Вирок № 39286662, 19.06.2014, Чуднівський районний суд Житомирської області

Чуднівський районний суд Житомирської області

Справа № 625/1194/2012

Номер провадження 1/294/124/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2014 рокум.Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кондратюка А.М.,

при секретарі Марчук В.В..,

з участю прокурорів Закірова Р.К., Авраменка С.Я. .,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілих ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

представника цивільного відповідача ОСОБА_5,

підсудного ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу по обвинуваченню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Білка, Іванівського району, Одеської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта повна загальна середня, працездатного, працюючого водієм ЗАТ "Одесакондитер", одруженого, не судимого,

за ст. 135 ч.1 КК України,

встановив:

21.12.2011 року близько 16 год 30 хв. на 184 км + 972 м а/д сполученням "Кременець -Б.Церква" поблизу с. Жеребки, Чуднівського району, Житомирської області ОСОБА_6, керуючи автомобілем "МАЗ-54331", д.н.з. НОМЕР_3 у складі з напівпричіпом - цистерною "ВЦПП", д.н.з. НОМЕР_2, власником яких являється ЗАТ "Одесакондитер", скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8, який в порушення вимог п. 4.14 "а", "б" "Правил дорожнього руху України" раптово вийшов на автодорогу перед вказаним вище автомобілем, що стало причиною ДТП, внаслідок чого ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді синця навколо лівого ока, забійної рани лівої брови, забійної рани зовнішнього кута лівого ока, синця лівої скроневої ділянки, щоки внутрішньої раковини, садна лівої скроневої ділянки, двох саден лівого плеча, синця лівої кисті, синця правої кисті, садна передньої поверхні черевної стінки, синця статевого прутня, садна правого стегна, двох саден лівого колінного суглобу, садна правого стегна, синця правого колінного суглобу, двох саден правого колінного суглобу, садна правої гомілки, забійної рани правої гомілки, відкритого перелому правої гомілки, садна правої гомілки, забійної рани лівого стегна і підколінної ямки, синців поперекової ділянки, садна лівої сідниці, садна черевної стінки зліва, садна лівого стегна, закритого перелому лівого ліктьового суглобу, уламкового перелому лівої лопатки, розриву лівого куполу діафрагми, крововиливів в м'які тканини шиї, крововиливів в м'які тканини грудної клітки, перелому грудини в 6-7 міжребір»ї, розриву серцевої сорочки, розриву правого шлуночка, розриву верхівки серця, відриву аорти легеневої артерії, верхньої і нижньої полої вени, розриву аорти в грудо-поперековому відділі, розриву селезінки і воріт, масивних крововиливів середостіння, крововиливів в корені легень, крововиливів в жирову капсулу лівої нирки, розриву сечового міхура, відриву стравоходу в кардіальному відділі, повного відриву шлунку в ділянці воротаря, розриву печінки в ділянці воріт та по діафрагмальній поверхні, поперечного розриву підшлункової залози, крововиливів в м'які тканини голови в лівій та правій скроневій ділянці, уламкового перелому правої скроневої кістки, перелому кісток склепіння і основи черепа, крововиливів під м'які мозкові оболонки головного мозку, мозочку в шлуночки головного мозку, переломи ребер зліва 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ребра по біля грудній лінії, перелому ребер зліва 4, 5, 6 по середньо-підпахвинній лінії, перелому ребер зліва 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 по біляхребтовій лінії, перелому ребер справа 3, 4, 5, 6, 7 ребра по біляхребтовій лінії, перелом ребер справа 8, 9, 10 по заднєпідпахвинній лінії з ушкодженням реберної плеври, перелому кісток тазу, які являються смертельними і знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю, яка настала на місці пригоди.

Усвідомлюючи наслідки вчиненої дорожньо-транспортної пригоди та маючи реальну можливість упевнитись у тому, що потерпілий перебуває у небезпечному для його життя стані, водій ОСОБА_6, який поставив потерпілого в такий стан, залишив останнього на проїзній частині дороги без допомоги та в порушення вимог п. 2.10 "Правил дорожнього руху України" з місця ДТП на автомобілі зник, не повідомивши при цьому про скоєну ним пригоду працівників міліції та станцію швидкої допомоги.

Підсудний у судовому засіданні не визнав свою вину у скоєнні злочину, вказавши, що наїзд на пішохода ОСОБА_8 21.12.2011 року він не вчиняв.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що 21.12.2011 року на автодорозі якийсь чоловік кинувся перед автомобілем "МАЗ-54331" на дорогу, але водію ОСОБА_6 вдалося даного пішохода об"їхати стороною.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що про ДТП, що сталася за участі його брата він дізнався від працівників міліції.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданніі, вказала на загибель ІНФОРМАЦІЯ_6 її сина та підтвердила покази дані на досудовому розслідуванні.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що 21.12.2011 року на потерпілого ОСОБА_8, який вийшов на дорогу падаючи на неї, вчинив наїзд проїзджаючий автомобіль "МАЗ" з з напівпричіпом - цистерною.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що 21.12.2011 року після ДТП підсудний зізнався у скоєннінаїзду на пішохода.

Вина підсудного у скоєному підтверджується також іншими зібраними доказами:

- оглядом місця події, згідно яких визначене місце скоєння ДТП із визначенням розташування трупа потерпілого на проїзній частині дороги (т. 1, а.с. 5-14),

- оглядом автомобіля "МАЗ-54331", д.н.з. НОМЕР_3, з напівпричіпом - цистерною "ВЦПП", д.н.з. НОМЕР_2, що визнані в якості речового доказу по справі ( т. 1, а.с. 45-47; т. ),

- відтворенням обстановки та обставин події за участю підсудного ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_10, згідно яких був відтворений механізм скоєння наїзду автомобіля, яким керував ОСОБА_6, на пішохода (т. 1, а.с. 26-28, 96-98, 220-227; т. 2, а.с. 46-54, 71-72),

- висновком судової медико-криміналістичної експертизи, згідно якої на одязі та взутті потерпілого, що визнані по справі в якості речових доказів, виявлені сліди їх пошкодження та забруднення, що характерні для ДТП, під час якого потерпілий міг знаходитися у вертикальному положенні, рухався та був обернений лівою передньою поверхнею відносно травмуючого фактору (т. 1, а.с. 155-157, 159),

- актом судово-медичного дослідження трупа та висновком судово-медичної експертизи, згідно яких потерпілому під час ДТП було заподіяне тяжке тілесне ушкодження, що характерне для ДТП і що стало причиною настання смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_6, так як навіть при наданні термінової кваліфікованої медичної допомоги врятувати життя ОСОБА_8 було не можливо (т. 1, а.с. 16-19, 114-117 )

- висновками технічного стану автомобіля "МАЗ-54331", яким керував під час ДТП підсудний, згідно якої даний автомобіль перебував у технічно справному стані (т. 1, а.с. 53-61, 72-76),

- висновками експертизи механізму та обставин ДТП, згідно якого підсудний не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 шляхом термінового гальмування або його об"їзду, а саме невідповідність дій пішохода технічним вимогам п. 4.14 "а", "б" "Правил дорожнього руху України" з технічної точки зору знаходиться у прямому причинному зв"язку із виникненням ДТП (т.1, а.с. 124-130, т. 2, а.с. 62-66).

Суд, дослідивши всі зібрані по справі докази і оцінивши їх у своїй сукупності, приходить до висновку, що вина підсудного знайшла своє підтвердження у судовому засіданні і кваліфікує його дії за ст. 135 ч.1 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів для самозбереження через безпорадний стан, якщо особа, яка залишила потерпілого без допомоги, сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан.

Суд, виключає з обвинувачення підсудного порушення останнім п.п. "Правил дорожнього руху України", так як з обставин справи не встановлено, що зазначені у вказаних нормах дії мають безпосередній стосунок до скоєння ДТП, що сталась фактично із-за дій водія, який відволікся на мить від контролю за дорожньою обстановкою.

Обставин, що пом»якшують чи обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує скоєння ним злочину, що відноситься до категорії невеликої тяжкості, обставини його вчинення, особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується за місцем роботи та проживання позитивно, а тому вказаний особі доцільно призначити покарання в межах санкції ст. 135 ч.1 КК України з послідуючим звільненням його від відбування покарання з випробуванням згідно правил ст.75 КК України, встановивши йому іспитовий строк та поклавши передбачені ст.76 ч.1 п. 3 КК України обов"язки, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нового злочину.

У судовому засіданні підсудний та його захисник заявили клопотання про звільнення його від відбування покарання внаслідок Закону України « Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року , оскільки підсудний на момент набрання чинності цим Законом має матір, яка досягла 70-річного віку.

Прокурор не заперечує проти закриття даної справи внаслідок акту амністії.

Потерпілі та представник потерпілих заперечують проти закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_6.

Представник цивільного відповідача не заперечує, щодо закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_6.

Суд , вислухавши клопотання підсудного та його захисника , думку з цього приводу прокурора потерпілих , представника потерпілих та цивільного відповідача , приходить до висновку ,що клопотання підлягає задоволенню.

ОСОБА_6 обвинувачється у вчиненні злочину ,передбаченого ст.135ч.1 КК України , який відносить до невеликої тяжкості ,на день набрання чинності Закону України « Про амністію» від 08.04.2014 року має матір ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4, яка досягла 70-річного віку і у неї немає інших працездатних дітей та просить закрити щодо нього кримінальну справу, по місцю проживання та роботи характеризується з позитивної сторони,вчинив злочин вперше , а тому суд вважає ,що є всі підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі Закону України " Про амністію".

Цивільні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_13 слід задовольнити частково. При цьому суд враховує положення норм ЦК України, що регулюють вказані відносини. Відповідно до ст. 1187 ЦК України власник джерела підвищеної небезпеки відповідає за завдану даним джерелом шкоду, якщо не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Юридична особа згідно ст. 1172 ЦК України відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов"язків, а саме такі обов"язки виконував підсудний. Водночас, ЗАТ "Одесакондитер", яка являється власником транспортного засобу, що став учасником ДТП, застрахувало цивільно-правову відповідальність відповідно до укладеного із ЗАТ "Міська страхова компанія" договору від 2011 року.

Водночас, суд виходить із положень ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1192, 1193, 1200, 1201 ЦК України, ст.ст. 9, 17, 22, 23, 27 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", умов полісів обов"язкового страхування № АА/0336351 від 25.01.2011 року та № АА/0336368 від 25.01.2011 року, згідно яких ЗАТ "Міська страхова компанія" несе відповідальність в межах розміру страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого, тобто в сумі 100 тисяч гривень за виключенням франшизи.

При цьому страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника згідно документів, що підтверджують такі витрати. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України 1960 року, ЗУ "Про амністію у 2014 році", суд,-

засудив:

Визнати винуватим ОСОБА_6 за ст. 135 ч. 1 КК України і призначити йому покарання за ст. 135 ч.1 КК України у виді двох років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши йому двохрічний іспитовий строк.

Застосувати ст.76 ч.1 п.3 КК України і покласти на ОСОБА_6 обов"язки:

1) повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_6 залишити попередній - підписку про невиїзд.

На підставі ст.1 п."є" Закону України " Про амністію у 2014 році"" від 08.04.2014 року звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання.

Цивільні позови потерпілих задовольнити частково.

Стягнути з ЗАТ "Одесакондитер" код ЄДРПОУ 32833827 м.Одема пров.Водопровідний,9 на користь ОСОБА_13 100 000 грн. у порядку відшкодування завданої злочином моральної шкоди, відмовивши у вимогах щодо стягнення матеріальної шкоди за необгрунтуванням даної вимоги.

Стягнути з ЗАТ "Міська страхова коипанія" код ЄДРПОУ 30244124 м. Донецьк вул.Краснооктябрьська,111 на користь ОСОБА_13 5 000 грн. у порядку відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути з ЗАТ "Одесакондитер" код ЄДРПОУ 32833827 м.Одема пров.Водопровідний,9 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 14260 грн. у порядку відшкодування понесених витрат на поховання потерпілого ОСОБА_8 та 50000 грн. у порядку відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути з ЗАТ "Міська страхова коипанія" код ЄДРПОУ 30244124 м. Донецьк вул.Краснооктябрьська,111 на користь ОСОБА_2 5 000 грн. у порядку відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 в доход держави 702,52 грн у порядку відшкодування понесених судових витрат за проведення технічних експертиз.

Автомобіль "МАЗ-54331", д.н.з. НОМЕР_3, з напівпричіпом - цистерною "ВЦПП", д.н.з. НОМЕР_2, які визнані в якості речових доказів, - передати власнику ЗАТ "Одесакондитер".

Визнані в якості речових доказів одяг та взуття потерпілого, - знищити як непридатні для подальшого використання.

Оптичний носій "Digital DVD + R4/7GB" із відображенням проведення огляду місця ДТП, визнаний в якості речевого доказу,- залишити в матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Житомирської області через Чуднівський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя А. М. Кондратюк