ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/7377/14 10.06.14
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро»
про стягнення 197 074,98 грн.
Суддя Удалова О.Г.
представники сторін:
від позивача Добровольський Є.О. (за довіреністю)
від відповідача не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» про стягнення 197 074,98 грн., з яких 196 800,00 грн. - основна заборгованість, 274,98 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оплатив товар, поставлений позивачем за накладною № Н-ВХ-2510-004 від 25.10.2013 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/7377/14 та призначено її до розгляду на 29.05.2014 р.
19.05.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі та документи для долучення до матеріалів справи.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, вимог ухвали суду не виконав про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2014 р. розгляд справи було відкладено на 10.06.2014 р.
02.06.2014 р. від позивача через канцелярію суду від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.
Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвалу про порушення провадження було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.
За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 10.06.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
25.10.2013 р. на підставі досягнутих домовленостей між позивачем та відповідачем, позивач поставив відповідачу, а відповідач отримав товар на загальну суму 196 800,00 грн., що підтверджується наданими у матеріали справи доказами, а саме видатковою накладною № Н-ВХ-2510-004 від 25.10.2013 р. на суму 196 800,00грн., товарно-транспортною накладною № 000004002 від 25.10.2013 р.
Відповідно до ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з п. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Передача продавцем та прийняття покупцем товару свідчить про укладення між ними договору.
Покупець отриманий товар не оплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість на суму 196 800,00 грн.
20.03.2014 р. позивачем на адресу відповідача, цінним листом з повідомленням направлено вимогу № 1-5/89 про перерахування у семиденний термін на рахунок позивача 196 800,00 грн. в оплату вартості отриманого товару, яка отримана відповідачем 24.03.2014 р., що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.
Вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення боргу у розмірі 196 800,00 грн. підлягають задоволенню повністю.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 274,98 грн. 3% річних за порушення зобов'язання.
Дії відповідача є порушенням зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач за поставлений товар не розрахувався.
Суд вважає за необхідне задовольнити вимоги про стягнення 274,98 грн. 3% річних за порушення зобов'язання за розрахунком позивача, який прийнято судом як вірний.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" (03022, м. Київ, провулок Василя Жуковського, буд. 13/16, код 34287465) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 18, кв. 3, код 30674952) заборгованість у розмірі 196 800 (сто дев'яносто шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 98 коп. та судовий збір у розмірі 3 941 (три тисячі дев'ятсот сорок одну) грн. 50 коп.
Повне рішення складено 19.06.2014 р.
Суддя О.Г. Удалова
Судове рішення № 39282031, Господарський суд м. Києва було прийнято 10.06.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/7377/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: