Ухвала суду № 39279088, 03.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13270/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Інтернешнл" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.04.2013 №0005592220, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Інтернешнл" (далі-позивач, ТОВ "Прем'єр Інтернешнл") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - відповідач, податковий орган) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 22.04.2013 №0005592220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, на підставі наказу від 05.04.2013 №711/2220 та згідно п. 78.4 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинах із ТОВ "Рекламно-поліграфічне агентство "Авіста" за вересень 2011, за результатами якої складено акт від 09.04.2013 №1015/22-20/32455414 та винесено податкове повідомлення-рішення від 22.04.2013 №0005592220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 139584 грн. (у т.ч.: основний платіж - 111667 грн., штраф - 27917 грн.).

Спірне грошове нарахування здійснено у зв'язку з порушенням позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК, внаслідок чого, як зазначив в акті відповідач, було занижено ПДВ за вересень 2011р. на 111667 грн. Згідно з актом зміст порушень полягає у тому, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту за вересень 2011р. ПДВ на загальну суму 111667 грн., враховуючи надходження до ДПІ транзитного акта ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 05.04.2013 №477/22-20/34731888 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Рекламно-поліграфічне агентство "Авіста", в якому зроблено висновок про те, що правочини ТОВ "Рекламно-поліграфічне агентство "Авіста" вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Обговорюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем і ТОВ "Рекламно-поліграфічне агентство "Авіста" укладено договір від 02.08.2011 №11100, предметом якого є послуги з підготовки участі представників Замовника у виставках, конференціях та галузевих ярмарках. Згідно з додатком №1 до договору сторони погоджують підготовку участі Замовника у таких виставках, як:

- міжнародна китайська туристична виставка (з 20.09.2011 по 04.09.2011), Гуанчжоу, КНР вартість послуг становить 90000 грн. (у т.ч. ПДВ - 15000 грн.),

- міжнародний французький туристичний ярмарок (з 20.09.2011 по 23.09.2011), Париж, Французька республіка, вартість послуг становить 130000 грн. (у т.ч. ПДВ - 21666,67 грн.).

Виконання умов договору підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2011, податковою накладною від 28.09.2011 №26 на суму 220000 грн. (у т.ч. ПДВ - 36666,67 грн.). Також, в матеріалах справи наявні надані позивачем довіреності на осіб, що здійснювали представництво позивача на вказаних виставках.

Між позивачем і ТОВ "Рекламно-поліграфічне агентство "Авіста" укладено договір від 08.08.2011 №11102 щодо надання консультаційних послуг з розробки концепції готельної мережі двозіркових готелів під назвою "Компас". Вартість робіт за договором складає 330000 грн. (у т.ч. ПДВ - 55000 грн.). При цьому у матеріалах справи наявні додатки №1 і №2 до договору, якими затверджено вимоги та склад замовленої концепції.

Виконання умов договору підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2011, податковою накладною від 30.09.2011 №31 на суму 330000 грн. (у т.ч. ПДВ - 55000 грн.). Також, у справі наявна копія Концепції створення мережі двозіркових готелів "Компас" на території України, складена Виконавцем на виконання умов договору від 08.08.2011 №11102 та додатків до нього.

Між позивачем і ТОВ "Рекламно-поліграфічне агентство "Авіста" укладено договір від 01.09.2011 №11104 щодо надання послуг з розробки дизайну уніформи для персоналу. Вартість робіт за договором складає 120000 грн. (у т.ч. ПДВ - 20000 грн.). Згідно з п. 1.2 цього договору результатом надання послуг є ескізи розробленої уніформи: чоловічого та жіночого ділових костюмів та для роботи у офісі.

Виконання умов договору підтверджується акт приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2011 та податкову накладну від 30.09.2011 №2 на суму 120000 грн. (у т.ч. ПДВ - 20000 грн.). Крім цього, в матеріалах справи містяться виготовлені ТОВ "Рекламно-поліграфічне агентство "Авіста" та прийняті позивачем ескізи замовленої уніформи.

Також, в матеріалах справи містяться копії свідоцтв №171548, №171547, №171546, №171545, №171544, №171543 про реєстрацію в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг належного на праві власності позивачу знака "Готелі Компас" українською, російською та англійською мовами відповідно із затвердженим переліком послуг, які властиві для діяльності готельних закладів, а також договору від 17.10.2012 №10, укладеного позивачем із ТОВ "Амарант ЛТД", на підставі якого останній отримує комплекс послуг по використанню на умовах франчайзингу готельної мережі "Компас Готелі", що належать позивачу.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу Акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, на який посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Договори, укладені між позивачем та його контрагентами в судовому порядку не оспорювалися, недійсними (фіктивними) не визнавався, їх зміст не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому висновок податкового органу про нікчемність договорів не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.