Ухвала суду № 39278785, 18.06.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"18" червня 2014 р. Справа № 903/495/14

за позовом Приватного виробничо-торгового підприємства "Світязь", м. Луцьк

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 7 660 грн. 50 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Давидюк В.Г., довіреність № 63 від 03.04.2014 року

від відповідача: ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги від 16.05.2014 року.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач - приватне виробничо-торгове підприємство "Світязь" просить стягнути з відповідача - підприємця ОСОБА_1 7 660 грн. 50 коп., в т. ч. 4 171 грн. 00 коп. основного боргу, 1 404 грн. 00 коп. заборгованість за тару, 2 085 грн. 50 коп. штрафу та судові витрати по справі в сумі 1 827 грн. 00 коп.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем взятих на себе згідно договору №855 від 12.04.2011 року зобов'язань по оплаті поставленого товару.

Ухвалою суду від 02.06.2014 року зобов'язано позивача подати господарському суду докази часткової оплати боргу, повернення товару, повернення тари.

Вимоги суду позивачем не виконані, витребувані судом документи не подані.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, причин неподання витребуваних судом доказів не назвав.

Представник відповідача повідомила, що без подання витребуваних судом доказів та звірки взаєморозрахунків не може подати пояснення по справі, підтвердити чи заперечити наявність боргу.

Водночас частиною першою статті 33 ГПК передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

Згідно п. 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Позивачем поважності причин неподання витребуваних судом доказів не наведено.

Без надання витребуваних документів, суд позбавлений можливості розглянути спір по суті, зокрема, неможливо перевірити, на підставі належних доказів, перерахування коштів, ціну позову, кількість поверненого товару, поверненої тари. З поданої позивачем бухгалтерської довідки № 273 від 26.05.2014 року не вбачається за що саме, згідно якого договору підприємцем ОСОБА_1 сплачено кошти.

У зв'язку з неподанням позивачем без поважних причин витребуваних ухвалою суду від 02.06.2014 року доказів, необхідних для розгляду справи, спір підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року №01-06/1175/2011 року статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК, зокрема, частині першій статті 81 (залишення позову без розгляду), крім випадку, коли позов залишений без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року №01-06/1625/2011 року " Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" згідно з частиною першою статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. Зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судові витрати підлягають поверненню позивачу.

Керуючись п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов приватного виробничо-торгового підприємства "Світязь" до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7 660 грн. 05 коп. залишити без розгляду.

2. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути з державного бюджету приватному виробничо-торговому підприємству "Світязь" (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Офіцерська, буд. 20А, код ЄДРПОУ 13364650)

- 1 827 грн. 00 коп. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 5152 від 27.05.2014 року (оригінал квитанції знаходиться у справі № 903/495/14).

3. Підставою для повернення судового збору є дана ухвала, підписана суддею та засвідчена гербовою печаткою господарського суду Волинської області.

Суддя А. М. Кравчук