Рішення № 39278767, 18.06.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.14р. Справа № 904/3466/14

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Смирновій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Апостолівського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз", м. Апостолове

до Комунального закладу "Апостолівська центральна района лікарня" Дніпропетровської обласної ради", м. Апостолове

про стягнення 148 069,55 грн.

Представники:

Від позивача: Гаврилюк Є.В., дов. № 235 від 04.01.14 р.

Від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні від 03.06.2014р. було проголошено перерву до 16.06.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Апостолівського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" звернулось до Комунального закладу "Апостолівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради з позовом про стягнення заборгованості за договором №2013/ТП-Б-013247 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевого бюджетів від 23.01.2013р. в розмірі 148069,55грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №2013/ТП-Б-013247 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевого бюджетів від 23.01.2013р. в частині оплати за отриманий у грудні 2013 року природний газ. Також позивач наполягає на стягненні пені, суми інфляційного збільшення та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2014р. було порушено провадження у справі.

Розгляд справи призначався на 03.06.2014р. та 16.06.2014р.

Відповідач 30.05.2014р. надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не заперечує проти позову та визнає суму боргу, пред'явлену позивачем до стягнення. Також відповідач зазначив, що заборгованість виникла внаслідок відсутності бюджетних асигнувань.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав правову позицію, викладену в позовній заяві, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

23.01.2013р. між "Апостолівським управлінням по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" (далі - постачальник) та Комунальним закладом "Апостолівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради (далі - споживач) підписаний договір №2013/ТП-Б-013247 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевого бюджетів (далі - договір).

Відповідно до умов договору позивач протягом 2013 року здійснює відповідачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, який в свою чергу оплачує позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з пунктом 2.3 договору позивач забезпечує постачання газу в пункти призначення в обсягах, підтверджених оператором, де передає газ відповідачу.

Послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначеними у додатку 1 до договору (пункт 2.6 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обсягу природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006р. за №67/11941, а також згідно з технічною угодою, що є додатком 3 до договору та іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок обліку природного газу під час його розподілу.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється відповідачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2 до договору.

За приписами пункту 4.6.1 договору, авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу.

Загальна ціна 1000 кубічних метрів природного газу у відповідності до пункту 4.2 договору скаладє 4746,336грн.

23.07.2013р. сторони підписали додаткову угоду №1 до договору за умовами якої вартість 1000 кубічних метрів природного газу з 01.07.2013р. було зменшено до 4673,136грн.

19.12.2013р. сторонами був підписаний акт №013247-24 про кількість прийнятого природного газу за грудень 2013р., згідно з яким позивач здійснив поставку, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 35,293тис. м. куб. Складання зазначеного акту передбачено пунктом 2.4 технічної угоди (додаток №3 до договору).

На підтвердження виконання умов пункту 2.6 договору позивач надав підписаний з його боку акт приймання-передачі природного газу за грудень 2013р. від 31.12.2013р., згідно з яким позивач засвідчив здійснення постачання природного газу відповідачу в грудні 2013р. в обсязі 35,293тис. м. куб. на загальну суму 164928,99грн.

Відповідно до пункту 4.6.3 договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим. Таким чином останнім строком оплати за поставлений відповідачу в грудні 2013р. природний газ було 05.01.2014р.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, відповідач в порушення умов договору розрахунки за отриманий у грудні 2013р. природний газ в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 138315,92грн.

Позивач також надав підписаний з його боку акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2013р. (за обліковим №013247), в якому він зазначив суму боргу відповідача перед позивачем в розмірі 138315,92грн.

Крім того, позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням були направлені на підпис акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2013р. та акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2013р. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначений лист був отриманий відповідачем 11.03.2014р. Проте як зазначає позивач, підписані відповідачем акти на адресу позивача не надходили.

Пунктом 2.8.2 договору, встановлено, що у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу або ненадання письмової обґрунтованої відмов від підписання протягом двох робочих днів з дати одержання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних постачальника.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію №01/19-209 від 03.03.2014р., яка була отримана відповідачем 06.03.2014р.

Згідно з пунктом 5.3.3 договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість поставленого природного газу. Положеннями пункту 5.3.9 договору визначений обов'язок споживача самостійно обмежити (припинити) відбір газу у випадку порушення строків оплати за договором.

Відповідач в свою чергу, направив позивачу відповідь на претензію №680 від 01.04.2014р. в якій з посиланням на пункт 2.2.2 договору та положення пункту першого статті 48 Бюджетного кодексу України зазначив, що претензійні вимоги задоволенню не підлягають. Також відповідач зазначив, що йому не були виділені додаткові бюджетні кошти на оплату енергоносіїв у 2013р., а кошти за спожитий природний газ в межах бюджетних асигнувань вчасно перераховувались відповідачем на рахунок позивача.

30.05.2014р. відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не заперечує проти позову та визнає суму боргу пред'явлену позивачем до стягнення. Також відповідач зазначив, що заборгованість виникла внаслідок відсутності бюджетних асигнувань.

З викладеного вбачається, що на теперішній час залишається несплаченою сума боргу відповідача перед позивачем за договором в розмірі 138315,92грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд на підставі доказів встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами наявність боргу в розмірі 138315,92грн.

Щодо посилань відповідача на відсутність бюджетного фінансування, то суд вважає їх безпідставним тому, що така обставина не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання. Так, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446 також викладена позиція про те, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання

Статтею 11128 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Апостолівського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" до Комунального закладу "Апостолівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради в частині стягнення заборгованості за договором №2013/ТП-Б-013247 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевого бюджетів від 23.01.2013р. в розмірі 138315,92грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу за договором позивачем заявлені до стягнення штрафні санкції, а саме: пеня за період з 06.01.2014р. по 07.04.2014р. в розмірі 4532,21грн., інфляційне збільшення за період з 06.01.2014р. по 07.04.2014р. в розмірі 4175,52грн. та 3% річних за період з 06.01.2014р. по 07.04.2014р. в розмірі 1045,90грн.

Положеннями пункту 6.1 договору передбачено, що за неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи положення пунктів 4.6.2 та 4.6.3 договору відповідач був зобов'язаний повністю розрахуватись за поставлений йому за договором в грудні 2013р. природний газ в строк до 05.01.2014р.

Позивачем наданий розрахунок суми штрафних санкцій за період з 06.01.2014р. по 07.04.2014р., відповідно до якого він наполягає на стягненні пені, інфляційного збільшення та 3% річних за вказаний період.

Судом перевірені розрахунки штрафних санкцій, встановлено, що позивач нарахував штрафні санкції відповідно до умов договору та чинного законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини першої статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Апостолівського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" до Комунального закладу "Апостолівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради в частині стягнення пені за період за період з 06.01.2014р. по 07.04.2014р. в розмірі 4532,21грн., інфляційного збільшення за період за період з 06.01.2014р. по 07.04.2014р. в розмірі 4175,52грн. та 3% річних за період з 06.01.2014р. по 07.04.2014р. в розмірі 1045,90грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати розглядаються з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Апостолівського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" звернулось до Комунального закладу "Апостолівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради про стягнення заборгованості за договором №2013/ТП-Б-013247 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевого бюджетів від 23.01.2013р. в розмірі 148069,55грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального закладу "Апостолівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ: 01987631; Місцезнаходження: 53800, Дніпропетровська область, м. Апостолове, вул. Фрунзе, 63) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Апостолівського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" (код ЄДРПОУ: 03340920; Місцезнаходження: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2) суму основного боргу в розмірі 138315,92грн., пеню в розмірі 4532,21грн., суму інфляційного збільшення в розмірі 4175,52грн., 3% річних в розмірі 1045,90грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2961,39грн.

3. Видати наказ.

В судовому засіданні від 16.06.2014р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений та підписаний: 19.06.2014р.

Суддя Р.Г. Новікова