Ухвала суду № 39282968, 27.05.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 травня 2014 року 810/2605/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання – Роздобудько Я.В., за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Какаоміл»

до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Какаоміл» звернулось до суду з позовом до Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області з вимогами визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 р. №0001812201 та акт 48/10-06-22-01/37285119 від 27.01.2014 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить визнати протиправним та скасувати Акту 48/10-06-22-01/37285119 від 27.01.2014 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, тобто оскаржує Акт перевірки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, оскільки наслідком винесення податковим органом зазначеного акту є прийняття податкового повідомлення-рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а отже, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Виходячи з цього, суд вважає, що акт перевірки не може бути предметом адміністративного позову, а вимоги про визнання недійсним та скасування акту перевірки не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, акт перевірки не маює обовязкового характеру, а отже не є такими рішеннями субєкта владних повноважень, на спір з оскарження яких поширюється компетенція адміністративних судів, передбачена ч.1 ст. 17 КАС України, а тому у провадженні в даній частині позовних вимог необхідно закрити.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 21, 107, 157 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Провадження по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Какаоміл» до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області в частині визнання протиправним та скасування акту 48/10-06-22-01/37285119 від 27.01.2014 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.