Ухвала суду № 39277414, 11.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 704/167/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Фролов Олександр Леонідович Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Петрика І.Й.

Суддів: Борисюк Л.П.,

Ключковича В.Ю.,

При секретарі: Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області до ОСОБА_3 про відшкодування коштів за переплату пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області пред'явило позов до ОСОБА_3 про відшкодування коштів за переплату пенсії в розмірі 1939.13 грн.

Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2014 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з метою уточнення відомостей про роботу одержувачів пенсій та розрахунку переплат та недоплат пенсійних виплат, проведено перевірку за результатами якої виявлено факти недостовірних даних, згідно яких, ОСОБА_3 зареєструвавшись приватним підприємцем, не повідомив про зазначені обставини та продовжував отримувати пенсію, як безробітній. Відповідача про переплату пенсії належним чином повідомлено, повертати борг добровільно відмовився.

Станом на 23.01.2014 борг по переплаті пенсії складає 1939,13 грн., що і змусило позивача звернутись до суду із позовом про стягнення з відповідача суми переплаченої пенсії.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухавала суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до вимог ч. 1 п. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Предмет адміністративної юрисдикції, тобто коло справ, що належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, визначений ст. 17 КАС України.

В той же час, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України). Частиною 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України визначено способи захисту прав та інтересів.

На підставі статей 22, 1166, 1167 ЦК України, майнова шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі винною особою. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана неправомірними діями, підлягає відшкодуванню у повному об'ємі особою, яка її завдала шляхом подання самостійної цивільно-правової вимоги про відшкодування шкоди.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що вимога позивача про відшкодування коштів за переплату пенсії в розмірі 1939.13 грн. підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Правова позиція по вказаним вище питанням викладена в Постановах Верховного Суду України від 18.06.2013 року; 22.01.2014 року. Так Верховним Судом України вказується, що вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб"єктом владних повноважень, такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень. В іншому випадку вимога про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Згідно положень ч.1 ст.244-2 КАС України «Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України».

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вимога про стягнення на користь позивача сум переплаченої пенсії, як відшкодування шкоди фізичною особою підлягає розгляду в порядку цивільного провадження, тому у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, ч. 1 ст. 203 КАС України, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного виноску про закриття провадження у справі.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з частиною четвертою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що змістом адміністративного позову не є вимоги передбачені ч. 4 ст. 50 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, який є фізичною особою громадянином України, не може відповідати за даним позовом, а такий спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.41, 160, 195, 196, 199, 200, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2014 року залишити без задоволення.

Ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.