Рішення № 39281947, 11.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5985/14 11.06.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МД Альянс Груп»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська Волконського»простягнення 18 164,72 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Шурміль С.С.від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МД Альянс Груп» (надалі - ТОВ «МД Альянс Груп») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська Волконського» (надалі - ТОВ «Кондитерська Волконського») про стягнення 18 164,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати поставленого за договором поставки № 51 від 18.04.2012 р. товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 18 164,72 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.05.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. розгляд справи відкладено на 11.06.2014 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та неподанням ним витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду доказів та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 5-7/29, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18680293 від 16.05.2014 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2012 р. між ТОВ «МД Альянс Груп» (постачальник) та ТОВ «Кондитерська Волконського» (покупець) було укладено договір поставки № 51 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у встановлений термін товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах та у порядку, передбаченому цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що асортимент, кількість, ціна товару та терміни поставок визначаються в прас-листах та накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору покупець зобов'язаний проводити розрахунок за отриману партію товару не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту здійснення поставки (дата підписання покупцем накладної постачальника), якщо (у виключних випадках) інше не буде встановлено додатковою письмовою угодою сторін.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 18 164,72 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні № АГ-0008115 від 27.11.2013 р. на суму 5 930,69 грн., № АГ-0008008 від 22.11.2013 р. на суму 3 559,92 грн., № АГ-0007866 від 19.11.2013 р. на суму 756,48 грн., № АГ-0007706 від 13.11.2013 р. на суму 5 129,35 грн.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 15 376,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем частково сплачено вартість поставленого товару в розмірі 500,00 грн. (за накладною №АГ-0007706 від 13.11.2013 р.), що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Суд відзначає, що надані позивачем банківські виписки за 20.01.2014 р. та 24.01.2014 р. не можуть бути належними доказами сплати відповідачем вартості поставленої на підставі Договору продукції, оскільки в призначеннях платежів в таких виписках міститься посилання на інший договір (виписка за 20.01.2014 р.) та на невстановлену накладну (виписка за 24.01.2014 р.).

Посилання позивача на підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків як на доказ існування заборгованості за Договором у розмірі 18 964,72 грн. не приймається судом до уваги, оскільки акт звірки взаємних розрахунків не є доказом поставки товару, а лише відображає стан розрахунків між сторонами, відтак судом надається оцінка наявним в матеріалах справи видатковим накладним, які є первинними документами та підтверджують факт приймання-передачі товару, а також банківським випискам.

Більш того, оскільки підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків станом на 23.01.2014 р. не містить посилання на конкретний договір, за яким здійснювались відповідні розрахунки, а банківська виписка з рахунку позивача за 20.01.2014 р. свідчить про укладення між сторонами ще одного договору (№213 від 03.09.2012 р.), підстави вважати заборгованість відповідача у розмірі 18 964,72 грн. такою, що утворилася внаслідок невиконання зобов'язання саме за Договором, відсутні.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений на виконання умов Договору товар становить 14 876,44 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент звернення до суду із даним позовом настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 14 876,44 грн. на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Кондитерська Волконського» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Кондитерська Волконського» на користь ТОВ «МД Альянс Груп» заборгованості у розмірі 14 876,44 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3 288,28 грн. необхідно відмовити з огляду на недоведеність позивачем факту здійснення поставки відповідачу продукції за Договором на вказану суму.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Альянс Груп» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська Волконського» (01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 5-7/29; ідентифікаційний код 33193958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Альянс Груп» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 66; ідентифікаційний код 35892262) заборгованість в розмірі 14 876 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 1 496 (одна тисяча чотириста дев'яносто шість) грн. 27 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.06.2014 р.

Суддя В.П. Босий