Постанова № 39278337, 02.06.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/515/14

02 червня 2014 року 12год. 55хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Нагорнюк О.В., Лоскутова К.О.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Сільськогосподарське приватне підприємство "Спас" до Гощанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське приватне підприємство «Спас» (надалі СПП «Спас») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Рівненській області (надалі Гощанська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.02.2014 року №0000172200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10000 грн. 50 коп. в тому числі 6667 грн. 00 коп. за основним платежем та 3333 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими санкціями), від 06.02.2014 року №0000182200 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 16326 грн. 25 коп. в тому числі 12925 грн. 00 коп. за основним платежем та 3401 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 06.02.2014 року №0000192200 про застосування штрафних (фінансових санкцій) за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 18479 грн. 00 коп., від 07.02.2014 року №0000281700 про визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 19479 грн. 08 коп. в тому числі 11245 грн. 47 коп. за основним платежем та 8233 грн. 61 коп. за штрафними (фінансовими санкціями), та рішення від 07.02.2014 року №0000291700 про застосування штрафних санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 6851 грн. 93 коп. в тому числі штраф у розмірі 5135 грн. 66 коп. та пеня у розмірі 1716 грн. 27 коп.

В обґрунтування позову заперечує висновки податкового органу викладені в акті виїзної позапланової документальної перевірки. Збільшення грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій вважає неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

Відповідач, Гощанська ОДПІ в судове засідання не з`явилася. Про дату час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. До початку розгляду справи представником відповідача було подано письмові заперечення проти адміністративного позову , згідно змісту яких, просив суд в задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Гощанською ОДПІ було проведено виїзну позапланову документальну перевірку Сільськогосподарського приватного підприємства «Спас», код за ЄДРПОУ 32404312 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010року по 05.11.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 05.11.2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.01.2014 року №4/2242/32404312 відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення (які стосуються предмета спору):

1. п.135.1, ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137, п.138.1, п.138.2.п.138.4.п.138.5 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 12925,0 грн. в т.ч. по звітних періодах: ІУ квартал 2012р. - 12925,0 грн.

2. п.49.1, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України від 2.12.10р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), СПП "Спас" неподано податкову декларацію з податку на прибуток за 1У квартал 2012 року.

3. п.187.1 ст.187, п.209.10 ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, (із змінами та доповненнями), перевіркою встановлено заниження податкового зобов'язання ПДВ до бюджету (по податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом) всього на суму 6667,0 грн., в т.ч. за липень 2012р. в сумі 1667,0 грн., за серпень 2012р. - 5000,0 грн.

4. Вимог п. 3.1 ст.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 (із змінами та доповненнями) - виявлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 18479,0 грн.

5. пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.54.2 ст.54, п.168.1 ст.168 та п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб та несвоєчасна подача платіжних доручень.

6. п. 8 ст.9 Закону України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08 липня 2010 року (із змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску за листопад-грудень 2012 року, за січень-лютий 2013 року, за квітень 2013р., травень 2013р, червень 2013р., липень 2013р, серпень 2013р.

7. підпункт пп.168.1.1, 168.1.2, п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме: утриманий але не перерахований податок на доходи з фізичних осіб всього в сумі 11245,47 грн.

Гощанською ОДПІ на підставі акта перевірки від 11.01.2014 року №4/2242/32404312 було прийнято: податкове повідомлення-рішення від 06.02.2014 року №0000172200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10000 грн. 50 коп. в тому числі 6667 грн. 00 коп. за основним платежем та 3333 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими санкціями), від 06.02.2014 року №0000182200 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 16326 грн. 25 коп. в тому числі 12925 грн. 00 коп. за основним платежем та 3401 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 06.02.2014 року №0000192200 про застосування штрафних (фінансових санкцій) за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 18479 грн. 00 коп., від 07.02.2014 року №0000281700 про визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 19479 грн. 08 коп. в тому числі 11245 грн. 47 коп. за основним платежем та 8233 грн. 61 коп. за штрафними (фінансовими санкціями), та рішення від 07.02.2014 року №0000291700 про застосування штрафних санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 6851 грн. 93 коп. в тому числі штраф у розмірі 5135 грн. 66 коп. та пеня у розмірі 1716 грн. 27 коп.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 06.02.2014 року №0000172200 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що СПП «Спас» було суб'єктом спеціального режиму оподаткування згідно свідоцтва №100163680 серії НБ №031717 яке міститься в матеріалах справи. Як суб'єкт спеціального режиму оподаткування СПП «Спас» у 2012 році вирощувало зернові культури (пшениця, жито, ячмінь) для ТОВ «Інагрогруп», а також виконувало роботи по збору вищезазначеної сільськогосподарської продукції відповідно до податкових накладних №15 від 01.08.2012 року, №16 від 02.08.2012 року, №17 від 03.08.2012 року, №14 від 28.07.2012 року.

Відповідно до п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно з п.2009.7 ст.209 Податкового кодексу України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до пп.209.15.5 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України, виробництво продукції на давальницьких умовах із сировини, яка вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, - це операція з постачання сільськогосподарської сировини замовником (власником) - суб'єктом спецрежиму виробникові (переробникові) та прийняття останнім для переробки (обробки, збагачення чи використання) на готову продукцію на виробничих потужностях такого виробника (переробника) за відповідну плату без отримання права власності на таку продукцію.

Так, виходячи з буквального тлумачення вищезазначених положень ст.209 Податкового кодексу України, вбачається, що сам по собі процес вирощування зернових культур є неможливим без його подальшого збирання.

Таким чином, судом встановлено, що твердження Гощанської ОДПІ які викладені в акті перевірки, стосовно того, що підприємством було занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку зі здійсненням діяльності яка не передбачена свідоцтвом про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, не відповідають дійсним обставинам справи, та не ґрунтуються на нормах законодавства.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 06.02.2014 року №0000182200, то судом встановлено, що за результатами перевірки було виявлено заниження СПП «Спас» податку на прибуток всього в сумі 12925,0 грн. та факт неподачі податкової декларації з податку на прибуток за ІУ квартал 2012 року.

Відповідно до п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України «якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею».

Таким чином, основним критерієм для віднесення підприємств до категорії сільськогосподарських є виробництво у відповідних обсягах сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях.

Відповідно до Розрахунків питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за 2012 рік від 20.01.13 р. №9085437063 - питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства складає 69,5 відсотки.

Судом також встановлено, що СПП "Спас" до Гощанської ОДПІ було подано заяву про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за №45/13 від 29.01.2009р., на підставі якої видано свідоцтво №100163680 серії НБ №031717 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. Гощанською ОДПІ у зв'язку з виявленням поставки позивачем протягом попередніх 12 послідовних місяців сукупно несільськогосподарських товарів/послуг, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/ послуг, Рішенням №2 від 18.02.2013 р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, СПП "Спас" було виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

На підставі цього рішення податкового органу були проведені анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрація сільськогосподарського підприємства СПП "Спас" як платника податку на додану вартість на загальних умовах із формуванням нового свідоцтва за процедурами перереєстрації 18.02.2013 р. СПП "Спас" було видано нове свідоцтво №200112102 серії НБ №134985 від 18.02.2013 р. про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних умовах .

Так відповідачем було зазначено, що перевіркою встановлено, що у вересні 2012 р., питома вага поставлених несільськогосподарських товарів/послуг протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів становить 28,69 відсотків, а від так, з вересня 2012 р. на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування з податку на додану вартість.

Відповідно до вищевикладеного судом встановлено, що СПП "Спас" не відноситься до сільськогосподарських підприємств і відповідно з жовтня 2012 р. є платником податку на прибуток на загальних підставах, так як факт перевищення питомої ваги поставлених несільськогосподарських товарів не заперечувався позивачем та підтверджується розрахунками питомої ваги, а пп. «а» п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України, містить пряму імперативну вказівку, та зокрема вказує, що у випадку якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Відповідно до п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI (із змінами і доповненнями) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності та інших доходів.

Згідно п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно п.137.4 ст.137 датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI (із змінами і доповненнями) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI (із змінами і доповненнями) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.138.5 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI (із змінами і доповненнями) інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України від 2.12.10р. № 2755-VI: «податкова декларація, розрахунок (даліподаткова декларація)документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку».

Відповідно п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

На підставі вищевикладеного судом встановлено, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено заниження СПП «Спас» податку на прибуток всього в сумі 12925,0 грн. та відповідно факт неподачі податкової декларації з податку на прибуток за ІУ квартал 2012 року.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.02.2014 року №0000192200, судом встановлено, що проведеною перевіркою СПП "Спас" встановлено порушення вимог п.3.1 ст. 3 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Правлінням Нацбанку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованого в Мінюсті України 13 січня 2005 року за №40/10320, а саме: виявлено закупку товарно-матеріальних цінностей без документів, які б підтвержували факт продажу товарів (робіт, послуг) та отримання за них сплачених коштів готівкою, зокрема:

- згідно авансового звіту Нагорнюка О.В. №2 від 07.06.2013р. проведено оплату на ТОВ ''АПН ЛТД" за дизпаливо в сумі 18479грн. відсутній чек. товарний чек, квитанція до прибуткового касового ордера, інший розрахунковий документ, що б підтверджували в отриманні коштів за доставлений вантаж в сумі 18479 грн.

Згідно п.3.1 ст.3 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Правлінням Нацбанку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованого в Мінюсті України 13 січня 2005 року за №40/10320 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

З аналізу наданих представником позивача копій первинних документів ( квитанція від 12.06.2013р., призначення платежу оплата за дизпаливо згідно рахунку №106 від 07.06.2013р., видаткова накладна №РН-000269 від 07.06.2013р., отримана від ТОВ ''АПН ЛТД") підтверджується оплата позивачем за ТМЦ(дизпаливо), відтак суд дійшов висновку про відсутність порушень вимог п.3.1 ст.3 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Правлінням Нацбанку України від 15 грудня 2004 року №637.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 07.02.2014 року №0000281700, судом встановлено, що проведеною перевіркою позивача було виявлено утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб. Позивач даного факту не заперечував, не погодився лише із визначенням зобов'язання за грудень 2012 року та розміром штрафної (фінансової) санкції визначеної у вищевказаному податковому повідомленні-рішенні.

Підпунктом пп.168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 167 Податкового кодексу України. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки , встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно з вимогами п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб (податок з доходів фізичних осіб) який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно з вимогами п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особою, відповідальним за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку є податковий агент. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Судом встановлено, що строк сплати податку на доходи фізичних осіб за грудень 2012 року настає 30.01.2013 року. Попередня перевірка позивача була проведена за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. Відтак податковий орган мав змогу встановити факт утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за грудень 2012 року лише після 30.01.2013 року. Окрім того представник відповідача пояснив суду, що за результатами попередньої перевірки позивача, не було встановлено та не було донараховано утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб за грудень 2012 року, так як податковий орган вийшов би за межі перевіряємого періоду, а факт даного порушення був встановлений вже актом перевірки від 11 січня 2014 року № 4/2242/32404312, що спростовує твердження позивача про подвійне донарахування зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб по утриманому та не перерахованому до бюджету податку на доходи фізичних осіб за грудень 2012 року. Відтак Гощанською ОДПІ правомірно було встановлено утримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за грудень 2012 року.

Стосовно застосування 75% штрафної (фінансової санкції), то суд не погоджується з доводами відповідача про те, що штрафна (фінансова) санкція у відповідності зі ст.127 Податкового кодексу України повинна застосовуватись за кожен факт утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, виходячи з наступного.

Відповідно до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

З наведених вище положень Податкового кодексу України, вбачається, що факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків яка оформлюється актом.

Судом встановлено, що за результатами попередньої перевірки СПП «Спас», акт від 25.03.2013 р. № 105/1742/32404312 було встановлено факт утриманого та не перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб та винесено податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 року №0000551700, згідно якого до позивача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 25%.

Враховуючи те, що факт повторного протягом 1095 днів утриманого та не перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб встановлено наступним актом перевірки від 11 січня 2014 року №4/2242/32404312 на підставі якого зокрема і винесені спірні податкові повідомлення-рішення, штрафна (фінансова) санкція у відповідності до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, повинна бути застосована в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що податковий орган неправомірно застосував штрафну фінансову санкцію по утриманому і не перерахованому до бюджету податку на доходи фізичних осіб в розмірі 75% за період з січня 2013 року по жовтень 2013 року.

Стосовно рішення від 07.02.2014 року №0000291700 про застосування штрафних санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, то судом було встановлено, що позивач фактично не заперечує суті порушення встановленого вищевказаним рішенням, проте не погоджується з визначенням штрафної (фінансової) санкції за жовтень 2013 року. Суд вважає вказані доводи позивача обґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно з розрахунку зобов'язання та штрафних санкцій по єдиному соціальному внеску, сума несвоєчасно сплаченого єдиного соціального внеску за жовтень 2013 року становить 5310 грн. 66 коп. Проте вже з розрахунку пені по єдиному соціальному внеску сума єдиного соціального внеску 5310 грн. 66 коп. фактично сплачена в строк, а саме 20.11.2013 р., вищезазначена обставина підтверджується і наявною в матеріалах справи квитанцією від 20.11.2013 року.

Відтак, Гощанською ОДПІ неправомірно визначено штрафну (фінансову) санкцію з єдиного соціального внеску за жовтень 2013 року в сумі 531 грн. 07 коп.

Враховуючи вказане, податкове повідомлення - рішення Гощанської об'єднаної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Рівненській області №0000291700 від 07.02.2014 року підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 531, 07 грн.

Таким чином, суд на підставі досліджених матеріалів дійшов висновку, що матеріалами справи частково підтверджено порушення викладені в акті перевірки позивача, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення - рішення Гощанської об'єднаної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Рівненській області №0000172200 від 06.02.2014 року;

- податкове повідомлення - рішення Гощанської об'єднаної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Рівненській області №0000192200 від 06.02.2014 року;

- податкове повідомлення - рішення Гощанської об'єднаної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Рівненській області №0000281700 від 07.02.2014 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2610,87 грн.;

- податкове повідомлення - рішення Гощанської об'єднаної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Рівненській області №0000291700 від 07.02.2014 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 531, 07 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Присудити на користь позивача Сільськогосподарське приватне підприємство "Спас" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 83,22 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.