Рішення № 39280451, 12.06.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2014 р. Справа № 914/1339/14

За позовом: Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Інгос-страх", м.Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія „Скарбниця", м.Львів

про: стягнення 6147,03 грн. Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору:

позов заявлено Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „Інгосстрах" (м.Дніпропетровськ) до Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія „Скарбниця" (м.Львів) про стягнення 6147,03 грн.

Ухвалою суду від 15.04.14 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 14.05.14р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

28.04.2014 року на адресу суду поступила заява (вх. №18541/14 від 28.04.2014 року), в якій позивач підтверджує, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, відсутні справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав та просить у разі відсутності повноважного представника в судовому засіданні розглядати справу без його участі за наявними матеріалами у справі.

14.05.2014 року позивач участь повноважного представника в судове засідання забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Суд задоволив клопотання позивача про витребування у Моторного (транспортного) страхового бюро України інформації щодо полісу АА/6668695.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

26.05.2014 року на адресу суду надійшла відповідь (вх. №22597/14 від 26.05.2014 року) від Моторного (транспортного) страхового бюро України про інформацію щодо полісу АА/6668695, за яким є забезпеченим транспортний засіб КАМАЗ 5511 р.н. НОМЕР_1, станом на дату ДТП 06.11.2011 року.

29.05.2014 року на адресу суду поступила заява (вх. №23309/14 від 29.05.2014 року), в якій позивач підтверджує, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, відсутні справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав.

29.05.2014 року позивач участь повноважного представника в судове засідання забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Розгляд справи відкладено на 12.06.2014 року.

В судове засідання 12.06.2014 року сторони не забезпечили участі повноважних представників. Від позивача надійшло додаткове пояснення по суті позовних вимог (вх.№ 25531/14 від 11.06.2014 року).

Суд розглядає справу на підставі ст.. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Інгосстрах" перейменована відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 27.04.2011 року в Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Інгосстрах". Позивач та ОСОБА_2 22.10.2009 року уклали договір страхування наземного транспорту № ТEСNAP40305880, який був пролонгований згідно п.п. 8.9 договору з 22.10.2011 року до 21.10.2012 року.

Об'єктом страхування за вказаним договором є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем HONDA Accord д.н.з. НОМЕР_2, 2008 року випуску.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався в разі настання страхового випадку відшкодувати збитки в межах страхової суми в порядку та на умовах, передбачених договором.

06.11.2011 року о 13:15 год. в с. Лани Перемишлянського району Львівської області відбулась дорожньо - транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: HONDA Accord р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля КАМАЗ 5511 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3.

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 20.12.2011 року у справі № 3-2470/11 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП, визнано гр. ОСОБА_3.

В результаті дорожньо - транспорної пригоди автомобілю страхувальника заподіяно матеріальну шкоду, яка у відповідності до Рахунку ТОВ „Арія Моторс" від 07.11.2011 року № АР00004292 складає 8549,00 грн.

Сума страхового відшкодування до виплати страхувальнику з урахуванням визначеної договором франшизи на підставі страхового акту від 17.11.2011 року № И-5063 складає 7147,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8543 від 18.11.2011 року.

Як стверджує позивач, цивільна відповідальність ОСОБА_3 застрахована у відповідача, поліс АА/6668695. Франшиза за вказаним полісом складає 1000,00 грн., тому не входить до суми позовних вимог.

23.10.2012 року позивач надіслав відповідачу претензію (вих. № 8351) про відшкодування збитків в порядку регресу, яка отримана відповідачем 31.10.2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Із врахуванням викладеного, оскільки станом на 11.04.2014 року страхова виплата не відшкодована, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 6147,03 грн. страхового відшкодування.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України „Про страхування", а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) (ч. 2 ст. 352 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 5 Закону України „Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим. Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до Закону України „Про страхування".

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України „Про страхування", є видом добровільного страхування.

В той же час, страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно п. 9 ст. 7 Закону України „Про страхування", відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Згідно ч. 1 ст. 354 ГК України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

В розумінні ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України „Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як вбачається із представлених суду матеріалів 06.11.2011 року о 13 год.15 хв. в с. Лани Перемишлянського району Львівської області відбулась дорожньо - транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: HONDA Accord д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля КАМАЗ 5511 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, якого постановою Личаківського районного суду м. Львова від 20.12.2011 року у справі № 3-2470/11 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

У відповідності до положень ст. 8 Закону України „Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток у повному обсязі.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач у своїх позовних вимогах посилається на страховий поліс АА/6668695.

Листом Моторного (транспортного) страхового бюро України від 22.05.2014 року № 7/2-28/13874 (вх. № 22597/14 від 26.05.2014 року) суду надіслано інформацію з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, яка формується на підставі відомостей, отриманих від страховиків членів МТСБУ, відповідно до якої страховий поліс № АА6668695 страхової компанії ПрАТ АСК „Скарбниця" на автомобіль КАМАЗ 5511 д.н.з. НОМЕР_1, укладений із гр. ОСОБА_4.

Аналіз приписів ч.ч.1,2 ст. 1166, ч.ч. 2,5 ст. 1187, п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України дозволяє дійти витновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідо до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст 228 ГК України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Наявність вини ОСОБА_3 у порушення під час керування автомобілем КАМАЗ 5511 д.н.з. НОМЕР_1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів підтверджена постановою Личаківського районного суду м. Львова від 20.12.2011 року у справі № 3-2470/11.

Згідно з наявними в матеріалах справи доказами на час скоєння ДТП (06.11.2011 року) Приватним акціонерним товариством Акціонерна страхова компанія „Скарбниця" було забезпечено автомобіль марки КАМАЗ 5511 д.н.з. НОМЕР_1 з франшизою 1000,00 грн. Період полісу 12.10.2011 року по 11.10.2012 року включно.

З наведеного у п.1.4 ч.1 ст. 1 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначення вбачається, що цивільно-правова відповідальність особи, яка не є страхувальником, вважається застрахованою, якщо така особа правомірно володіє забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (п.1.7 ч.1 ст. 1 Закону).

Під час ДТП 06.11.2011 року автомобілем марки КАМАЗ 5511 д.н.з. НОМЕР_1 керував ОСОБА_3. Суд виходить з правомірності керування під час ДПТ ОСОБА_3 зазначеним автомобілем, оскільки в матеріалах справи не містяться докази, які свідчать про протилежне, і іншого не доведено.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП від 06.11.2011 року автомобіль марки КАМАЗ 5511 д.н.з. НОМЕР_1, згідно з приписами п.п.1.4, 1.7 ч.1 ст. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вважався забезпеченим відповідачем транспортним засобом, а особа - ОСОБА_3 - особою, відповідальність якої застрахована.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути із Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія „Скарбниця" (79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 5, ідентифікаційний код 13809430) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Інгосстрах" (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.32, офіс 402, ідентифікаційний код 33248430) 6147,03 грн. суми страхового відшкодування та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.06.2014 р.

Суддя Король М.Р.