Ухвала суду № 39283718, 19.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2033/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія» про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» по вул. Юнкерова, 47 в м. Києві шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень за вказаною адресою.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, та з урахуванням можливості вирішення справи на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання наказу № 78 від 19 грудня 2013 року та відповідно до п. 39 плану-графіку перевірок суб'єктів господарювання та будівель, споруд, приміщень територіальних органів влади та підпорядкованих їм структурних підрозділів на території Оболонського району м. Києва на І-й квартал 2014 року, на підставі посвідчення про проведення перевірки № 16 від 10 січня 2014 року, позивачем проведена планова перевірка додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія».

Перевірка проведена у присутності директора ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» Сечини Н.О.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб № 15 від 29 січня 2014 року, в якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог правил пожежної і техногенної безпеки, а саме: 1. Черговий персонал не забезпечений індивідуальними засобами захисту органів дихання для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі, що є порушенням п. 7.1.17 НАПБ А1.01001-2004 (порушення п. 4.2.6 НАПБ А.01.001-2004). 2. Дерев'яні конструкції горищного приміщення не піддані вогнегасній обробці (порушення п. 4.2.6 НАПБ А.01.001-2004). 3. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів в приміщеннях будівлі не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушення п. 5.1.7 НАПБ А.01.001-2004). 4. Не проведено планово попереджувальний ремонт електромережі та електрообладнання (порушення п. 5.1.38 НАПБ А.01.001-2004). 5. У приміщеннях кабінетів та у коридорі спального корпусу застосовуються килимові покриття, з невизначеними показниками щодо пожежної безпеки (п.п. 9.3.7, 9.3.9 ДБН В 2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди») (порушення п. 4.3.5 НАПБ А.01.001-2004). 6. Пожежні щити на території не доукомплектовані первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності на кожному щиті: вогнегасниками - 3 шт., лопати - 2 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або кошма розміром 2x2., сокири -2 шт., ящик з піском місткістю не менше 1 кв.м. з совком - 1 шт., гаки - 3 шт., бочка з водою місткістю 0,2 кв.м. та відром місткістю не менше 0.008 кв.м. - 1 шт. (порушення п.п. 6.4.8, 6.4.9, додатку 2 НАПБ А.01.001-2004). 7. Межа вогнестійкості металевих конструкцій балок перекриття не відповідає вимогам будівельних норм (таб. 4 ДБН В 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва) (порушення п. 4.2.2 НАПБ А.01.001-2004). 8. У приміщенні охорони допускається використання побутових електронагрівальних приладів (порушення п. 5.1.29 НАПБ А.01.001-2004). 9. Двері на шляхах евакуації не перенавішені з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації (адміністративний корпус) (п. 5.18. ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва») (порушення п. 4.3.4 НАПБ А.01.001-2004). 10. Будівля не забезпечена блискавкозахистом (п. 4.3. Додаток А ДСТУ Б В.2.5-38: 2008 «Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд») (порушення п. 5.1.35 НАПБ А.01.001-2004). 11. Приміщення не забезпечено знаками безпеки згідно ДСТУ 180-63096:2007 (порушення п. 3.8 НАПБ А.01.001-2004). 12. У місцях перетину повітроводами вентиляційної системи протипожежних перегородок та перекриття не встановлені пристрої проти поширення вогню (порушення п.п. 5.3.11, 5.3.10 НАПБ А.01.001-2004). 13. Шляхи евакуації (сходові клітини підвалу, загальні коридори корпусу № 1) захаращенні матеріальними цінностями (порушення п. 4.3.11 НАПБ А.01.001-2004). 14. Не закріплені надійним чином до підлоги килимове покриття у загальних коридорах корпусу № 1 (порушення п. 4.3.5 НАПБ А.01.001-2004). 15. Опалювальні прилади, розміщені в сходовій клітині, встановлені на відстані менше 2,2 метру від рівня сходового майданчику (пункт 5.42. ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (порушення п. 4.3.7 НАПБ А.01.001-2004). 16. Металеві сходи не виконані з межею вогнестійкості К 60 (табл. 4 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва») (порушення п. 4.3.1 НАПБ А.01.001-2004). 17. Не проведені розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж (порушення п. 5.1.20 НАПБ А.01.001-2004).

15 січня 2014 року позивачем складено протокол КІП № 052307/15 про вчинення директором ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» Сечиною Н.О. адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно, а також винесено щодо вказаної особи постанову № 15 від 15 січня 2014 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Також, 29 січня 2014 року позивачем складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, у якому наведено перелік заходів, які пропонуються відповідачу для вжиття з метою усунення недоліків, виявлених під час здійснення перевірки.

У матеріалах справи міститься лист № 55/14-01від 24 лютого 2014 року, адресований позивачу, де зазначено про усунення порушень, зафіксованих у п.п. 1, 3-6, 8, 11, 13-15, 17 акту № 15 від 29 січня 2014 року. Стосовно решти пунктів зазначено, що їх усунення триває.

Не погоджуючись з допущеними порушеннями відповідачем законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей та вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

За змістом ч. 1 ст. 5 вказаного Закону, планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 вказаного Закону, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Згідно зі ст. 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

За змістом ст. 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що орган, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог законодавства, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення подальшої експлуатації приміщень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не усунув порушення, викладені у п.п. 2 та 9 акту № 15 від 29 січня 2014 року, а саме: - дерев'яні конструкції горищного приміщення, не піддані вогнезахисній обробці (порушення п. 4.2.6. НАПБ А.01.001-2004); - двері на шляхах евакуації не перенавішені з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації (адміністративний корпус) (порушення п. 4.3.4 НАПБ А.01.001-2004).

Згідно з п. 4.2.6 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» встановлено, що дерев'яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, повинні піддаватися вогнезахисній обробці, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, вбудованих меблів, стелажів, якщо в будівельних нормах не зазначені інші вимоги. Пошкодження вогнезахисних покриттів (штукатурки, спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо) будівельних конструкцій, горючих оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів, повітроводів, металевих опор та перегородок повинні негайно усуватись.

Після виконання вогнезахисних робіт підрядною організацією за участю замовника має бути складений акт про виконані роботи. Після закінчення термінів дії обробки (просочення) та у разі втрати або погіршання вогнезахисних властивостей обробку (просочення) треба повторити. Перевірку стану вогнезахисної обробки (просочення) слід проводити не менше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.

У матеріалах справи містяться: копія договору № ВО-1902 на виконання робіт по вогнезахисній обробці від 19 лютого 2014 року, копія платіжного доручення № 1129 від 25 лютого 2014 року про оплату робіт з вогнезахисної обробки та робочого проекту з вогнезахисного оброблення дерев'яних конструкцій, проте доказів фактичного виконання укладеного договору відповідачем не надано.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем долучено до апеляційної скарги копії актів прийняття виконаних робіт з вогнезахисного оброблення від 10 квітня 2014 року, від 11 квітня 2014 року, проте не обґрунтовано ненадання їх до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено вимоги п. 4.2.6 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні», що створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють та перебувають у приміщенні відповідача за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 47.

Крім того, згідно з п. 4.3.4 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» встановлено, що двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення у разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік, а також у санвузлах, з балконів, лоджій, площадок зовнішніх евакуаційних сходів (за винятком дверей, що ведуть у повітряну зону незадимлюваної сходової клітки).

При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.

Відповідачем зазначено про встановлення дверей на шляхах евакуації з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації, окрім кабінету директора та головного бухгалтера, на підтвердження чого надано копії планів евакуації.

Проте, колегія суддів зазначає, що оскільки двері кабінетів директора та головного бухгалтера встановлені з порушенням вимог п. 4.3.4 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні», то відповідачем не усунуто порушення, викладені у п. 9 акту № 15 від 29 січня 2014 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що порушення, які не усунуті відповідачем, можуть спричинити настання негативних наслідків та створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які знаходяться у приміщеннях відповідача, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.

Між тим, колегія суддів звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія» про застосування заходів реагування.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.