Ухвала суду № 39280019, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11977/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаль М.І.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про скасування рішень про застосування штрафних санкцій від 31.05.2012 року №№3353, 3355, 3356, 3357,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року позивач Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України звернулися в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про скасування рішень про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.05.2012 року №№3353, 3355, 3356, 3357.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2012 року у задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення, яким вимоги позивача задовольнити.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржувані рішення, оскільки ним сплачений єдиний соціальний внесок в строки, встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України є юридичною особою (ідентифікаційний номер - 20001993) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва (реєстраційний номер 10-18050).

Відповідачем 31.05.2012 року на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийнято рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску: №3353 на суму 485,10 грн. (з них: штраф в розмірі 441 грн., пеня - 44,10грн.); №3355 на суму 530,28 грн. (з них: штраф в розмірі 491 грн., пеня -39,28 грн.); №3356 на суму 535,19 грн. (з них: штраф в розмірі 491 грн., пеня -44,19 грн.); №3357 на суму 534,34 грн. (з них: штраф в розмірі 491 грн., пеня -43,34 грн.).

Вирішуючи правомірність спірних рішень, колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Статтею 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Абзацом 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», визначено, що авансовими платежами є платежі, що сплачуються під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників.

За частиною першою статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Положення пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зобов'язують платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Зазначенні вище вимоги кореспондуються з положеннями підпункту 4.6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року, згідно якого платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до пункту 1 частини десятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

Згідно частини одинадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з розділом 2 Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Пенсійний фонд України та територіальні органи Пенсійного фонду України відкривають в органах Казначейства України небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування».

З матеріалів справи вбачається, що між Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві та відповідачем було укладено договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування (копія в матеріалах справи), згідно якого було відкрито 88 небюджетних рахунків.

У відповідності до вказаного переліку, аналітичний рахунок №37197072002629 відповідає коду програмної класифікації видатків та кредитування держаного бюджету/коду тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів «072».

Згідно п. 13 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державним казначейством України.

Згідно пункту 4 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-1, повернення коштів здійснюється у випадках: - помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду, відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування відповідно до встановленого розміру єдиного внеску; - помилкової сплати суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду.

Пунктом 5 зазначеного Порядку встановлено, що повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку, здійснюється на підставі заяви платника, яка подається в довільній формі до органу Пенсійного фонду, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску.

Позивачем 09.06.2011 року надіслано на адресу відповідача заяву про перерозподіл раніше перерахованих коштів, згідно якого позивач просив здійснити перерозподіл суми в розмірі 5000 грн. з рахунку № 37197072002629 на рахунок №37199070002629.

Зазначену заяву задоволено, згідно платіжного доручення від 21.06.2011 року відповідачем здійснено перерахування суми в розмірі 5000 грн. з рахунку № 37197072002629 на рахунок № 37199070002629.

Судом першої інстанції в повному обсязі досліджено рух коштів зі сплати єдиного внеску на рахунки відповідача, та надано належну правову оцінку.

Згідно частин 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Недоїмка по рахунку №37197072002629 виникла, у зв'язку із задоволенням відповідачем заяви Інституту від 09.06.2011 року про здійснення перерозподілу суми в розмірі 5000 грн. з рахунку №37197072002629 на рахунок №37199070002629.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується в повному обсязі з висновками суду першої інстанції, що відповідачем правомірно нараховано позивачеві штраф та пеню за несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рахунок № 37197072002629, оскільки перерозподіл раніше перерахованих коштів відбувся за заявою позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного позивачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 13.06.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.