Постанова № 39283405, 13.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/3787/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Фуртуни І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року по справі позовом прокурора Роздільнянського району Одеської області до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про визнання протиправними дій щодо невжиття заходів,

В С Т А Н О В И В:

16.04.2013 року Прокурор Роздільнянського району Одеської області звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про визнання протиправними дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України щодо невжиття реальних заходів до стягнення та усунення існуючої заборгованості перед УПФ України в Роздільнянському районі та дії щодо формальних перевірок суб'єктів господарювання у зв'язку із припиненням їхньої господарської діяльності, за результатами яких будь-яких порушень пенсійного законодавства УПФ України в Роздільнянському районі не виявлені; зобов'язання усунути порушення законодавства про пенсійне забезпечення, причини та умови, що їм сприяли, повідомивши Роздільнянську міжрайонну Державну податкову інспекцію Одеської області ДПС України про існуючу заборгованість до управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі по сплаті пенсійних відрахувань, єдиного соціального внеску та інших обов'язкових нарахувань у боржників - юридичних та фізичних осіб, для перевірки наявності в їх діях ознак злочину, передбаченого ст. 212-1 КК України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України щодо невжиття реальних заходів до стягнення існуючої заборгованості перед УПФ України в Роздільнянському районі та дії щодо формальних перевірок суб'єктів господарювання у зв'язку із припиненням їхньої господарської діяльності, за результатами яких будь-яких порушень пенсійного законодавства УПФ України в Роздільнянському районі не виявлені.

Зобов'язано усунути порушення законодавства про пенсійне забезпечення, причини та умови, що їм сприяли, повідомивши Роздільнянську міжрайонну Державну податкову інспекцію Одеської області ДПС України про існуючу заборгованість до управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі по сплаті пенсійних відрахувань, єдиного соціального внеску та інших обов'язкових нарахувань у боржників - юридичних та фізичних осіб, для перевірки наявності в їх діях ознак злочину, передбаченого ст. 212-1 КК України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 19.06.2013 року відповідачем подано апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі УПФ України в Роздільнянському районі посилається на те, що твердження прокурора Роздільнянського району Одеської області про те, що управлінням не вживаються заходи претензійно-правового характеру є необґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки навпаки, управління неодноразово зверталось з відповідними позовами до суду про стягнення з підприємств-боржників сум заборгованості, вживались інші заходи по стягненню зазначених сум заборгованості.

Також апелянт посилався на те, що перевірки суб'єктів господарювання здійснювались у відповідності до вимог чинного законодавства, та за результатами виявлення порушень до підприємств застосовувались штрафні санкції.

Зважаючи на все вищезазначене, апелянт вважає, що в даному випадку управлінням ПФУ в Роздільнянському районі не було допущено порушень чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог прокурора Роздільнянського району.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2013 року та постановлення нової, якою в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що прокуратурою Роздільнянського району Одеської області на підставі постанови про проведення перевірки від 11.02.2013 року в порядку прокурорського нагляду була проведена перевірка додержання вимог законодавства про пенсійне забезпечення при використанні наданих повноважень управлінню Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі, за результатами якої встановлені порушення.

Так, прокуратура Роздільнянського району встановила, що у період з жовтня 2012 року по січень 2013 року відбулось збільшення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску перед управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі (з 1353,063 тис. грн.. до 1450,445 тис. грн.), а саме, станом на 01.03.2013 року така заборгованість збільшилась до 1 625 257, 32 грн.

Прокуратурою зазначено, що заходами претензійно-правового характеру всі боржники-суб'єкти господарювання не охвачені, оскільки, не зважаючи на наявність тривалої заборгованості ряду суб'єктів господарської діяльності: ДП «Кучурганське», ВАТ «Південьбудмеханізація» Мехколона-61, КП «Житкомунгосп», ВАТ «Шлях лліча», Роздільнянське ЖКГ, ДП ДГ «ім. О.В. Суворова» дієві заходи претензійно-правового характеру до вказаних підприємств управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі не вжито.

Також зазначено, що жодний акт перевірки відносно суб'єктів сплати єдиного соціального внеску, які мають значні заборгованості до Пенсійного фонду України, в порядку досудового провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 212-1 КК України, тобто ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, протягом 2011-2013 року, не направлений.

Перевіркою встановлено неналежна взаємодія Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі із Роздільнянською міжрайонною Державною податковою інспекцією Одеської області ДПС України, що в свою чергу спричиняє наростанню заборгованості по району зі сплати єдиного соціального внеску.

Крім того, зазначено, що більшість перевірок суб'єктів господарювання проведені управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі за власної ініціативи підприємств, тобто по заяві, у зв'язку із припиненням господарської діяльності та будь-яких порушень не виявляли. З накладених фінансових санкцій, штрафів на суб'єктів сплати єдиного соціального внеску на загальну суму 1 799 8,01 тис. грн., реально стягнуто фінансових санкцій, штрафів до бюджету лише 621, 34 тис. грн. За результатами 117 перевірок, з них 50 планові, накладено фінансових санкцій, штрафів лише на 13 об'єктів перевірок.

Згідно матеріалів справи, 12.03.2013 року за № (16-53) 844 вих-13 прокурор Роздільнянського району направив начальнику управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі подання про усунення порушень законодавства про пенсійне забезпечення з вимогою розглянути подання, усунувши порушення закону, вжити заходи щодо реального стягнення та усунення існуючої заборгованості перед управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області, а також вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника та інших посадових осіб відділу обліку надходження платежів управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі.

Листом від 25.03.2013 року № 1722/01 «Про результати розгляду подання і прийняті заходи» управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі повідомило, що твердження прокуратури Роздільнянського району щодо невжиття управлінням заходів претензійно-правового характеру до підприємств, які мають заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску не відповідає дійсності, оскільки всі перелічені в поданні підприємства охоплені стовідсотково всіма можливими заходами примусового стягнення, а по підприємствах-банкрутах вся заборгованість включена в Реєстр вимог кредиторів та з арбітражними керуючими проводиться відповідна робота по стягненню боргу.

Крім того, управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі посилалось на те, що планові та позапланові перевірки проводяться у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, планові перевірки проводяться у суворій відповідності з визначеними класами ризику.

Зважаючи на зазначене, управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі зазначило про відсутність підстав для притягнення посадових осіб управління до відповідальності.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості позовних вимог прокуратури Роздільнянського району.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури України здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів; захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак; вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення; діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки прокуратура Роздільнянського району посилалась на те, що мають місце порушення конституційних засад захисту прав підприємницької діяльності щодо невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону, а також неналежно визначається перелік питань для здійснення планових заходів.

Крім того, зазначено, що управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі протягом тривалого часу неналежно додержуються вимоги законодавства про пенсійне забезпечення в частині забезпечення та контролю надходження внесків й інших платежів до управління, а також взаємодія з місцевими органами державної податкової служби.

Зважаючи на зазначене, позивач дійшов висновку про порушення управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі вимог та норм ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ч.2 ст. 5, ст.З Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п.2.2. Положення про управління Пенсійного України в районах, містах і районах у містах та п.2.2. Положення про відділ обліку надходження платежів управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області внаслідок неналежного виконання функціональних обов'язків начальником та посадовими особами відділу обліку надходження платежів управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області.

В свою чергу, управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області, не заперечувало, що в період з жовтня 2012 р. по січень 2013 р. мало місце зростання заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску з 1377, 7 тис. грн. до 1497,8 тис. грн., а станом на 01.03.2013 р. заборгованість по єдиному внеску зросла до 1673,7 тис. грн.

Однак, з наданих управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області доказів вбачається, що ним вживались всі необхідні заходи щодо примусового стягнення виниклої заборгованості з підприємств-боржників, в тому числі і з підприємств-банкрутів, шляхом включення заборгованості в Реєстр вимог кредиторів та проведення відповідної роботи по стягненню боргу з арбітражними керуючими (ліквідаторами) таких підприємств.

Відповідачем було підтверджено, що управління вживало заходи, направлені на погашення заборгованості ДП «Кучурганське», ВАТ «Південьбудмеханізація» Мехколона-61, КП «Житкомунгосп», ВАТ «Шлях лліча», Роздільнянське ЖКГ, ДП ДГ «ім. О.В. Суворова» з єдиного внеску.

Як зазначає управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області та підтверджується матеріалами справи, що по ВАТ "Південьбудмеханізація" мехколона-61 заборгованість по єдиному внеску на 01.03.2013 р. становила 118,9 тис. грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 11.06.2012 р. у справі №28/212 -б-46/189 -2012 ВАТ "Південьбудмеханізація" (03049 м. Київ. вул. Богданівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 01380890), включаючи структурні підрозділи - механізовані колони № 29,41,61 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, завершено підприємницьку діяльність підприємства та призначено ліквідатором Юринця A.B.

До керівних органів ВАТ були направлені вимоги про передачу бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних і інших цінностей щодо ВАТ "Південбудмеханізація". Станом на сьогодні зазначені вимоги не виконані.

Листом №03/1 від 03.08.2012 р. на адресу Прокуратури Київської області направлено звернення про не передання посадовими особами банкрута бухгалтерської та іншої документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей тощо.

Прокуратурою Київської області листом №307/1-2899 від 10.08.2012 р. на підставі ст. 112 КПК України звернення ліквідатора направлено до Головного управління МВС України в м. Києві.

Враховуючи вищезазначене, на сьогоднішній день ліквідатор не має можливості виконувати свої обов'язки згідно процедури ліквідації банкрута.

Крім того, ліквідатор листом від 30.01.2013 р. повідомив управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі, що керівником банкрута, який не виконує вимоги ліквідатора щодо передачі бухгалтерської та іншої документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей тощо ВАТ «Південбудмеханізація» подана касаційна скарга до Вищого господарського суду України на постанову Господарського суду м. Києва від 11.06.2012 р. у справі №28/212 -6-46/189 -2012 про визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора.

В свою чергу, Управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області вживались наступні заходи щодо стягнення боргу по єдиному внеску з ВАТ "Південбудмеханізація", а саме: була направлена до Господарського суду м. Києва, ліквідатора, боржника заява про визнання та приєднання поточних кредиторських вимог від 06.07.2012 р. №4556/07 у сумі 470,7 тис. грн., в тому числі з них - 118,9 тис. грн. заборгованість підприємства по єдиному внеску.

Слід зазначити, що згідно відповіді судді (лист від 27.08.2012 р. №06-37.1/3709) та ліквідатора (лист від 15.08.2012 р. №15/7), ліквідатором були визнані вимоги управління в повному обсязі.

При цьому, по мірі виникнення поточного боргу, направлялись відповідні заяви про визнання приєднання поточних кредиторських вимог, в тому числі:

22.10.2012р. за №6900/07 на адресу Господарського суду м. Києва, ліквідатора та боржника направлена заява про визнання та приєднання поточних кредиторських вимог в сумі 25,4 тис. грн. по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, яка виникла за період часу з липня 2012 р. по жовтень 2012 р.

25.02.2013р. за №1201/07 на адресу Господарського суду м. Києва, ліквідатора та боржника направлена заява про визнання та приєднання поточних кредиторських вимог в сумі 25,5 тис. грн. по заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, яка виникла за період часу з листопада 2012 р. по лютий 2013 р.

Також, Управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області додатково з метою прискорення погашення заборгованості була проведена робота по направленню позовних заяв до Одекського окружного адміністративного суду для одержання виконавчих листів.

Що стосується ДГ «ім. Суворова», то заборгованість вказаного підприємства з єдиного внеску за станом на 01.03.2013 р. склала 165,5 тис. грн.

Відповідач посилався на те, що на виконанні у відділі ДВС Роздільнянського районного управління юстиції знаходиться 6 виконавчих документів на загальну суму 126,3 тис. грн., в тому числі 2 вимоги на 107,9 тис. грн. та 4 рішення про сплату штрафних санкцій та пені на суму 18,4 тис. грн. Крім того, одна вимога на 05.03.2013 р. на 39,2 тис. грн. направлена на узгодження платнику. Таким чином, вся сума боргу охоплена заходами примусового стягнення.

При цьому, управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області посилалось на те, що згідно Закону України «Про введення мораторію» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків та заборонено звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами. Зважаючи на зазначене, та враховуючи те, що ДГ «ім. Суворова» є державним підприємством, виконання вимог виконавчого документу (виконавчим листом №1570/2106/2012) можливо лише за рахунок коштів, які є на рахунках боржника.

В свою чергу, управління зазначило, що за період з вересня 2012 р. по грудень 2012 р. до посадових осіб підприємства щомісячно застосовувались заходи адміністративного впливу - оформлялись протоколи та виносились рішення про сплату адміністративного штрафу на загальну суму 1275 грн., які на даний час всі сплачені. По факту несплати єдиного внеску за січень 2013 р. винесений черговий адміністративний штраф.

По КП «Житкомунгосп» заборгованість по єдиному внеску на 01.03.2013 р. становить 126,8 тис. грн.

Відповідач вказував на те, що на виконанні у райвідділі ДВС Роздільнянського РУЮ знаходиться 2 виконавчих документи - рішення суду про примусове стягнення боргу по єдиному внеску на 93,9 тис. грн.

Крім того, Одеським окружним адміністративним судом 18.03.2013 р. було задоволено позов управління на суму 32,9 тис. грн. про примусове стягнення боргу по єдиному внеску.

Таким чином, вся сума боргу охоплена заходами претензійно-позовної роботи.

Також відповідач посилався на те, що на розрахункові рахунки підприємства в ПАТ "Приватбанк" та АТ "Імексбанк", а також на касу підприємства накладено арешт, однак, згідно листів від банків кошти на рахунках боржника відсутні. За підприємством рухомого та нерухомого майна не зареєстровано.

Зареєстроване майно, яке знаходилося в оперативному управлінні підприємства, належало територіальній громаді Лиманської селищної ради. Рішенням сесії Лиманської селищної ради в травні 2012 р. було прийнято рішення про передачу всієї інфраструктури селищного водопроводу іншому комунальному підприємству.

Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області звернулось до потенційних кредиторів (Роздільнянського райцентру зайнятості, міжрайонної дирекції Фонду соціального страхування по тимчасовій непрацездатності) з проханням надати дані про наявний борг перед ними вказаного підприємства, та отримавши відповідну інформацію, встановило, що вся кредиторська заборгованість (чистий борг без пені та штрафних санкцій) підприємства перед фондами соціального страхування складає менше 300 мінімальних зарплат (329,3 тис. грн., в тому числі недоїмка по Пенсійному фонду - 297,2 тис. грн.), у зв'язку з чим управління запропонувало Лиманській селищній раді, як засновнику, звернутись до суду з заявою про ініціювання відкриття по цьому підприємству провадження в справі про банкрутство та оплатити витрати, пов'язані з проведенням процедури банкрутства.

В свою чергу, заборгованість по єдиному внеску за Роздільнянським міським комунальним підприємством "Роздільнянське ЖКГ" станом на 01.03.2013 р. склала 130,2 тис. грн.

Всі суми боргу підприємства по єдиному внеску знаходяться на виконанні в органах ДВС. а саме: 11 виконавчих документів на суму 116,0 тис. грн.. з яких: 1 рішення суду на 39,5 тис. грн., 4 вимоги на 73,3 тис. грн., 6 рішень про примусове стягнення штрафних санкцій та пені на 3,2 тис. грн. 1 вимога 05.03.2013 року на 14,2 тис. грн. направлена платнику для узгодження.

Відділом ДВС накладено арешт на касу підприємства та рахунки в банках. В 2012 р. по виконавчих документах управління стягнуто 29,3 тис. грн. З початку поточного року з підприємства стягнуто 1,6 грн., всього примусово стягнуто 30,9 тис. грн.

Що стосується ДП "Кучурганське", встановлено, що заборгованість по єдиному внеску на 01.03.2013 р. склала 125,8 тис. грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2006 р. відносно ДП "Кучурганське" порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно боржника.

Ухвалою від 03.05.2007 р. затверджено Реєстр кредиторів ДП "Кучурганське" у розмірах вимог до боржника з вказівкою черговості задоволення вимоги. Задоволені вимоги управління в сумі 72,5 тис. грн. (перша черга).

Ухвалою від 27.02.2013 р. визнані поточні грошові вимоги управління до ВАТ в сумі 56,5 тис. грн. (друга черга). Крім того, 11.03.2013 року управлінням було направлено заяву про визнання та приєднання поточних кредиторських вимог на суму 263,2 тис. грн., в тому числі, 125,8 тис. грн. єдиного внеску.

По ВАТ «Шлях Ілліча» загальна заборгованість по єдиному внеску на 01.10.2012 р. становила 95,0 тис. грн., згідно картки особового рахунку платника ЄСВ станом на 01.03.2013 р. заборгованість по єдиному внеску склала 148,5 тис. грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.11.2011 р. порушено провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2012 р. припинено провадження у справі про банкрутство та скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів.

В травні відновлено провадження у справі та опубліковано (17.05.2012 р.) кредиторами об'яву про відкриття провадження у справі про банкрутство (ухвала від 02.11.2011 р.)

27.07.2012 р. затверджено реєстр кредиторів з вказівкою черговості їх задоволення.

17.10.2012 р. Господарським судом Одеської області прийнято постанову про визнання ВАТ «Шлях Ілліча» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення Ліквідатором Панова А.Б.

26.11.2012 р. управління звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про визнання та приєднання поточних кредиторських вимог до ВАТ «Шлях Ілліча» на загальну суму 171,7 тис. грн., в тому числі: 110,0 тис. грн. - по єдиному внеску, 60,4 тис. грн. - по відшкодуванню пільгових пенсій, 1,3 тис. грн. - штрафні санкції та пеня.

Ухвалою від 19.12.2012 р. визнані поточні грошові вимоги управління до ВАТ в сумі 170,5 тис. грн.(друга черга) та відмовлено в задоволенні вимог управління на суму 1,3 тис. грн. (штрафні санкції та пеня).

В свою чергу, Управлінням було підготовлено позов до Господарського апеляційного суду Одеської області про незаконне рішення суду першої інстанції про невизнання кредиторських вимог в сумі 1,3 тис. грн., оскільки вони були нараховані за період, коли справа була припинена та скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою від 20.03.2013 р. визнані заявлені управлінням поточні грошові вимоги управління до ВАТ в сумі 37,4 тис. грн.(друга черга), відмовлено в задоволенні вимог управління на суму 19,1 тис. грн. (витрати на виплату і доставку пільгових пенсій), таким чином судом розглянуті всі кредиторські вимоги боржника (228,2 тис. грн.).

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів вважає, що Управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області вживались всі необхідні заходи для погашення переліченими підприємствами сум заборгованості по сплаті єдиного внеску.

При цьому, посилання прокуратури Роздільнянського району на те, що не зважаючи на наявність тривалої заборгованості у вказаних суб'єктів господарської діяльності управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області не було вжито дієвих заходи претензійно-правового характеру до вказаних підприємств є необґрунтованими, та спростовуються викладеними вище фактами.

Що стосується посилань позивача на те, що значна доля перевірок суб'єктів господарювання, проведених управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області, які проведені за власної ініціативи мали формальні, недієві результати, колегія суддів звертає увагу на наступне:

Так, до вказаного висновку прокуратура Роздільнянського району дійшла у зв'язку з тим, що з накладених фінансових санкцій та штрафів на загальну суму 17998,01 тис. грн. реально було стягнуто до бюджету лише 621,34 грн.

В свою чергу, прокуратурою Роздільнянського району не було встановлено причин, по яким до бюджету було стягнуто лише 621,34 грн. накладених фінансових санкцій та штрафів, не встановлено чи були виконані відповідачем всі необхідні заходи для стягнення зазначених сум заборгованості, чи вказана ситуація виникла у зв'язку з бездіяльністю відповідача, або, навпаки, в силу об'єктивних причин, які не залежать від управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області.

При цьому, сама по собі наявність факту не стягнення з суб'єктів господарювання всієї суми фінансових санкцій та штрафів, без встановлення конкретних дій чи бездіяльності відповідача, які сприяли цьому, не може бути підставою для висновку про неналежне виконання посадовими особами управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області своїх повноважень.

З тих же підстав колегія суддів вважає необґрунтованими посилання прокуратури Роздільнянського району на те, що за результатами 117 перевірок накладено санкцій та штрафів лише на 13 об'єктів перевірок, що, на думку позивача, свідчить про негативну відповідність проведених перевірок і накладених фінансових санкцій та штрафів на суб'єктів господарювання.

Позивачем не доведено наявності випадків не виявлення управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області порушень суб'єктом господарювання вимог пенсійного законодавства, та не встановлено, що такі порушення суб'єктами господарювання мали місце.

В свою чергу, невелика кількість виявлених порушень не може автоматично свідчити про неналежне виконання посадовими особами управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області своїх обов'язків або про допущення ними порушень чинного законодавства. Зазначене може бути наслідком належного дотримання суб'єктами господарювання вимог пенсійного законодавства.

Управління посилалось на те, що всі планові перевірки проведені у суворій відповідності з визначеними класами ризику. Щоквартально, до 25-го числа останнього місяця кварталу затверджувався план перевірок на наступний квартал. У встановлений постановою строк (за 10 днів до перевірки) платник інформувався за встановленою формою про її проведення.

Всі позапланові перевірки були проведені у зв'язку з поданням платником єдиного внеску письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням з метою ліквідації підприємництва. Більшість підприємців, які звернулись до управління, своєчасно сплачували та здавали звітність по єдиному внеску, тому штрафні санкції до них не застосовувались.

Прокуратурою не було встановлено будь-яких порушень з боку управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області при проведенні перевірок.

Що стосується посилання позивача на неналежну взаємодію управління із Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією щодо не направлення актів перевірок по суб'єктах сплати ЄСВ, які мають значні заборгованості до ПФУ в порядку досудового провадження за ознаками злочину, передбаченого статтею 212-1 Кримінального кодексу України (ККУ) слід зазначити наступне:

Стаття 212-1 Кримінального кодексу України застосовується у випадках умисного ухилення від сплати єдиного внеску чи страхових внесків, вчиненого службовою особою підприємства, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах.

Відповідач посилався на те, що таку заборгованість мало тільки одне підприємство -банкрут - ВАТ «Отрадівська птахофабрика», однак, по цьому підприємству з березня 2010 р. порушено провадження в справі про банкрутство, а з квітня 2012 року постановою Господарського суду від 25.04.2012 р. відкрито ліквідаційну процедуру підприємства.

Управління зазначило, що ліквідатором вказаного підприємства було частково погашено першочергову заборгованість - іпотеку банку, тоді як на погашення боргів другої черги, в тому числі і по платежах до ПФУ, коштів від реалізації ліквідаційної маси не вистачило.

В свою чергу, причиною не направлення управлінням матеріалів за ознаками ст. 212-1 Кримінального кодексу України, а саме, ухилення від сплати єдиного внеску чи страхових внесків, стало те, що факт порушення судом справи про банкрутство свідчив про відсутність платоспроможності платника, що виключало умисне ухилення підприємства від сплати єдиного внеску.

При цьому, наявність інших підприємств, які б мали заборгованість у значних розмірах, та по яким управлінням не було направлено до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області ДПС матеріали в порядку досудового провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 212-1 КК України, позивачем встановлена не була.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за результатом проведеної перевірки прокуратура Роздільнянського району Одеської області посилалась на порушення управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області вимог ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ч. 2 ст. 5, ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах, п.2.2 Положення про відділ обліку надходження платежів управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області, які регламентують права та обов'язки виконавчої дирекції Пенсійного фонду та її територіальних органів, визначають заходи впливу та стягнення та ін..

При цьому, позивачем не зазначено, які конкретно пункти вказаних статей були порушені посадовими особами управління, та в чому це виразилось, не вказані конкретні порушення по конкретних боржниках, не визначено, які заходи примусового стягнення не були застосовані управлінням до боржників, що призвело до зростання боргу та ін..

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що за таких обставин позовні вимоги прокурора Роздільнянського району Одеської області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог прокурора Роздільнянського району Одеської області відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв