Рішення № 39278863, 17.06.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2014 р. справа № 914/1496/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні «Фірма» Західтрансбуд», м. Львів

про стягнення 8 402,30 грн. заборгованості

Суддя Юркевич М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Грицик Д.С. - представник

від відповідача: не з'явився

На розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» до товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні «Фірма» Західтрансбуд» про стягнення 8 319,40 грн. основного боргу, 77,77 грн. 3% річних та 5,13 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 28.04.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 27.05.2014 р.

В судовому засіданні 27.05.2014р. представник позивача роз'яснив суть позовних вимог та надав суду витребувані ухвалою суду документи. Крім того, позивачем було подано клопотання про розподіл судових витрат пов'язаних із забезпеченням явки представника в судове засідання.

27.05.2014р. розгляд справи було відкладено на 17.06.2014р. з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

17.06.2014р. позивач свою явку в судове засідання не забезпечив, додаткових заяв та клопотань не подавав.

Представник відповідача в останньому судовому засіданні представив суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог не заперечив, однак просив суд при винесенні рішення розстрочити його виконання на 1 рік (12 місяців) з огляду на скрутне матеріальне становище підприємства.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, судом з'ясовано:

01.11.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛ» (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні Фірма «Західтрансбуд» (відповідачем) було укладено договір №01-11/13 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги з технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціально замовлених виконавцем. В свою чергу, замовник зобов'язався прийняти та оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів у строки та в порядку, що передбачені умовами цього договору.

На виконання умов договору, позивачем було надано відповідачу матеріали та послуги, що підтверджується наступними актами:

за актом прийому-передачі виконаних виконаних послуг № CS-Y3315-018 від 18.11.2013р. на суму 2 312,40 грн.;

за актом прийому-передачі виконаних виконаних послуг № CS-Y3315-029 від 12.11.2013р. на суму 70,00 грн.;

за актом прийому-передачі виконаних виконаних послуг № CS-Y3315-001 від 15.11.2013р. на суму 5 937,00 грн.

Відповідачем підписані вказані акти без зауважень та застережень.

В п. 2.4 договору, сторони погодили, що оплата послуг і матеріалів (запасних частин) здійснюється замовником шляхом внесення грошових коштів, протягом 5 банківських діб після підписання замовником акта виконаних робіт на розрахунковий рахунок або до каси виконавця.

Так, за умовами п. 2.4 договору, відповідач зобов'язаний був розрахуватися з позивачем за отримані послуги у такі строки:

за актом № CS-Y3315-018 - до 25.11.2013р.;

за актом № CS-Y3315-029 - до 19.11.2013р.;

за актом № CS-Y3315-001 - до 24.11.2013р.

За твердженням позивача, відповідач у вказаний строк послуг не оплатив.

08.01.2014р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості на загальну суму 8 319,40 грн.

03.02.2014р. від відповідача надійшла заява про відтермінування оплати заборгованості до 28.02.2014р. Однак, як зазначає позивач, відповідач до теперішнього часу не погасив борг.

Отже, з огляду на вищенаведене, а також на те, що відповідачем залишилась неоплаченою сума заборгованості в розмірі 8 319,40 грн., позивач просить стягнути її в судовому порядку з урахуванням 77,77 грн. - 3% річних та 5,13 грн. пені.

Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Як обумовлено приписами статті 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Положеннями статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, сторони уклали договір №01-11/13 від 01.11.2013р. про технічне обслуговування та ремонт транспортного, який є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Судом також встановлено, що сторонами було підписано акти приймання-передачі виконаних робіт № CS-Y3315-018 від 18.11.2013р. на суму 2 312,40 грн., № CS-Y3315-029 від 12.11.2013р. на суму 70,00 грн. та № CS-Y3315-001 від 15.11.2013р. на суму 5 937,00 грн., які підтверджують виконання обов'язків виконавцем та прийняття робіт замовником і є підставою для оплати вартості робіт замовником відповідно до умов договору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем на загальну суму 8 319,40 грн. Виконані роботи прийняті відповідачем без застережень. Крім того, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про проведення ним розрахунків за виконані позивачем роботи.

В силу приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 договору за порушення строків розрахунків, передбачених розділом 2 цього договору, замовник сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості.

На підставі вищенаведених норм, позивач здійснив нарахування відповідачу 3% річних в розмірі 77,77 грн. та пеню - 05,13 грн.

Господарський суд, здійснивши перевірку вказаних сум, вважає їх підставними і обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, суд, розглянувши клопотання позивача про розподіл судових витрат, дійшов висновку його задоволити, виходячи з наступного:

Як зазначено у постанові Пленуму ВГС України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України», судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Ухвалою від 28.04.2014р. суд визнав явку представників сторін обов'язковою. Так, представник позивача на підтвердження витрат на суму 427,33 грн., пов'язаних із явкою в судове засідання, пред'явив копії проїзних документів, зокрема - №4672320-2005 на суму 223,17 грн. та №4677282-2005 на суму 204,16 грн.

В той же час, в останньому судовому засіданні 17.06.2014р. представником відповідача було подано клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

Господарський суд, розглянувши доводи поданого клопотання, дійшов висновку відмовити в його задоволенні. При цьому зазначає наступне:

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вищий Господарський суд України в п. 7.2 постанови Пленуму від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів ", звертає увагу судів на те, що підставою для відстрочки, розстрочки, виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Докази, на які посилається відповідач в обґрунтування поданої заяви, не свідчать про наявність виключних обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду в строк визначений законом. Доказів відсутності майна чи грошових коштів, необхідних для погашення боргу перед позивачем відповідач суду не представив

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку відхилити клопотання відповідача, оскільки останнім в обґрунтування заяви не надано жодного доказу щодо наявності обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення.

Разом з тим, господарський суд звертає увагу відповідача, на те, що відмова в задоволенні даного клопотання не позбавляє його можливості звернутися до суду в порядку ст. 121 ГПК України з аналогічним клопотанням на стадії виконання судового рішення, надавши відповідні документи і докази в обґрунтування необхідності відстрочення або розстрочення виконання рішення суду.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем не подано доказів погашення заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43 ,33,34,44,49,82,82-1,84,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні «Фірма» Західтрансбуд» (79044, м. Львів, вул. Мельника, 8, код ЄДРПОУ 30478068) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 32312185) 8 319,40 грн. основного боргу, 77,77 грн. 3% річних, 5,13 грн. - пені,

1 827 грн. витрат по сплаті судового збору та 427,33 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням явки представника позивача в судове засідання.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.

4. В задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні «Фірма» Західтрансбуд» про розстрочку виконання рішення господарського суду відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 17.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.06.2014р.

Суддя Юркевич М. В.