Рішення № 39278870, 02.06.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2014 р. Справа № 911/1377/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/1377/14

за позовом Державного закладу "ДЕРЖАВНА ЕКОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ТА УПРАВЛІННЯ", ідентифікаційний код: 19491035, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35,

до Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради, ідентифікаційний код: 35652032, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 72,

про стягнення,

за участю представників сторін:

від позивача: Толмачов В.С., який діє на підставі довіреності від 10.04.2014 року № 211;

від відповідача: Косіч О.В., яка діє на підставі довіреності від 02.06.2014 року № 148/03-15, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державний заклад "ДЕРЖАВНА ЕКОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ТА УПРАВЛІННЯ" (далі за текстом: Позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором від 11.07.2013 року №5 у вигляді основного боргу у сумі 72 000,00 грн. (сімдесят дві тисячі гривень 00 коп.), пені у сумі 701,28 грн. (сімсот одна гривня 00 коп.) та штрафу у сумі 5 040,00 грн. (п'ять тисяч сорок гривень 00 коп.).

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором від 11.07.2013 року №5 з своєчасної та повної оплати виконаних Позивачем робіт, у зв'язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 72 000,00 грн. (сімдесят дві тисячі гривень 00 коп.), пені у сумі 701,28 грн. (сімсот одна гривня 00 коп.) та штрафу у сумі 5 040,00 грн. (п'ять тисяч сорок гривень 00 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2014 року порушено провадження у справі №911/1377/14, розгляд якої призначено на 12.05.2014 року.

12.05.2014 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 18.04.2014 року, надав свої пояснення по справі, подав витребувані судом докази. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 18.04.2014 року не виконав. Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2014 року розгляд справи відкладено на 02 червня 2014 року.

02.06.2014 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який надав пояснення по справі, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився представник Відповідача, який вимоги ухвали суду від 12.05.2014 року в повному обсязі не виконав, витребувані судом документи не подав, надав пояснення по справі. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 02.06.2014 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи неподання Відповідачем відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

11.07.2013 року між Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради (замовник) та Державним закладом "ДЕРЖАВНА ЕКОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ТА УПРАВЛІННЯ" (виконавець) укладено договір від 11.07.2013 року №5 (далі за текстом: Договір), згідно п. 1.1. якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати науково-аналітичне опрацювання матеріалів комплексної оцінки впливу на навколишнє середовище робочого проекту «Розроблення проектно-кошторисної документації по скиду очищених побутових вод з комплексу очисних споруд м. Борисполя потужністю 12,5 тис.м3/на добу» та надати наукову еколого-експертну оцінку та висновок наукової екологічної експертизи.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору, вартість виконання роботи, зазначеної в п. 1.1. Договору становить 72 000,00 грн., у тому числі ПДВ 12 000,00 грн. Замовник бере на себе зобов'язання після підписання Договору протягом семи банківських днів сплатити виконавцю повну вартість роботи.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 4.1. Договору, виконавець зобов'язується виконати роботу не пізніше 30 календарних днів з дня отримання від замовника повного комплекту документації, необхідної для її виконання. Термін дії договору до 31.12.2013 року. При завершенні роботи, вказаної в п. 1.1. цього договору, виконавець передає її замовнику у друкованому вигляді, про що складається акт здавання-приймання виконання робіт.

Згідно протоколу погодження договірної ціни від 11.07.2013 року за Договором, сторони Договору погодили розмір договірної ціни на надання послуг у сумі 72 000,00 грн., у тому числі ПДВ 12 000,00 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 27.08.2013 року між Позивачем та Відповідачем підписано акт приймання-передачі науково-аналітичної продукції від 27.08.2013 року №1 за Договором, згідно якого продукція «Науково-аналітичне опрацювання матеріалів комплексної оцінки впливу на навколишнє середовище робочого проекту «Розроблення проектно-кошторисної документації по скиду очищених побутових вод з комплексу очисних споруд м. Борисполя потужністю 12,5 тис.м3/на добу» та надання висновку екологічної експертизи» задовольняє умови договору від 11.07.2013 року №5 і в належному порядку оформлена. Послуги виконані в строк і у повному обсязі, зауваження з боку замовника до виконавця відсутні. Загальна вартість роботи складає 72 000,00 грн., у тому числі ПДВ 12 000,00 грн. Кошторисна вартість роботи складає 60 000,00 грн. Підлягає перерахуванню 72 000,00 грн., у тому числі ПДВ 12 000,00 грн.

Як вказує Позивач у позовній заяві, Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за Договором та у визначений Договором термін не перерахував Позивачу грошові кошти в рахунок оплати за виконані роботи.

На підтвердження вжиття заходів досудового врегулювання спору Позивачем надано копію претензії від 10.12.2013 року №983, адресованої Відповідачу, у якій Позивач пропонував погасити заборгованість за Договором у сумі 72 000,00 грн.

Проте, як встановлено судом, Позивачем не надано належних доказів надіслання вказаної претензії Відповідачу, у зв'язку з чим суд не бере до уваги претензію Позивача від 10.12.2013 року №983 при розгляді даного спору.

Поряд з цим, на підтвердження позовних вимог Позивачем надано суду засвідчену копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 12.05.2014 року, підписаного Позивачем та Відповідачем, що свідчить про узгодження суми заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором у розмірі 72 000,00 грн.

Разом з тим, ухвалами від 18.04.2014 року та 12.05.2014 року суд зобов'язував Відповідача надати належні докази виконання Відповідачем зобов'язань за договором від 11.07.2013 року №5. Проте, Відповідач вказаних вимог суду не виконав, докази виконання Відповідачем зобов'язань за договором від 11.07.2013 року №5 не подав, про причини неподання вказаних доказів не повідомив.

Таким чином, внаслідок порушення Відповідачем положень п.п. 2.1., 2.2. Договору та ст.ст. 526, 530, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, у зв'язку з тим, що Відповідач належним чином не виконав зобов'язань за Договором з оплати виконаних Позивачем робіт, за Відповідачем перед Позивачем наявна заборгованість у сумі 72 000,00 грн.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором у вигляді основного боргу у сумі 72 000,00 грн. є обґрунтованою та доведеною за допомогою належних і допустимих доказів, у зв'язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.

Поряд з цим, Позивач просить суд стягнути з Відповідача, за порушення строку поставки товару пеню, передбачену ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у сумі 701,28 грн. (сімсот одна гривня 00 коп.) та штраф у сумі 5 040,00 грн. (п'ять тисяч сорок гривень 00 коп.).

Частиною 2 ст. 22 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Суд приходить до висновку, що дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Враховуючи те, що Позивач у справі є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язання за Договором, визначеної абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Абзацом 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

На підставі абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, за порушення строків виконання зобовязання за Договором, зокрема за порушення строків оплати Відповідачем вартості виконаних робіт, Позивачем Відповідачу нараховано пеню у сумі 701,28 грн. та штраф у сумі 5 040,00 грн.

З метою дослідження правильності визначення Позивачем суми пені судом встановлено, що сума пені у розмірі 701,28 грн. визначена обгрунтовано і вірно. Доказів сплати Відповідачем вказаної суми пені перед Позивачем не надано.

При дослідженні правильності визначення Позивачем суми штрафу у розмірі семи відсотків за прострочення понад тридцять днів строку виконання зобов'язання у сумі 5 040,00 грн., судом встановлено, що вказана сума штрафу визначена Позивачем обґрунтовано і вірно. Доказів сплати Відповідачем вказаної суми штрафу перед Позивачем в добровільному порядку не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач довів суду та Відповідач не спростував належними і допустимими доказами те, що у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за договором від 11.07.2013 року №5 у вигляді основного боргу у сумі 72 000,00 грн. (сімдесят дві тисячі гривень 00 коп.), пені у сумі 701,28 грн. (сімсот одна гривня 00 коп.) та штрафу у сумі 5 040,00 грн. (п'ять тисяч сорок гривень 00 коп.).

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача штрафних санкцій за договором від 11.07.2013 року №5 у вигляді основного боргу у сумі 72 000,00 грн. (сімдесят дві тисячі гривень 00 коп.), пені у сумі 701,28 грн. (сімсот одна гривня 00 коп.) та штрафу у сумі 5 040,00 грн. (п'ять тисяч сорок гривень 00 коп.) є обґрунтованими та доведеними за допомогою належних і допустимих доказів, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Надані Позивачем докази не спростовані, та не заперечувались Відповідачем протягом розгляду справи.

Поряд з цим, Позивач просить суд покласти на Відповідача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.), відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного закладу "ДЕРЖАВНА ЕКОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ТА УПРАВЛІННЯ" до Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради про стягнення, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради, ідентифікаційний код: 35652032, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 72, на користь Державного закладу "ДЕРЖАВНА ЕКОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ТА УПРАВЛІННЯ", ідентифікаційний код: 19491035, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35, заборгованість за договором від 11.07.2013 року №5 у вигляді основного боргу у сумі 72 000,00 грн. (сімдесят дві тисячі гривень 00 коп.), пені у сумі 701,28 грн. (сімсот одна гривня 00 коп.) та штрафу у сумі 5 040,00 грн. (п'ять тисяч сорок гривень 00 коп.) та судовий збір у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Повний текст рішення складено та підписано 06 червня 2014 року