Постанова № 39283585, 02.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 р. Справа №805/4706/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 годин 45 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд складі головуючого судді Циганенка А.І., за участю секретаря судового засідання Зикун Ю.В., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування вимоги про сплату недоїмки №Ф-1060 від 08.07.2013 та рішення №498 від 28.03.2013 про стягнення штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2013 року позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області, про визнання протиправною бездіяльності, скасування вимоги про сплату боргу та рішення про стягнення штрафних санкцій. Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, як фізична особа-підприємець, який обрав спрощену систему оподаткування, звільнений від сплати за себе єдиного внеску, оскільки є пенсіонером. З посиланням на статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування", позивач просив визнати дії відповідача щодо пред'явлення вимоги та рішення неправомірними, скасувати вимогу про сплату недоїмки №Ф-1060 від 08.07.2013 на суму 5886,53 гривень та рішення №498 від 28.03.2013 про стягнення штрафних санкцій в сумі 170,00 гривень.

У судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибула, через канцелярію суду надала заперечення на позов, просила відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи, заперечення проти позову, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13 квітня 1995 року ОСОБА_1 був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, про що до «Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» внесений запис за номером 2 273 017 0000 006092 (а.с. 14).

14 червня 1995 року позивач був взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області за №05-35-11-1534 (а.с. 53).

З 22 квітня 2003 року позивач отримує пільгову пенсію за віком згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 115).

В період 2011-2012 років позивач перебував на спрощеній системі оподаткування (а.с. 13, 107).

28 березня 2013 року відповідачем прийнято «Рішення №498 про застосування штрафних санкцій за неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за 2012 рік» про застосування до позивача штрафної санкції в сумі 170,00 гривень за неподання звіту платника єдиного соціального внеску (а.с.34, 37).

8 липня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області прийнята вимога про сплату недоїмки № Ф-1062 про сплату позивачем заборгованості з єдиного внеску станом на 1 липня 2013 року в сумі 5886,53 гривень (а.с. 63).

Згідно розрахунків сума недоїмки за січень-грудень 2011 рік становить 4010,30 гривень (доплата до мінімального внеску), за січень-травень 2012 рік - 1876,23 гривень (доплата до мінімального внеску) (а.с. 40, 41).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, в редакції яка діяла з січня по серпень 2011 року, платниками єдиного внеску були фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI мінімальний страховий внесок це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно до статей 19 та 25 Закону №2464-VI, в редакції чинної на момент прийняття спірної вимоги та рішення, Пенсійний фонд та його територіальні органи мали право надсилати платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, і застосовувати до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Таким чином, відповідач правомірно визначив не сплачену позивачем суму страхових внесків за період січень-липень 2011 року, яка становить 2312,07 гривень.

3 6 серпня 2011 року набула чинності частина 4 статті 4 Закону №2464-VI, згідно якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, були звільнені від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 1 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон 1058-IV) визначено, що пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону 1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно статті 1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон 1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 2 Закону 1788-ХІІ трудові пенсії призначаються: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно статті 13 Закону 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Судом встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, та отримує пенсію за віком, а договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з відповідачем не укладав.

Таким чином, відповідач неправомірно визначив суму недоїмки за період серпень 2011 року - травень 2012 року. Також відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні санкції за неподання звітності про обчислення та сплату єдиного соціального внеску, оскільки позивач звільнений від сплати цього внеску з серпня 2011 року, а від так і не повинен подавати вказану звітність.

При вирішенні питання щодо неправомірності дій відповідача, суд виходив з наступного.

На дату прийняття спірних вимоги та рішення Закон №2464-VI діяв в редакції, яка надавала Пенсійному фонду та його територіальним органам право надсилати платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, і застосовувати до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню:

вимогу про сплату недоїмки слід скасувати в частині визначення заборгованості за період серпень 2011 - травень 2012 років в сумі 3574,46 гривень,

«Рішення №498 про застосування штрафних санкцій за неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за 2012 рік» слід скасувати повністю,

у задоволенні інших вимог - відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, зважаючи на часткове задоволення адміністративного позову майнового характеру і відмову в задоволенні немайнових вимог, на користь позивача слід присудити судові витрати по сплаті судового збору в сумі 91,35 гривень.

Керуючись статтями 2, 8-12, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати вимогу про сплату недоїмки №Ф-1060 від 8 липня 2013 року управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області в частині визначення заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 станом на 1 липня 2013 року зі сплати єдиного внеску в сумі 3574 (три тисячі п'ятсот сімдесят чотири) гривні 46 копійок.

Скасувати «Рішення №498 про застосування штрафних санкцій за неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за 2012 рік» на суму 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок, прийняте управлінням Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області 28 березня 2013 року.

В іншій частині позову відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 91 (дев'яносто одна) гривня 35 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 2 червня 2014 року.

Постанова в повному обсязі складена 6 червня 2014 року.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.