Постанова № 39282981, 16.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 червня 2014 року 13:32 № 826/7394/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В., суддів: Аблова Є.В., Каракашьяна С.К. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом до третя особаПублічного акціонерного товариства «Укртранснафта» Державної фінансової інспекції України Товариство з обмеженою відповідальністю «Електробуд» проскасування частково п. 2.2 п. 2 вимоги від 05.09.2013р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної фінансової інспекції України (далі по тексту - відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Електробуд» про визнання протиправним та скасування частково п.п. 2.2 п. 2 вимоги від 05.09.2013р. №05-14/1304 в частині завищення ТОВ «Електробуд» вартості робіт на суму 19 835,98грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно винесено оскаржувану вимогу в частині п. 2.2 п. 2 щодо завищення ТОВ «Електробуд» вартості робіт на суму 19 835,98грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що оскаржувана в частині вимога прийнята правомірно.

В судовому засіданні 11.06.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною фінансовою інспекцією в місті Києві проведено планову ревізію фінансово - господарської діяльності ПАТ «Укртранснафта» за період з 01.07.2010р. по 01.04.2013р. за результатами якої 18.07.2013р. складено акт №05-21/170.

На підставі вказаного акту, відповідачем 05.09.2013р. прийнято вимогу №05-14/1304, зокрема, п. 2.2 п. 2 якої зазначено, що внаслідок відображення в бухгалтерському обліку та оплати вартості робіт, яка у порушення вимог п. 1 ст. 193 ГК України, п.п. 1.2, 1.4, 2.8, 3.1, 3.2, 3.3, 4.2 Правил Держбуду України від 27.08.2000р. №174 безпідставно завищена підрядними організаціями (ТОВ «Бікор», ТОВ «Електробуд» та ТОВ фірма «Джерело») філії «ПМН» нанесено матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 222,43тис.грн. (в тому числі ТОВ «Бікор» - 195,72тис.грн., ТОВ «Електробуд» - 21,96тис.грн., ТОВ фірма «Джерело» - 4,75тис.грн.) та зобов'язано позивача стягнути з відповідних підрядних організацій кошти у вказаному розмірі.

Враховуючи обов'язковість вимог відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків у розмірі 21 964,98грн. до ТОВ «Електробуд».

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.02.2014р. по справі №916/2743/13 позовні вимоги ПАТ «Укртранснафта» в особі філії «ПМН» задоволені.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2014р. рішення суду першої інстанції скасовано, та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укртранснафта».

Згідно з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 по справі №916/2743/13 немає доказів порушення ТОВ «Електробуд» умов договорів укладених між сторонами, немає наявності складу цивільного правопорушення, що унеможливлює стягнення з ТОВ «Електробуд» коштів в якості збитків. Крім того, Акт від 18.07.2013р. не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання ТОВ «Електробуд» повернути сплачені кошти.

А отже, строк звернення до адміністративного суду для скасування п.п.2 п.2 вимоги відповідача відповідно до ч.2 ст.98 Кодексу адміністративного судочинства обчислюється з моменту коли особа дізналася про порушення своїх прав, а отже з моменту винесення постанови Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 по справі №916/2743/13 (отримано позивачем 06.05.2014), якою відмовлено у стягненні збитків з ТОВ «Електробуд».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 4, 11 зазначеного закону, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Зустрічні звірки, які проводяться органами державного фінансового контролю, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу державного фінансового контролю.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 (далі-Порядок).

Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб (п.2 Порядку).

Згідно п.16 Порядку, ревізія проводиться шляхом:

документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об'єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи контролюючого органу керівник об'єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об'єкта контролю посадовим особам контролюючого органу забезпечується керівником об'єкта чи його заступником;

фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів контролюючого органу або інших органів, підприємств, установ та організацій. Посадові особи контролюючого органу мають право вимагати від керівників об'єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб контролюючого органу та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб'єкта господарювання - виконавців робіт.

З метою підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об'єкта контролю контролюючими органами можуть проводитися зустрічні звірки на підприємствах, в установах та організаціях (абз.1 п.26 Порядку).

Для проведення зустрічної звірки посадовій особі контролюючого органу видається направлення встановленого Мінфіном зразка за підписом керівника, скріплене печаткою відповідного контролюючого органу (абз.2 п.26 Порядку).

За результатами зустрічної звірки складається у чотирьох примірниках довідка, перший, другий та третій примірники якої долучаються до відповідних примірників акта ревізії. Четвертий примірник довідки складається для підприємства (установи чи організації), на якому проводилася зустрічна звірка. Підписання та вручення підприємству (установі чи організації) довідки зустрічної звірки здійснюється у тому ж порядку, який визначений для акта ревізії.

Згідно п.35 Порядку, результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування (п.46 Порядку).

Таким чином, відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо проведення ревізій та надіслання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства.

В той же час, в ході з'ясування фактичних обставин справи та розгляду їх по суті, суд дійшов висновків про наступне.

4 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Укртранснафта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електробуд" укладено договір №21-Е, відповідно до умов якого Підрядник, в межах договірної ціни виконує власними силами та засобами зі своїх матеріалів, всі передбачені договором роботи по капітальному ремонту ПЛ 110кВ „Аджалик - Термінал - 1,2" з відновлення грозозахисного тросу, здає в обумовлені строки об'єкт в експлуатацію замовнику, ліквідує недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт протягом гарантійного строку експлуатації об'єкта.

Ціна договору визначається згідно кошторису та договірної ціни і складає 67825,20грн. в тому числі ПДВ 11304,20грн. (п.2.1. договору).

Строк виконання робіт - до 30.12.2011р. (п.3.1. договору).

Замовник зобов'язаний попередньо (до виконання робіт) сплатити Підряднику аванс у розмірі 30% від вартості робіт, на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів (п.5.1. договору).

Підрядник виконує роботи відповідно до технічної документації ПЛ - 110кВ, будівельних норм і правил та терміну проведення робіт (п.8.1 договору).

Роботи були виконані у повному обсязі, відповідно до довідки про вартість виконаних робіт за листопад 2011р. ф.КБ-3, за якою вартість виконаних робіт за договором №21-Е від 04.10.2011р. становить 67825,74грн.

Вартість ремонтно-будівельних робі виконаних підрядною організацією ТОВ „Електробуд" в періоді, що ревізувався (2011 рік) складає 100745,74 грн. з ПДВ.

Вибірковою ревізією правильності розрахунків по актах приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в на загальну суму 100745,74грн. (з ПДВ) відповідачем встановлено, що в порушення вимог Державних будівельних норм „Правил визначення вартості будівництва" (ДБН Д 1.1-1-2000), затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000р. № 174 (зі змінами та доповненнями) та п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, в наслідок безпідставного завищення вартості робіт на загальну суму 21964,98грн. (з ПДВ) філією „ПМН" понесені зайві витрати, що призвело до зайвої оплати підрядній організації відповідної суми.

Відповідно до Акту, завищення вартості виконаних робіт виникло в результаті:

- порушення вимог п.п. 3.2.1, 3.2.7.7 ДБН ДЛ.1.-1-2000 та табл. 8 Технічної частини нормативного документа СОУ НЕЕ 40Л-00130044-834:2010 „Повітряні лінії напругою 35-150кВ», за рахунок необґрунтованого застосування коефіцієнтів : к=6 і к=1,25 до всіх матеріально-технічних ресурсів, включених до прямих витрат в одиничних розцінках СОУ;

- порушення вимог п.п. 3.1.18.4 ДБН ДЛ. 1.-1-2000, за рахунок невірного застосування адміністративних витрат у розмірі 1,48грн. за одну людино-годину, замість необхідного показника у розмірі - 1,23грн. за одну людино-годину загальної кошторисної трудомісткості;

- порушення вимог п.п. 3.1.18.1,3.1.18.2, 3.2.12, 3.2.13 Л ДБН Д. 1.1.-1-2000, у результаті невірного кошторисного прибутку, врахованого у вартості робіт по деяких актах ф. КБ-2в на рівні 3,1грн./люд.-год., тоді як показник кошторисного прибутку повинен складати 2,71грн. за одну людино-годину загальної кошторисної трудомісткості;

- порушення вимог п. 4.2.1 та розділу 4 „Правил визначення вартості будівництва" (ДБН Д. 1.1.-1-2000), по актах ф.КБ-2в, за рахунок невірного розрахунку розміру загальновиробничих витрат, без застосування понижуючих коефіцієнтів 0,4123 та 0,7821 до І та III блоків розрахунку загальновиробничих витрат.

Таким чином, суд погоджується з висновками Акту звірки про завищення вартість виконаних робіт на 21 964,98 грн. (з ПДВ).

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода, Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Всупереч вимогам п.п. 3.2.1, 3.2.7.7 ДБН Д. 1.1.-1-2000 та табл. 8 Технічної частини нормативного документа СОУ НЕЕ 40.1-00130044-834:2010 Повітряні лінії напругою 35-150кВ», підрядником було неправомірно використаний к=6, оскільки даними нормативним документами для жодного виду робіт коефіцієнт 6 не передбачено. Таблицею 8 СОУ НЕЕ 40.1-00130044-834:2010 передбачено коефіцієнт 1,25 для робіт на заораному полі або бездоріжжі.

Суд також погоджується з думкою відповідача, що Підрядником невірно застосовані адміністративні витрати в розмірі 1,48грн. на 1 людино-годину, оскільки додатком 13 ДБН Д. 1.1.-1-2000 „Усереднені показники для визначення в інвесторській кошторисній документації розміру адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій в розрахунку на 1 люд.-год. загальної кошторисної трудомісткості будівельно-монтажних робіт" пунктом 4 „Дороги. благоустрій, озеленення, об'єкти інженерної інфраструктури (інженерні мережі та споруди) в міській зоні та в сільській місцевості. Ремонт житла об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою встановлений показник 1,23грн. на 1 людино-годину.

Підрядником застосовано розмір кошторисного прибутку на рівні 3,1грн./люд.-год., тоді як згідно п. 15 „Ремонт житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою", Додатку 12 ДБН Д. 1.1.-1-2000 усереднені показники для визначення розміру кошторисного прибутку за видами будівництва" встановлено показник в розмірі 2,71грн./люд.-год.

Крім того, підрядником не застосовані понижуючі коефіцієнти 0,4123 та 0,7821 до І та III блоків розрахунку загальновиробничих витрат.

Якщо у підрядної організації немає відокремлених виробничих структурних підрозділів, виконується уточнення усереднених показників Додатків 3 і 4 до ДБН Д.1.1.-1-2000 шляхом застосування до показників цих Додатків наступних понижуючих коефіцієнтів: при розрахунку І блоку загальновиробничих витрат; К= 1 -8,2 8/14,09=0,4123, при розрахунку III блоку загальновиробничих витрат: К=1 -5,1/23,4=0,7821.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність винесення Державною фінансовою інспекцією України вимоги від 05.09.2013р. №05-14/1304 в частині п.п. 2.2 п. 2 вимоги щодо завищення ТОВ «Електробуд» вартості робіт на суму 21 964,98 грн.

У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволені позову Публічному акціонерному товариству «Укртранснафта» має бути відмовлено повністю.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Публічному акціонерному товариству «Укртранснафта» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 16.06.2014р.

Головуючий суддя В.В. Амельохін

Судді: Є.В. Аблов

С.К. Каракашьян