Рішення № 39278816, 16.06.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.2014 Справа № 907/441/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробничого підприємства „Стандарт 1”, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – торгівельного підприємства „Гофротара – Закарпаття”, с. Павшино Мукачівського району

про стягнення суми 10500 грн. заборгованості за надані експедиційні послуги.

Суддя господарського суду – В.В.Мокану

представники:

Позивача – не з’явився

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю науково – виробничим підприємством „Стандарт 1”, м. Дніпропетровськ заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – торгівельного підприємства „Гофротара – Закарпаття”, с. Павшино Мукачівського району про стягнення суми 10500 грн. заборгованості за надані експедиційні послуги.

Позовні вимоги у справі обґрунтовано посиланням на невиконання відповідачем зобов’язання по оплаті наданих позивачем експедиційних послуг згідно договорів – заявок № ГТЗ 06-08-13-2, № ГТЗ 28-08-13-1, № ГТЗ 05-09-13-1, № ГТЗ 27-09-13-1, № ГТЗ 07-10-13-1 на суму 10500 грн. Позивач явку уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив; в судове засідання 04.06.2014 року надіслав докази про часткову сплату боргу відповідачем та інформував про наявність залишку боргу в сумі 9200 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження від 07.05.2014 року та ухвали про відкладення від 21.05.2014 року, від 04.06.2014 року надіслані відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві та підтверджену відомостями з ЄДРЮОФОП, поштове повідомлення про вручення ухвали від 07.05.2014 року долучено до матеріалів справи), явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив, хоча, надісланим факсограмою клопотанням від 19.05.2014 року просив відкласти розгляд справи на інший термін у зв’язку з перебуванням директора товариства у відрядженні за кордоном.

За таких обставин, справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, присутнього в судовому засіданні 21.05.2014 року,

суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково – виробниче підприємство „Стандарт 1” (позивач) згідно договорів – заявок № ГТЗ 06-08-13-2 від 06.08.2013 року, № ГТЗ 28-08-13-1 від 28.08.2013 року, № ГТЗ 05-09-13-1 від 05.09.2013 року, № ГТЗ 27-09-13-1 від 27.09.2013 року, № ГТЗ 07-10-13-1 від 07.10.2013 року взяло на себе зобов’язання надати товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельному підприємству „Гофротара – Закарпаття” експедиційні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на суму 13000 грн.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 16.06.2014 року у справі № 907/441/14

Актами здачі – прийняття робіт № С-0000757, № С-0000720, № С-0000768, № С-0000853, № С-0000891, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін, підтверджено виконання позивачем взятих на себе зобов’язаннь по наданню відповідачеві експедиційних послуг на суму 13000 грн. та прийняття їх відповідачем повністю, без зауважень.

Надані позивачем експедиційні послуги відповідач 30.12.2013 року оплатив частково на суму 2500 грн., що підтверджено банківською випискою по рахунку позивача станом на 30.12.2013 року.

У відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України укладення господарських договорів допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою відносини між сторонами є договором транспортного експедирування в розумінні статті 929 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 2 ст. 12 Закону України „Про транспортно – експедиторську діяльність” клієнт зобов’язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 16.06.2014 року у справі № 907/441/14

Оскільки між сторонами виникли правовідносини, які склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору транспортного експедирування, за яким сторони не визначили строк здійснення відповідачем оплати за надані послуги, позивачем в порядку норми ч. 2 ст. 530 на адресу відповідача надіслано претензію від 14.02.2014 року з вимогою погасити суму 10500 грн. заборгованості протягом семи днів з моменту отримання претензії, яка останнім залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Після пред’явлення позову відповідачем здійснено часткове погашення заявленої позивачем до стягнення заборгованості на суму 1300 грн., а саме, 29.04.2014 року на суму 1000 грн. та 15.05.2014 року на суму 300 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача за надані позивачем експедиційні послуги складає суму 9200 грн. В матеріалах справи відсутні будь – які докази погашення відповідачем зазначеної заборгованості в добровільному порядку.

Враховуючи здійснену відповідачем після пред’явлення позову часткову сплату суми 1300 грн. заборгованості, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 9200 грн. заборгованості за надані експедиційні послуги, провадження у справі в частині стягнення заборгованості у сумі 1300 грн. належить припинити на підставі п.1-1 ст. ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у сумі 1827 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Крім того, на підставі статей 44, 48 ГПК України та ст. 30 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність” позивач просить стягнути з відповідача як судові витрати суму 1800 грн. на оплату послуг адвоката, в підтвердження чого подав договір про надання правової допомоги № 22/04/14 від 22.04.2014 року, акт виконаних робіт від 24.04.2014 року, платіжне доручення № 1083 від 22.04.2014 року на суму 1800 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Відповідно до ст. 30 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 вирішуючи питання про розподіл судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування таких витрат не повинен бути неспіврозмірним, докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 16.06.2014 року у справі № 907/441/14

Наданими позивачем доказами підтверджено факт узгодження розміру та порядку сплати гонорару у відповідності до вимог Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що надає підстави для відшкодування сплаченої позивачем суми вартості адвокатських послуг за рахунок відповідача в порядку, передбаченому ст. ст. 48, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 929 Цивільного кодексу України, ст.ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст. 49, п. 1-1 ст. ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства „Гофротара – Закарпаття” (89600, с. Павшино Мукачівського району, вул. А. Волошина, 8, код ЄДРЮОФОП 32513926) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробничого підприємства „Стандарт 1” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 15-16, код ЄДРЮОФОП 31154917) суму 9200 (дев’ять тисяч двісті) грн. заборгованості за надані експедиційні послуги, а також суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 1800 грн. у відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

3. Провадження у справі стосовно стягнення суми 1300 грн. заборгованості припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.06.2014 року.

Суддя В.В. Мокану