готування та безпосереднє вчинення злочинів. Готування полягало у пошуку транспортних засобів для швидкого прибуття та зникнення з місць вчинення злочинів, забезпечення членів групи пневматичною зброєю для застосування у випадку необхідності фізичного насильства щодо осіб, які можуть чинити перешкоди злочинним посяганням, масками й іншими маскуючими засобами, а також іншими предметами що полегшать вчинення злочинів і забезпечать не викриття учасників групи після їх вчинення. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, як керівники і активні учасники злочинної групи, проводили пошук ювелірних крамниць для вчинення розбійних нападів на них, здійснювали розвідувальні заходи щодо їх графіку роботи, охорони та відвідування покупцями, після чого, на підставі отриманих даних інформували інших учасників групи і забезпечували їх необхідними знаряддями злочину. Відповідно до заздалегідь розробленого плану, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, протягом грудня 2011 року, з числа своїх знайомих, підшукали співучасників вчинення злочинів: ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 - осіб, які не мали постійного місця роботи та постійного джерела доходів, раніше притягувались до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, або були здатні на вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів. У другій половині грудня 2011 року, у невстановленому слідством місці, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, як співорганізатори групи, ініціювали вчинення протиправних заволодінь чужим майном, ознайомили інших учасників очолюваної ними групи з планом злочинної діяльності і отримали від них згоду на участь в організованому злочинному об'єднанні. Метою злочинної діяльності організованої групи ОСОБА_17 та ОСОБА_22 визначили: вчинення відкритих викрадань чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці розташовані в містах Київської та Житомирської областей.

Будучи організаторами злочинної групи ОСОБА_17 та ОСОБА_22 визначили конкретні завдання злочинного об'єднання та його учасників, детально розподілили між членами створеної ними організованої групи обов'язки та завдання, відповідно до яких: ОСОБА_17 та ОСОБА_22, керували організованою групою, що полягало в забезпеченні ними відповідного рівня організованості, дотриманні відповідних правил поведінки і дисципліни, пошуку нових учасників, розподілі та перерозподілі між ними функціональних обов'язків, плануванні конкретних злочинів та злочинної діяльності в цілому, визначенні способів вчинення злочинів, розробленню засобів конспірації і прикриття, розподілом здобутого злочинним шляхом чужого майна. З метою усунення перешкод та створюючи умови для вчинення злочинів, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, організовували здійснення розвідувальних заходів, направлених на встановлення об'єктів злочинів - ювелірних крамниць, їх графіку роботи, охорони та відвідування покупцями, шляхів підходу до них та відходу, займались збутом майна, здобутого злочинним шляхом, забезпечували фінансування злочинної діяльності групи шляхом оплати витрат, пов'язаних з перевезенням членів організованої групи, розподіляли грошові кошти за виконання учасниками групи відповідних функцій. Активні учасники організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, відповідно до єдиного плану та розподілених функцій, вчиняли дії спрямовані на досягнення мети функціонування об'єднання як такого. ОСОБА_19 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_20, ОСОБА_18, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняючи відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками ОСОБА_19 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі поруч з ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_21 безпосередньо приймав участь у відкритих викраденнях чужого майна та розбійних нападах. ОСОБА_19 будучи активним учасником організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 та згідно ролей розподілених ними ж, у складі організованої групи вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади; маючи спеціальні навички, набуті ним під час зайняття боксом, в разі необхідності застосовуючи насильство, наносив тілесні ушкодження охоронцям магазинів для подолання їх опору; виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети, спостерігаючи за тим, щоб не з'явились сторонні особи, чим сприяв вчиненню цих злочинів. ОСОБА_20 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_19, ОСОБА_18, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняючи відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками ОСОБА_20 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_21 безпосередньо приймав участь у відкритих викраденнях чужого майна та розбійних нападах. ОСОБА_20, будучи активним членом організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 та згідно ролей розподілених ними ж, у складі організованої групи вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади, доставляв на місце вчинення злочину співучасників групи на наявному у них автотранспорті, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. ОСОБА_18 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 і ОСОБА_22 групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_19, ОСОБА_20, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками ОСОБА_18 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 безпосередньо приймав участь у розбійних нападах. ОСОБА_18, будучи активним членом організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 та згідно ролей розподілених ними ж, у складі організованої групи вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади, доставляв на місце вчинення злочину співучасників групи на наявному у них автотранспорті, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. ОСОБА_21 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, який наприкінці грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, достовірно знаючи про входження до її складу крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_18, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняв розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками ОСОБА_21 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 безпосередньо приймав участь у розбійних нападах. ОСОБА_21, будучи активним членом організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 та згідно ролей, розподілених ними ж, у складі організованої групи вчиняв розбійні напади, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. З метою полегшення вчинення нападів і подолання можливого опору зі сторони потерпілих ОСОБА_17, у невстановлений слідством час та у невстановленому місці придбав два пневматичні пістолети. Вказані пістолети учасники групи неодноразово використовували в ході нападів. Пістолети постійно знаходились у ОСОБА_18 та ОСОБА_21 і використовувались ними в ході нападів. Організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинна група завдяки розробленим її учасниками заходам убезпечувала себе від викриття правоохоронними органами. З метою унеможливити викриття, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 визначили, що її учасники під час вчинення злочинів повинні використовувати маски, або інші маскуючи обличчя засоби, а для унеможливлення повідомлення потерпілими правоохоронних органів про вчинений злочин і можливості зникнути співучасникам злочину з місця його вчинення - зачиняти на заздалегідь заготовлений навісний замок двері ювелірних крамниць після вчинення нападу. Мобільність організованої групи при вчиненні розбійних нападів забезпечувалась використанням автомобілів "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, який орендував ОСОБА_18, "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_2, який орендував ОСОБА_20 та "Ауді 100", реєстраційний номер НОМЕР_3, які використовувались для швидкого переміщення учасників. Таким чином, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 організували та очолили стійку, згуртовану злочинну групу, до якої крім них увійшли ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, метою якої було вчинення відкритих викрадань чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці Київської і Житомирської області. Організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинна група діяла з грудня 2011 по лютий 2012 року та припинила свою діяльність у зв'язку з викриттям та знешкодженням працівниками міліції. Так, ОСОБА_17, діючи у складі організованої ним та ОСОБА_22 злочинної групи, відповідно до заздалегідь розробленого ними плану і розподілених ролей, разом з останнім та активними членами групи ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, маючи на меті протиправне особисте збагачення, вчинив відкрите викрадення чужого майна та розбійні напади при наступних обставинах.

Так, в другій половині грудня 2011 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з метою підготовки вчинення злочину прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, в якому, як їм було відомо з інформації наданої ОСОБА_19, знаходився відділ ювелірних прикрас. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з'ясували місце розташування відділу ювелірних прикрас, наявність відеоспостереження, перевірили наявність охорони, а також встановили, що вхідні двері магазину зачиняються створами металевої решітки. Залишивши приміщення магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно розробленого плану, ОСОБА_18, змінивши зовнішність, а саме одягнувши окуляри та головний убір, мав зайти до магазину, і вводячи продавця відділу ювелірних прикрас в оману, взяти лоток з ювелірними прикрасами, і залишити з ним магазин. ОСОБА_20 мав знаходитись біля вхідних дверей та після виходу з магазину ОСОБА_18 зачинити створи металевої решітки на дверях головного входу на навісний замок. ОСОБА_19 повинен був чекати в автомобілі біля магазину і спостерігати за навколишньою обстановкою. Для виконання вказаного плану ОСОБА_17 та ОСОБА_22 у невстановленому місці придбали окуляри та навісний замок. 21.12.2011 близько 16.20 год., ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7. При цьому, згідно розподілу функцій між членами групи, ОСОБА_18, одягнувши для зміни зовнішності окуляри, головний убір та рукавички, через вхідні двері зайшов до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10". ОСОБА_20, маючи при собі навісний замок з ключем, який був придбаний завчасно, розташувався біля вхідних дверей вказаного магазину, і після виходу з магазину ОСОБА_18 повинен був зачинити створи металевої решітки на дверях головного входу, аби перешкодити персоналу та покупцям магазину переслідувати членів групи. ОСОБА_19 на виконання узгодженого плану організованої групи залишився чекати в автомобілі "Део Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, який був припаркований біля магазину, звідки спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб в разі виникнення небезпеки мати можливість попередити про це ОСОБА_20 та ОСОБА_18 ОСОБА_22 та ОСОБА_17 виїхали за межі м. Фастова, де чекали реалізації підготовленого ними злочину. Перебуваючи в приміщенні магазину, ОСОБА_18 підійшов до відділу ювелірних прикрас "ІНФОРМАЦІЯ_6", що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9, де вводячи продавця вказаного відділу в оману, під виглядом наміру придбати ювелірні вироби, попросив надати йому лоток з золотими ланцюжками, щоб начебто їх роздивитись. Отримавши доступ до ювелірних виробів, ОСОБА_18 несподівано для оточуючих залишив приміщення магазину, а ОСОБА_20 стуливши зовнішні створи металевої решітки на дверях головного входу до магазину, зачинив їх на навісний замок. Сівши до автомобіля "Део Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 поїхали до ОСОБА_17 і ОСОБА_22., яким передали викрадені ювелірні вироби для реалізації. Отримані від реалізації ювелірних прикрас грошові кошти члени групи витратили на власний розсуд, чим ОСОБА_9 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 41609,00 грн. Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений організованою групою, ОСОБА_17 вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 186 КК України.

Крім того, в двадцятих числах грудня 2011 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з метою підготовки вчинення злочину, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, в якому знаходився відділ ювелірних прикрас. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з'ясували місце розташування відділу ювелірних прикрас, наявність відеоспостереження, перевірили наявність охорони, час, коли в магазині знаходиться найменша кількість покупців, визначили шляхи втечі з місця вчинення злочину. Залишивши приміщення магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 поїхали до м. Брусилова Житомирської області, де з метою ретельної підготовки до злочину, у невстановленої слідством особи, орендували будинок. Перебуваючи у вказаному будинку, вони склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно розробленого плану, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, на автомобілі, мали під'їхати до магазину, дочекатись поки в ньому буде невелика кількість покупців, після чого, одягнувши рукавички та маски, озброївшись пневматичними пістолетами та ножем, увірватись до магазину. В магазині ОСОБА_18 та ОСОБА_21, з метою подолання опору продавців, навівши на них пневматичні пістолети та погрожуючи їх застосуванням, мали дивитись, аби вони не викликали охорону чи не чинили опору. Також ОСОБА_21 разом з ОСОБА_20, повинні були розбити вітрини магазину і забрати ювелірні прикраси. ОСОБА_19 озброївшись ножем повинен був погрожувати продавцям фізичною розправою, аби подолати їх опір, та спостерігати за навколишньою обстановкою. Для виконання вказаного плану ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготували ніж, маски та рукавички. ОСОБА_17 у невстановленої особи придбав два пневматичні пістолети. Крім того, за вказівкою ОСОБА_22., організована група, за невстановлених слідством обставин, та в невстановлений час набули автомобіль "Ауді 100", та реєстраційний номер НОМЕР_3, які невстановленими слідством особами було доставлено до м. Брусилова, з метою їх використання у злочинній діяльності групи. 27.12.2011 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, за вказівкою ОСОБА_17 та ОСОБА_22., з метою вчинення злочину прибули до м. Брусилова Житомирської області, де останні довели їм план вчинення розбійного нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_7". 28.12.2011, близько 17.25 год., ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, на автомобілі "Ауді 100", з реєстраційним номером НОМЕР_3, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", та дочекались, поки в магазині не буде покупців. Після цього, згідно розподілу функцій між членами групи, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, одягнувши рукавички та маски, через вхідні двері, проникли до магазину, де ОСОБА_18 та ОСОБА_21, з метою подолання опору продавців, навели на них пневматичні пістолети та погрожували їх застосуванням. ОСОБА_21, який був озброєний пневматичним пістолетом та ОСОБА_20, у якого в руках була автомобільна монтировка, розбили вітрини магазину, і почали збирати ювелірні прикраси. ОСОБА_19, який був озброєний ножем, спостерігав за навколишньою обстановкою. Заволодівши ювелірними прикрасами вони вибігли з магазину та сівши до автомобіля "Ауді 100", поїхали до виїзду з м. Коростишева, де біля лісу їх чекали ОСОБА_17 та ОСОБА_22, які автомобілями "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1 та "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_2, приїхали туди перед вчиненням злочину. У вказаному місці, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, викинули рукавички та маски, а також залишили автомобіль "Ауді 100", який використовували при вчиненні злочину. Викрадені ювелірні вироби ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, того ж дня передали ОСОБА_22 та ОСОБА_17 для реалізації. Отримані від реалізації ювелірних прикрас грошові кошти члени групи витратили на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_10 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, на суму 1 939 149,00 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, наприкінці січня 2012 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з метою підготовки вчинення злочину прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з'ясували місце розташування вітрин, наявність відеоспостереження та охорони, час, коли в магазині знаходиться найменша кількість покупців, визначили шляхи втечі з місця вчинення злочину. Залишивши приміщення магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно розробленого ОСОБА_22 та ОСОБА_17 плану, члени організованої ними групи мали під'їхати до магазину та дочекатись поки там не буде покупців. Після цього, ОСОБА_19, який володіє спеціальними навичками набутими ним під час зайняття боксом, повинен був першим зайти до магазину та знешкодити охоронця, нанісши йому тілесні ушкодження. За ним, мали зайти інші члени групи та знешкодивши продавця, заволодіти ювелірними виробами. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, тим часом, мали чекати членів організованої групи неподалік від магазину. 03.02.2012 близько 12.00 год., ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, з метою вчинення злочину на автомобілі "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6. Дочекавшись поки в магазині не буде покупців, вони через вхідні двері проникли до середини приміщення, де ОСОБА_19, наніс охоронцю ОСОБА_23 удар кулаком в голову, від якого останній втратив свідомість. ОСОБА_18 погрожуючи продавцю ОСОБА_13 фізичною розправою, наказав лягти на підлогу та утримував її, поки ОСОБА_19 та ОСОБА_21, розбивши вітрини, збирали ювелірні прикраси. ОСОБА_20, на обличчі якого була одягнена медична маска, стояв біля входу та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі небезпеки попередити членів організованої групи. Викравши ювелірні вироби, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_21 залишили магазин, та на автомобілі "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, поїхали до м. Києва, де неподалік від станції метро "Академмістечко", передали їх ОСОБА_17 та ОСОБА_22 для реалізації, чим ОСОБА_24 було завдано матеріальну шкоду у розмірі 855 911,00 грн. Своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, ОСОБА_17 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України.

Крім того, ОСОБА_17 поза діяльністю організованої ним та ОСОБА_22 злочинної групи, вчинив злочин проти власності при наступних обставинах. Так, 11.10.2011, ОСОБА_17, маючи злочинний умисел на крадіжку з комунального закладу Київської обласної ради "Яготинський історичний музей" картини народного художника України ОСОБА_25 "ІНФОРМАЦІЯ_9", вступив в злочинну змову з ОСОБА_20 та ОСОБА_18 Зустрівшись з вказаними особами близько 19.00 год. біля супермаркету "Термінал", що знаходиться в м. Бровари Київської області, він надав їм схему розташування музею, на якій було відмічено місцезнаходження картини та надав інструкції з приводу її викрадення, а також забезпечив їх автомобілем та водієм. ОСОБА_20 та ОСОБА_18 на автомобілі "Фольксваген "Транспортер", з невстановленими слідством реєстраційними номерами, яким керувала невстановлена слідством особа, близько 00.30 год., прибули до будинку № 7, по вул. Пирятинській, в м. Яготині Київської області. Залишивши невстановлену слідством особу чекати в автомобілі, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 користуючись схемою, яку їм завчасно надав ОСОБА_17, підійшли до приміщення комунального закладу Київської обласної ради "Яготинський історичний музей", що за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 114. Перебуваючи біля тильної сторони приміщення музею, ОСОБА_20, продовжуючи користуватись схемою, вирахував потрібне йому вікно, після чого вони разом з ОСОБА_18, принесли до музею частину бетонного паркану, яку обперли до стіни, поряд з вказаним вікном. Потім, ОСОБА_18 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки попередити ОСОБА_20, а той, тим часом, по частині бетонного паркану, який вони поставили під стіну, піднявся до вікна, де пошкодивши металеві грати, проник до приміщення музею, звідки таємно викрав картину народного художника України ОСОБА_25 "ІНФОРМАЦІЯ_9", розміром 50х70 см., вартістю 243000,00 грн. Викрадену картину, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 завантажили до автомобіля "Фольксваген "Транспортер" з невстановленими слідством реєстраційними номерами, та відвезли до м. Бровари Київської області, де передали її ОСОБА_17, який, в подальшому її реалізував, чим КЗКОР "Яготинський історичний музей" було завдано матеріальну шкоду у розмірі 243000,00 грн. Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена у великих розмірах, ОСОБА_17 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_18, органом досудового слідства, обвинувачується в тому, що він, у складі створеної ОСОБА_17 та ОСОБА_22 організованої групи, вчинив ряд особливо тяжких злочинів, направлених на заволодіння чужим майном при наступних обставинах. Так, в грудні 2011 року, в м. Бровари Київської області, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, спільно та за взаємною згодою з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, створили та очолили стійке об'єднання, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети, кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, при цьому, керуючись бажанням спільного здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів на території Київської та Житомирської областей, корисливою метою яких було протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення відкритого викрадення чужого майна та розбійних нападів, що відбувалися систематично, сплановано і під керівництвом ОСОБА_17 та ОСОБА_22. Протиправна діяльність була єдиним джерелом доходів членів організованої групи у складі ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 Після відбування в 2005 році покарання за вчинення умисного злочину проти власності та після засудження в 2008 році за вчинення злочину передбаченого ч. 3 і 4 ст. 185 КК України, з відстрочкою виконання покарання на 1 рік 6 місяців, ОСОБА_17, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, і після погашення судимості вирішив організувати злочинну групу з числа знайомих йому осіб, схильних до вчинення умисних злочинів, оскільки визначив для себе єдиним засобом для існування та отримання матеріальних благ, вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів. Про такий намір, на початку грудня 2011 року, він повідомив свого знайомого ОСОБА_22., раніше судимого за злочини проти власності, та відбувавшого покарання у Ірпінській виправній колонії Київської області, який схвалив його пропозицію, та надав згоду на участь у створюваній ОСОБА_17 злочинній групі, як співорганізатор. У подальшому, в середині грудня 2011 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22, виконуючи дії по організації злочинної групи, підшукали інших її учасників ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а наприкінці грудня 2011 року ОСОБА_21, тобто осіб, схильних до вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів, які мали намір збагатитись злочинним шляхом, і визнаючи їх авторитет підкорялись їхнім наказам та приймали участь у нападах, які вчиняла організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 група. Знаючи про мету створення цієї злочинної групи - вчинення розбійних нападів на ювелірні крамниці, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 увійшли до створеної ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинної групи і в подальшому активно приймали участь в її діяльності і злочинах, які вона вчиняла. Об'єднання, яке створили ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з метою вчинення відкритих викрадень чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці Київської та Житомирської областей, було стійким, що знайшло своє вираження у згуртованості та стабільності його складу. Так, між учасниками організованої групи були постійні внутрішні зв'язки, що виражались у зустрічах та відвідуваннях один одного, спільних діях по вчиненню нападів. Для очолюваного ОСОБА_17 та ОСОБА_22 об'єднання, було характерним обговорення спільних проблем, визначення способів конспірації та прикриття, розподілення сум грошових коштів. За час існування об'єднання, між керівниками організованої групи - ОСОБА_17 і ОСОБА_22 та її учасниками ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, існував високий рівень узгодженості дій та єдині правила поведінки. Всі члени групи в різних якостях, згідно відведених їм ролей, приймали участь в її діяльності: збирали дані про майбутні об'єкти нападу, проводили розвідувальні заходи щодо майбутніх об'єктів нападу, надавали автотранспорт та доставляли її учасників до місць вчинення злочинів, безпосередньо приймали участь в нападах, вели спостереження за навколишньою місцевістю і обстановкою в момент злочинного посягання, з метою попередження нападників про можливу небезпеку, збували викрадене майно. З метою зорганізованості, єдності і спільності дій при розробці злочинних нападів, в якості місць збору, використовувались розважальні заклади м. Бровари Київської області. Організована група діяла з середини грудня 2011 року по 04.02.2012, на території Київської та Житомирської областей, неодноразово вчиняючи відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці і припинила своє функціонування у зв'язку із викриттям і знешкодженням правоохоронними органами. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, як організатори злочинної групи, керували нею, організовували вчинення злочинів та керували їх підготовкою і вчиненням, забезпечували фінансування та організовували приховування злочинної діяльності групи та збут здобутого злочинним шляхом, об'єднували дії інших співучасників і спрямовували їх на вчинення злочинів, координували поведінку вказаних осіб, визначали долю кожного із співучасників групи при розподілі отриманих в результаті вчинення злочинів грошових коштів. У середині грудня 2011 року, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, будучи раніше судимими за вчинення умисних майнових злочинів, за які відбували покарання в місцях виконання покарань і набувши кримінального досвіду та злочинного авторитету, з метою успішного вчинення злочинів та незаконного збагачення за рахунок чужого майна, склали план злочинної діяльності, направленій на вчинення корисливих злочинів проти власності. План організованої групи полягав у залученні до її складу співучасників з числа осіб, схильних до вчинення умисних злочинів і за своїми фізичними та моральними якостями, спроможних виконувати покладені на них обов'язки під час готування, безпосереднього вчинення та приховування злочинів. Планом організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, охоплювалось готування та безпосереднє вчинення злочинів. Готування полягало у пошуку транспортних засобів для швидкого прибуття та зникнення з місць вчинення злочинів, забезпечення членів групи пневматичною зброєю для застосування у випадку необхідності, фізичного насильства щодо осіб, які можуть чинити перешкоди злочинним посяганням, масками й іншими маскуючими засобами, а також іншими предметами що полегшать вчинення злочинів і забезпечать не викриття учасників групи після їх вчинення. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, як керівники і активні учасники злочинної групи, проводили пошук ювелірних крамниць для вчинення розбійних нападів на них, здійснювали розвідувальні заходи щодо їх графіку роботи, охорони та відвідування покупцями, після чого, на підставі отриманих даних інформували інших учасників групи і забезпечували їх необхідними знаряддями злочину. Відповідно до заздалегідь розробленого плану, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, протягом грудня 2011 року, з числа своїх знайомих, підшукали співучасників вчинення злочинів: ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 - осіб, які не мали постійного місця роботи та постійного джерела доходів, раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, або були здатні на вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів. У другій половині грудня 2011 року, у невстановленому слідством місці, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, як співорганізатори групи, ініціювали вчинення протиправних заволодінь чужим майном, ознайомили інших учасників очолюваної ними групи з планом злочинної діяльності і отримали від них згоду на участь в організованому злочинному об'єднанні. Метою злочинної діяльності організованої групи, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 визначили вчинення відкритих викрадань чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці розташовані в містах Київської та Житомирської областей. Будучи організаторами злочинної групи ОСОБА_17 та ОСОБА_22, визначили конкретні завдання злочинного об'єднання та його учасників, детально розподілили між членами створеної ними організованої групи обов'язки та завдання, відповідно до яких: ОСОБА_17 та ОСОБА_22, керували організованою групою, що полягало в забезпеченні ними відповідного рівня організованості, дотриманні відповідних правил поведінки і дисципліни, пошуку нових учасників, розподілі та перерозподілі між ними функціональних обов'язків, плануванні конкретних злочинів та злочинної діяльності в цілому, визначенні способів вчинення злочинів, розробленню засобів конспірації і прикриття, розподілом здобутого злочинним шляхом чужого майна. З метою усунення перешкод та створюючи умови для вчинення злочинів, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, організовували здійснення розвідувальних заходів, направлених на встановлення об'єктів злочинів - ювелірних крамниць, їх графіку роботи, охорони та відвідування покупцями, шляхів підходу до них та відходу, займались збутом майна, здобутого злочинним шляхом, забезпечували фінансування злочинної діяльності групи, шляхом оплати витрат, пов'язаних з перевезенням членів організованої групи, розподіляли грошові кошти за виконання учасниками групи відповідних функцій. Активні учасники, організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22, групи, відповідно до єдиного плану та розподілених функцій вчиняли дії, спрямовані на досягнення мети функціонування об'єднання як такого. ОСОБА_19 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу, крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_20, ОСОБА_18, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняючи відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками ОСОБА_19 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі поруч з ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_21 безпосередньо приймав участь у відкритих викраденнях чужого майна та розбійних нападах. ОСОБА_19 будучи активним учасником організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22, та згідно ролей, розподілених ними ж, у складі організованої групи, вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади; маючи спеціальні навички, набуті ним під час зайняття боксом, в разі необхідності застосовуючи насильство, наносив тілесні ушкодження охоронцям магазинів для подолання їх опору; виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети, спостерігаючи за тим, щоб не з'явились сторонні особи, чим сприяв вчиненню цих злочинів. ОСОБА_20 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_19, ОСОБА_18, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняючи відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками, ОСОБА_20 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності, та розподілу функцій між членами групи, в активній формі поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_21, безпосередньо приймав участь у відкритих викраденнях чужого майна та розбійних нападах. ОСОБА_20, будучи активним членом організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22, та згідно ролей розподілених ними ж, у складі організованої групи вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади, доставляв на місце вчинення злочину співучасників групи на наявному у них автотранспорті, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. ОСОБА_18 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 і ОСОБА_22 групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_19, ОСОБА_20, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками, ОСОБА_18 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі, поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 безпосередньо приймав участь у розбійних нападах. ОСОБА_18, будучи активним членом організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 та згідно ролей розподілених ними ж, у складі організованої групи вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади, доставляв на місце вчинення злочину співучасників групи на наявному у них автотранспорті, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. ОСОБА_21 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, який наприкінці грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, достовірно знаючи про входження до її складу, крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_18, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняв розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками, ОСОБА_21 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності, та розподілу функцій між членами групи, в активній формі, поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_18, безпосередньо приймав участь у розбійних нападах. ОСОБА_21, будучи активним членом організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22, та згідно ролей, розподілених ними ж, в складі організованої групи вчиняв розбійні напади, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. З метою полегшення вчинення нападів і подолання можливого опору зі сторони потерпілих, ОСОБА_17 у невстановлений слідством час та у невстановленому слідством місці, придбав два пневматичні пістолети. Вказані пістолети учасники групи неодноразово використовували в ході нападів. Пістолети постійно знаходились у ОСОБА_18 та ОСОБА_21 і використовувались ними в ході нападів. Організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинна група завдяки розробленим її учасниками заходам убезпечувала себе від викриття правоохоронними органами. З метою унеможливити викриття ОСОБА_17 та ОСОБА_22 визначили, що її учасники під час вчинення злочинів, повинні використовувати маски, або інші маскуючи обличчя засоби, а для унеможливлення повідомлення потерпілими правоохоронних органів про вчинений злочин і можливості зникнути співучасникам злочину з місця його вчинення - зачиняти на заздалегідь заготовлений навісний замок двері ювелірних крамниць після вчинення нападу. Мобільність організованої групи при вчиненні розбійних нападів, забезпечувалась використанням автомобілів "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, який орендував ОСОБА_18, "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_2, який орендував ОСОБА_20 та "Ауді 100", реєстраційний номер НОМЕР_3, які використовувались для швидкого переміщення учасників. Таким чином, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 організували та очолили стійку, згуртовану злочинну групу, до якої крім них, увійшли ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, метою якої було вчинення відкритих викрадань чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці Київської і Житомирської області. Організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинна група діяла з грудня 2011 по лютий 2012 року, та припинила свою діяльність у зв'язку з викриттям та знешкодженням працівниками міліції. Так, ОСОБА_18, діючи у складі організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинної групи, відповідно до заздалегідь розробленого ними плану і розподілених ролей, разом з останнім та активними членами групи ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, маючи на меті протиправне особисте збагачення, вчинив відкрите викрадення чужого майна та розбійні напади при наступних обставинах.

В другій половині грудня 2011 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з метою підготовки вчинення злочину прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, в якому, як їм було відомо з інформації, наданої ОСОБА_19, знаходився відділ ювелірних прикрас. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з'ясували місце розташування відділу ювелірних прикрас, наявність відеоспостереження, перевірили наявність охорони, а також встановили, що вхідні двері магазину зачиняються створами металевої решітки. Залишивши приміщення магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно з розробленим планом, ОСОБА_18, змінивши зовнішність, а саме одягнувши окуляри та головний убір, мав зайти до магазину, і вводячи продавця відділу ювелірних прикрас в оману, взяти лоток з ювелірними прикрасами, і залишити з ним магазин. ОСОБА_20 мав знаходитись біля вхідних дверей, та після виходу з магазину ОСОБА_18, зачинити створи металевої решітки на дверях головного входу на навісний замок. ОСОБА_19 повинен був чекати в автомобілі біля магазину і спостерігати за навколишньою обстановкою. Для виконання вказаного плану, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 у невстановленому слідством місці придбали окуляри та навісний замок. 21.12.2011, близько 16.20 год., ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7. При цьому, згідно розподілу функцій між членами групи, ОСОБА_18, одягнувши для зміни зовнішності окуляри, головний убір та рукавички, через вхідні двері, зайшов до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10". ОСОБА_20, маючи при собі навісний замок з ключем, який був придбаний завчасно, розташувався біля вхідних дверей вказаного магазину, і після виходу з магазину ОСОБА_18 повинен був зачинити створи металевої решітки на дверях головного входу, аби перешкодити персоналу та покупцям магазину переслідувати членів групи. ОСОБА_19, на виконання узгодженого плану організованої групи, залишився чекати в автомобілі "Део Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, який був припаркований біля магазину, звідки спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки, мати можливість попередити про це ОСОБА_20 та ОСОБА_18 ОСОБА_22 та ОСОБА_17 виїхали за межі м. Фастова, де чекали реалізації підготовленого ними злочину. Перебуваючи в приміщенні магазину, ОСОБА_18 підійшов до відділу ювелірних прикрас "ІНФОРМАЦІЯ_6", що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9, де вводячи продавця вказаного відділу в оману, під виглядом наміру придбати ювелірні вироби, попросив надати йому лоток з золотими ланцюжками, щоб начебто їх роздивитись. Отримавши доступ до ювелірних виробів, ОСОБА_18 несподівано для оточуючих залишив приміщення магазину, а ОСОБА_20 стуливши зовнішні створи металевої решітки на дверях головного входу до магазину, зачинив їх на навісний замок. Сівши до автомобіля "Део Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 поїхали до ОСОБА_17 і ОСОБА_22., яким передали викрадені ювелірні вироби для реалізації. Отримані від реалізації ювелірних прикрас грошові кошти члени групи витратили на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 41609,00 грн. Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений організованою групою, ОСОБА_18 вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 186 КК України.

Продовжуючи свої злочинні дії, в двадцятих числах грудня 2011 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з метою підготовки вчинення злочину, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться в АДРЕСА_5, в якому знаходився відділ ювелірних прикрас. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з'ясували місце розташування відділу ювелірних прикрас, наявність відеоспостереження, перевірили наявність охорони, час, коли в магазині знаходиться найменша кількість покупців, визначили шляхи втечі з місця вчинення злочину. Залишивши приміщення магазину ОСОБА_17 та ОСОБА_22 поїхали до м. Брусилова Житомирської області, де, з метою ретельної підготовки до злочину, у невстановленої слідством особи, орендували будинок. Перебуваючи у вказаному будинку вони склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно розробленого плану ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, на автомобілі, мали під'їхати до магазину, дочекатись поки в ньому буде невелика кількість покупців, після чого, одягнувши рукавички та маски, озброївшись пневматичними пістолетами та ножем увірватись до магазину. В магазині ОСОБА_18 та ОСОБА_21, з метою подолання опору продавців, навівши на них пневматичні пістолети та погрожуючи їх застосуванням, мали дивитись аби вони не викликали охорону чи не чинили опору. Також ОСОБА_21 разом з ОСОБА_20, повинні були розбити вітрини магазину і забрати ювелірні прикраси. ОСОБА_19 озброївшись ножем повинен був погрожувати продавцям фізичною розправою, аби подолати їх опір, та спостерігати за навколишньою обстановкою. Для виконання вказаного плану, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготували ніж, маски та рукавички. ОСОБА_17, у невстановленої слідством особи, придбав два пневматичні пістолети. Крім того, за вказівкою ОСОБА_22., організована група, за невстановлених слідством обставин та в невстановлений час, набули автомобіль "Ауді 100" реєстраційний номер НОМЕР_3, які невстановленими слідством особами були доставлені до м. Брусилова, з метою їх використання у злочинній діяльності групи. 27.12.2011 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, за вказівкою ОСОБА_17 та ОСОБА_22., з метою вчинення злочину прибули до м. Брусилова Житомирської області, де останні довели їм план вчинення розбійного нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_7". 28.12.11 близько 17.25 год., ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, на автомобілі "Ауді 100", з реєстраційним номером НОМЕР_3, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, та дочекались, поки в магазині не буде покупців. Після цього, згідно з розподілом функцій між членами групи, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, одягнувши рукавички та маски, через вхідні двері, проникли до магазину, де ОСОБА_18 та ОСОБА_21, з метою подолання опору продавців, навели на них пневматичні пістолети та погрожували їх застосуванням. ОСОБА_21, який був озброєний пневматичним пістолетом та ОСОБА_20, у якого в руках була автомобільна монтировка, розбили вітрини магазину, і почали збирати ювелірні прикраси. ОСОБА_19, який був озброєний ножем, спостерігав за навколишньою обстановкою. Заволодівши ювелірними прикрасами, вони вибігли з магазину, та сівши до автомобіля "Ауді 100", поїхали до виїзду з м. Коростишева, де біля лісу їх чекали ОСОБА_17 та ОСОБА_22, які автомобілями "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1 та "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_2, приїхали туди перед вчиненням злочину. У вказаному місці ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 викинули рукавички та маски, а також залишили автомобіль "Ауді 100", який використовували при вчиненні злочину. Викрадені ювелірні вироби ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, того ж дня передали ОСОБА_22 та ОСОБА_17 для реалізації. Отримані від реалізації ювелірних прикрас грошові кошти члени групи витратили на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_10 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, на суму 1939149,00 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, наприкінці січня 2012 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з метою підготовки вчинення злочину, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з'ясували місце розташування вітрин, наявність відеоспостереження та охорони, час, коли в магазині знаходиться найменша кількість покупців, визначили шляхи втечі з місця вчинення злочину. Залишивши приміщення магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно з розробленим ОСОБА_22 та ОСОБА_17 плану, члени організованої ними групи, мали під'їхати до магазину та дочекатись поки там не буде покупців. Після цього, ОСОБА_19, який володіє спеціальними навичками набутими ним під час зайняття боксом, повинен був першим зайти до магазину та знешкодити охоронця, нанісши йому тілесні ушкодження. За ним, мали зайти інші члени групи та знешкодивши продавця, заволодіти ювелірними виробами. ОСОБА_17 та ОСОБА_22 тим часом мали чекати членів організованої групи неподалік від магазину. 03.02.2012, близько 12.00 год., ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, з метою вчинення злочину на автомобілі "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6. Дочекавшись поки в магазині не буде покупців, вони через вхідні двері, проникли до середини приміщення, де ОСОБА_19 наніс охоронцю ОСОБА_23 удар кулаком в голову, від якого останній втратив свідомість. ОСОБА_18 погрожуючи продавцю ОСОБА_13 фізичною розправою, наказав лягти на підлогу та утримував її, поки ОСОБА_19 та ОСОБА_21 розбивши вітрини, збирали ювелірні прикраси. ОСОБА_20, на обличчі якого була одягнена медична маска, стояв біля входу та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб в разі небезпеки попередити членів організованої групи. Викравши ювелірні вироби ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_21 залишили магазин, та на автомобілі "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, поїхали до м. Києва, де, неподалік від станції метро "Академмістечко", передали їх ОСОБА_17 та ОСОБА_22 для реалізації, чим завдали ОСОБА_24 матеріальну шкоду на суму 855911,00 грн. Своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, ОСОБА_18 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України.

Крім того, ОСОБА_18, поза діяльністю організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинної групи, вчинив злочини проти власності при наступних обставинах. Так, 11.10.2011, ОСОБА_17, маючи злочинний умисел на крадіжку з комунального закладу Київської обласної ради "Яготинський історичний музей" картини народного художника України ОСОБА_25 "ІНФОРМАЦІЯ_9", вступив в злочинну змову з ОСОБА_20 та ОСОБА_18 Зустрівшись з вказаними особами близько 19.00 год., біля супермаркету "Термінал", що знаходиться в м. Бровари Київської області, він надав їм схему розташування музею, на якій було відмічено місцезнаходження картини, та надав інструкції з приводу її викрадення, а також забезпечив їх автомобілем та водієм. ОСОБА_20 та ОСОБА_18, на автомобілі "Фольксваген Транспортер", з невстановленими слідством реєстраційними номерами, яким керувала невстановлена слідством особа, близько 00.30 год., прибули до будинку № 7, по вул. Пирятинській, в м. Яготині Київської області. Залишивши невстановлену слідством особу чекати в автомобілі, ОСОБА_20 та ОСОБА_18, користуючись схемою, яку їм завчасно надав ОСОБА_17, підійшли до приміщення комунального закладу Київської обласної ради "Яготинський історичний музей", що знаходиться за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 114. Перебуваючи біля тильної сторони приміщення музею, ОСОБА_20, продовжуючи користуватись схемою, вирахував потрібне йому вікно, після чого, вони разом з ОСОБА_18, принесли до музею частину бетонного паркану, яку обперли до стіни, поряд з вказаним вікном. Потім, ОСОБА_18 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки попередити ОСОБА_20, а той, тим часом, по частині бетонного паркану, який вони поставили під стіну, піднявся до вікна, де пошкодивши металеві грати, проник до приміщення музею, звідки таємно викрав картину народного художника України ОСОБА_25 "ІНФОРМАЦІЯ_9", розміром 50х70 см., вартістю 243000,00 грн. Викрадену картину, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 завантажили до автомобіля "Фольксваген Транспортер", з невстановленими слідством реєстраційними номерами та відвезли до м. Бровари Київської області, де передали її ОСОБА_17, який в подальшому її реалізував, чим завдали КЗКОР "Яготинський історичний музей" матеріальну шкоду у розмірі 243000,00 грн. Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена у великих розмірах, ОСОБА_18 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, 25.01.2012, близько 03.30 год., ОСОБА_18, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, маючи злочинний умисел на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, автомобілем "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_2, прибули до АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км. + 600 м. автодороги Київ-Чернігів - Нові Яриловичі, де зупинили автомобіль неподалік АЗС, біля автобусної зупинки "Завод "Кока-Кола". ОСОБА_18 та ОСОБА_21 озброїлись пневматичними пістолетами, а ОСОБА_20 взяв з багажника автомобіля монтировку. Після цього, вони підійшли до приміщення АЗС, де одягли на голови завчасно підготовлені ними маски з прорізами для очей. Далі, через незачинені вхідні двері ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_21 проникли до приміщення АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", де погрожуючи застосуванням зброї і насильства небезпечного для життя та здоров'я працівникам вказаної АЗС ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які знаходились в службовому приміщенні, відкрито заволоділи металевим сейфом, вартістю 9000,00 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 86117,50 грн., картки поповнення рахунку операторів мобільного зв'язку "Київстар" та "МТС", на загальну вартість 13000,00 грн., паливна картка ПП "ОККО-нафтопродукт", вартістю 100 грн. Викраденим майном ОСОБА_21, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 розпорядились на власний розсуд, чим завдали ПП "ОККО-нафтопродукт" матеріальну шкоду у розмірі 108217,50 грн. Своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_18 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України.

ОСОБА_19, органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він будучи у складі створеної ОСОБА_17 та ОСОБА_22 організованої групи, вчинив ряд особливо тяжких злочинів направлених на заволодіння чужим майном при наступних обставинах. Так, в грудні 2011 року в м. Бровари Київської області, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, спільно та за взаємною згодою з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 створили та очолили стійке об'єднання, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, при цьому, керуючись бажанням спільного здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів на території Київської та Житомирської областей, корисливою метою яких було протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення відкритого викрадення чужого майна та розбійних нападів, що відбувалися систематично, сплановано і під керівництвом ОСОБА_17 та ОСОБА_22. Протиправна діяльність, була єдиним джерелом доходів членів організованої групи у складі ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 Так, ОСОБА_17, після відбування в 2005 році покарання за вчинення умисного злочину проти власності та після засудження у 2008 році за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 і 4 ст. 185 КК України, з відстрочкою виконання покарання на 1 рік 6 місяців, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, і після погашення судимості вирішив організувати злочинну групу, з числа знайомих йому осіб, схильних до вчинення умисних злочинів, оскільки визначив для себе єдиним засобом для існування та отримання матеріальних благ, вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів. Про такий намір на початку грудня 2011 року, він повідомив свого знайомого ОСОБА_22., раніше судимого за злочини проти власності та відбувавшого покарання у Ірпінській виправній колонії Київської області, який схвалив його пропозицію та надав згоду на участь у створюваній ОСОБА_17 злочинній групі, як співорганізатор. У подальшому, в середині грудня 2011 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22, виконуючи дії по організації злочинної групи, підшукали інших її учасників ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а наприкінці грудня 2011 року ОСОБА_21, тобто осіб, схильних до вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів, які мали намір збагатитись злочинним шляхом, і визнаючи їх авторитет, підкорялись їхнім наказам та приймали участь у нападах, які вчиняла організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 група. Знаючи про мету створення цієї злочинної групи - вчинення розбійних нападів на ювелірні крамниці, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, увійшли до створеної ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинної групи, і в подальшому активно приймали участь в її діяльності і злочинах, які вона вчиняла. Об'єднання, яке створили ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з метою вчинення відкритих викрадень чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці Київської та Житомирської областей було стійким, що знайшло своє вираження у згуртованості та стабільності його складу. Так, між учасниками організованої групи були постійні внутрішні зв'язки, що виражались у зустрічах та відвідуваннях один одного, спільних діях по вчиненню нападів. Для очолюваного ОСОБА_17 та ОСОБА_22 об'єднання було характерним обговорення спільних проблем, визначення способів конспірації та прикриття, розподілення сум грошових коштів. За час існування об'єднання, між керівниками організованої групи - ОСОБА_17 і ОСОБА_22 та її учасниками ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, існував високий рівень узгодженості дій та єдині правила поведінки. Всі члени групи в різних якостях, згідно відведених їм ролей приймали участь в її діяльності: збирали дані про майбутні об'єкти нападу, проводили розвідувальні заходи щодо майбутніх об'єктів нападу, надавали автотранспорт та доставляли її учасників до місць вчинення злочинів, безпосередньо приймали участь в нападах, вели спостереження за навколишньою місцевістю і обстановкою в момент злочинного посягання з метою попередження нападників про можливу небезпеку, збували викрадене майно. З метою зорганізованості, єдності і спільності дій при розробці злочинних нападів, в якості місць збору, використовувались розважальні заклади м. Бровари Київської області. Організована група діяла з середини грудня 2011 року по 04.02.2012 на території Київської та Житомирської областей, неодноразово вчиняючи відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці і припинила своє функціонування у зв'язку із викриттям і знешкодженням правоохоронними органами. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, як організатори злочинної групи, керували нею, організовували вчинення злочинів та керували їх підготовкою і вчиненням, забезпечували фінансування та організовували приховування злочинної діяльності групи та збут добутого злочинним шляхом, об'єднували дії інших співучасників і спрямовували їх на вчинення злочинів, координували поведінку вказаних осіб, визначали долю кожного із співучасників групи при розподілі отриманих в результаті вчинення злочинів грошових коштів. У середині грудня 2011 року, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, будучи раніше судимими за вчинення умисних майнових злочинів, за які відбували покарання в місцях виконання покарань і набувши кримінального досвіду та злочинного авторитету, з метою успішного вчинення злочинів та незаконного збагачення за рахунок чужого майна, склали план злочинної діяльності, направленої на вчинення корисливих злочинів проти власності. План організованої групи полягав у залученні до її складу співучасників з числа осіб, схильних до вчинення умисних злочинів і за своїми фізичними та моральними якостями спроможних виконувати покладені на них обов'язки під час готування, безпосереднього вчинення та приховування злочинів. Планом організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, охоплювалось готування та безпосереднє вчинення злочинів. Готування полягало у пошуку транспортних засобів для швидкого прибуття та зникнення з місць вчинення злочинів, забезпечення членів групи пневматичною зброєю для застосування у випадку необхідності фізичного насильства щодо осіб, які можуть чинити перешкоди злочинним посяганням, масками й іншими маскуючими засобами, а також іншими предметами що полегшать вчинення злочинів і забезпечать не викриття учасників групи після їх вчинення. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, як керівники і активні учасники злочинної групи, проводили пошук ювелірних крамниць для вчинення розбійних нападів на них, здійснювали розвідувальні заходи щодо їх графіку роботи, охорони та відвідування покупцями, після чого, на підставі отриманих даних інформували інших учасників групи і забезпечували їх необхідними знаряддями злочину. Відповідно до заздалегідь розробленого плану, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, протягом грудня 2011 року, з числа своїх знайомих, підшукали співучасників вчинення злочинів: ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 - осіб, які не мали постійного місця роботи та постійного джерела доходів, раніше притягувались до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, або були здатні на вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів. У другій половині грудня 2011 року, у невстановленому слідством місці, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, як співорганізатори групи ініціювали вчинення протиправних заволодінь чужим майном, ознайомили інших учасників очолюваної ними групи з планом злочинної діяльності і отримали від них згоду на участь в організованому злочинному об'єднанні. Метою злочинної діяльності організованої групи, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 визначили вчинення відкритих викрадань чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці розташовані в містах Київської та Житомирської областей. Будучи організаторами злочинної групи ОСОБА_17 та ОСОБА_22 визначили конкретні завдання злочинного об'єднання та його учасників, детально розподілили між членами створеної ними організованої групи обов'язки та завдання, відповідно до яких: ОСОБА_17 та ОСОБА_22, керували організованою групою, що полягало в забезпеченні ними відповідного рівня організованості, дотриманні відповідних правил поведінки і дисципліни, пошуку нових учасників, розподілі та перерозподілі між ними функціональних обов'язків, плануванні конкретних злочинів та злочинної діяльності в цілому, визначенні способів вчинення злочинів, розробленню засобів конспірації і прикриття, розподілом здобутого злочинним шляхом чужого майна. З метою усунення перешкод та створюючи умови для вчинення злочинів, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, організовували здійснення розвідувальних заходів, направлених на встановлення об'єктів злочинів - ювелірних крамниць, їх графіку роботи, охорони та відвідування покупцями, шляхів підходу до них та відходу, займались збутом майна, здобутого злочинним шляхом, забезпечували фінансування злочинної діяльності групи шляхом оплати витрат, пов'язаних з перевезенням членів організованої групи, розподіляли грошові кошти за виконання учасниками групи відповідних функцій. Активні учасники організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, відповідно до єдиного плану та розподілених функцій вчиняли дії, спрямовані на досягнення мети функціонування об'єднання як такого. ОСОБА_19 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_20, ОСОБА_18, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняючи відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками ОСОБА_19 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі поруч з ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_21 безпосередньо приймав участь у відкритих викраденнях чужого майна та розбійних нападах. ОСОБА_19, будучи активним учасником організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 та згідно ролей розподілених ними ж, у складі організованої групи вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади; маючи спеціальні навички, набуті ним під час зайняття боксом, в разі необхідності застосовуючи насильство, наносив тілесні ушкодження охоронцям магазинів для подолання їх опору; виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети, спостерігаючи за тим, щоб не з'явились сторонні особи, чим сприяв вчиненню цих злочинів. ОСОБА_20 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_19, ОСОБА_18, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняючи відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками, ОСОБА_20 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_21, безпосередньо приймав участь у відкритих викраденнях чужого майна та розбійних нападах. ОСОБА_20, будучи активним членом організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22, та згідно ролей, розподілених ними ж, у складі організованої групи вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади, доставляв на місце вчинення злочину співучасників групи на наявному у них автотранспорті, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. ОСОБА_18 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 і ОСОБА_22 групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_19, ОСОБА_20, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками ОСОБА_18 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 безпосередньо приймав участь у розбійних нападах. ОСОБА_18, будучи активним членом організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 та згідно ролей розподілених ними ж, у складі організованої групи вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади, доставляв на місце вчинення злочину співучасників групи на наявному у них автотранспорті, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. ОСОБА_21 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, який наприкінці грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, достовірно знаючи про входження до її складу крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_18, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняв розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками, ОСОБА_21 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 безпосередньо приймав участь у розбійних нападах. ОСОБА_21, будучи активним членом організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 та згідно ролей, розподілених ними ж, у складі організованої групи вчиняв розбійні напади, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. З метою полегшення вчинення нападів і подолання можливого опору зі сторони потерпілих, ОСОБА_17 у невстановлений слідством час та у невстановленому слідством місці, придбав два пневматичні пістолети. Вказані пістолети учасники групи неодноразово використовували в ході нападів. Пістолети постійно знаходились у ОСОБА_18 та ОСОБА_21 і використовувались ними в ході нападів. Організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинна група, завдяки розробленим її учасниками заходам убезпечувала себе від викриття правоохоронними органами. З метою унеможливити викриття, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 визначили, що її учасники, під час вчинення злочинів, повинні використовувати маски, або інші маскуючи обличчя засоби, а для унеможливлення повідомлення потерпілими правоохоронних органів про вчинений злочин і можливості зникнути співучасникам злочину з місця його вчинення - зачиняти на заздалегідь заготовлений навісний замок двері ювелірних крамниць після вчинення нападу. Мобільність організованої групи при вчиненні розбійних нападів, забезпечувалась використанням автомобілів "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, який орендував ОСОБА_18, "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_2, який орендував ОСОБА_20 та "Ауді 100", реєстраційний номер НОМЕР_3, які використовувались для швидкого переміщення учасників. Таким чином, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 організували та очолили стійку, згуртовану злочинну групу, до якої крім них увійшли ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, метою якої було вчинення відкритих викрадань чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці Київської і Житомирської області. Організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинна група діяла з грудня 2011 по лютий 2012 року та припинила свою діяльність у зв'язку з викриттям та знешкодженням працівниками міліції. Так, ОСОБА_19, діючи у складі організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинної групи, відповідно до заздалегідь розробленого ними плану і розподілених ролей, разом з останнім та активними членами групи ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_20, маючи на меті протиправне особисте збагачення, вчинив відкрите викрадення чужого майна та розбійні напади при наступних обставинах.

В другій половині грудня 2011 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з метою підготовки вчинення злочину прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, в якому, як їм було відомо, з інформації, наданої ОСОБА_19, знаходився відділ ювелірних прикрас. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з'ясували місце розташування відділу ювелірних прикрас, наявність відеоспостереження, перевірили наявність охорони, а також встановили, що вхідні двері магазину зачиняються створами металевої решітки. Залишивши приміщення магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно з розробленим планом, ОСОБА_18, змінивши зовнішність, а саме одягнувши окуляри та головний убір, мав зайти до магазину, і вводячи продавця відділу ювелірних прикрас в оману, взяти лоток з ювелірними прикрасами, і залишити з ним магазин. ОСОБА_20 мав знаходитись біля вхідних дверей та після виходу з магазину ОСОБА_18, зачинити створи металевої решітки на дверях головного входу на навісний замок. ОСОБА_19, повинен був чекати в автомобілі біля магазину і спостерігати за навколишньою обстановкою. Для виконання вказаного плану, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 у невстановленому слідством місці придбали окуляри та навісний замок. 21.12.2011, близько 16.20 год., ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_7. При цьому, згідно розподілу функцій між членами групи, ОСОБА_18, одягнувши для зміни зовнішності окуляри, головний убір та рукавички, через вхідні двері зайшов до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10". ОСОБА_20, маючи при собі навісний замок з ключем, який був придбаний завчасно, розташувався біля вхідних дверей вказаного магазину, і після виходу з магазину ОСОБА_18 повинен був зачинити створи металевої решітки на дверях головного входу, аби перешкодити персоналу та покупцям магазину переслідувати членів групи. ОСОБА_19, на виконання узгодженого плану організованої групи, залишився чекати в автомобілі "Део Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, який був припаркований біля магазину, звідки спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб в разі виникнення небезпеки мати можливість попередити про це ОСОБА_20 та ОСОБА_18 ОСОБА_22 та ОСОБА_17 виїхали за межі м. Фастова, де чекали реалізації підготовленого ними злочину. Перебуваючи в приміщенні магазину, ОСОБА_18 підійшов до відділу ювелірних прикрас "ІНФОРМАЦІЯ_6", що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9, де вводячи продавця вказаного відділу в оману, під виглядом наміру придбати ювелірні вироби, попросив надати йому лоток з золотими ланцюжками, щоб начебто їх роздивитись. Отримавши доступ до ювелірних виробів, ОСОБА_18 несподівано для оточуючих, залишив приміщення магазину, а ОСОБА_20 стуливши зовнішні створи металевої решітки на дверях головного входу до магазину, зачинив їх на навісний замок. Сівши до автомобіля "Део Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, поїхали до ОСОБА_17 і ОСОБА_22., яким передали викрадені ювелірні вироби для реалізації. Отримані від реалізації ювелірних прикрас грошові кошти, члени групи витратили на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 41609,00 грн. Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений організованою групою, ОСОБА_19 вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 186 КК України.

Крім того, в двадцятих числах грудня 2011 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з метою підготовки вчинення злочину, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, в якому знаходився відділ ювелірних прикрас. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з'ясували місце розташування відділу ювелірних прикрас, наявність відеоспостереження, перевірили наявність охорони, час, коли в магазині знаходиться найменша кількість покупців, визначили шляхи втечі з місця вчинення злочину. Залишивши приміщення магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 поїхали до м. Брусилова Житомирської області, де, з метою ретельної підготовки до злочину, у невстановленої слідством особи орендували будинок. Перебуваючи у вказаному будинку, вони склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно розробленого плану ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, на автомобілі, мали під'їхати до магазину, дочекатись поки в ньому буде невелика кількість покупців, після чого, одягнувши рукавички та маски, озброївшись пневматичними пістолетами та ножем увірватись до магазину. В магазині, ОСОБА_18 та ОСОБА_21, з метою подолання опору продавців, навівши на них пневматичні пістолети та погрожуючи їх застосуванням, мали дивитись аби вони не викликали охорону чи не чинили опору. Також, ОСОБА_21 разом з ОСОБА_20, повинні були розбити вітрини магазину і забрати ювелірні прикраси. ОСОБА_19 озброївшись ножем повинен був погрожувати продавцям фізичною розправою, аби подолати їх опір, та спостерігати за навколишньою обстановкою. Для виконання вказаного плану, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготували ніж, маски та рукавички. ОСОБА_17 у невстановленої слідством особи, придбав два пневматичні пістолети. Крім того, за вказівкою ОСОБА_22., організована група за невстановлених слідством обставин та у невстановлений слідством час, набула автомобіль "Ауді 100" реєстраційний номер НОМЕР_3, які, невстановленими слідством особами, було доставлено до м. Брусилова, з метою їх використання у злочинній діяльності групи. 27.12.2011 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, за вказівкою ОСОБА_17 та ОСОБА_22., з метою вчинення злочину, прибули до м. Брусилова Житомирської області, де останні довели їм план вчинення розбійного нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_7". 28.12.2011, близько 17.25 год., ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, на автомобілі "Ауді 100" з реєстраційним номером НОМЕР_3, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, та дочекались, поки в магазині не буде покупців. Після цього, згідно розподілу функцій між членами групи, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, одягнувши рукавички та маски, через вхідні двері проникли до магазину, де ОСОБА_18 та ОСОБА_21, з метою подолання опору продавців, навели на них пневматичні пістолети та погрожували їх застосуванням. ОСОБА_21, який був озброєний пневматичним пістолетом та ОСОБА_20, у якого в руках була автомобільна монтировка, розбили вітрини магазину, і почали збирати ювелірні прикраси. ОСОБА_19, який був озброєний ножем, спостерігав за навколишньою обстановкою. Заволодівши ювелірними прикрасами вони вибігли з магазину та сівши до автомобіля "Ауді 100" поїхали до виїзду з м. Коростишів, де біля лісу їх чекали ОСОБА_17 та ОСОБА_22, які автомобілями "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1 та "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_2, приїхали туди перед вчиненням злочину. У вказаному місці, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, викинули рукавички та маски, а також залишили автомобіль "Ауді 100", який використовували при вчиненні злочину. Викрадені ювелірні вироби ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, того ж дня передали ОСОБА_22 та ОСОБА_17 для реалізації. Отримані від реалізації ювелірних прикрас грошові кошти члени групи витратили на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_10 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, на суму 1939149,00 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, наприкінці січня 2012 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з метою підготовки вчинення злочину, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з'ясували місце розташування вітрин, наявність відеоспостереження та охорони, час, коли в магазині знаходиться найменша кількість покупців, визначили шляхи втечі з місця вчинення злочину. Залишивши приміщення магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно з розробленим ОСОБА_22 та ОСОБА_17 плану, члени організованої ними групи мали під'їхати до магазину та дочекатись поки там не буде покупців. Після цього, ОСОБА_19, який володіє спеціальними навичками набутими ним під час зайняття боксом, повинен був першим зайти до магазину та знешкодити охоронця, нанісши йому тілесні ушкодження. За ним, мали зайти інші члени групи та знешкодивши продавця, заволодіти ювелірними виробами. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, тим часом, мали чекати членів організованої групи неподалік від магазину. 03.02.2012, близько 12.00 год., ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, з метою вчинення злочину, на автомобілі "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6. Дочекавшись поки в магазині не буде покупців, вони через вхідні двері проникли до середини приміщення, де ОСОБА_19 наніс охоронцю ОСОБА_23 удар кулаком в голову, від якого останній втратив свідомість. ОСОБА_18 погрожуючи продавцю ОСОБА_13 фізичною розправою, наказав лягти на підлогу та утримував її, поки ОСОБА_19 та ОСОБА_21, розбивши вітрини, збирали ювелірні прикраси. ОСОБА_20, на обличчі якого була одягнена медична маска, стояв біля входу та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі небезпеки попередити членів організованої групи. Викравши ювелірні вироби ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_21 залишили магазин, та на автомобілі "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, поїхали до м. Києва, де неподалік від станції метро "Академмістечко", передали їх ОСОБА_17 та ОСОБА_22 для реалізації, чим завдали ОСОБА_24 матеріальну шкоду на суму 855911,00 грн. Своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, ОСОБА_19 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України.

Органом досудового слідства ОСОБА_20 обвинувачується в тому, що він, у складі створеної ОСОБА_17 та ОСОБА_22 організованої групи, вчинив ряд особливо тяжких злочинів направлених на заволодіння чужим майном при наступних обставинах. В грудні 2011 року, в м. Бровари Київської області, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, спільно та за взаємною згодою з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, створили та очолили стійке об'єднання, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети, кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, при цьому, керуючись бажанням спільного здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів на території Київської та Житомирської областей, корисливою метою яких було протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення відкритого викрадення чужого майна та розбійних нападів, що відбувалися систематично, сплановано і під керівництвом ОСОБА_17 та ОСОБА_22. Протиправна діяльність була єдиним джерелом доходів членів організованої групи у складі ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 Так, ОСОБА_17, після відбування в 2005 році покарання за вчинення умисного злочину проти власності, та після засудження в 2008 році за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 і 4 ст. 185 КК України, з відстрочкою виконання покарання на 1 рік 6 місяців, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, і після погашення судимості вирішив організувати злочинну групу з числа знайомих йому осіб, схильних до вчинення умисних злочинів, оскільки визначив для себе єдиним засобом для існування та отримання матеріальних благ, вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів. Про такий намір, на початку грудня 2011 року, він повідомив свого знайомого ОСОБА_22., раніше судимого за злочини проти власності та відбувавшого покарання в Ірпінській виправній колонії Київської області, який схвалив його пропозицію та надав згоду на участь у створюваній ОСОБА_17 злочинній групі, як співорганізатор. У подальшому, в середині грудня 2011 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22, виконуючи дії по організації злочинної групи, підшукали інших її учасників ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а наприкінці грудня 2011 року ОСОБА_21, тобто осіб, схильних до вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів, які мали намір збагатитись злочинним шляхом, і визнаючи їх авторитет, підкорялись їхнім наказам та приймали участь у нападах, які вчиняла організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 група. Знаючи про мету створення цієї злочинної групи - вчинення розбійних нападів на ювелірні крамниці, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, увійшли до створеної ОСОБА_17 та ОСОБА_22, злочинної групи, і в подальшому активно приймали участь в її діяльності і злочинах, які вона вчиняла. Об'єднання, яке створили ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з метою вчинення відкритих викрадень чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці Київської та Житомирської областей, було стійким, що знайшло своє вираження у згуртованості та стабільності його складу. Так, між учасниками організованої групи були постійні внутрішні зв'язки, що виражались у зустрічах та відвідуваннях один одного, спільних діях по вчиненню нападів. Для очолюваного ОСОБА_17 та ОСОБА_22 об'єднання, було характерним обговорення спільних проблем, визначення способів конспірації та прикриття, розподілення сум грошових коштів. За час існування об'єднання, між керівниками організованої групи - ОСОБА_17 і ОСОБА_22 та її учасниками ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 існував високий рівень узгодженості дій та єдині правила поведінки. Всі члени групи в різних якостях, згідно відведених їм ролей, приймали участь в її діяльності: збирали дані про майбутні об'єкти нападу, проводили розвідувальні заходи щодо майбутніх об'єктів нападу, надавали автотранспорт та доставляли її учасників до місць вчинення злочинів, безпосередньо приймали участь в нападах, вели спостереження за навколишньою місцевістю і обстановкою в момент злочинного посягання, з метою попередження нападників про можливу небезпеку, збували викрадене майно. З метою зорганізованості, єдності і спільності дій при розробці злочинних нападів, в якості місць збору, використовувались розважальні заклади м. Бровари Київської області. Організована група діяла з середини грудня 2011 року по 04.02.2012, на території Київської та Житомирської областей, неодноразово вчиняючи відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці і припинила своє функціонування у зв'язку із викриттям і знешкодженням правоохоронними органами. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, як організатори злочинної групи, керували нею, організовували вчинення злочинів та керували їх підготовкою і вчиненням, забезпечували фінансування та організовували приховування злочинної діяльності групи та збут добутого злочинним шляхом, об'єднували дії інших співучасників і спрямовували їх на вчинення злочинів, координували поведінку вказаних осіб, визначали долю кожного із співучасників групи при розподілі отриманих в результаті вчинення злочинів грошових коштів. У середині грудня 2011 року, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, будучи раніше судимими за вчинення умисних майнових злочинів, за які відбували покарання в місцях виконання покарань і набувши кримінального досвіду та злочинного авторитету, з метою успішного вчинення злочинів та незаконного збагачення за рахунок чужого майна, склали план злочинної діяльності, направленої на вчинення корисливих злочинів проти власності. План організованої групи полягав у залученні до її складу співучасників з числа осіб, схильних до вчинення умисних злочинів і за своїми фізичними та моральними якостями спроможних виконувати покладені на них обов'язки під час готування, безпосереднього вчинення та приховування злочинів. Планом, організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, охоплювалось готування та безпосереднє вчинення злочинів. Готування полягало у пошуку транспортних засобів для швидкого прибуття та зникнення з місць вчинення злочинів, забезпечення членів групи пневматичною зброєю для застосування, у випадку необхідності, фізичного насильства щодо осіб, які можуть чинити перешкоди злочинним посяганням, масками й іншими маскуючими засобами, а також іншими предметами, що полегшать вчинення злочинів і забезпечать не викриття учасників групи після їх вчинення. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, як керівники і активні учасники злочинної групи, проводили пошук ювелірних крамниць для вчинення розбійних нападів на них, здійснювали розвідувальні заходи щодо їх графіку роботи, охорони та відвідування покупцями, після чого, на підставі отриманих даних інформували інших учасників групи і забезпечували їх необхідними знаряддями злочину. Відповідно до заздалегідь розробленого плану, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, протягом грудня 2011 року, з числа своїх знайомих, підшукали співучасників вчинення злочинів: ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 - осіб, які не мали постійного місця роботи та постійного джерела доходів, раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, або були здатні на вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів. У другій половині грудня 2011 року, у невстановленому слідством місці, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, як співорганізатори групи, ініціювали вчинення протиправних заволодінь чужим майном, ознайомили інших учасників очолюваної ними групи з планом злочинної діяльності і отримали від них згоду на участь в організованому злочинному об'єднанні. Метою злочинної діяльності організованої групи, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, визначили вчинення відкритих викрадань чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці розташовані в містах Київської та Житомирської областей. Будучи організаторами злочинної групи ОСОБА_17 та ОСОБА_22, визначили конкретні завдання злочинного об'єднання та його учасників, детально розподілили між членами створеної ними організованої групи обов'язки та завдання, відповідно до яких: ОСОБА_17 та ОСОБА_22, керували організованою групою, що полягало у забезпеченні ними відповідного рівня організованості, дотриманні відповідних правил поведінки і дисципліни, пошуку нових учасників, розподілі та перерозподілі між ними функціональних обов'язків, плануванні конкретних злочинів та злочинної діяльності в цілому, визначенні способів вчинення злочинів, розробленню засобів конспірації і прикриття, розподілом здобутого злочинним шляхом чужого майна. З метою усунення перешкод та створюючи умови для вчинення злочинів, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, організовували здійснення розвідувальних заходів, направлених на встановлення об'єктів злочинів - ювелірних крамниць, їх графіку роботи, охорони та відвідування покупцями, шляхів підходу до них та відходу, займались збутом майна, здобутого злочинним шляхом, забезпечували фінансування злочинної діяльності групи, шляхом оплати витрат, пов'язаних з перевезенням членів організованої групи, розподіляли грошові кошти за виконання учасниками групи відповідних функцій. Активні учасники організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, відповідно до єдиного плану та розподілених функцій, вчиняли дії, спрямовані на досягнення мети функціонування об'єднання як такого. ОСОБА_19 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_20, ОСОБА_18, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняючи відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками, ОСОБА_19 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі поруч з ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_21 безпосередньо приймав участь у відкритих викраденнях чужого майна та розбійних нападах. ОСОБА_19, будучи активним учасником організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 та згідно ролей розподілених ними ж, у складі організованої групи, вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади; маючи спеціальні навички, набуті ним під час зайняття боксом, в разі необхідності застосовуючи насильство, наносив тілесні ушкодження охоронцям магазинів для подолання їх опору; виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети, спостерігаючи за тим, щоб не з'явились сторонні особи, чим сприяв вчиненню цих злочинів. ОСОБА_20 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_19, ОСОБА_18, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняючи відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками ОСОБА_20 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_21, безпосередньо приймав участь у відкритих викраденнях чужого майна та розбійних нападах. ОСОБА_20, будучи активним членом організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 та згідно ролей, розподілених ними ж, у складі організованої групи вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади, доставляв на місце вчинення злочину співучасників групи на наявному у них автотранспорті, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. ОСОБА_18 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 і ОСОБА_22 групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_19, ОСОБА_20, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками, ОСОБА_18 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі, поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, безпосередньо приймав участь у розбійних нападах. ОСОБА_18, будучи активним членом організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22, та згідно ролей розподілених ними ж, у складі організованої групи вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади, доставляв на місце вчинення злочину співучасників групи на наявному у них автотранспорті, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. ОСОБА_21 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, який наприкінці грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, достовірно знаючи про входження до її складу крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_18, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняв розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками ОСОБА_21 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 безпосередньо приймав участь у розбійних нападах. ОСОБА_21, будучи активним членом організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 та згідно ролей, розподілених ними ж, у складі організованої групи вчиняв розбійні напади, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. З метою полегшення вчинення нападів і подолання можливого опору зі сторони потерпілих, ОСОБА_17 у невстановлений слідством час та у невстановленому слідством місці, придбав два пневматичні пістолети. Вказані пістолети учасники групи неодноразово використовували в ході нападів. Пістолети постійно знаходились у ОСОБА_18 та ОСОБА_21, і використовувались ними в ході нападів. Організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинна група, завдяки розробленим її учасниками заходам, убезпечувала себе від викриття правоохоронними органами. З метою унеможливити викриття ОСОБА_17 та ОСОБА_22, визначили, що її учасники, під час вчинення злочинів, повинні використовувати маски, або інші маскуючи обличчя засоби, а для унеможливлення повідомлення потерпілими правоохоронних органів про вчинений злочин і можливості зникнути співучасникам злочину з місця його вчинення - зачиняти на заздалегідь заготовлений навісний замок двері ювелірних крамниць після вчинення нападу. Мобільність організованої групи при вчиненні розбійних нападів забезпечувалась використанням автомобілів "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, який орендував ОСОБА_18, "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_2, який орендував ОСОБА_20 та "Ауді 100", реєстраційний номер НОМЕР_3, які використовувались для швидкого переміщення учасників. Таким чином, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 організували та очолили стійку, згуртовану злочинну групу, до якої, крім них, увійшли ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, метою якої було вчинення відкритих викрадань чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці Київської і Житомирської області. Організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинна група, діяла з грудня 2011 по лютий 2012 року та припинила свою діяльність у зв'язку з викриттям та знешкодженням працівниками міліції.

Так, ОСОБА_20, діючи у складі організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинної групи, відповідно до заздалегідь розробленого ними плану і розподілених ролей, разом з останнім та активними членами групи ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, маючи на меті протиправне особисте збагачення, вчинили відкрите викрадення чужого майна та розбійні напади при наступних обставинах.

В другій половині грудня 2011 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з метою підготовки вчинення злочину прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, в якому, як їм було відомо, з інформації, наданої ОСОБА_19, знаходився відділ ювелірних прикрас. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з'ясували місце розташування відділу ювелірних прикрас, наявність відеоспостереження, перевірили наявність охорони, а також встановили, що вхідні двері магазину зачиняються створами металевої решітки. Залишивши приміщення магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно розробленого плану, ОСОБА_18, змінивши зовнішність, а саме одягнувши окуляри та головний убір, мав зайти до магазину, і вводячи продавця відділу ювелірних прикрас в оману, взяти лоток з ювелірними прикрасами, і залишити з ним магазин. ОСОБА_20, мав знаходитись біля вхідних дверей та після виходу з магазину ОСОБА_18 зачинити створи металевої решітки на дверях головного входу на навісний замок. ОСОБА_19, повинен був чекати в автомобілі біля магазину і спостерігати за навколишньою обстановкою. Для виконання вказаного плану, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 у невстановленому місці придбали окуляри та навісний замок. 21.12.2011 близько 16.20 год., ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7. При цьому, згідно розподілу функцій між членами групи, ОСОБА_18, одягнувши для зміни зовнішності окуляри, головний убір та рукавички, через вхідні двері, зайшов до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10". ОСОБА_20, маючи при собі навісний замок з ключем, який був придбаний завчасно, розташувався біля вхідних дверей вказаного магазину, і після виходу з магазину ОСОБА_18, повинен був зачинити створи металевої решітки на дверях головного входу, аби перешкодити персоналу та покупцям магазину переслідувати членів групи. ОСОБА_19 на виконання узгодженого плану організованої групи, залишився чекати в автомобілі "Део Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, який був припаркований біля магазину, звідки спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки мати можливість попередити про це ОСОБА_20 та ОСОБА_18 ОСОБА_22 та ОСОБА_17 виїхали за межі м. Фастова, де чекали реалізації підготовленого ними злочину. Перебуваючи в приміщенні магазину, ОСОБА_18 підійшов до відділу ювелірних прикрас "ІНФОРМАЦІЯ_6", що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9, де вводячи продавця вказаного відділу в оману, під виглядом наміру придбати ювелірні вироби, попросив надати йому лоток з золотими ланцюжками, щоб начебто їх роздивитись. Отримавши доступ до ювелірних виробів ОСОБА_18 несподівано для оточуючих залишив приміщення магазину, а ОСОБА_20, стуливши зовнішні створи металевої решітки на дверях головного входу до магазину, зачинив їх на навісний замок. Сівши до автомобіля "Део Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, поїхали до ОСОБА_17 і ОСОБА_22., яким передали викрадені ювелірні вироби для реалізації. Отримані від реалізації ювелірних прикрас грошові кошти, члени групи витратили на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 41609,00 грн. Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений організованою групою, ОСОБА_20 вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 186 КК України.

Продовжуючи свої злочинні дії, в двадцятих числах грудня 2011 року, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з метою підготовки вчинення злочину, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, в якому знаходився відділ ювелірних прикрас. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з'ясували місце розташування відділу ювелірних прикрас, наявність відеоспостереження, перевірили наявність охорони, час, коли в магазині знаходиться найменша кількість покупців, визначили шляхи втечі з місця вчинення злочину. Залишивши приміщення магазину ОСОБА_17 та ОСОБА_22, поїхали до м. Брусилова Житомирської області, де з метою ретельної підготовки до злочину, у невстановленої слідством особи, орендували будинок. Перебуваючи у вказаному будинку, вони склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно з розробленим планом ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, на автомобілі, мали під'їхати до магазину, дочекатись поки в ньому буде невелика кількість покупців, після чого, одягнувши рукавички та маски, озброївшись пневматичними пістолетами та ножем увірватись до магазину. В магазині ОСОБА_18 та ОСОБА_21, з метою подолання опору продавців навівши на них пневматичні пістолети та погрожуючи їх застосуванням мали дивитись, аби вони не викликали охорону чи не чинили опору. Також, ОСОБА_21 разом з ОСОБА_20, повинні були розбити вітрини магазину і забрати ювелірні прикраси. ОСОБА_19, озброївшись ножем, повинен був погрожувати продавцям фізичною розправою, аби подолати їх опір, та спостерігати за навколишньою обстановкою. Для виконання вказаного плану, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготували ніж, маски та рукавички. ОСОБА_17, у невстановленої особи, придбав два пневматичні пістолети. Крім того, за вказівкою ОСОБА_22., організована група, за невстановлених слідством обставин, та в невстановлений слідством час, набули автомобіль "Ауді 100" реєстраційний номер НОМЕР_3, які, невстановленими слідством особами, були доставлені до м. Брусилова, з метою їх використання у злочинній діяльності групи. 27.12.2011, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 за вказівкою ОСОБА_17 та ОСОБА_22., з метою вчинення злочину, прибули до м. Брусилова Житомирської області, де останні довели їм план вчинення розбійного нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_7". 28.12.2011, близько 17.25 год., ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 на автомобілі "Ауді 100", з реєстраційним номером НОМЕР_3 прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою АДРЕСА_5, та дочекались, поки в магазині не буде покупців. Після цього, згідно розподілу функцій між членами групи, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, одягнувши рукавички та маски, через вхідні двері, проникли до магазину, де ОСОБА_18 та ОСОБА_21, з метою подолання опору продавців навели на них пневматичні пістолети та погрожували їх застосуванням. ОСОБА_21, який був озброєний пневматичним пістолетом та ОСОБА_20, у якого в руках була автомобільна монтировка, розбили вітрини магазину, і почали збирати ювелірні прикраси. ОСОБА_19, який був озброєний ножем, спостерігав за навколишньою обстановкою. Заволодівши ювелірними прикрасами вони вибігли з магазину та сівши до автомобіля "Ауді 100", поїхали до виїзду з м. Коростишева, де біля лісу їх чекали ОСОБА_17 та ОСОБА_22, автомобілями "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1 та "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_2, як приїхали туди перед вчиненням злочину. У вказаному місці, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 викинули рукавички та маски, а також залишили автомобіль "Ауді 100", який використовували при вчиненні злочину. Викрадені ювелірні вироби ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, того ж дня, передали ОСОБА_22 та ОСОБА_17 для реалізації. Отримані від реалізації ювелірних прикрас грошові кошти, члени групи витратили на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_10 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, на суму 1939149,00 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, наприкінці січня 2012 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з метою підготовки вчинення злочину прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з'ясували місце розташування вітрин, наявність відеоспостереження та охорони, час, коли в магазині знаходиться найменша кількість покупців, визначили шляхи втечі з місця вчинення злочину. Залишивши приміщення магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно розробленого ОСОБА_22 та ОСОБА_17 плану, члени організованої ними групи, мали під'їхати до магазину та дочекатись поки там не буде покупців. Після цього, ОСОБА_19, який володіє спеціальними навичками набутими ним під час зайняття боксом, повинен був першим зайти до магазину та знешкодити охоронця, нанісши йому тілесні ушкодження. За ним, мали зайти інші члени групи та знешкодивши продавця, заволодіти ювелірними виробами. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, тим часом, мали чекати членів організованої групи неподалік від магазину. 03.02.2012, близько 12.00 год., ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 з метою вчинення злочину на автомобілі "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6. Дочекавшись поки в магазині не буде покупців, вони через вхідні двері, проникли до середини приміщення, де ОСОБА_19 наніс охоронцю ОСОБА_23 удар кулаком в голову, від якого останній втратив свідомість. ОСОБА_18, погрожуючи продавцю ОСОБА_13 фізичною розправою, наказав лягти на підлогу та утримував її, поки ОСОБА_19 та ОСОБА_21 розбивши вітрини, збирали ювелірні прикраси. ОСОБА_20, на обличчі якого була одягнена медична маска, стояв біля входу та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі небезпеки попередити членів організованої групи. Викравши ювелірні вироби, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_21 залишили магазин та на автомобілі "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, поїхали до м. Києва, де, неподалік від станції метро "Академмістечко", передали їх ОСОБА_17 та ОСОБА_22 для реалізації, чим завдали ОСОБА_24 матеріальну шкоду на суму 855911,00 грн. Своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, ОСОБА_20 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України.

Крім того, ОСОБА_20 поза діяльністю організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинної групи, вчинив злочини проти власності при наступних обставинах. Так, 11.10.2011, ОСОБА_17, маючи злочинний умисел на крадіжку з комунального закладу Київської обласної ради "Яготинський історичний музей" картини народного художника України ОСОБА_25 "ІНФОРМАЦІЯ_9", вступив в злочинну змову з ОСОБА_20 та ОСОБА_18 Зустрівшись з вказаними особами, близько 19.00 год., біля супермаркету "Термінал", що знаходиться в м. Бровари Київської області, він надав їм схему розташування музею, на якій було відмічено місцезнаходження картини та надав інструкції з приводу її викрадення, а також забезпечив їх автомобілем та водієм. ОСОБА_20 та ОСОБА_18 на автомобілі "Фольксваген Транспортер", з невстановленими слідством реєстраційними номерами, яким керувала невстановлена слідством особа, близько 00.30 год., прибули до будинку № 7, по вул. Пирятинській, в м. Яготині Київської області. Залишивши невстановлену слідством особу чекати в автомобілі, ОСОБА_20 та ОСОБА_18, користуючись схемою, яку їм завчасно надав ОСОБА_17, підійшли до приміщення комунального закладу Київської обласної ради "Яготинський історичний музей", що знаходиться за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 114. Перебуваючи біля тильної сторони приміщення музею, ОСОБА_20, продовжуючи користуватись схемою, вирахував потрібне йому вікно, після чого, вони разом з ОСОБА_18 принесли до музею частину бетонного паркану, яку обперли до стіни поряд з вказаним вікном. Потім, ОСОБА_18 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки попередити ОСОБА_20, а той, тим часом, по частині бетонного паркану, який вони поставили під стіну, піднявся до вікна, де пошкодивши металеві грати, проник до приміщення музею, звідки таємно викрав картину народного художника України ОСОБА_25 "ІНФОРМАЦІЯ_9", розміром 50х70 см., вартістю 243000,00 грн. Викрадену картину ОСОБА_20 та ОСОБА_18, завантажили до автомобіля "Фольксваген транспортер", з невстановленими слідством реєстраційними номерами та відвезли до м. Бровари Київської області, де передали її ОСОБА_17, який в подальшому її реалізував, чим завдали КЗКОР "Яготинський історичний музей" матеріальну шкоду у розмірі 243000,00 грн. Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена у великих розмірах, ОСОБА_20 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, 25.01.2012 близько 03.30 год., ОСОБА_18, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, маючи злочинний умисел на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, автомобілем "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_2, прибули до АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км. + 600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, де зупинили автомобіль неподалік АЗС, біля автобусної зупинки "Завод "Кока-Кола". ОСОБА_18 та ОСОБА_21 озброїлись пневматичними пістолетами, а ОСОБА_20 взяв з багажника автомобіля монтировку. Після цього, вони підійшли до приміщення АЗС, де одягли на голови завчасно підготовлені ними маски з прорізами для очей. Далі, через незачинені вхідні двері ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_21, проникли до приміщення АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", де погрожуючи застосуванням зброї і насильства, небезпечного для життя та здоров'я працівникам вказаної АЗС ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які знаходились в службовому приміщенні, відкрито заволоділи металевим сейфом, вартістю 9000,00 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 86117,50 грн., картки поповнення рахунку операторів мобільного зв'язку "Київстар" та "МТС", на загальну вартість 13000,00 грн., паливна картка ПП "ОККО-нафтопродукт", вартістю 100,00 грн. Викраденим майном ОСОБА_21, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 розпорядились на власний розсуд, чим завдали ПП "ОККО-нафтопродукт" матеріальної шкоди на загальну суму 108217,50 грн. Своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_20 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України.

Органом досудового слідства ОСОБА_21 обвинувачується в тому, що він будучи раніше неодноразово засуджений, останній раз 13.12.2007 Броварським міськрайонним судом Київської області, за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі, судимість за що не знята та не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, і в складі створеної ОСОБА_17 та ОСОБА_22 організованої групи, вчинив ряд особливо тяжких злочинів направлених на заволодіння чужим майном при наступних обставинах.

Так, в грудні 2011 року в м. Бровари Київської області, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, спільно та за взаємною згодою з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 створили та очолили стійке об'єднання, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети, кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, при цьому керуючись бажанням спільного здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів на території Київської та Житомирської областей, корисливою метою яких було протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення відкритого викрадення чужого майна та розбійних нападів, що відбувалися систематично, сплановано і під керівництвом ОСОБА_17 та ОСОБА_22. Протиправна діяльність була єдиним джерелом доходів членів організованої групи у складі ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 Так, ОСОБА_17, після відбування в 2005 році покарання за вчинення умисного злочину проти власності та після засудження в 2008 році за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 і 4 ст. 185 КК України, з відстрочкою виконання покарання на 1 рік 6 місяців, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, і після погашення судимості вирішив організувати злочинну групу з числа знайомих йому осіб, схильних до вчинення умисних злочинів, оскільки визначив для себе єдиним засобом для існування та отримання матеріальних благ, вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів. Про такий намір, на початку грудня 2011 року, він повідомив свого знайомого ОСОБА_22., раніше судимого за злочини проти власності та відбуваючого покарання у Ірпінській виправній колонії Київської області, який схвалив його пропозицію та надав згоду на участь у створюваній ОСОБА_17 злочинній групі, як співорганізатор. У подальшому, в середині грудня 2011 року, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, виконуючи дії по організації злочинної групи, підшукали інших її учасників ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а наприкінці грудня 2011 року ОСОБА_21, тобто осіб, схильних до вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів, які мали намір збагатитись злочинним шляхом, і визнаючи їх авторитет підкорялись їхнім наказам та приймали участь у нападах, які вчиняла організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 група. Знаючи про мету створення цієї злочинної групи - вчинення розбійних нападів на ювелірні крамниці, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, увійшли до створеної ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинної групи, і в подальшому активно приймали участь в її діяльності і злочинах, які вона вчиняла. Об'єднання, яке створили ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з метою вчинення відкритих викрадень чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці Київської та Житомирської областей, було стійким, що знайшло своє вираження у згуртованості та стабільності його складу. Так, між учасниками організованої групи були постійні внутрішні зв'язки, що виражались у зустрічах та відвідуваннях один одного, спільних діях по вчиненню нападів. Для очолюваного ОСОБА_17 та ОСОБА_22 об'єднання, було характерним обговорення спільних проблем, визначення способів конспірації та прикриття, розподілення сум грошових коштів. За час існування об'єднання, між керівниками організованої групи - ОСОБА_17 і ОСОБА_22 та її учасниками ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, існував високий рівень узгодженості дій та єдині правила поведінки. Всі члени групи, в різних якостях, згідно відведених їм ролей, приймали участь в її діяльності: збирали дані про майбутні об'єкти нападу, проводили розвідувальні заходи щодо майбутніх об'єктів нападу, надавали автотранспорт та доставляли її учасників до місць вчинення злочинів, безпосередньо приймали участь в нападах, вели спостереження за навколишньою місцевістю і обстановкою в момент злочинного посягання з метою попередження нападників про можливу небезпеку, збували викрадене майно. З метою зорганізованості, єдності і спільності дій при розробці злочинних нападів, в якості місць збору, використовувались розважальні заклади м. Бровари Київської області. Організована група діяла з середини грудня 2011 року по 04.02.12 р. на території Київської та Житомирської областей, неодноразово вчиняючи відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці і припинила своє функціонування у зв'язку із викриттям і знешкодженням правоохоронними органами. ОСОБА_17 та ОСОБА_22 як організатори злочинної групи, керували нею, організовували вчинення злочинів та керували їх підготовкою і вчиненням, забезпечували фінансування та організовували приховування злочинної діяльності групи та збут здобутого злочинним шляхом, об'єднували дії інших співучасників і спрямовували їх на вчинення злочинів, координували поведінку вказаних осіб, визначали долю кожного із співучасників групи при розподілі отриманих в результаті вчинення злочинів грошових коштів. У середині грудня 2011 року, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, будучи раніше судимими за вчинення умисних майнових злочинів, за які відбували покарання в місцях виконання покарань і набувши кримінального досвіду та злочинного авторитету, з метою успішного вчинення злочинів та незаконного збагачення за рахунок чужого майна, склали план злочинної діяльності, направленої на вчинення корисливих злочинів проти власності. План організованої групи полягав у залученні до її складу співучасників з числа осіб, схильних до вчинення умисних злочинів і за своїми фізичними та моральними якостями, спроможних виконувати покладені на них обов'язки під час готування, безпосереднього вчинення та приховування злочинів. Планом організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи охоплювалось готування та безпосереднє вчинення злочинів. Готування полягало у пошуку транспортних засобів для швидкого прибуття та зникнення з місць вчинення злочинів, забезпечення членів групи пневматичною зброєю для застосування у випадку необхідності фізичного насильства щодо осіб, які можуть чинити перешкоди злочинним посяганням, масками й іншими маскуючими засобами, а також іншими предметами, які полегшать вчинення злочинів і забезпечать не викриття учасників групи після їх вчинення. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, як керівники і активні учасники злочинної групи, проводили пошук ювелірних крамниць для вчинення розбійних нападів на них, здійснювали розвідувальні заходи щодо їх графіку роботи, охорони та відвідування покупцями, після чого, на підставі отриманих даних інформували інших учасників групи і забезпечували їх необхідними знаряддями злочину. Відповідно до заздалегідь розробленого плану, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, протягом грудня 2011 року, з числа своїх знайомих, підшукали співучасників вчинення злочинів: ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 - осіб, які не мали постійного місця роботи та постійного джерела доходів, раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, або були здатні на вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів. У другій половині грудня 2011 року, у невстановленому слідством місці, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, як співорганізатори групи ініціювали вчинення протиправних заволодінь чужим майном, ознайомили інших учасників, очолюваної ними групи, з планом злочинної діяльності і отримали від них згоду на участь в організованому злочинному об'єднанні. Метою злочинної діяльності організованої групи, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 визначили: вчинення відкритих викрадань чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці розташовані в містах Київської та Житомирської областей. Будучи організаторами злочинної групи, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 визначили конкретні завдання злочинного об'єднання та його учасників, детально розподілили між членами створеної ними організованої групи обов'язки та завдання, відповідно до яких: ОСОБА_17 та ОСОБА_22, керували організованою групою, що полягало в забезпеченні ними відповідного рівня організованості, дотриманні відповідних правил поведінки і дисципліни, пошуку нових учасників, розподілі та перерозподілі між ними функціональних обов'язків, плануванні конкретних злочинів та злочинної діяльності в цілому, визначенні способів вчинення злочинів, розробленню засобів конспірації і прикриття, розподілом здобутого злочинним шляхом чужого майна. З метою усунення перешкод та створюючи умови для вчинення злочинів, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, організовували здійснення розвідувальних заходів, направлених на встановлення об'єктів злочинів - ювелірних крамниць, їх графіку роботи, охорони та відвідування покупцями, шляхів підходу до них та відходу, займались збутом майна, здобутого злочинним шляхом, забезпечували фінансування злочинної діяльності групи шляхом оплати витрат, пов'язаних з перевезенням членів організованої групи, розподіляли грошові кошти за виконання учасниками групи відповідних функцій. Активні учасники організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, відповідно до єдиного плану та розподілених функцій, вчиняли дії, спрямовані на досягнення мети функціонування об'єднання як такого. ОСОБА_19 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу, крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_20, ОСОБА_18, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі, вчиняючи відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками ОСОБА_19 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі, поруч з ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_21, безпосередньо приймав участь у відкритих викраденнях чужого майна та розбійних нападах. ОСОБА_19 будучи активним учасником організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 та згідно ролей, розподілених ними ж, у складі організованої групи, вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади; маючи спеціальні навички, набуті ним під час зайняття боксом, в разі необхідності застосовуючи насильство, наносив тілесні ушкодження охоронцям магазинів для подолання їх опору; виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети, спостерігаючи за тим, щоб не з'явились сторонні особи, чим сприяв вчиненню цих злочинів. ОСОБА_20, був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь у цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу, крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_19, ОСОБА_18, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі, вчиняючи відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками, ОСОБА_20, повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі, поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_21, безпосередньо приймав участь у відкритих викраденнях чужого майна та розбійних нападах. ОСОБА_20, будучи активним членом організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22, та згідно ролей розподілених ними ж, у складі організованої групи, вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади, доставляв на місце вчинення злочину співучасників групи на наявному у них автотранспорті, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. ОСОБА_18, був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 і ОСОБА_22 групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу, крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_19, ОСОБА_20, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі, вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками, ОСОБА_18, повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі, поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, безпосередньо приймав участь у розбійних нападах. ОСОБА_18, будучи активним членом організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 та згідно ролей розподілених ними ж, у складі організованої групи вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади, доставляв на місце вчинення злочину співучасників групи на наявному у них автотранспорті, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. ОСОБА_21, був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої та очоленої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, який наприкінці грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, достовірно знаючи про входження до її складу, крім ОСОБА_17 та ОСОБА_22., ще й ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_18, підтвердивши власними діями, реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої групи, безпосередньо, в активній формі вчиняв розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками ОСОБА_21 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого ОСОБА_17 та ОСОБА_22 плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі, поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_18, безпосередньо приймав участь у розбійних нападах. ОСОБА_21, будучи активним членом організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись планом, розробленим ОСОБА_17 та ОСОБА_22 та згідно ролей, розподілених ними ж, у складі організованої групи, вчиняв розбійні напади, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. З метою полегшення вчинення нападів і подолання можливого опору зі сторони потерпілих, ОСОБА_17, у невстановлений слідством час, та у невстановленому слідством місці придбав два пневматичні пістолети. Вказані пістолети, учасники групи, неодноразово використовували в ході нападів. Пістолети постійно знаходились у ОСОБА_18 та ОСОБА_21 і використовувались ними в ході нападів. Організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинна група завдяки розробленим її учасниками заходам убезпечувала себе від викриття правоохоронними органами. З метою унеможливити викриття ОСОБА_17 та ОСОБА_22, визначили, що її учасники, під час вчинення злочинів, повинні використовувати маски, або інші маскуючі обличчя засоби, а для унеможливлення повідомлення потерпілими правоохоронних органів про вчинений злочин і можливості зникнути співучасникам злочину з місця його вчинення - зачиняти на заздалегідь заготовлений навісний замок двері ювелірних крамниць після вчинення нападу. Мобільність організованої групи, при вчиненні розбійних нападів, забезпечувалась використанням автомобілів "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, який орендував ОСОБА_18, "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_2, який орендував ОСОБА_20 та "Ауді 100", реєстраційний номер НОМЕР_3, які використовувались для швидкого переміщення учасників. Таким чином, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, організували та очолили стійку, згуртовану злочинну групу, до якої, крім них, увійшли ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, метою якої було вчинення відкритих викрадань чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці Київської і Житомирської області. Організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинна група, діяла з грудня 2011 по лютий 2012 року та припинила свою діяльність у зв'язку з викриттям та знешкодженням працівниками міліції. Так, ОСОБА_21, діючи у складі організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинної групи, відповідно до заздалегідь розробленого ними плану і розподілених ролей, разом з останнім та активними членами групи ОСОБА_18, ОСОБА_20 та ОСОБА_19, маючи на меті протиправне особисте збагачення, вчинив розбійні напади при наступних обставинах.

В двадцятих числах грудня 2011 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з метою підготовки вчинення злочину, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, в якому знаходився відділ ювелірних прикрас. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з'ясували місце розташування відділу ювелірних прикрас, наявність відеоспостереження, перевірили наявність охорони, час, коли в магазині знаходиться найменша кількість покупців, визначили шляхи втечі з місця вчинення злочину. Залишивши приміщення магазину ОСОБА_17 та ОСОБА_22, поїхали до м. Брусилова, Житомирської області, де з метою ретельної підготовки до злочину, у невстановленої слідством особи орендували будинок. Перебуваючи у вказаному будинку, вони склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно з розробленим планом, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, на автомобілі, мали під'їхати до магазину, дочекатись поки в ньому буде невелика кількість покупців, після чого, одягнувши рукавички та маски, озброївшись пневматичними пістолетами та ножем увірватись до магазину. В магазині ОСОБА_18 та ОСОБА_21, з метою подолання опору продавців, навівши на них пневматичні пістолети та погрожуючи їх застосуванням, мали дивитись, аби вони не викликали охорону чи не чинили опору. Також, ОСОБА_21, разом з ОСОБА_20, повинні були розбити вітрини магазину і забрати ювелірні прикраси. ОСОБА_19, озброївшись ножем, повинен був погрожувати продавцям фізичною розправою, аби подолати їх опір, та спостерігати за навколишньою обстановкою. Для виконання вказаного плану, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, підготували ніж, маски та рукавички. ОСОБА_17, у невстановленої слідством особи, придбав два пневматичні пістолети. Крім того, за вказівкою ОСОБА_22., організована група, за невстановлених слідством обставин, та у невстановлений слідством час, набули автомобіль "Ауді 100" реєстраційний номер НОМЕР_3, які невстановленими слідством особами, були доставлені до м. Брусилова, з метою їх використання у злочинній діяльності групи. 27.12.2011, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, за вказівкою ОСОБА_17 та ОСОБА_22., з метою вчинення злочину, прибули до м. Брусилова Житомирської області, де останні довели їм план вчинення розбійного нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_7". 28.12.2011, близько 17.25 год., ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, на автомобілі "Ауді 100", з реєстраційним номером НОМЕР_3, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, та дочекались, поки в магазині не буде покупців. Після цього, згідно розподілу функцій між членами групи, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, одягнувши рукавички та маски, через вхідні двері, проникли до магазину, де ОСОБА_18 та ОСОБА_21, з метою подолання опору продавців, навели на них пневматичні пістолети та погрожували їх застосуванням. ОСОБА_21, який був озброєний пневматичним пістолетом та ОСОБА_20, у якого в руках була автомобільна монтировка, розбили вітрини магазину, і почали збирати ювелірні прикраси. ОСОБА_19, який був озброєний ножем, спостерігав за навколишньою обстановкою. Заволодівши ювелірними прикрасами, вони вибігли з магазину, та сівши до автомобіля "Ауді", поїхали до виїзду з м. Коростишева, де біля лісу, їх чекали ОСОБА_17 та ОСОБА_22, які автомобілями "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1 та "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_2, приїхали туди перед вчиненням злочину. У вказаному місці ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, викинули рукавички та маски, а також залишили автомобіль "Ауді 100", який використовували при вчиненні злочину. Викрадені ювелірні вироби ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, того ж дня, передали ОСОБА_22 та ОСОБА_17 для реалізації. Отримані від реалізації ювелірних прикрас грошові кошти, члени групи витратили на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_10 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, на суму 1939149,00 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, наприкінці січня 2012 року, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з метою підготовки вчинення злочину, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з'ясували місце розташування вітрин, наявність відеоспостереження та охорони, час, коли в магазині знаходиться найменша кількість покупців, визначили шляхи втечі з місця вчинення злочину. Залишивши приміщення магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно з розробленим ОСОБА_22 та ОСОБА_17 плану, члени організованої ними групи, мали під'їхати до магазину та дочекатись поки там не буде покупців. Після цього, ОСОБА_19, який володіє спеціальними навичками набутими ним під час зайняття боксом, повинен був першим зайти до магазину та знешкодити охоронця, нанісши йому тілесні ушкодження. За ним, мали зайти інші члени групи, та знешкодивши продавця, заволодіти ювелірними виробами. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, тим часом, мали чекати членів організованої групи неподалік від магазину. 03.02.2012, близько 12.00 год., ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, з метою вчинення злочину, на автомобілі "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6. Дочекавшись поки в магазині не буде покупців, вони, через вхідні двері, проникли до середини приміщення, де ОСОБА_19 наніс охоронцю ОСОБА_23 удар кулаком в голову, від якого останній втратив свідомість. ОСОБА_18, погрожуючи продавцю ОСОБА_13 фізичною розправою, наказав лягти на підлогу та утримував її, поки ОСОБА_19 та ОСОБА_21, розбивши вітрини, збирали ювелірні прикраси. ОСОБА_20, на обличчі якого була одягнена медична маска, стояв біля входу та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі небезпеки, попередити членів організованої групи. Викравши ювелірні вироби, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_21, залишили магазин, та на автомобілі "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, поїхали до м. Києва, де неподалік від станції метро "Академмістечко", передали їх ОСОБА_17 та ОСОБА_22 для реалізації, чим заподіяли ОСОБА_24 матеріальну шкоду у розмірі 855911,00 грн. Своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, ОСОБА_21 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України.

Крім того, ОСОБА_21 поза діяльністю, організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22, злочинної групи, вчинив злочин проти власності при наступних обставинах. Так, 25.01.2012, близько 03.30 год., ОСОБА_18, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, маючи злочинний умисел на вчинення розбійного нападу, з метою заволодіння чужим майном, автомобілем "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_2, прибули до АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км. + 600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, де зупинили автомобіль неподалік АЗС, біля автобусної зупинки "Завод "Кока-Кола". ОСОБА_18 та ОСОБА_21, озброїлись пневматичними пістолетами, а ОСОБА_20 взяв з багажника автомобіля монтировку. Після цього, вони підійшли до приміщення АЗС, де одягли на голови завчасно підготовлені ними маски з прорізами для очей. Далі, через незачинені вхідні двері, ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_21, проникли до приміщення АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", де погрожуючи застосуванням зброї і насильства, небезпечного для життя та здоров'я працівникам вказаної АЗС ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які знаходились в службовому приміщенні, відкрито заволоділи металевим сейфом, вартістю 9000,00 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 86117,50 грн., картки поповнення рахунку операторів мобільного зв'язку "Київстар" та "МТС", на загальну вартість 13000,00 грн., паливна картка ПП "ОККО-нафтопродукт", вартістю 100,00 грн. Викраденим майном ОСОБА_21, ОСОБА_20 та ОСОБА_18, розпорядились на власний розсуд, чим завдали ПП "ОККО-нафтопродукт" матеріальну шкоду у розмірі 108217,50 грн. Своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_21 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_17 вину в інкримінованих йому злочинах не визнав, надавши показання про те, що обставини, встановлені органом досудового слідства не відповідають дійсності. Він визнає себе винним лише в тому, що він дійсно реалізував картину, яку йому дав ОСОБА_20 До нього не застосовувались заходи психологічного чи фізичного тиску з боку працівників міліції. Показання на досудовому слідстві давав добровільно. Цивільні позови заявлені у справі не визнає. В жодному з цих злочинів він участі не приймав. Був випадок коли до нього звернувся ОСОБА_20 і попросив допомогти збути картину. Потім звертався з проханням збути золото. Не визнає себе винним у скоєних злочинах. Картину йому передав ОСОБА_20, коли саме, дати він не пам'ятає. До викрадення картини, він, ОСОБА_20 бачив випадково, раз чи два. Картину йому привіз ОСОБА_20 особисто. Він не сказав, що картина крадена. Він запропонував картину своєму знайомому ОСОБА_26, оскільки він ними цікавився. Він не знає, чому ОСОБА_20, звернувся до нього. Він не пам'ятає, за скільки він продав картину. Він привіз ОСОБА_26 картину, той сказав, почекати пару днів, а потім забрати кошти. Свою причетність до нападів на ювелірні магазини, він заперечує в повному обсязі. До нього подзвонив ОСОБА_20, і попросив допомогти збути золото. Він подзвонив своєму товаришу, а той передзвонив своїй знайомій ОСОБА_27, та сказав, що приїде людина. Він під'їхав до неї з ОСОБА_20, познайомив їх, сказав, що він від ОСОБА_28 і поїхав. Матеріальної винагороди від ОСОБА_20, за це, він не отримував. Ні він, ні ОСОБА_22, не приймали участі у плануванні чи підготовці злочинів по пограбуванню ювелірних магазинів та АЗС. Якби ОСОБА_22, це робив, йому було б про це відомо. На судовому слідстві показання давав добровільно. Просив суд, зважити на всі докази, які знаходяться в даній справі, та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_20 надав показання про те, що свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності, окрім тієї обставини, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22 були організаторами і взагалі мали якесь відношення до скоєних злочинів. До нього застосовувались заходи психологічного тиску з боку працівників міліції, вони його змушували писати ті показання, які їм були потрібні, оговорювати ОСОБА_17 та ОСОБА_22. До нього, працівниками міліції також застосовувався фізичний тиск, його залякували,погрожували продовжувати застосовувати фізичну силу. Прізвищ осіб, які чинили на нього тиск, він не пам'ятає, це були оперативні працівники, які вели їхню справу. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. 25.01.2012, він знаходився в м. Бровари Київської області. До нього під'їхав ОСОБА_18 Вони сіли в його автомобіль і поїхали до села Гоголів Броварського району Київської області. По дорозі, на розвилці вони забрали його брата ОСОБА_21 Там вони обговорили, як будуть вчиняти пограбування АЗС біля села Залісся, по Чернігівській трасі. Вони взяли монтировку, два стартові пістолети, маски, рукавички. В дві години ночі вони виїхали на його автомобілі в сторону АЗС. Під'їхавши до заправки, вони одягли маски. Автомобіль, вони залишили біля автобусної зупинки. Всередині АЗС нікого не було. В підсобці було два чоловіки - касир та оператор АЗС. Вони їм наказали не рухатись і спитали, де ключі від сейфу. Сейф вони не відкрили, а виламали його і понесли до автомобіля. Після цього, вони поклали його до машини і поїхали в с. Гоголів. На під'їзді до с. Гоголів, вони розламали сейф монтировкою і дістали все, що було в середині. Там було 80000 грн. і картки поповнення рахунку. Сейф залишили на місті, а картки поповнення рахунку та гроші забрали з собою. Після цього, вони поїхали додому. Картки поповнення рахунку, наступного дня, вони продали на станції метро "Лісова", на радіоринку, кошти розділили між собою порівну. Карток продали, на суму, приблизно 8-9 тисяч гривень. Кошти розділили з братом ОСОБА_21, та ОСОБА_18 Він з ОСОБА_18, з Інтернету, виписали назви картин відомих авторів, які користувались попитом і були "в ціні". В м. Янготині, через пару днів, вони побачили музей. Зайшовши туди, вони почали розглядати картини. Помітивши картину ОСОБА_25, вони почали дивитись, як її можна викрасти, а саме роздивились місце її розташування, як можна потрапити в музей з іншої сторони. 01.10.2011, ввечері, близько 19.00 год., він зустрівся в м. Бровари з ОСОБА_18 Він знайшов автомобіль і водія, якому запропонували кошти за те, щоб він їх відвіз в м. Яготин. Вони взяли монтировку, рукавичку і поїхали в м. Яготин. Він з ОСОБА_18 приїхали до музею. Він почав ламати вікно підставивши під стіну бетонну огорожу. Він заліз в середину музею, через відкрите ним вікно, дістав картину і вони побігли до машини, і повернулись в м. Бровари, з тим самим водієм, який їх чекав. Потім вони почали думати, кому продавати картину. Вони згадали, що були знайомі з ОСОБА_17, який колись відбував покарання за викрадення картини. Вони вирішили до нього звернутись з проханням допомогти продати картину. Наступного дня він подзвонив йому. ОСОБА_17 сказав, що через пару днів скаже. Він не казав ОСОБА_17, що картина викрадена. Через пару днів, ОСОБА_17 приїхав, дав йому 500 доларів США і забрав картину. 21.12.2011, він з ОСОБА_18 та ОСОБА_19, здійснили напад на ювелірний магазин в м. Фастові Київської області, Приблизно о 17.00-18.00 год., вони під'їхали на автомобілі "Ланос", за кермом якого був ОСОБА_18 Він з ОСОБА_18 пішли в магазин. Він зняв навісний замок, ОСОБА_18 зайшов в магазин, через деякий час вийшов з лотком золота, а він закрив решітку. Сіли в автомобіль, завезли ОСОБА_19 в м. Фастів, а самі поїхали в м. Бровари. ОСОБА_18, завіз все золото людині, яка його купувала. Потім кошти поділили між собою. 28.12.2011, він, ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_21, приблизно о 17. 00 год., їхали до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться в м. Коростишеві Житомирської області. У них були рукавички, маски, монтировка та травматичний пістолет. Вони під'їхали, зачекали, потім зайшли в середину магазину. Він розбив вітрину. Почали забирати золото. Вийшли з магазину, сіли в автомобіль "Ауді" і поїхали до автомобіля "Шеврове", який вони залишили біля в'їзду в місто. "Ауді" залишили в лісі. Золото збував ОСОБА_18 Наприкінці січня 2012 року, ОСОБА_18, розповів, що в м. Бучі Київської області є ювелірний магазин, який погано охороняється. Дату він не пам'ятає. Він з ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19 під'їхали до вказаного магазину. ОСОБА_19 зайшов перший. Знешкодив охоронця. Потім, вони всі, почали розбивати вітрини і забирати золото. Потім вони поїхали в м. Біла Церква. ОСОБА_18, поїхав збувати золото, а ввечері коли повернувся, то за ними приїхали працівники міліції. Спочатку була викрадена картина, він просто дав показання в такому порядку. Ціну картин, вони дивились в Інтернеті, вони дивились авторів, картини яких "в ціні". Вони це дивились разом з ОСОБА_18 Спочатку вони з'ясували "ситуацію в Інтернеті по картинам", а потім випадково зайшли в музей і побачили там картину ОСОБА_25. Вони приїздили в музей вдвох з ОСОБА_18 Вони заходили в музей і дивились картини без екскурсовода. Картина була в залі музею. Викрадання картини він з ОСОБА_18 планував протягом тижня. Вони вирішили викрасти картину, але кому вони мали її продати, вони не знали. Крім них про викрадення картини ніхто не знав. Вони винайняли таксі, водій якого їх відвіз в м. Яготин. Таксист їх чекав. Самої картини таксист не бачив. В музей проник особисто він. ОСОБА_18, дивився, щоб ніхто не підійшов до музею. Він заліз у вікно музею. Від ОСОБА_17, вони отримали 500 доларів США. Йому відомо, що ОСОБА_17, продав картину тому свідку, який помер. По епізоду пограбування АЗС, то дане пограбування ніхто не планував. Він там неодноразово заправлявся. На той час, охорони не було. Вони до заправки під'їхали на його автомобілі, він брав його в оренду у жінки, на ім'я ОСОБА_29, яка проживає в м. Ніжині Чернігівської області. Тілесні ушкодження, працівникам АЗС, вони не наносили. На їхніх обличчях, під час пограбування АЗС, були маски. Маски вони зробили з спортивних шапок. Пістолет, один купив він, інший ОСОБА_21, вони були у вільному продажі, це були пневматичні пістолети. У ОСОБА_18 не було пістолета. Викрадене майно вони поділили порівну і витратили. ОСОБА_17 не приймав участі у пограбуванні. Він звернувся до ОСОБА_17, лише коли йому необхідно було збути картину. Викрадення картини, зайняло, приблизно години дві. Сигналізація в музеї була, але він не знає, чи вона спрацювала. Скільки часу він був в середині музею, сказати не може, але небагато. Пограбування заправки відбулось по плану, як вони і спланували. Все пограбування пройшло, як вони і спланували. На той час, на заправці нікого не було, там було всього два чоловіки. В пограбуванні брало участь троє осіб. Вони самі, втрьох, спланували пограбування заправки. Він на досудовому слідстві давав показання проти ОСОБА_17, тому, що, коли їх затримали в м. Біла Церква, вони дізнались, що ОСОБА_17, отримав за картину набагато більше, ніж дав їм, а тому вони вирішили дати показання проти нього. Вони витратили близько двох годин, щоб зламати вікно. Вікно він ламав за допомогою монтировки. Вікно він ламав з зовнішньої сторони. Він виймав скло з рами за допомогою викрутки, зняв штапики. У вікні було дві рами. З другої рами він також знімав штапики за допомогою викрутки. Скло вікна не билось. І в першій, і другій рамі штапики були з його сторони. Він витяг скло, розламав раму, вони були старі і трухлі. В Інтернеті вони дивились картини ОСОБА_25 і їх ціну. Вони дивились і картини ОСОБА_30 та інших авторів, прізвищ не пам'ятає. Йому стало відомо, що в даному музеї є картини ОСОБА_25, оскільки вони заїхали спеціально, щоб подивитись на картини. За своє життя, він був в музеї, в Хмельницькій області, це був історичний музей. В музеї в м. Яготині, і в музеї в м. Вінниці. Він не пам'ятає, скільки картин в приміщенні музею в м. Яготині, там багато картин. В приміщені музею вони були хвилин двадцять, в усіх приміщеннях. Картини, висять від відвідувачів, десь за метри півтора в висоту. В нього хронічних хвороб немає. На обліку у лікаря психіатра не перебуває. Зір нормальний. Він, можливо давав на досудовому слідстві показання, що ОСОБА_17, вказав йому музей і картину, оскільки він його оговорив, щоб уникнути відповідальності, оскільки він отримав за картину велику суму коштів, а їм віддав коштів набагато менше. ОСОБА_17, він знав наглядно раніше, а з ОСОБА_22, познайомився у СІЗО. Він надавав попередні показання, оговорюючи ОСОБА_22. та ОСОБА_17, оскільки всі протоколи були написані під диктовку працівників міліції. Вони постійно казали, що: "ви вийдете на підписку про невиїзд". Він приймав участь у нападі на музей в м. Яготині. Він вже тоді був наглядно знайомі з ОСОБА_17 До нападу на музей він з ОСОБА_17 не зустрічався. Він зустрічався з ОСОБА_17 після нападу, оскільки він просив його реалізувати викрадену картину, але він не повідомляв ОСОБА_17, що картина крадена. Він повідомив ОСОБА_17, що є картина і просив допомогти її продати, якщо він зможе. ОСОБА_21 не було при нападі на магазин в м. Фастові. Вони не планували напад на магазини, все робилось спонтанно. Замок навісний купив він у магазині. Після того, як ОСОБА_18 вийшов з магазину, він закрив решітку. Зі всіх магазинів було викрадено близько трьох кілограмів. золота. За які суми збував ОСОБА_18 золото він не знає, та не пам'ятає, які суми він їм давав. ОСОБА_22., він раніше не знав, він знав лише ОСОБА_17 Він, здається, після нападу на магазин в м. Коростишеві, питав у ОСОБА_17, чи немає в нього знайомих, хто може купити золото. Пізніше той йому передзвонив і сказав, куди під'їхати. Він за це ОСОБА_17 матеріальної винагороди не надавав. Він раніше не судимий. Він має сім'ю, має двох дітей. Свою вину у скоєному він визнає і щиро розкаюється. Він просив захисника, але йому його не надавали. Працівники міліції казали, що він йому не потрібен, що він не буде сидіти в тюрмі. Він був в ІТТ і в м. Яготині, і в м. Броварах, і в м. Макарові, і в м. Житомирі. У всі ІТТ, приїздило по декілька чоловік, представлялись працівниками міліції, приїжджали в різний час, чинили психологічний тиск. Йому не роз'яснювали його права та обов'язки. Коли він зрозумів, що його ніхто не відпустить, а він знав, що ОСОБА_22. і ОСОБА_17 він оговорив, то вирішив давати показання, які відповідають дійсності. Слідчий не з'ясовував, чому змінили показання. Він лише хотів закінчити скоріше досудове слідство, оскільки йому необхідно було закривати справу, про це він неодноразово повідомляв. З лютого по червень 2012 року, жодних слідчих дій не проводилось. Слідчі дії проводились лише, коли він був в ІТТ. Слідчий не проводив з ним слідчу дію по впізнанню ОСОБА_22., враховуючи те, що він з ним раніше знайомі не були. Він не розумів і не знав про кого мова. Слідчий не з'ясовував місця передачі золотих виробів. Слідчий не з'ясовував причину зміни показань. Йому обіцяли, що, якщо він дасть показання проти ОСОБА_22. і ОСОБА_17, його відпустять під підписку про невиїзд. ОСОБА_22 не причетний до тих злочинів, які вони скоювали. Він не знав куди писати скарги, тому не писав. Він добровільно дає показання в судовому засіданні. Він не відшкодовував шкоду завдану злочином, але цивільні позови признає в повному обсязі. Просить суд, прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО, повністю усвідомив все, що накоїв. Просить взяти до уваги, що в нього малолітні діти і просить суд призначити мінімальну міру покарання.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_21 надав показання про те, що свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності, окрім тієї обставини, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22 були організаторами і взагалі мали якесь відношення до скоєних злочинів. До нього застосовувались заходи психологічного тиску з боку працівників міліції, вони його змушували писати ті показання, які їм були потрібні, оговорювати ОСОБА_17 та ОСОБА_22. До нього, працівниками міліції, також застосовувався фізичний тиск, це було в Макарівському ІТТ. Прізвищ осіб, які чинили на нього тиск, він не пам'ятає, це були оперативні працівники, які вели їхню справу. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. З ОСОБА_20, та ОСОБА_18, вони заїхали на заправку поїсти, а потім вирішили її пограбувати. Вони зустрілись вечором, обговорили пограбування. Ввечері, вони поїхали по Чернігівській трасі на автозаправку. По дорозі, вони із шапок зробили маски, в нього був пістолет. Вони зайшли на заправку, там у підсобному приміщені було два касира. Вони з ОСОБА_18, сказали не ворушитись і все буде добре, і спитали де гроші. Його брат ОСОБА_20, пішов до сейфу, але відкрити його не змогли. Вони забрали сейф із собою, в лісі розламали його, і забрали гроші та картки поповнення рахунку. Гроші поділили між собою, а картки, збули наступного дня на радіоринку, а гроші також розподілили між собою. Вину у скоєному визнає. Він підтримує всі свої показання, які він давав слідчому ОСОБА_63. ОСОБА_20, давав показання, він з ними погоджується, він все вірно сказав. З ОСОБА_17, він був знайомий, а з ОСОБА_22, він познайомився в СІЗО. Він заперечує ту обставину, що він з ОСОБА_22 був в дружніх відносинах. Він приймав участь у пограбуваннях в м. Коростишів, АЗС, та ювелірного магазину в м. Фастові. В магазині в м. Коростишеві, він розбивав вітрини. Він вже не пам'ятає, скільки коштів вини отримали. Йому брат привіз його частину, здається було 20000 гривень, за пограбування магазину в м. Коростишеві. Він не передавав золото ні ОСОБА_17, ні ОСОБА_22 На досудовому слідстві він давав показання проти ОСОБА_17 та ОСОБА_22., оскільки його змусили це зробити. Він повідомляв слідчому про тиск, який чинився під час досудового слідства. Він вину у скоєному визнає. Він розкаюється у скоєному. В нього не було захисника, коли він надавав показання поти ОСОБА_17 і ОСОБА_22., в якості підозрюваного. Під вартою він перебуває вже два роки. В м. Ірпінь, привезли після затримання, не годували, били, потім повезли в м. Коростишів, там також не годували, потім приїхали якісь особи, десь п'ять чоловік. Це було години дві ночі. Вони почали погрожувати йому, чинили психологічний тиск. Слідчим ОСОБА_63, не проводилось жодних додаткових слідчий дій, щоб з'ясувати, чому він змінив показання. Він не пам'ятає допит 10 травня, здається він тривав десь години дві. Коли, в лютому, проводився його допит, і він був в схвильованому стані, слідчий це відобразив в протоколі, але швидку не викликав і стан його здоров'я не з'ясовував. Просить суд, прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО повністю усвідомив все, що накоїв. Просить взяти до уваги, що в нього малолітня дитина і просить суд призначити мінімальну міру покарання.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_19 надав показання про те, що свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності, окрім тієї обставини, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22 були організаторами і взагалі мали якесь відношення до скоєних злочинів. До нього застосовувались заходи психологічного тиску з боку працівників міліції, вони його змушували писати ті показання, які їм були потрібні, оговорювати ОСОБА_17 та ОСОБА_22. До нього, працівниками міліції, також застосовувався фізичний тиск, це було в м. Ірпені. Прізвищ осіб, які чинили на нього тиск, він не пам'ятає, це були оперативні працівники, які вели їхню справу. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. Він підтримує показання, які надавав слідчому ОСОБА_63. З ОСОБА_22 познайомився в м. Бровари, за рік до того, як потрапив у тюрму. ОСОБА_22 не організовував напад на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_10", ОСОБА_17 також цього не робив. Участь у нападі на магазин приймав він, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 Ініціатором нападу на магазин був він. Він запропонував це зробити ОСОБА_18. Плану нападу, як такого, не було, все було спонтанно. Вони дане питання обговорили на тренуванні, і вони не вибирали магазин, просто їхали по трасі і побачили цей магазин. Ролі вони не розподіляли. Він сидів в автомобілі "Ланос". ОСОБА_18 вийшов з автомобіля і пішов з ОСОБА_20 в магазин. Він в самому магазині не був. Він не бачив, хто саме викрадав золото. З лотком золота з магазину вийшов ОСОБА_18 Він чекав поки хлопці вийдуть з магазину. Після того, як хлопці вийшли з магазину, вони сіли в автомобіль і ОСОБА_18 повіз його у м. Фастів до дружини. Збутом золота займався ОСОБА_18, потім гроші вони розподілили між собою. З ОСОБА_17 з приводу збуту золота вони не зустрічались. На нього чинився тиск, психічний з боку працівників міліції, з приводу дачі тих показань, які їм були необхідні. Вони погрожували йому. До нього приїхало вночі в ІТТ, п'ять чоловік і почали погрожувати його здоров'ю, здоров'ю його сім'ї, тому він вимушений був підписувати все, що вони просили. Він просив захисника, але йому відмовили в ньому, сказавши, що він йому поки що не потрібен. Заяви про відмову від захисника він писав під тиском міліції. Щодо нападу на ювелірний магазин "ІНФОРМАЦІЯ_7", то він приймав участь у нападі на даний магазин. Планування пограбування даного магазину, також не було. Участь у пограбуванні даного магазину приймав він, ОСОБА_18 та брати ОСОБА_20, він з даними особами товаришували. ОСОБА_18 розповів, що він проїжджав, якось повз цей магазин, зайшов, роздивився, а потім розповів йому. Ролі пограбування вони не розподіляли. Вони приїхали на автомобілі "Ауді" та "Шевроле". Він не був за кермом автомобіля. Ні ОСОБА_17, ні ОСОБА_22, не знали про напад на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_7". Маски та пістолет був в автомобілі у ОСОБА_18 Маску йому дав ОСОБА_18 Відносно пістолета він не пам'ятає. Автомобіль "Ауді" - це автомобіль ОСОБА_18 Він на ньому приїхав. В магазин вони зайшли всі, вчотирьох. Він стояв та спостерігав за продавцем, щоб вона не нажала "тривожну кнопку". Він не пам'ятає, скільки забрали золота. Жодних тілесних ушкоджень працівникам магазину нанесено не було. Автомобіль "Ауді", вони залишили в лісі, біля м. Коростишів, а назад їхали на автомобілі "Шевроле". Вони поїхали в напрямку м. Києва. Можливо хотіли заплутати сліди, тому пересіли в другий автомобіль. Збутом золота займався ОСОБА_18, скільки грошей він віддав йому, він не пам'ятає. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, не мають відношення до даних подій. Показання, де він повідомляв про ОСОБА_17 і ОСОБА_22., з нього вибивали працівники міліції. Щодо нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", то напад на нього не планували, були в чотирьох. В магазин, він зайшов першим. В магазині був охоронець, він його вдарив, він втратив свідомість, и забрали золото і пішли. Він сам запропонував, що він піде першим і "вирубмть" охоронця, всі погодились. Коли охоронець втратив свідомість, золото забирали всі, та складали в пакет. Працівники, опір не чинили. Там залишилась одна дівчина і вона не чинила опір. Коли вони вийшли, то сіли в автомобіль "Ланос" і поїхали. При нападі на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8" в м. Бучі, хто був за кермом автомобіля, він не пам'ятає, здається ОСОБА_18 Збутом золота займався ОСОБА_18 Їх затримали в м. Біла Церква, в готелі. При ньому золота не було. У ОСОБА_20, з собою було якесь золото. Він вміє керувати автомобілем, права має. Він усвідомлює, що винен, розкаюється. ОСОБА_22, жодного відношення до планування, чи самих пограбувань, не має, участі в цьому він в не приймав. ОСОБА_22, не забезпечував знаряддями для скоєння злочинів. В годину ночі, на КПЗ приїхали особи і сказали йому підписувати те, що їм потрібно. Якби йому сказали підписати показання щодо іншої, будь-якої особи, він би підписав, бо вони йому погрожували. ОСОБА_22. він знав, бо живуть в одному місті, наглядно були знайомі. На автомобілі "Ауді" приїхав ОСОБА_18, а кому саме він належав, він не знає. Всі протоколи попереднього допиту він писав під диктовку, йому постійно погрожували. Дата його затримання 03 лютого 2012 року. Його привезли на КПЗ в м. Макарів, потім туди вночі приїхала міліція. Він постійно сидів на КПЗ в м. Макарові. Слідчому ОСОБА_63, він вже давав інші показання, бо він вже був у СІЗО, і тиску на нього вже ніхто не чинив. Слідчий ОСОБА_63 не з'ясовував, чому він змінив показання. Така слідча дія, як впізнання ОСОБА_22. і ОСОБА_17, з ним не проводилась. Всі слідчі дії проводились без захисника. Він наполягав на залучені захисника, але йому обіцяли кожного дня його забезпечити, а привели вже коли він був в СІЗО, через місяці три. Він змінив показання. оскільки йому погрожували, його залякували, а тому він був вимушений підписати все те, що від нього вимагали. Будучи притягнутим в якості обвинуваченого він давав показання, які відповідають дійсності. Ірпінська прокуратура проводила перевірку щодо незаконних дій працівників міліції, які були вчинені коли підсудний був в Макарівському ІТТ. На даний час, він показання дає добровільно. Він, до затримання, працював на будівництві, на заводі. В 2011 році, він отримував заробітну плату в розмірі 3000 грн. Він не відшкодовував потерпілим шкоду, завдану злочином. Він не робив цього, оскільки знаходиться у тюрмі, в подальшому він буде виплачувати шкоду. Просить суд, прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО, він повністю усвідомив все, що накоїв. Просить взяти до уваги всі пом'якшуючі обставини і просить суд призначити мінімальну міру покарання.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_18 надав показання про те, що свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності, окрім тієї обставини, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22 були організаторами і взагалі мали якесь відношення до скоєних злочинів. До нього застосовувались заходи психологічного тиску з боку працівників міліції, вони його змушували писати ті показання, які їм були потрібні, оговорювати ОСОБА_17 та ОСОБА_22. Вони обіцяли підписку про невиїзд. Прізвищ осіб, які чинили на нього тиск, він не пам'ятає, це були оперативні працівники, які їх затримували в м. Біла Церква. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. У 2012 році, дату він не пам'ятає, перебуваючи в м. Бровари Київської області, він подзвонив ОСОБА_20, та домовився з ними зустрітись. Вони зустрілись з ОСОБА_20, потім, забрали по дорозі ОСОБА_21, та вирішили спланувати пограбування АЗС. Вночі, вони втрьох, приїхали на автомобілі до АЗС, біля села Залісся, по Чернігівській трасі, розвернули автомобіль, та залишили його біля автобусної зупинки. Вони зробили маски з шапок. Коли зайшли на заправку побачили в підсобці двох осіб. Почали в них питати де гроші, а потім забрали сейф, оскільки не стали його відкривати на місці. Сіли в автомобіль і поїхали в с. Гоголів. По дорозі зупинились, і монтировкою відкрили сейф, звідки забрали 80000 грн. і картки поповнення рахунку. Гроші поділили порівну і поїхали по домам. Картки поповнення рахунків продали на другий, чи на третій день, на радіоринку разом з ОСОБА_20, чоловіку який продає картки. Стосовно епізоду по викраденню картини, то він був в "Терміналі" в м. Бровари, де домовився зустрітись з ОСОБА_20 Він запропонував ОСОБА_20, в Інтернет-клубі, подивитись картини, на предмет їх ціни та попиту. Вони дивились картини ОСОБА_25, ОСОБА_31, ОСОБА_30. Через декілька днів, вони їхали з ОСОБА_20, і побачили в м. Яготині музей. Вони зайшли в музей, та подивились, які картини в ньому знаходяться. Вони побачили картину автора ОСОБА_25. Вони з ОСОБА_20, вирішили викрасти картину ОСОБА_25, оскільки в Інтернеті вони бачили, що вона коштує тридцять-сорок тисяч гривень. 01.10.2011, ввечері, близько 19.00 год., він зустрівся в м. Броварах з ОСОБА_20 Той знайшов автомобіль і водія, якому запропонували кошти за те, щоб він їх відвіз в м. Яготин. Вони найняли таксиста, та під'їхали до музею. Він стояв на углу біля музею, а ОСОБА_20, шляхом зламу вікна, проник в середину музею і викрав картину. Коли він повернувся, вони поклали картину в мішок, повернулись в автомобіль, таксист не питав у них, що там. Він відвіз їх в м. Бровари. Потім, вони вирішили подзвонити ОСОБА_17 Сказали, що є картина, і чи може він допомогти її збути. Пізніше ОСОБА_17, віддав їм 500 доларів США і забрав картину. По епізоду пограбування ювелірного магазину в м. Коростишів. Він з ОСОБА_19, займались боксом в одному спортзалі. Він часто їздив в м. Житомир і бачив там цей ювелірний магазин. Якось, він сказав ОСОБА_19, що в м Коростишиві є ювелірний магазин. Між м. Бровари і сел. Калинівкою вони зустрілись з братами ОСОБА_21 и ОСОБА_20, які приїхали на своєму автомобілі "Шевроле". Вони, всі разом, обговорили пограбування ювелірного магазину. Вони поїхали в м. Коростишів, продивились на ювелірний магазин, на місце його розташування і таке інше. Через три дні, він взяв в оренду автомобіль. З м. Фастова він забрав ОСОБА_19 З братами ОСОБА_20, вони зустрілись на в'їзді в м. Коростишів. Автомобіль "Шевроле" залишили на місті зустрічі, вони пересіли а автомобіль "Ауді", де він був за кермом. Вони під'їхали до магазину, спочатку проїхали трохи далі. В нього був ніж. У ОСОБА_19 був пістолет, а у ОСОБА_21 була бита. Вони пограбували магазин і поїхали в м. Бровари. В Броварах він висадив братів ОСОБА_20 і ОСОБА_19, а сам поїхав в м. Біла Церква, де він познайомився з чоловіком по Інтернету, який скуповував золото. Наступного дня в м. Біла Церква, він зустрівся з даними людьми їх було троє, він збув їм золото, отримав за це кошти. Потім він зустрівся з братами ОСОБА_20, вони поділили гроші і роз'їхались по домам. З ОСОБА_17 він був знайомий наглядно. Номер телефону ОСОБА_17 він знав. Викрасти картину, вони вирішили вдвох з ОСОБА_20 Він не зустрічався з ОСОБА_17, біля "Терміналу", до викрадення картини і після її викрадення. Картину, ОСОБА_17 передавав ОСОБА_20 З ОСОБА_20 він давно знайомий. Перед викраденням картини, він, у свого приятеля бачив журнал, де були картини відомих авторів і ціни на них, тому і виник умисел на викрадення картини. Він знав від знайомих, що ОСОБА_17, раніше судимий за картини, тому він і звернувся до нього. Він купував білет в музей за дві гривні. ОСОБА_20, отримав за картину від ОСОБА_17, 500 доларів США. На картині була зображена хата. Перші показання, які він давав, він давав під тиском працівників міліції. Працівники міліції почали, спочатку питати де ОСОБА_17, потім почали питати де картина, де гроші, де золото, тому ми вирішили оговорити ОСОБА_17, бо хотіли вийти на умовний термін. Це робили працівники міліції, які нас затримували в м. Білій Церкві, потім ще київські опери в м. Ірпені. Явку з повинною він писав дві, але обидві під тиском. Він хотів взяти захисника, але йому сказали, що в цьому немає необхідності, і він йому непотрібен. Він часто їздив в м. Житомир, в нього померла бабуся, і він хотів їй замовити пам'ятник. В м. Коростишеві він неодноразово бачив магазин "ІНФОРМАЦІЯ_7", там було багато золота і не було охорони. В даному магазині він бачив трьох продавців. Він заїжджав в даний магазин, з метою подивитись собі золотий ланцюжок. Умисел на пограбування даного магазину виник, коли вони поговорили з ОСОБА_19, і він розповів йому про даний магазин і вони вирішили разом його пограбувати. План пограбування вони розробляли разом. Він повинен був з пістолетом стояти на вході. Те, що повинні були робити брати ОСОБА_20 і ОСОБА_19 вони не обговорювали. Вони приїхали на автомобілі "Ауді", який вони взяли на Петрівці в м. Києві. В нього були і ключі, і технічний паспорт на автомобіль, а тому він не міг його викрасти. Пістолет був у ОСОБА_20 та ОСОБА_21 Він взяв пістолет у ОСОБА_20 Після пограбування вони сіли в автомобіль "Ауді", доїхали до лісосмуги, там залишили автомобіль, потім пересіли в автомобіль "Шевроле" і поїхали в сторону м. Києва. Все викрадене золото забрав він сам. Все золото він забрав і продав скупнику. За пару днів до злочину, він розмовляв зі скупником, і з ним домовились, що він купить в нього золото в любому об'ємі. Вони з ним зустрілись і він збув йому золото зваживши його спеціальними вагами. Золота було на суму 500000 грн. Вагу золота він не пам'ятає, здається більше двох кілограм. Гроші вони розділили з братами ОСОБА_20 і ОСОБА_19 між собою порівну. Маски вони викинули в лісі, рукавички там же. Після скоєння злочину, він не зустрічався ні з ОСОБА_17, ні з ОСОБА_22 Він, ОСОБА_22., раніше пару разів бачив з ОСОБА_17, але хто він і його прізвище він не знав. Йому довелось оговорити ОСОБА_17 та його знайомого на ім'я ОСОБА_22, тому що працівники міліції на мене чинили тиск і казали, що писати, і як. Коли вони викрадали картки на автозаправці, вони не знали, кому вони будуть їх збувати. Картину вони також викрадали, не знаючи кому її будуть збувати. Вони заходили в музей з метою подивитись картини. Він намагався стати на шлях виправлення. Він стажувався на меблевій фабриці. Він розкаююсь у скоєному. В пограбуванні заправок брав участь він та брати ОСОБА_20. В пограбуванні музею брали участь він та ОСОБА_20 Пістолети були у братів ОСОБА_20, вони купили їх в магазині особисто. Коли їх затримали, допитували, чинивши на них психологічний тиск, потім вивезли в м. Боярку, туди приїхало чотири чоловіки і там їх били для того, щоб вони надали визнавальні показання. Вимагали обмовити чоловіка на ім'я ОСОБА_22 і ОСОБА_17 Інформацією про ОСОБА_22., він не володів, він знав, що він знайомий ОСОБА_17, оскільки бачив їх разом декілька разів. Він надавав показання слідчому ОСОБА_63, який приходив до них в СІЗО, де на них вже не чинилось жодного тиску, і вони надали показання, які відповідають дійсності, насправді. Їх ніхто не залякував і не тиснув. Він оговорив ОСОБА_22., бо йому пообіцяли знизити ступінь вини, обіцяли підписку про невиїзд. Він не давав таких показань, які зазначені в протоколах його допиту. До 30 днів коли їх затримали, їх возили по різним ІТТ. Їх ховали, бо в декого були побиті боки, подряпані обличчя. Коли він був затриманий і знаходився в м. Бровари, приїхали в 23.00 год., працівники міліції і сказали що писати, а взамін він отримає підписку про невиїзд. Прокурора в ІТТ жодного разу він не бачив. Він не знав що робити, до кого звертатись, він просив подзвонити родичам. Просив адвоката, але йому казали, навіщо він потрібен і казали: "ти пиши те, що ми кажемо і все буде добре". Очних ставок між ним та іншими обвинуваченими не проводились. Були очні ставки між ОСОБА_20. ОСОБА_22 не приймав участі в злочинах, які нам інкримінують. ОСОБА_22 не надавав, ні автомобіля, ні рукавичок, ні відмичок, ні будь-яких інших знарядь для злочину. Він жодних планів на пограбування магазину не складав. Він підтримує показання, які він надавав під час його допиту слідчим ОСОБА_63. Показання, які він надавав працівникам міліції до слідчого, не відповідають дійсності, оскільки вони були відібрані під тиском. Він не знає, чому саме ОСОБА_17 і ОСОБА_22 цікавили працівників міліції, здавалось вони їх цікавили більше ніж ми. Його місяць возили по різних ІТТ. Проводилось якесь відтворення. Показання по пограбуванню заправки, він надавав добровільно, працівників міліції, вони не дуже цікавили. Їх цікавило золото. Золото він збував в м. Біла Церква, особі, з якою він познайомився по Інтернету. Він слідчому ОСОБА_63 повідомляв про те, що він збував золото в м. Біла Церква. Гроші, отримані від збутого золота, він ділив порівну. Це було більше 100000 грн. Він повністю визнає вину у скоєному. Їх затримували в готелі в м. Біла Церква. Їх перше, що запитували працівники міліції - де золото. Від дня затримання, до моменту проведення першого допиту пройшло дванадцять днів. Всі ці дванадцять днів, на них, працівниками міліції чинився тиск і в решті їх "зламали", і вони вимушені були написати все те, що від них вимагали. Він розкаюється у скоєному. Він розуміє, що він винен.Цивільні позови заявлені у справі він визнає в повному обсязі. Показання давав добровільно. Просить суд прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО, повністю усвідомив все, що накоїв. Просить взяти до уваги всі пом'якшуючі обставини і просить суд призначити мінімальну міру покарання.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_22, надав показання про те, що свою вину інкримінованих йому злочинах не визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства не відповідають дійсності. До нього не застосовувались заходи психологічного чи фізичного тиску з боку працівників міліції. Показання на досудовому слідстві давав добровільно. Цивільні позови, заявлені у справі він не визнає. Він знаходиться під вартою вже тривалий час, і вважає, що безпідставно. Участі у скоєнні злочинів, в яких його обвинувачують, він не приймав і свою причетність до них, він заперечує. Це все, дії працівників міліції, зокрема працівника міліції ОСОБА_40. Підсудні, були вимушені оговорити його, оскільки на них чинився тиск з боку працівників міліції, який вони не витримали. Він раніше притягався до кримінальної відповідальності за статтями 215, 186, 142 КК України. Він знайомий з ОСОБА_32 і ОСОБА_33. ОСОБА_34 і ОСОБА_35 він не знає. З ОСОБА_32 він живе в одному місті, іноді спілкувались. ОСОБА_33 знає давно, разом відбували покарання. Він не переховувався від слідства, він проживав вдома. Він не знав, що його оголосили в розшук. До 01.03.2012, він жив вдома. Його не було біля лікарні м. Бровари, потерпілий ОСОБА_8 про це повідомив, під час дачі показань. Він не знає, ні потерпілого ОСОБА_13, ні ОСОБА_36 ОСОБА_37 надав показання про те, що бачив його, оскільки на нього чинився тиск працівниками УБОПА. Він повністю підтримує показання свідка ОСОБА_38 і ОСОБА_39, під час даних злочинів, він дійсно був в м. Ялті. Він ніяких дій відносно ювелірних магазинів не здійснював. Ні він, ні ОСОБА_17, не мають відношення до ювелірних магазинів. Він, ні в які банди не входив, він взагалі нічого не знає, про якісь банди. Він, не має відношення до ОСОБА_32 і інших осіб, зазначених в обвинувальному висновку, він знав деяких з них, і все. Жодних матеріальних винагород від ОСОБА_32 і інших осіб, вказаних в обвинувальному висновку, він не отримував. Він просив слідчого провести очні ставки, але слідчий сказав, що "йому необхідно скоріше закрити справу, а тому, будете розбиратись в суді". З ним жодних слідчих дій не проводили. При затримані, застосовувалась фізична сила, але він, в принципі, і не чинив опору, а здивувався чому, якщо його шукають не прийшли додому. Його привезли в м. Бровари, намагались чинити на нього психічний тиск. Потім забрали на Володимирську, 15. Там вони просто розмовляли, десь годин шість. Потім привезли в м. Ірпінь, купили їм поїсти, потім сказали, що тут їх залишають, а потім заберуть. Потім обрали міру запобіжного заходу. Забрали в СІЗО. Потім повезли в м. Житомир, він з ОСОБА_17, побули там декілька днів, а потім їх повернули в СІЗО. За весь цей час, захисника в нього не було. Потім, прийшов якийсь, і почав розповідати, що йому необхідно зізнатись. Він казав, що не збирається цього робити. Той пішов, а він почав вимагати захисника знову і його з ОСОБА_17, знову завезли в м. Житомир. Він був в м. Ялті, що бачили ОСОБА_39 і ОСОБА_38. Крім того, хазяйка квартири, оскільки в його автомобілі розбили скло і він попросив в неї дозволу скористатись гаражем. Він показання, в судовому засіданні, давав добровільно. Особу, про яку він зазначав, цікавить, щоб він сидів в тюрмі, це ОСОБА_40, він його посаду назвати не може, він керівник відділу УБОПА.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8, надав показання про те, що особи підсудних йому не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. В кінці серпня минулого (2012) року він повертався додому з с. Власіка Донецької області в м. Київ. Сталось ДТП з його вини, а саме він в'їхав в мотоцикл. Десь через тиждень він приїхав до потерпілих, залишив їм свій номер телефону. Через декілька днів до нього подзвонила особа на прізвище ОСОБА_32, та повідомив, що необхідно зустрітись і вирішити питання щодо відшкодування збитків потерпілому в ДТП. На зустріч він приїхав зі своєю дівчиною. Дана зустріч відбувалась біля лікарні в м. Бровари. До нього під'їхало три машини, почались розмови на підвищених тонах. До нього підійшов ОСОБА_32, вони декілька хвилин розмовляли, а потім його "запихнули" в один з автомобілів і вивезли в лісопосадку. Там йому сповістили, що він винен 3000 доларів США, за те, що пошкодив людей. Діалог з ним вів лише ОСОБА_32. Але ще була особа на прізвище ОСОБА_34, як йому вже стало потім відомо. Він погодився сплатити вказану суму. Але, коли повернувся додому, його мати порадила йому звернутись в УБОЗ, що він і зробив. Там вже були певні матеріали на гр. ОСОБА_32 та ОСОБА_34, які вели з ним розмови. Йому показали фотокартки людей, на яких він впізнав ОСОБА_32 і ОСОБА_34. Вимагателів було біля 10 осіб. Розмовляли з ним ОСОБА_34 і ОСОБА_32, йому це стало відомо після того, як йому показали їх фото в УБОЗ. Серед підсудних він не бачить тих осіб, які були в той день в лісопосадці, куди його вивезли, чи біля лікарні, де йому призначили зустріч. Крім цих двох, була особа яка наносила йому удари біля лікарні та в лісі, але ця особа в залі судових засідань відсутня. На досудовому слідстві він не впізнавав особу, яка наносила йому удари. Він на фотографії відмітив ще одну особу, яку йому назвали, як ОСОБА_22, але в живу даного чоловіка він не бачив, очної ставки з ним не проводилось. Особи, яку мені пред'являли на фотознімку він, в залі судових засідань не бачить, вони відсутні. Можливо, йому здалось, або йому дана особа, вказана на фотознімку, який йому був пред'явлений в УБОЗ, була схожа на ту особу, яка була присутня в лісопосадці. Він не може сказати, оскільки вживу, особу яку йому пред'явили для впізнання по фотознімку в УБОЗ, він не бачив, очної ставки з ним не було. Він, на фотокартках, окрім ОСОБА_32 і ОСОБА_34, впізнавав ще двох осіб, але тут він їх не бачить. Тиску з боку слідчого на нього при проведені впізнання не було. Особи, які під'їхали до нього до лікарні, спочатку обійшли його навколо, потім "запихнули" в автомобіль і вивезли в лісопосадку. Хто саме це робив він сказати не може, він не знає хто вони. В залі судового засідання відсутні особи, які в той день вивозили його в лісопосадку чи були біля лікарні. Підсудного ОСОБА_22. він бачить вперше. Ні біля лікарні, ні в лісопосадці, він його не бачив. Дана особа не наносила йому ударів, не погрожувала йому, не вимагала кошти. На досудовому слідстві він вказав прізвище ОСОБА_22, оскільки він схожий був на одного чоловіка, який там був, але очних ставок з ним не проводилось, він не бачив його вживу. А сьогодні, коли він побачив дану особу наживо, перед собою, він може з упевненістю заявити, що це не він. Даного чоловіка, якого зараз назвали ОСОБА_22 він бачить вперше. Під час досудового слідства до нього заходів фізичного та психологічного примусу не здійснювалось. Були розмови з ріднею ОСОБА_32 та ОСОБА_34 про те, щоб він змінив показання, щоб не впізнавав даних осіб. Такі розмови відбувались лише з боку родичів ОСОБА_34 і ОСОБА_32. Родичі чи знайомі ОСОБА_22 з подібними проханнями до нього не звертались.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11, надала показання про те, що особи підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. 28.12.2011, близько 18.00 год., вона знаходилась на робочому місці в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. Вона знаходилась у відділі парфумів, де була продавцем. Вона побачила на вулиці, при вході в сам магазин, якихось людей, але не звернула уваги на це. Через декілька хвилин, до магазину увірвались якісь люди в масках, почали кричати, що це пограбування. До неї підбіг один з цих чоловіків, а інші побігли в ювелірний відділ. Той хто стояв біля неї був зі зброєю, сказав їй лягати на підлогу. Ще один, пройшов по залу, а потім через дві хвилини вони вийшли. Вона побачила, що вони винесли великій мішок білого кольору схожий на той, в яких продають цукор. З магазину зникло золото, більше нічого. Відділ золота знаходиться в другому залі. Біля дверей магазину є невелика верандочка і вже там грабіжники надягали маски. Вона це помітила, але спочатку не зрозуміла, що відбувається і не придала цьому значення. В магазин забігло четверо осіб. Грабіжники діяли злагоджено, цілеспрямовано, знали, що їм потрібно і куди їм йти. Один чоловік стояв поруч з нею, коли вона стояла біля прилавку і не відходив від неї. Вона намагалась натиснути тривожну кнопку. З-під маски не було видно нічого. Обличчя вона не розгледіла. Цивільний позов вона мотивую тим, що вона дуже злякалась. Тривожну кнопку нажимала вона. Вона залишалась на своєму місці і не бачила, що грабіжники робили в ювелірному відділі, вона лише чула сильний тріск і шум. Зі слів співробітниць їй відомо, що перед пограбуванням до магазину заходила людина, яка цікавилась дорогим ланцюжком. Їй дану особу не описували. Особисто її речі не зникли, і пошкоджені не були. За інших співробітниць вона сказати не може. Нападників було четверо і вони всі були невисокого зросту. Після того, як на прохання захисника піднявся підсудний ОСОБА_22, потерпіла ОСОБА_11 сказала: "Ні, особи такого зросту при пограбуванні магазину не було". Їй не відомо, куди пішли нападники. Коли приїхала міліція нападників вже не було. Зараз вона не може нікого впізнати з підсудних. Вона не розгледіла, яка саме була зброя у нападника, який був біля неї. Що було в інших нападників у руках вона не знає. Співробітниця їй розповіла, що у нападників, які побігли в ювелірний відділ, із зброї був ніж і пістолет. Показання на досудовому слідстві вона надавала добровільно. Ні фізичного, ні психологічного примусу до неї не застосовувалось. Моральну шкоду вона обґрунтовує тим, що вона сильно злякалась, погано спала вночі. Вона не зверталась до фахівців в галузі медицини з приводу свого психічного стану після скоєного пограбування, але вона купувала снодійне та заспокійливе, які продаються в аптеці без рецепту. Вона не вчиняла ніяких дій, щоб привести себе до нормального стану. Вона вважає, що сума 15000,00 грн. є достатньою для відшкодування їй моральних збитків. Встановити розмір моральної шкоди в сумі 15000,00 грн. їй порадив слідчий. Чоловік, який піднімався на прохання захисника і якого назвали ОСОБА_22, їй ніякої шкоди не завдав, вона його в магазині не бачила. Персонально до ОСОБА_22. вона претензій не має. Вона пред'являє цивільний позов до осіб, які були в магазині, а особи схожої статурою на ОСОБА_22. там не було, тому вона знімає всі претензії до ОСОБА_22. ОСОБА_17 не схожий з тими особами, які знаходились в магазині. Вона пред'являє цивільний позов до осіб, які були в магазині, а особи схожої статурою на ОСОБА_17 там не було, тому вона знімає всі претензії до ОСОБА_17

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12, надала показання про те, що особи підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. 28.12.2011, близько 18.00 год., вона знаходилась на робочому місці в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою АДРЕСА_5. Вона знаходилась у ювелірному відділі, оскільки вона там працює продавцем. Вже стемніло. Вона обслуговувала клієнтку. Вона купувала срібний ланцюжок. Після того, як клієнтка пішла, в залі окрім неї нікого не було. Вона почула, при вході в магазин, крик та нецензурну лайку. Через секунду в неї в залі опинились якісь люди в масках. Спочатку, кинулись до її столу. Вони наказали їй стояти на місці. Вони нецензурно виражались в її бік, погрожували їй металевим прутом, ножем та пістолетом. Один з них виділявся і зростом, і поведінкою, але був у масці, і вона не могла розгледіти його обличчя. Він був трохи вищий за інших, але не набагато. Вони почали розбивати вітрини і забирати ланцюжки, обручки, чоловічі перстні. Вони взяли поліетиленовий мішок і почали складати туди лотки з золотими виробами. Потім хтось з них дав команду закінчувати. Потім хтось з них вдарив по вітрині з срібними виробами, а хтось сказав, що це не потрібно. В момент скоєння пограбування, з другого поверху почала спускатись бухгалтер, тому вона відволіклась, намагаючись дати їй знак не спускатись. Не знає, чи вона зрозуміла, але вона повернулась назад. Потім грабіжники пішли. В її відділі було троє чоловік, але потім вона дізналась, що взагалі, в магазині їх було четверо. На її думку, особи діяли організовано, можливо трохи панікували, особливо один з них, той що був трохи вищий на зріст від них. Їй погрожували і ножем, і пістолетом. Ніж був з колодкою з білого дерева. В кого з підсудних був ніж, вона не знає. Вони були в масках, а тому вона не бачила їх облич. Особи знали куди вони йдуть, вони відразу пішли до вітрин з найдорожчими виробами, без каміння, які мають велику вагу. Спочатку вони обрали вітрину з ланцюжками, а потім перейшли до вітрини з обручками і перснями. Зі слів її напарниці, їй відомо, що напередодні приходив чоловік і цікавився найдорожчими виробами, мотивуючи це тим, що в його начальника ювілей. Вона чула лише команду, що час закінчувати. Один з нападників повернувся і розбив вітрину зі сріблом. В залі, де вона була, вона не могла бачити навіть вхідні двері, крім того, на вулиці було темно і вона не бачила, що там відбувалось. Окрім неї в магазині була ОСОБА_11, її напарниця, яка в той час пішла в туалет, та була бухгалтер ОСОБА_41, яка вчасно роздивилась, що відбувається розбійний напад і побігла викликати охорону. Весь напад зайняв десь півтори хвилини. В одного з нападників трохи піднялась маска і вона розгледіла його обличчя, тепер вона знає, що це був ОСОБА_21 На відтворенні вона впізнала ОСОБА_19 і ОСОБА_20, це ті особи які були в її залі. В її залі є вікна, але на вулиці було темно і вона не могла розгледіти, що там відбувається. Чи був там автомобіль вона сказати не може. Після того, як стався злочин вона швидку не викликала. Тілесних ушкоджень їй завдано не було. Їй погрожували пістолетом, залізним прутом та ножем. Що відбувалось з ОСОБА_11, вона не бачила, це було в іншому залі, який з її відділу не простежується. Після того, як на прохання захисника піднявся підсудний ОСОБА_22, потерпіла ОСОБА_12 сказала: "Ні, особи такої статури при пограбуванні магазину вона не бачила". Вона не може відповісти, що було в руках у підсудного ОСОБА_19 Скло розбивав той, хто тримав в руках арматуру, хто саме це був вона сказати не може. Всі події відбувались дуже швидко, крім того вона була дуже знервована, а всі злочинці були в масках. Погрозу пістолетом вона сприйняла як реальну. Цивільний позов вона заявляє до тих осіб, які скоювали злочин в магазині. В разі, якщо судом буде доведена їх вина. Встановити розмір моральної шкоди в сумі 15000,00 грн. їй порадив слідчий. Показання дані на досудовому слідстві підтримує в повному обсязі. Показання надавала добровільно без фізичного та психологічного примусу. Обставини викладені в протоколі допиту відповідають дійсності.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9, надала показання про те, що особи підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. В грудні 2011 року, в її магазині "ІНФОРМАЦІЯ_10", який знаходиться в м. Фастові Київської області було пограбування. В даному магазині працював її працівник ОСОБА_42, яка в день скоєння злочину, вона не пам'ятає точної дати, повідомила їй, що вона показувала золоті ланцюжки клієнту, він дивився, а потім в неї з рук вирвав планшетку з ювелірними виробами і втік. Це сталось між 17.00 та 18.00 год. Вони викликали міліцію. Більше вона нічого не знає. В неї працює два продавця. Вона переглядала відеозапис з камер відеоспостереження, вона бачила, як зайшов покупець, продавець подала планшетку. Він дивився, а потім вирвав в неї з рук планшетку і вибіг. Вона не бачила даного чоловіка. Оскільки відео було з такого ракурсу, що неможливо описати особу, напевно зріст був невисокий, віком близько 40-45 років. Він був в пальто, шапка насунута на лоб. Їй розповіли, що цей грабіжник є родичем дівчини ОСОБА_47, яка живе в м. Фастові, але вона не знає точно. В неї викрали лише ланцюжки. Сума викраденого була близько 20000,00 грн. Вона заявляла цивільний позов, бо їй так сказали в міліції. Заявлений цивільний позов у справі підтримує. Матеріали інвентаризації вона надавала слідчому. В магазині є комп'ютери, звідки і було взято відомості про вартість викраденого. Вона не пам'ятає, чи вартість збитків було визначено за первинними документами, чи вже з урахуванням їхніх цін. Відеозапис вона передала у відділ міліції. Після того, як на прохання захисника піднявся підсудний ОСОБА_22, свідок ОСОБА_9 заявила: "Це не та особа, яку вона бачила на відеозаписі камер спостереження". Вона під час досудового слідства показання надавала добровільно, без застосування до неї фізичного та психологічного примусу.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10, надала показання про те, що особи підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. 28.12.2011 в другій половині дня вона поїхала в м. Житомир. Близько вечора вони повернулись в м. Коростишів Житомирської області, щоб залишити покупки. У дворі був чоловік. Їй подзвонила головний бухгалтер і повідомила, що стався в магазині напад зі зброєю. Охорону вже викликали. Міліцію викликали. Вона приїхала в магазин, він знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. Там нікого вже не було, були розбиті вітрини, шафи. Продавці були в шоковому стані. Вона сама була в шоковому стані. Вітрини з золотими виробами були "загружені на всі 100%". Коли приїхала охорона, почали займатись пошуками злочинців. Було багато правоохоронних органів з м. Житомира і з м. Коростишива. Наступного дня, були знайдені три каблучки і автомобіль, на якому, як їй сказали, був скоєний напад. В магазині була розбита одна шафа і дві вітрини. Вона в даному магазині працює дванадцять років, це її з чоловіком приватний магазин. Вона вважає хлопці знали куди йдуть. На той час, в магазині знаходились продавці ОСОБА_11, ОСОБА_12, головний бухгалтер ОСОБА_41 Магазин поділяється на дві частини, одна - промислових товарів, а інша - золотих виробів. Хлопці могли зайти лише через відділ промислових товарів. Після всіх проведених дій, було проведено інвентаризацію, і був складений акт. Щодо призначення покарання, просила встановити винних і призначити суворе покарання тим, хто брав участь в даному розбійному нападі, і тим хто був задіяний в його організації. Нею було заявлено цивільний позов в даній кримінальній справі на суму 1939149,00. Вартість ювелірних виробів підтверджується актом інвентаризації. Документів на підтвердження ремонтних відновлювальних робіт в магазині надати не може, оскільки такі докази в неї відсутні. Моральну шкоду вона оцінює в 50000,00 грн. Моральна шкода виражається в приниженні її ділової репутації, люди відмовлялись заходити в її магазин, оскільки вважали, що напад може повторитись. Крім того, вона понесла великі збитки, які їй прийдеться дуже довго відробляти. Зазначила, що були знайдені три каблучки, з тих, які були в неї викрадені, їх вартість становить, 3905,00 грн., а тому вона зменшує заявлений цивільний позов на дану суму. Завдані збитки їй не відшкодовано. Раніше вона нікого із підсудних не бачила. Після перегляду відеозапису вона нікого, також не впізнала, бо вона їх не знала. ОСОБА_19 вона бачила, під час проведення слідчих дій, коли його приводили. Їй було повернуто три каблучки, які було загублено при перевантаженні з лотків, після викрадення їх з магазину. Їх вартість 3905,00 грн. Вона підтримує цивільний позов в повному обсязі з урахуванням, вказаного нею уточнення, а саме його зменшення на суму 3905,00 грн. Вироби із срібла викрадено не було, вітрину зі сріблом розбили, але вироби не брали. Всього було розбито три вітрини. У віданні її чоловіка перебуває відділ промислових товарів, це парфумерія, косметика, жіночий одяг. Її чоловік надав їй в оренду частину магазину, і в неї є ліцензія, бо раніше без неї неможна було працювати. Її чоловік приватний підприємець і весь магазин належить йому. Ювелірний відділ належить їй. Вона орендує частину магазину у чоловіка. Всі правочини по продажу ювелірних виробів здійснювала вона, в неї є всі патенти. Всі робітниці були в шоковому стані, вони були дуже схвильовані, пили заспокійливе. Швидка допомога не викликалась до працівників магазину після нападу. Всі ювелірні вироби не були застраховані, оскільки вона ніколи не думала, що таке трапиться, крім того, в магазині була "тривожна кнопка" і відеоспостереження зовні і в середині. Відео вона переглядала, на відео, по силуетам, вона бачила чотирьох людей низького зросту. Також був ще хтось в автомобілі, хто їх чекав. Вона в магазин прибула через 10 хвилин, після того, як їй повідомили про скоєння пограбування, їй здається було, десь 10 хвилин на сьому вечора. При складанні інвентаризаційного акту, звичайно, до уваги брались первинні документи на ювелірні вироби. Всі дані при складанні акту були витягнуті з комп'ютера. Всі первинні документи на походження товару, вона надавала слідчому при розслідуванні даної кримінальної справи. Інвентаризаційний акт було складено, десь на протязі трьох днів після пограбування. Після проведення ревізії. Інвентаризаційний акт, слідчому вона надавала, подальша його доля їй не відома. Три каблучки їй повернуто, тому різниця в позовних вимогах і акті менша на суму 3905,00 грн. В акті вказані ціни, які було зазначено на бирках товару. В акті інвентаризації, зазначено вартість товару, яку було зазначено на бирці. Показання надавала добровільно без застосування фізичного та психологічного примусу. Доповнень та змін до них не має. Вона уточнює суму цивільного позову 1939149,00 грн. і зменшує його на 3905,00 грн. Те, що в автомобілі хтось був ще, вона припускає, вона особисто цього не бачила.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_13, надала показання про те, що особи підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. 03.02.2012 вона працювала в ювелірному магазині "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6. Ввечері, точний час вона не пам'ятає, в магазин забігло двоє хлопців, та почали бити охоронця. Вона намагалась допомогти охоронцю, але коли забіг третій хлопець у масці, вона зрозуміла, що це пограбування, та хотіла повернутись на своє місце і натиснути "тривожну кнопку", але четвертий хлопець, який також зайшов у магазин її зупинив. Потім вона чула, як билось скло. В масці був один нападник. Вони забрали майже все золото, десь 20% залишилось. Вони не змогли його дістати. Золота викрали приблизно на 200000,00 євро. Вона працювала продавцем-консультантом. Вона особисто не бачила раніше даних осіб, але за декілька днів до пограбування біля магазину був сірий автомобіль. Марку вона не пам'ятає. Вона звернула увагу на автомобіль, оскільки молоді хлопці спостерігали за їхніми діями, що вона робить, що охоронець робить, як вони виходили пити каву. Особисто їй моральна шкода завдана, але позов вона не заявляла. Тілесних ушкоджень їй завдано не було. Вона підтримує свої показання дані на досудовому слідстві. Показання на досудовому слідстві вона давала добровільно, без застосування будь-якого примусу. Хлопці спостерігали за магазином, вона це зрозуміла, оскільки в них раніше вже був подібний випадок. За нею і за її напарницею спостерігали з автомобіля, як вони йшли додому, але вона не пов'язує ці випадки, просто, після цього, з'явилась звичка спостерігати за підозрілими діями. Їй була завдана шкода в тому, що вона втратила роботу, оскільки власник вирішив закрити магазин і вона тривалий час була непрацездатна. Оскільки впродовж декількох місяців в неї був стрес, вона боялась виходити на вулицю. До лікувального закладу вона не зверталась. Її звільнили через декілька днів після пограбування.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_14, надав показання про те, що особи підсудних йому не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Дані події відбувались зимою 2012 року. Він працював на автозаправці в с. Залісся Броварського району Київської області. Близько 03.00 год., на автозаправці він побачив двох озброєних хлопців в масках. В цей час, він сидів за комп'ютером робив звіт, коли до приміщення забігли сторонні особи в масках. Їх було троє. Двоє з них, його звалили з ніг, почали вимагати гроші і ключі від сейфу. Третій хлопець бігав біля каси. Його з помічником закрили в коморі. Озброєних хлопців він побачив, коли вони увірвались у відчинені двері. У них в руках була зброя, схожа на бойову. Його звалили зі стільця, вимагали лежати і мовчати. Забрали всю виручку, сейф і пляшку "Мартіні". В касі було більше 80000 грн., там ще були картки на поповнення рахунку. Облич нападників він не бачив. Підсудні ОСОБА_19, ОСОБА_20, схожі на нападників, третього з них він не бачив, оскільки він був за касою. Він не передивлявся записи з камер відео спостереження. Йому особисто, шкоду завдано не було. Перед пограбуванням він складав інкасаторську сумку. Показання давав і дає добровільно. Його звільнили з роботи після пограбування, відразу, як знайшли грабіжників. Йому не повідомляли причини чому його звільняють. Він не допомагав хлопцям здійснювати напад. Доповнень до даних показань не має. Він сприйняв зброю, яка була у грабіжників за бойову, як реальну загрозу своєму життю. Зброю йому приставляли до голови. Хотіли вдарити рукояткою пістолету.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15, надав показання про те, що особи підсудних йому не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Дані події відбувались зимою 2012 року, в 20-х числах січня. Він працював на автозаправці в с. Залісся Броварського району Київської області. Близько 03.00 год., на автозаправку, у відчинені двері увірвалось двоє хлопців. ОСОБА_14, в цей час, сидів біля комп'ютера, та робив звіт. Погрожуючи зброєю, вони почали вимагати гроші та ключі від сейфу, де знаходилась виручка. Грабіжники забрали сейф з грошима та картки поповнення рахунку. Фізичної шкоди йому завдано не було. Насильства до нього застосовано не було. Ту зброю, яка була у грабіжників, він бачив і сприймав її, як реальну загрозу своєму життю, але вона ними не застосовувалась. Більше нічого з даного приводу пояснити не може, повністю підтримує ті показання, які давав потерпілий ОСОБА_14, оскільки він з ним були разом, в ту ніч, на АЗС. Показання давав і дає добровільно.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_24, надав показання про те, що особи підсудних йому не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Він, як приватний підприємець, мав магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", де він займався продажем ювелірних виробів. 03.02.2012, близько 12.00 год. йому подзвонила його робітник ОСОБА_13, яка працювала продавцем в магазині, і повідомила, що сталось пограбування магазину. Він приїхав, побачив розбиті вітрини. Золоті вироби були відсутні. Після проведення інвентаризації в магазині, було встановлено, що матеріальна шкода була завдана на суму більше 800000,00 грн. Йому здається, що побили охоронця, за продавця не пам'ятає. Він заявляв цивільний позов на суму 860000,00 грн., він його підтримую в повному обсязі. Вартість золотих виробів вираховувалась по закупочній ціні. Магазин був обладнаний сигналізацією, крім того, там був охоронець.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_41, надала суду показання про те, що особи підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. 28.12.2011 вона знаходилась на своєму робочому місці в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою АДРЕСА_5. Вона обіймає посаду бухгалтера. Вона знаходилась на другому поверсі магазину в своєму кабінеті. Вона почула, що в магазин зайшли люди, вона почула лайку, якісь погрози. Вона вирішила спуститись до дівчат, допомогти їм розібратись з такими клієнтами. Потім, коли вона почала спускатись по сходах, вона почула звук схожий на постріл, після чого вирішила не йти вниз, повернулась назад і подзвонила в службу охорони, потім чоловіку власниці магазину. Потім вона почула, що настала тиша, вона зійшла на перший поверх і побачила розбиті вітрини, поламані картини і продавців в шоковому стані. Потім приїхала міліція, продивились відео з камер спостереження, і вони почали давати свідчення. Вона бачила розбиті вітрини, бачила який товар забрали. Брали ті речі, які було легко збувати, а саме каблучки та ланцюги. Вона була на другому поверсі, а коли почала спускатись, то почула звук схожий на постріл і повернулась назад намагаючись додзвонитись до охорони. Вона не бачила, які саме події, і як саме вони відбувались. Що відбувалось на вулиці, вона також не бачила, оскільки намагалась додзвонитись до охорони. В неї склалось враження, що нападники йшли цілеспрямовано, знали куди і знали за чим. На час скоєння злочину, охорони в магазині не було. Їй розповідали співробітниці, що у нападників був пістолет, був ніж, здається була ще арматура, але все це вона знає лише зі слів співробітниць. Є дві камери спостереження в приміщенні і на вулиці. Камера зафіксувала, що нападники вийшли з магазину і відійшли, більше там нічого не видно. Коли вона була на другому поверсі, вона не чула криків від співробітниць. Після того, як вона спустилась з другого поверху, співробітниці були в шоковому і знервованому стані, мали жовто-зелений колір обличчя, нервовий сміх. Вона взяла аптечку, відпоювала їх "барбовалом". Їй не відомо, коли нападники тікали чи губили вони викрадені вироби. Їй здається, що залишився один лоток з каблучками і один лоток лежав пустий. Вона підтримує показання дані нею на досудовому слідстві, вона давала їх добровільно і підтримує їх в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_43, надав суду показання про те, що особи підсудних йому не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. В 2011 році йому подзвонив ОСОБА_26, який очолював Спілку кадетів України, був у Клубі колекціонерів. Вони з ним зустрічались в Клубі колекціонерів в "Еко-Плаза". Він сказав, що в нього є картина художника ОСОБА_25. Картина називалась "ІНФОРМАЦІЯ_9". Він сказав, що це картина його знайомих, і вони хочуть її продати. Він погодився на неї подивитись. Вони зустрілись, той показав йому картину, запропонував її купити за 11000 доларів США. Він купив у нього цю картину за вказану суму. Картина була без рамки, на ній були зображені хатки. Через деякий час, йому подзвонили з міліції і повідомили, що в нього знаходиться крадена картина і її необхідно повернути. Він колекціонер-любитель. Йому відомий художник ОСОБА_25, його роботи коштують десь так, як запропонував ОСОБА_26, але в даному випадку картина коштувала 13000 доларів США, а ОСОБА_26 зробив йому знижку, і він купив її за 11000 доларів США. Він спитав у ОСОБА_26, звідки в нього ця картина і кому вона належить, на що той повідомив, що це картина його знайомих, які хочуть її продати. Він з підсудними не знайомий і їх особи йому не відомі. Він мав справу лише з ОСОБА_26, з будь-якими іншими особами, з приводу придбання даної картини він розмов не мав. На такі картини документів не потрібно. Він колекціонер-любитель. Він займається цим десь років 15. На картині не було патіни (нальоту), а якщо картина знаходиться в рамці 10-20 років, то наліт залишається завжди. Йому було невідомо, що ця картина десь виставляється. Картин ОСОБА_25 багато і вони знаходяться в різних місцях. Картини ОСОБА_25 бувають, як в рамках, так і без рамок.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_44, надала суду показання про те, що особи підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. В кінці грудня 2011 року, точної дати вона не пам'ятає, за адресою: вул. Бальзака, 6, в м. Києві, вона, вийшовши зранку гуляти з собакою, помітила, що на її машині відсутні номерні знаки. Вона викликала міліцію, їй відмовили в порушені кримінальної справи, а дали довідку і поновили номери. Її автомобіль марки "Хюндай Акцент", державний номерний знак НОМЕР_3. Зник лише номерний знак з автомобіля. Їй потім повідомили, що машина з її номерами була задіяна при пограбуванні ювелірного магазину в м. Коростишів Житомирської області. Автомобіль потім знайшли в лісі. Номерний знак ремонту не підлягав. Автомобілем, крім неї може керувати її чоловік. Автомобіль всю ніч простояв під вікном, його ніхто не брав. Показання на досудовому слідстві вона давала добровільно, без застосування до неї фізичного чи психологічного примусу. Показання, дані на досудовому слідстві, підтримує в повному обсязі. Змін та доповнень до них немає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_48, надав суду показання про те, що особи підсудних йому не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. 11.12.2011, був викрадений його автомобіль "Ауді -100", 1990 року випуску, сріблястого кольору. Викрадення сталось вночі, з неділі на понеділок. Він вранці виглянув з вікна, побачив, що його автомобіля немає, він викликав міліцію. Його автомобіль знаходився за адресою вул. Північна, 48, в м. Києві. Він написав заяву в міліцію, на підставі якої було порушено кримінальну справу, де він був визнаний потерпілим, але до сьогоднішнього дня йому її кінцевий результат не відомий і де знаходиться його автомобіль йому також не відомо. Йому сказали працівники міліції, що на його автомобілі скоїли крадіжку. Він нікому свій автомобіль не передавав. Він власник автомобіля, і ніхто окрім нього не має права керування ним. Протиугінними засобами автомобіль обладнаний не був. Стоянка, де стояв автомобіль, не охороняється. Сигналізації в автомобілі не було. На сьогоднішній день, що з його автомобілем він не знає. Його викликали в м. Коростишів Житомирської області для впізнання його автомобілю. Оболонський райвідділ порушив кримінальну справу, де його було визнано потерпілим. Його слідчий допитував в якості потерпілого. Йому ніхто не повідомляв про закінчення розслідування кримінальної справи. Копію обвинувального висновку він не отримував, і не бачив його. Доповнень до показань наданих на досудовому слідстві не має. Показання на досудовому слідстві давав добровільно.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_49, надав суду показання про те, що особи підсудних йому не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Він працював в магазині "Еко-Маркет" в м. Бучі Київської області, точної адреси не пам'ятає, десь приблизно півтора року тому. Він вийшов на вулицю, пив каву і помітив, як бігло шестеро людей, бачив зелену машину, марку не бачив. Потім приїхала міліція. Звідки бігли ці люди, він не бачив, але вони побігли на зупинку. Вони добігли до зупинки, але що було далі він не бачив. Він пішов,на своє робоче місце. Він бачив, що в одного з чоловіків, з тих які бігли, був пакет. Їх було шість чоловік. Ці люди сіли в зелений автомобіль. Він бачив автомобіль зеленого кольору. Він підтримує показання, дані ним на досудовому слідстві. Він вже не пам'ятає, якого кольору був автомобіль і скільки чоловік бігло. На досудовому слідстві він повідомляв, що було четверо чоловік, оскільки чотирьох він бачив реально, а двоє можливо їх наздоганяли. Хоче уточнити свої показання: бігло четверо осіб. Магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8" не знаходився в полі його зору, він не бачив звідки саме вибігали дані особи, він просто бачив, що вони бігли, звідки він не знає. Дані особи підбігли до автомобіля зеленого кольору. Він знаходився на відстані 200 метрів від вказаного автомобіля, тому він не бачив хто сідав за кермо і чи сідали туди взагалі. Він не бачив, як дані особи сідали за кермо автомобілю. Відстань 200 метрів, вказав приблизно. Відстань була 200-250 метрів. Даних осіб бачив, зі спини. Він не може назвати ніяких прикмет. Він бачив, спочатку, що особа, яка була посередині, тримала в руках чорний пакет. Він підтримує свої показання, він надавав їх без застосування до нього будь-якого примусу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_50, надав суду показання про те, що йому знайома особа підсудного ОСОБА_17, особи інших підсудних йому не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Йому зателефонував ОСОБА_17 і поцікавився, чи знає він когось, кому можна здати ювелірні вироби. Дані події відбувались в кінці грудня 2011 року. З ОСОБА_17 він навчався в школі. ОСОБА_17 раніше ніколи не дзвонив йому з такими проханнями. Він подзвонив своїй знайомій ОСОБА_51. ОСОБА_51 працює в ломбарді. Він не пам'ятає, чи сказав він ОСОБА_17, де саме працює ОСОБА_51, чи дав йому номер її телефону. Коли він запитав у ОСОБА_17 звідки в нього золото, той сказав, що знайомі попросили допомогти. Стосовно ціни він з ним не розмовляв. Він не знає прізвища ОСОБА_51. Він додзвонився до ОСОБА_51, вона сказала, що вона на роботі. ОСОБА_17 звернувся до нього з таким питанням перший та єдиний раз. ОСОБА_17 сказав, що знайомі попросили його допомогти здати ювелірні прикраси. Йому не відомо про те, чи здавав золото ОСОБА_17, чи його знайомі. Він не пам'ятає, які показання він давав на досудовому слідстві. Він підтримує показання дані ним в судовому засіданні в повному обсязі. На досудовому слідстві слідчий йому підказував дату коли саме йому дзвонив ОСОБА_17 Ця дата напевно відповідала дійсності, але насправді він її не пам'ятає. Він не цікавився у ОСОБА_51, чи здавали їй золото, чи ні. Показання на досудовому слідстві надавав добровільно. Показання надані ним на досудовому слідстві підтримує в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_52, надав суду показання про те, що особи підсудних йому не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Він не пам'ятає дати, але було затримання осіб чоловічої статі. До нього підішли працівники УБОЗ, попросили бути присутнім в якості понятого при огляді затриманих осіб. Сказали, що це займе дуже мало часу, близько півгодини. Він погодився. Він був присутнім при огляді осіб, які знаходились біля автомобіля. Проводився огляд їх кишень. У двох людей вилучили предмети схожі на пістолети, але він не знає на скільки це були пістолети і чи це взагалі була зброя, а не якісь макети, чи щось таке. До осіб, яких оглядали, жодних заходів психічного чи фізичного тиску не застосовувалось, дані особи вели себе спокійно, огляд проходив спокійно. Серед осіб (підсудних), які зараз присутні в залі судових засідань, відсутні особи, яких було затримано, і огляд яких проводився. Затримання проводилось в м. Києві, біля вул. Закревського. У двох людей були вилучені предмети схожі на зброю, але чи була вона бойова чи ні, він не знає. Прізвище ОСОБА_22 йому не відоме. Затримання проходило після обіду, точно він вже не пам'ятає. Серед затриманих, які оглядались працівниками УБОЗ, підсудного ОСОБА_22., він не пам'ятає. Працівниками УБОЗ складались, якісь папери, але він вже туди не дивився. Коли проходив огляд осіб, він з іншим понятим знаходились поруч. Вони, весь час знаходились біля осіб, огляд яких проводився. Він відходив брати чай, але він його взяв і пив поруч з даними особами, огляд яких проводився. Під час досудового слідства показання надавав добровільно, фізичний чи психологічний тиск до нього не застосовувався. Свої показання підтримує в повному обсязі, змін та доповнень до них не має.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_53, надав суду показання про те, що особи підсудних йому не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Здається, восени 2011 року, десь в середині осені, він йшов додому, до нього підійшли працівники міліції і попросили бути присутнім при огляді автомобіля. Його підвели до автомобіля "Тойота". Він бачив, як з даного автомобіля вирізали, з заднього сидіння, шкіру з плямами бурого кольору, знайшли багато СІМ-карт, "флешок", ніж, патрони до автомату Калашнікова в сірій коробці. Були лише працівники міліції, затриманих він не бачив. Показання на досудовому слідстві він надавав добровільно, він їх підтримує. Він не знає кому належав автомобіль. Патрони були в бардачку, "сімки" в нішах дверцят автомобіля, здається. Був присутній також інший понятий. На прохання захисника піднявся підсудний ОСОБА_22, на що свідок заявив, що особа, яка зараз піднялась йому не відома. Якщо прізвище даної особи ОСОБА_22, як зазначає захисник, то він його раніше не бачив. Інших підсудних він також не знає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_54, надала суду показання про те, що особи підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Дані події відбувались в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться в АДРЕСА_5, в кінці зими 2011 року. Вона знаходилась за прилавком магазину з ОСОБА_11 Потім вона відійшла в туалет, і через декілька хвилин вона почула крики та чоловічі голоси. Потім вона почула, як почали бити скло вітрин. Вона вже не виходила, оскільки злякалась, а коли вже все стихло, вона вийшла, і вони разом з ОСОБА_11, яка була за своїм прилавком, пішли до ОСОБА_12 в ювелірний відділ. В ювелірному відділі було розбито дві вітрини, і були відсутні лотки з ювелірними виробами. Потім приїхала служба охорони, потім вони подзвонили ОСОБА_10 Вона почула крики, буквально через п'ять секунд, після того, як закрила двері в туалет. Вона могла вийти, але не вийшла бо злякалась. Телефону мобільного в неї з собою не було. Коли вона вийшла, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 були перелякані. Вони розповіли, що в магазин увірвалось четверо хлопців, що погрожували зброєю, розбили вітрини та забрали золото. Вона взагалі не бачила в той день тих осіб, які пограбували магазин. Вона бачила лише ОСОБА_19 та ОСОБА_21, на слідчому експерименті. З того, що кричали, вона чула: "На пол!". ОСОБА_11 та ОСОБА_12, під час пограбування, не били. Потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 натиснули тривожні кнопки. Вона не пам'ятає, чим розбивались вітрини. Швидку допомогу до магазину не викликали. Потерпілим ОСОБА_11 і ОСОБА_12 капали "корвалол", іншої допомоги не надавалось. Проводилась ревізія, і було встановлено вартість збитків, це було близько 2000000,00 грн. Їй не відомо, чи давалось керівництвом магазину матеріали проведеної ревізії органу досудового розслідування. Показання на досудовому слідстві давала добровільно, змін та доповнень до них не має.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_55, надав суду показання про те, що особи підсудних йому не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Дата 21.11.2011, може відповідати дійсності. Він пам'ятає, що він був понятим, при затриманні та огляді речей затриманих осіб в районі м. Києва на Трощені. Більше він нічого не пам'ятає. Оскільки пройшов тривалий час. Після оголошення, за згодою учасників процесу, показань свідка ОСОБА_55, які він надавав під час досудового слідства (т. 15, а.с. 45), свідок ОСОБА_55 заявив, що це ті показання, які він надавав на досудовому слідстві. Вони відповідають дійсності. Він їх підтримує в повному обсязі. Показання на досудовому слідстві він надавав добровільно, без застосування до нього фізичного та психологічного тиску. Особи підсудних, які знаходяться в залі судових засідань, йому не відомі. Вони не були присутні серед тих осіб, при затриманні яких він був присутній. Після складання протоколу його допиту він його підписав. З ним, в якості понятого, був ОСОБА_52, та ще особи. Він їх не знає. Під час проведення процесуальної дії, до інших понятих фізичний та психологічний тиск не застосовувався.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_56, надав суду показання про те, що йому відома особа підсудного ОСОБА_22., особи інших підсудних йому не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Він не пам'ятає точних дат, але було тепло, події відбувались напевно восени 2011 року. Він з ОСОБА_13 приїхав до кафе "Дубки". ОСОБА_13 - це його співробітник. Відносини з ОСОБА_13 товариські. Він з ОСОБА_13, під'їхав на робочому автомобілі "Хонда" до кафе "Дубки" приблизно з 10.00 до 12.00 год. ОСОБА_13 сказав, що в нього в кафе зустріч. Він став чекати його біля входу. Десь через сорок хвилин, він вийшов, потім знову повернувся, потім знову вийшов сказав, що зараз їдемо. Він розвернув автомобіль, щоб виїжджати, але йому перекрив виїзд автомобіль "Тойота Кемрі", чорного кольору. Десь, через пару годин, ОСОБА_13 з'явився ще з якимись людьми. Він не бачив на ньому тілесних ушкоджень. Можливо була садно, але не пам'ятає. ОСОБА_13, через дві години з'явився на роботі, сказав, що вийшло непорозуміння. Розповів, що написав заяву в міліцію і сказав йому писати заяву також. Відносини з ОСОБА_13 товариські. Йому відома особа ОСОБА_22. Той підійшов до нього і попросив пересісти в автомобіль "Тойота", сріблястого кольору. Коли він пересів, до його автомобіля підійшло пару осіб і подивились на речі, які були в його автомобілі. Він не пам'ятає, чи був ОСОБА_22 біля автомобіля "Хонда". Там було багато людей. Він познайомився з потерпілим ОСОБА_13 на роботі, вони разом працювали. Біля кафе "Дубки", була "Тойота Кемрі", чорна і срібляста. Він не пам'ятає, в якій послідовності машини під'їхали до кафе. Його речі не зникли. Коли ОСОБА_13 їхав з ним з Лаври, вони їхали виконувати завдання його шефа. Коли ОСОБА_13 сідав в автомобіль в нього була барсетка і якісь листи. Його автомобіль обшукувало десь чотири чоловіки. ОСОБА_22, спочатку сидів біля нього в автомобілі, а потім дивився, що знайшли в його автомобілі. Він не пам'ятає, такої слідчої дії, як впізнання. З ОСОБА_22 і ним, ніяких слідчих дій не проводили. Він не пам'ятає, чи пред'являли йому фотокартки осіб для впізнання. Показання, на досудовому слідстві, давав добровільно. Біля кафе, на стоянці, було два-три автомобіля. Потім, під'їхав, чи на стоянці був, він не пам'ятаю, чорний автомобіль "Тойота Кемрі", він перекрив йому виїзд. Він був присутній на суді, в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_32. Очні ставки з підсудними в тій кримінальній справі між ними проводились. З ОСОБА_22 очних ставок не проводилось. Він бачив, як ОСОБА_13, тримаючи за шию, завели в кафе, а ОСОБА_22 був біля нього. ОСОБА_22, ніяких дій відносно нього не чинив, просто знаходився поруч. Салон його автомобіля обшукували до того, як ОСОБА_13 посадили в автомобіль "Тойота Кемрі", Показання на досудовому слідстві давав добровільно. Доповнень до викладеного не має.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_45, надала суду показання про те, що їй відома особа підсудного ОСОБА_18, особи інших підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Вона є власником автомобіля марки "Ланос", державний номерний знак НОМЕР_1. В кінці листопада 2011 року, чи на початку грудня, вона дала об'яву про те, що бажає здати автомобіль в оренду. По даній заяві до неї звернувся молодий чоловік, на ім'я ОСОБА_18, вона не пам'ятає його прізвища (при цьому свідок вказала на підсудного ОСОБА_18). Вона з ним підписала договір оренди автомобіля і він почав ним користуватись. ОСОБА_18 їй повідомив, що займається меблями. Але через якийсь час, ОСОБА_18 не сплатив їй кошти за оренду автомобіля і не виходив на зв'язок. 04.04.2012 вона з ОСОБА_18 повинні були зустрітись, але не зустрілись. Вона дзвонила йому, але абонент був в зоні недосяжності. Вона подзвонила його матері, оскільки при укладені договору, він вказав її анкетні данні та номер телефону. Мати ОСОБА_18 повідомила їй, що автомобіль знаходиться в м. Ірпені та дала номер телефону працівника міліції, з яким можна було з'ясувати це питання. Коли вона подзвонила, їй повідомили, що її автомобіль був задіяний у скоєні розбійного нападу на ювелірний салон, та на даний час її автомобіль арештований, і проходить, як речовий доказ у кримінальній справі. В неї є договір оренди автомобіля, укладений з ОСОБА_18 і там вказані всі дати. Дата укладення договору 27 листопада, може відповідати дійсності. Номер телефону матері ОСОБА_18, вказав ОСОБА_18, при укладанні договору оренди. Вже, зі слів матері ОСОБА_18, вона дізналась, що її автомобіль арештований. Вона зустрічалась з ОСОБА_18 один раз в два тижні, і розраховувався він з нею за оренду автомобіля, грошима. Ювелірними виробами ОСОБА_18 з нею не розраховувався. Він один раз приїздив з одним молодим чоловіком, але вона, серед підсудних, його не бачить.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_57, надала суду показання про те, що їй відома особа підсудного ОСОБА_22., особи інших підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. 29.08.2011, вона знаходилась на робочому місці в ресторані "Шинок "Під Дубом". Найпершими до ресторану приїхали гості росіяни, вона не встигла прийняти від них замовлення, як приїхало ще три чоловіки, яких вона провела в будинок № 2, принесла їм чай та п'ять чашок, бо вони так попросили. І потім ще приїхало два чоловіки. Вона їх також провела в будиночок. Їй подзвонили з будиночку розрахуватись, але там вже були інші люди, які розрахувались. Росіяни сиділи довго. Особу, яку вона впізнала в судовому засіданні (ОСОБА_22.), в той день, вона не бачила. В будиночку № 4 відпочивали росіяни. В будиночку № 2 інші гості. Вона виходила на автомобільну стоянку, яка знаходиться біля ресторану, оскілки вона повинна зустрічати гостей, згідно з інструкцією. ОСОБА_22., в той день, ні в будиночках, ні на вулиці, ні на автомобільній стоянці не бачила. Вона працювала в ресторані офіційно по трудовій книжці. Вона одна офіціантка на зміні. Коли приїздять гості до ресторану, вона зустрічає і проводжає їх. В ресторані десять будиночків, є ще приміщення. Вона працює по змінам, точного графіка не було, сутки двоє, сутки троє, вона мінялась. 27 числа і 28 числа вона була вихідна. Вона запам'ятала підсудного ОСОБА_22., оскільки він залишав "на чай" великі суми. ОСОБА_22, приїздив до ресторану більше двох разів, він був разом з дівчиною. Вона не бачила хто сидів в автомобілях, які були біля ресторану. Вона сказала, що особи не було в ресторані, а в автомобіль, вона не може заглядати. В будинок № 2, вона винесла п'ять чашок для чаю. Спочатку приїхало троє чоловіків, яких вона провела в будинок № 2, принесла їм чай та п'ять чашок, бо вони так попросили. Особи, які приїхали їй не представлялись. Буває таке, що вона не встигає провести чи зустріти всіх гостей, вони можуть зайти самі, але в будиночок вони самі ніяк не зайдуть, оскільки розсадити гостей повинен офіціант. В ресторан декілька разів приїжджали з "ОБЕПу" і питали саме про цей день, про 29 число, потім викликали повістками, тому вона добре запам'ятала цю дату. Її викликали в "ОБЕП" чи в "УБОБ". Вона не пам'ятає адресу де знаходиться ця установа. Її на автомобілі відвіз їх закупник, тому вона не може назвати адресу. Вона була, чи на другому, чи на третьому поверсі, там чоловік писав заяву що в нього пограбували гараж. Її запитували про події, які відбувались 29.08.2011. Вона писала пояснення, її попереджали про кримінальну відповідальність, вона підписувала якісь документи. Це було 11 жовтня, але можливо ні, вона не пам'ятає. Вона добровільно давала пояснення. В ресторан приїздили працівники "УБОПа" чи "ОБЕПа", вона не дуже розуміє різницю, та розпитували про групу ОСОБА_32, вона розповіла їм, що і як було 29.08.2011. Її показання ніяк не оформлювались письмово.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_58, надав суду показання про те, що особи підсудних йому не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Декілька років назад, восени позаминулого року, Він був понятим, при вилученні речових доказів з машини. Він гуляв зі знайомою по Троєщині в м. Києві, і до них підійшли працівники міліції і попросили бути понятим. В 2011 році. Місяця він не пам'ятає. Вони з подругою гуляли по дорозі по вул. Жукова в районі Троєщини в м. Києві. До них підійшли працівники міліції і попросили бути понятими, відкривали машину. Машина "Тойота Камрі", темного кольору. Номерного знаку не пам'ятає. У затриманого, з карману, працівники міліції взяли ключі і відкрили машину, дістали те, що було в ній, дивилися на це все і вони підписалися в протоколі. Вилучили п'ять чи шість сім-карт, вирізали шкіру на задньому сидінні, там побачили кров, патрони, в боковому кармані від пасажирського сидіння. Які саме патрони, не знає, була коробка, паперова перемотана чи ізолентою чи скотчем, коробка була повна. В багажнику, за заднім сидінням, була накидка інспектора ДАІ, накидка блискуча без рукав. Особу затриманого йому не представляли. Цієї особи серед підсудних немає. Ця особа була старше. До затриманого тиск не застосовувався, він нічого не доставав, доставав працівник міліції, а у затриманого були руки у наручниках. Він не заперечував. З ним був понятим, ще якийсь хлопець. Предмети, які він назвав, але може щось не назвав, бо не все пам'ятає, але те, що назвав вилучалось у його присутності. Тиск не чинився, показання надавав добровільно. Те, що відображено в протоколі, відповідає дійсності. Доповнень немає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_59, надала суду показання про те, що особи підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Вона не знає нічого по справі, її, ще в минулому році визивали та запитували, чому її сім-картка була ОСОБА_8, а по справі вона нічого не знає. В неї було два телефони, ОСОБА_8, розбив, чи загубив свій телефон. У неї була зайва сім-карта, і вона йому її дала, він нею користувався і повернув десь місяць тому. Вона передала сім-картку, може з телефоном, оскільки він у неї вже був старенький. Передала так, просто. ОСОБА_8 - племінник її чоловіка. ОСОБА_8 їй повернув сім-картку. Запитував слідчий, чи знає вона щось. Вона знала, що у ОСОБА_8 були якісь неприємності. А що саме, яка справа, їй ніхто не роз'яснив, а їй і не потрібно було це. Це все, що вона може повідомити. Вона нічого не знає по справі, доповнити нічого не може.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_60, надала суду показання про те, що особи підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. В грудні 2011 року, вона працювала в ювелірному магазині продавцем-консультантом. В неї вчинили крадіжку золотих виробів - ланцюжків. Це сталося після обіду, до неї підійшов молодий чоловік в шапочці, окулярах з товстими лінзами. Вона запитала: "Що Вас цікавить?", він сказав, що ланцюжки. Тоді, вона запитала: "Якої довжини?" і показала одну планшетку, потім другу. Він попросив товстіші ланцюжки, вона йому показала планшетку, а він, за цю планшетку і пішов. А в неї там такі меблі, що вона не могла за ним вибігти. Двері магазину закривались на ключ і решітку, і вони, на решітку почепили замок і з магазину ніхто не міг вийти. Одна планшетка з ланцюжками, десять чи п'ятнадцять ланцюжків, і всі масивні. Магазин "ІНФОРМАЦІЯ_10", знаходився у АДРЕСА_7, зараз його там немає. Було викрадено тільки планшетку з ланцюжками. Цей підсудний (свідок вказала на підсудного ОСОБА_18), дуже схожий на того чоловіка, який викрав ланцюжки, тоді, через лінзи, він виглядав на років сорок. Підсудний був в шапці, куртці, точно не пам'ятає, окуляри великі, штани, на штанах була з боку червона полоса, тому вона подумала, що це форма і це працівник міліції. В магазині один вхід. В магазині, з чоловіків, тоді нікого не було, були ще чотири продавці, вона і підсудний. Він сказав, що йому потрібні ланцюжки і попросив їх показати. Вона дістала одну планшетку, потім іншу показала, він взяв її в руки і пішов. Вона нажала кнопку і сказала продавцям магазину, бо вийти за ним вона не змогла, бо там такі тумби, що вона не змогла б вийти. До цього, вона, пару днів не працювала, бо була на сесії, працювали інші дівчата, може до них хтось приходив, вона не знає. Найбільш схожий, на ту особу, підсудний в джинсах (свідок вказала на підсудного ОСОБА_18). Цей підсудний, схожий на ту особу, яка була в магазині, зараз він так не виглядає, але коли був у окулярах, виглядав на 40 років. Цей підсудний по тілобудові, більш за всіх схожий, на ту особу, яка скоїла крадіжку, вона впевнена. Вона дала подивитись ланцюжки, бо думала, що людина, яка підійшла є працівником міліції. Вона надавала показання добровільно, до неї не застосовувався примус. Протокол допиту відповідає дійсності. До міліції, щодо впізнання осіб, її не викликали. Доповнень немає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_27, надала суду показання про те, що особи підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. В кінці 2011 року, до неї звернувся старий знайомий ОСОБА_28, прізвища його вона не знає. Він зателефонував, і попросив оцінити золото його знайомому, він продиктував номер телефону і сказав, що він буде телефонувати або підійде особисто. Через деякий час, до неї прийшов цей товариш і сказав, що треба оцінити золото не йому, а його знайомому і золота чимало. На рахунок іншого чоловіка, вона точно не знає, знає, що він був малого зросту. Прийшов молодий чоловік невисокого зросту, приніс пакет з золотом. ІНФОРМАЦІЯ_8 було з камінцями і його оцінка потребувала значного часу, години дві і більше, тому вона попросила його прийти через деякий час. Через час-півтора, він прийшов, але золото було не оцінене, в неї були клієнти і вона попросила прийти пізніше. Коли він прийшов наступного разу, то попросив гроші. В ломбарді такої суми не було, вона, на той час, продала квартиру, і так як сума була велика, зберігала її в ломбарді. Тоді, вона запропонувала, що вона дає йому гроші в доларах на оцінену суму, а золото залишає в залог. Так як до Нового року і після Нового року, до неї ніхто не з'явився, їй довелося золото віддавати на переплавку. Через деякий час, в березні-травні, до неї прийшли з обшуком, на квартиру до її мами, де вона проживала на той час, і попросили надати гроші і золото, які знаходяться в квартирі, вона винесла, більше в неї нічого не знаходили. Її допитували по кожному виробу і вироби, які були придбані після закінчення строку залогу були у неї вилучені. Ті вироби, які вона викупала після закінчення строку залогу. Були каблучки, всі з камінцями, грам по 100-120. Вона віддала чоловікові три тисячі доларів США. Реальна ціна, вона закладала вироби по різним ломбардам, і коли вийшла на ту суму, в неї залишилась одна каблучка. За її оцінкою, каблучки виходили десь по 500 грн. Ведеться облік зданих речей, але, оскільки вона закладала свої гроші, то здавала в інші ломбарди, тому, що суми такої в ломбардах зразу не видають. В її ломбарді, закладалися два чи три вироби. На суму, за кожен виріб, до 1000 грн. В її обов'язки не входить встановлювати де і кому належати ці вироби. Вони вимагають паспорт і оформлюють, але так як вона віддавала свої гроші за вироби, то ніякого оформлення не було. На той момент, у неї не було ніякої підозри щодо виробів, так як каблучки були, приблизно одного розміру, а задалась цим питання коли до неї прийшли з обшуком. На той час у неї не виникало ніяких питань. До неї приходив підсудний той, що вищий - ОСОБА_17 Те, що він є ОСОБА_17, вона дізналась від слідчого. Вона була на роботі, і до неї зателефонував ОСОБА_28, і сказав, що треба допомогти оцінити вироби. В той же день, до неї на роботу прийшов ОСОБА_17 і сказав, що до неї прийде його знайомий і йому треба оцінити вироби. Прізвища, імена не називались. Тут же, прийшов чоловік схожий на іншого підсудного (свідок вказала на підсудного ОСОБА_18), і дав їй пакет із золотом. Вона не оцінила вироби в один день, вона не встигла. Він приходив два рази, і коли прийшов другий раз, то сказав, що йому потрібні гроші. Прийшов чоловік, в зеленому капюшоні сказав, що йому потрібні гроші. ОСОБА_17, пішов відразу, як сказав, що оцінити треба іншому чоловікові. ОСОБА_17 сказав, що : "будете з ним вирішувати питання", і пішов. Проводили обшук на квартирі у мами, бо свою квартиру вона продала. Вона віддала свої гроші, які зберігались в ломбарді, тому через ломбард дана угода не проводилась. Залишилась одна каблучка. З іншими підсудними, вона не знайома, раніше не зустрічались. ІНФОРМАЦІЯ_8, вона надала добровільно. Кількість його, вона не пам'ятає. З числа вилученого золота була одна каблучка. ІНФОРМАЦІЯ_8 потрібно було оцінити. Де взяла це золото особа, яка його принесла, вона не питала. Їй не було відомо, що вчинялися крадіжки золота в Київській області. Походження золота не перевіряємо. Закладають золото до двох місяців і можна без викупу і його відправляють на переплавку. Їй не повернули золоті вироби, які вилучили. ОСОБА_17 пішов перший. А цей чоловік (свідок вказала на підсудного ОСОБА_18) пішов, а через час-півтора прийшов і знову пішов. Приходив один. ОСОБА_17, їй не телефонував, всі справи вирішувалися з цим чоловіком. ОСОБА_17, вона не бачила і не чула більше. Вилучено п'ять виробів. З них, була одна каблучка, яка надавалась особою (ОСОБА_18). Все інше вона віддала на переплавку. ОСОБА_28 зателефонував і сказав, що прийде знайомий, або зателефонує. Прийшли двоє, з початку ОСОБА_17 і сказав, що це потрібно не йому, а його знайомому і там велика кількість, вона сказала "добре". Під час слідства, її запитували, чи приходив ОСОБА_17? і вона сказала - "так". Вони були практично одночасно. Стояли вони разом чи ні, їй видно не було, чи прийшли разом, чи коли ОСОБА_17 вже пішов, прийшов інший. Слідчий задав конкретно питання "Чи приходив ОСОБА_17?", вона сказала, що приходив ОСОБА_17 Вона не впевнена, що казала слідчому, що розраховувалась за золоті прикраси з ОСОБА_17 Її не допитували, при обшуку склали протокол. Вона відповідала на питання слідчого. Крім акту, він нічого не складав. На досудовому слідстві, в якості свідка, її не допитували, про кримінальну відповідальність не попереджали. До неї приходив ОСОБА_17, з приводу оцінки великої кількості золота. ОСОБА_17 питав, чи зможе вона оцінити золото його знайомому у великій кількості, для себе ОСОБА_17 не питав. Вона ОСОБА_17 коштів не передавала і їй ОСОБА_17 нічого не здавав. ОСОБА_50, їй про ОСОБА_17 нічого не розповідав. Показання надавала добровільно, в судовому засіданні дані показання надавала добровільно.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_61, надала суду показання про те, що особи підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Сталося це в 2011 році. В ту ніч, вона була чергова, і здавала музей на сигналізацію. Вони не чергують цілодобово. Ввечері музей закриває черговий. Поступив виклик на її мобільний телефон зі служби охорони, так як у них є "спрацьовка" в музеї. Вона вийшла на вулицю з будинку, де на той час проживала і чекала охорону. Вони з'явилися трохи пізніше, перетелефонували і сказали, що є спроба проникнення в музей. Коли з'явилися працівники міліції, охорона приїхала за нею. таким чином, вона опинилась в музеї з працівниками охорони. Спочатку, вони проходили знадвору. Їй показували, що були зняті грати, і було вибите вікно, в тій кімнаті де знаходилась картина. Були розбиті та розкидані експонати, які знаходились на підставці біля вікна. Так як картина знаходилась під стелею, над шафою була порушена експозиція, була закинута штора з вікна. Це було вночі, і вона відразу нічого не помітила. Потім, вона з працівниками міліції, викликала директора або заступника музею з'явитися, вони відмовили. І директор і заступник відмовили. Відмовили у зв'язку з тим, що стара людина. Зникла картина відомого художника ОСОБА_25, яка представляє собою історичну і фінансову цінність. Картина називається "ІНФОРМАЦІЯ_9". На картині була зображена хата в українському стилі з мальвами. Картина була в рамі. Рама була жовтого кольору під золотистий, гіпсова. Музей вона поставила на охорону в 17.15 год., вони закривають музей. А дзвінок надійшов їй на початку 11-ї вечора. Спочатку надійшла "спрацьовка", а потім, коли вона чекала, їй зателефонували і сказали, що є спроба проникнення. Приходили в музей люди, але нічого підозрілого вони в них не помітили, і камер спостереження, щоб подивитись цих людей у них немає. Приходили люди, які дивились експозицію у всіх кімнатах, про картину ніхто не питав. Раніше були крадіжки в музеї, у відділі "картини галерей". Вона тоді в музеї ще не працювала. З вказаних осіб, музей ніхто не відвідував. На сьогодні, картина знаходиться в Яготинському музеї, її повернули. Ушкоджень на картині немає. Картина без рами. Картина знаходиться в музеї на зберіганні. Вона працювала в музеї науковим співробітником. В її обов'язки входило, проводити екскурсії, писати наукові роботи, давати консультації з приводу історичного матеріалу, який знаходиться в музеї. В ході досудового слідства давала пояснення. Її не допитували. Зараз надає показання добровільно. Примус до неї не застосовувався.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_62, надала суду показання про те, що їй знайома особа підсудного ОСОБА_22, особи інших підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Її викликали в УБОЗ, і задавали питання: "чи чула вона 29.08.2011 шум і крики в ресторані?". Вона сказала, що були компанії, люди розмовляли голосно. Вона це помітила і підійшла, а вони сказали, що все нормально. 29.08.2011, вона прийшла на роботу. Зранку була в офісі, а десь об 11.00 год., вийшла з офісу, і щоб зайти в адміністративний офіс, вийшла з ресторану і вийшла на площадку. Побачила, що стоять машини, дві чи три, вона точно не пам'ятає, чоловіків двоє. Вона подумала, що це гості і підійшла до них і спитала - "Ви до нас?". Вони сказали - "ні, дякуємо, ми чекаємо, нам нічого не треба". Вона повернулась в адміністраторську, побула там хвилин десять, а потім вирішила пройтись по ресторану. Вийшла вона через кухню, і почула зі сторони будинків, шум. Біля другого будиночку стояли хлопці і розмовляли. Вона підійшла до них, вони сказали, що в них все нормально. Вона пішла далі і було все спокійно, і ніякого шуму не було. Після того, як пройшлась по ресторану, повернулась в адміністраторську. Ще десь дві години була там. Прийшов адміністратор і сказав, що все нормально. В будиночок вона не заходила. Серед тих хлопців, що були на стоянці і біля будиночку, ОСОБА_22. не було, а інші - вона їх не знає. ОСОБА_22 був у них в ресторані пару раз, вона його пам'ятає. 29.08.2011 ОСОБА_22. не було. На стоянці стояли інші хлопці, а біля будиночку взагалі дорослі мужчини стояли. Її викликали в УБОЗ м. Києва. Їй задавали питання та показали фотографії, які були розпливчасті. Запитували чи був шум. Вона сказала, що ніяких випадків не було. Пояснення вона не писала, їй просто задавали питання. Ресторан обладнаний камерами спостереження. Камери спостереження були встановлені в приміщенні працівників адміністрації і кухні. На стоянці камера не працює. Всього чотири камери спостереження. Ні в залі, ні в будинках камер спостереження немає. За порядком в ресторані спостерігає адміністратор. Доповідає про події адміністратор чи офіціант. Знаходячись в кабінеті, в офісі, вона не знає, що відбувається в ресторані, на парковці і в будинках. Приходить на роботу зранку о 10.00 год. Потім обходить будинок, перевіряє чи все добре, заходить в адміністраторську. Щоб зайти в адміністраторську треба пройти чи через кухню, чи через стоянку, і в цей час вона бачила чоловіків. Ресторан працює цілодобово. Багато людей приходять щоб попити чаю і оговорити якісь робочі моменти. 29.08.2011 в ресторані ще були люди в одному будиночку. Зал тільки для банкетів. Машин було дві чи три, стояли на парковці.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_63, надав суду показання про те, що особи підсудних йому відомі, так як він працював на посаді слідчого, в провадженні якого перебувала дана кримінально справа, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Він розслідував справу і направляв її до суду. Дану справу до свого провадження він приймав так: було декілька кримінальних справ, які потім були об'єднані в одне провадження. Йому передали матеріали кримінальної справи, в якій фігурував ОСОБА_22, де досудове слідство було закінчено, і він там жодних слідчих дій не проводив. Особу потерпілого ОСОБА_36, він не встановлював. Матеріали, які були виділені в окреме провадження, приєднувались до матеріалів даної справи, здається, по постанові про об'єднання. Оскільки досудове розслідування по справі по обвинуваченню ОСОБА_32 та інших проводилось іншим відділом, а йому було надано лише матеріали виділені в окреме провадження, які він приєднав до кримінальної справи, яка розглядається в даному судовому засіданні, і всі слідчі дії, щодо ОСОБА_22., там були вже проведені, то він жодних слідчих дій, щодо нього та кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_32 та інших, не проводив. Крім того в нього були обмежені строки розслідування даної кримінальної справи. Чи проводив таку слідчу дію, як впізнання, він не пам'ятає. Він не пам'ятає, чи проводив він впізнання по фотографіям. Він не проводив очних ставок, оскільки вважав, що слідчим, у кримінальній справі, по обвинуваченню ОСОБА_32 та інших, всі слідчі дії були проведені і слідство було завершено, тому він вирішив не робити цього. Крім того, він був дуже обмежений в процесуальних строках. Він вважав, що у справі зібрано достатньо доказів. Він, жодних слідчих дій, по епізодам, які розслідувались слідчим управлінням, не проводив. Він, до жодного із свідків, чи потерпілих в даній кримінальній справі, не застосовував заходи безпеки. Він не встановлював обставин, які виправдовують ОСОБА_22. Він допитав всіх осіб, після чого справа була направлена до суду. Він не встановив, після допиту осіб, обставин, які виправдовують підсудного ОСОБА_22. Йому не потрібно було відпрацьовувати версії по тим справам, які розслідувались слідчим управлінням, він не проводив жодних слідчих дій по даним епізодам. Під час того, коли справа була у нього в провадженні, він допитував всіх підсудних, як обвинувачених. ОСОБА_17 і ОСОБА_22 не приймали участі у злочинах, їх причетність до злочину можливо було встановити лише з показань підсудних. Він не пам'ятає, чи перевіряв він достовірність показань, вказаних в явках з повинною. Очних ставок, між підсудними він не проводив, оскільки вважав, що немає такої потреби. Він не може пояснити, чому він не проводив очних ставок між підсудними. Всі зібрані докази, будуть на розсуд суду. Він не проводив жодних слідчих дій, в тому числі і очних ставок між ОСОБА_32, ОСОБА_22 та іншими, оскільки вважав, що там справа вже розслідувана і там все зрозуміло. Він не пам'ятає, чому справи були об'єднані. Він не пам'ятає, чи перевіряв він місце перебування ОСОБА_22. в момент, коли були скоєні інкриміновані йому злочини. Огляди ювелірних магазинів, проводили працівники міліції, в районах, де були скоєні злочини. Він не чинив тиску на підсудних під час досудового слідства, всі показання вони давали добровільно. Коли справа надійшла до нього в провадження, він не пам'ятає, чи ставилось питання про застосування до підсудних фізичного чи психологічного тиску. Як він вже казав, коли він об'єднував справи, в іншій кримінальній справі, де фігурує ОСОБА_22, вимоги ст. 218 КПК України вже були виконані. Йому було відомо про те, що підсудними були написані явки з повинною. Він проводив допит свідків та підозрюваних, цим і підтверджувалось причетність підсудних ОСОБА_22. та ОСОБА_17 до злочинів. Явка з повинною, це пом'якшуюча обставина, але вона враховується лише тоді, якщо особа сама з'явилась з повинною, а не тоді, коли справа вже розслідувана і зібрані всі докази. Явку з повинною можна розцінювати, як щире каяття. Щире каяття є пом'якшуючою обставиною. Він не пам'ятає, чи давав він правову оцінку явкам з повинною, він виходив з того, як робиться на практиці. Крім того, все обвинувачення погоджувалось з прокурором Київської області. Підсудні ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, змінювали показання. Він не пам'ятає, чи з'ясовував він причину зміни показань. Всі обставини явок з повинною, встановлювались в ході допитів підсудних. Він повинен був перевірити причину зміни показань та змінені показання, але чи робив він це, він не пам'ятає. Він не пам'ятає, чи допитував він потерпілих особисто. Він не пам'ятає, чи є в матеріалах справи докази вини ОСОБА_22., окрім явок з повинною. Всі докази, які є, вони всі зазначені в обвинуваченні яке погоджене з прокурором Київської області. Він не пам'ятає моменту, коли об'єднувались справи. На даний час показання дає добровільно.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_39, надав суду показання про те, що особа підсудного ОСОБА_22. йому відома, особи інших підсудних йому не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. Два роки тому він відпочивав в м. Ялті, зі своєю дівчиною. ОСОБА_22 приїздив до них на відпочинок. Він відпочивав в м. Ялті в період з 22 по 30 серпня. ОСОБА_22 приїхав до нього 26 числа після Дня незалежності. Приїхав сам. ОСОБА_22 приїхав до нього 26.08.2011 і поїхав 30.08.2011. Він нікуди не відлучався і був весь час з ними. Відпочивали на квартирі, яку знімали у господарки. Вона могла бачити ОСОБА_22., оскільки, в останні дні відпочинку, розбили скло в його автомобілі і вони з нею вирішували дане питання. Адресу, де вони відпочивали, він не пам'ятає, але може показати це місце. Він зі своєю дівчиною поїхав в м. Ялту і ОСОБА_22 під'їхав до них пізніше. Він приїхав на автомобілі. ОСОБА_22 був з ними, в м. Ялті, і він не знає, як він міг бути присутній в цей час в кафе "Під дубом". Його не допитували, під час досудового слідства. Він наполягає на своїх показаннях. Він добровільно дає показання в судовому засіданні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_38., надала суду показання про те, що їй відома особа підсудного ОСОБА_22., особи інших підсудних їй не відомі, родичами з ними не є, підстав для їх оговору немає. 21.08.2011 вона виїхала з ОСОБА_39 на море в м. Ялту на автобусі. Вони були на морі десять днів. Поїхали звідти 31.08.2011. ОСОБА_22 приїхав до них 26.08.2011 і поїхав також з ними 31.08.2011. Вони проживали в орендованій трьохкімнатній квартирі. Адресу не пам'ятає. 31.08.2011 вони поїхали додому на автомобілі ОСОБА_22. Вони виїхали в першій половині дня 31.08.2011, а приїхали в м. Київ 01.09.2011, коли саме вона не пам'ятає, оскільки пройшов тривалий час. В період часу з 26.08.2011 по 31.08.2011, ОСОБА_22 не відлучався від них, а якщо і відлучався, то можливо на годину, або дві. Її не допитували як свідка на досудовому слідстві. Вона запам'ятала дату, коли вони повернулись, тому що у її матері був день народження, а також їй не давали відпустку на роботі. Їх і ОСОБА_22, бачила жінка, яка їм здавала квартиру, оскільки в автомобілі ОСОБА_22. розбили скло, і вона їм надавала гараж. Вона не пам'ятає, скільки часу у них зайняла дорога до м. Києва. По дорозі вони зупинялись поїсти один раз, де саме вона не пам'ятає. Вони зупинялись один раз, а далі їхали без зупинок. Вони приїхали в м. Київ, коли вже було світло. Їй здається, вони жили на другому поверсі. Хазяйку квартири, яку вони знімали звали ОСОБА_64, її знайшов її хлопець ОСОБА_39. З нею вони познайомились по приїзду в м. Ялту. В машині ОСОБА_22, на третій, чи на другий день, розбили скло, він поставив автомобіль у дворі. Вони їхали з розбитим склом. Працівники міліції їх не зупиняли.

Представник цивільного позивача ОСОБА_65, якого було допитано, під час досудового слідства в якості свідка, в судовому засіданні пояснив, що його на досудовому слідстві допитували з приводу обставин справи, а саме, що він бачив і що йому відомо з приводу пограбування. З даного приводу він пояснив, що йому подзвонив ОСОБА_14 і повідомив про пограбування. Він, прибувши на місце, побачив відсутність сейфу.

Заслухавши думку прокурора та захисників, показання свідків та підсудних, пояснення цивільних позивачів, їх представників та цивільних відповідачів та їх представників, вивчивши матеріали кримінальної справи та дослідивши в судовому засіданні, наявні в матеріалах кримінальної справи докази, суд приходить до висновку, що умисні дії підсудних ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, віднесено до суспільно-небезпечних діянь, відповідальність за які передбачена Особливою частиною Кримінального кодексу України.

Органом досудового слідства суспільно-небезпечні дії ОСОБА_17, кваліфіковано за ч. 5 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений організованою групою; за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою; за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена у великих розмірах.

Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_18, органом досудового слідства, кваліфіковано за ч. 5 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений організованою групою; за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою; за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене у великих розмірах; за ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення.

Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_19, органом досудового слідства, кваліфіковано за ч. 5 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений організованою групою; за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою.

Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_20, органом досудового слідства, кваліфіковано за ч. 5 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений організованою групою; за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою; за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене у великих розмірах; за ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення.

Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_21, органом досудового слідства, кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою; за ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, поєднаний з проникненням у інше приміщення.

Суд вважає таку кваліфікацію суспільно-небезпечних дій підсудних ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 неправильною, виходячи з наступного.

Суд визнає доведеним те, що 12.10.2011, близько 00.30 год., ОСОБА_20 та ОСОБА_18, на автомобілі марки "Фольксваген"-"Транспортер", державні реєстраційні номери, якого органом досудового слідства встановлено не було, під керуванням невстановленої досудовим слідством особи, прибули до будинку № 7, по вул. Пирятинській, що в м. Яготині Київської області, де залишивши, за вказаною адресою, вказаний автомобіль з водієм, ОСОБА_20 та ОСОБА_18, за попередньою змовою, з метою вчинення крадіжки, підійшли до будівлі Комунального закладу Київської обласної ради "Яготинський історичний музей", що знаходиться за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 114. Перебуваючи біля тильної сторони будівлі музею, ОСОБА_20, разом з ОСОБА_18, з метою полегшення вчинення злочину, принесли до будівлі музею, частину бетонного паркану, яку обперли до стіни, під одним з вікон вказаної будівлі. ОСОБА_18, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, залишився спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки попередити ОСОБА_20, а той, тим часом, по частині бетонного паркану, піднявся до вікна, де пошкодивши металеві грати, проник до приміщення вказаного музею, звідки, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав картину "ІНФОРМАЦІЯ_9", народного художника України ОСОБА_25, розміром 50х70 см., вартістю 243000,00 грн. З викраденим майном, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 з місця скоєння злочину зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили Комунальному закладу Київської обласної ради "Яготинський історичний музей", матеріальну шкоду у розмірі 243000,00 грн., тобто скоїли злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене у великих розмірах.

Вина ОСОБА_20 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, доводиться зібраними по кримінальній справі доказами, які було досліджено в судовому засіданні, а саме:

- показаннями підсудного ОСОБА_20, які він надав в судовому засіданні, згідно з якими він, з ОСОБА_18, з Інтернету, виписали назви картин відомих авторів, які користувались попитом і були "в ціні". В м. Янготині, через пару днів, вони побачили музей. Зайшовши туди, вони почали розглядати картини. Помітивши картину ОСОБА_25, вони почали дивитись, як її можна викрасти, а саме роздивились місце її розташування, як можна потрапити в музей з іншої сторони. 11.10.2011, ввечері, близько 19.00 год., він зустрівся в м. Бровари з ОСОБА_18 Він знайшов автомобіль і водія, якому запропонували кошти за те, щоб він їх відвіз в м. Яготин. Вони взяли монтировку, рукавичку і поїхали в м. Яготин. Він з ОСОБА_18 приїхали до музею. Він почав ламати вікно підставивши під стіну бетонну огорожу. Він заліз в середину музею, через відкрите ним вікно, дістав картину і вони побігли до машини, і повернулись в м. Бровари, з тим самим водієм, який їх чекав. Викрадення картини, зайняло, приблизно години дві. Сигналізація в музеї була, але він не знає, чи вона спрацювала. Скільки часу він був в середині музею, сказати не може, але небагато. Вони витратили близько двох годин, щоб зламати вікно. Вікно він ламав за допомогою монтировки. Вікно він ламав з зовнішньої сторони. Він виймав скло з рами за допомогою викрутки, зняв штапики. У вікні було дві рами. З другої рами він також знімав штапики за допомогою викрутки. Скло вікна не билось. І в першій, і другій рамі штапики були з його сторони. Він витяг скло, розламав раму, вони були старі і трухлі. В Інтернеті вони дивились картини ОСОБА_25 і їх ціну. Вони дивились і картини ОСОБА_30 та інших авторів, прізвищ не пам'ятає. Йому стало відомо, що в даному музеї є картини ОСОБА_25, оскільки вони заїхали спеціально, щоб подивитись на картини. За своє життя, він був в музеї, в Хмельницькій області, це був історичний музей. В музеї в м. Яготині, і в музеї в м. Вінниці. Він не пам'ятає, скільки картин в приміщенні музею в м. Яготині, там багато картин. В приміщені музею вони були хвилин двадцять, в усіх приміщеннях. Картини, висять від відвідувачів, десь за метри півтора в висоту;

- показаннями підсудного ОСОБА_18, які він надав в судовому засіданні, згідно з якими він був в "Терміналі" в м. Бровари, де домовився зустрітись з ОСОБА_20 Він запропонував ОСОБА_20, в Інтернет-клубі, подивитись картини, на предмет їх ціни та попиту. Вони дивились картини ОСОБА_25, ОСОБА_31, ОСОБА_30. Через декілька днів, вони їхали з ОСОБА_20, і побачили в м. Яготині музей. Вони зайшли в музей, та подивились, які картини в ньому знаходяться. Вони побачили картину автора ОСОБА_25. Вони з ОСОБА_20, вирішили викрасти картину ОСОБА_25, оскільки в Інтернеті вони бачили, що вона коштує тридцять-сорок тисяч гривень. 11.10.2011, ввечері, близько 19.00 год., він зустрівся в м. Броварах з ОСОБА_20 Той знайшов автомобіль і водія, якому запропонували кошти за те, щоб він їх відвіз в м. Яготин. Вони найняли таксиста, та під'їхали до музею. Він стояв на углу біля музею, а ОСОБА_20, шляхом зламу вікна, проник в середину музею і викрав картину. Коли він повернувся, вони поклали картину в мішок, повернулись в автомобіль, таксист не питав у них, що там. Він відвіз їх в м. Бровари. Викрасти картину, вони вирішили вдвох з ОСОБА_20 Він не зустрічався з ОСОБА_17, біля "Терміналу", до викрадення картини і після її викрадення. Картину, ОСОБА_17 передавав ОСОБА_20 З ОСОБА_20 він давно знайомий. Перед викраденням картини, він, у свого приятеля бачив журнал, де були картини відомих авторів і ціни на них, тому і виник умисел на викрадення картини;

- показаннями підсудного ОСОБА_18, які він надавав під час допиту його на досудовому слідстві, в якості обвинуваченого 10.05.2012, згідно з якими, дані раніше показання підтримую частково, вину у вчинених злочинах визнаю повністю. Він не підтримує раніше надані показання в частині участі у скоєних злочинах ОСОБА_22. та ОСОБА_17 Злочин він вчинив спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 Оговорив ОСОБА_17 та ОСОБА_22., у зв'язку з тим, що знав, що ОСОБА_17 був раніше засудженим за крадіжку картин, також хотів перекласти відповідальність за організацію вчинення злочинів на когось іншого. З ОСОБА_17 він познайомився приблизно в жовтні 2011 року в одному з кафе в м. Бровари. З ОСОБА_22 познайомився через ОСОБА_17, бачив його декілька разів, практично з ним не спілкувався. З братами ОСОБА_20 та ОСОБА_21, знайомий з дитинства, з ОСОБА_19 познайомився на початку літа 2011 року, в тренажерному залі в м. Бровари, після чого почав з ним спілкуватись та познайомив його з братами ОСОБА_20. Умисел на вчинення злочинів виник в жовтні 2011 року, оскільки перебував у скрутному матеріальному становищі. В Інтернеті побачив картину народного художника України ОСОБА_25, яка знаходилась в Яготинському історичному музеї, в у нього виник умисел на її викрадення, оскільки вважав, що вона дорого коштує. До крадіжки картини вирішив залучити ОСОБА_20 Вирішив викрасти саме картину тому, що мав намір продати її через ОСОБА_17, який, як він знав, мав справи з картинами. Приблизно за два дні до крадіжки, він разом з ОСОБА_20, на автомобілі "Шевроле-лачетті", який орендував ОСОБА_20, поїхали до музею та подивились де саме знаходиться картина. Після цього, він намалював план розташування музею та відмітив де знаходиться картина. 11.10.2011, разом з ОСОБА_20 на автомобілі вони поїхали в м. Яготин, виїхавши близько 21.00 год. Вчиняти крадіжку, поїхали на автомобілі "Фольксваген" білого кольору, оскільки автомобіль ОСОБА_20 був у ремонті. Вказаний автомобіль винайняли біля супермаркету "Термінал" в м. Бровари. Водій, вказаного автомобіля на ньому таксував. Вони заправили йому автомобіль та заплатили кошти, скільки саме він не пам'ятає. Проте, куди саме вони їхали в м. Яготині, водій не знав. В м. Яготин приїхали близького 24.00 год. Водій зупинив автомобіль у центрі міста. Вони попросили його зачекати, а самі пішли до музею. З собою у них був лом, який вони приготували завчасно для того, щоб виламати грати. Підійшовши до потрібного вікна, піднесли до нього частину бетонного паркану. ОСОБА_20 заліз на нього, та ломом виламав грати та вікно, після чого, заліз до музею де викрав картину. Він, тим часом, спостерігав за навколишньою обстановкою. Забравши картину і лом, поїхали до м. Бровари. Водій питань не задавав. По дорозі в м. Бровари, подзвонили ОСОБА_17 та домовились про зустріч. Від супермаркету "Термінал", де вони вийшли з автомобіля він разом з ОСОБА_20 пішов до ОСОБА_17 Лом викинули по дорозі. У ОСОБА_17 він запитав: "чи зможе він продати картину?", на що той сказав: "що спробує", і забрав її додому. Гроші обіцяв віддати пізніше. Можливо наступного дня, ОСОБА_17 зателефонував йому, вони зустрілись, і ОСОБА_17 віддав йому за картину 500 доларів США, які вони поділили з ОСОБА_20 (т. 9, а.с. 117-119);

- показаннями підсудного ОСОБА_17, які він надав в судовому засіданні, згідно з якими він визнає себе винним в тому, що він реалізував картину, яку йому дав ОСОБА_20 Був випадок коли до нього звернувся ОСОБА_20 і попросив допомогти збути картину. Він не знає, чому ОСОБА_20, звернувся до нього. Картину йому передав ОСОБА_20, коли саме, дати він не пам'ятає. До викрадення картини, він, ОСОБА_20 бачив випадково, раз чи два. Картину йому привіз ОСОБА_20 особисто. Він не сказав, що картина крадена. Він запропонував картину своєму знайомому ОСОБА_26, оскільки він ними цікавився. Він не пам'ятає, за скільки він продав картину. Він привіз ОСОБА_26 картину, той сказав, почекати пару днів, а потім забрати кошти;

- показаннями свідка ОСОБА_61, які вона надала в судовому засіданні, згідно з якими сталося це в 2011 році. В ту ніч, вона була чергова, і здавала музей на сигналізацію. Поступив виклик на її мобільний телефон зі служби охорони, так як у них є "спрацьовка" в музеї. Вони сказали, що є спроба проникнення в музей. Їй показували, що були зняті грати, і було вибите вікно, в тій кімнаті де знаходилась картина. Були розбиті та розкидані експонати, які знаходились на підставці біля вікна. Так як картина знаходилась під стелею, над шафою була порушена експозиція, була закинута штор з вікна. Зникла картина відомого художника ОСОБА_25, яка представляє собою історичну і фінансову цінність. Картина називається "ІНФОРМАЦІЯ_9". На картині була зображена хата в українському стилі з мальвами. Картина була в рамі. Рама була жовтого кольору під золотистий, гіпсова. Музей вона поставила на охорону в 17.15 год., вони закривають музей, а дзвінок надійшов їй на початку 11-ї вечора. Приходили в музей люди, але нічого підозрілого вони в них не помітили, і камер спостереження, щоб подивитись цих людей у них немає. Приходили люди, які дивились експозицію у всіх кімнатах, про картину ніхто не питав. З вказаних осіб, музей ніхто не відвідував. На сьогодні, картина знаходиться в Яготинському музеї, її повернули. Ушкоджень на картині немає. Картина без рами. Картина знаходиться в музеї на зберіганні;

- протоколом огляду місця події від 12.10.2011, яким зафіксовано факт викрадення картини (т. 1, а.с. 134-173);

- фотокопіями документів, якими підтверджувалась наявність в КЗКОР "Яготинський історичний музей", картини "ІНФОРМАЦІЯ_9" художника ОСОБА_25 (т. 1, а.с. 189-199);

- показаннями свідка ОСОБА_41, які вона надала під час досудового слідства, згідно з якими, з 1996 року вона перебуває на посаді директора КЗКОР "Яготинський історичний музей". 12.10.2011 близько 02.15 год., їй зателефонувала чергова по музею ОСОБА_61 та повідомила, що виявила розбите вікно у приміщенні музею. Зранку, коли вона приїхала до музею, то спільно з іншими працівниками, детально оглянули всі приміщення, і виявили, що в етнографічному залі відсутня картина "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25 Про вказаний факт вони повідомили до Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області (т. 2, а.с. 5-7);

- показаннями свідка ОСОБА_66, які вона надала під час досудового слідства, згідно з якими остання повідомила, обставини, за яких їй стало відомо про крадіжку картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 2 а.с. 9-10);

- показаннями свідка ОСОБА_67, які він надав під час досудового слідства, згідно з якими останній повідомив, обставини, за яких йому стало відомо про крадіжку картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 2 а.с. 11-12);

- показаннями свідка ОСОБА_68, які він надав під час досудового слідства, згідно з якими останній повідомив, обставини, за яких йому стало відомо про крадіжку картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25 з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 2 а.с. 13);

- показаннями свідка ОСОБА_61, які вона надавала під час досудового слідства, які фактично збігаються з показаннями, наданими нею в судовому засіданні, згідно з якими вона працює науковим співробітником в КЗКОР "Яготинський історичний музей". 11.10.2011, вона була відповідальною за закриття музею. О 17 годині, коли в музеї вже нікого не було, вона обійшла всі приміщення, після чого, зачинила двері, поставила музей на охорону та пішла додому. 12.10.2011 о 01.10 год., їй на мобільний телефон зателефонували з пульта охорони та повідомили, що було проникнення в музей, оскільки вибите скло та зламана рама вікна. Разом з працівниками служби охорони, вона приїхала до музею, і оглянула його приміщення, як їй тоді здалось нічого викрадено не було, про що вона і повідомила директора музею. В подальшому було виявлено зникнення картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25 (т. 2, а.с. 14-16);

- показаннями свідка ОСОБА_69, які він надав під час досудового слідства, згідно з якими останній повідомив, обставини, за яких йому стало відомо про крадіжку картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 2 а.с. 17);

- показаннями свідка ОСОБА_70, які вона надала під час досудового слідства, згідно з якими остання повідомила, обставини, за яких їй стало відомо про крадіжку картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 2 а.с. 18);

- показаннями свідка ОСОБА_71, які він надав під час досудового слідства, згідно з якими останній повідомив, обставини, за яких йому стало відомо про крадіжку картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 2 а.с. 19-20);

- показаннями свідка ОСОБА_72, які він надав під час досудового слідства, згідно з якими останній повідомив, обставини, за яких йому стало відомо про крадіжку картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 2 а.с. 21-22);

- показаннями свідка ОСОБА_73, які він надав під час досудового слідства, згідно з якими останній повідомив, обставини, за яких йому стало відомо про крадіжку картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 2 а.с. 23-24);

- показаннями свідка ОСОБА_74, які вона надала під час досудового слідства, згідно з якими остання повідомила, обставини, за яких їй стало відомо про крадіжку картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 2 а.с. 25-26);

- показаннями свідка ОСОБА_75, які вона надала під час досудового слідства, згідно з якими остання повідомила, обставини, за яких їй стало відомо про крадіжку картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25 з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 2 а.с. 27-28);

- показаннями свідка ОСОБА_76, які вона надала під час досудового слідства, згідно з якими остання повідомила, обставини, за яких їй стало відомо про крадіжку картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 2 а.с. 29);

- показаннями свідка ОСОБА_77, які вона надала під час досудового слідства, згідно з якими остання повідомила, обставини, за яких їй стало відомо про крадіжку картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25 з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 2 а.с. 30);

- показаннями свідка ОСОБА_26, які він надавав під час досудового слідства, згідно з якими, близько 2-3 років тому, він познайомився з ОСОБА_17, з яким в подальшому неодноразово зустрічався. При одній із зустрічей, він повідомив ОСОБА_17, що займається купівлею-продажем картин українських художників. Це його зацікавило, і він сказав, що з часом запропонує йому на продаж картину, якою володіє один з його знайомих. приблизно в період з 12 по 15.10.2011 йому зателефонував ОСОБА_17 та повідомив, що в нього є одна з робіт українського художника, яку б він хотів продати. ОСОБА_17 приїхав до нього в офіс, та привіз картину українського художника ОСОБА_25. За картину він хотів 3000 доларів США. Він попросив його залишити картину на кілька днів, щоб знайти покупця. Після цього, він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_43, якого попросив допомогти з продажем картини. ОСОБА_43, забрав картину, і через кілька днів привіз йому гроші в сумі 13000 доларів США. Того ж дня, він зателефонував ОСОБА_17 і повідомив про продаж картини, невдовзі той приїхав і він віддав йому 3000 доларів США (т. 2, а.с. 31-33);

- показаннями свідка ОСОБА_43, які він надавав, під час досудового слідства, які фактично збігаються з показаннями, які було надано ним в судовому засіданні, згідно, з якими, на протязі тривалого часу він знайомий з ОСОБА_26 Приблизно 15.10.2011, ОСОБА_26 зателефонував йому та попросив знайти покупця на картину художника ОСОБА_25 Він відразу поїхав до нього, де оглянув картину, яку вирішив придбати для себе. Через кілька днів він віддав ОСОБА_26 за картину гроші, в сумі 13000 доларів США. Зі слів ОСОБА_26 картину йому для реалізації надав один з його знайомих. 04.02.2012 йому зателефонували працівники міліції, та повідомили, що картину, яку він купив у ОСОБА_26, було викрадено з музею м. Яготина. Почувши вказану інформацію він відвіз картину до ГУМВС України в Київській області (т. 2, а.с. 34-35);

- протоколом огляду місця події, від 04.02.2012, під час проведення якого, було оглянуто та вилучено у ОСОБА_43 картину ОСОБА_25 "ІНФОРМАЦІЯ_9" (т. 2, а.с. 204-205);

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 11.02.2012, в якому зафіксовано, як підозрюваний ОСОБА_20 відтворив обстановку та обставини викрадення картини "ІНФОРМАЦІЯ_9" художника ОСОБА_25, з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 7 а.с. 154-166);

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 11.02.2012, в якому зафіксовано, як підозрюваний ОСОБА_18 відтворив обстановку та обставини викрадення картини "ІНФОРМАЦІЯ_9" художника ОСОБА_25, з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 8 а.с. 212-221);

- висновком експерта від 27.10.2011 № 24, згідно з яким, слід знаряддя зламу, вилучений на гіпсовий зліпок - придатний для встановлення групової належності знаряддя зламу залишившим слід, та чи придатний для ідентифікації, буде можливим встановити, при наявності знаряддя зламу, яким залишено слід (т. 2 а.с. 123-125);

- висновком судової мистецтвознавчої експертизи від 26.01.2012 № 12867/11-53, згідно з яким, картина "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, за умовою її належності до історичної спадщини художника, має культурну цінність в художньому значенні. Історичної цінності дана картина не має. Вартість картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, може становити 30375 доларів США, тобто, станом на 12.10.2011, по курсу НБУ 243000,00 грн. (т. 2 а.с. 141-145);

- висновком додаткової судової мистецтвознавчої експертизи від 21.03.2012 № 2366/12-53, згідно з яким, картина "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, 50х70, картон, олія, є оригінальним твором, має культурну цінність в художньому значенні. Історичної цінності дана картина не має. Вартість картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, 50х70, картон, олія, може становити 30375 доларів США, тобто, станом на 12.10.2011, по курсу НБУ 243000,00 грн. (т. 2 а.с. 162-166);

- висновком експерта від 25.10.2011 № 22, згідно з яким, фрагменти слідів перчатки під №№ 1, 2, 3, 4 - придатні для встановлення групової належності печатки залишившою сліди під №№ 1, 2, 3, 4; та чи придатні сліди для ідентифікації, буде можливим встановити, при наявності перчатки, залишившою сліди (т. 2 а.с. 45-49);

- висновком експерта від 02.11.2011 № 27, згідно з яким, фрагменти сліду взуття - придатний для встановлення групової належності взуття, залишившим фрагмент сліду взуття; та чи придатний для ідентифікації, буде можливим встановити, при наявності взуття, яким залишено фрагмент сліду взуття (т. 2 а.с. 65-69);

- висновком експерта від 28.10.2011 № 26, згідно з яким, серед слідів пальців рук під №№ 1, 2, 3, 4, 5, вилучених в ході проведення огляду місця події 12.10.2011, слід пальця руки № 2 - придатний для ідентифікації особи, сліди пальців рук під №№ 1, 3, 4, 5 - для ідентифікації особи - непридатні (т. 2 а.с. 84-87);

- речовими доказами по справі, а саме:

1) гіпсовий зліпок сліду знаряддя зламу який було вилучено в приміщенні КЗКОР "Яготинський історичний музей", під час огляду місця події 12.10.2011 (т. 1, а.с. 209);

2) стрічка для заклеювання вікон, яку було вилучено в приміщенні КЗКОР "Яготинський історичний музей", під час огляду місця події 12.10.2011 (т. 1, а.с. 212);

3) різьблені дерев'яні дошки, які подібні до відбитих частинок рамки картини, які було вилучено в приміщенні КЗКОР "Яготинський історичний музей", під час огляду місця події 12.10.2011 (т. 1, а.с. 215);

4) картина "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, яку вилучено, оглянуто та приєднано до матеріалів кримінальної справи, як речовий доказ (т. 1, а.с. 217-218, т. 2, а.с. 204);

- іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Показання підсудного ОСОБА_20, викладені у протоколі допиту обвинуваченого від 16.02.2012 (т. 7 а.с. 184-191), які покладено в основу обвинувачення, суд визнає неналежним та недопустимим доказом, як такий, що отриманий з порушенням вимог Кримінально-процесуального кодексу України, оскільки відповідно до постанови слідчого СВ Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області Костючика С.А. про допуск захисника до участі у справ від 16.02.2012 (т. 7 а.с. 104), до участі у справі в якості захисника було допущено адвоката ОСОБА_78, натомість, допит обвинуваченого ОСОБА_20 16.02.2012, який проводив слідчий СВ ГУ МВС України в Київській області Гуцул Р.Б., в приміщенні Броварського ІТТ, в період з 17.30 год. до 20.10 год., відбувався без участі вказаного захисника.

Показання підсудного ОСОБА_20, які він надавав під час допитів його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного та обвинуваченого (т. 7 а.с. 149-153, а.с. 176-180), які покладено в основу обвинувачення, де останній викладає обставини скоєння ним та ОСОБА_18 викрадення картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25 з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей", суд приймає, як докази вини ОСОБА_20 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за винятком показань, в частині організації ОСОБА_17 скоєння даного злочину, оскільки підсудний ОСОБА_20, під час його допиту в якості обвинуваченого на досудовому слідстві та в судовому засіданні відмовився від свої показань в цій частині, а також показання ОСОБА_20, в частині організації ОСОБА_17 скоєння даного злочину, не було підтверджено сукупністю доказів, що є у справі, та які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Показання підсудного ОСОБА_18, які він надавав під час допитів його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного та обвинуваченого (т. 8 а.с. 208-211, а.с. 176-180), які покладено в основу обвинувачення, де останній викладає обставини скоєння ним та ОСОБА_20 викрадення картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей", суд приймає, як докази вини ОСОБА_18 та ОСОБА_20, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за винятком показань, в частині організації ОСОБА_17 скоєння даного злочину, оскільки підсудний ОСОБА_18, під час його допиту в якості обвинуваченого на досудовому слідстві та в судовому засіданні відмовився від своїх показань в цій частині, а також показання ОСОБА_18 ., в частині організації ОСОБА_17 скоєння даного злочину, не було підтверджено сукупністю доказів, що є у справі, та які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Суд не приймає, як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_17, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - явку з повинною ОСОБА_20 (т. 7 а.с. 139-141), які покладено в основу обвинувачення, в якій він власноручно виклав обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_18 та ОСОБА_17 крадіжки картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей", оскільки в судовому засіданні підсудний ОСОБА_20, відмовився від явки з повинною, мотивуючи це тим, що під час написання явки з повинною на нього чинився тиск з боку працівників правоохоронних органів.

Суд не приймає, як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_17, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - явку з повинною ОСОБА_18 (т. 8 а.с. 199-200), які покладено в основу обвинувачення, в якій він власноручно виклав обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_18 та ОСОБА_17 крадіжки картини "ІНФОРМАЦІЯ_9" художника ОСОБА_25 з КЗКОР "Яготинський історичний музей", оскільки в судовому засіданні підсудний ОСОБА_20, відмовився від явки з повинною, мотивуючи це тим, що під час написання явки з повинною на нього чинився тиск з боку працівників правоохоронних органів.

Приведений об'єм доказів, суд визнає достатнім, самі докази допустимими, у зв'язку з чим, вважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку відносно підсудних ОСОБА_20 та ОСОБА_18

Судом встановлено наявність діяння, яке має склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також винність підсудних ОСОБА_20 та ОСОБА_18 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Аналізуючи зібрані по даній кримінальній справі фактичні дані у їх сукупності, суд приходить до висновку, що зібрані докази, а саме: показання підсудних та свідків, дані протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та обставин подій, за участю підсудних ОСОБА_20 та ОСОБА_18, висновки судових експертиз, речові докази тощо, в повному обсязі доводять вину підсудних ОСОБА_20 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене у великих розмірах.

Оцінка доказів в порядку ст. 67 КПК України, дає суду підстави вважати, що описані, в судовому засіданні, підсудними ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_18 та свідками події, дійсно мали місце, і показання останніх не є переказом показань один одного, а навпаки, кожне в своїй частині разом з іншими доказами по справі, складають та повністю відтворюють всі обставини події, що досліджувались по справі. При цьому, підсудні та свідки повідомляють такі факти, про які не могли знати інші, і які, також є прямим свідченням достовірності показань останніх. Тобто ці факти не тільки підтверджують обставини скоєння підсудними ОСОБА_18 та ОСОБА_20, таємного викрадення чужого майна, а саме картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, вчинене за попередньою змовою ОСОБА_20 та ОСОБА_18, тобто групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей", вчинене у великих розмірах, а й деталізують їх, висвітлюють подію злочину з різних боків, при цьому повністю спростовуючи причетність підсудного ОСОБА_17 до скоєння даного злочину. Все це, а також, дані протоколів огляду місця події, відтворення обстановки і обставин події, висновки експертів, речові докази тощо, дають суду підстави зробити висновок про те, що дії ОСОБА_20 та ОСОБА_18, були спрямовані на посягання на майно, а саме картину "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, яке належить КЗКОР "Яготинський історичний музей", яке для підсудних було чужим, яке ОСОБА_20 та ОСОБА_18 викрали шляхом незаконного проникнення до приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей", викрали таємно, про що свідчить активна поведінка підсудних, в момент вчинення злочину, спрямована на незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, при цьому, підсудні мали реальну можливість, в подальшому, розпоряджатися цим майном і розпорядились ним, спричинивши КЗКОР "Яготинський історичний музей", матеріальну шкоду у розмірі 243000,00 грн., що відповідно до примітки 1 ст. 185 КК України є великим розміром, тобто у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян При цьому, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, способу, знаряддя злочину, наявності корисливого мотиву, у вигляді спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корисливої мети, яка полягає у бажанні незаконного збагачення самих підсудних, суд дійшов висновку, що ОСОБА_20 та ОСОБА_18, було скоєно злочин з прямим умислом, тобто вони усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки і бажали їх настання.

Суд визнає недоведеним і таким, що не ґрунтується на доказах те, що 11.10.2011, ОСОБА_17, маючи злочинний умисел на крадіжку з комунального закладу Київської обласної ради "Яготинський історичний музей" картини народного художника України ОСОБА_25 "ІНФОРМАЦІЯ_9", вступив в злочинну змову з ОСОБА_20 та ОСОБА_18, зустрівшись з якими, близько 19.00 год., біля супермаркету "Термінал", що знаходиться в м. Бровари Київської області, він надав їм схему розташування музею, на якій було відмічено місцезнаходження картини та надав інструкції з приводу її викрадення, а також забезпечив їх автомобілем та водієм, а в подальшому збув викраде майно, чим завдали КЗКОР "Яготинський історичний музей" матеріальну шкоду у розмірі 243000,00 грн., тобто скоїли злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене у великих розмірах, а отже, в судовому засіданні встановлено відсутність в діянні підсудного ОСОБА_17 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Натомість, суд визнає доведеним те, що умисні дії ОСОБА_17 виражаються у заздалегідь не обіцяному збуті майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, тобто скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України.

Так, суд визнає доведеним те, що ОСОБА_20 та ОСОБА_18, після того, як вони, за попередньою змовою між собою, скоїли таємне викрадення чужого майна, а саме картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, розміром 50х70 см., вартістю 243000,00 грн. з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей", звернулись до ОСОБА_17, з проханням допомогти їм продати вказану картину. ОСОБА_17, достеменно знаючи про те, що вказана картина, ОСОБА_20 та ОСОБА_18, завідомо отримана злочинним шляхом, збув її ОСОБА_26, який в подальшому продав її ОСОБА_43 Кошти, у розмірі 3000 доларів США, отриманні від збуту картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, ОСОБА_17, розділив між собою, ОСОБА_20 та ОСОБА_18, передавши ОСОБА_20 та ОСОБА_18. грошові кошти у розмірі 500 доларів США, а решту залишив собі.

Вина підсудного ОСОБА_17 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, доводиться зібраними по справі доказами, які були предметом дослідження в судовому засіданні, а саме:

- показаннями підсудного ОСОБА_17, які він надав в судовому засіданні, згідно з якими він визнає себе винним в тому, що він реалізував картину, яку йому дав ОСОБА_20 Був випадок коли до нього звернувся ОСОБА_20 і попросив допомогти збути картину. Він не знає, чому ОСОБА_20, звернувся до нього. Картину йому передав ОСОБА_20, коли саме, дати він не пам'ятає. До викрадення картини, він, ОСОБА_20 бачив випадково, раз чи два. Картину йому привіз ОСОБА_20 особисто. Він не сказав, що картина крадена. Він запропонував картину своєму знайомому ОСОБА_26, оскільки він ними цікавився. Він не пам'ятає, за скільки він продав картину. Він привіз ОСОБА_26 картину, той сказав, почекати пару днів, а потім забрати кошти;

- показаннями підсудного ОСОБА_17, які він надавав під час допиту його в якості обвинуваченого на досудовому слідстві, згідно з якими, наприкінці жовтня 2011 року, ввечері, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 привезли до нього додому картину, на якій була зображена якась хата, та запитали, чи зможе він її реалізувати, вони сказали, що викрали картину з "Яготинського історичного музею". Він погодився допомогти їм з реалізацією картини. ОСОБА_20 та ОСОБА_18 залишили картину у нього вдома, а самі поїхали. Наступного ранку він повіз картину в м. Київ, до свого знайомого ОСОБА_26, який займається продажем антикваріату. Оглянувши картину він заплатив за неї 3000 доларів США. З вказаної суми, він в подальшому, 1500 доларів США віддав ОСОБА_20 та ОСОБА_18. Визнав вину у збуті викраденої картини (т. 10, а.с. 79-82, 97);

- показаннями підсудного ОСОБА_18, які він надав в судовому засіданні, згідно з якими, викрасти картину, вони вирішили вдвох з ОСОБА_20 Він не зустрічався з ОСОБА_17, біля "Терміналу", до викрадення картини і після її викрадення. Картину, ОСОБА_17 передавав ОСОБА_20 З ОСОБА_20 він давно знайомий. Перед викраденням картини, він, у свого приятеля бачив журнал, де були картини відомих авторів і ціни на них, тому і виник умисел на викрадення картини;

- показаннями підсудного ОСОБА_18, які він надавав під час допиту його на досудовому слідстві, в якості обвинуваченого 10.05.2012, згідно з якими, дані раніше показання підтримую частково, вину у вчинених злочинах визнаю повністю. Він не підтримує раніше надані показання в частині участі у скоєних злочинах ОСОБА_22. та ОСОБА_17 Злочин він вчинив спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 Оговорив ОСОБА_17 та ОСОБА_22., у зв'язку з тим, що знав, що ОСОБА_17 був раніше засудженим за крадіжку картин, також хотів перекласти відповідальність за організацію вчинення злочинів на когось іншого. З ОСОБА_17 він познайомився приблизно в жовтні 2011 року в одному з кафе в м. Бровари. З ОСОБА_22 познайомився через ОСОБА_17, бачив його декілька разів, практично з ним не спілкувався. З братами ОСОБА_20 та ОСОБА_21, знайомий з дитинства, з ОСОБА_19 познайомився на початку літа 2011 року, в тренажерному залі в м. Бровари, після чого почав з ним спілкуватись та познайомив його з братами ОСОБА_20. Умисел на вчинення злочинів виник в жовтні 2011 року, оскільки перебував у скрутному матеріальному становищі. В Інтернеті побачив картину народного художника України ОСОБА_25, яка знаходилась в Яготинському історичному музеї, в у нього виник умисел на її викрадення, оскільки вважав, що вона дорого коштує. До крадіжки картини вирішив залучити ОСОБА_20 Вирішив викрасти саме картину тому, що мав намір продати її через ОСОБА_17, який, як він знав, мав справи з картинами. Приблизно за два дні до крадіжки, він разом з ОСОБА_20, на автомобілі "Шевроле-лачетті", який орендував ОСОБА_20, поїхали до музею та подивились де саме знаходиться картина. Після цього, він намалював план розташування музею та відмітив де знаходиться картина. 11.10.2011, разом з ОСОБА_20 на автомобілі вони поїхали в м. Яготин, виїхавши близько 21.00 год. Вчиняти крадіжку, поїхали на автомобілі "Фольксваген" білого кольору, оскільки автомобіль ОСОБА_20 був у ремонті. Вказаний автомобіль винайняли біля супермаркету "Термінал" в м. Бровари. Водій, вказаного автомобіля на ньому таксував. Вони заправили йому автомобіль та заплатили кошти, скільки саме він не пам'ятає. Проте, куди саме вони їхали в м. Яготині, водій не знав. В м. Яготин приїхали близького 24.00 год. Водій зупинив автомобіль у центрі міста. Вони попросили його зачекати, а самі пішли до музею. З собою у них був лом, який вони приготували завчасно для того, щоб виламати грати. Підійшовши до потрібного вікна, піднесли до нього частину бетонного паркану. ОСОБА_20 заліз на нього, та ломом виламав грати та вікно, після чого, заліз до музею де викрав картину. Він, тим часом, спостерігав за навколишньою обстановкою. Забравши картину і лом, поїхали до м. Бровари. Водій питань не задавав. По дорозі в м. Бровари, подзвонили ОСОБА_17 та домовились про зустріч. Від супермаркету "Термінал", де вони вийшли з автомобіля він разом з ОСОБА_20 пішов до ОСОБА_17 Лом викинули по дорозі. У ОСОБА_17 він запитав: "чи зможе він продати картину?", на що той сказав: "що спробує", і забрав її додому. Гроші обіцяв віддати пізніше. Можливо наступного дня, ОСОБА_17 зателефонував йому, вони зустрілись, і ОСОБА_17 віддав йому за картину 500 доларів США, які вони поділили з ОСОБА_20 (т. 9, а.с. 117-119);

- показаннями свідка ОСОБА_26, які він надавав під час досудового слідства, згідно з якими, близько двох-трьох років тому, він познайомився з ОСОБА_17, з яким в подальшому неодноразово зустрічався. При одній із зустрічей, він повідомив ОСОБА_17, що займається купівлею-продажем картин українських художників. Це його зацікавило, і він сказав, що з часом запропонує йому на продаж картину, якою володіє один з його знайомих. приблизно в період з 12 по 15.10.2011 йому зателефонував ОСОБА_17 та повідомив, що в нього є одна з робіт українського художника, яку б він хотів продати. ОСОБА_17 приїхав до нього в офіс, та привіз картину українського художника ОСОБА_25. За картину він хотів 3000 доларів США. Він попросив його залишити картину на кілька днів, щоб знайти покупця. Після цього, він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_43, якого попросив допомогти з продажем картини. ОСОБА_43, забрав картину, і через кілька днів привіз йому гроші в сумі 13000 доларів США. Того ж дня, він зателефонував ОСОБА_17 і повідомив про продаж картини, невдовзі той приїхав і він віддав йому 3000 доларів США (т. 2, а.с. 31-33);

- показаннями свідка ОСОБА_43, які він надавав, під час досудового слідства, які фактично збігаються з показаннями, які було надано ним в судовому засіданні, згідно, з якими, на протязі тривалого часу він знайомий з ОСОБА_26 Приблизно 15.10.2011, ОСОБА_26 зателефонував йому та попросив знайти покупця на картину художника ОСОБА_25 Він відразу поїхав до нього, де оглянув картину, яку вирішив придбати для себе. Через кілька днів він віддав ОСОБА_26 за картину гроші, в сумі 13000 доларів США. Зі слів ОСОБА_26 картину йому для реалізації надав один з його знайомих. 04.02.2012 йому зателефонували працівники міліції, та повідомили, що картину, яку він купив у ОСОБА_26, було викрадено з музею м. Яготина. Почувши вказану інформацію він відвіз картину до ГУМВС України в Київській області (т. 2, а.с. 34-35);

- показаннями свідка ОСОБА_61, які вона надала в судовому засіданні, згідно з якими сталося це в 2011 році. В ту ніч, вона була чергова, і здавала музей на сигналізацію. Поступив виклик на її мобільний телефон зі служби охорони, так як у них є "спрацьовка" в музеї. Вони сказали, що є спроба проникнення в музей. Їй показували, що були зняті грати, і було вибите вікно, в тій кімнаті де знаходилась картина. Були розбиті та розкидані експонати, які знаходились на підставці біля вікна. Так як картина знаходилась під стелею, над шафою була порушена експозиція, була закинута штор з вікна. Зникла картина відомого художника ОСОБА_25, яка представляє собою історичну і фінансову цінність. Картина називається "ІНФОРМАЦІЯ_9". На картині була зображена хата в українському стилі з мальвами. Картина була в рамі. Рама була жовтого кольору під золотистий, гіпсова. Музей вона поставила на охорону в 17.15 год., вони закривають музей, а дзвінок надійшов їй на початку 11-ї вечора. Приходили в музей люди, але нічого підозрілого вони в них не помітили, і камер спостереження, щоб подивитись цих людей у них немає. Приходили люди, які дивились експозицію у всіх кімнатах, про картину ніхто не питав. З вказаних осіб, музей ніхто не відвідував. На сьогодні, картина знаходиться в Яготинському музеї, її повернули. Ушкоджень на картині немає. Картина без рами. Картина знаходиться в музеї на зберіганні;

- протоколом огляду місця події від 12.10.2011, яким зафіксовано факт викрадення картини (т. 1, а.с. 134-173);

- фотокопіями документів, якими підтверджувалась наявність в КЗКОР "Яготинський історичний музей", картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25 (т. 1, а.с. 189-199);

- показаннями свідка ОСОБА_41, які вона надала під час досудового слідства, згідно з якими, з 1996 року вона перебуває на посаді директора КЗКОР "Яготинський історичний музей". 12.10.2011 близько 02.15 год., їй зателефонувала чергова по музею ОСОБА_61 та повідомила, що виявила розбите вікно у приміщенні музею. Зранку, коли вона приїхала до музею, то спільно з іншими працівниками, детально оглянули всі приміщення, і виявили, що в етнографічному залі відсутня картина "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25 Про вказаний факт вони повідомили до Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області (т. 2, а.с. 5-7);

- показаннями свідка ОСОБА_61, які вона надавала під час досудового слідства, які фактично збігаються з показаннями, наданими нею в судовому засіданні, згідно з якими вона працює науковим співробітником в КЗКОР "Яготинський історичний музей". 11.10.2011, вона була відповідальною за закриття музею. О 17 годині, коли в музеї вже нікого не було, вона обійшла всі приміщення, після чого, зачинила двері, поставила музей на охорону та пішла додому. 12.10.2011 о 01.10 год., їй на мобільний телефон зателефонували з пульта охорони та повідомили, що було проникнення в музей, оскільки вибите скло та зламана рама вікна. Разом з працівниками служби охорони, вона приїхала до музею, і оглянула його приміщення, як їй тоді здалось нічого викрадено не було, про що вона і повідомила директора музею. В подальшому було виявлено зникнення картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25 (т. 2, а.с. 14-16);

- протоколом огляду місця події, від 04.02.2012, під час проведення якого, було оглянуто та вилучено у ОСОБА_43 картину "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25 (т. 2, а.с. 204-205);

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 11.02.2012, в якому зафіксовано, як підозрюваний ОСОБА_20 відтворив обстановку та обставини викрадення картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 7 а.с. 154-166);

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 11.02.2012, в якому зафіксовано, як підозрюваний ОСОБА_18 відтворив обстановку та обставини викрадення картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 8 а.с. 212-221);

- висновком судової мистецтвознавчої експертизи від 26.01.2012 № 12867/11-53, згідно з яким, картина ОСОБА_25 "ІНФОРМАЦІЯ_9", за умовою її належності до історичної спадщини художника, має культурну цінність в художньому значенні. Історичної цінності дана картина не має. Вартість картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25 може становити 30375 доларів США, тобто, станом на 12.10.2011, по курсу НБУ 243000,00 грн. (т. 2 а.с. 141-145);

- висновком додаткової судової мистецтвознавчої експертизи від 21.03.2012 № 2366/12-53, згідно з яким, картина "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, 50х70, картон, олія, є оригінальним твором, має культурну цінність в художньому значенні. Історичної цінності дана картина не має. Вартість картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, 50х70, картон, олія, може становити 30375 доларів США, тобто, станом на 12.10.2011, по курсу НБУ 243000,00 грн. (т. 2 а.с. 162-166);

- речовими доказами по справі, а саме: картина "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, яку вилучено, оглянуто та приєднано до матеріалів кримінальної справи, як речовий доказ (т. 1, а.с. 217-218, т. 2, а.с. 204);

- іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Показання підсудного ОСОБА_20, викладені у протоколі допиту обвинуваченого від 16.02.2012 (т. 7 а.с. 184-191), які суд оцінює критично, суд визнає неналежним та недопустимим доказом, як такий, що отриманий з порушенням вимог Кримінально-процесуального кодексу України, оскільки відповідно до постанови слідчого СВ Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області Костючика С.А. про допуск захисника до участі у справ від 16.02.2012 (т. 7 а.с. 104), до участі у справі в якості захисника було допущено адвоката ОСОБА_78, натомість, допит обвинуваченого ОСОБА_20 16.02.2012, який проводив слідчий СВ ГУ МВС України в Київській області Гуцул Р.Б., в приміщенні Броварського ІТТ, в період з 17.30 год. до 20.10 год., відбувався без участі вказаного захисника.

Показання підсудного ОСОБА_20, які він надавав під час допитів його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного та обвинуваченого (т. 7 а.с. 149-153, а.с. 176-180), де останній викладає обставини скоєння ним та ОСОБА_18, на замовлення ОСОБА_17, викрадення картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25 з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей", в частині організації ОСОБА_17 скоєння даного злочину, суд оцінює критично, оскільки підсудний ОСОБА_20, під час його допиту в якості обвинуваченого на досудовому слідстві та в судовому засіданні відмовився від свої показань в цій частині, їх не було підтверджено сукупністю доказів, по справі, та які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Показання підсудного ОСОБА_18, які він надавав під час допитів його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного та обвинуваченого (т. 8 а.с. 208-211), а.с. 176-180), де останній викладає обставини скоєння ним та ОСОБА_20 на замовлення ОСОБА_17, викрадення картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей", в частині організації ОСОБА_17 скоєння даного злочину, суд оцінює критично, оскільки підсудний ОСОБА_18, під час його допиту в якості обвинуваченого на досудовому слідстві та в судовому засіданні відмовився від свої показань в цій частині, їх не було підтверджено сукупністю доказів, по справі, та які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Суд не приймає, як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_17, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - явку з повинною ОСОБА_20 (т. 7 а.с. 139-141), в якій він власноручно виклав обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_18 та ОСОБА_17 крадіжки картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25 з КЗКОР "Яготинський історичний музей", оскільки в судовому засіданні підсудний ОСОБА_20, відмовився від явки з повинною, мотивуючи це тим, що під час написання явки з повинною на нього чинився тиск з боку працівників правоохоронних органів.

Суд не приймає, як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_17, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - явку з повинною ОСОБА_18 (т. 8 а.с. 199-200), в якій він власноручно виклав обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_18 та ОСОБА_17 крадіжки картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25 з КЗКОР "Яготинський історичний музей", оскільки в судовому засіданні підсудний ОСОБА_20, відмовився від явки з повинною, мотивуючи це тим, що під час написання явки з повинною на нього чинився тиск з боку працівників правоохоронних органів.

Приведений об'єм доказів, суд визнає достатнім, самі докази допустимими, у зв'язку з чим, вважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку відносно підсудного ОСОБА_17

Судом встановлено наявність діяння, яке має склад злочину, передбаченого ст. 198 КК України, винність підсудного ОСОБА_17 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України.

Аналізуючи зібрані по даній кримінальній справі фактичні дані у їх сукупності, суд приходить до висновку, що зібрані докази, а саме: показання підсудних, показання свідків, дані протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та обставин подій, за участю підсудних ОСОБА_20 та ОСОБА_18, висновки судових експертиз, речові докази тощо, в повному обсязі доводять вину підсудного ОСОБА_17, у скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, а саме заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

Оцінка доказів в порядку ст. 67 КПК України, дає суду підстави вважати, що описані, в судовому засіданні, підсудними ОСОБА_17, ОСОБА_20 ОСОБА_18 та свідками події дійсно мали місце, і показання останніх не є переказом показань один одного, а навпаки, кожне в своїй частині разом з іншими доказами по справі складають та повністю відтворюють всі обставини події, що досліджувались по справі. При цьому, підсудні та свідки повідомляють такі факти, про які не могли знати інші, і які також є прямим свідченням достовірності показань останніх. Тобто ці факти не тільки підтверджують обставини скоєння підсудним ОСОБА_17 заздалегідь не обіцяного збуту майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, а саме картини "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, яку було викрадено підсудними ОСОБА_20 та ОСОБА_18 з приміщення КЗКОР "Яготинський історичний музей", про що ОСОБА_17 було достеменно відомо, а й деталізують їх, висвітлюють подію злочину з різних боків, доводячи, в свою чергу, винуватість ОСОБА_17 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України. Все це, а також, дані протоколів огляду місця події, відтворення обстановки і обставин події, висновки експертів, речові докази тощо, дають суду підстави зробити висновок про те, що ОСОБА_17 було скоєно злочин з корисливим мотивом, корисливою метою та прямим умислом, при цьому, ОСОБА_17 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

Суд визнає доведеним те, що в другій половині грудня 2011 року (точний час та дату в ході судового слідства не встановлено), ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а в подальшому ОСОБА_21, зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення умисних злочинів проти власності, об'єднаних єдиним планом, відомим всім учасникам групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованим на досягнення наміченого плану, а саме підготовки і вчинення злочинів, як кінцевої мети цієї групи.

Учасниками організованої групи, а саме: ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, було розроблено план пограбування ювелірного відділу "ІНФОРМАЦІЯ_6", який, як їм було відомо, з інформації, наданої ОСОБА_19, знаходиться в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_10", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, який в подальшому був доведений та узгоджений всіма учасниками організованої групи, з розподілом функцій між учасниками групи.

На виконання розробленого учасниками організованої групи плану вчинення злочину, 21.12.2011, близько 16.20 год., ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, діючи у складі організованої групи, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, де ОСОБА_18, одягнувши для зміни зовнішності окуляри, головний убір та рукавички, через вхідні двері, зайшов до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10". ОСОБА_20, маючи при собі навісний замок з ключем, який був придбаний завчасно, розташувався біля вхідних дверей вказаного магазину, і після виходу з магазину ОСОБА_18, повинен був зачинити створи металевої решітки на дверях головного входу, аби перешкодити персоналу та покупцям магазину переслідувати учасників організованої групи після скоєння злочину. ОСОБА_19, залишився чекати в автомобілі "ЗАЗ Ланос", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який був припаркований біля магазину, звідки спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки мати можливість попередити про це ОСОБА_20 та ОСОБА_18

Перебуваючи в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", ОСОБА_18 підійшов до ювелірного відділу "ІНФОРМАЦІЯ_6", що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9, де вводячи продавця вказаного відділу в оману, під виглядом наміру придбати ювелірні вироби, попросив надати йому лоток з золотими ланцюжками, щоб їх роздивитись. Отримавши доступ до ювелірних виробів ОСОБА_18, несподівано для продавця ОСОБА_60, схопив лоток з ювелірними виробами та вибіг з приміщення магазину. Побачивши це, ОСОБА_20, на виконання узгодженого організованою групою плану скоєння злочину, стулив зовнішні створи металевої решітки на дверях головного входу до магазину, зачинивши їх на навісний замок, після чого, ОСОБА_18 та ОСОБА_20 на автомобілі "ЗАЗ Ланос", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, за кермом якого перебував ОСОБА_19, з місця скоєння злочину зникли, а викраденими ювелірними виробами, а саме: золотим ланцюгом "Софія Умань", 585 проби, артикул 30705, розміром 55,0 см, вагою 6,67г, вартістю 3995,00 грн.; золотим ланцюгом "Восток" 50120203041, 585 проби, артикул 38327, розміром 60,0 см, вагою 3,12г, вартістю 2034,00 грн.; золотим ланцюгом "Восток" 50127202551, 585 проби, артикул 38328, розміром 60,0 см, вагою 2,14г, вартістю 1395,00 грн.; золотим ланцюгом "Восток" 50127202551, 585 проби, артикул 38335, розміром 55,0 см, вагою 2,02г, вартістю 1317,00 грн.; золотим ланцюгом "Восток" 50127204051, 585 проби, артикул 38337, розміром 55,0 см, вагою 5,02г, вартістю 3273,00 грн.; золотим ланцюгом "Восток" 50127203051, 585 проби, артикул 38336, розміром 55,0 см, вагою 2,64г, вартістю 1721,00 грн.; золотим ланцюгом "Восток" 50120203041, 585 проби, артикул 38338, розміром 55,0 см, вагою 2,94г, вартістю 1917,00 грн.; золотим ланцюгом "Восток" 50133303041, 585 проби, артикул 38339, розміром 55,0 см, вагою 3,76г, вартістю 2452,00 грн.; золотим ланцюгом "Восток" 50133203041, 585 проби, артикул 38340, розміром 55,0 см, вагою 2,51г, вартістю 1637,00 грн.; золотим ланцюгом "Восток" 50106202541, 585 проби, артикул 38341, розміром 55,0 см, вагою 2,06г, вартістю 1343,00 грн.; золотим ланцюгом "Восток" 50106203041, 585 проби, артикул 38342, розміром 55,0 см, вагою 2,66г, вартістю 1734,00 грн.; золотим ланцюгом "Восток" 50123103541, 585 проби, артикул 38343, розміром 55,0 см, вагою 3,70г, вартістю 2412,00 грн.; золотим ланцюгом "Восток" 501272040517, 585 проби, артикул 38403, розміром 55,0 см, вагою 3,04г, вартістю 1982,00 грн.; золотим ланцюгом "Восток" 510626041, 585 проби, артикул 3935, розміром 55,0 см, вагою 11,72г, вартістю 6856,00 грн.; золотим ланцюгом "Восток" 510624041, 585 проби, артикул 5240, розміром 55,0 см, вагою 4,91г, вартістю 2725,00 грн.; золотим ланцюгом "Восток", 585 проби, артикул 1640, розміром 55,0 см, вагою 8,04г, вартістю 4816,00 грн., розпорядились на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_9, матеріальну шкоду у розмірі 41609,00 грн.

Суспільно-небезпечні дії підсудного ОСОБА_20, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно, організованою групою, суд кваліфікує за ч. 5 ст. 186 КК України, оскільки умисні дії ОСОБА_20, виражаються у співучасті в підготовці та вчиненні, у складі організованої групи, тобто співучасті коли у підготовці та вчиненні злочину приймало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке, тобто між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочину об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом і діяльністю, спрямованою на досягнення останнього, як кінцевої мети плану цієї групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, відкритого викрадення, тобто вилучення ОСОБА_18 майна, в присутності інших осіб, а саме - продавця ОСОБА_60, яка усвідомлювала вчинення викрадення, при усвідомленні, в тому числі ОСОБА_20, що дії його, та його співучасника ОСОБА_18 помічені іншими і оцінювались ними, як викрадення, з ювелірного відділу "ІНФОРМАЦІЯ_6", який знаходиться в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, близько 16.20 год., 21.12.2011, ювелірних виробів, а саме: золотого ланцюга "Софія Умань", 585 проби, вагою 6,67г, вартістю 3995,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50120203041, 585 проби, вагою 3,12г, вартістю 2034,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50127202551, 585 проби, вагою 2,14г, вартістю 1395,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50127202551, 585 проби, вагою 2,02г, вартістю 1317,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50127204051, 585 проби, вагою 5,02г, вартістю 3273,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50127203051, 585 проби, вагою 2,64г, вартістю 1721,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50120203041, 585 проби, вагою 2,94г, вартістю 1917,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50133303041, 585 проби, вагою 3,76г, вартістю 2452,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50133203041, 585 проби, вагою 2,51г, вартістю 1637,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50106202541, 585 проби, вагою 2,06г, вартістю 1343,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50106203041, 585 проби, вагою 2,66г, вартістю 1734,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50123103541, 585 проби, вагою 3,70г, вартістю 2412,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 501272040517, 585 проби, вагою 3,04г, вартістю 1982,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 510626041, 585 проби, вагою 11,72г, вартістю 6856,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 510624041, 585 проби, вагою 4,91г, вартістю 2725,00 грн.; золотого ланцюга "Восток", 585 проби, вагою 8,04г, вартістю 4816,00 грн., які належали ОСОБА_9, і для підсудних ОСОБА_18, ОСОБА_20 та ОСОБА_19 було чужим, чим завдали останній матеріальної шкоди у розмірі 41609,00 грн., вчинене повторно, тобто особою, яка раніше скоїла злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

Суспільно-небезпечні дії підсудного ОСОБА_18, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно, організованою групою, суд кваліфікує за ч. 5 ст. 186 КК України, оскільки умисні дії ОСОБА_18, виражаються у співучасті в підготовці та вчиненні, у складі організованої групи, тобто співучасті, коли у підготовці та вчиненні злочину приймало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке, тобто між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочину об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом і діяльністю, спрямованою на досягнення останнього, як кінцевої мети плану цієї групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, відкритого викрадення, тобто вилучення майна в присутності інших осіб, а саме - продавця ОСОБА_60, яка усвідомлювала вчинення викрадення, при усвідомленні ОСОБА_18, що його дії помічені іншими і оцінювались ними, як викрадення, з відділу ювелірних прикрас "ІНФОРМАЦІЯ_6", який знаходиться в приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, близько 16.20 год. 21.12.2011, ювелірних виробів, а саме: золотого ланцюга "Софія Умань", 585 проби, вагою 6,67г, вартістю 3995,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50120203041, 585 проби, вагою 3,12г, вартістю 2034,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50127202551, 585 проби, вагою 2,14г, вартістю 1395,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50127202551, 585 проби, вагою 2,02г, вартістю 1317,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50127204051, 585 проби, вагою 5,02г, вартістю 3273,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50127203051, 585 проби, вагою 2,64г, вартістю 1721,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50120203041, 585 проби, вагою 2,94г, вартістю 1917,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50133303041, 585 проби, вагою 3,76г, вартістю 2452,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50133203041, 585 проби, вагою 2,51г, вартістю 1637,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50106202541, 585 проби, вагою 2,06г, вартістю 1343,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50106203041, 585 проби, вагою 2,66г, вартістю 1734,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50123103541, 585 проби, вагою 3,70г, вартістю 2412,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 501272040517, 585 проби, вагою 3,04г, вартістю 1982,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 510626041, 585 проби, вагою 11,72г, вартістю 6856,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 510624041, 585 проби, вагою 4,91г, вартістю 2725,00 грн.; золотого ланцюга "Восток", 585 проби, вагою 8,04г, вартістю 4816,00 грн., які належали ОСОБА_9, і для підсудних ОСОБА_18, ОСОБА_20 та ОСОБА_19 було чужим, чим завдали останній матеріальної шкоди у розмірі 41609,00 грн., вчинене повторно, тобто особою, яка раніше скоїла злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

Суспільно-небезпечні дії підсудного ОСОБА_19, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), організованою групою, суд кваліфікує за ч. 5 ст. 186 КК України, оскільки умисні дії ОСОБА_19, виражаються у співучасті в підготовці та вчиненні у складі організованої групи, тобто співучасті коли у підготовці та вчиненні злочину приймало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке, тобто між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочину об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом і діяльністю, спрямованою на досягнення останнього, як кінцевої мети плану цієї групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, відкритого викрадення, тобто вилучення ОСОБА_18 майна в присутності інших осіб, а саме - продавця ОСОБА_60, яка усвідомлювала вчинення викрадення, при усвідомленні ОСОБА_19, що його та його співучасника ОСОБА_18 дії помічені іншими і оцінювались ними, як викрадення, з відділу ювелірних прикрас "ІНФОРМАЦІЯ_6", який знаходиться в приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, близько 16.20 год. 21.12.2011, ювелірних виробів, а саме: золотого ланцюга "Софія Умань", 585 проби, вагою 6,67г, вартістю 3995,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50120203041, 585 проби, вагою 3,12г, вартістю 2034,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50127202551, 585 проби, вагою 2,14г, вартістю 1395,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50127202551, 585 проби, вагою 2,02г, вартістю 1317,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50127204051, 585 проби, вагою 5,02г, вартістю 3273,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50127203051, 585 проби, вагою 2,64г, вартістю 1721,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50120203041, 585 проби, вагою 2,94г, вартістю 1917,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50133303041, 585 проби, вагою 3,76г, вартістю 2452,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50133203041, 585 проби, вагою 2,51г, вартістю 1637,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50106202541, 585 проби, вагою 2,06г, вартістю 1343,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50106203041, 585 проби, вагою 2,66г, вартістю 1734,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 50123103541, 585 проби, вагою 3,70г, вартістю 2412,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 501272040517, 585 проби, вагою 3,04г, вартістю 1982,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 510626041, 585 проби, вагою 11,72г, вартістю 6856,00 грн.; золотого ланцюга "Восток" 510624041, 585 проби, вагою 4,91г, вартістю 2725,00 грн.; золотого ланцюга "Восток", 585 проби, вагою 8,04г, вартістю 4816,00 грн., які належали ОСОБА_9, і для підсудних ОСОБА_18, ОСОБА_20 та ОСОБА_19 було чужим, чим завдали останній матеріальної шкоди у розмірі 41609,00 грн.

Вина підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, доказується зібраними по кримінальній справі доказами, які було досліджено в судовому засіданні, а саме:

- показаннями підсудного ОСОБА_20, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими свою вину у скоєні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України визнав повністю, надавши показання про те, що обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності, окрім тієї обставини, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22 були організаторами і взагалі мали якесь відношення до скоєних злочинів. До нього застосовувались заходи психологічного тиску з боку працівників міліції, вони його змушували писати ті показання, які їм були потрібні, оговорювати ОСОБА_17 та ОСОБА_22. До нього, працівниками міліції також застосовувався фізичний тиск, його залякували,погрожували продовжувати застосовувати фізичну силу. Прізвищ осіб, які чинили на нього тиск, він не пам'ятає, це були оперативні працівники, які вели їхню справу. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. 21.12.2011, він з ОСОБА_18 та ОСОБА_19, здійснили напад на ювелірний магазин в м. Фастові Київської області, Приблизно о 17.00-18.00 год., вони під'їхали на автомобілі "Ланос", за кермом якого був ОСОБА_18 Він з ОСОБА_18 пішли в магазин. Він зняв навісний замок, ОСОБА_18. зайшов в магазин, через деякий час вийшов з лотком золота, а він закрив решітку. Сіли в автомобіль, завезли ОСОБА_19 в м. Фастів, а самі поїхали в м. Бровари. ОСОБА_18, завіз все золото людині, яка його купувала. Потім кошти поділили між собою. Він на досудовому слідстві давав показання проти ОСОБА_17, тому, що, коли їх затримали в м. Біла Церква, вони дізнались, що ОСОБА_17, отримав за картину ОСОБА_25 "ІНФОРМАЦІЯ_9" набагато більше, ніж дав їм, а тому вони вирішили дати показання проти нього. ОСОБА_17, він знав наглядно раніше, а з ОСОБА_22, познайомився у СІЗО. Він надавав попередні показання, оговорюючи ОСОБА_22. та ОСОБА_17, оскільки всі протоколи були написані під диктовку працівників міліції. Вони постійно казали, що: "ви вийдете на підписку про невиїзд". ОСОБА_21 не було при нападі на магазин в м. Фастові. Вони не планували напад на магазини, все робилось спонтанно. Замок навісний купив він у магазині. Після того, як ОСОБА_18 вийшов з магазину, він закрив решітку. Зі всіх магазинів було викрадено близько трьох кілограмів. золота. За які суми збував ОСОБА_18 золото він не знає, та не пам'ятає, які суми він їм давав. ОСОБА_22., він раніше не знав, він знав лише ОСОБА_17 Він раніше не судимий. Він має сім'ю, має двох малолітніх дітей. Свою вину у скоєному він визнає і щиро розкаюється. Він просив захисника, але йому його не надавали. Працівники міліції казали, що він йому не потрібен, що він не буде сидіти в тюрмі. Він був в ІТТ і в м. Яготині, і в м. Броварах, і в м. Макарові, і в м. Житомирі. У всі ІТТ, приїздило по декілька чоловік, представлялись працівниками міліції, приїжджали в різний час, чинили психологічний тиск. Йому не роз'яснювали його права та обов'язки. Коли він зрозумів, що його ніхто не відпустить, а він знав, що ОСОБА_22. і ОСОБА_17 він оговорив, то вирішив давати показання, які відповідають дійсності. Слідчий не з'ясовував, чому змінили показання. Він лише хотів закінчити скоріше досудове слідство, оскільки йому необхідно було закривати справу, про це він неодноразово повідомляв. З лютого по червень 2012 року, жодних слідчих дій не проводилось. Слідчі дії проводились лише, коли він був в ІТТ. Слідчий не проводив з ним слідчу дію по впізнанню ОСОБА_22., враховуючи те, що він з ним раніше знайомі не були. Він не розумів і не знав про кого мова. Слідчий не з'ясовував місця передачі золотих виробів. Слідчий не з'ясовував причину зміни показань. Йому обіцяли, що, якщо він дасть показання проти ОСОБА_22. і ОСОБА_17, його відпустять під підписку про невиїзд. ОСОБА_22 не причетний до тих злочинів, які вони скоювали. Він не знав куди писати скарги, тому не писав. Він добровільно дає показання в судовому засіданні. Він не відшкодовував шкоду завдану злочином, але цивільні позови признає в повному обсязі. Просить суд, прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО, повністю усвідомив все, що накоїв. Просить взяти до уваги, що в нього малолітні діти і просить суд призначити мінімальну міру покарання.

- показаннями підсудного ОСОБА_19, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності, окрім тієї обставини, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22 були організаторами і взагалі мали якесь відношення до скоєних злочинів. До нього застосовувались заходи психологічного тиску з боку працівників міліції, вони його змушували писати ті показання, які їм були потрібні, оговорювати ОСОБА_17 та ОСОБА_22. До нього, працівниками міліції, також застосовувався фізичний тиск, це було в м. Ірпені. Прізвищ осіб, які чинили на нього тиск, він не пам'ятає, це були оперативні працівники, які вели їхню справу. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. Він підтримує показання, які надавав слідчому ОСОБА_63. З ОСОБА_22 познайомився в м. Бровари, за рік до того, як потрапив у тюрму. ОСОБА_22 не організовував напад на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_10", ОСОБА_17 також цього не робив. Участь у нападі на магазин приймав він, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 Ініціатором нападу на магазин був він. Він запропонував це зробити ОСОБА_18. Плану нападу, як такого, не було, все було спонтанно. Вони дане питання обговорили на тренуванні, і вони не вибирали магазин, просто їхали по трасі і побачили цей магазин. Ролі вони не розподіляли. Він сидів в автомобілі "Ланос". ОСОБА_18 вийшов з автомобіля і пішов з ОСОБА_20 в магазин. Він в самому магазині не був. Він не бачив, хто саме викрадав золото. З лотком золота з магазину вийшов ОСОБА_18 Він чекав поки хлопці вийдуть з магазину. Після того, як хлопці вийшли з магазину, вони сіли в автомобіль і ОСОБА_18 повіз його у м. Фастів до дружини. Збутом золота займався ОСОБА_18, потім гроші вони розподілили між собою. З ОСОБА_17 з приводу збуту золота вони не зустрічались. На нього чинився тиск, психічний з боку працівників міліції, з приводу дачі тих показань, які їм були необхідні. Вони погрожували йому. До нього приїхало вночі в ІТТ, п'ять чоловік і почали погрожувати його здоров'ю, здоров'ю його сім'ї, тому він вимушений був підписувати все, що вони просили. Він просив захисника, але йому відмовили в ньому, сказавши, що він йому поки що не потрібен. Заяви про відмову від захисника він писав під тиском міліції. Він усвідомлює, що винен, розкаюється. ОСОБА_22, жодного відношення до планування, чи самих пограбувань, не має, участі в цьому він в не приймав. ОСОБА_22, не забезпечував знаряддями для скоєння злочинів. В годину ночі, на КПЗ приїхали особи і сказали йому підписувати те, що їм потрібно. Якби йому сказали підписати показання щодо іншої, будь-якої особи, він би підписав, бо вони йому погрожували. ОСОБА_22. він знав, бо живуть в одному місті, наглядно були знайомі. Всі протоколи попереднього допиту він писав під диктовку, йому постійно погрожували. Дата його затримання 03 лютого 2012 року. Його привезли на КПЗ в м. Макарів, потім туди вночі приїхала міліція. Він постійно сидів на КПЗ в м. Макарові. Слідчому ОСОБА_63, він вже давав інші показання, бо він вже був у СІЗО, і тиску на нього вже ніхто не чинив. Слідчий ОСОБА_63 не з'ясовував, чому він змінив показання. Така слідча дія, як впізнання ОСОБА_22. і ОСОБА_17, з ним не проводилась. Всі слідчі дії проводились без захисника. Він наполягав на залучені захисника, але йому обіцяли кожного дня його забезпечити, а привели вже коли він був в СІЗО, через місяці три. Він змінив показання. оскільки йому погрожували, його залякували, а тому він був вимушений підписати все те, що від нього вимагали. Будучи притягнутим в якості обвинуваченого він давав показання, які відповідають дійсності. Ірпінська прокуратура проводила перевірку щодо незаконних дій працівників міліції, які були вчинені коли підсудний був в Макарівському ІТТ. На даний час, він показання дає добровільно. Він не відшкодовував потерпілим шкоду, завдану злочином. Він не робив цього, оскільки знаходиться у тюрмі, в подальшому він буде виплачувати шкоду. Просить суд, прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО, він повністю усвідомив все, що накоїв.

- показаннями підсудного ОСОБА_18, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності, окрім тієї обставини, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22 були організаторами і взагалі мали якесь відношення до скоєних злочинів. До нього застосовувались заходи психологічного тиску з боку працівників міліції, вони його змушували писати ті показання, які їм були потрібні, оговорювати ОСОБА_17 та ОСОБА_22. Вони обіцяли підписку про невиїзд. Прізвищ осіб, які чинили на нього тиск, він не пам'ятає, це були оперативні працівники, які їх затримували в м. Біла Церква. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. Перші показання, які він давав, він давав під тиском працівників міліції. Працівники міліції почали, спочатку питати де ОСОБА_17, потім почали питати де картина, де гроші, де золото, тому вирішили оговорити ОСОБА_17, бо хотіли вийти на умовний термін. Це робили працівники міліції, які їх затримували в м. Білій Церкві, потім ще київські опери в м. Ірпені. Явку з повинною він писав дві, але обидві під тиском. Він хотів взяти захисника, але йому сказали, що в цьому немає необхідності, і він йому непотрібен. Він, ОСОБА_22., раніше пару разів бачив з ОСОБА_17, але хто він і його прізвище він не знав. Йому довелось оговорити ОСОБА_17 та його знайомого на ім'я ОСОБА_22, тому що працівники міліції на нього чинили тиск і казали, що писати, і як. Він розкаююсь у скоєному. Коли їх затримали, допитували, чинивши на них психологічний тиск, потім вивезли в м. Боярку, туди приїхало чотири чоловіки і там їх били для того, щоб вони надали визнавальні показання. Вимагали обмовити чоловіка на ім'я ОСОБА_22 і ОСОБА_17 Інформацією про ОСОБА_22., він не володів, він знав, що він знайомий ОСОБА_17, оскільки бачив їх разом декілька разів. Він надавав показання слідчому ОСОБА_63, який приходив до них в СІЗО, де на них вже не чинилось жодного тиску, і вони надали показання, які відповідають дійсності, насправді. Їх ніхто не залякував і не тиснув. Він оговорив ОСОБА_22., бо йому пообіцяли знизити ступінь вини, обіцяли підписку про невиїзд. Він не давав таких показань, які зазначені в протоколах його допиту. До 30 днів, коли їх затримали, їх возили по різним ІТТ. Їх ховали, бо в декого були побиті боки, подряпані обличчя. Коли він був затриманий і знаходився в м. Бровари, приїхали в 23.00 год., працівники міліції і сказали що писати, а взамін він отримає підписку про невиїзд. Прокурора в ІТТ жодного разу він не бачив. Він не знав що робити, до кого звертатись, він просив подзвонити родичам. Просив адвоката, але йому казали, навіщо він потрібен і казали: "ти пиши те, що ми кажемо і все буде добре". Очних ставок між ним та іншими обвинуваченими не проводились. Були очні ставки між ОСОБА_20. ОСОБА_22 не приймав участі в злочинах, які їм інкримінують. ОСОБА_22 не надавав, ні автомобіля, ні рукавичок, ні відмичок, ні будь-яких інших знарядь для злочину. Він жодних планів на пограбування магазину не складав. Він підтримує показання, які він надавав під час його допиту слідчим ОСОБА_63. Показання, які він надавав працівникам міліції до слідчого, не відповідають дійсності, оскільки вони були відібрані під тиском. Він не знає, чому саме ОСОБА_17 і ОСОБА_22 цікавили працівників міліції, здавалось, вони їх цікавили більше ніж він. Його місяць возили по різних ІТТ. Проводилось якесь відтворення. Їх цікавило золото. Золото він збував в м. Біла Церква, особі, з якою він познайомився по Інтернету. Він слідчому ОСОБА_63 повідомляв про те, що він збував золото в м. Біла Церква. Гроші, отримані від збутого золота, він ділив порівну. Він повністю визнає вину у скоєному. Їх затримували в готелі в м. Біла Церква. Їх перше, що запитували працівники міліції - де золото. Від дня затримання, до моменту проведення першого допиту пройшло дванадцять днів. Всі ці дванадцять днів, на них, працівниками міліції чинився тиск і в решті їх "зламали", і вони вимушені були написати все те, що від них вимагали. Він розкаюється у скоєному. Він розуміє, що він винен. Цивільні позови заявлені у справі він визнає в повному обсязі. Показання давав добровільно. Просить суд прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО, повністю усвідомив все, що накоїв.

- показаннями підсудного ОСОБА_18, які він надавав під час допиту його на досудовому слідстві, в якості обвинуваченого 10.05.2012, згідно з якими, дані раніше показання підтримую частково, вину у вчинених злочинах визнаю повністю. Він не підтримує раніше надані показання в частині участі у скоєних злочинах ОСОБА_22. та ОСОБА_17 Злочин він вчинив спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 Оговорив ОСОБА_17 та ОСОБА_22., у зв'язку з тим, що знав, що ОСОБА_17 був раніше засудженим за крадіжку картин, також хотів перекласти відповідальність за організацію вчинення злочинів на когось іншого. З ОСОБА_17 він познайомився приблизно в жовтні 2011 року в одному з кафе в м. Бровари. З ОСОБА_22 познайомився через ОСОБА_17, бачив його декілька разів, практично з ним не спілкувався. З братами ОСОБА_20 та ОСОБА_21, знайомий з дитинства, з ОСОБА_19 познайомився на початку літа 2011 року, в тренажерному залі в м. Бровари, після чого почав з ним спілкуватись та познайомив його з братами ОСОБА_20. Умисел на вчинення злочинів виник в жовтні 2011 року, оскільки перебував у скрутному матеріальному становищі. В грудні 2011 року, точну дату не пам'ятає, перебуваючи в тренувальному залі з ОСОБА_19, останні розповів йому, що в ювелірному відділі в магазині, що знаходиться в м. Фастові працює сестра його дружини. ОСОБА_19 запропонував викрасти з вказаного магазину ювелірні прикраси, на що він погодився. До вчинення вказаного злочину, вирішили залучити ОСОБА_20 За декілька днів до вчинення злочину, вирішили поїхати до вказаного магазину та спланувати злочин. В магазин заходив ОСОБА_20, який роздивився розташування вітрин та повідомив про це. Також він повідомив, що в магазині здійснюється відеоспостереження. Двері магазину зачинялись на двухстворчаті металеві грати і вони вирішили, при втечі з магазину, після скоєння злочину, начепити на двері навісний замок, заблокувавши вихід. В день скоєння злочину, він з ОСОБА_20 та ОСОБА_19, на автомобілі "Деу Ланос", який він орендував, приїхали в м. Фастів. В одному з магазинів, вони купили навісний замок та окуляри для маскування. Згідно з розробленим планом, він повинен був зайти в магазин, щоб викрасти золото. ОСОБА_20, повинен був чекати біля входу, і після того, які він вибіжить, замкнути двері. ОСОБА_19, повинен був чекати в автомобілі та спостерігати за навколишньою обстановкою. Зупинивши автомобіль біля магазину, він одягнув окуляри, кепку ОСОБА_19 та пішов до магазину. Викравши золото він вибіг на вулицю, а ОСОБА_20, зачинив двері на навісний замок. Викрадене золото, він продав наглядно знайомому чоловіку за 8000 грн. (т. 9, а.с. 117-119);

- заявою ОСОБА_9 від 21.12.2011, з якою вона звернулась до Фастівського МРВ ГУМВС України в Київській області,. про те, що 21.12.2011 приблизно о 16.20 год., невідома особа з відділу ювелірних прикрас "ІНФОРМАЦІЯ_6", що знаходиться в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_10", по АДРЕСА_7, відкрито викрала ювелірні вироби (т. 2, а.с. 206);

- показаннями потерпілої ОСОБА_9, яка будучи допитана в судовому засіданні надала показання про те, що в грудні 2011 року, в її магазині "ІНФОРМАЦІЯ_10", який знаходиться в м. Фастові Київської області було пограбування. В даному магазині працював її працівник ОСОБА_60, яка в день скоєння злочину, вона не пам'ятає точної дати, повідомила їй, що вона показувала золоті ланцюжки клієнту, він дивився, а потім в неї з рук вирвав планшетку з ювелірними виробами і втік. Це сталось між 17.00 та 18.00 год. Вони викликали міліцію. Більше вона нічого не знає. В неї працює два продавця. Вона переглядала відеозапис з камер відеоспостереження, вона бачила, як зайшов покупець, продавець подала планшетку. Він дивився, а потім вирвав в неї з рук планшетку і вибіг. Вона не бачила даного чоловіка. Оскільки відео було з такого ракурсу, що неможливо описати особу, напевно зріст був невисокий, віком близько 40-45 років. Він був в пальто, шапка насунута на лоб. Їй розповіли, що цей грабіжник є родичем дівчини ОСОБА_47, яка живе в м. Фастові, але вона не знає точно. В неї викрали лише ланцюжки. Сума викраденого була близько 20000,00 грн. Матеріали інвентаризації вона надавала слідчому. В магазині є комп'ютери, звідки і було взято відомості про вартість викраденого. Вона не пам'ятає, чи вартість збитків було визначено за первинними документами, чи вже з урахуванням їхніх цін. Відеозапис вона передала у відділ міліції. Після того, як на прохання захисника піднявся підсудний ОСОБА_22, свідок ОСОБА_9 заявила: "Це не та особа, яку я бачила на відеозаписі камер спостереження". Вона під час досудового слідства показання давала добровільно, без застосування до неї фізичного та психологічного примусу.

- показаннями потерпілої ОСОБА_9, які вона надала під час допиту її в якості потерпілої на досудовому слідстві, згідно з якими, вона має у своїй власності ювелірні магазини та відділи, у тому числі ювелірний відділ "ІНФОРМАЦІЯ_6" в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_10", який знаходиться в АДРЕСА_7. Даний відділ, забезпечений охороною, яка здійснюється працівниками ТОВ "Технокобальт", а також "кнопкою тривоги", за допомогою якої здійснюється виклик охорони. Також, приміщення відділу, обладнане відеоспостереженням. 21.12.2011 о 16.30 год., їй зателефонувала продавець відділу ОСОБА_60, і повідомила, що невідомий чоловік забрав у неї планшетку, на якій знаходилось 15-20 золотих ланцюжків. Після проведення інвентаризації, було встановлено, що викрадено шістнадцять золотих ланцюжків на загальну суму 41609 грн. (т. 2, а.с. 217-220);

- показаннями свідка ОСОБА_60, які вона надала в судовому засіданні, згідно з якими в грудні 2011 року, вона працювала в ювелірному магазині продавцем-консультантом. В неї вчинили крадіжку золотих виробів - ланцюжків. Це сталося після обіду, до неї підійшов молодий чоловік в шапочці, окулярах з товстими лінзами. Вона запитала: "Що Вас цікавить?", він сказав, що ланцюжки. Тоді, вона запитала: "Якої довжини?", і показала одну планшетку, потім другу. Він попросив товстіші ланцюжки, вона йому показала планшетку, а він, за цю планшетку і пішов. В неї, там такі меблі, що вона не могла за ним вибігти. Двері магазину закривались на ключ і решітку, і вони, на решітку почепили замок і з магазину ніхто не міг вийти. Одна планшетка з ланцюжками, десять чи п'ятнадцять ланцюжків, і всі масивні. Магазин "ІНФОРМАЦІЯ_10", знаходився у АДРЕСА_7, зараз його там немає. Було викрадено тільки планшетку з ланцюжками. Цей підсудний (свідок вказала на підсудного ОСОБА_18), дуже схожий на того чоловіка, який викрав ланцюжки, тоді, через лінзи, він виглядав на років сорок. Підсудний був в шапці, куртці, точно не пам'ятає, окуляри великі, штани, на штанах була з боку червона полоса, тому вона подумала, що це форма і це працівник міліції. В магазині один вхід. В магазині, з чоловіків, тоді нікого не було, були ще чотири продавці, вона і підсудний. Він сказав, що йому потрібні ланцюжки і попросив їх показати. Вона дістала одну планшетку, потім іншу показала, він взяв її в руки і пішов. Вона нажала кнопку і сказала продавцям магазину, бо вийти за ним вона не змогла, бо там такі тумби, що вона не змогла б вийти. До цього, вона, пару днів не працювала, бо була на сесії, працювали інші дівчата, може до них хтось приходив, вона не знає. Найбільш схожий, на ту особу, підсудний в джинсах (свідок вказала на підсудного ОСОБА_18). Цей підсудний, схожий на ту особу, яка була в магазині, зараз він так не виглядає, але коли був у окулярах, виглядав на років сорок. Цей підсудний, більш за всіх схожий, на ту особу, яка скоїла крадіжку, по тілобудові, вона впевнена. Вона дала подивитись ланцюжки, бо думала, що людина, яка підійшла є працівником міліції. Вона надавала показання добровільно, до неї не застосовувався примус. Протокол допиту відповідає дійсності. До міліції, щодо впізнання осіб, її не викликали;

- показаннями свідка ОСОБА_60, які вона надала під час допиту її в якості свідка на досудовому слідстві, згідно з якими вона працює у відділі золотих прикрас "ІНФОРМАЦІЯ_6", який знаходиться в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_10", що по АДРЕСА_7. 21.12.2011, приблизно о 16.15 год., до магазину зайшов невідомий чоловік, одягнений в темний одяг, окуляри, кепку. Вказаний чоловік попросив показати йому золоті ланцюжки. Вона показала йому планшетку з золотими ланцюжками, тримаючи її у руках. Під час того, як вказаний чоловік роздивлявся ланцюжки, він тихенько взяв планшетку в руки, після чого озирнувся навкруги, і пішов до виходу. Вона окликнула його, але він не реагував, і вона натиснула кнопку виклику охорони. Потім, інші продавці їй сказали, що грати, якими зачиняються двері після закриття магазину, зовні, були зачинені на навісний замок. Після проведення інвентаризації було встановлено, що викрадено шістнадцять золотих ланцюжків на загальну суму 41609,00 грн. (т. 2, а.с. 225-228);

- показаннями свідка ОСОБА_79, які вона надала під час допиту її в якості свідка на досудовому слідстві, згідно з якими вона працює у відділі з продажу продовольчих товарів, магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", що по АДРЕСА_7. Неподалік від відділу де вона працює, знаходиться відділ з продажу ювелірних прикрас. 21.12.2011, приблизно о 16.25 год., вона бачила, як до відділу ювелірних виробів підійшов невисокий чоловік, одягнений в темну куртку, темні штани з червоними лампасами. Потім, вона пішла до підсобного приміщення зробити собі каву, і через кілька хвилин почула крик продавця відділу ювелірних виробів. Вона вийшла з підсобного приміщення, і побачила вищевказаного чоловіка, який вже був біля виходу з магазину, в руках він тримав планшет з ювелірними виробами. Потім вона та інші продавці виявили, що грати, якими зачиняються двері після закриття магазину, зовні були зачинені на навісний замок (т. 2, а.с. 238);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з за участю підозрюваного ОСОБА_18, під час проведення якого він розповів і відтворив обстановку та обставини вчинення 21.12.2011 відкритого викрадення ювелірних виробів з ювелірного відділу "ІНФОРМАЦІЯ_6", який знаходиться в приміщенні з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10" що по АДРЕСА_7 (т. 9 а.с. 87-93);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з за участю підозрюваного ОСОБА_19, під час проведення якого він розповів і відтворив обстановку та обставини вчинення 21.12.2011 відкритого викрадення ювелірних виробів з ювелірного відділу "ІНФОРМАЦІЯ_6", який знаходиться в приміщенні з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10" що по АДРЕСА_7 (т. 9 а.с. 239-245);

- протоколом огляду місця події, від 21.12.2011, яким зафіксовано факт викрадення ювелірних виробів з ювелірного відділу "ІНФОРМАЦІЯ_6", який знаходиться в приміщенні з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10" що по АДРЕСА_7. (т. 2, а.с. 207-213);

- речовими доказами: навісним замком, який вилучено, оглянуто та приєднано до матеріалів кримінальної справи як речовий доказ (т. 2, а.с. 207, 214-215);

- іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Показання підсудного ОСОБА_18, які він надавав під час допитів його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного та обвинуваченого (т. 9, а.с. 75-79, 86), а також показання, зазначені в протоколі відтворення обстановки та обставин подій (т. 9 а.с. 87-93), які покладено в основу обвинувачення, де останній викладає обставини скоєння ним, ОСОБА_20 та ОСОБА_19, 21.12.2011 викрадення ювелірних виробів з ювелірного відділу "ІНФОРМАЦІЯ_6", який знаходиться в приміщенні з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10" що по АДРЕСА_7, суд приймає, як докази вини ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, за винятком показань, які суд оцінює критично, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, оскільки підсудний ОСОБА_18, під час його допиту в якості обвинуваченого на досудовому слідстві та в судовому засіданні, відмовився від своїх показань в цій частині, а також показання ОСОБА_18, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, не було підтверджено сукупністю доказів, що є у справі, та які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Показання підсудного ОСОБА_19, які він надавав під час допитів його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного та обвинуваченого (т. 9, а.с. 75-79, 86), а також показання, зазначені в протоколі відтворення обстановки та обставин подій (т. 9 а.с. 239-245), які покладено в основу обвинувачення, де останній викладає обставини скоєння ним, ОСОБА_20 та ОСОБА_18, 21.12.2011 викрадення ювелірних виробів з ювелірного відділу магазину "ІНФОРМАЦІЯ_6", який знаходиться в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", що по АДРЕСА_7, суд приймає, як докази вини ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, за винятком показань, які суд оцінює критично, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, оскільки підсудний ОСОБА_19, під час його допиту в якості обвинуваченого на досудовому слідстві та в судовому засіданні, відмовився від своїх показань в цій частині, а також показання ОСОБА_19, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, не було підтверджено сукупністю доказів, що є у справі, та які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Суд не приймає, як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22. та ОСОБА_17, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, - явку з повинною ОСОБА_20 (т. 7 а.с. 194-195), в якій він власноручно виклав обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22 та ОСОБА_17, викрадення 21.12.2011, ювелірних виробів з ювелірного відділу "ІНФОРМАЦІЯ_6", який знаходиться в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10" що по АДРЕСА_7, оскільки в судовому засіданні підсудний ОСОБА_20, відмовився від явки з повинною, мотивуючи це тим, що під час написання явки з повинною на нього чинився тиск з боку працівників правоохоронних органів.

Суд не приймає, як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22. та ОСОБА_17, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, - явку з повинною ОСОБА_18 (т. 9 а.с. 66-68), в якій він власноручно виклав обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_22 та ОСОБА_17, викрадення 21.12.2011 ювелірних виробів з ювелірного відділу "ІНФОРМАЦІЯ_6", який знаходиться в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10" що по АДРЕСА_7, оскільки в судовому засіданні підсудний ОСОБА_18, відмовився від явки з повинною, мотивуючи це тим, що під час написання явки з повинною на нього чинився тиск з боку працівників правоохоронних органів.

Суд не приймає, як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22. та ОСОБА_17, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, - явку з повинною ОСОБА_19 (т. 9, а.с. 230-231), в якій він власноручно виклав обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_18 ОСОБА_20, ОСОБА_22 та ОСОБА_17, викрадення 21.12.2011 ювелірних виробів з ювелірного відділу "ІНФОРМАЦІЯ_6", який знаходиться в приміщенні з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10" що по АДРЕСА_7, оскільки в судовому засіданні підсудний ОСОБА_19, відмовився від явки з повинною, мотивуючи це тим, що під час написання явки з повинною на нього чинився тиск з боку працівників правоохоронних органів.

Суд приймає, як доказ відсутності вини ОСОБА_17 та ОСОБА_22., у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, показання підсудного ОСОБА_17, які він надав в судовому засіданні, які є логічними та послідовними і фактично збігаються з показаннями наданими ним під час допитів на досудовому слідстві, згідно з якими вину в інкримінованих йому злочинах не визнав, надавши показання про те, що обставини, встановлені органом досудового слідства не відповідають дійсності. До нього не застосовувались заходи психологічного чи фізичного тиску з боку працівників міліції. Показання на досудовому слідстві давав добровільно. Цивільні позови заявлені у справі не визнає. В жодному з цих злочинів він участі не приймав. Свою причетність до нападів на ювелірні магазини, він заперечує в повному обсязі. Якби ОСОБА_22, це робив, йому було б про це відомо. На судовому слідстві показання давав добровільно. Ні він, ні ОСОБА_22, не приймали участі у плануванні чи підготовці злочинів по пограбуванню ювелірних магазинів.

Суд приймає, як доказ відсутності вини ОСОБА_17 та ОСОБА_22., у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, показання підсудного ОСОБА_22., які він надав в судовому засіданні, які є логічними та послідовними і фактично збігаються з показаннями наданими ним під час допитів на досудовому слідстві, згідно з якими свою вину інкримінованих йому злочинах не визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства не відповідають дійсності. До нього не застосовувались заходи психологічного чи фізичного тиску з боку працівників міліції. Показання на досудовому слідстві давав добровільно. Цивільні позови, заявлені у справі він не визнає. Він знаходиться під вартою вже тривалий час, і вважає, що безпідставно. Участі у скоєнні злочинів, в яких його обвинувачують, він не приймав і свою причетність до них, він заперечує. Це все дії працівників міліції, зокрема працівника міліції ОСОБА_40. Підсудні, були вимушені оговорити його, оскільки на них чинився тиск з боку працівників міліції, який вони не витримали. Він раніше притягався до кримінальної відповідальності за статтями 215, 186, 142 КК України. Він не переховувався від слідства, він проживав вдома. Він не знав, що його оголосили в розшук. До 01.03.2012, він жив вдома. Він ніяких дій відносно ювелірних магазинів не здійснював. Ні він, ні ОСОБА_17, не мають відношення до ювелірних магазинів. Він просив слідчого провести очні ставки, але слідчий сказав, що "йому необхідно скоріше закрити справу, а тому, будете розбиратись в суді". З ним жодних слідчих дій не проводили. При затримані, застосовувалась фізична сила, але він, в принципі, і не чинив опору, а здивувався чому, якщо його шукають не прийшли додому. Його привезли в м. Бровари, намагались чинити на нього психічний тиск. Потім забрали на Володимирську, 15. Там вони просто розмовляли, десь годин шість. Потім привезли в м. Ірпінь, купили їм поїсти, потім сказали, що тут їх залишають, а потім заберуть. Потім обрали міру запобіжного заходу. Забрали в СІЗО. Потім повезли в м. Житомир, він з ОСОБА_17, побули там декілька днів, а потім їх повернули в СІЗО. За весь цей час, захисника в нього не було. Потім, прийшов якийсь, і почав розповідати, що йому необхідно зізнатись. Він казав, що не збирається цього робити. Той пішов, а він почав вимагати захисника знову і його з ОСОБА_17, знову завезли в м. Житомир. Він показання, в судовому засіданні, давав добровільно. Особу, про яку він зазначав, цікавить, щоб він сидів в тюрмі, це ОСОБА_40, він його посаду назвати не може, він керівник відділу УБОПА.

Приведений об'єм доказів, суд визнає достатнім, самі докази допустимими, у зв'язку з чим, вважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку відносно підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_18

Судом встановлено наявність діяння, яке має склад злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, а також винність підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_18 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.

Аналізуючи зібрані по даній кримінальній справі фактичні дані у їх сукупності, суд приходить до висновку, що зібрані докази, а саме: показання підсудних потерпілих та свідків, дані протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та обставин подій, за участю підсудних ОСОБА_19 та ОСОБА_18, речові докази тощо, в повному обсязі доказують винність підсудних ОСОБА_20 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, організованою групою, а також в повному обсязі доказують винність підсудного ОСОБА_19, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому організованою групою.

Оцінка доказів в порядку ст. 67 КПК України, дає суду підстави вважати, що описані, в судовому засіданні, підсудними ОСОБА_20 ОСОБА_19 та ОСОБА_18, потерпілими та свідками події, дійсно мали місце, і показання останніх не є переказом показань один одного, а навпаки, кожне в своїй частині разом з іншими доказами по справі складають та повністю відтворюють всі обставини події, що досліджувались по справі. При цьому, підсудні, потерпілі та свідки повідомляють такі факти, про які не могли знати інші, і які також є прямим свідченням достовірності показань останніх. Тобто ці факти не тільки підтверджують обставини скоєння підсудними ОСОБА_18 ОСОБА_20 та ОСОБА_19, відкритого викрадення чужого майна, а саме ювелірних виробів з ювелірного відділу "ІНФОРМАЦІЯ_6", який знаходиться в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", що по АДРЕСА_7, вчинене ОСОБА_20 та ОСОБА_18, повторно, організованою групою у складі ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, а й деталізують їх, висвітлюють подію злочину з різних боків, при цьому повністю спростовуючи причетність підсудного ОСОБА_17 та ОСОБА_22. до організації підготовки скоєння даного злочину. Все це, а також, дані протоколів огляду місця події, відтворення обстановки і обставин події, речові докази тощо, дають суду підстави зробити висновок про те, що дії ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, були спрямовані на посягання на майно, а саме ювелірні вироби з ювелірного відділу "ІНФОРМАЦІЯ_6", який знаходиться в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", що по АДРЕСА_7, яке належало ОСОБА_9, яке для підсудних було чужим, викрадене відкрито, про що свідчить активна поведінка підсудних, в момент вчинення злочину, спрямована на незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, в присутності інших осіб, а саме - продавця ОСОБА_60, яка усвідомлювала вчинення викрадення, при усвідомленні ОСОБА_18, ОСОБА_20 та ОСОБА_19, що їх дії помічені іншими і оцінюються ними, як викрадення, при цьому, підсудні мали реальну можливість, в подальшому, розпоряджатися цим майном і розпорядились ним, спричинивши ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 41609,00 грн., яке було скоєно організованою групою, тобто в співучасті, коли у підготовці та вчиненні злочину приймало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке, тобто між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочину об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом і діяльністю, спрямованою на досягнення останнього, як кінцевої мети плану цієї групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, скоєне ОСОБА_20 та ОСОБА_18, повторно, тобто особами, які раніше скоїли злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України. При цьому, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, способу, наявності корисливого мотиву, у вигляді спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корисливої мети, яка полягає у бажанні незаконного збагачення самих підсудних, суд дійшов висновку, що ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, було скоєно злочин з прямим умислом, тобто вони усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки і бажали їх настання.

Суд відкидає таку кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченому ч. 5 ст. 186 КК України, в якому обвинувачуються ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, як вчинення злочину з проникненням у інше приміщення, оскільки, в даному випадку, аналіз правової норми - статті 186 КК України, дає підстави стверджувати, що поняття "проникнення", не можна розглядати з точки зору фізичного потрапляння та знаходження особи в тому чи іншому приміщенні. Поняття "проникнення", в даному випадку є юридичним, яке містить в собі - законність (правомочність) потрапляння та перебування особи в тому чи іншому приміщенні. Зважаючи на це, суд дійшов висновку про те, що саме потрапляння та перебування підсудного ОСОБА_18 у відділі ювелірних прикрас "ІНФОРМАЦІЯ_6", який знаходиться в приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, близько 16.20 год. 21.12.2011 було законним, оскільки, приміщення вказаного ювелірного відділу, на момент скоєння злочину, було загальнодоступним (відкритим для відвідування), тобто будь-яка особа, яка могла потрапити та знаходитись у вказаний час в даному приміщенні - знаходилась там на законних підставах.

Суд визнає недоведеним і таким, що не ґрунтується на доказах те, що в другій половині грудня 2011 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з метою підготовки вчинення злочину прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, в якому, як їм було відомо, з інформації, наданої ОСОБА_19, знаходився ювелірний відділ. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з'ясували місце розташування відділу ювелірних прикрас, наявність відеоспостереження, перевірили наявність охорони, а також встановили, що вхідні двері магазину зачиняються створами металевої решітки. Залишивши приміщення магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно розробленого плану, ОСОБА_18, змінивши зовнішність, а саме одягнувши окуляри та головний убір, мав зайти до магазину, і вводячи продавця відділу ювелірних прикрас в оману, взяти лоток з ювелірними прикрасами, і залишити з ним магазин. ОСОБА_20, мав знаходитись біля вхідних дверей та після виходу з магазину ОСОБА_18 зачинити створи металевої решітки на дверях головного входу на навісний замок. ОСОБА_19, повинен був чекати в автомобілі біля магазину і спостерігати за навколишньою обстановкою. Для виконання вказаного плану, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 у невстановленому місці придбали окуляри та навісний замок.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено відсутність в діях підсудного ОСОБА_17 та ОСОБА_22. складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.

Суд визнає доведеним те, що в другій половині грудня 2011 року (точний час та дату в ході судового слідства не встановлено), ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 а в подальшому ОСОБА_21, зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення умисних злочинів проти власності, об'єднаних єдиним планом, відомим всім учасникам групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, а саме підготовки і вчинення злочинів, як кінцевої мети цієї групи.

Учасниками організованої групи ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 було розроблено план вчинення розбійного нападу на ювелірний відділ в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою АДРЕСА_5, з метою його пограбування, який в подальшому був доведений та узгоджений всіма учасниками організованої групи, з розподілом функцій між учасниками групи.

На виконання, розробленого учасниками організованої групи, плану вчинення злочину, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, на автомобілі "Ауді 100", з державним реєстраційним номером НОМЕР_3, близько 17.25 год., 28.12.2011, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, де дочекавшись, поки в магазині не буде покупців, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, згідно з розподілом функцій між членами організованої групи, одягнувши рукавички та маски, зайшли до вказаного магазину, де ОСОБА_18 та ОСОБА_21, з метою подолання опору, навели пневматичні пістолети на продавців ОСОБА_11 та ОСОБА_12, погрожуючи їх застосуванням, які сприйняли ці погрози, як небезпечні для свого життя. В цей час, ОСОБА_21, який був озброєний пневматичним пістолетом та ОСОБА_20, у якого в руках була автомобільна монтировка, згідно з розподілом функцій між членами організованої групи, почали розбивати вітрини, які знаходились у ювелірному відділі і збирати ювелірні вироби. ОСОБА_19, який був озброєний ножем, згідно з розподілом функцій між членами організованої групи, спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб унеможливити втручання будь-яких осіб, які б змогли завадити скоєнню злочину. Заволодівши ювелірними виробами, а саме: золотими каблучками, 585 проби, у кількості 743 штуки, загальною вагою 2241,25г, загальною вартістю 1224835,00 грн. та золотими ланцюжками, 585 проби, у кількості 226 штук, загальною вагою 1237,09г, загальною вартістю 714305,00 грн., ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, з місця скоєння злочину зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду у розмірі 1939140,00 грн.

Суспільно-небезпечні дії підсудного ОСОБА_20, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки умисні дії підсудного ОСОБА_20, виражаються у співучасті в підготовці та вчиненні, у складі організованої групи разом з ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, тобто співучасті, коли у підготовці та вчиненні злочину приймало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке, тобто між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочину об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом і діяльністю, спрямованою на досягнення останнього, як кінцевої мети плану цієї групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, відкритому нападі, 28.12.2011, близько 17.25 год., який виявляється у психічному насильстві, яке мало реальний характер і сприйнялась потерпілими, як таке, що дійсно може бути реалізовано, а саме: застосування зброї, яке було здатне подавити волю продавців - потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12, і примусити їх передати майно, а саме: золоті каблучки, 585 проби, у кількості 743 штуки, загальною вагою 2241,25г, загальною вартістю 1224835,00 грн. та золоті ланцюжки, 585 проби, у кількості 226 штук, загальною вагою 1237,09г, загальною вартістю 714305,00 грн., яке знаходилось в ювелірному відділ в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, яке для підсудних було чужим і належало потерпілій ОСОБА_10, спрямованому на заволодіння майном в особливо великих розмірах, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду у розмірі 1939140,00 грн., що відповідно до примітки 1 ст. 185 КК України, є особливо великим розміром, тобто вартість якого в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Суспільно-небезпечні дії підсудного ОСОБА_18, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки умисні дії підсудного ОСОБА_18, виражаються у співучасті в підготовці та вчиненні, у складі організованої групи разом з ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, тобто співучасті, коли у підготовці та вчиненні злочину приймало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке, тобто між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочину об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом і діяльністю, спрямованою на досягнення останнього, як кінцевої мети плану цієї групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, відкритому нападі, 28.12.2011, близько 17.25 год., який виявляється у психічному насильстві, яке мало реальний характер і сприйнялась потерпілими, як таке, що дійсно може бути реалізовано, а саме: застосування зброї, яке було здатне подавити волю продавців - потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12, і примусити їх передати майно, а саме: золоті каблучки, 585 проби, у кількості 743 штуки, загальною вагою 2241,25г, загальною вартістю 1224835,00 грн. та золоті ланцюжки, 585 проби, у кількості 226 штук, загальною вагою 1237,09г, загальною вартістю 714305,00 грн., яке знаходилось в ювелірному відділ в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, яке для підсудних було чужим і належало потерпілій ОСОБА_10, спрямованому на заволодіння майном в особливо великих розмірах, чим спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду у розмірі 1939140,00 грн., що відповідно до примітки 1 ст. 185 КК України, є особливо великим розміром, тобто вартість якого в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Суспільно-небезпечні дії підсудного ОСОБА_21, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки умисні дії підсудного ОСОБА_21, виражаються у співучасті в підготовці та вчиненні, у складі організованої групи разом з ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, тобто співучасті, коли у підготовці та вчиненні злочину приймало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке, тобто між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочину об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом і діяльністю, спрямованою на досягнення останнього, як кінцевої мети плану цієї групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, відкритому нападі, 28.12.2011, близько 17.25 год., який виявляється у психічному насильстві, яке мало реальний характер і сприйнялась потерпілими, як таке, що дійсно може бути реалізовано, а саме: застосування зброї, яке було здатне подавити волю продавців - потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12, і примусити їх передати майно, а саме: золоті каблучки, 585 проби, у кількості 743 штуки, загальною вагою 2241,25г, загальною вартістю 1224835,00 грн. та золоті ланцюжки, 585 проби, у кількості 226 штук, загальною вагою 1237,09г, загальною вартістю 714305,00 грн., яке знаходилось в ювелірному відділ в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, яке для підсудних було чужим і належало потерпілій ОСОБА_10, спрямованому на заволодіння майном в особливо великих розмірах, чим спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду у розмірі 1939140,00 грн. що відповідно до примітки 1 ст. 185 КК України, є особливо великим розміром, тобто вартість якого в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Суспільно-небезпечні дії підсудного ОСОБА_19, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки умисні дії підсудного ОСОБА_19, виражаються у співучасті в підготовці та вчиненні, у складі організованої групи разом з ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, тобто співучасті, коли у підготовці та вчиненні злочину приймало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке, тобто між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочину об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом і діяльністю, спрямованою на досягнення останнього, як кінцевої мети плану цієї групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, відкритому нападі, 28.12.2011, близько 17.25 год., який виявляється у психічному насильстві, яке мало реальний характер і сприйнялась потерпілими, як таке, що дійсно може бути реалізовано, а саме: застосування зброї, яке було здатне подавити волю продавців - потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12, і примусити їх передати майно, а саме: золоті каблучки, 585 проби, у кількості 743 штуки, загальною вагою 2241,25г, загальною вартістю 1224835,00 грн. та золоті ланцюжки, 585 проби, у кількості 226 штук, загальною вагою 1237,09г, загальною вартістю 714305,00 грн., яке знаходилось в ювелірному відділ в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, яке для підсудних було чужим і належало потерпілій ОСОБА_10, спрямованому на заволодіння майном в особливо великих розмірах, чим спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду у розмірі 1939140,00 грн., що відповідно до примітки 1 ст. 185 КК України, є особливо великим розміром, тобто вартість якого в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Вина підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, та ОСОБА_21 доказується зібраними по кримінальній справі доказами, які було досліджено в судовому засіданні, а саме:

- показаннями підсудного ОСОБА_20, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності, окрім тієї обставини, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22 були організаторами і взагалі мали якесь відношення до скоєних злочинів. До нього застосовувались заходи психологічного тиску з боку працівників міліції, вони його змушували писати ті показання, які їм були потрібні, оговорювати ОСОБА_17 та ОСОБА_22. До нього, працівниками міліції також застосовувався фізичний тиск, його залякували,погрожували продовжувати застосовувати фізичну силу. Прізвищ осіб, які чинили на нього тиск, він не пам'ятає, це були оперативні працівники, які вели їхню справу. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. 28.12.2011, він, ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_21, приблизно о 17.00 год., їхали до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться в м. Коростишеві Житомирської області. У них були рукавички, маски, монтировка та травматичний пістолет. Вони під'їхали, зачекали, потім зайшли в середину магазину. Він розбив вітрину. Почали забирати золото. Вийшли з магазину, сіли в автомобіль "Ауді" і поїхали до автомобіля "Шеврове", який вони залишили біля в'їзду в місто. "Ауді" залишили в лісі. Золото збував ОСОБА_18 Він на досудовому слідстві давав показання проти ОСОБА_17, тому, що, коли їх затримали в м. Біла Церква, вони дізнались, що ОСОБА_17, отримав за викрадену ним картину набагато більше, ніж дав їм, а тому вони вирішили дати показання проти нього. ОСОБА_17, він знав наглядно раніше, а з ОСОБА_22, познайомився у СІЗО. Він надавав попередні показання, оговорюючи ОСОБА_22. та ОСОБА_17, оскільки всі протоколи були написані під диктовку працівників міліції. Вони постійно казали, що: "ви вийдете на підписку про невиїзд". Зі всіх магазинів було викрадено близько трьох кілограмів. золота. За які суми збував ОСОБА_18 золото він не знає, та не пам'ятає, які суми він їм давав. ОСОБА_22., він раніше не знав, він знав лише ОСОБА_17 Він, здається, після нападу на магазин в м. Коростишеві, питав у ОСОБА_17, чи немає в нього знайомих, хто може купити золото. Пізніше той йому передзвонив і сказав, куди під'їхати. Він за це ОСОБА_17 матеріальної винагороди не надавав. Свою вину у скоєному він визнає і щиро розкаюється. Він просив захисника, але йому його не надавали. Працівники міліції казали, що він йому не потрібен, що він не буде сидіти в тюрмі. Він був в ІТТ і в м. Яготині, і в м. Броварах, і в м. Макарові, і в м. Житомирі. У всі ІТТ, приїздило по декілька чоловік, представлялись працівниками міліції, приїжджали в різний час, чинили психологічний тиск. Йому не роз'яснювали його права та обов'язки. Коли він зрозумів, що його ніхто не відпустить, а він знав, що ОСОБА_22. і ОСОБА_17 він оговорив, то вирішив давати показання, які відповідають дійсності. Слідчий не з'ясовував, чому змінили показання. Він лише хотів закінчити скоріше досудове слідство, оскільки йому необхідно було закривати справу, про це він неодноразово повідомляв. З лютого по червень 2012 року, жодних слідчих дій не проводилось. Слідчі дії проводились лише, коли він був в ІТТ. Слідчий не проводив з ним слідчу дію по впізнанню ОСОБА_22., враховуючи те, що він з ним раніше знайомі не були. Він не розумів і не знав про кого мова. Слідчий не з'ясовував місця передачі золотих виробів. Слідчий не з'ясовував причину зміни показань. Йому обіцяли, що, якщо він дасть показання проти ОСОБА_22. і ОСОБА_17, його відпустять під підписку про невиїзд. ОСОБА_22 не причетний до тих злочинів, які вони скоювали. Він не знав куди писати скарги, тому не писав. Він добровільно дає показання в судовому засіданні. Він не відшкодовував шкоду завдану злочином, але цивільні позови визнає в повному обсязі. Просить суд, прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО, повністю усвідомив все, що накоїв;

- показаннями підсудного ОСОБА_21, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності, окрім тієї обставини, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22 були організаторами і взагалі мали якесь відношення до скоєних злочинів. До нього застосовувались заходи психологічного тиску з боку працівників міліції, вони його змушували писати ті показання, які їм були потрібні, оговорювати ОСОБА_17 та ОСОБА_22. До нього, працівниками міліції, також застосовувався фізичний тиск, це було в Макарівському ІТТ. Прізвищ осіб, які чинили на нього тиск, він не пам'ятає, це були оперативні працівники, які вели їхню справу. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. Він підтримує всі свої показання, які він надавав слідчому ОСОБА_63. ОСОБА_20, надавав показання, він з ними погоджується, він все вірно сказав. З ОСОБА_17, він був знайомий, а з ОСОБА_22, він познайомився в СІЗО. Він заперечує ту обставину, що він з ОСОБА_22 був в дружніх відносинах. Він приймав участь у пограбуваннях в м. Коростишів. В магазині в м. Коростишеві, він розбивав вітрини. Він вже не пам'ятає, скільки коштів вини отримали. Йому брат привіз його частину, здається було 20000 гривень, за пограбування магазину в м. Коростишеві. Він не передавав золото ні ОСОБА_17, ні ОСОБА_22 На досудовому слідстві він надавав показання проти ОСОБА_17 та ОСОБА_22., оскільки його змусили це зробити. Він повідомляв слідчому про тиск, який чинився під час досудового слідства. Він вину у скоєному визнає. Він розкаюється у скоєному. В нього не було захисника, коли він надавав показання проти ОСОБА_17 і ОСОБА_22., в якості підозрюваного. Під вартою він перебуває вже два роки. В м. Ірпінь, привезли після затримання, не годували, били, потім повезли в м. Коростишів, там також не годували, потім приїхали якісь особи, десь п'ять чоловік. Це було години дві ночі. Вони почали погрожувати йому, чинили психологічний тиск. Слідчим ОСОБА_63, не проводилось жодних додаткових слідчий дій, щоб з'ясувати, чому він змінив показання. Він не пам'ятає допит 10 травня, здається він тривав десь години дві. Коли, в лютому, проводився його допит, і він був в схвильованому стані, слідчий це відобразив в протоколі, але швидку не викликав і стан його здоров'я не з'ясовував. Просить суд, прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО повністю усвідомив все, що накоїв. Просить взяти до уваги, що в нього малолітня дитина і просить суд призначити мінімальну міру покарання.

- показаннями підсудного ОСОБА_19, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності, окрім тієї обставини, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22 були організаторами і взагалі мали якесь відношення до скоєних злочинів. До нього застосовувались заходи психологічного тиску з боку працівників міліції, вони його змушували писати ті показання, які їм були потрібні, оговорювати ОСОБА_17 та ОСОБА_22. До нього, працівниками міліції, також застосовувався фізичний тиск, це було в м. Ірпені. Прізвищ осіб, які чинили на нього тиск, він не пам'ятає, це були оперативні працівники, які вели їхню справу. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. Він підтримує показання, які надавав слідчому ОСОБА_63. З ОСОБА_22 познайомився в м. Бровари, за рік до того, як потрапив у тюрму. На нього чинився тиск, психічний з боку працівників міліції, з приводу дачі тих показань, які їм були необхідні. Вони погрожували йому. До нього приїхало вночі в ІТТ, п'ять чоловік і почали погрожувати його здоров'ю, здоров'ю його сім'ї, тому він вимушений був підписувати все, що вони просили. Він просив захисника, але йому відмовили в ньому, сказавши, що він йому поки що не потрібен. Заяви про відмову від захисника він писав під тиском міліції. Щодо нападу на ювелірний магазин "ІНФОРМАЦІЯ_7", то він приймав участь у нападі на даний магазин. Планування пограбування даного магазину, також не було. Участь у пограбуванні даного магазину приймав він, ОСОБА_18 та брати ОСОБА_20, він з даними особами товаришували. ОСОБА_18 розповів, що він проїжджав, якось повз цей магазин, зайшов, роздивився, а потім розповів йому. Ролі пограбування вони не розподіляли. Вони приїхали на автомобілі "Ауді" та "Шевроле". Він не був за кермом автомобіля. Ні ОСОБА_17, ні ОСОБА_22, не знали про напад на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_7". Маски та пістолет був в автомобілі у ОСОБА_18 Маску йому дав ОСОБА_18 Відносно пістолета він не пам'ятає. Автомобіль "Ауді" - це автомобіль ОСОБА_18 Він на ньому приїхав. В магазин вони зайшли всі, вчотирьох. Він стояв та спостерігав за продавцем, щоб вона не нажала "тривожну кнопку". Він не пам'ятає, скільки забрали золота. Жодних тілесних ушкоджень працівникам магазину нанесено не було. Автомобіль "Ауді", вони залишили в лісі, біля м. Коростишів, назад їхали на автомобілі "Шевроле". Вони поїхали в напрямку м. Києва. Можливо хотіли заплутати сліди, тому пересіли в другий автомобіль. Збутом золота займався ОСОБА_18, скільки грошей він віддав йому, він не пам'ятає. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, не мають відношення до даних подій. Показання, де він повідомляв про ОСОБА_17 і ОСОБА_22., з нього вибивали працівники міліції. Він усвідомлює, що винен, розкаюється. ОСОБА_22, жодного відношення до планування, чи самих пограбувань, не має, участі в цьому він в не приймав. ОСОБА_22, не забезпечував знаряддями для скоєння злочинів. В годину ночі, на КПЗ приїхали особи і сказали йому підписувати те, що їм потрібно. Якби йому сказали підписати показання щодо іншої, будь-якої особи, він би підписав, бо вони йому погрожували. ОСОБА_22. він знав, бо живуть в одному місті, наглядно були знайомі. На автомобілі "Ауді" приїхав ОСОБА_18, а кому саме він належав, він не знає. Всі протоколи попереднього допиту він писав під диктовку, йому постійно погрожували. Його привезли на КПЗ в м. Макарів, потім туди вночі приїхала міліція. Він постійно сидів на КПЗ в м. Макарові. Слідчому ОСОБА_63, він вже давав інші показання, бо він вже був у СІЗО, і тиску на нього вже ніхто не чинив. Слідчий ОСОБА_63 не з'ясовував, чому він змінив показання. Така слідча дія, як впізнання ОСОБА_22. і ОСОБА_17, з ним не проводилась. Всі слідчі дії проводились без захисника. Він наполягав на залучені захисника, але йому обіцяли кожного дня його забезпечити, а привели вже коли він був в СІЗО, через місяці три. Він змінив показання. оскільки йому погрожували, його залякували, а тому він був вимушений підписати все те, що від нього вимагали. Будучи притягнутим в якості обвинуваченого він давав показання, які відповідають дійсності. Ірпінська прокуратура проводила перевірку щодо незаконних дій працівників міліції, які були вчинені коли підсудний був в Макарівському ІТТ. На даний час, він показання дає добровільно. Він не відшкодовував потерпілим шкоду, завдану злочином. Він не робив цього, оскільки знаходиться у тюрмі, в подальшому він буде виплачувати шкоду. Просить суд, прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО, він повністю усвідомив все, що накоїв. Просить взяти до уваги всі пом'якшуючі обставини і просить суд призначити мінімальну міру покарання.

- показаннями підсудного ОСОБА_18, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності, окрім тієї обставини, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22 були організаторами і взагалі мали якесь відношення до скоєних злочинів. До нього застосовувались заходи психологічного тиску з боку працівників міліції, вони його змушували писати ті показання, які їм були потрібні, оговорювати ОСОБА_17 та ОСОБА_22. Вони обіцяли підписку про невиїзд. Прізвищ осіб, які чинили на нього тиск, він не пам'ятає, це були оперативні працівники, які їх затримували в м. Біла Церква. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. По епізоду пограбування ювелірного магазину в м. Коростишів. Він з ОСОБА_19, займались боксом в одному спортзалі. Він часто їздив в м. Житомир і бачив там цей ювелірний магазин. Якось, він сказав ОСОБА_19, що в м Коростишиві є ювелірний магазин. Між м. Бровари і сел. Калинівкою вони зустрілись з братами ОСОБА_21 и ОСОБА_20, які приїхали на своєму автомобілі "Шевроле". Вони, всі разом, обговорили пограбування ювелірного магазину. Вони поїхали в м. Коростишів, продивились на ювелірний магазин, на місце його розташування і таке інше. Через три дні, він взяв в оренду автомобіль. З м. Фастова він забрав ОСОБА_19 З братами ОСОБА_20, вони зустрілись на в'їзді в м. Коростишів. Автомобіль "Шевроле" і залишили на місті зустрічі, вони пересіли а автомобіль "Ауді", де він був за кермом. Вони під'їхали до магазину, спочатку проїхали трохи далі. В нього був ніж. У ОСОБА_19 був пістолет, а у ОСОБА_21 була бита. Вони пограбували магазин і поїхали в м. Бровари. В м. Бровари, він висадив братів ОСОБА_20 і ОСОБА_19, а сам поїхав в м. Біла Церква, де він познайомився з чоловіком по Інтернету, який скуповував золото. Наступного дня в м. Біла Церква, він зустрівся з даними людьми їх було троє, він збув їм золото, отримав за це кошти. Потім він зустрівся з братами ОСОБА_20, вони поділили гроші і роз'їхались по домам. З ОСОБА_17 він був знайомий наглядно. Номер телефону ОСОБА_17 він знав. Перші показання, які він давав, він давав під тиском працівників міліції. Працівники міліції почали, спочатку питати де ОСОБА_17, потім почали питати де картина, де гроші, де золото, тому ми вирішили оговорити ОСОБА_17, бо хотіли вийти на умовний термін. Це робили працівники міліції, які нас затримували в м. Білій Церкві, потім ще київські опери в м. Ірпені. Явку з повинною він писав дві, але обидві під тиском. Він хотів взяти захисника, але йому сказали, що в цьому немає необхідності, і він йому непотрібен. Він часто їздив в м. Житомир, в нього померла бабуся, і він хотів їй замовити пам'ятник. В м. Коростишеві він неодноразово бачив магазин "ІНФОРМАЦІЯ_7", там було багато золота і не було охорони. В даному магазині він бачив трьох продавців. Він заїжджав в даний магазин, з метою подивитись собі золотий ланцюжок. Умисел на пограбування даного магазину виник, коли вони поговорили з ОСОБА_19, і він розповів йому про даний магазин і вони вирішили разом його пограбувати. План пограбування вони розробляли разом. Він повинен був з пістолетом стояти на вході. Те, що повинні були робити брати ОСОБА_20 і ОСОБА_19 вони не обговорювали. Вони приїхали на автомобілі "Ауді", який вони взяли на Петрівці в м. Києві. В нього були і ключі, і технічний паспорт на автомобіль, а тому він не міг його викрасти. Пістолет був у ОСОБА_20 та ОСОБА_21 Він взяв пістолет у ОСОБА_20 Після пограбування вони сіли в автомобіль "Ауді", доїхали до лісосмуги, там залишили автомобіль, потім пересіли в автомобіль "Шевроле" і поїхали в сторону м. Києва. Все викрадене золото забрав він сам. Все золото він забрав і продав скупнику. За пару днів до злочину, він розмовляв зі скупником, і з ним домовились, що він купить в нього золото в любому об'ємі. Вони з ним зустрілись і він збув йому золото зваживши його спеціальними вагами. Золота було на суму 500000 грн. Вагу золота він не пам'ятає, здається більше двох кілограм. Гроші вони розділили з братами ОСОБА_20 і ОСОБА_19 між собою порівну. Маски вони викинули в лісі, рукавички там же. Після скоєння злочину, він не зустрічався ні з ОСОБА_17, ні з ОСОБА_22 Він, ОСОБА_22., раніше пару разів бачив з ОСОБА_17, але хто він і його прізвище він не знав. Йому довелось оговорити ОСОБА_17 та його знайомого на ім'я ОСОБА_22, тому що працівники міліції на нього чинили тиск і казали, що писати, і як. Він розкаюється у скоєному. Пістолети були у братів ОСОБА_20, вони купили їх в магазині особисто. Коли їх затримали, допитували, чинивши на них психологічний тиск, потім вивезли в м. Боярку, туди приїхало чотири чоловіки і там їх били для того, щоб вони надали визнавальні показання. Вимагали обмовити чоловіка на ім'я ОСОБА_22 і ОСОБА_17 Інформацією про ОСОБА_22., він не володів, він знав, що він знайомий ОСОБА_17, оскільки бачив їх разом декілька разів. Він надавав показання слідчому ОСОБА_63, який приходив до них в СІЗО, де на них вже не чинилось жодного тиску, і вони надали показання, які відповідають дійсності, насправді. Їх ніхто не залякував і не тиснув. Він оговорив ОСОБА_22., бо йому пообіцяли знизити ступінь вини, обіцяли підписку про невиїзд. Він не давав таких показань, які зазначені в протоколах його допиту. До 30 днів коли їх затримали, їх возили по різним ІТТ. Їх ховали, бо в декого були побиті боки, подряпані обличчя. Коли він був затриманий і знаходився в м. Бровари, приїхали в 23.00 год., працівники міліції і сказали що писати, а взамін він отримає підписку про невиїзд. Прокурора в ІТТ жодного разу він не бачив. Він не знав що робити, до кого звертатись, він просив подзвонити родичам. Просив адвоката, але йому казали, навіщо він потрібен і казали: "ти пиши те, що ми кажемо і все буде добре". Очних ставок між ним та іншими обвинуваченими не проводились. Були очні ставки між ОСОБА_20. ОСОБА_22 не приймав участі в злочинах, які їм інкримінують. ОСОБА_22 не надавав, ні автомобіля, ні рукавичок, ні відмичок, ні будь-яких інших знарядь для злочину. Він жодних планів на пограбування магазину не складав. Він підтримує показання, які він надавав під час його допиту слідчим ОСОБА_63. Показання, які він надавав працівникам міліції до слідчого, не відповідають дійсності, оскільки вони були відібрані під тиском. Він не знає, чому саме ОСОБА_17 і ОСОБА_22 цікавили працівників міліції, здавалось вони їх цікавили більше ніж вони. Його місяць возили по різних ІТТ. Проводилось якесь відтворення. Показання по пограбуванню заправки, він надавав добровільно, працівників міліції, вони не дуже це цікавили. Їх цікавило золото. ІНФОРМАЦІЯ_8 він збував в м. Біла Церква, особі, з якою він познайомився по Інтернету. Він слідчому ОСОБА_63 повідомляв про те, що він збував золото в м. Біла Церква. Гроші, отримані від збутого золота, він ділив порівну. Це було більше 100000 грн. Він повністю визнає вину у скоєному. Їх затримували в готелі в м. Біла Церква. Їх перше, що запитували працівники міліції - де золото. Від дня затримання, до моменту проведення першого допиту пройшло дванадцять днів. Всі ці дванадцять днів, на них, працівниками міліції чинився тиск і в решті їх "зламали", і вони вимушені були написати все те, що від них вимагали. Він розкаюється у скоєному. Він розуміє, що він винен. Цивільні позови заявлені у справі він визнає в повному обсязі. Показання надавав добровільно. Просить суд прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО, повністю усвідомив все, що накоїв;

- показаннями потерпілої ОСОБА_11, які вона надала в судовому засіданні, згідно з якими 28.12.2011, близько 18.00 год., вона знаходилась на робочому місці в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. Вона знаходилась у відділі парфумів, де була продавцем. Вона побачила на вулиці, при вході в сам магазин, якихось людей, але не звернула уваги на це. Через декілька хвилин, до магазину увірвались якісь люди в масках, почали кричати, що це пограбування. До неї підбіг один з цих чоловіків, а інші побігли в ювелірний відділ. Той хто стояв біля неї був зі зброєю, сказав їй лягати на підлогу. Ще один, пройшов по залу, а потім через дві хвилини вони вийшли. Вона побачила, що вони винесли великій мішок білого кольору схожий на той, в яких продають цукор. З магазину зникло золото, більше нічого. Відділ золота знаходиться в другому залі. Біля дверей магазину є невелика верандочка і вже там грабіжники надягали маски. Вона це помітила, але спочатку не зрозуміла, що відбувається і не придала цьому значення. В магазин забігло четверо осіб. Грабіжники діяли злагоджено, цілеспрямовано, знали, що їм потрібно і куди їм йти. Один чоловік стояв поруч з нею, коли вона стояла біля прилавку і не відходив від неї. Вона намагалась натиснути тривожну кнопку. З-під маски не було видно нічого. Обличчя вона не розгледіла. Цивільний позов вона мотивує тим, що вона дуже злякалась. Тривожну кнопку нажимала вона. Вона залишалась на своєму місці і не бачила, що грабіжники робили в ювелірному відділі, вона лише чула сильний тріск і шум. Зі слів співробітниць їй відомо, що перед пограбуванням до магазину заходила людина, яка цікавилась дорогим ланцюжком. Їй дану особу не описували. Особисто її речі не зникли, і пошкоджені не були. За інших співробітниць вона сказати не може. Нападників було четверо і вони всі були невисокого зросту. Після того, як на прохання захисника піднявся підсудний ОСОБА_22, потерпіла ОСОБА_11 сказала: "Ні, особи такого зросту при пограбуванні магазину не було". Їй не відомо, куди пішли нападники. Коли приїхала міліція нападників вже не було. Зараз вона не може нікого впізнати з підсудних. Вона не розгледіла, яка саме була зброя у нападника, який був біля неї. Що було в інших нападників у руках вона не знає. Співробітниця їй розповіла, що у нападників, які побігли в ювелірний відділ, із зброї був ніж і пістолет. Показання на досудовому слідстві вона надавала добровільно. Ні фізичного, ні психологічного примусу до неї не застосовувалось. Моральну шкоду вона обґрунтовує тим, що вона сильно злякалась, погано спала вночі. Вона не зверталась до фахівців в галузі медицини з приводу свого психічного стану після скоєного пограбування, але вона купувала снодійне та заспокійливе, які продаються в аптеці без рецепту. Вона не вчиняла ніяких дій, щоб привести себе до нормального стану. Вона вважає, що сума 15000,00 грн. є достатньою для відшкодування їй моральних збитків. Встановити розмір моральної шкоди в сумі 15000,00 грн. їй порадив слідчий. Чоловік, який піднімався на прохання захисника і якого назвали ОСОБА_22, їй ніякої шкоди не завдав, вона його в магазині не бачила. Персонально до ОСОБА_22. вона претензій не має. Вона пред'являє цивільний позов до осіб, які були в магазині, а особи схожої статурою на ОСОБА_22. там не було, тому вона знімає всі претензії до ОСОБА_22. ОСОБА_17 не схожий з тими особами, які знаходились в магазині. Вона пред'являє цивільний позов до осіб, які були в магазині, а особи схожої статурою на ОСОБА_17 там не було, тому вона знімає всі претензії до ОСОБА_17

- показаннями потерпілої ОСОБА_12, які вона надала в судовому засіданні, згідно з якими 28.12.2011, близько 18.00 год., вона знаходилась на робочому місці в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. Вона знаходилась у ювелірному відділі, оскільки вона там працює продавцем. Вже стемніло. Вона обслуговувала клієнтку. Вона купувала срібний ланцюжок. Після того, як клієнтка пішла, в залі окрім неї нікого не було. Вона почула, при вході в магазин, крик та нецензурну лайку. Через секунду в неї в залі опинились якісь люди в масках. Спочатку, кинулись до її столу. Вони наказали їй стояти на місці. Вони нецензурно виражались в її бік, погрожували їй металевим прутом, ножем та пістолетом. Один з них виділявся і зростом, і поведінкою, але був у масці, і вона не могла розгледіти його обличчя. Він був трохи вищий за інших, але не набагато. Вони почали розбивати вітрини і забирати ланцюжки, обручки, чоловічі перстні. Вони взяли поліетиленовий мішок і почали складати туди лотки з золотими виробами. Потім хтось з них дав команду закінчувати. Потім хтось з них вдарив по вітрині з срібними виробами, а хтось сказав, що це не потрібно. В момент скоєння пограбування, з другого поверху почала спускатись бухгалтер, тому вона відволіклась, намагаючись дати їй знак не спускатись. Не знає, чи вона зрозуміла, але вона повернулась назад. Потім грабіжники пішли. В її відділі було троє чоловік, але потім вона дізналась, що взагалі, в магазині їх було четверо. На її думку, особи діяли організовано, можливо трохи панікували, особливо один з них, той що був трохи вищий на зріст від них. Їй погрожували і ножем, і пістолетом. Ніж був з колодкою з білого дерева. В кого з підсудних був ніж, вона не знає. Вони були в масках, а тому вона не бачила їх облич. Особи знали куди вони йдуть, вони відразу пішли до вітрин з найдорожчими виробами, без каміння, які мають велику вагу. Спочатку вони обрали вітрину з ланцюжками, а потім перейшли до вітрини з обручками і перснями. Зі слів її напарниці, їй відомо, що напередодні приходив чоловік і цікавився найдорожчими виробами, мотивуючи це тим, що в його начальника ювілей. Вона чула лише команду, що час закінчувати. Один з нападників повернувся і розбив вітрину зі сріблом. В залі, де вона була, вона не могла бачити навіть вхідні двері, крім того, на вулиці було темно і вона не бачила, що там відбувалось. Окрім неї в магазині була ОСОБА_11, її напарниця, яка в той час пішла в туалет, та була бухгалтер ОСОБА_41, яка вчасно роздивилась, що відбувається розбійний напад і побігла викликати охорону. Весь напад зайняв десь півтори хвилини. В одного з нападників трохи піднялась маска і вона розгледіла його обличчя, тепер вона знає, що це був ОСОБА_21 На відтворенні вона впізнала ОСОБА_19 і ОСОБА_20, це ті особи які були в її залі. В її залі є вікна, але на вулиці було темно і вона не могла розгледіти, що там відбувається. Чи був там автомобіль вона сказати не може. Після того, як стався злочин вона швидку не викликала. Тілесних ушкоджень їй завдано не було. Їй погрожували пістолетом, залізним прутом та ножем. Що відбувалось з ОСОБА_11, вона не бачила, це було в іншому залі, який з її відділу не простежується. Після того, як на прохання захисника піднявся підсудний ОСОБА_22, потерпіла ОСОБА_12 сказала: "Ні, особи такої статури при пограбуванні магазину вона не бачила". Вона не може відповісти, що було в руках у підсудного ОСОБА_19 Скло розбивав той, хто тримав в руках арматуру, хто саме це був вона сказати не може. Всі події відбувались дуже швидко, крім того вона була дуже знервована, а всі злочинці були в масках. Погрозу пістолетом вона сприйняла як реальну. Цивільний позов вона заявляє до тих осіб, які скоювали злочин в магазині. В разі, якщо судом буде доведена їх вина. Встановити розмір моральної шкоди в сумі 15000,00 грн. їй порадив слідчий. Показання дані на досудовому слідстві підтримує в повному обсязі. Показання надавала добровільно без фізичного та психологічного примусу. Обставини викладені в протоколі допиту відповідають дійсності.

- показаннями потерпілої ОСОБА_10, які вона надала в судовому засіданні, згідно з якими 28.12.2011 в другій половині дня вона поїхала в м. Житомир. Близько вечора вони повернулись в м. Коростишів Житомирської області, щоб залишити покупки. У дворі був чоловік. Їй подзвонила головний бухгалтер і повідомила, що стався в магазині напад зі зброєю. Охорону вже викликали. Міліцію викликали. Вона приїхала в магазин, він знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. Там нікого вже не було, були розбиті вітрини, шафи. Продавці були в шоковому стані. Вона сама була в шоковому стані. Вітрини з золотими виробами були "загружені на всі 100%". Коли приїхала охорона, почали займатись пошуками злочинців. Було багато правоохоронних органів з м. Житомира і з м. Коростишива. Наступного дня, були знайдені три каблучки і автомобіль, на якому, як їй сказали, був скоєний напад. В магазині була розбита одна шафа і дві вітрини. Вона в даному магазині працює дванадцять років, це її з чоловіком приватний магазин. Вона вважає хлопці знали куди йдуть. На той час, в магазині знаходились продавці ОСОБА_11, ОСОБА_12, головний бухгалтер ОСОБА_41 Магазин поділяється на дві частини, одна - промислових товарів, а інша - золотих виробів. Хлопці могли зайти лише через відділ промислових товарів. Після всіх проведених дій, було проведено інвентаризацію, і був складений акт. Щодо призначення покарання, я прошу встановити винних і призначити суворе покарання тим, хто брав участь в даному розбійному нападі, і тим хто був задіяний в його організації. Нею було заявлено цивільний позов в даній кримінальній справі на суму 1939149,00. Вартість ювелірних виробів підтверджується актом інвентаризації. Документів на підтвердження ремонтних відновлювальних робіт в магазині надати не може, оскільки такі докази в неї відсутні. Моральну шкоду вона оцінює в 50000,00 грн. Моральна шкода виражається в приниженні її ділової репутації, люди відмовлялись заходити в її магазин, оскільки вважали, що напад може повторитись. Крім того, вона понесла великі збитки, які їй прийдеться дуже довго відробляти. Зазначила, що були знайдені три каблучки, з тих, які були в неї викрадені, їх вартість становить, 3905,00 грн., а тому вона зменшує заявлений цивільний позов на дану суму. Завдані збитки їй не відшкодовано. Раніше вона нікого із підсудних не бачила. Після перегляду відеозапису вона нікого, також не впізнала, бо вона їх не знала. ОСОБА_19 вона бачила, під час проведення слідчих дій, коли його приводили. Їй було повернуто три каблучки, які було загублено при перевантаженні з лотків, після викрадення їх з магазину. Їх вартість 3905,00 грн. Вона підтримує цивільний позов в повному обсязі з урахуванням, вказаного нею уточнення, а саме його зменшення на суму 3905,00 грн. Вироби із срібла викрадено не було, вітрину зі сріблом розбили, але вироби не брали. Всього було розбито три вітрини. У віданні її чоловіка перебуває відділ промислових товарів, це парфумерія, косметика, жіночий одяг. Її чоловік надав їй в оренду частину магазину, і в неї є ліцензія, бо раніше без неї неможна було працювати. Її чоловік приватний підприємець і весь магазин належить йому. Ювелірний відділ належить їй. Вона орендую частину магазину у чоловіка. Всі правочини по продажу ювелірних виробів здійснювала вона, в неї є всі патенти. Всі робітниці були в шоковому стані, вони були дуже схвильовані, пили заспокійливе. Швидка допомога не викликалась до працівників магазину після нападу. Всі ювелірні вироби не були застраховані, оскільки вона ніколи не думала, що таке трапиться, крім того, в магазині була "тривожна кнопка" і відеоспостереження зовні і в середині. Відео вона переглядала, на відео, по силуетам, вона бачила чотирьох людей низького зросту. Також був ще хтось в автомобілі, хто їх чекав. Вона в магазин прибула через 10 хвилин, після того, як їй повідомили про скоєння пограбування, їй здається було, десь 10 хвилин на сьому вечора. При складанні інвентаризаційного акту, звичайно, до уваги брались первинні документи на ювелірні вироби. Всі дані при складанні акту були витягнуті з комп'ютера. Всі первинні документи на походження товару, вона надавала слідчому при розслідуванні даної кримінальної справи. Інвентаризаційний акт було складено, десь на протязі трьох днів після пограбування. Після проведення ревізії. Інвентаризаційний акт, слідчому вона надавала, подальша його доля їй не відома. Три каблучки їй повернуто, тому різниця в позовних вимогах і акті менша на суму 3905,00 грн. В акті вказані ціни, які було зазначено на бирках товару. В акті інвентаризації, зазначено вартість товару, яку було зазначено на бирці. Показання надавала добровільно без застосування фізичного та психологічного примусу. Доповнень та змін до них не має. Вона уточнює суму цивільного позову 1939149,00 грн. і зменшує його на 3905,00 грн. Те, що в автомобілі хтось був ще, вона припускає, вона особисто цього не бачила.

- показаннями свідка ОСОБА_41, які вона надала в судовому засіданні, згідно з якими 28.12.2011 вона знаходилась на своєму робочому місці в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. Вона обіймає посаду бухгалтера. Вона знаходилась на другому поверсі магазину в своєму кабінеті. Вона почула, що в магазин зайшли люди, вона почула лайку, якісь погрози. Вона вирішила спуститись до дівчат, допомогти їм розібратись з такими клієнтами. Потім, коли вона почала спускатись по сходах, вона почула звук схожий на постріл, після чого вирішила не йти вниз, повернулась назад і подзвонила в службу охорони, потім чоловіку власниці магазину. Потім вона почула, що настала тиша, вона зійшла на перший поверх і побачила розбиті вітрини, поламані картини і продавців в шоковому стані. Потім приїхала міліція, продивились відео з камер спостереження, і вони почали давати свідчення. Вона бачила розбиті вітрини, бачила який товар забрали. Брали ті речі, які було легко збувати, а саме каблучки та ланцюги. Вона була на другому поверсі, а коли почала спускатись, то почула звук схожий на постріл і повернулась назад намагаючись додзвонитись до охорони. Вона не бачила, які саме події, і як саме вони відбувались. Що відбувалось на вулиці, вона також не бачила, оскільки намагалась додзвонитись до охорони. В неї склалось враження, що нападники йшли цілеспрямовано, знали куди і знали за чим. На час скоєння злочину, охорони в магазині не було. Їй розповідали співробітниці, що у нападників був пістолет, був ніж, здається була ще арматура, але все це вона знає лише зі слів співробітниць. Є дві камери спостереження в приміщенні і на вулиці. Камера зафіксувала, що нападники вийшли з магазину і відійшли, більше там нічого не видно. Коли вона була на другому поверсі, вона не чула криків від співробітниць. Після того, як вона спустилась з другого поверху, співробітниці були в шоковому і знервованому стані, мали жовто-зелений колір обличчя, нервовий сміх. Вона взяла аптечку, відпоювала їх "барбовалом". Їй не відомо, коли нападники тікали чи губили вони викрадені вироби. Їй здається, що залишився один лоток з каблучками і один лоток лежав пустий. Вона підтримує показання дані нею на досудовому слідстві, вона давала їх добровільно і підтримує їх в повному обсязі.

- показаннями свідка ОСОБА_54, які вона надала в судовому засіданні, згідно з якими дані події відбувались в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться в АДРЕСА_5, в кінці зими 2011 року. Вона знаходилась за прилавком магазину з ОСОБА_11 Потім вона відійшла в туалет, і через декілька хвилин вона почула крики та чоловічі голоси. Потім вона почула, як почали бити скло вітрин. Вона вже не виходила, оскільки злякалась, а коли вже все стихло, вона вийшла, і вони разом з ОСОБА_11, яка була за своїм прилавком, пішли до ОСОБА_12 в ювелірний відділ. В ювелірному відділі було розбито дві вітрини, і були відсутні лотки з ювелірними виробами. Потім приїхала служба охорони, потім вони подзвонили ОСОБА_10 Вона почула крики, буквально через п'ять секунд, після того, як закрила двері в туалет. Вона могла вийти, але не вийшла бо злякалась. Телефону мобільного в неї з собою не було. Коли вона вийшла, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 були перелякані. Вони розповіли, що в магазин увірвалось четверо хлопців, що погрожували зброєю, розбили вітрини та забрали золото. Вона взагалі не бачила в той день тих осіб, які пограбували магазин. Вона бачила лише ОСОБА_19 та ОСОБА_21, на слідчому експерименті. З того, що кричали, вона чула: "На пол!". ОСОБА_11 та ОСОБА_12, під час пограбування, не били. Потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 натиснули тривожні кнопки. Вона не пам'ятає, чим розбивались вітрини. Швидку допомогу до магазину не викликали. Потерпілим ОСОБА_11 і ОСОБА_12 капали "корвалол", іншої допомоги не надавалось. Проводилась ревізія, і було встановлено вартість збитків, це було близько 2000000,00 грн. Їй не відомо, чи давалось керівництвом магазину матеріали проведеної ревізії органу досудового розслідування. Показання на досудовому слідстві давала добровільно, змін та доповнень до них не має

- показаннями свідка ОСОБА_44, які вона надала у судовому засіданні, згідно з якими в кінці грудня 2011 року, точної дати вона не пам'ятає, за адресою: вул. Бальзака, 6, в м. Києві, вона, вийшовши зранку гуляти з собакою, помітила, що на її машині відсутні номерні знаки. Вона викликала міліцію, їй відмовили в порушені кримінальної справи, а дали довідку і поновили номери. Її автомобіль марки "Хюндай Акцент", державний номерний знак НОМЕР_3. Зник лише номерний знак з автомобіля. Їй потім повідомили, що машина з її номерами була задіяна при пограбуванні ювелірного магазину в м. Коростишів Житомирської області. Автомобіль потім знайшли в лісі. Номерний знак ремонту не підлягав. Автомобілем, крім неї може керувати її чоловік. Автомобіль всю ніч простояв під вікном, його ніхто не брав. Показання на досудовому слідстві вона давала добровільно, без застосування до неї фізичного чи психологічного примусу. Показання, дані на досудовому слідстві, підтримує в повному обсязі. Змін та доповнень до них немає.

- показаннями свідка ОСОБА_48, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими 11.12.2011, був викрадений його автомобіль "Ауді-100", 1990 року випуску, сріблястого кольору. Викрадення сталось вночі, з неділі на понеділок. Він вранці виглянув з вікна, побачив, що його автомобіля немає, він викликав міліцію. Його автомобіль знаходився за адресою вул. Північна, 48, в м. Києві. Він написав заяву в міліцію, на підставі якої було порушено кримінальну справу, де він був визнаний потерпілим, але до сьогоднішнього дня йому її кінцевий результат не відомий і де знаходиться його автомобіль йому також не відомо. Йому сказали працівники міліції, що на його автомобілі скоїли крадіжку. Він нікому свій автомобіль не передавав. Він власник автомобіля, і ніхто окрім нього не має права керування ним. Протиугінними засобами автомобіль обладнаний не був. Стоянка, де стояв автомобіль, не охороняється. Сигналізації в автомобілі не було. На сьогоднішній день, що з його автомобілем він не знає. Його викликали в м. Коростишів Житомирської області для впізнання його автомобілю. Оболонський райвідділ порушив кримінальну справу, де його було визнано потерпілим. Його слідчий допитував в якості потерпілого. Йому ніхто не повідомляв про закінчення розслідування кримінальної справи. Копію обвинувального висновку він не отримував, і не бачив його. Доповнень до показань наданих на досудовому слідстві не має. Показання на досудовому слідстві давав добровільно;

- показаннями підсудного ОСОБА_18, які він надавав під час допиту його на досудовому слідстві, в якості обвинуваченого 10.05.2012, згідно з якими, дані раніше показання підтримую частково, вину у вчинених злочинах визнаю повністю. Він не підтримує раніше надані показання в частині участі у скоєних злочинах ОСОБА_22. та ОСОБА_17 Злочин він вчинив спільно з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 Оговорив ОСОБА_17 та ОСОБА_22., у зв'язку з тим, що знав, що ОСОБА_17 був раніше засудженим за крадіжку картин, також хотів перекласти відповідальність за організацію вчинення злочинів на когось іншого. З ОСОБА_17 він познайомився приблизно в жовтні 2011 року в одному з кафе в м. Бровари. З ОСОБА_22 познайомився через ОСОБА_17, бачив його декілька разів, практично з ним не спілкувався. З братами ОСОБА_20 та ОСОБА_21, знайомий з дитинства, з ОСОБА_19 познайомився на початку літа 2011 року, в тренажерному залі в м. Бровари, після чого почав з ним спілкуватись та познайомив його з братами ОСОБА_20. Умисел на вчинення злочинів виник в жовтні 2011 року, оскільки перебував у скрутному матеріальному становищі. На автомобілі "Шевроле Лачетті" він, разом із ОСОБА_20, почали підшукувати об'єкти для вчинення злочинів. Вони поїхали до Житомирської області, оскільки хотіли вчинити злочин подалі від місця проживання. Проїжджаючи по м. Коростишів, побачили магазин де був відділ з продажу ювелірних виробів. Зайшовши до вказаного магазину, побачили, що там продається дуже багато ювелірних виробів, після чого вирішили вчинити напад на вказаний магазин. Він з ОСОБА_20 почали шукати будинок чи квартиру, для того щоб краще підготуватись до вчинення злочину. По об'яві, вони зняли будинок, якій знаходився в одному із сіл поблизу м. Коростишева, назву якого він не пам'ятає. Будинок знімав особисто він. Участь у підготовці до вчинення злочину приймали всі, а саме: він, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 Знявши будинок, він поїхав до м. Києва для того, щоб підшукати автомобіль для вчинення злочину. Всі інші залишились чекати у цьому будинку. В м. Києві, біля станції метро "Петрівка", він побачив наглядно знайомого чоловіка, якого він бачив коли таксував. Той також таксував на автомобілі "Ауді" старої моделі. Підійшовши до нього, він попросив надати йому вказаний автомобіль на два дні, на що той сказав, що якщо він заплатить йому 500 гривень, то надасть йому автомобіль. Він заплатив гроші, а той в свою чергу надав ключі та автомобіль. Документів не надав, оскільки боявся, що не отримає автомобіль назад. Вказаний чоловік виглядав: високий, крупної статури, чорнявий, можливо кавказької національності, ім'я якого він не пам'ятає. Взявши автомобіль, в одному з районів м. Києва, де саме він не пам'ятає, зняв з іншого автомобіля номерні знаки. Він мав намір почепити їх на автомобіль "Ауді", перед вчиненням злочину. Того дня, він повернувся до орендованого будинку, де на нього чекали інші. Наступного дня, вони спланували вчинення нападу та розподілили ролі. Зброю придбали в м. Бровари. Один пістолет придбав він, а другій пістолет придбав ОСОБА_21 Згідно з розподілених ролей, при вчиненні нападу, він мав стояти біля входу з пістолетом в руці, та спостерігати, щоб ніхто з продавців не викликав міліцію, ОСОБА_21, у якого мав бути другий пістолет разом з ОСОБА_20 повинні були розбивати вітрини та забирати золото. Для цього, вони взяли кусок арматури, а також мішок, куди складати ювелірні вироби. ОСОБА_19 повинен був стояти з ножем праворуч від входу і також спостерігати за продавцями. Вони з шапок зробили маски, прорізавши в них отвори для очей. Близько 17.00 год. цього ж дня, вони на автомобілі "Ауді" під'їхали та почали спостерігати, щоб з магазину вийшло якомога більше покупців. Біля входу до магазину вони надягли маски. Увірвавшись до магазину, він та ОСОБА_21, погрожуючи продавцям пістолетами, наказали їм не рухатись, погрожуючи фізичною розправою. ОСОБА_20 монтировкою розбивав вітрини, після чого, разом з ОСОБА_21 почали кидати до мішка ювелірні вироби. Вибігши з магазину, вони поїхали до лісу, де зняли з автомобіля номерні знаки та викинули їх у кущі. На "Шевроле Лачетті", який вони перегнали туди до вчинення злочину, вони поїхали до будинку, який винаймали. В автомобілі "Ауді" сліди не витирали, оскільки всі були в рукавичках. В будинку вони переклали золото в пакети та поїхали до м. Києва. Ключі від будинку він поклав під килимок, про що телефоном повідомив власника. Золоті вироби він збув в м. Біла Церква, за 450000 гривень, які розділив між усіма (т. 9, а.с. 117-123);

- показаннями потерпілої ОСОБА_10, які вона надавала під час допиту її в якості потерпілої на досудовому слідстві, згідно з якими вона і її чоловік ОСОБА_80 являються приватними підприємцями, і мають у своїй власності магазин "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться в АДРЕСА_5. У вказаному магазині є відділ з продажу ювелірних виробів, яким завідує вона, іншими відділами магазину завідує її чоловік. 28.12.2011 у відділі знаходилось двоє працівників: бухгалтер ОСОБА_41, кабінет якої знаходиться на другому поверсі та продавець ОСОБА_12 Близько 17.30 год., їй на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_41, та повідомила, що на магазин вчинено розбійний напад. Вона разом з чоловіком відразу поїхали до магазину, де виявили, що в магазині було розбито дві вітрини з ювелірними прикрасами, а також одна вітрина з виробами із срібла. Вироби зі срібла викрадені не були. Зі слів продавців їй відомо, що ювелірними виробами заволоділи четверо чоловіків, які були одягнені в темний одяг, на голові у них були одягнені в чорні маски. Всього нападники заволоділи ювелірними виробами на суму 1939149,00 грн. (т. 3, а.с. 77-82);

- показаннями потерпілої ОСОБА_11, які вона надавала під час допиту її в якості потерпілої на досудовому слідстві, згідно з якими 28.12.2011, вона знаходилась на своєму робочому місці, в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться в АДРЕСА_5. Вона працює у відділі продажу верхнього одягу, який розташований першим при вході до магазину, і яким завідує ОСОБА_80 Близько 17.25 год., коли не було відвідувачів, до магазину забіг чоловік, і за ним забігло ще троє чоловіків. У чоловіка, який забіг першим, на голові була маска чорного кольору, в руках він тримав пістолет чорного кольору. Вказаний чоловік на російській мові сказав, щоб вона лягла на підлогу. На трьох інших чоловіків, які повернули до відділу з продажу ювелірних виробів вона уваги не звертала, оскільки чоловік, який забіг перший, не давав їй змоги підняти голову, однак вона бачила, що інші нападники також були в масках. ОСОБА_11 чула, як нападники, у відділі продажу ювелірних прикрас розбивали вітрини. Коли нападник, який стояв біля неї на мить відійшов, вона натиснула "тривожну кнопку" на брелоку, який висів у неї збоку на одязі. Нападники викрали частину ювелірних виробів, з її відділу нічого викрадено не було. (т. 3, а.с. 111);

- показаннями потерпілої ОСОБА_12, які вона надавала під час допиту її в якості потерпілої на досудовому слідстві, згідно з якими 28.12.2011, вона знаходилась на своєму робочому місці, в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться в АДРЕСА_5. Вона працює у відділі продажу ювелірних виробів, яким завідує ОСОБА_10 Близько 17.25 год., коли не було відвідувачів, до магазину хтось зайшов, хто саме вона не бачила, оскільки з місця, де вона стояла, їй нікого видно не було. Але, коли до відділу забігло троє чоловіків у масках, вона відразу відчула реальність загрози. Як тільки нападники забігли до магазину, вона відразу натиснула "тривожну кнопку" на брелоку, який висів у неї на одязі. Спочатку нападники її не помітили, але потім один із них, вищий від інших, кинувся до неї, в руках він тримав кухонний ніж. Вказаний чоловік наказав їй стояти так, щоб він її бачив. Інші двоє нападників почали розбивати вітрини та забирати ювелірні вироби, які вони клали до мішка. З магазину нападники викрали частину ювелірних виробів, охорона приїхала після того, як нападники залишили магазин (т. 3, а.с. 115-116);

- показаннями свідка ОСОБА_54, які вона надавала під час її допиту в якості свідка на досудовому слідстві, згідно з якими 28.12.2011, вона знаходилась на своєму робочому місці, в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", який розташований в АДРЕСА_5. Вона працює у відділі продажу парфумів, який знаходиться у другій залі магазину, і яким завідує ОСОБА_80 Близько 17.25 год., вона пішла до вбиральні, і коли знаходилась там, то почула, як до магазину увійшли чоловіки. Вона чула два чоловічі голоси, які наказували всім лягти на підлогу, відразу після цього, вона почула, як б'ється скло. Приблизно через три хвилини, коли в магазині стало тихо, вона вийшла з вбиральні. Від продавця з відділу ювелірних виробів ОСОБА_12, вона дізналась, що на магазин вчинили напад четверо чоловіків, у яких на головах були одягнені маски, вони були озброєні пістолетом, дерев'яною битою, куском арматури та ножем. Вказані чоловіки викрали ювелірні вироби. (т. 3, а.с. 219);

- показаннями свідка ОСОБА_41, які вона надала під час допиту її в якості свідка на досудовому слідстві, згідно з якими 28.12.2011 вона знаходилась на своєму робочому місці, в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться в АДРЕСА_5. Вона працює на посаді бухгалтера і її кабінет знаходиться на другому поверсі. Близько 17.25 год., вона почула, що в магазин хтось зайшов та висловлюється нецензурною лайкою. Вона вирішила розібратись, що відбувається, і почала спускатись на перший поверх. Коли вона йшла, то почула ніби пролунав постріл, пізніше їй стало відомо, що то був звук від розбиття вітрини. Вона відразу забігла в кабінет та зателефонувала на пульт охорони. На перший поверх вона спустилась коли в магазині все стихло, і побачила розбиті вітрини ювелірного відділу. Як вона зрозуміла зі слів продавців, до магазину зайшли чотири чоловіка, одягнені в маски та одяг чорного кольору, порозбивали вітрини і забрали ювелірні вироби, були озброєні ножем та пістолетом (т. 3, а.с. 218);

- показаннями свідка ОСОБА_48, які він надав під час допиту його в якості свідка на досудовому слідстві, згідно з якими в 2004 році він придбав автомобіль "Ауді-100". Вказаним автомобілем він користувався сам, і ставив його поблизу свого будинку. 11.12.2011, він приїхав автомобілем додому та як завжди залишив його на стоянці. Час від-часу він дивився у вікно та перевіряв, чи знаходиться автомобіль на своєму місці. 12.12.2011, він прокинувся близько 05.30 год., та коли подивився у вікно то виявив, що автомобіль відсутній. Про цей факт він відразу повідомив працівників міліції (т. 3, а.с. 198);

- показаннями свідка ОСОБА_44, які вона надавала під час допиту її в якості свідка на досудовому слідстві, згідно з якими з 2008 року, вона мала у власності автомобіль "Хюндай Акцент", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вказаним автомобілем, також має право керувати її чоловік. Автомобіль вони постійно залишали на стоянці біля будинку в якому проживають. 26.12.2011 близько 16.00 год. її чоловік приїхав додому та залишив автомобіль на стоянці. 27.11.2011 близько 09.00 год. ранку ОСОБА_44 вийшла на вулицю та побачила, що на автомобілі відсутні передній та задній реєстраційний номер (т. 3, а.с. 203);

- протоколом огляду місця події, від 28.12.2011, яким зафіксовано факт викрадення ювелірних прикрас з ювелірного відділу магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. (т. 3, а.с. 5-18);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_20, під час проведення якого, він відтворив обстановку та обставини скоєння 28.12.2011 розбійного нападу на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (т. 7, а.с. 209-212);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з за участю підозрюваного ОСОБА_21, під час проведення якого, він відтворив обстановку та обставини скоєння 28.12.2011 розбійного нападу на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (т. 8, а.с. 109-116);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з за участю підозрюваного ОСОБА_18, під час проведення якого, він відтворив обстановку та обставини скоєння 28.12.2011 розбійного нападу на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (т. 9, а.с. 100-105);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з за участю підозрюваного ОСОБА_19, під час проведення якого, він відтворив обстановку та обставини скоєння 28.12.2011 розбійного нападу на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (т. 9, а.с. 221-227);

- протоколом пред'явлення потерпілій ОСОБА_12 для впізнання металевих предметів, серед яких вона впізнала металевий предмет, який був 28.12.2011 у руках одного із нападників, та яким він розбив вітрини ювелірного відділу (т. 3, а.с. 119);

- протоколом пред'явлення потерпілій ОСОБА_12 для впізнання ножів, серед яких, вона впізнала ніж, що був 28.12.2011 в руках одного із нападників (т. 3, а.с. 121);

- протоколом огляду місця події, від 30.12.2011, під час проведення якого, виявлено автомобіль "Ауді-100", маски, рукавички, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, ніж та металевий предмет (т. 3, а.с. 21-41);

- протоколом огляду місця події, від 31.12.2011, під час проведення якого оглянуто салон автомобіля "Ауді-100", та вилучено три каблучки з металу жовтого кольору (т. 3, а.с. 50-66);

- речовими доказами, а саме: чотирма масками, трьома парами рукавичок, свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_4 на автомобіль "Ауді 100", автомобілем "Ауді-100", реєстраційним номером НОМЕР_3, ножем та металевим предметом, які вилучено, оглянуто та приєднано до матеріалів кримінальної справи як речовий доказ. (т. 3, а.с. 21, 42-43, 45-46, 72-74); трьома каблучками з металу жовтого кольору, які вилучено, оглянуто та приєднано до матеріалів кримінальної справи як речовий доказ, які були впізнані потерпілою ОСОБА_10, (т. 3, а.с. 51, 70-71), які в судовому засіданні не оглядались, у зв'язку з ненаданням їх у судове засідання на запит суду;

- іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Суд не приймає як доказ, дані протоколу обшуку від 08.02.2012, відповідно до якого, в квартирі АДРЕСА_8, де проживає ОСОБА_27, виявлено та вилучено дев'ять каблучок, одна пара сережок та ланцюжок з металу жовтого кольору, які було вилучено, та приєднано до матеріалів кримінальної справи як речові докази (т. 6 а.с. 223-225), які як пояснила ОСОБА_27 їй приніс ОСОБА_17, щоб здати в ломбард без подальшого повернення (т. 6 а.с. 223-224), оскільки вказані речові докази, на вимогу суду, для дослідження їх у судовому засіданні, надано не було, а в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні данні, які б вказували на те, що саме ці, вказані ювелірні вироби, було здобуто злочинним шляхом, під час нападу 28.12.2011 на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

Також, суд не приймає, як доказ вини ОСОБА_17 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, показання свідка ОСОБА_50, які він надав під час допиту його в якості свідка на досудовому слідстві, згідно з якими в кінці грудня 2011 року йому зателефонував його знайомий ОСОБА_17 та запитав, чи працює в ломбарді знайома ОСОБА_50 ОСОБА_51, і чи може вона прийняти золото. Після цього ОСОБА_50 подзвонив ОСОБА_51 і вона повідомила йому, що працює в ломбарді, і зможе прийняти золото на ту суму, яка є в ломбарді. Вказану інформацію ОСОБА_50 повідомив ОСОБА_17 (т. 6, а.с. 227), оскільки будь-яких фактичних даних, які б вказували на те, що вирішення питання щодо здачі в ломбард золота, стосується ювелірних виробів, які було здобуто злочинним шляхом, під час нападу 28.12.2011 на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

Суд не приймає як доказ, вини ОСОБА_17 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, показання свідка ОСОБА_27 які вона надала під час допиту її в якості свідка на досудовому слідстві (т. 6 а.с. 223-224),, та показання, які вона надала в судовому засіданні, оскільки будь-яких фактичних даних, які б вказували на те, що вирішення питання щодо здачі в ломбард золота, стосується ювелірних виробів, які було здобуто злочинним шляхом, під час нападу 28.12.2011 на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

Суд визнає недоведеним і таким, що не ґрунтується на доказах те, що в двадцятих числах грудня 2011 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з метою підготовки вчинення злочину, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, в якому знаходився відділ ювелірних прикрас. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з'ясували місце розташування відділу ювелірних прикрас, наявність відеоспостереження, перевірили наявність охорони, час, коли в магазині знаходиться найменша кількість покупців, визначили шляхи втечі з місця вчинення злочину. Залишивши приміщення магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 поїхали до м. Брусилова Житомирської області, де з метою ретельної підготовки до злочину, у невстановленої слідством особи, орендували будинок. Перебуваючи у вказаному будинку вони склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно розробленого плану ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, на автомобілі мали під'їхати до магазину, дочекатись поки в ньому буде невелика кількість покупців, після чого, одягнувши рукавички та маски, озброївшись пневматичними пістолетами та ножем увірватись до магазину. В магазині ОСОБА_18 та ОСОБА_21, з метою подолання опору продавців, навівши на них пневматичні пістолети та погрожуючи їх застосуванням, мали дивитись, аби вони не викликали охорону чи не чинили опору. Також ОСОБА_21 разом з ОСОБА_20, повинні були розбити вітрини магазину і забрати ювелірні прикраси. ОСОБА_19 озброївшись ножем повинен був погрожувати продавцям фізичною розправою, аби подолати їх опір, та спостерігати за навколишньою обстановкою. Для виконання вказаного плану ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготували ніж, маски та рукавички. ОСОБА_17 у невстановленої особи придбав два пневматичні пістолети. Крім того, за вказівкою ОСОБА_22., організована група, за невстановлених слідством обставин, та в невстановлений час набули автомобіль "Ауді 100", та реєстраційний номер НОМЕР_3, які невстановленими слідством особами були доставлено до м. Брусилова, з метою їх використання у злочинній діяльності групи. 27.12.2011 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, за вказівкою ОСОБА_17 та ОСОБА_22., з метою вчинення злочину прибули до м. Брусилова Житомирської області, де останні довели їм план вчинення розбійного нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_7".

Суд визнає недоведеним і таким, що не ґрунтується на доказах те, що ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, заволодівши ювелірними прикрасами, на автомобілі "Ауді 100", поїхали до виїзду з м. Коростишева, де біля лісу їх чекали ОСОБА_17 та ОСОБА_22, які автомобілями "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1 та "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_2, приїхали туди перед вчиненням злочину.

Суд визнає недоведеним і таким, що не ґрунтується на доказах те, що викрадені ювелірні вироби ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, того ж дня передали ОСОБА_22 та ОСОБА_17 для реалізації.

Показання підсудного ОСОБА_18, які він надавав під час допитів його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного та обвинуваченого (т. 9, а.с. 97-99, 111-112), а також показання, зазначені в протоколі відтворення обстановки та обставин подій (т. 9 а.с. 100-105), які покладено в основу обвинувачення, де останній викладає обставини скоєння ним, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, 28.12.2011 розбійного нападу на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, суд приймає, як докази вини ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за винятком показань, які суд оцінює критично, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, оскільки підсудний ОСОБА_18, під час його допиту в якості обвинуваченого на досудовому слідстві та в судовому засіданні, відмовився від своїх показань в цій частині, а також показання ОСОБА_18, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, не було підтверджено сукупністю доказів, що є у справі, та які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Показання підсудного ОСОБА_19, які він надавав під час допитів його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного (т. 9, а.с. 218-220), а також показання, зазначені в протоколі відтворення обстановки та обставин подій (т. 9 а.с. 221-227), які покладено в основу обвинувачення, де останній викладає обставини скоєння ним, ОСОБА_20 ОСОБА_21 та ОСОБА_18, 28.12.2011 розбійного нападу на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, суд приймає, як доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за винятком показань, які суд оцінює критично, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, оскільки підсудний ОСОБА_19, під час його допиту в якості обвинуваченого на досудовому слідстві та в судовому засіданні, відмовився від своїх показань в цій частині, а також показання ОСОБА_19, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, не було підтверджено сукупністю доказів, що є у справі, та які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Показання підсудного ОСОБА_20, які він надавав під час допитів його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного (т. 7, а.с. 207-208), а також показання, зазначені в протоколі відтворення обстановки та обставин подій (т. 7 а.с. 209-212), які покладено в основу обвинувачення, де останній викладає обставини скоєння ним, ОСОБА_19, ОСОБА_21 та ОСОБА_18, 28.12.2011 розбійного нападу на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, суд приймає, як доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за винятком показань, які суд оцінює критично, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, оскільки підсудний ОСОБА_20, під час його допиту в якості обвинуваченого на досудовому слідстві та в судовому засіданні, відмовився від своїх показань в цій частині, а також показання ОСОБА_20, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, не було підтверджено сукупністю доказів, що є у справі, та які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Показання підсудного ОСОБА_21, які він надавав під час допитів його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного (т. 8, а.с. 107-108), а також показання, зазначені в протоколі відтворення обстановки та обставин подій (т. 8 а.с. 109-116), які покладено в основу обвинувачення, де останній викладає обставини скоєння ним, ОСОБА_20 ОСОБА_19 та ОСОБА_18, 28.12.2011 розбійного нападу на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, суд приймає, як доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за винятком показань, які суд оцінює критично, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, оскільки підсудний ОСОБА_21, під час його допиту в якості обвинуваченого на досудовому слідстві та в судовому засіданні, відмовився від своїх показань в цій частині, а також показання ОСОБА_21, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, не було підтверджено сукупністю доказів, що є у справі, та які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Суд не приймає, як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22. та ОСОБА_17, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, - явку з повинною ОСОБА_20 (т. 7 а.с. 202-205), в якій він власноручно виклав обставини вчинення ним, спільно з ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_17, 28.12.2011 розбійного нападу на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, оскільки в судовому засіданні підсудний ОСОБА_20, відмовився від явки з повинною, мотивуючи це тим, що під час написання явки з повинною на нього чинився тиск з боку працівників правоохоронних органів.

Суд не приймає, як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22. та ОСОБА_17, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, - явку з повинною ОСОБА_21 (т. 8 а.с. 101-103), в якій він власноручно виклав обставини вчинення ним, спільно з ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22 та ОСОБА_17, 28.12.2011 розбійного нападу на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, оскільки в судовому засіданні підсудний ОСОБА_21, відмовився від явки з повинною, мотивуючи це тим, що під час написання явки з повинною на нього чинився тиск з боку працівників правоохоронних органів.

Суд не приймає, як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22. та ОСОБА_17, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, - явку з повинною ОСОБА_19 (т. 9 а.с. 211-214), в якій він власноручно виклав обставини вчинення ним, спільно з ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_17, 28.12.2011, розбійного нападу на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, оскільки в судовому засіданні підсудний ОСОБА_19, відмовився від явки з повинною, мотивуючи це тим, що під час написання явки з повинною на нього чинився тиск з боку працівників правоохоронних органів.

Суд приймає, як доказ відсутності вини ОСОБА_17 та ОСОБА_22., у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, показання підсудного ОСОБА_17, які він надав в судовому засіданні, які є логічними та послідовними і фактично збігаються з показаннями наданими ним під час допитів на досудовому слідстві, згідно з якими вину в інкримінованих йому злочинах не визнав, надавши показання про те, що обставини, встановлені органом досудового слідства не відповідають дійсності. До нього не застосовувались заходи психологічного чи фізичного тиску з боку працівників міліції. Показання на досудовому слідстві давав добровільно. Цивільні позови заявлені у справі не визнає. В жодному з цих злочинів він участі не приймав. Свою причетність до нападів на ювелірні магазини, він заперечує в повному обсязі. Якби ОСОБА_22, це робив, йому було б про це відомо. На судовому слідстві показання давав добровільно. Ні він, ні ОСОБА_22, не приймали участі у плануванні чи підготовці злочинів по пограбуванню ювелірних магазинів

Суд приймає, як доказ відсутності вини ОСОБА_22. та ОСОБА_17, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, показання підсудного ОСОБА_22., які він надав в судовому засіданні, які є логічними та послідовними і фактично збігаються з показаннями наданими ним під час допитів на досудовому слідстві, згідно з якими свою вину інкримінованих йому злочинах не визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства не відповідають дійсності. До нього не застосовувались заходи психологічного чи фізичного тиску з боку працівників міліції. Показання на досудовому слідстві давав добровільно. Цивільні позови, заявлені у справі він не визнає. Він знаходиться під вартою вже тривалий час, і вважає, що безпідставно. Участі у скоєнні злочинів, в яких його обвинувачують, він не приймав і свою причетність до них, він заперечує. Це все дії працівників міліції, зокрема працівника міліції ОСОБА_40. Підсудні, були вимушені оговорити його, оскільки на них чинився тиск з боку працівників міліції, який вони не витримали. Він раніше притягався до кримінальної відповідальності за статтями 215, 186, 142 КК України. Він не знав, що його оголосили в розшук. До 01.03.2012, він жив вдома. Він ніяких дій відносно ювелірних магазинів не здійснював. Ні він, ні ОСОБА_17, не мають відношення до ювелірних магазинів. Він просив слідчого провести очні ставки, але слідчий сказав, що "йому необхідно скоріше закрити справу, а тому, будете розбиратись в суді". З ним жодних слідчих дій не проводили. При затримані, застосовувалась фізична сила, але він, в принципі, і не чинив опору, а здивувався чому, якщо його шукають не прийшли додому. Його привезли в м. Бровари, намагались чинити на нього психічний тиск. Потім забрали на Володимирську, 15. Там вони просто розмовляли, десь годин шість. Потім привезли в м. Ірпінь, купили їм поїсти, потім сказали, що тут їх залишають, а потім заберуть. Потім обрали міру запобіжного заходу. Забрали в СІЗО. Потім повезли в м. Житомир, він з ОСОБА_17, побули там декілька днів, а потім їх повернули в СІЗО. За весь цей час, захисника в нього не було. Потім, прийшов якийсь, і почав розповідати, що йому необхідно зізнатись. Він казав, що не збирається цього робити. Той пішов, а він почав вимагати захисника знову і його з ОСОБА_17, знову завезли в м. Житомир. Він показання, в судовому засіданні, давав добровільно. Особу, про яку він зазначав, цікавить, щоб він сидів в тюрмі, це ОСОБА_40, він його посаду назвати не може, він керівник відділу УБОПА.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено відсутність в діях підсудного ОСОБА_17 та ОСОБА_22. складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Приведений об'єм доказів, суд визнає достатнім, самі докази допустимими, у зв'язку з чим, вважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку відносно підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18

Судом встановлено наявність діяння, яке має склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а також винність підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Аналізуючи зібрані по даній кримінальній справі фактичні дані у їх сукупності, суд приходить до висновку, що зібрані докази, а саме: показання підсудних, потерпілих та свідків, дані протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та обставин подій, за участю підсудних, речові докази тощо, в повному обсязі доказують винність підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме: у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою.

Оцінка доказів в порядку ст. 67 КПК України, дає суду підстави вважати, що описані, в судовому засіданні, підсудними ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, потерпілими та свідками події, дійсно мали місце, і показання останніх не є переказом показань один одного, а навпаки, кожне в своїй частині разом з іншими доказами по справі складають та повністю відтворюють всі обставини події, що досліджувались по справі. При цьому, підсудні, потерпілі та свідки повідомляють такі факти, про які не могли знати інші, і які, також, є прямим свідченням достовірності показань останніх. Тобто, ці факти, не тільки підтверджують обставини скоєння підсудними розбійного нападу на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я осіб, які зазнали нападу, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою у складі ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, а й деталізують їх, висвітлюють подію злочину з різних боків, при цьому повністю спростовуючи причетність підсудного ОСОБА_17 та ОСОБА_22. до організації підготовки скоєння даного злочину. Все це, а також, дані протоколів огляду місця події, відтворення обстановки і обставин події, речові докази тощо, дають суду підстави зробити висновок про те, що дії підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, які виразились у розбійному нападі 28.12.2011, близько 17.25 год., на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, з метою заволодіння чужим майном, а саме ювелірними виробами, яке належало ОСОБА_10, яке для підсудних було чужим, поєднаний із погрозою застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я осіб, які зазнали нападу, а саме: психічне насильство, яке виразилось у погрозі застосування зброї щодо продавців - потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_11, яка мала реальний характер, сприймалась потерпілими як така, що може бути реалізована і була здатна подавити волю потерпілих і примусити їх передати майно, а саме: золоті каблучки, 585 проби, у кількості 743 штук, загальною вагою 2241,25г, вартістю 1224835,00 грн. та золоті ланцюжки, 585 проби, у кількості 226 штук, загальною вагою 1237,09г, вартістю 714305,00 грн., загальною вартістю 1939140,00 грн., що відповідно до примітки 1 ст. 185 КК України, є особливо великим розміром, тобто вартість якого в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, яке належало потерпілій ОСОБА_10 і для підсудних було чужим, про що свідчить активна поведінка підсудних, в момент вчинення злочину, спрямована на незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, яке було скоєно організованою групою, тобто у співучасті, коли у підготовці та вчиненні злочину приймало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке, тобто між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочину об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом і діяльністю, спрямованою на досягнення останнього, як кінцевої мети плану цієї групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи. При цьому, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, способу, знаряддя, наявності корисливого мотиву, у вигляді спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корисливої мети, яка полягає у бажанні незаконного збагачення самих підсудних, суд дійшов висновку, що ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, було скоєно злочин з прямим умислом, тобто вони усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки і бажали їх настання.

При цьому, суд відкидає таку кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, в якому обвинувачуються ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, як вчинення злочину з проникненням у інше приміщення, оскільки, в даному випадку, аналіз правової норми - статті 187 КК України, дає підстави стверджувати, що поняття "проникнення", не можна розглядати з точки зору фізичного потрапляння та знаходження особи в тому чи іншому приміщенні. Поняття "проникнення", в даному випадку є юридичним, яке містить в собі - законність (правомочність) потрапляння та перебування особи в тому чи іншому приміщенні. Зважаючи на це, суд дійшов висновку про те, що саме потрапляння та перебування підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у ювелірному відділі, який знаходиться в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, близько 17.25 год., 28.12.2011, було законним, оскільки приміщення вказаного ювелірного відділу, на момент скоєння злочину, було загальнодоступним (відкритим для відвідування ), тобто будь-яка особа, яка могла потрапити та знаходитись у вказаний час в даному приміщенні - знаходилась там на законних підставах.

Суд визнає доведеним те, що 25.01.2012, близько 03.30 год., ОСОБА_18, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, за попередньою змовою групою осіб, маючи злочинний умисел на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, на автомобілі "Шевроле Лачетті", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, прибули до АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км.+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, де зупинивши автомобіль неподалік АЗС, біля автобусної зупинки "Завод "Кока-Кола", ОСОБА_18 та ОСОБА_21, озброїлись пневматичними пістолетами, а ОСОБА_20, взяв із багажника автомобіля монтировку. Після цього, вони підійшли до приміщення АЗС, де одягли на голови, завчасно підготовлені ними, маски з прорізами для очей. Після цього, через незачинені вхідні двері, ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_21 потрапили до приміщення АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", де, з метою подолання опору, навели пневматичні пістолети на працівникам вказаної АЗС ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які знаходились в службовому приміщенні, погрожуючи їх застосуванням, які останні сприйняли як небезпечні для свого життя, заволоділи металевим сейфом, вартістю 9000,00 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 86117,50 грн., картки поповнення рахунку операторів мобільного зв'язку "Київстар" та "МТС", на загальну вартість 13000,00 грн., паливна картка ПП "ОККО-нафтопродукт", вартістю 100 грн., після чого, ОСОБА_21, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 з місця скоєння злочину зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали ПП "ОККО-нафтопродукт" матеріальну шкоду у розмірі 108217,50 грн.

Суспільно-небезпечні дії підсудного ОСОБА_20, які виразились у розбійному нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки умисні дії підсудного ОСОБА_20, виражаються у співучасті, в підготовці та вчиненні, за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_18 та ОСОБА_21 відкритому нападі, 25.01.2012, близько 03.30 год., який виявляється у психічному насильстві, яке мало реальний характер і сприйнялась потерпілими, як таке, що дійсно може бути реалізовано, а саме: погрозою застосування зброї, яке було здатне подавити волю потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15, і примусити їх передати майно, а саме: металевий сейф, вартістю 9000,00 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 86117,50 грн., картки поповнення рахунку операторів мобільного зв'язку "Київстар" та "МТС", на загальну вартість 13000,00 грн., паливна картка ПП "ОККО-нафтопродукт", вартістю 100 грн., яке знаходилось приміщенні АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", що знаходиться за адресою Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км.+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, чим спричинив ПП "ОККО-нафтопродукт" матеріальну шкоду у розмірі 108217,50 грн., вчинене особою яка раніше скоїла розбійний напад, а саме: 28.12.2011 на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

Суспільно-небезпечні дії підсудного ОСОБА_18, які виразились у нападі з Суспільно-небезпечні дії підсудного ОСОБА_18, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки умисні дії підсудного ОСОБА_18, виражаються у співучасті, в підготовці та вчиненні, за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_20 та ОСОБА_21 відкритому нападі, 25.01.2012, близько 03.30 год., який виявляється у психічному насильстві, яке мало реальний характер і сприйнялась потерпілими, як таке, що дійсно може бути реалізовано, а саме: погрозою застосування зброї, яке було здатне подавити волю потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15, і примусити їх передати майно, а саме: металевий сейф, вартістю 9000,00 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 86117,50 грн., картки поповнення рахунку операторів мобільного зв'язку "Київстар" та "МТС", на загальну вартість 13000,00 грн., паливна картка ПП "ОККО-нафтопродукт", вартістю 100 грн., яке знаходилось приміщенні АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", що знаходиться за адресою Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км.+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, чим спричинив ПП "ОККО-нафтопродукт" матеріальну шкоду у розмірі 108217,50 грн., вчинене особою яка раніше скоїла розбійний напад, а саме: 28.12.2011 на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

Суспільно-небезпечні дії підсудного ОСОБА_21, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки умисні дії підсудного ОСОБА_21, виражаються у співучасті, в підготовці та вчиненні, за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_18 та ОСОБА_20 відкритому нападі, 25.01.2012, близько 03.30 год., який виявляється у психічному насильстві, яке мало реальний характер і сприйнялась потерпілими, як таке, що дійсно може бути реалізовано, а саме: погрозою застосування зброї, яке було здатне подавити волю потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15, і примусити їх передати майно, а саме: металевий сейф, вартістю 9000,00 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 86117,50 грн., картки поповнення рахунку операторів мобільного зв'язку "Київстар" та "МТС", на загальну вартість 13000,00 грн., паливна картка ПП "ОККО-нафтопродукт", вартістю 100 грн., яке знаходилось приміщенні АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", що знаходиться за адресою Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км.+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, чим спричинив ПП "ОККО-нафтопродукт" матеріальну шкоду у розмірі 108217,50 грн., вчинене особою яка раніше скоїла розбійний напад, а саме: 28.12.2011 на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

Вина підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_21 доказується зібраними по кримінальній справі доказами, які було досліджено в судовому засіданні, а саме:

- показаннями підсудного ОСОБА_20, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. 25.01.2012, він знаходився в м. Бровари Київської області. До нього під'їхав ОСОБА_18 Вони сіли в його автомобіль і поїхали до села Гоголів Броварського району Київської області. По дорозі, на розвилці вони забрали його брата ОСОБА_21 Там вони обговорили, як будуть вчиняти пограбування АЗС біля села Залісся, по Чернігівській трасі. Вони взяли монтировку, два стартові пістолети, маски, рукавички. В дві години ночі вони виїхали на його автомобілі в сторону АЗС. Під'їхавши до заправки, вони одягли маски. Автомобіль, вони залишили біля автобусної зупинки. Всередині АЗС нікого не було. В підсобці було два чоловіки - касир та оператор АЗС. Вони їм наказали не рухатись і спитали, де ключі від сейфу. Сейф вони не відкрили, а виламали його і понесли до автомобіля. Після цього, вони поклали його до машини і поїхали в с. Гоголів. На під'їзді до с. Гоголів, вони розламали сейф монтировкою і дістали все, що було в середині. Там було 80000 грн. і картки поповнення рахунку. Сейф залишили на місті, а картки поповнення рахунку та гроші забрали з собою. Після цього, вони поїхали додому. Картки поповнення рахунку, наступного дня, вони продали на станції метро "Лісова", на радіоринку, кошти розділили між собою порівну. Карток продали, на суму, приблизно 8-9 тисяч гривень. Кошти розділили з братом ОСОБА_21, та ОСОБА_18 По епізоду пограбування АЗС, то дане пограбування ніхто не планував. Він там неодноразово заправлявся. На той час, охорони не було. Вони до заправки під'їхали на його автомобілі, він брав його в оренду у жінки, на ім'я ОСОБА_29, яка проживає в м. Ніжині Чернігівської області. Тілесні ушкодження, працівникам АЗС, вони не наносили. На їхніх обличчях, під час пограбування АЗС, були маски. Маски вони зробили з спортивних шапок. Пістолет, один купив він, інший ОСОБА_21, вони були у вільному продажі, це були пневматичні пістолети. У ОСОБА_18 не було пістолета. Викрадене майно вони поділили порівну і витратили. Пограбування заправки відбулось по плану, як вони і спланували. Все пограбування пройшло, як вони і спланували. На той час, на заправці нікого не було, там було всього два чоловіки. В пограбуванні брало участь троє осіб. Вони самі, втрьох, спланували пограбування заправки. Свою вину у скоєному він визнає і щиро розкаюється. Він не відшкодовував шкоду завдану злочином, але цивільні позови признає в повному обсязі. Просить суд, прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО, повністю усвідомив все, що накоїв. Просить взяти до уваги, що в нього малолітні діти.

- показаннями підсудного ОСОБА_21, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. З ОСОБА_20, та ОСОБА_18, вони заїхали на заправку поїсти, а потім вирішили її пограбувати. Вони зустрілись вечором, обговорили пограбування. Ввечері, вони поїхали по Чернігівській трасі на автозаправку. По дорозі, вони із шапок зробили маски, в нього був пістолет. Вони зайшли на заправку, там у підсобному приміщені було два касира. Вони з ОСОБА_18, сказали не ворушитись і все буде добре, і спитали де гроші. Його брат ОСОБА_20, пішов до сейфу, але відкрити його не змогли. Вони забрали сейф із собою, в лісі розламали його, і забрали гроші та картки поповнення рахунку. Гроші поділили між собою, а картки, збули наступного дня на радіоринку, а гроші також розподілили між собою. Вину у скоєному визнає. Він приймав участь у пограбуванні АЗС. Просить суд, прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО повністю усвідомив все, що накоїв. Просить взяти до уваги, що в нього малолітня дитина.

- показаннями підсудного ОСОБА_18, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. У 2012 році, дату він не пам'ятає, перебуваючи в м. Бровари Київської області, він подзвонив ОСОБА_20, та домовився з ними зустрітись. Вони зустрілись з ОСОБА_20, потім, забрали по дорозі ОСОБА_21, та вирішили спланувати пограбування АЗС. Вночі, вони втрьох, приїхали на автомобілі до АЗС, біля села Залісся, по Чернігівській трасі, розвернули автомобіль, та залишили його біля автобусної зупинки. Вони зробили маски з шапок. Коли зайшли на заправку побачили в підсобці двох осіб. Почали в них питати де гроші, а потім забрали сейф, оскільки не стали його відкривати на місці. Сіли в автомобіль і поїхали в с. Гоголів. По дорозі зупинились, і монтировкою відкрили сейф, звідки забрали 80000 грн. і картки поповнення рахунку. Гроші поділили порівну і поїхали по домам. Картки поповнення рахунків продали на другий, чи на третій день, на радіоринку разом з ОСОБА_20, чоловіку який продає картки. Він розкаююсь у скоєному. В пограбуванні заправок брав участь він та брати ОСОБА_20. Пістолети були у братів ОСОБА_20, вони купили їх в магазині особисто. Очних ставок між ним та іншими обвинуваченими не проводились. Були очні ставки між ОСОБА_20. Показання по пограбуванню заправки, він надавав добровільно, працівників міліції, вони не дуже це цікавили. Він розкаюється у скоєному. Він розуміє, що він винен. Цивільні позови заявлені у справі він визнає в повному обсязі. Просить суд прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО, повністю усвідомив все, що накоїв.

- показаннями потерпілого ОСОБА_14, які він надав в судовому засіданні, згідно з якими дані події відбувались зимою 2012 року. Він працював на автозаправці в с. Залісся Броварського району Київської області. Близько 03.00 год., на автозаправці він побачив двох озброєних хлопців в масках. В цей час, він сидів за комп'ютером робив звіт, коли до приміщення забігли сторонні особи в масках. Їх було троє. Двоє з них, його звалили з ніг, почали вимагати гроші і ключі від сейфу. Третій хлопець бігав біля каси. Його з помічником закрили в коморі. Озброєних хлопців він побачив, коли вони увірвались у відчинені двері. У них в руках була зброя, схожа на бойову. Його звалили зі стільця, вимагали лежати і мовчати. Забрали всю виручку, сейф і пляшку "Мартіні". В касі було більше 80000 грн., там ще були картки на поповнення рахунку. Облич нападників він не бачив. Підсудні ОСОБА_19, ОСОБА_20, схожі на нападників, третього з них він не бачив, оскільки він був за касою. Він не передивлявся записи з камер відео спостереження. Йому особисто, шкоду завдано не було. Перед пограбуванням він складав інкасаторську сумку. Показання давав і дає добровільно. Його звільнили з роботи після пограбування, відразу, як знайшли грабіжників. Йому не повідомляли причини чому його звільняють. Він не допомагав хлопцям здійснювати напад. Доповнень до даних показань не має. Він сприйняв зброю, яка була у грабіжників за бойову, як реальну загрозу своєму життю. Зброю йому приставляли до голови. Хотіли вдарити рукояткою пістолету.

- показаннями потерпілого ОСОБА_15, які він надав в судовому засіданні, згідно з якими дані події відбувались зимою 2012 року, в 20-х числах січня. Він працював на автозаправці в с. Залісся Броварського району Київської області. Близько 03.00 год., на автозаправку, у відчинені двері увірвалось двоє хлопців. ОСОБА_14, в цей час, сидів біля комп'ютера, та робив звіт. Погрожуючи зброєю, вони почали вимагати гроші та ключі від сейфу, де знаходилась виручка. Грабіжники забрали сейф з грошима та картки поповнення рахунку. Фізичної шкоди йому завдано не було. Насильства до нього застосовано не було. Ту зброю, яка була у грабіжників, він бачив і сприймав її, як реальну загрозу своєму життю, але вона ними не застосовувалась. Більше нічого з даного приводу пояснити не може, повністю підтримує ті показання, які давав потерпілий ОСОБА_14, оскільки він з ним були разом, в ту ніч, на АЗС. Показання давав і дає добровільно.

- показаннями підсудного ОСОБА_18, які він надавав під час допиту його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного та обвинуваченого, згідно з якими, свою вину у вчиненні інкримінованих злочинах визнав повністю. 24.01.2012, близько 20 години, він, разом з ОСОБА_20 та ОСОБА_21 їхали додому з м. Броварів автомобілем "Шевроле Лачетті". Коли вони проїжджали по автодорозі Київ-Чернігів, то він запропонував здійснити напад на автозаправну станцію «ОККО», яка знаходиться в с. Залісся Броварського району Київської області, на що вони погодились. Після цього, вони поїхали до с. Залісся, де проїжджали повз АЗС «ОККО» на низькій швидкості, роздивляючись скільки там людей, чи є фізична охорона, побачили, що на заправці знаходиться оператор та касир. Потім вони поїхали додому, по дорозі він розподілив ролі кожного, а саме ОСОБА_20 повинен був забрати гроші з каси, а він і ОСОБА_21 повинні були взяти на себе касира і оператора. Після того, як вони приїхали до хутора Зоря, де проживали, то домовились зустрітись близько 03.00 год. 25.01.2012, після чого розійшлись. Близько 03 години, 25.01.2012 вони зустрілись та поїхали до АЗС «ОККО» в с. Залісся. ОСОБА_20 припаркував свій автомобіль біля автобусної зупинки. ОСОБА_21 та він озброїлись пневматичними пістолетами, а ОСОБА_20, з багажнику автомобіля, взяв монтировку. Після цього, вони по узбіччю автодороги пішли в напрямку автозаправної станції «ОККО». Пройшовши повз заправку, вони повернули вліво, і відразу надягнули саморобні маски з прорізами для очей, та підійшли до газової колонки, де роздивилися, чи немає відвідувачів. Впевнившись, що в приміщенні магазину АЗС нікого не має, вони пішли до магазину АЗС, де, через незачинені двері проникли до приміщення магазину. Коли вони зайшли в середину, то біля операторської нікого не було. Касир та оператор знаходились в службовому приміщенні (кладовці). Перед входом до магазину АЗС, він і ОСОБА_21, дістали з-за пояса пістолети. В приміщенні ОСОБА_20, відразу пішов в напрямку операторської, а саме за прилавок, за яким знаходився касовий апарат, а він, разом з ОСОБА_21 пішли до службового приміщення, яке розташоване з правого боку від входу. В даному приміщенні знаходилось двоє працівників АЗС. Він, направивши на них пістолет, почав кричати, щоб вони сиділи на своїх місцях, та не рухались, а то він буде стріляти. В цей час, ОСОБА_20 забрав гроші з каси і крикнув, що під дерев'яним прилавком, на якому знаходився касовий апарат, знаходиться сейф. ОСОБА_21 вийшов з службового приміщення, разом вони зірвали з кріплення сейф і винесли його на вулицю. Він йшов слідом за ними, та зачинив вхідні металопластикові двері на замок, крім того, він закрив вхідні двері підсобного приміщення вогнегасником, щоб касир та оператор не змогли вийти. Після цього, вони поїхали до ферми хутора Зоря, де зламали замки сейфа, в якому знаходилися гроші та картки поповнення рахунку операторів мобільного зв'язку, грошей було більше 81000,00 грн. Гроші поділили порівну між собою, після чого, поїхали по домівках. Картки поповнення рахунку мобільних операторів він продав біля станції метро "Лісова" в м. Києві (т. 9, а.с. 8-11,45-49, 55-64);

- показаннями підсудного ОСОБА_20, які він надавав під час допиту його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного та обвинуваченого, згідно з якими, 24.01.2012 близько 20 години, він, разом з ОСОБА_21 та ОСОБА_18, їхали додому з м. Броварів автомобілем "Шевроле Лачетті". Коли вони проїжджали по автодорозі Київ-Чернігів, то ОСОБА_18 запропонував здійснити напад на автозаправну станцію «ОККО», яка знаходиться в с. Залісся Броварського району Київської області, на що вони погодились. Після цього вони поїхали до с. Залісся, де проїжджаючи повз АЗС «ОККО», на низькій швидкості, роздивлялися скільки там людей, чи є фізична охорона, і побачили, що там знаходиться оператор та касир. Потім вони поїхали додому, по дорозі ОСОБА_18 розподілив ролі кожного, а саме він, повинен був забрати гроші з каси, а ОСОБА_21 і ОСОБА_18 повинні були взяти на себе касира і оператора. Після того, як вони приїхали до хутора Зоря, то домовились зустрітись близько 03.00 год. 25.01.2012, після чого розійшлись. Близько 03 години, 25.01.2012, вони зустрілись та поїхали до АЗС «ОККО» в с. Залісся. Він припаркував свій автомобіль біля автобусної зупинки. ОСОБА_21 та ОСОБА_18, озброїлись пневматичними пістолетами, а він, з багажнику автомобіля, взяв монтировку. Після цього, вони, по узбіччю автодороги, пішли в напрямку автозаправної станції «ОККО». Пройшовши повз заправку, вони повернули вліво, і відразу надягнули саморобні маски з прорізами для очей та підійшли до газової колонки, де роздивились, чи немає відвідувачів. Впевнившись, що в приміщенні магазину АЗС нікого не має, вони пішли до магазину АЗС, де, через незачинені двері, проникли до приміщення магазину. Коли вони зайшли в середину, то біля операторської нікого не було. Касир та оператор знаходились в службовому приміщенні (кладовці). Перед входом до магазину АЗС, ОСОБА_18 і ОСОБА_21 дістали із за пояса пістолети. В приміщенні він відразу пішов в напрямку операторської, а саме до прилавку, за яким знаходився касовий апарат, а ОСОБА_18 разом з ОСОБА_21, пішли до службового приміщення, яке розташоване з правого боку від входу. В даному приміщенні знаходилось двоє працівників АЗС. Він забрав гроші з каси і почав відривати з кріплень сейф, що був під дерев'яним прилавком, на якому знаходився касовий апарат. ОСОБА_21 вийшов з службового приміщення, Вони зірвали з кріплення сейф і винесли його на вулицю. ОСОБА_18 йшов слідом за ними, та зачинив вхідні металопластикові двері на замок, крім того, він закрив вхідні двері підсобного приміщення вогнегасником, щоб касир та оператор не змогли вийти. Після цього, вони поїхали до ферми хутора Зоря, де зламали замки сейфа, в якому знаходилися гроші та картки поповнення рахунку операторів мобільного зв'язку, грошей було більше 81000,00 грн. Гроші поділили порівну між собою, та поїхали по домівках. Картки поповнення рахунку мобільних операторів ОСОБА_18 продав біля станції метро "Лісова", в м. Києві і дав йому та ОСОБА_21 по 2000,00 грн. (т. 7, а.с. 116-123);

- показаннями підсудного ОСОБА_21, які він надавав під час допиту його на досудовому слідстві, в якості обвинуваченого, згідно з якими, свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю. 24.01.2012, близько 20 години, він, разом з ОСОБА_20 та ОСОБА_18, їхали додому з м. Броварів автомобілем "Шевроле Лачетті". Коли вони проїжджали по автодорозі Київ-Чернігів, то ОСОБА_18 запропонував здійснити напад на автозаправну станцію «ОККО», яка знаходиться в с. Залісся Броварського району Київської області, на що вони погодились. Після цього, вони поїхали до с. Залісся, де проїжджаючи повз АЗС «ОККО», на низькій швидкості, роздивлялись скільки там людей, чи є фізична охорона, і побачили, що там знаходиться оператор та касир. Потім вони поїхали додому, по дорозі ОСОБА_18 розподілив ролі кожного, а саме ОСОБА_20 повинен був забрати гроші з каси, а він і ОСОБА_18 повинні були взяти на себе касира і оператора. Після того, як вони приїхали до хутора Зоря, то домовились зустрітись близько 03.00 год. 25.01.2012, після чого розійшлись. Близько 03 години, 25.01.2012, вони зустрілись та поїхали до АЗС «ОККО» в с. Залісся. ОСОБА_20 припаркував свій автомобіль біля автобусної зупинки. Він та ОСОБА_18, озброїлись пневматичними пістолетами, а ОСОБА_20, з багажнику автомобіля, взяв монтировку. Після цього, вони по узбіччю автодороги пішли в напрямку автозаправної станції «ОККО». Пройшовши повз заправку, вони повернули вліво і відразу надягнули саморобні маски з прорізами для очей та підійшли до газової колонки, де роздивилися, чи немає відвідувачів. Впевнившись, що в приміщенні магазину АЗС нікого не має, вони пішли до АЗС, де, через незачинені двері, проникли до приміщення магазину. Коли вони зайшли в середину, то біля операторської нікого не було. Касир та оператор знаходились в службовому приміщенні (кладовці). Перед входом до магазину АЗС, ОСОБА_18 і він, дістали з-за пояса пістолети. В приміщенні, ОСОБА_20 відразу пішов в напрямку операторської, а саме за прилавок, за яким знаходився касовий апарат, а ОСОБА_18, разом з ним., пішли до службового приміщення, яке розташоване з правого боку від входу. В даному приміщенні знаходилось двоє працівників АЗС, ОСОБА_18, направивши на них пістолет, почав кричати, щоб вони сиділи на своїх місцях та не рухались, а то він буде стріляти. В цей час, ОСОБА_20 забрав гроші з каси і крикнув, що під дерев'яним прилавком, на якому знаходився касовий аппарат, знаходиться сейф. Він вийшов з службового приміщення, вони разом зірвали з кріплення сейф і винесли його на вулицю. ОСОБА_18 йшов слідом за ними, та зачинив вхідні металопластикові двері на замок, крім того, він закрив вхідні двері підсобного приміщення вогнегасником, щоб касир та оператор не змогли вийти. Після цього, вони поїхали до ферми хутора Зоря, де зламали замки сейфа, в якому знаходилися гроші та картки поповнення рахунку операторів мобільного зв'язку. Грошей було більше 81000,00 грн. Гроші поділили порівну між собою, та поїхали по домівках. Картки поповнення рахунку мобільних операторів, ОСОБА_18 продав біля станції метро "Лісова" в м. Києві і дав йому та ОСОБА_21 по 2000 грн. (т. 7, а.с. 51-54, 69-73);

- показаннями потерпілого ОСОБА_14, які він надав під час допиту його в якості потерпілого на досудовому слідстві, згідно з якими 25.01.2012, близько 03.30 год., він знаходився на зміні, а саме на АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", яка знаходиться біля с. Залісся Броварського району. Він, разом з ОСОБА_15, знаходився в службовому приміщенні, яке знаходиться праворуч від входу до приміщення магазину та готував звіт. В цей час, до вказаного приміщення забігло двоє невідомих осіб, на голові у яких були чорні маски з отворами для очей, в руках вони тримали пістолети. Йому приставили до голови пістолет та змусили лягти на підлогу, після чого, наносячи удари ногами по тулубу, почали вимагати ключі від каси і він сказав, що ключі біля каси. Коли нападники не знайшли ключів, то один з них, почав наносити йому удари вогнегасником, після чого, закрили його та ОСОБА_15 в службовому приміщенні, і в цей час ОСОБА_15, натиснув кнопку виклику охорони. Коли все стихло, вони зірвали замок з дверей та зайшли до касового вузла, де виявили, що відсутня готівка в касовому апараті та сейф, який стояв під касою (т. 6, а.с. 35-39);

- показаннями потерпілого ОСОБА_15, які він надав під час допиту його в якості потерпілого на досудовому слідстві, які є аналогічними показанням потерпілого ОСОБА_14 (т. 6, а.с. 29-33);

- показаннями свідка ОСОБА_65 які він надав під час допиту його в якості свідка на досудовому слідстві, згідно з якими, 25.01.2012 близько 03.40 год. до нього зателефонував оператор АЗС ОСОБА_14 та повідомив, що АЗС № 5 пограбували, він відразу поїхав до АЗС. Зайшовши до приміщення АЗС він виявив, що відсутній сейф з грошима, в приміщенні безлад. Переглянувши записи з камер відео спостереження він побачив, як троє осіб в масках заходили в магазин, у одного з них був пістолет. Вказані особи зачинили операторів в службовому приміщенні, відірвали від кріплень сейф та винесли його на вулицю, який понесли в напрямку автодороги, що веде до м. Києва. В сейфі знаходились готівкові кошти та картки поповнення операторів мобільного зв'язку. Всього ПП "ОККО-нафтопродукт" було завдано матеріальної шкоди на суму 108223,50 грн. (т. 6, а.с. 1-3

- показаннями свідка ОСОБА_46 які вона надала під час допиту її в якості свідка на досудовому слідстві, згідно з якими вона має у власності автомобіль "Шевроле Лачетті", д.н.з. НОМЕР_2, який придбала у кредит в 2007 році. В 2010 році, до неї звернувся її знайомий ОСОБА_20, з проханням дати йому вказаний автомобіль у користування, на що вона погодилась, але ОСОБА_20 повинен був кожного місяця сплачувати по 250 доларів США за погашення кредиту. 22.04.2010 в м. Бровари вона надала довіреність ОСОБА_20 на право керування автомобілем. Для чого ОСОБА_20 використовував автомобіль їй відомо не було (т. 6, а.с. 64-65);

- явкою з повиною ОСОБА_20, в якій він власноручно виклав обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_18 та ОСОБА_21, розбійного нападу 25.01.2012 на АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км.+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (т. 7, а.с. 106-108);

- явкою з повиною ОСОБА_21, в якій він власноручно виклав обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_18 та ОСОБА_20, розбійного нападу 25.01.2012 на АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км.+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (т. 8, а.с. 42-43);

- протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_21 та підозрюваним ОСОБА_18, де останні виклали обставини вчинення розбійного нападу 25.01.2012 на АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км.+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (т. 9, а.с. 19-23);

- протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_21 та підозрюваним ОСОБА_20, де останні виклали обставини вчинення розбійного нападу 25.01.2012 на АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км.+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (т. 8, а.с. 80-86);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_20, під час проведення якого він відтворив обстановку та обставини розбійного нападу 25.01.2012 на АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км.+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (т. 7, а.с. 124-128);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з за участю підозрюваного ОСОБА_21, під час проведення якого він відтворив обстановку та обставини розбійного нападу 25.01.2012 на АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км.+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (т. 8, а.с. 55-59);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з за участю підозрюваного ОСОБА_18, під час проведення якого він відтворив обстановку та обставини розбійного нападу 25.01.2012 на АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км.+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (т. 9, а.с. 31-35);

- протоколом огляду місця події від 25.01.2012, яким зафіксовано факт викрадення сейфу з грошима. під час розбійного нападу 25.01.2012 на АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км.+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (т. 5, а.с. 214-224);

- протоколом огляду місця події від 11.02.12, під час проведення якого вилучено автомобіль "Шевроле Лачетті", д.н.з. НОМЕР_2 (т. 6, а.с. 61-62);

- речовими доказами, а саме: СД-диском із записом камер відео спостереження АЗС «ОККО-нафтопродукт», який вилучено, оглянуто та приєднано як речовий доказ (т. 5, а.с. 214, 226); автомобілем "Шевроле Лачетті", д.н.з. НОМЕР_2., який вилучено, оглянуто та приєднано як речовий доказ (т. 6, а.с. 61-63а); автомобілем "ЗАЗ Ланос", д.н.з. НОМЕР_1, який вилучено, оглянуто та приєднано як речовий доказ (т. 6, а.с. 107-109, 112);

- іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Приведений об'єм доказів, суд визнає достатнім, самі докази допустимими, у зв'язку з чим, вважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку відносно підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_18

Судом встановлено наявність діяння, яке має склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а також винність підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Аналізуючи зібрані по даній кримінальній справі фактичні дані у їх сукупності, суд приходить до висновку, що зібрані докази, а саме: показання підсудних, потерпілих та свідків, дані протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та обставин подій, за участю підсудних, явки з повинною, речові докази тощо, в повному обсязі доказують винність підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а саме: у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я осіб, які зазнали нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше скоїли розбій.

Оцінка доказів в порядку ст. 67 КПК України, дає суду підстави вважати, що описані, в судовому засіданні, підсудними ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_18, потерпілими ОСОБА_14 та ОСОБА_15, а також свідками події, дійсно мали місце, і показання останніх не є переказом показань один одного, а навпаки, кожне в своїй частині разом з іншими доказами по справі складають та повністю відтворюють всі обставини події, що досліджувались по справі. При цьому, підсудні, потерпілі та свідки повідомляють такі факти, про які не могли знати інші, і які також є прямим свідченням достовірності показань останніх. Тобто ці факти не тільки підтверджують обставини скоєння підсудними розбійного нападу 25.01.2012, на АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км.+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я осіб, які зазнали нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_18, особами, які раніше скоїли розбій, а й деталізують їх, висвітлюють подію злочину з різних боків. Все це, а також, дані протоколів огляду місця події, відтворення обстановки і обставин події, допиту підсудних, потерпілих та свідків, речові докази тощо, дають суду підстави зробити висновок про те, що дії підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_18, які виразились у нападі 25.01.2012 на АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км.+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, з метою заволодіння чужим майном, а саме: металевим сейфом, вартістю 9000,00 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 86117,50 грн., картки поповнення рахунку операторів мобільного зв'язку "Київстар" та "МТС", на загальну суму 13000,00 грн., паливна картка ПП "ОККО-нафтопродукт", вартістю 100 грн., яке належало ПП "ОККО-нафтопродукт", яке для підсудних було чужим, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я осіб, які зазнали нападу, а саме: психічне насильство, яке виразилось у погрозі застосування зброї щодо потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15, яка мала реальний характер, сприймалась потерпілими як така, що може бути реалізована і була здатна подавити волю потерпілих і примусити їх передати майно, про що свідчить активна поведінка підсудних, в момент вчинення злочину, спрямована на незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, яке було скоєно за попередньою змовою, тобто у співучасті, коли у підготовці та вчиненні злочину приймало участь декілька осіб (дві і більше), з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, вчинене особами які раніше скоїли розбійний напад, а саме: 28.12.2011 на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. При цьому, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, способу, знаряддя, наявності корисливого мотиву, у вигляді спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корисливої мети, яка полягає у бажанні незаконного збагачення самих підсудних, суд дійшов висновку, що ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_18, було скоєно злочин з прямим умислом, тобто вони усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки і бажали їх настання.

При цьому, суд відкидає таку кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, в якому обвинувачуються органом досудового слідства ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_18, як вчинення злочину з проникненням у інше приміщення, оскільки, в даному випадку, аналіз правової норми - статті 187 КК України, дає підстави стверджувати, що поняття "проникнення", не можна розглядати з точки зору фізичного проникнення та знаходження особи в тому чи іншому приміщенні. Поняття "проникнення", в даному випадку є юридичним, яке містить в собі - законність (правомочність) потрапляння та перебування особи в тому чи іншому приміщенні. Зважаючи на це, суд дійшов висновку про те, що саме потрапляння та перебування підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_18 у приміщенні АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км.+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, близько 03.30 год., 25.01.2012, було законним, оскільки приміщення вказаної АЗС, на момент скоєння злочину, було загальнодоступним (відкритим для відвідування), тобто будь-яка особа, яка могла потрапити та знаходитись у вказаний час в даному приміщенні - знаходилась там на законних підставах.

Суд визнає доведеним те, що в другій половині грудня 2011 року (точний час та дату в ході судового слідства не встановлено), ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 а в подальшому ОСОБА_21, зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення умисних злочинів проти власності, об'єднаних єдиним планом, відомим всім учасникам групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, а саме підготовки і вчинення злочинів, як кінцевої мети цієї групи.

Учасниками організованої групи ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 було розроблено план вчинення нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, з метою його пограбування, який в подальшому був доведений та узгоджений всіма учасниками організованої групи, з розподілом функцій між учасниками групи.

Згідно з розробленим планом, члени організованої групи, мали під'їхати до магазину та дочекатись поки там не буде покупців. Після цього, ОСОБА_19, який володіє спеціальними навичками набутими ним під час зайняття боксом, повинен був першим зайти до магазину та знешкодити охоронця, нанісши йому тілесні ушкодження. За ним, мали зайти інші члени групи та знешкодивши продавця, заволодіти ювелірними виробами, після чого, з місця скоєння злочину зникнути, а викраденим майном розпорядитись на власний розсуд.

На виконання розробленого учасниками організованої групи, плану вчинення злочину, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, 03.02.2012, близько 12.00 год., на автомобілі "ЗАЗ Ланос", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, де дочекавшись поки в магазині не буде покупців, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, через вхідні двері, зайшли до середини приміщення вказаного магазину, де ОСОБА_19, згідно з розподілом функцій між членами організованої групи, з метою подолання опору та знешкодження охоронця, наніс охоронцю ОСОБА_23 декілька ударів кулаком в голову, від яких останній втратив свідомість. ОСОБА_18, згідно з розподілом функцій між членами організованої групи, з метою подолання опору продавця, погрожуючи продавцю ОСОБА_13 фізичною розправою, яка сприйняла ці погрози, як небезпечні для свого життя, наказав їй лягти на підлогу та утримував її, поки ОСОБА_19 та ОСОБА_21, які згідно з розподілом функцій між членами організованої групи, розбивши вітрини, збирали ювелірні вироби. ОСОБА_20, на обличчі якого була одягнена медична маска, згідно з розподілом функцій між членами організованої групи, стояв біля входу та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі небезпеки попередити членів організованої групи. Заволодівши ювелірними виробами, а саме: чоловічими каблучками, 585 проби, у кількості 36 одиниць; гарнітурами (сережки, каблучки), 585 проби, у кількості 34 одиниці; каблучками, 585 проби, у кількості 160 одиниць; каблучками з діамантами, 585 проби, у кількості 14 одиниць; сережками, 585 проби, у кількості 60 одиниць; обручками, 585 проби, у кількості 80 одиниць; ладанками, 585 проби, у кількості 30 одиниць; хрестиками, 585 проби, у кількості 50 одиниць; ланцюжками, 585 проби, у кількості 113 одиниць; браслетами, 585 проби, у кількості 35 одиниць, загальною вартістю 855911,00 грн., які належали ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 з місця скоєння злочину зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_24 матеріальну шкоду у розмірі 855911,00 грн.

Суспільно-небезпечні дії підсудного ОСОБА_20, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки умисні дії підсудного ОСОБА_20, виражаються у співучасті в підготовці та вчиненні, у складі організованої групи разом з ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, тобто співучасті, коли у підготовці та вчиненні злочину приймало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке, тобто між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочину об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом і діяльністю, спрямованою на досягнення останнього, як кінцевої мети плану цієї групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, відкритому нападі, 03.02.2012, близько 12.00 год., який виявляється у психічному насильстві, яке мало реальний характер і сприйнялось потерпілою, як таке, що дійсно може бути реалізовано, а саме: погрозою фізичної розправи, яке було здатне подавити волю потерпілої ОСОБА_13, і примусити її передати майно, а саме: чоловічі каблучки, 585 проби, у кількості 36 одиниць; гарнітури (сережки, каблучки), 585 проби, у кількості 34 одиниці; каблучки, 585 проби, у кількості 160 одиниць; каблучки з діамантами, 585 проби, у кількості 14 одиниць; сережки, 585 проби, у кількості 60 одиниць; обручки, 585 проби, у кількості 80 одиниць; ладанки, 585 проби, у кількості 30 одиниць; хрестики, 585 проби, у кількості 50 одиниць; ланцюжки, 585 проби, у кількості 113 одиниць; браслети, 585 проби, у кількості 35 одиниць, загальною вартістю 855911,00 грн., що відповідно до примітки 1 ст. 185 КК України є особливо великим розміром, тобто на суму, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, які належали ОСОБА_24, яке знаходилось в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_8", що знаходиться за адресою АДРЕСА_6, спрямованому на заволодіння майном в особливо великих розмірах, чим спричинив ОСОБА_24 матеріальну шкоду у розмірі 855911,00 грн., вчинене особою яка раніше скоїла розбійні напади, а саме: 28.12.2011 на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, та 25.01.2012, на АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км. + 600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі.

Суспільно-небезпечні дії підсудного ОСОБА_18, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, вчинений особою, яка раніше скоїла розбій, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки умисні дії підсудного ОСОБА_18, виражаються у співучасті в підготовці та вчиненні, у складі організованої групи разом з ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, тобто співучасті, коли у підготовці та вчиненні злочину приймало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке, тобто між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочину об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом і діяльністю, спрямованою на досягнення останнього, як кінцевої мети плану цієї групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, відкритому нападі, 03.02.2012, близько 12.00 год., який виявляється у психічному насильстві, яке мало реальний характер і сприйнялось потерпілою, як таке, що дійсно може бути реалізовано, а саме: погрозою фізичної розправи, яке було здатне подавити волю потерпілої ОСОБА_13, і примусити її передати майно, а саме: чоловічі каблучки, 585 проби, у кількості 36 одиниць; гарнітури (сережки, каблучки), 585 проби, у кількості 34 одиниці; каблучки, 585 проби, у кількості 160 одиниць; каблучки з діамантами, 585 проби, у кількості 14 одиниць; сережки, 585 проби, у кількості 60 одиниць; обручки, 585 проби, у кількості 80 одиниць; ладанки, 585 проби, у кількості 30 одиниць; хрестики, 585 проби, у кількості 50 одиниць; ланцюжки, 585 проби, у кількості 113 одиниць; браслети, 585 проби, у кількості 35 одиниць, загальною вартістю 855911,00 грн., що відповідно до примітки 1 ст. 185 КК України є особливо великим розміром, тобто на суму, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, які належали ОСОБА_24, яке знаходилось в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_8", що знаходиться за адресою АДРЕСА_6, спрямованому на заволодіння майном в особливо великих розмірах, чим спричинив ОСОБА_24 матеріальну шкоду у розмірі 855911,00 грн., вчинене особою яка раніше скоїла розбійні напади, а саме: 28.12.2011 на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, та 25.01.2012, на АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км. + 600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі.

Суспільно-небезпечні дії підсудного ОСОБА_21, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, вчинений особою, яка раніше скоїла розбій, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки умисні дії підсудного ОСОБА_21, виражаються у співучасті в підготовці та вчиненні, у складі організованої групи, разом з ОСОБА_20, ОСОБА_18. та ОСОБА_19, тобто співучасті, коли у підготовці та вчиненні злочину приймало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке, тобто між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочину об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом і діяльністю, спрямованою на досягнення останнього, як кінцевої мети плану цієї групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, відкритому нападі, 03.02.2012, близько 12.00 год., який виявляється у психічному насильстві, яке мало реальний характер і сприйнялось потерпілою, як таке, що дійсно може бути реалізовано, а саме: погрозою фізичної розправи, яке було здатне подавити волю потерпілої ОСОБА_13, і примусити її передати майно, а саме: чоловічі каблучки, 585 проби, у кількості 36 одиниць; гарнітури (сережки, каблучки), 585 проби, у кількості 34 одиниці; каблучки, 585 проби, у кількості 160 одиниць; каблучки з діамантами, 585 проби, у кількості 14 одиниць; сережки, 585 проби, у кількості 60 одиниць; обручки, 585 проби, у кількості 80 одиниць; ладанки, 585 проби, у кількості 30 одиниць; хрестики, 585 проби, у кількості 50 одиниць; ланцюжки, 585 проби, у кількості 113 одиниць; браслети, 585 проби, у кількості 35 одиниць, загальною вартістю 855911,00 грн., що відповідно до примітки 1 ст. 185 КК України є особливо великим розміром, тобто на суму, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, які належали ОСОБА_24, яке знаходилось в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_8", що знаходиться за адресою АДРЕСА_6, спрямованому на заволодіння майном в особливо великих розмірах, чим спричинив ОСОБА_24 матеріальну шкоду у розмірі 855911,00 грн., вчинене особою яка раніше скоїла розбійні напади, а саме: 28.12.2011 на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, та 25.01.2012, на АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км. + 600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі.

Суспільно-небезпечні дії підсудного ОСОБА_19, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, вчинений особою, яка раніше скоїла розбій, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки умисні дії підсудного ОСОБА_19, виражаються у співучасті в підготовці та вчиненні, у складі організованої групи з ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_18, тобто співучасті, коли у підготовці та вчиненні злочину приймало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке, тобто між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочину об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом і діяльністю, спрямованою на досягнення останнього, як кінцевої мети плану цієї групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, відкритому нападі, 03.02.2012, близько 12.00 год., який виявляється у психічному насильстві, яке мало реальний характер і сприйнялось потерпілою, як таке, що дійсно може бути реалізовано, а саме: погрозою фізичної розправи, яке було здатне подавити волю потерпілої ОСОБА_13, і примусити її передати майно, а саме: чоловічі каблучки, 585 проби, у кількості 36 одиниць; гарнітури (сережки, каблучки), 585 проби, у кількості 34 одиниці; каблучки, 585 проби, у кількості 160 одиниць; каблучки з діамантами, 585 проби, у кількості 14 одиниць; сережки, 585 проби, у кількості 60 одиниць; обручки, 585 проби, у кількості 80 одиниць; ладанки, 585 проби, у кількості 30 одиниць; хрестики, 585 проби, у кількості 50 одиниць; ланцюжки, 585 проби, у кількості 113 одиниць; браслети, 585 проби, у кількості 35 одиниць, загальною вартістю 855911,00 грн., що відповідно до примітки 1 ст. 185 КК України є особливо великим розміром, тобто на суму, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, які належали ОСОБА_24, яке знаходилось в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_8", що знаходиться за адресою АДРЕСА_6, спрямованому на заволодіння майном в особливо великих розмірах, чим спричинив ОСОБА_24 матеріальну шкоду у розмірі 855911,00 грн., вчинене особою яка раніше скоїла розбійний напад, а саме: 28.12.2011 на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

Вина підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, та ОСОБА_21 доказується зібраними по кримінальній справі доказами, які було досліджено в судовому засіданні, а саме:

- показаннями підсудного ОСОБА_20, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності, окрім тієї обставини, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22 були організаторами і взагалі мали якесь відношення до скоєних злочинів. До нього застосовувались заходи психологічного тиску з боку працівників міліції, вони його змушували писати ті показання, які їм були потрібні, оговорювати ОСОБА_17 та ОСОБА_22. До нього, працівниками міліції також застосовувався фізичний тиск, його залякували, погрожували продовжувати застосовувати фізичну силу. Прізвищ осіб, які чинили на нього тиск, він не пам'ятає, це були оперативні працівники, які вели їхню справу. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. Наприкінці січня 2012 року, ОСОБА_18, розповів, що в м. Бучі Київської області є ювелірний магазин, який погано охороняється. Дату він не пам'ятає. Він з ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19 під'їхали до вказаного магазину. ОСОБА_19 зайшов перший. Знешкодив охоронця. Потім, вони всі, почали розбивати вітрини і забирати золото. Потім вони поїхали в м. Біла Церква. ОСОБА_18, поїхав збувати золото, а ввечері коли повернувся, то за ними приїхали працівники міліції. Він на досудовому слідстві давав показання проти ОСОБА_17, тому, що, коли їх затримали в м. Біла Церква, вони дізнались, що ОСОБА_17, отримав за викрадену ним картину набагато більше, ніж дав їм, а тому вони вирішили дати показання проти нього. ОСОБА_17, він знав наглядно раніше, а з ОСОБА_22, познайомився у СІЗО. Він надавав попередні показання, оговорюючи ОСОБА_22. та ОСОБА_17, оскільки всі протоколи були написані під диктовку працівників міліції. Вони постійно казали, що: "ви вийдете на підписку про невиїзд". Зі всіх магазинів було викрадено близько трьох кілограмів. золота. За які суми збував ОСОБА_18 золото він не знає, та не пам'ятає, які суми він їм давав. ОСОБА_22., він раніше не знав, він знав лише ОСОБА_17 Він, здається, після нападу на магазин в м. Коростишеві, питав у ОСОБА_17, чи немає в нього знайомих, хто може купити золото. Пізніше той йому передзвонив і сказав, куди під'їхати. Він за це ОСОБА_17 матеріальної винагороди не надавав. Свою вину у скоєному він визнає і щиро розкаюється. Він просив захисника, але йому його не надавали. Працівники міліції казали, що він йому не потрібен, що він не буде сидіти в тюрмі. Він був в ІТТ і в м. Яготині, і в м. Броварах, і в м. Макарові, і в м. Житомирі. У всі ІТТ, приїздило по декілька чоловік, представлялись працівниками міліції, приїжджали в різний час, чинили психологічний тиск. Йому не роз'яснювали його права та обов'язки. Коли він зрозумів, що його ніхто не відпустить, а він знав, що ОСОБА_22. і ОСОБА_17 він оговорив, то вирішив давати показання, які відповідають дійсності. Слідчий не з'ясовував, чому змінили показання. Він лише хотів закінчити скоріше досудове слідство, оскільки йому необхідно було закривати справу, про це він неодноразово повідомляв. З лютого по червень 2012 року, жодних слідчих дій не проводилось. Слідчі дії проводились лише, коли він був в ІТТ. Слідчий не проводив з ним слідчу дію по впізнанню ОСОБА_22., враховуючи те, що він з ним раніше знайомі не були. Він не розумів і не знав про кого мова. Слідчий не з'ясовував місця передачі золотих виробів. Слідчий не з'ясовував причину зміни показань. Йому обіцяли, що, якщо він дасть показання проти ОСОБА_22. і ОСОБА_17, його відпустять під підписку про невиїзд. ОСОБА_22 не причетний до тих злочинів, які вони скоювали. Він не знав куди писати скарги, тому не писав. Він добровільно дає показання в судовому засіданні. Він не відшкодовував шкоду завдану злочином, але цивільні позови визнає в повному обсязі. Просить суд, прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО, повністю усвідомив все, що накоїв;

- показаннями підсудного ОСОБА_21, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності, окрім тих обставини, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22 були організаторами і взагалі мали якесь відношення до скоєних злочинів. До нього застосовувались заходи психологічного тиску з боку працівників міліції, вони його змушували писати ті показання, які їм були потрібні, оговорювати ОСОБА_17 та ОСОБА_22. До нього, працівниками міліції, також застосовувався фізичний тиск, це було в Макарівському ІТТ. Прізвищ осіб, які чинили на нього тиск, він не пам'ятає, це були оперативні працівники, які вели їхню справу. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. Він підтримує всі свої показання, які він надавав слідчому ОСОБА_63. ОСОБА_20, надавав показання, він з ними погоджується, він все вірно сказав. З ОСОБА_17, він був знайомий, а з ОСОБА_22, він познайомився в СІЗО. Він заперечує ту обставину, що він з ОСОБА_22 був в дружніх відносинах. Він не передавав золото ні ОСОБА_17, ні ОСОБА_22 На досудовому слідстві він надавав показання проти ОСОБА_17 та ОСОБА_22., оскільки його змусили це зробити. Він повідомляв слідчому про тиск, який чинився під час досудового слідства. Він вину у скоєному визнає. Він розкаюється у скоєному. В нього не було захисника, коли він надавав показання проти ОСОБА_17 і ОСОБА_22., в якості підозрюваного. Під вартою він перебуває вже два роки. В м. Ірпінь, привезли після затримання, не годували, били, потім повезли в м. Коростишів, там також не годували, потім приїхали якісь особи, десь п'ять чоловік. Це було години дві ночі. Вони почали погрожувати йому, чинили психологічний тиск. Слідчим ОСОБА_63, не проводилось жодних додаткових слідчий дій, щоб з'ясувати, чому він змінив показання. Він не пам'ятає допит 10 травня, здається він тривав десь години дві. Коли, в лютому, проводився його допит, і він був в схвильованому стані, слідчий це відобразив в протоколі, але швидку не викликав і стан його здоров'я не з'ясовував. Просить суд, прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО повністю усвідомив все, що накоїв. Просить взяти до уваги, що в нього малолітня дитина і просить суд призначити мінімальну міру покарання.

- показаннями підсудного ОСОБА_19, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності, окрім тієї обставини, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22 були організаторами і взагалі мали якесь відношення до скоєних злочинів. До нього застосовувались заходи психологічного тиску з боку працівників міліції, вони його змушували писати ті показання, які їм були потрібні, оговорювати ОСОБА_17 та ОСОБА_22. До нього, працівниками міліції, також застосовувався фізичний тиск, це було в м. Ірпені. Прізвищ осіб, які чинили на нього тиск, він не пам'ятає, це були оперативні працівники, які вели їхню справу. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. Він підтримує показання, які надавав слідчому ОСОБА_63. З ОСОБА_22 познайомився в м. Бровари, за рік до того, як потрапив у тюрму. На нього чинився тиск, психічний з боку працівників міліції, з приводу дачі тих показань, які їм були необхідні. Вони погрожували йому. До нього приїхало вночі в ІТТ, п'ять чоловік і почали погрожувати його здоров'ю, здоров'ю його сім'ї, тому він вимушений був підписувати все, що вони просили. Він просив захисника, але йому відмовили в ньому, сказавши, що він йому поки що не потрібен. Заяви про відмову від захисника він писав під тиском міліції. Щодо нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", то напад на нього не планували, були в чотирьох. В магазин, він зайшов першим. В магазині був охоронець, він його вдарив, він втратив свідомість, и забрали золото і пішли. Він сам запропонував, що він піде першим і "вирубмть" охоронця, всі погодились. Коли охоронець втратив свідомість, золото забирали всі, та складали в пакет. Працівники, опір не чинили. Там залишилась одна дівчина і вона не чинила опір. Коли вони вийшли, то сіли в автомобіль "Ланос" і поїхали. При нападі на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8" в м. Бучі, хто був за кермом автомобіля, він не пам'ятає, здається ОСОБА_18 Збутом золота займався ОСОБА_18, скільки грошей він віддав йому, він не пам'ятає. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, не мають відношення до даних подій. Показання, де він повідомляв про ОСОБА_17 і ОСОБА_22., з нього вибивали працівники міліції. Він усвідомлює, що винен, розкаюється. ОСОБА_22, жодного відношення до планування, чи самих пограбувань, не має, участі в цьому він в не приймав. ОСОБА_22, не забезпечував знаряддями для скоєння злочинів. В годину ночі, на КПЗ приїхали особи і сказали йому підписувати те, що їм потрібно. Якби йому сказали підписати показання щодо іншої, будь-якої особи, він би підписав, бо вони йому погрожували. ОСОБА_22. він знав, бо живуть в одному місті, наглядно були знайомі. Всі протоколи попереднього допиту він писав під диктовку, йому постійно погрожували. Його привезли на КПЗ в м. Макарів, потім туди вночі приїхала міліція. Він постійно сидів на КПЗ в м. Макарові. Слідчому ОСОБА_63, він вже давав інші показання, бо він вже був у СІЗО, і тиску на нього вже ніхто не чинив. Слідчий ОСОБА_63 не з'ясовував, чому він змінив показання. Така слідча дія, як впізнання ОСОБА_22. і ОСОБА_17, з ним не проводилась. Всі слідчі дії проводились без захисника. Він наполягав на залучені захисника, але йому обіцяли кожного дня його забезпечити, а привели вже коли він був в СІЗО, через місяці три. Він змінив показання. оскільки йому погрожували, його залякували, а тому він був вимушений підписати все те, що від нього вимагали. Будучи притягнутим в якості обвинуваченого він давав показання, які відповідають дійсності. Ірпінська прокуратура проводила перевірку щодо незаконних дій працівників міліції, які були вчинені коли підсудний був в Макарівському ІТТ. На даний час, він показання дає добровільно. Він не відшкодовував потерпілим шкоду, завдану злочином. Він не робив цього, оскільки знаходиться у тюрмі, в подальшому він буде виплачувати шкоду. Просить суд, прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО, він повністю усвідомив все, що накоїв. Просить взяти до уваги всі пом'якшуючі обставини і просить суд призначити мінімальну міру покарання.

- показаннями підсудного ОСОБА_18, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими свою вину у скоєних злочинах визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства відповідають дійсності, окрім тієї обставини, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22 були організаторами і взагалі мали якесь відношення до скоєних злочинів. До нього застосовувались заходи психологічного тиску з боку працівників міліції, вони його змушували писати ті показання, які їм були потрібні, оговорювати ОСОБА_17 та ОСОБА_22. Вони обіцяли підписку про невиїзд. Прізвищ осіб, які чинили на нього тиск, він не пам'ятає, це були оперативні працівники, які їх затримували в м. Біла Церква. Цивільні позови заявлені у справі він визнає. З ОСОБА_17 він був знайомий наглядно. Номер телефону ОСОБА_17 він знав. Перші показання, які він давав, він давав під тиском працівників міліції. Працівники міліції почали, спочатку питати де ОСОБА_17, потім почали питати де картина, де гроші, де золото, тому ми вирішили оговорити ОСОБА_17, бо хотіли вийти на умовний термін. Це робили працівники міліції, які нас затримували в м. Білій Церкві, потім ще київські опери в м. Ірпені. Явку з повинною він писав дві, але обидві під тиском. Він хотів взяти захисника, але йому сказали, що в цьому немає необхідності, і він йому непотрібен. Після скоєння злочину, він не зустрічався ні з ОСОБА_17, ні з ОСОБА_22 Він, ОСОБА_22., раніше пару разів бачив з ОСОБА_17, але хто він і його прізвище він не знав. Йому довелось оговорити ОСОБА_17 та його знайомого на ім'я ОСОБА_22, тому що працівники міліції на нього чинили тиск і казали, що писати, і як. Він розкаююсь у скоєному. Пістолети були у братів ОСОБА_20, вони купили їх в магазині особисто. Коли їх затримали, допитували, чинивши на них психологічний тиск, потім вивезли в м. Боярку, туди приїхало чотири чоловіки і там їх били для того, щоб вони надали визнавальні показання. Вимагали обмовити чоловіка на ім'я ОСОБА_22 і ОСОБА_17 Інформацією про ОСОБА_22., він не володів, він знав, що він знайомий ОСОБА_17, оскільки бачив їх разом декілька разів. Він надавав показання слідчому ОСОБА_63, який приходив до них в СІЗО, де на них вже не чинилось жодного тиску, і вони надали показання, які відповідають дійсності, насправді. Їх ніхто не залякував і не тиснув. Він оговорив ОСОБА_22., бо йому пообіцяли знизити ступінь вини, обіцяли підписку про невиїзд. Він не давав таких показань, які зазначені в протоколах його допиту. До 30 днів коли їх затримали, їх возили по різним ІТТ. Їх ховали, бо в декого були побиті боки, подряпані обличчя. Коли він був затриманий і знаходився в м. Бровари, приїхали в 23.00 год., працівники міліції і сказали що писати, а взамін він отримає підписку про невиїзд. Прокурора в ІТТ жодного разу він не бачив. Він не знав що робити, до кого звертатись, він просив подзвонити родичам. Просив адвоката, але йому казали, навіщо він потрібен і казали: "ти пиши те, що ми кажемо і все буде добре". Очних ставок між ним та іншими обвинуваченими не проводились. Були очні ставки між ОСОБА_20. ОСОБА_22 не приймав участі в злочинах, які їм інкримінують. ОСОБА_22 не надавав, ні автомобіля, ні рукавичок, ні відмичок, ні будь-яких інших знарядь для злочину. Він жодних планів на пограбування магазину не складав. Він підтримує показання, які він надавав під час його допиту слідчим ОСОБА_63. Показання, які він надавав працівникам міліції до слідчого, не відповідають дійсності, оскільки вони були відібрані під тиском. Він не знає, чому саме ОСОБА_17 і ОСОБА_22 цікавили працівників міліції, здавалось вони їх цікавили більше ніж вони. Його місяць возили по різних ІТТ. Проводилось якесь відтворення. Показання по пограбуванню заправки, він надавав добровільно, працівників міліції, вони не дуже це цікавили. Їх цікавило золото. Золото він збував в м. Біла Церква, особі, з якою він познайомився по Інтернету. Він слідчому ОСОБА_63 повідомляв про те, що він збував золото в м. Біла Церква. Гроші, отримані від збутого золота, він ділив порівну. Це було більше 100000 грн. Він повністю визнає вину у скоєному. Їх затримували в готелі в м. Біла Церква. Їх перше, що запитували працівники міліції - де золото. Від дня затримання, до моменту проведення першого допиту пройшло дванадцять днів. Всі ці дванадцять днів, на них, працівниками міліції чинився тиск і в решті їх "зламали", і вони вимушені були написати все те, що від них вимагали. Він розкаюється у скоєному. Він розуміє, що він винен. Цивільні позови заявлені у справі він визнає в повному обсязі. Показання надавав добровільно. Просить суд прийняти до уваги те, що він щиро розкаюється у скоєному, за час перебування в СІЗО, повністю усвідомив все, що накоїв;

- показаннями потерпілої ОСОБА_13, які вона надала в судовому засіданні, згідно з якими 03.02.2012 вона працювала в ювелірному магазині "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6. Ввечері, точний час вона не пам'ятає, в магазин забігло двоє хлопців, та почали бити охоронця. Вона намагалась допомогти охоронцю, але коли забіг третій хлопець у масці, вона зрозуміла, що це пограбування, та хотіла повернутись на своє місце і натиснути "тривожну кнопку", але четвертий хлопець, який також зайшов у магазин її зупинив. Потім вона чула, як билось скло. В масці був один нападник. Вони забрали майже все золото, десь 20% залишилось. Вони не змогли його дістати. Золота викрали приблизно на 200000,00 євро. Вона працювала продавцем-консультантом. Вона особисто не бачила раніше даних осіб, але за декілька днів до пограбування біля магазину був сірий автомобіль. Марку вона не пам'ятає. Вона звернула увагу на автомобіль, оскільки молоді хлопці спостерігали за їхніми діями, що вона робить, що охоронець робить, як вони виходили пити каву. Особисто їй моральна шкода завдана, але позов вона не заявляла. Тілесних ушкоджень їй завдано не було. Вона підтримує свої показання дані на досудовому слідстві. Показання на досудовому слідстві вона давала добровільно, без застосування будь-якого примусу. Хлопці спостерігали за магазином, вона це зрозуміла, оскільки в них раніше вже був подібний випадок. За нею і за її напарницею спостерігали з автомобіля, як вони йшли додому, як вони йшли, але вона не пов'язує ці випадки, просто, після цього, з'явилась звичка спостерігати за підозрілими діями. Їй була завдана шкода в тому, що вона втратила роботу, оскільки власник вирішив закрити магазин і вона тривалий час була непрацездатна. Оскільки впродовж декількох місяців в мене був стрес, я боялась виходити на вулицю. До лікувального закладу вона не зверталась. Її звільнили через декілька днів після пограбування.

- показаннями потерпілого ОСОБА_24, які вона надала в судовому засіданні, згідно з якими, він, як приватний підприємець, мав магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", де він займався продажем ювелірних виробів. 03.02.2012, близько 12.00 год. йому подзвонила його робітник ОСОБА_13, яка працювала продавцем в магазині, і повідомила , що сталось пограбування магазину. Він приїхав, побачив розбиті вітрини. Золоті вироби були відсутні. Після проведення інвентаризації в магазині, було встановлено, що матеріальна шкода була завдана на суму більше 800000,00 грн. Йому здається, що побили охоронця, за продавця не пам'ятає. Він заявляв цивільний позов на суму 860000,00 грн., він його підтримую в повному обсязі. Вартість золотих виробів вираховувалась по закупочній ціні. Магазин був обладнаний сигналізацією, крім того, там був охоронець.

- показаннями свідка ОСОБА_49, які він надав у судовому засіданні, згідно з якими він працював в магазині "Еко-Маркет" в м. Бучі Київської області, точної адреси не пам'ятає, десь приблизно півтора року тому. Він вийшов на вулицю, пив каву і помітив, як бігло шестеро людей, бачив зелену машину, марку не бачив. Потім приїхала міліція. Звідки бігли ці люди, він не бачив, але вони побігли на зупинку. Вони добігли до зупинки, але що було далі він не бачив. Він пішов,на своє робоче місце. Він бачив, що в одного з чоловіків, з тих які бігли, був пакет. Їх було шість чоловік. Ці люди сіли в зелений автомобіль. Він бачив автомобіль зеленого кольору. Він підтримує показання, дані ним на досудовому слідстві. Він вже не пам'ятає, якого кольору був автомобіль і скільки чоловік бігло. На досудовому слідстві він повідомляв, що було четверо чоловік, оскільки чотирьох він бачив реально, а двоє можливо їх наздоганяли. Хоче уточнити свої показання: бігло четверо осіб. Магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8" не знаходився в полі його зору, він не бачив звідки саме вибігали дані особи, він просто бачив, що вони бігли, звідки він не знає. Дані особи підбігли до автомобіля зеленого кольору. Він знаходився на відстані 200 метрів від вказаного автомобіля, тому він не бачив хто сідав за кермо і чи сідали туди взагалі. Він не бачив, як дані особи сідали за кермо автомобілю. Відстань 200 метрів, вказав приблизно. Відстань була 200-250 метрів. Даних осіб бачив, зі спини. Він не може назвати ніяких прикмет. Він бачив, спочатку, що особа, яка була посередині, тримала в руках чорний пакет.

- показаннями потерпілого ОСОБА_24, які він надавав під час допиту його в якості потерпілого на досудовому слідстві, згідно з якими, приблизно з січня 2010 року в АДРЕСА_6, він орендував приміщення, в якому відкрив магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8". У вказаному магазині продавались різні ювелірні вироби. Магазин був обладнаний охоронною сигналізацією, окрім того, у магазині постійно знаходився охоронник, який відповідав за безпеку. Продавцем в магазині, від самого його відкриття, працювала ОСОБА_13 03.02.2012, близько 12.30 год.., йому зателефонувала ОСОБА_13 та повідомила, що на магазин було вчинено розбійний напад невідомими особами, які заволоділи значною кількістю ювелірних виробів. Почувши вказану інформацію, він відразу поїхав до м. Бучі. Зайшовши до магазину, він побачив, що всі вітрини були розбиті, лотки, в яких знаходились ювелірні вироби відсутні. Від продавця ОСОБА_13, йому стало відомо, що близько 12.00 год., коли вона мила підлогу, до магазину зайшло четверо невідомих молодих чоловіків, один з яких наніс удар кулаком в голову охороннику, від якого той впав. Другий чоловік, схопив її за руки та притиснув до підлоги. Інші, тим часом розбивали вітрини магазину. Як тільки її відпустили, вона натиснула "тривожну кнопку", та викликала охорону. Наступного дня, ним було проведено ревізію та встановлено, що відсутні ювелірні вироби на суму 855911,00 грн. (т. 6, а.с. 154-156);

- показаннями потерпілої ОСОБА_13, які вона надавала під час допиту її в якості потерпілої на досудовому слідстві, згідно з якими вона, працювала продавцем в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться в м. Бучі Київської області. 03.02.2012, вона, о 10.00 год., прийшла до магазину, біля нього вже знаходився охоронець ОСОБА_23. Приблизно о 12.00 год., коли в магазині нікого з клієнтів не було, вона вирішила помити підлогу. Під час того, як вона мила підлогу, до магазину зайшов молодий чоловік, за ним відразу зайшов другий. Той, що зайшов перший, підійшов до охоронника ОСОБА_23, і наніс йому удар кулаком в голову. Від вказаного удару ОСОБА_23. впав, чоловік, що зайшов другий разом з першим, відразу почали його бити. Поки двоє чоловіків били охоронця, до магазину зайшов третій чоловік, на обличчі якого була одягнена медична маска, тільки тоді вона зрозуміла, що то було пограбування, оскільки до цього думала, що у ОСОБА_23 з цими чоловіками якийсь конфлікт. Все це відбувалось дуже швидко. Зрозумівши, що на магазин вчинено напад, вона хотіла забігти за прилавок та натиснути тривожну кнопку, однак четвертий чоловік, який забіг до магазину, схопив її за руки та притиснув до підлоги, погрожуючи зарізати, якщо вона буде кричати. Поки вказаний чоловік тримав її притиснувши до підлоги, вона чула, як інші розбивали вітрини магазину. Коли нападник відпустили її та пішли, вона відразу натиснула тривожну кнопку (т. 6, а.с. 184-186);

- показаннями потерпілого ОСОБА_23, які він надавав під час допиту його в якості потерпілого на досудовому слідстві, згідно з якими наприкінці січня 2012 року, влаштувався працювати в охоронну фірму "Щит". З 1 лютого його відправили на об'єкт проходити стажування, це був магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться в АДРЕСА_6, де він почав працювати охоронцем. У вказаному магазині, продавались різні ювелірні вироби. Продавцем у магазині, працювала ОСОБА_13 Магазин був обладнаний охоронною сигналізацією, тобто у продавця був пульт, за допомогою якого вона, у разі небезпеки, могла викликати працівників охорони. 03.02.2012 приблизно о 12.00 год., коли нікого з клієнтів не було, ОСОБА_13 вирішила помити в магазині підлогу. Коли вона мила підлогу, до магазину зайшов молодий чоловік, який підійшов до нього, і нічого не кажучи наніс удар кулаком в голову, другий удар наніс в шию. Від вказаних ударів він впав і втратив свідомість. Прийшовши до тями, він побачив, що вітрини магазину були розбиті, та зникли лотки з ювелірними прикрасами. Він зателефонував своєму керівнику, та повідомив про те що сталось, а також викликав працівників міліції. ОСОБА_13 розповіла йому, що до магазину увірвалось четверо чоловіків, нанесли йому тілесні ушкодження, заволоділи гумовим кийком, яким розбили вітрини магазину та викрали ювелірні прикраси (т. 6, а.с. 189-190);

- показаннями свідка ОСОБА_49, які він надавав під час допиту його в якості свідка на досудовому слідстві, згідно з якими він працює охоронцем в магазині "Еко-маркет", який знаходиться в м. Бучі, Київської області, по вул. Комсомольській, 12. 03.02.2012, він був на роботі, і близько 11.50 год., вийшов на вулицю перекурити. Коли він курив, то побачив, що із-за кіоску "Кури-гриль", вибігло чотири чоловіка, та побігли в бік зупинки, що знаходиться навпроти СТО. Хлопець, який біг другим, щось тримав в руках перед собою. Він бачив, як вказані хлопці біля зупинки навпроти СТО сіли в автомобіль сірого кольору та поїхали в напрямку м. Києва (т. 6, а.с. 192);

- показаннями свідка ОСОБА_45, які вона надавала під час допиту її в якості свідка на досудовому слідстві, згідно з якими 23.11.2011 вона купила автомобіль "ЗАЗ Ланос", державний реєстраційним номер НОМЕР_1. Щоб придбати вказаний автомобіль їй довелось брати кредит в банку. Однак, після купівлі автомобіля, вона зрозуміла, що не зможе виплачувати кредит, який взяла на купівлю автомобіля, так як заробляє не досить достатньо коштів. У зв'язку з цим, вона вирішила здати належний їй автомобіль в оренду, а виручені від оренди автомобіля кошти, спрямовувати на погашення кредиту. Вона. дала об'яву в Інтернет, про здачу автомобіля в оренду. Приблизно через три дні, їй подзвонив молодий чоловік, який представився ОСОБА_18, як пізніше їй стало відомо, його прізвище ОСОБА_18, і сказав, що йому потрібен в оренду автомобіль. Зі слів ОСОБА_18, він працював у фірмі, яка займається виготовленням меблів, і йому потрібно було багато їздити в межах Київської області у зв'язку з виконанням замовлень, що забирає багато часу і грошових витрат на таксі. 27.11.2011, вони уклали договір оренди транспортного засобу, та акт приймання-передачі, зразки вказаних документів вона знайшла в Інтернеті. Після підписання договору, вона віддала ОСОБА_18 документи та ключі від автомобіля. 04.02.2012 їй стало відомо, що автомобіль вилучили працівники міліції (т. 6, а.с. 205-208);

- протоколом пред'явлення потерпілій ОСОБА_13 для впізнання ОСОБА_19, відповідно до якого, у вказаній особі вона впізнала чоловіка, який 03.02.2012, вчинив розбійний напад на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (т. 6, а.с. 197-198);

- протоколом пред'явлення потерпілій ОСОБА_13 для впізнання ОСОБА_21, відповідно до якого, у вказаній особі вона впізнала чоловіка, який 03.02.2012, вчинив розбійний напад на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (т. 6, а.с. 201-202);

- протоколом пред'явлення потерпілій ОСОБА_13 для впізнання ОСОБА_18, відповідно до якого, у вказаній особі вона впізнала чоловіка, який 03.02.2012, вчинив розбійний напад на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (т. 6, а.с. 203-204);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_20, під час проведення якого, він відтворив обстановку та обставини вчинення 03.02.2012, розбійного нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (т. 7, а.с. 84-86);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з за участю підозрюваного ОСОБА_21, під час проведення якого, він відтворив обстановку та обставини вчинення 03.02.2012, розбійного нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, а також показав місце, де вони викинули планшети з-під ювелірних виробів, які було виявлено та вилучено (т. 8, а.с. 24-26);

- протоколом огляду місця події від 03.02.2012, яким зафіксовано факт викрадення ювелірних прикрас з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (т. 6, а.с. 99-102);

- протоколом огляду місця події від 03.02.2012, під час проведення якого, з автомобіля "ЗАЗ Ланос", НОМЕР_1, вилучено пристрій призначений для відстрілу патронами "Флобер" (т. 6, а.с. 107-109);

- протоколом огляду місця події, від 03.02.2012, під час проведення якого, з номеру готелю "Автоколесо" вилучено 15 каблучок, 12 ланцюжків та 7 хрестиків з металу жовтого кольору (т. 6, а.с. 114-117);

- речовими доказами, а саме: 1) пристроєм призначеним для стрільби патронами "Флобер", який вилучено, оглянуто та приєднано до матеріалів кримінальної справи як речовий доказ (т. 6, а.с. 107-110); 2) автомобілем "ЗАЗ Ланос", д.н.з. НОМЕР_1, який вилучено, оглянуто та приєднано як речовий доказ (т. 6, а.с. 107-109,112); 3) автомобілем "Шевроле Лачетті", д.н.з. НОМЕР_2., який вилучено, оглянуто та приєднано як речовий доказ (т. 6, а.с. 61-63а); 4) 17 планшетами з-під ювелірних виробів, які вилучено, оглянуто та приєднано, як речовий доказ (т. 8, а.с. 26, т. 6, а.с. 124);

- іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Суд не приймає як доказ 15 каблучок, 12 ланцюжків та 7 хрестиків з металу жовтого кольору, які вилучено, оглянуто та приєднано до матеріалів кримінальної справи як речовий доказ. (т. 6, а.с. 114-120), оскільки вказані речові докази, на вимогу суду, для дослідження їх у судовому засіданні надано не було, а в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні данні, які б вказували на те, що саме ці, вказані ювелірні вироби, було здобуто злочинним шляхом, під час розбійного нападу 03.02.2012 на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6.

Суд визнає недоведеним і таким, що не ґрунтується на доказах те, що наприкінці січня 2012 року ОСОБА_17 та ОСОБА_22, з метою підготовки вчинення злочину, прибули до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з'ясували місце розташування вітрин, наявність відеоспостереження та охорони, час, коли в магазині знаходиться найменша кількість покупців, визначили шляхи втечі з місця вчинення злочину. Залишивши приміщення магазину, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 склали план вчинення злочину, який в подальшому довели членам організованої ними групи. Згідно з розробленим ОСОБА_22 та ОСОБА_17 плану, члени організованої ними групи, мали під'їхати до магазину та дочекатись поки там не буде покупців. Після цього, ОСОБА_19, який володіє спеціальними навичками, набутими ним під час зайняття боксом, повинен був першим зайти до магазину та знешкодити охоронця, нанісши йому тілесні ушкодження. За ним, мали зайти інші члени групи та знешкодивши продавця, заволодіти ювелірними виробами. ОСОБА_17 та ОСОБА_22, тим часом, мали чекати членів організованої групи неподалік від магазину.

Суд визнає недоведеним і таким, що не ґрунтується на доказах те, що ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_21, викравши ювелірні вироби, поїхали до м. Києва, де неподалік від станції метро "Академмістечко", передали їх ОСОБА_17 та ОСОБА_22 для реалізації,

Показання підсудного ОСОБА_18, які він надавав під час допитів його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного та обвинуваченого (т. 8, а.с. 182-184, 195-197), які покладено в основу обвинувачення, де останній викладає обставини скоєння ним, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, 03.02.2012, розбійного нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, суд приймає, як докази вини ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за винятком показань, які суд оцінює критично, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, оскільки підсудний ОСОБА_18, під час його допиту в судовому засіданні, відмовився від своїх показань в цій частині, а також показання ОСОБА_18, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, не було підтверджено сукупністю доказів, що є у справі, та які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Показання підсудного ОСОБА_19, які він надавав під час допитів його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного та обвинуваченого (т. 9, а.с. 188-190, 201-204), які покладено в основу обвинувачення, де останній викладає обставини скоєння ним, ОСОБА_20 ОСОБА_21 та ОСОБА_18, 03.02.2012, розбійного нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, суд приймає, як доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за винятком показань, які суд оцінює критично, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, оскільки підсудний ОСОБА_19, під час його допиту в судовому засіданні, відмовився від своїх показань в цій частині, а також показання ОСОБА_19, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, не було підтверджено сукупністю доказів, що є у справі, та які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Показання підсудного ОСОБА_20, які він надавав під час допитів його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного та обвинуваченого (т. 7, а.с. 81-83, 98-100), а також показання, зазначені в протоколі відтворення обстановки та обставин подій (т. 7 а.с. 84-86), які покладено в основу обвинувачення, де останній викладає обставини скоєння ним, ОСОБА_19 ОСОБА_21 та ОСОБА_18, 03.02.2012, розбійного нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, суд приймає, як доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за винятком показань, які суд оцінює критично, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, оскільки підсудний ОСОБА_20, під час його допиту в судовому засіданні, відмовився від своїх показань в цій частині, а також показання ОСОБА_20, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, не було підтверджено сукупністю доказів, що є у справі, та які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Показання підсудного ОСОБА_21, які він надавав під час допитів його на досудовому слідстві, в якості підозрюваного та обвинуваченого (т. 8, а.с. 21-23, 38-40), а також показання, зазначені в протоколі відтворення обстановки та обставин подій (т. 8 а.с. 24-26), які покладено в основу обвинувачення, де останній викладає обставини скоєння ним, ОСОБА_20 ОСОБА_19 та ОСОБА_18, 03.02.2012, розбійного нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, суд приймає, як доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за винятком показань, які суд оцінює критично, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, оскільки підсудний ОСОБА_21, під час його допиту в судовому засіданні, відмовився від своїх показань в цій частині, а також показання ОСОБА_21, в частині організації ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підготовки скоєння даного злочину, не було підтверджено сукупністю доказів, що є у справі, та які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Суд не приймає, як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22. та ОСОБА_17, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, - явку з повинною ОСОБА_21 (т. 8 а.с. 12), в якій він власноручно виклав обставини вчинення ним, спільно з ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22 та ОСОБА_17, 03.02.2012, розбійного нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, оскільки в судовому засіданні підсудний ОСОБА_21, відмовився від явки з повинною, мотивуючи це тим, що під час написання явки з повинною на нього чинився тиск з боку працівників правоохоронних органів.

Суд не приймає, як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22. та ОСОБА_17, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, - явку з повинною ОСОБА_18 (т. 8 а.с. 199), в якій він власноручно виклав обставини вчинення ним, спільно з ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_17, 03.02.2012, розбійного нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, оскільки в судовому засіданні підсудний ОСОБА_18, відмовився від явки з повинною, мотивуючи це тим, що під час написання явки з повинною на нього чинився тиск з боку працівників правоохоронних органів.

Суд приймає, як доказ відсутності вини ОСОБА_17 та ОСОБА_22., у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, показання підсудного ОСОБА_17, які він надав в судовому засіданні, які є логічними та послідовними і фактично збігаються з показаннями наданими ним під час допитів на досудовому слідстві, згідно з якими вину в інкримінованих йому злочинах не визнав, надавши показання про те, що обставини, встановлені органом досудового слідства не відповідають дійсності. До нього не застосовувались заходи психологічного чи фізичного тиску з боку працівників міліції. Показання на досудовому слідстві давав добровільно. Цивільні позови заявлені у справі не визнає. В жодному з цих злочинів він участі не приймав. Свою причетність до нападів на ювелірні магазини, він заперечує в повному обсязі. Якби ОСОБА_22, це робив, йому було б про це відомо. На судовому слідстві показання давав добровільно. Ні він, ні ОСОБА_22, не приймали участі у плануванні чи підготовці злочинів по пограбуванню ювелірних магазинів

Суд приймає, як доказ відсутності вини ОСОБА_22. та ОСОБА_17, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, показання підсудного ОСОБА_22., які він надав в судовому засіданні, які є логічними та послідовними і фактично збігаються з показаннями наданими ним під час допитів на досудовому слідстві, згідно з якими свою вину інкримінованих йому злочинах не визнає. Обставини, встановлені органом досудового слідства не відповідають дійсності. До нього не застосовувались заходи психологічного чи фізичного тиску з боку працівників міліції. Показання на досудовому слідстві давав добровільно. Цивільні позови, заявлені у справі він не визнає. Він знаходиться під вартою вже тривалий час, і вважає, що безпідставно. Участі у скоєнні злочинів, в яких його обвинувачують, він не приймав і свою причетність до них, він заперечує. Це все дії працівників міліції, зокрема працівника міліції ОСОБА_40. Підсудні, були вимушені оговорити його, оскільки на них чинився тиск з боку працівників міліції, який вони не витримали. Він раніше притягався до кримінальної відповідальності за статтями 215, 186, 142 КК України. Він не переховувався від слідства, він проживав вдома. Він не знав, що його оголосили в розшук. До 01.03.2012, він жив вдома. Він ніяких дій відносно ювелірних магазинів не здійснював. Ні він, ні ОСОБА_17, не мають відношення до ювелірних магазинів. Він просив слідчого провести очні ставки, але слідчий сказав, що "йому необхідно скоріше закрити справу, а тому, будете розбиратись в суді". З ним жодних слідчих дій не проводили. При затримані, застосовувалась фізична сила, але він, в принципі, і не чинив опору, а здивувався чому, якщо його шукають не прийшли додому. Його привезли в м. Бровари, намагались чинити на нього психічний тиск. Потім забрали на Володимирську, 15. Там вони просто розмовляли, десь годин шість. Потім привезли в м. Ірпінь, купили їм поїсти, потім сказали, що тут їх залишають, а потім заберуть. Потім обрали міру запобіжного заходу. Забрали в СІЗО. Потім повезли в м. Житомир, він з ОСОБА_17, побули там декілька днів, а потім їх повернули в СІЗО. За весь цей час, захисника в нього не було. Потім, прийшов якийсь, і почав розповідати, що йому необхідно зізнатись. Він казав, що не збирається цього робити. Той пішов, а він почав вимагати захисника знову і його з ОСОБА_17, знову завезли в м. Житомир. Він показання, в судовому засіданні, давав добровільно. Особу, про яку він зазначав, цікавить, щоб він сидів в тюрмі, це ОСОБА_40, він його посаду назвати не може, він керівник відділу УБОПу.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено відсутність в діях підсудного ОСОБА_17 та ОСОБА_22. складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Приведений об'єм доказів, суд визнає достатнім, самі докази допустимими, у зв'язку з чим, вважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку відносно підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18

Судом встановлено наявність діяння, яке має склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а також винність підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Аналізуючи зібрані по даній кримінальній справі фактичні дані у їх сукупності, суд приходить до висновку, що зібрані докази, а саме: показання підсудних, потерпілих та свідків, дані протоколів огляду місця події, впізнання, за участю потерпілої ОСОБА_13, відтворення обстановки та обставин подій, за участю підсудних, речові докази тощо, в повному обсязі доказують винність підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме: у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, особами, які вчинили розбій.

Оцінка доказів в порядку ст. 67 КПК України, дає суду підстави вважати, що описані, в судовому засіданні, підсудними ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, потерпілими та свідками події, дійсно мали місце, і показання останніх не є переказом показань один одного, а навпаки, кожне в своїй частині разом з іншими доказами по справі складають та повністю відтворюють всі обставини події, що досліджувались по справі. При цьому, підсудні, потерпілі та свідки повідомляють такі факти, про які не могли знати інші, і які також є прямим свідченням достовірності показань останніх. Тобто ці факти не тільки підтверджують обставини скоєння підсудними розбійного нападу на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою у складі ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, особами, які раніше вчинили розбій, а й деталізують їх, висвітлюють подію злочину з різних боків, при цьому повністю спростовуючи причетність підсудного ОСОБА_17 та ОСОБА_22. до організації підготовки скоєння даного злочину. Все це, а також, дані протоколів огляду місця події, відтворення обстановки і обставин події, речові докази тощо, дають суду підстави зробити висновок про те, що дії підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, які виразились у нападі 03.02.2013, на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, з метою заволодіння чужим майном - ювелірними виробами, яке належало ОСОБА_24, яке для підсудних було чужим, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, а саме: погрозою фізичної розправи щодо потерпілої ОСОБА_13, яка мала реальний характер, сприймалась потерпілою як така, що може бути реалізована і була здатна подавити волю потерпілої і примусити її передати майно, а саме: чоловічі каблучки, 585 проби, у кількості 36 одиниць; гарнітури (сережки, каблучки), 585 проби, у кількості 34 одиниці; каблучки, 585 проби, у кількості 160 одиниць; каблучки з діамантами, 585 проби, у кількості 14 одиниць; сережки, 585 проби, у кількості 60 одиниць; обручки, 585 проби, у кількості 80 одиниць; ладанки, 585 проби, у кількості 30 одиниць; хрестики, 585 проби, у кількості 50 одиниць; ланцюжки, 585 проби, у кількості 113 одиниць; браслети, 585 проби, у кількості 35 одиниць, загальною вартістю 855911,00 грн., що відповідно до примітки 1 ст. 185 КК України, є особливо великим розміром, тобто вартість якого в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, про що свідчить активна поведінка підсудних, в момент вчинення злочину, спрямована на незаконне, безоплатне вилучення чужого майна, поза волею власника, яке було скоєно організованою групою, тобто у співучасті, коли у підготовці та вчиненні злочину приймало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке, тобто між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочину об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом і діяльністю, спрямованою на досягнення останнього, як кінцевої мети плану цієї групи, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, особами які раніше скоїли розбійні напади, а саме: 28.12.2011 на ювелірний відділ магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, у складі ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, та 25.01.2012, на АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, 42 км+600 м. автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, у складі ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_18 При цьому, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, способу, знаряддя, наявності корисливого мотиву, у вигляді спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корисливої мети, яка полягає у бажанні незаконного збагачення самих підсудних, суд дійшов висновку, що ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, було скоєно злочин з прямим умислом, тобто вони усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки і бажали їх настання.

При цьому, суд відкидає таку кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, в якому обвинувачуються органом досудового слідства ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, як вчинення злочину з проникненням у інше приміщення, оскільки, в даному випадку, аналіз правової норми - статті 187 КК України, дає підстави стверджувати, що поняття "проникнення", не можна розглядати з точки зору фізичного потрапляння та знаходження особи в тому чи іншому приміщенні. Поняття "проникнення", в даному випадку є юридичним, яке містить в собі - законність (правомочність) потрапляння та перебування особи в тому чи іншому приміщенні. Зважаючи на це, суд дійшов висновку про те, що саме потрапляння та перебування підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_8", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, близько 12.00 год., 03.02.2012, було законним, оскільки приміщення вказаного магазину, на момент скоєння злочину, було загальнодоступним (відкритим для відвідування), тобто будь-яка особа, яка могла потрапити та знаходитись у вказаний час в даному приміщенні - знаходилась там на законних підставах.

При цьому, суд, провівши аналіз сукупності доказів, які було досліджено в судовому засіданні, вважає за необхідне, надавши їм належну правову оцінку, зазначивши про таке.

В судовому засіданні не доведено того, що в грудні 2011 року в м. Бровари Київської області, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, спільно, та за взаємною згодою, з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, створили та очолили стійке об'єднання, визначивши, необхідну для досягнення загальної злочинної мети, кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, керуючись при цьому, бажанням спільного здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів на території Київської та Житомирської областей, корисливою метою яких було протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення відкритого викрадення чужого майна та розбійних нападів, що відбувались систематично, сплановано і під керівництвом ОСОБА_17 та ОСОБА_22. Вказані обставини, які викладені в обвинувальному висновку, не підтверджено фактичними даними, які було досліджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, яких було допитано на досудовому слідстві, показаннями підсудних, які вони надали в судовому засіданні іншими матеріалами справи у їх сукупності.

В судовому засіданні доведено те, що протиправна діяльність була єдиним джерелом доходів членів організованої групи у складі ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 Вказані обставини, підтверджено, дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема показаннями ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, яких було допитано на досудовому слідстві, показаннями підсудних, яких було допитано в судовому засіданні, матеріалами кримінальної справи, які характеризують особи підсудних тощо.

Суд визнає не доведеним те, що ОСОБА_17, вирішив організувати злочинну групу з числа знайомих йому осіб, схильних до вчинення умисних злочинів, оскільки визначив для себе єдиним засобом для існування та отримання матеріальних благ, вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів, про що, на початку грудня 2011 року, він повідомив свого знайомого ОСОБА_22., раніше судимого за злочини проти власності, і який схвалив його пропозицію та надав згоду на участь у створюваній ОСОБА_17 злочинній групі, як співорганізатор. Вказані обставини, які викладені в обвинувальному висновку, не підтверджено фактичними даними, які було досліджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, яких було допитано на досудовому слідстві, показаннями підсудних, які вони надали в судовому засіданні, іншими матеріалами справи у їх сукупності.

В судовому засіданні не доведено того, що в середині грудня 2011 року, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, виконуючи дії по організації злочинної групи, підшукали інших її учасників: ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а наприкінці грудня 2011 року ОСОБА_21, тобто осіб, схильних до вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів, які мали намір збагатитись злочинним шляхом, і визнаючи їх авторитет, підкорялись їхнім наказам та приймали участь у нападах, які вчиняла організована ОСОБА_17 та ОСОБА_22 група, які знаючи про мету створення цієї злочинної групи - вчинення розбійних нападів на ювелірні крамниці, увійшли до створеної ОСОБА_17 та ОСОБА_22 злочинної групи і в подальшому активно приймали участь в її діяльності і злочинах, які вона вчиняла. Вказані обставини, які викладені в обвинувальному висновку, не підтверджено фактичними даними, які було досліджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, яких було допитано на досудовому слідстві, показаннями підсудних, які вони надали в судовому засіданні іншими матеріалами справи у їх сукупності.

В судовому засіданні не доведено того, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22, створили об'єднання, з метою вчинення відкритих викрадень чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці Київської та Житомирської областей, яке було стійким, що виражається у згуртованості та стабільності його складу. Вказані обставини, які викладені в обвинувальному висновку, не підтверджено фактичними даними, які було досліджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, яких було допитано на досудовому слідстві, показаннями підсудних, які вони надали в судовому засіданні іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Натомість, в судовому засіданні доведено те, що ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, було створено організовану злочинну групу, з метою вчинення відкритих викрадень чужого майна та розбійних нападів на ювелірні крамниці Київської та Житомирської областей, яка була стійкою, що знайшло своє вираження у згуртованості та стабільності її складу. Так, між учасниками організованої групи були постійні внутрішні зв'язки, що виражались у зустрічах та відвідуваннях один одного, спільних діях по вчиненню нападів, було характерним обговорення спільних проблем, визначення способів конспірації та прикриття, розподілення сум грошових коштів. За час існування організованої злочинної групи, між її учасниками, а саме: ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, існував високий рівень узгодженості дій та єдині правила поведінки. Всі члени організованої злочинної групи, в різних якостях, згідно з відведеними їм ролей, приймали участь в її діяльності: збирали дані про майбутні об'єкти нападу, проводили розвідувальні заходи щодо майбутніх об'єктів нападу, надавали автотранспорт та доставляли учасників організованої злочинної групи до місць вчинення злочинів, безпосередньо приймали участь в нападах, вели спостереження за навколишньою місцевістю і обстановкою в момент злочинного посягання з метою попередження нападників про можливу небезпеку, збували викрадене майно тощо. Вказані обставини, підтверджено фактичними даними, які було досліджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, яких було допитано на досудовому слідстві, показаннями підсудних, які вони надали в судовому засіданні іншими матеріалами справи у їх сукупності.

В судовому засіданні не доведено того, що, з метою зорганізованості, єдності і спільності дій при розробці злочинних нападів, в якості місць збору, використовувались розважальні заклади в м. Бровари Київської області. Вказані обставини, які викладені в обвинувальному висновку, не підтверджено фактичними даними, які було досліджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, яких було допитано на досудовому слідстві, показаннями підсудних, які вони надали в судовому засіданні іншими матеріалами справи у їх сукупності.

В судовому засіданні не доведено того, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22, були організаторами організованої злочинної групи, керували нею, організовували вчинення злочинів та керували їх підготовкою і вчиненням, забезпечували фінансування та організовували приховування злочинної діяльності групи та збут добутого злочинним шляхом майна, об'єднували дії інших співучасників і спрямовували їх на вчинення злочинів, координували поведінку вказаних осіб, визначали долю кожного із співучасників групи при розподілі отриманих в результаті вчинення злочинів грошових коштів. Вказані обставини, які викладені в обвинувальному висновку, не підтверджено фактичними даними, які було досліджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, яких було допитано на досудовому слідстві, показаннями підсудних, які вони надали в судовому засіданні іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Також, недоведеним є те, що в середині грудня 2011 року, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, будучи раніше судимими за вчинення умисних майнових злочинів, за які відбували покарання в місцях виконання покарань і набувши кримінального досвіду та злочинного авторитету, з метою успішного вчинення злочинів та незаконного збагачення за рахунок чужого майна, склали план злочинної діяльності, направлений на вчинення корисливих злочинів проти власності, який полягав у залученні співучасників з числа осіб, схильних до вчинення умисних злочинів і за своїми фізичними та моральними якостями, спроможних виконувати покладені на них обов'язки під час готування, безпосереднього вчинення та приховування злочинів, яким охоплювалось готування та безпосереднє вчинення злочинів, де готування полягало у пошуку транспортних засобів для швидкого прибуття та зникнення з місць вчинення злочинів, забезпечення членів групи пневматичною зброєю для її застосування, у випадку необхідності фізичного насильства щодо осіб, які можуть чинити перешкоди злочинним посяганням, масками й іншими маскуючими засобами, а також іншими предметами, що можуть полегшати вчинення злочинів і забезпечать не викриття учасників групи після їх вчинення. Вказані обставини, які викладені в обвинувальному висновку, не підтверджено фактичними даними, які було досліджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, яких було допитано на досудовому слідстві, показаннями підсудних, які вони надали в судовому засіданні іншими матеріалами справи у їх сукупності.

В судовому засіданні не доведено того, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22, як керівники і активні учасники злочинної групи, проводили пошук ювелірних крамниць для вчинення розбійних нападів на них, здійснювали розвідувальні заходи щодо їх графіку роботи, охорони та відвідування покупцями, після чого, на підставі отриманих даних інформували інших учасників групи і забезпечували їх необхідними знаряддями злочину. Вказані обставини, які викладені в обвинувальному висновку, не підтверджено фактичними даними, які було досліджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, яких було допитано на досудовому слідстві, показаннями підсудних, які вони надали в судовому засіданні іншими матеріалами справи у їх сукупності.

В судовому засіданні не доведено того, що, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, відповідно до заздалегідь розробленого плану, протягом грудня 2011 року, з числа своїх знайомих, підшукали співучасників вчинення злочинів, а саме: ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 - осіб, які не мали постійного місця роботи та постійного джерела доходів, раніше притягувались до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, або були здатні на вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів, з якими у другій половині грудня 2011 року, у невстановленому слідством місці, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, як співорганізатори групи, ініціювали вчинення протиправних заволодінь чужим майном, ознайомили інших учасників очолюваної ними групи з планом злочинної діяльності і отримали від них згоду на участь в організованому злочинному об'єднанні. Вказані обставини, які викладені в обвинувальному висновку, не підтверджено фактичними даними, які було досліджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, яких було допитано на досудовому слідстві, показаннями підсудних, які вони надали в судовому засіданні іншими матеріалами справи у їх сукупності.

В судовому засіданні не доведено того, що ОСОБА_17 та ОСОБА_22, будучи організаторами злочинної групи, визначили конкретні завдання злочинного об'єднання та його учасників, детально розподілили між членами створеної ними організованої групи обов'язки та завдання, відповідно до яких: ОСОБА_17 та ОСОБА_22, керували організованою групою, що полягало в забезпеченні ними відповідного рівня організованості, дотриманні відповідних правил поведінки і дисципліни, пошуку нових учасників, розподілі та перерозподілі між ними функціональних обов'язків, плануванні конкретних злочинів та злочинної діяльності в цілому, визначенні способів вчинення злочинів, розробленню засобів конспірації і прикриття, розподілом здобутого злочинним шляхом чужого майна, а також, з метою усунення перешкод та створюючи умови для вчинення злочинів, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, організовували здійснення розвідувальних заходів, направлених на встановлення об'єктів злочинів - ювелірних крамниць, їх графіку роботи, охорони та відвідування покупцями, шляхів підходу до них та відходу, займались збутом майна, здобутого злочинним шляхом, забезпечували фінансування злочинної діяльності групи, шляхом оплати витрат, пов'язаних з перевезенням членів організованої групи, розподіляли грошові кошти за виконання учасниками групи відповідних функцій, де активні учасники організованої ОСОБА_17 та ОСОБА_22 групи, відповідно до єдиного плану та розподілених функцій вчиняли дії, спрямовані на досягнення мети функціонування об'єднання як такого. Вказані обставини, які викладені в обвинувальному висновку, не підтверджено фактичними даними, які було досліджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, яких було допитано на досудовому слідстві, показаннями підсудних, які вони надали в судовому засіданні іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Натомість в судовому засіданні доведено те, що будучи співорганізаторами організованої злочинної групи, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, визначили конкретні завдання організованої злочинної групи та її учасників, детально розподілили між членами створеної ними організованої злочинної групи обов'язки та завдання, що полягало в забезпеченні ними відповідного рівня організованості, дотриманні відповідних правил поведінки і дисципліни, пошуку нових учасників, розподілі та перерозподілі між ними функціональних обов'язків, плануванні конкретних злочинів та злочинної діяльності в цілому, визначенні способів вчинення злочинів, розробленню засобів конспірації і прикриття, розподілом здобутого злочинним шляхом чужого майна, де з метою усунення перешкод, та створюючи умови для вчинення злочинів, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, організовували здійснення розвідувальних заходів, направлених на встановлення об'єктів злочинів - ювелірних крамниць, їх графіку роботи, охорони та відвідування покупцями, шляхів підходу до них та відходу, займались збутом майна, здобутого злочинним шляхом, забезпечували фінансування злочинної діяльності групи, шляхом оплати витрат, пов'язаних з перевезенням членів організованої групи, розподіляли грошові кошти за виконання учасниками групи відповідних функцій, де активні учасники організованої злочинної групи, відповідно до єдиного плану та розподілених функцій, вчиняли дії, спрямовані на досягнення мети функціонування такого злочинного об'єднання як такого, де:

- ОСОБА_19 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої злочинної групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої злочинної групи, достовірно знаючи про входження до її складу ОСОБА_20, ОСОБА_18, а в подальшому ОСОБА_21, підтвердивши власними діями, реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої злочинної групи, безпосередньо, в активній формі, вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з розробленим планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками, ОСОБА_19 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої злочинної групи, відповідно до розробленого плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі, поруч з ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_21, безпосередньо приймав участь у відкритих викраденнях чужого майна та розбійних нападах. ОСОБА_19 будучи активним учасником організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись розробленим організованою злочинною групою планом, та згідно ролей, розподілених ними ж, у складі організованої групи, вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади; маючи спеціальні навички, набуті ним під час зайняття боксом, у разі необхідності застосовуючи насильство, наносив тілесні ушкодження охоронцям магазинів для знешкодження їх, та подолання їх опору; виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети, в тому числі, спостерігаючи за тим, щоб не з'явились сторонні особи, чим сприяв вчиненню цих злочинів;

- ОСОБА_20 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої злочинної групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої злочинної групи, достовірно знаючи про входження до її складу ОСОБА_19, ОСОБА_18, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище, члени організованої злочинної групи, безпосередньо, в активній формі, вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з розробленим організованою злочинною групою планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками ОСОБА_20 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої групи, відповідно до розробленого плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_21, безпосередньо приймав участь у відкритих викраденнях чужого майна та розбійних нападах. ОСОБА_20, будучи активним членом організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись розробленим планом та згідно ролей, розподілених ними ж, у складі організованої групи вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади, доставляв на місце вчинення злочину співучасників групи на наявному у них автотранспорті, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. При цьому, злочинна діяльність ОСОБА_20 охоплювалась не лише скоєнням злочинів у складі організованої злочинної групи. Так, ОСОБА_20, поза діяльністю організованої злочинної групи, було скоєно умисні злочини проти власності, в тому числі таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та розбійний напад, за попередньою змовою групою осіб.

- ОСОБА_18 був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої злочинної групи, який в середині грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, ще на етапі створення організованої злочинної групи, достовірно знаючи про входження до її складу ОСОБА_19, ОСОБА_20, а пізніше ОСОБА_21, підтвердивши власними діями, реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої злочинної групи, безпосередньо, в активній формі, вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з розробленим організованою злочинною групою планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками, ОСОБА_18, повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої злочинної групи, відповідно до розробленого плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, безпосередньо приймав участь у відкритих викраденнях чужого майна (грабежах) та розбійних нападах. ОСОБА_18, будучи активним членом організованої злочинної групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись розробленим планом та згідно ролей, розподілених ними ж, у складі організованої злочинної групи, вчиняв відкриті викрадення чужого майна та розбійні напади, доставляв на місце вчинення злочину співучасників групи на наявному у них автотранспорті, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. При цьому, злочинна діяльність ОСОБА_18 охоплювалась не лише скоєнням злочинів у складі організованої злочинної групи. Так, ОСОБА_18, поза діяльністю організованої злочинної групи, було скоєно умисні злочини проти власності, в тому числі таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та розбійний напад, за попередньою змовою групою осіб.

- ОСОБА_21, був безпосереднім співвиконавцем запланованих злочинів у складі організованої злочинної групи, який наприкінці грудня 2011 року, надавши згоду на участь в цьому злочинному об'єднанні, усвідомивши факт його існування, достовірно знаючи про входження до її складу ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_18, підтвердивши власними діями, реальність своїх намірів, як і інші зазначені вище члени організованої злочинної групи, безпосередньо, в активній формі вчиняв розбійні напади на ювелірні крамниці. Так, згідно з раніше розробленим організованою злочинною групою планом, відомим всім учасникам групи, за домовленістю з іншими її учасниками, ОСОБА_21 повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час безпосереднього вчинення злочинів. Будучи в співучасті з іншими членами організованої злочинної групи, відповідно до розробленого плану злочинної діяльності та розподілу функцій між членами групи, в активній формі, поруч з ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 безпосередньо приймав участь у розбійних нападах. ОСОБА_21, будучи активним членом організованої злочинної групи, умисно, з корисливих мотивів, для вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись розробленим планом та згідно ролей, розподілених ними ж, у складі організованої злочинної групи, вчиняв розбійні напади, а також виконував інші активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети. При цьому, злочинна діяльність ОСОБА_21 охоплювалась не лише скоєнням злочинів у складі організованої злочинної групи. Так, ОСОБА_21, поза діяльністю організованої злочинної групи, було скоєно умисні злочини проти власності, в тому числі, розбійний напад, за попередньою змовою групою осіб,.

Вказані обставини підтверджуються фактичними даними, які було досліджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, яких було допитано на досудовому слідстві, показаннями підсудних, які вони надали в судовому засіданні, іншими матеріалами справи у їх сукупності.

В судовому засіданні не доведено того, що з метою полегшення вчинення нападів і подолання можливого опору зі сторони потерпілих, ОСОБА_17, у невстановлений слідством час, та у невстановленому місці, придбано два пневматичні пістолети, які учасники групи неодноразово використовували в ході нападів. Вказані обставини, які викладені в обвинувальному висновку, не підтверджено фактичними даними, які було досліджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями ОСОБА_17, ОСОБА_22., ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, яких було допитано на досудовому слідстві, показаннями підсудних, які вони надали в судовому засіданні іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Натомість, в судовому засіданні доведено те, що пістолети, які було придбано за невстановлених в судовому засіданні обставин, постійно знаходились у ОСОБА_18 та ОСОБА_21 і використовувались ними в ході нападів. Також, в судовому засіданні доведено, що організована злочинна група у складі ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, завдяки розробленим її учасниками заходам, убезпечувала себе від викриття правоохоронними органами, зокрема з метою унеможливити викриття її учасники, під час вчинення злочинів, учасники організованої злочинної групи використовувати маски, або інші маскуючи обличчя засоби, а для унеможливлення повідомлення потерпілими правоохоронні органи про вчинений злочин, і можливості зникнути співучасникам злочину з місця його вчинення - зачиняти на заздалегідь заготовлений навісний замок двері ювелірних крамниць після вчинення нападу. Мобільність організованої злочинної групи при вчиненні злочинів забезпечувалась використанням автомобілів "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, який орендував ОСОБА_18, "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_2, який орендував ОСОБА_20 та "Ауді 100", реєстраційний номер НОМЕР_3, набутий ОСОБА_18, при невстановлених в судовому засіданні обставин, які використовувались для швидкого переміщення учасників. Вказані обставини, підтверджено фактичними даними, які було досліджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, яких було допитано на досудовому слідстві, показаннями підсудних, які вони надали в судовому засіданні іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_20, суд враховує, що підсудний скоїв злочини, які, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.

Обставинами, які пом'якшують відповідальність підсудного ОСОБА_20, суд визнає: фактичне визнання своєї вини у скоєнні злочинів.

Обставин, які обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_20, судом не встановлено.

За місцем проживання підсудний ОСОБА_20 характеризується посередньо. На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває. Раніше до кримінальної відповідальності не притягався та засудженим не був.

За даних умов, враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчинених злочинів, особу підсудного, його суспільну небезпечність, пом'якшуючі відповідальність підсудного обставини, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства, та конфіскації всього особистого майна, а тому призначає підсудному ОСОБА_20, покарання у виді позбавлення волі, з конфіскацією майна, оскільки призначення саме такого покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_20, до набрання вироком законної сили, суд залишає без змін - тримання під вартою, оскільки підстав для його зміни чи скасування, в судовому засіданні не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_18., суд враховує, що підсудний скоїв злочини, які, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.

Обставинами, які пом'якшують відповідальність підсудного ОСОБА_18, суд визнає: фактичне визнання своєї вини у скоєнні злочинів.

Обставин, які обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_18, судом не встановлено.

За місцем проживання підсудний ОСОБА_18, характеризується посередньо. На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває. Раніше притягався до кримінальної відповідальності та був засудженим за умисний злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів. Відповідно до ст. 89 КК України - раніше не судимий.

За даних умов, враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчинених злочинів, особу підсудного, його суспільну небезпечність, пом'якшуючі відповідальність підсудного обставини, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства, та конфіскації всього особистого майна, а тому призначає підсудному ОСОБА_18., покарання у виді позбавлення волі, з конфіскацією майна, оскільки призначення саме такого покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_18, до набрання вироком законної сили, суд залишає без змін - тримання під вартою, оскільки підстав для його зміни чи скасування, в судовому засіданні не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_21, суд враховує, що підсудний скоїв злочини, які, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.

Обставинами, які пом'якшують відповідальність підсудного ОСОБА_21, суд визнає: фактичне визнання своєї вини у скоєнні злочинів.

Обставинами, які обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_21, суд визнає рецидив злочинів.

За місцем проживання підсудний ОСОБА_20 характеризується посередньо. На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває. Раніше притягався до кримінальної відповідальності за умисні злочини проти власності. Має не зняту та непогашену судимість.

За даних умов, враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчинених злочинів, особу підсудного, його суспільну небезпечність, пом'якшуючі відповідальність підсудного обставини, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства, та конфіскації всього особистого майна, а тому призначає підсудному ОСОБА_21, покарання у виді позбавлення волі, з конфіскацією майна, оскільки призначення саме такого покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_21, до набрання вироком законної сили, суд залишає без змін - тримання під вартою, оскільки підстав для його зміни чи скасування, в судовому засіданні не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_19, суд враховує, що підсудний скоїв злочини, які, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.

Обставинами, які пом'якшують відповідальність підсудного ОСОБА_19, суд визнає: фактичне визнання своєї вини у скоєнні злочинів.

Обставин, які обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_19, судом не встановлено.

За місцем проживання підсудний ОСОБА_19 характеризується посередньо. На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває. Раніше до кримінальної відповідальності не притягався та засудженим не був.

За даних умов, враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчинених злочинів, особу підсудного, його суспільну небезпечність, пом'якшуючі відповідальність підсудного обставини, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства, та конфіскації всього особистого майна, а тому призначає підсудному ОСОБА_19, покарання у виді позбавлення волі, з конфіскацією майна, оскільки призначення саме такого покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_19, до набрання вироком законної сили, суд залишає без змін - тримання під вартою, оскільки підстав для його зміни чи скасування, в судовому засіданні не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_17, суд враховує, що підсудний скоїв злочини, які, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обставинами, які пом'якшують відповідальність підсудного ОСОБА_17, суд визнає: фактичне визнання своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України.

Обставин, які обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_17, судом не встановлено.

За місцем проживання підсудний ОСОБА_17 характеризується посередньо. На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває. Раніше притягався до кримінальної відповідальності та був засудженим за умисні злочини проти власності. Відповідно до ст. 89 КК України - раніше не судимий.

За даних умов, враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину, особу підсудного, його суспільну небезпечність, пом'якшуючі відповідальність підсудного обставини, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначає підсудному ОСОБА_17, покарання у виді позбавлення волі, оскільки призначення саме такого покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_17, до набрання вироком законної сили, суд залишає без змін - тримання під вартою, а після фактичного відбуття покарання - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 81 КПК України.

Судові витрати, відповідно до ст. 93 КПК України, суд покладає солідарно на ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_19

По справі цивільним позивачем Комунальним закладом Київської обласної ради "Яготинський історичний музей", заявлено цивільний позов на суму 500000,00 грн. (т. 2, а.с. 3).

Свої позовні вимоги цивільний позивач, обґрунтовує тим, що в ніч з 11 на 12 жовтня 2011 року невідомі особи проникли в приміщення Яготинського історичного музею. Вибили вікно разом з металевими решітками. Злодії вкрали картину народного художника колишнього Радянського Союзу, народного художника України, Лауреата Шевченківської премії, художника зі світовим іменем ОСОБА_25 "ІНФОРМАЦІЯ_9", чим завдали музею великих збитків. На підставі вищевикладеного, просить визнати КЗКОР "Яготинський історичний музей", в особі ОСОБА_41 та стягнути з винних осіб за матеріальні та моральні збитки суму 500000,00 грн.

В судовому засіданні цивільним позивачем, в обґрунтування позовних вимог надано довідку КЗКОР "Яготинський історичний музей" від 16.11.2012 № 72 (т. 24, а.с 78), про матеріальну та моральну шкоду, згідно з якою, матеріальна шкода становить 3550,00 грн., де: встановленні вікна - 1100,00 грн.; рама, кріплення - 350,00 грн.; бензин - 1600,00 грн.; відрядження - 500,00 грн. та моральні збитки у розмірі 50000,00 грн.

Під час розгляду кримінальної справи, в судовому засіданні, підсудними ОСОБА_20, та ОСОБА_18 було визнано позов в повному обсязі.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши цивільний позов та додані до нього документи, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що цивільний позов КЗКОР "Яготинський історичний музей" не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана юридичній особі неправомірними діями, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В судовому засіданні встановлено, що винними діями підсудних ОСОБА_20 та ОСОБА_18, завдано шкоду КЗКОР "Яготинський історичний музей".

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подається сторонами та іншими особами, які приймають участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні, цивільним позивачем не надано доказів розміру матеріальної шкоди, в тому числі розміру матеріальних збитків, зазначених у довідці КЗКОР "Яготинський історичний музей" від 16.11.2012 № 72 (т. 24, а.с. 78).

Так, відповідно до матеріалів кримінальної справи, картину "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, було передано музею на відповідальне зберігання, як речовий доказ.

Будь-яких документів, щодо витрат цивільного позивача, в тому числі на відновлення картини, реставрацію тощо, надано не було. Також, в судовому засіданні не було надано, цивільним позивачем, будь-яких документів щодо витрат, зазначених в довідці КЗКОР "Яготинський історичний музей" від 16.11.2012 № 72 (т. 24, а.с. 78). Крім того, вказана довідка не містить підпису службової особи, яка її видала, а тому не може сприйматись судом, як належний та допустимий доказ.

Крім того, в судовому засіданні, цивільним позивачем не надано доказів спричинення діями підсудних ОСОБА_20 та ОСОБА_18 моральної шкоди КЗКОР "Яготинський історичний музей", а також не надано обґрунтування розміру моральної шкоди.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог цивільного позивача - Комунального закладу Київської обласної ради "Яготинський історичний музей" в повному обсязі.

Також, по справі, потерпілою ОСОБА_10, до підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1943790,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн., завданої злочином (т. 24, а.с. 80-81).

Під час розгляду кримінальної справи, в судовому засіданні, ОСОБА_10, було зменшено розмір позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди, на суму 3905,00 грн.

Підсудними ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, в судовому засіданні було визнано розмір позовних вимог потерпілої та їх обґрунтування, в повному обсязі.

В судовому засіданні, було встановлено обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_10 в частині матеріальної шкоди, а також встановлено наявність причинного зв'язку між злочинними діями підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, та спричиненою потерпілій, матеріальної шкоди, а тому суд приходить до висновку, що цивільний позов, в частині стягнення матеріальної шкоди, є частково обґрунтованим і підлягає до задоволення частково, з урахуванням уточнення позовних вимог, у зв'язку з чим, суд стягує солідарно з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_19, на користь ОСОБА_10, матеріальну шкоду у розмірі 1935235,00 грн. Крім того, судом, встановлено наявність причинного зв'язку між злочинними діями підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_19, та спричиненою потерпілій ОСОБА_10, моральної шкоди, та при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно з якою, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин, визнає цивільний позов ОСОБА_10 в частині наявності моральної шкоди обґрунтованим, а в частині розміру моральної шкоди обґрунтованим частково, у зв'язку з чим визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню у розмірі 10000,00 грн. у зв'язку з чим суд стягує солідарно з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, на користь ОСОБА_10, моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Також, потерпілою ОСОБА_9, до підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 41609,00 грн., завданої злочином.

Підсудними ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, в судовому засіданні було визнано розмір позовних вимог потерпілої та їх обґрунтування, в повному обсязі.

В судовому засіданні, було встановлено обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_9, а також встановлено наявність причинного зв'язку між злочинними діями підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, та спричиненою потерпілій, матеріальної шкоди, а тому суд приходить до висновку, що цивільний позов, щодо стягнення матеріальної шкоди, є обґрунтованим і підлягає до задоволення в повному обсязі, у зв'язку з чим, суд стягує солідарно з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, на користь ОСОБА_9, матеріальну шкоду у розмірі 41609,00 грн.

Також, потерпілим ОСОБА_24, до підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21, та ОСОБА_19, заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 860000,00 грн (т. 6, а.с. 181).

Підсудними ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, в судовому засіданні було визнано розмір позовних вимог потерпілого та їх обґрунтування, в повному обсязі.

В судовому засіданні, було встановлено часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_24, оскільки, наявний в матеріалах кримінальної справи акт інвентаризації від 04.02.2012 (т. 6, 171-180) доказує наявність матеріальної шкоди у розмірі 855911,00 грн., інших доказів наявності матеріальної шкоди, цивільним позивачем надано не було. Також, встановлено наявність причинного зв'язку між злочинними діями підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, та спричиненою потерпілому, матеріальної шкоди, а тому суд приходить до висновку, що цивільний позов, щодо стягнення матеріальної шкоди, є частково обґрунтованим і підлягає до задоволення частково, у зв'язку з чим, суд стягує солідарно з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_19, на користь ОСОБА_24, матеріальну шкоду у розмірі 855911,00 грн.

Також, потерпілою ОСОБА_11, до підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, заявлено цивільний позов про моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн., завданої злочином (т. 3, а.с. 112).

Підсудними ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, в судовому засіданні було визнано розмір позовних вимог потерпілої та їх обґрунтування, в повному обсязі.

В судовому засіданні, було встановлено наявність причинного зв'язку між злочинними діями підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_19, та спричиненою потерпілій ОСОБА_11, моральної шкоди, та при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно з якою, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин, визнає цивільний позов ОСОБА_11 в частині наявності моральної шкоди обґрунтованим, а в частині розміру моральної шкоди обґрунтованим частково, у зв'язку з чим визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню у розмірі 500,00 грн. у зв'язку з чим суд стягує солідарно з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, на користь ОСОБА_11, моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.

Також, потерпілою ОСОБА_12, до підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, заявлено цивільний позов про моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн., завданої злочином (т. 3, а.с. 117).

Підсудними ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, в судовому засіданні було визнано розмір позовних вимог потерпілої та їх обґрунтування, в повному обсязі.

В судовому засіданні, було встановлено наявність причинного зв'язку між злочинними діями підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_19, та спричиненою потерпілій ОСОБА_12, моральної шкоди, та при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно з якою, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин, визнає цивільний позов ОСОБА_12 в частині наявності моральної шкоди обґрунтованим, а в частині розміру моральної шкоди обґрунтованим частково, у зв'язку з чим визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню у розмірі 1000,00 грн. у зв'язку з чим суд стягує солідарно з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, на користь ОСОБА_12, моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.

Цивільним позивачем ПП "ОККО-нафтопродукт", до підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21, заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 108223,50 грн (т. 6, а.с. 24).

Підсудними ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, в судовому засіданні було визнано розмір позовних вимог потерпілого та їх обґрунтування, в повному обсязі.

В судовому засіданні, було встановлено обґрунтованість позовних вимог ПП "ОККО-нафтопродукт", та встановлено наявність причинного зв'язку між злочинними діями підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та спричиненою ПП "ОККО-нафтопродукт", матеріальною шкодою, а тому суд приходить до висновку, що цивільний позов, щодо стягнення матеріальної шкоди, є обґрунтованим і підлягає до задоволення в повному обсязі, у зв'язку з чим, суд стягує солідарно з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21, на користь ПП "ОККО-нафтопродукт", матеріальну шкоду у розмірі 108223,50 грн.

Арешт, накладений постановою слідчого ОВС СУ ГУ МВС України в Київській області від 30.05.2012, на майно, яке належить підсудному ОСОБА_20, суд залишає без змін, оскільки підстав для його скасування в судовому засіданні не встановлено.

Арешт, накладений постановою слідчого ОВС СУ ГУ МВС України в Київській області від 30.05.2012, на майно, яке належить підсудному ОСОБА_21, суд залишає без змін, оскільки підстав для його скасування в судовому засіданні не встановлено.

Арешт, накладений постановою слідчого ОВС СУ ГУ МВС України в Київській області від 30.05.2012, на майно, яке належить підсудному ОСОБА_18, суд залишає без змін, оскільки підстав для його скасування в судовому засіданні не встановлено.

Арешт, накладений постановами слідчого ОВС СУ ГУ МВС України в Київській області від 30.05.2012 та від 26.06.2012, на майно, яке належить підсудному ОСОБА_19, суд залишає без змін, оскільки підстав для його скасування в судовому засіданні не встановлено.

Арешт, накладений постановами слідчого ОВС СУ ГУ МВС України в Київській області від 30.05.2012 та від 26.06.2012, на майно, яке належить підсудному ОСОБА_17, до вступу вироку у законну силу суд залишає без змін, оскільки підстав для його скасування в судовому засіданні не встановлено. а після вступу вироку у законну силу, суд арешт майна, яке належить ОСОБА_17 скасовує.

Арешт, накладений постановою слідчого ОВС СУ ГУ МВС України в Київській області від 25.06.2012, на майно, які було вилучено у підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_18, та ОСОБА_21, суд залишає без змін, оскільки підстав для його скасування в судовому засіданні не встановлено.

Керуючись статтями 323, 324, 327 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.

ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років із конфіскацією майна.

ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 9 (дев'ять) років із конфіскацією майна.

ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років.

ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років із конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_20, остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком 9 (дев'ять) років із конфіскацією майна.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід відносно підсудного ОСОБА_20 залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_20 рахувати з моменту затримання, а саме з 04.02.2012.

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років із конфіскацією майна.

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 9 (дев'ять) років із конфіскацією майна.

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років.

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років із конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_18., остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком 9 (дев'ять) років із конфіскацією майна.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід відносно підсудного ОСОБА_18 залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_18. рахувати з моменту затримання, а саме з 04.02.2012.

ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 9 (дев'ять) років із конфіскацією майна.

ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років.

ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років із конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_21, остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком 9 (дев'ять) років із конфіскацією майна.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід відносно підсудного ОСОБА_21 залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_21 рахувати з моменту затримання, а саме з 04.02.2012.

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років із конфіскацією майна.

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 9 (дев'ять) років із конфіскацією майна.

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років із конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_19, остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком 9 (дев'ять) років із конфіскацією майна.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід відносно підсудного ОСОБА_19 залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_19 рахувати з моменту затримання, а саме з 04.02.2012.

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки 3 (три) місяці 15 (п'ятнадцять) днів.

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України визнати невинним і по суду виправданим.

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України визнати невинним і по суду виправданим.

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України визнати невинним і по суду виправданим.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід відносно підсудного ОСОБА_17 залишити без змін - тримання під вартою, а після відбуття, призначеного судом покарання, запобіжний захід змінити - з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Строк відбування покарання ОСОБА_17 рахувати з моменту затримання, а саме з 01.03.2012.

Речові докази по справі, а саме:

- навісний замок, який передано на зберігання до кімнати речових доказів Фастівського МВ ГУ МВС України в Київській області (т. 2, а.с. 215) - знищити;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль "Ауді 100", який знаходиться при матеріалах кримінальної справи (т. 3, а.с. 43) - повернути власнику ОСОБА_48;

- чотири маски, три пари рукавичок, передані на зберігання до кімнати речових доказів СУ ГУМВС України в м. Київській області (т. 3, а.с. 44) - знищити;

- автомобіль "Ауді-100", переданий на зберігання до автогосподарства при ГУМВС України в Житомирській області (т. 3, а.с. 46) - повернути власнику ОСОБА_48;

- державні реєстраційні номери НОМЕР_3, передані на зберігання до кімнати речових доказів Коростишівського РВ ГУ МВС України в Житомирській області (т. 3, а.с. 75) - повернути власнику ОСОБА_44

- ніж та металевий предмет, передані на зберігання до кімнати речових доказів Коростишівського РВ ГУ МВС України в Житомирській області (т. 3, а.с. 75) - знищити;

- три каблучки з металу жовтого кольору, передані на зберігання ОСОБА_10 (т. 3, а.с. 75) - залишити власнику ОСОБА_10;

- дев'ять каблучок, одна пара сережок та ланцюжок з металу жовтого кольору, передані на зберігання до кімнати речових доказів Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області (т. 6 а.с. 226) - повернути власнику;

- пристрій призначений для стрільби патронами "Флобер", переданий на зберігання до кімнати речових доказів Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області (т. 6, а.с. 111) - передати до колекції Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області;

- автомобіль "ЗАЗ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_45 (т. 6, а.с. 113) - залишити власнику ОСОБА_45;

- п'ятнадцять каблучок, дванадцять ланцюжків та сім хрестиків з металу жовтого кольору, передані на зберігання до кімнати речових доказів Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області (т. 6, а.с. 120) - повернути власнику;

- сімнадцять планшетів з-під ювелірних виробів, передані на зберігання до кімнати речових доказів Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області (т. 6, а.с. 125) - повернути власнику;

- картина "ІНФОРМАЦІЯ_9", художника ОСОБА_25, яку передано на зберігання до КЗКОР "Яготинський історичний музей" (т. 1, а.с. 219-220)- залишити в розпорядженні КЗКОР "Яготинський історичний музей";

- СД-диск із записом камер відеоспостереження АЗС № 5 ПП "ОККО-нафтопродукт", який знаходиться при матеріалах кримінальної справи (т. 5, а.с. 227) - залишити при матеріалах справи

- автомобіль "Шевроле Лачетті" державний реєстраційний номер НОМЕР_2., переданий на зберігання ОСОБА_46 (т. 6, а.с. 68) - залишити власнику ОСОБА_46

Стягнути солідарно з ОСОБА_20, ОСОБА_18 ОСОБА_21, ОСОБА_19 на користь держави, витрати пов'язані з проведенням Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУ МВС України в Київській області, судових експертиз у розмірі 20594,14 грн.

Цивільний позов Комунального закладу Київської обласної ради "Яготинський історичний музей" залишити без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_19, на користь ОСОБА_10, матеріальну шкоду у розмірі 1935235,00 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, на користь ОСОБА_10, моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, на користь ОСОБА_9, матеріальну шкоду у розмірі 41609,00 грн.

Цивільний позов ОСОБА_24 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_19, на користь ОСОБА_24, матеріальну шкоду у розмірі 855911,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_11 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, на користь ОСОБА_11, моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_12 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_19, на користь ОСОБА_12, моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ПП "ОККО-нафтопродукт"задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, на користь ПП "ОККО-нафтопродукт", матеріальну шкоду у розмірі 108223,50 грн.

Арешт, накладений постановою слідчого ОВС СУ ГУ МВС України в Київській області від 30.05.2012, на майно, яке належить підсудному ОСОБА_20, - залишити без змін.

Арешт, накладений постановою слідчого ОВС СУ ГУ МВС України в Київській області від 30.05.2012, на майно, яке належить підсудному ОСОБА_21, - залишити без змін.

Арешт, накладений постановою слідчого ОВС СУ ГУ МВС України в Київській області від 30.05.2012, на майно, яке належить підсудному ОСОБА_18, залишити без змін.

Арешт, накладений постановами слідчого ОВС СУ ГУ МВС України в Київській області від 30.05.2012 та від 26.06.2012, на майно, яке належить підсудному ОСОБА_19, - залишити без змін.

Арешт, накладений постановами слідчого ОВС СУ ГУ МВС України в Київській області від 30.05.2012 та від 26.06.2012, на майно, яке належить підсудному ОСОБА_17, до вступу вироку у законну силу - залишити без змін, а після вступу вироку у законну сили, арешт майна, яке належить ОСОБА_17 - скасувати.

Арешт, накладений постановою слідчого ОВС СУ ГУ МВС України в Київській області від 25.06.2012, на майно, які було вилучено у підсудних ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_18, та ОСОБА_21, - залишити без змін.

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд Київської області може бути подано апеляцію впродовж 15 діб із моменту проголошення вироку, підсудними в той же строк із моменту отримання копії вироку.

Суддя Аніпко С.В.