Ухвала суду № 39287751, 11.06.2014, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2014 року Справа № 370/564/14-ц

Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Голінко С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів справу за позовом Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Макарівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управлніння Держземагенства у Макарівському районі Київської області, про розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Прокурор Макарівського району Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Макарівської районної державної адміністрації Київської області (далі Макарівська РДА) звернувся з позовом до ОСОБА_1, (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області (далі - Управління Держземагенства у Макарівському районі), в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 01.12.2005 року, укладений між Макарівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,2783 га, що розташована в адміністративних межах Маковищанської сільської ради Макарівського району, зареєстрований у ДП «Київський регіональний центр державного земельного кадастру» за № 007; зобов'язати ОСОБА_1 повернути до державної власності земельну ділянку загальною площею 0,2783 га.

В обґрунтування позову прокурор вказав, що ОСОБА_1, систематично порушуються умови вказаного договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендної плати, що відповідно до ЦК України, ЗК України, Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання договору.

В судовому засіданні прокурор вимоги за позовом підтримав, просив їх задовольнити із вказаних у позовній заяві підстав.

Відповідач ОСОБА_1, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку із чим судом ухвалено розглядати справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Управління Держземагенства у Макарівському районі письмово повідомило суд про можливість розгляду справи за відсутності їх представника.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

01.12.2005 року між Макарівською РДА та ОСОБА_1, був укладений договір оренди земельної ділянки для обслуговування виробничого цеху, яка знаходиться в адміністративних межах Маковищанської сілської ради Макарівського району Київської області. В оренду передавалась земельна ділянка прощею 0,2783 га, яка не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Відповідно до п. 1.3 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 13548 грн.

Вказаний договір оренди земельної ділянки 01.12.2005 року зареєстровано в Макарівському районному відділі Київської регіональної Філії центру державного земельного кадастру за № 007.

Відповідно до п.п. 2.3 орендна плата вноситься орендарем в безготівковій грошовій формі в розмірі 5% від вартості нормативної грошової оцінки землі, який переглядається щорічно та на момент укладення договору складає 677,44 грн. Орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду землі» передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Положеннями ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є, в тому числі, строк дії договору оренди та орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Пунктом 14.1.136. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 287 ПК України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Так, відповідно до інформації Макарівського відділення Ірпінської ОДПІ встановлено, що ОСОБА_1, знаходиться на обліку в ДПІ як платник орендної плати, станом на 10.01.2014 року заборгованість по платі за договором становить 3559,06 грн., та виникла в 2009 році.

Викладене свідчить про те, що ОСОБА_1, систематично не сплачується орендна плата за землю.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»).

Таким чином, зміст ст..ст.31, 32 Закону України «Про оренду землі» передбачає можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на підставах, в тому числі, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно положень п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Пунктом 2.4 договору оренди земельної ділянки від 01.12.2005 року передбачено, що в разі припинення договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Систематична несплата відповідачем орендної плати та невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням за договором є невиконання орендарем передбачених договором та законом обов'язків, що є підставою для припинення його дії шляхом дострокового розірвання в судовому порядку.

Вказаними діями ОСОБА_1, щодо несплати орендної плати за землю порушуються інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель.

Зазначені право та охоронювані законом інтереси підлягають захисту судом у спосіб, визначений п.п. 4, 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом припинення правовідносин та відновлення становища, яке існувало до порушення права.

Застосування саме такого способу захисту забезпечить досягнення мети захисту порушених прав та інтересів.

З огляду на викладене для захисту порушених прав та інтересів необхідно припинити правовідносини та повернути земельну ділянку, що знаходиться в адміністративних межах Маковищанської сільської ради Макарівського району - державі.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Зазначене відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.

Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.99, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Одночасно, згідно із вказаним Рішенням Конституційного Суду України, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Пункт 4 рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.99 передбачає, що інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в її діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно ст.ст. 28, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження, зокрема, щодо здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності, справляння плати за землю, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 18.09.2012 № 5288-УІ, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання ОСОБА_1, умов договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендної плати є порушенням вимог земельного законодавства України та суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України, що призводить до порушення інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації в Україні принципів регулювання земельних відносин.

Враховуючи викладене, позовні вимоги прокурора слід задовольнити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати слід стягнути з відповідача у дохід держави.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 209, 212-215, 223-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Макарівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управлніння Держземагенства у Макарівському районі Київської області, про розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 01.12.2005 року, укладений між Макарівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,2783 га, що розташована в адміністративних межах Маковищанської сільської ради Макарівського району, зареєстрований у ДП «Київський регіональний центр державного земельного кадастру» за № 007.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути до державної власності земельну ділянку загальною площею 0,2783 га.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач коштів - Макарівський районний суд, код отримувача за ЄДРПОУ 38007165, банк отримувача ГУ ДКСУ в Київській області, МФО 821018, р/р 31214206700385) 114,7 грн., судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили в загальному порядку відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Головуючий О.В.Тандир